Економічні передумови виник Кейнсіанства
Відносно швидка відбудова світового господарства після 1 Світової війни та повоєнної ек кризи високий рівень НТП та стрімкий розвиток молодих монополіз галузей породили впевненість економістів та політиків у наступні епохи вічного процвітання. Разом з тим їхня увага була відвернута від таких важливих пит.:
- застій в окремих галузях
- відносна вузкість внутрішнього ринку
-недостатня інвестиційна активність нас
Таким чином ек криза 1929-1933 рр стала не очікуваною і водночас неминучою
Криза поч. з 24 жовтня з краху на Нью – Йорській фондовій біржі. Окрім локального масштабу вона виявилася тривалою.
Ек думка виявилася не спроможною дати пояснення а тим більше запропонувати механізм подолання кризи
Кейнсіанство ~ один з провідних напрямів розвитку сучасної наукової думки, основні положення якого були сформульовані в 30-х роках XX ст видатним англійським економістом Дж. М. Кейнсом. Виникас як реакція на світову економічну кризу 1929-1933 рр, коли економічна думка озпочинає розвідку шляхів забезпечення довгострокової макроекономічної стабільності. Головна ідея кейнсіанства полягала у тому, шо ринкова система не с досконалою і саморегульованою, тому забезпечення повної зайнятості та економічного зростання можливе лише за умови активного державного втручання.
Джон Мейнард Кейнс (1883-1946) - видатний англійський економіст та державний діяч. Основні праці - „Індексний метод9" (1909). „Грошовий обіг і фінанси Індії" (1913), „Економічні наслідки
Версальського мирного до-говору" (1919). „ Трактат про грошову реформу {1923), „ Трактат про гроші" (1930), „Загальна теорія зайнятості проценту та грошей ( 1936).
Ідеї :
-відкинув неокласичну доктрину
-Мікроекономічному підходу неокласиків Кейнс протиставив макроекономічний підхід ,
-досліджував економіку як єдине ціле, заснувавши не лише новий напрям економічної думки, а й нову наукову дисципліну – макроекономіку.
-Кейнс.створює концепцію мультиплікатора інвестицій
-Кейнс відкриває парадокс
ощадливості,
-Кейнс не погодився з відомим висновком Ж.В.Сея, що пропонування автоматично створює свій власний попит, і на перший план поставив проблему формування ефективного попиту і його основних компонентів - споживчого та інвестиційного попиту.
-розробив програму ек дій уряду
Спрямованих на стимулювання сукупного попиту в умовах
Ек. кризи .
Неокейнсіанство - одифікований варіант кейнсіанства, що значно більшою мірою відповідав реаліям розвитку економічної системи після Другої світової війни. Овсій Домар (нар. 1914) - американський економіст, професор арвардського
ніверситету. Основна праця - „Нариси теорії економічного зростання" (1957).
Динамічна збалансованість сукупного попиту і сукупного пропонування у моделі Домара забезпечується динамікою інвестицій, оскільки вони створюють нові доходи та новий капітал. Розробив модель довгострокового ек. зростання за умови відсутності ек. прогресу.
Рой Харрод „До теорії економічної динаміки" (1948)
Використав принцип
акселератора.
-.Рівноважний темп економічного зростання, який забезпечує повне використання капіталу, Харрод у своїй моделі назвав „гарантованим" темпом, а темп, який забезпечив би повну зайнятість - „природним ".
-Розробив модель овгострокового ек. зростання особливу увагу звернув на зайнятість робочої сили
Елвін Хансен„Економічні цикли та національний доход" (1951).
- розробив класифікацію,економічних циклів та
розвинув інвестиційну теорію циклу.
-Причиною циклічності вважав „коливання динаміки Інвестицій"
-розробив модель спільної рівноваги товарного і грошового ринків .
А.В. Філліпс „Взаємозв'язок між
безробіттям та темпами приросту номінальної аробітної плати у Великобританії. 1861-1957".
-виявив .обернену залежність між рівнем безробіття і темпами приросту номінальної заробітної плати
- обґрунтував можливість збалансувати помірну інфляцію з незначним рівнем безробіття
Посткейнсіанство - течія у розвитку кейнсіанської теорії, представники якої виступили з критикою та переглядом кейнсіанської та неокейнсіанс-кої доктрин , намагалися завершити кейнс. Революцію в теорії та здійснити новий синтез макро і мікроекономіки.
Джоан Робінсон„Економічна теорія недосконалої коикуренції'\ 1933
-Розробила теорію
недосконалої конкуренції
-досліджувала закономірності ціноутворення за умов монополії
досліджувала поведінку
монопсонії
-запропонувала власну концепцію економічного зростання
-досліджує можливість
використання ціни для впливу на попит і регулювання збуту продукції, застосовуючи поняття „цінової дискримінації"
Едвард Чемберлін „Теорія монополістичної конкуренції: реорєентація теорії вартості" (1933)
-розглядає види неціиової та недобросовісної конкуренції.
- одним з перших звернув увагу на збільшення числа ринкових структур і необхідність їх аналізу,
-розробив модель монополістичної концепції
Иозеф Шумпетер „Теорія економічного розвитку99 (1912), „Капіталізм, соціалізм, демократія99 (3942), „Історія економічного аналізу" (1954).
-Вважав, шс досконала конкуренція втрачає свое значення і не може розглядатись як модель максимальної ефективності.
- Важливою умовою ефективної конкуренції вчений вважав монополізацію виробництва
- Економічні цикли вчений пов'язував з нерівномірністю впровадження інновацій у виробництво.
Ек програма відбудови та реформи після Другої світової війни
заг риси післявоєнного ек становища світу
- надзвичайний занепад с/г
- виснаження сировинних баз
-зруйновані сухопутні транспортні зв’язки
- моральний або фіз. знос обладнання
- зниження життєвого рівня нас. та підвищення його смертності
- нестаб нац. Валюти
- розпад колоніальної системи
Спільні чинники ек відродження капіталістичних краї після війни:
- використ здобутків НТП
- наймаштабніша в історії націоналізація
- розвиток держ підприємництва створ потужногодерж сектора
- запровадження контролю за цінами та ЗП
- запровадження систем соц. Ек програмування
-зміна у співвідношені сил на світовій ек та політ арені.
Післявоєнному відродженню країн Європи сприяла реалізація плану Маршала. Програми післявоєнної відбудови значною мірою базувалися на ідеях держ регулювання Кеййнса та його послідовників. Поряд з цим починаючи із 30рр 20 ст. почалась модифікація неокласичного напрямку ек думки, що передбач визнання ролі держ регулювання в забезпеч ринкової рівноваги . виник неолібералізм.
Фрайбурзька школа (ордолібералізм) - утворилася у Фрайбурзькому університеті й запропонувала дещо інші параметри неоліберальної моделі: на державу покладається не лише формування умов успішного розвитку економіки на конкурентних засадах – раціональної правової бази та ідеології соціального партнерства, а й створення розвиненої інфраструктури соцільних гарантій.
Вальтер Ойкен„Основні принципи національної економії"„Основні принципи економічної політики» (1950).
-Об'єктом дослідження можуть бути лише „ідеальні типи" господарства: центрально-кероване господарство та вільне ринкове господарство
- Попри всі переваги ринкової економіки, вона не реалізує принципу соціальної
справедливості, натомість
командна система суперечить самій природі економіки і руйнує її.
- Реальні типи господарств можуть залежати від політики держави, котра визначатиме, в яких пропорціях змішуватимуться „ідеальні типи".
-Теоретична модель Ойкена визначила фундаментальні принципи теорії ладу , принцип індивідуальної свободи; принцип системної економічної політики (а не ..політики експериментів,,); принцип сильної держави.
Арнольд Мюллер-Армак
„Управління економікою і ринкове господарство" (1947), „Господарський порядок і господарська політика** (1956).
- запровадив у науковий оборот термін „соціальне ринкове господарство
- Державне регулювання повинне бути спрямоване на досягнення синтезу між гарантованою законом свободою в економічній сфері та зобов'язаннями держави у забезпеченні соціальної справедливості та захищеності.
- вперше концептуально виклав ідею поєднання принципу'
„свободи ринку" з принципом
„соціального вирівнювання"
Людвіг Ерхард „Добробут для всіх" (1956)
- Держава для підтримки умов існування „соціального ринкового господарства" має стежити за виконанням „правил" вільної конкуренції, контролювати умови ціноутворення і запобігати спробам встановлення монопольних цін, гарантувати охорону і пріоритетне значення приватної власності.
- метою госп. Реформи вважав свідоме створення нового ек ладу,соц. Ринкового госп, ф її змістом лібералізацію ек життя та скасування всіх регламентуючих ек діяльність функцій держави
- здійснив низку реформ (грошову, податкову,
лібералізацію цін, )
Паризька школа (дирижизм) - виникла у 20-30 рр. і спиралась теоретичні засади, запропоновані як неокласиками, так і представниками альтернативного напряму. Формування неоліберальних поглядів у Франції відбувалось за умов тотальної монополізації економіки і традиційно активної ролі держави. Неоліберальна модель суспільного розвитку враховувала цю особливість, закріплюючи за державою дирижистські функції.
Жак-Леон Рюеф „Про перешкоди економічній експансії*
-захищав об'єктивно зумовлений „соціальний порядок", заснований на „ринковій цивілізації
- брав участь у розробці теоретичних засад економічної політики президента Ш. де Голля
- обгрунтувала необхідність захисту державою механізмів ринкової саморегуляції
Моріс Алле „У пошуках економічної дисципліни*' (1943), „Економіка та процент" (1946), „Податок на капітал і грошова реформа" (1976), „Загальна теорія надлишків" (1981), „Про податкову реформу" (1990).
- Економічну модель суспільства Алле зводить до саморегульованої ринкове- економіки, але держава у ньому відіграє активну роль.
- Головна проблематика праць Алле поєднання економічної ефективності к соціальної справедливості.
- сформулював власну версію „золотого правила нагромадження" що забезпечує максимальну продуктивність капіталу та максиміза-цію доходу на душу населення: максимальний рівень споживання досягається за нульового значення банківської процентної ставки.
- Універсальними у регулюванні економіки вважає монетарні засоби (контроль за грошовою масою та регулювання ставки проценту)
- пропонує теорію „економіка ринків"
Лондонська школа неолібералізму у найбільшій мірі грунтується на його класичних засадах.
Фрідріх Хайєк „Грошова теорія та економічний цикл" (1933), „Дорога до рабства"), „Фатальна концепція: помилки соціалізму" (1989).
- розробив концепцію „спонтанного порядку", що грунтується на індивідуальній свободи
- пропонує скасувати монополію держави на випуск грошей
- визнає й обґрунтовує необхідність втручання держави лише у сфери, які створюють внутрішнє середовише розвитку економіки
- переконано відстоював принципи неокласичної теорії навіть в період її непопулярності, рішуче виступав проти державного втручання в ринкову економіку.
- розробив теорію торговельного циклу
- здійснював критичний аналіз планової ек системи соціалізму
Чиказька шкода (монетаризм) — течія неолібералізму, що виникла в 50-60-х роках XX ст. у Чиказькому університеті як своєрідна реакція на тривалий період ігнорування ролі грошового фактора в господарських процесах; поєднує неокласичні підходи з монетарною концепцією державного регулювання.
Основні положення :
1.Визначальна роль в циклічному розвитку належить грошам.
2. Державне втручання в економіку не дає бажаних результатів, тому потрібно повністю відновити ринкове саморегулювання і ліквідувати держ. власність.
3. Усі гроші повинні бути зроблені. А не просто отримані.
4. Држ. Регулювання допустиме лише по відношенню до грошового ринку.
Ірвінг Фішер
- Він розробив модель міжчасоеого вибору, яка пояснювала рішення домогосподарств відносно поточного і майбутнього споживання
-розвинув кількісну теорію грошей, запропонував рівняння обміну
Людвіг Miзес
- акцентував на вивченні всіх економічних явищ з суб'єктивної точки зору окремих* господарюючих агентів
- надавав вагомого значення фактору часу в економічних процесах,
- активно захищав принципи економічної свободи, засуджував спроби державного втручання у розвиток економіки.
- Виступив як критик соціалізму, який, на думку Мізеса, означає ліквідацію раціональної економіки, неспроможний забезпечити раціональний розподіл ресурсів через відсутність істинної системи цін.
Мілтон Фрідмен -„Дослідження у галузі кількісної теорії грошей**„Програма монетарної стабілізації" (1959), „ Теоретичні основи аналізу кредитно-грошової системи** (1970), „Гроші та економічний розвиток" (1973),
- розробляє теорію перманентного доходу, яка стане базовою при розробці положень монетарної політики та аналізу циклу.
- створює монетарну теорію господарського ииклу": зміни обсягу грошової маси випереджають аналогічні зміни господарської кон'юнктури в середньому на 12-18 місяців
-виводить рівняння довгострокової рівноваги грошового ринку. згідно якого | пропонує підтримувати темп приросту грошової маси на рівні 3-5% на рік. незалежно в:л стану кон'юнктури, шо забезпечить ..природний рівень безробіття".
- увів поняття „портфелю активів" (сукупності всіх фінансо-вих активів індивіда, фізичного і людського капіталу)
- кон-цепція „приводного рівня" безробіття.
Неокласичне відродження - течія в економічній теорії, що виникає у 1970-х роках на базі ідеї про необхідність мінімізації державного втручання в економіку. Під час затяжної економічної кризи 60-70-х років ряд західних економістів доходять висновку, що регулювання економіки натрапляє на спротив з боку її суб'єктів, їхню економічну поведінку не можна спрямувати в потрібному напрямі за допомогою будь-яких важелів впливу; економічні рішення, які вони приймають, не є об'єктивно зумовленими. Економічні суб'єкти наперед прогнозують наслідки економічної політики держави і намагаються вжити заходів щодо, нейтралізації їх впливу на власний добробут, завдяки чому економічна політика урядів стає неефективною
Теорія раціональних
очікувань .
Представники цієї течії намагаються створити модель, яка формалізує суб'єктивну поведінку виробників та споживачів, прогнозуючи їхню реакцію на зміни політики та ринкової ситуації. Заперечуючи необхідність державного втручання в економіку, вони спираються на тезу про типовість економічної поведінки, яка врівноважує ситуацію і нівелює будь-які політичні рішення.
Автором ідеї раціональних очікувань" був Дж. Мут („Раціональні очікування і теорія руху цін", 1961).
Роберт Лукас
- фундатором „нової класичної школи економікс"
- узагальнив , систематизував і класифікував численні обчислювальні і аналітичні ек, економетричні статистичні методи та інструментарії дослідження
Сарджент –на основі ідеї „раціональних очікувань" довів неефективність активної фіскальної та грошової кейнсіанської політики.
Теорія економіки пропонування- висунули тезу про залежність сукупного попиту від сукупного пропонування. яка стала базовою для визначення напрямків стабілізації економіки.
причин-но-наслідковий зв'язок і змоделював Лафоер .крива Лаффера продемон-струвавши, що коли податковий прес виходить за межі оптимальної податкової ставки, податкові надходження скорочуються.
Теоретики економіки пропонування" обстоювали обмеження державно-го втручання в економіку, виступили проти кейнсізнськйх методів антициклічного оегулювання, наполягали на суттєвому скороченні соціальних витрат, зниженні податків на прибутки кооперацій і зменшенні прогресивності шкали оподаткування. Вони також критикували монетаристські методи розв'язання проблеми інфляції. Причину інфляції вони вбачали не у грошових чинниках, а насамперед - у високих податках, які спричиняють зростання ніш Тому методом боротьби з інфляцією вважали не обмеження грошової' маем, а скорочення урядових видатків, яке дозволить знизити податки.
Вплив неоконсервативних концепцій на госп практику
У 80рр ідей неоконсерваторів набули практичного втілення в політиці краї світу зокрема політика Рональда Рейгана США була основана на теорії економічного пропонування з використ практичних пропозицій Фрідмена вана передбач:
- ліквідацію
неконкурентоспроможних підприємств і галузей
- податкову реформу в напрямку зниження под. тиску
- застосування стримувальної монетарної політики
- децентралізація фінансів та управління, розвиток самоврядування
Політика Маргарет Тетчер
- обмеження держ підприємництва шляхом приватизації держ підприємств та житлового фонду
- перегулювання та дебюракритизація
- реформа бюджетної системи
- обмеження впливу профспілок
- боротьба з інфляцією за рах жорсткого контролю грошової маси та відсоткової ставки