Пiсля проголошення незалежностi України, лiквiдацiї монополiї
на владу однiєї партiї все частiше пiднiмається питання про
недосконалiсть органiзацiї мiсцевої влади i про необхiднiсть її
реформування. Пропонуються самi рiзноманiтнi варiанти: вiд самої
широкої автономiї областей i фактичного пiдпорядкування районної i
мiської ланки влади областi до скасування областей взагалi i залишення
лише районної та мiської i сiльської ланок влади. Кожна з цих
пропозицiй має своє обгрунтування, свої плюси i мiнуси. Аналiзуючи
причини недостатньої ефективностi мiсцевої влади i незадоволення цiєю
владою як мiсцевого населення так i урядового керiвництва, та
моделюючи можливостi дiяльностi мiсцевої влади за тим чи iншим
проектом органiзацiї влади вималювалось ряд цiкавих висновкiв: 1.
Надто велика увага придiляється обласному рiвню, хоча благополуччя
людей в першу чергу залежить вiд ситуацiї в населенному пунктi ,де
живе людина i значить вiд спроможностi влади саме населенного пункту
вирiшити її проблеми i забезпечити певний рiвень комфорту i послуг. 2.
В час, коли економiчна ситуацiя нестабiльна, Уряд все бiльше
повноважень з питань соцiальної полiтики передає на мiсцевий рiвень,
без належної фiнансової пiдтримки. 4. I зараз ,i в рiзних пропозицiях
щодо можливого реформування мiсцевої влади надто мало уваги
придiляється саме економiчному пiдгрунтю функцiонування цiєї влади,
тобто визначенню джерел фiнансування мiсцевих програм i поточних
видаткiв. 5. Без вирiшення питання справедливого розподiлу податкiв
мiж рiзними рiвнями влади та закрiплення за мiсцевою владою стiйких та
рiзноманiтних джерел надходжень до мiсцевих бюджетiв навiть створення
в кожнiй областi свого парламенту та уряду питання ефективностi влади
не вирiшить. 6. Подолання жорсткої економiчної кризи вимагає вiд Уряду
проведення одинаково ефективної для всiх регiонiв України економiчної
полiтики, що в умовах такої неоднорiдностi областей, величезної
рiзницi в економiчному i людському потенцiалi цих адмiнiстративних
одиниць не сприяє ефективному урядовому управлiннi. 7. Поєднання в
одних i тих же органах державних i самоврядних функцiй не дозволяє
активiзувати самостiйнiсть мiсцевих органiв та забезпечити стiйку
виконавчу вертикаль. Враховуючи вищевикладене, а також досвiд
органiзацiї мiсцевої влади в країнах захiдної демократiї, пропоную для
дискусiї таку концепцiю органiзацiї мiсцевої влади в Українi.
Концепцiя органiзацiї влади в територiях України. 1. Державне
управлiння Україною здiйснюється через встановлення оптимального
адмiнiстративного подiлу країни i реалiзується на засадах
децентралiзацiї влади. Територiя України подiляється на землi, 40-50
земель приблизно рiвних за людським та економiчним потенцiалом, мiста,
мiстечка та села. 2. Мiсцевими органами державної виконавчої влади
земель є Префекти, якi здiйснюють керiвництво децентралiзованими
службами мiнiстерств i вiдомств, державних департаментiв, служб i
iнспекцiй, що дiють у землях та повiтах. Префекти здiйснюють також
державну опiку органiв мiсцевого самоврядування, щодо делегованих
державою повноважень. Префект є Представником Президента України i в
своїй дiяльностi пiдпорядковується Прем'єр-Мiнiстру. 3. Громади сiл,
мiстечок, мiст,повiтiв i земель здiйснюють владу на засадах
самоврядування, що включає право розпоряджатися своїм майном, мати
статус юридичної особи, здiйснювати власнi програми , управляти
мiсцевими службами громадського користування та реалiзовувати iншi
повноваження передбаченi Конституцiєю та законодавством України.
4.Представницькими органами мiсцевого самоврядування є: 1) для села -
Сiльськi Збори, (для невеликих сiл- сход села),
2) для мiстечка - Мiстечковi Збори,
3) для мiста - Мiськi Збори,
4) для повiту - Повiтовi Збори,
5) для землi - Земельнi Збори. Сiльськi, Мiстечковi та Мiськi збори
обираються виборцями на 3 роки, а Повiтовi та Земельнi збори, за
нормами i порядку визначеному законом, обираються вiдповiдними зборами
сiл, мiстечок та мiст. 5. Виконавчими органами самоврядування громад
сiл, мiстечок, мiст є управи, що формуються Головами управ, якi
обираються виборцями безпосередньо на три роки. Виконавчими органами
самоврядування громад повiтiв i земель є управи, якими керують Голови
управ, якi обираються вiдповiдними зборами. 6. Органи самоврядування
громад сiл, мiстечок, мiст, повiтiв i земель мають власнi бюджети, до
яких надходять визначенi у законi мiсцевi податки i збори, а також
користуються, володiють i розпоряджаються майном, доходами та
пiдприємствами, що є виключною власнiстю вiдповiдних
громад(мунiципальною власнiстю). 7. Нагляд держави за дiяльнiстю
органiв самоврядування обмежується лише забезпеченням вiдповiдностi їх
дiяльностi Конституцiї та законодавству України. Нагляд держави за
дiяльнiстю органiв самоврядування здiйснює земельний Префект, який має
право зупиняти рiшення вiдповiдних органiв самоврядування з наступним
зверненням до судових органiв. 8. Збори сiл, мiстечок, мiст, повiтiв,
земель можуть бути розпущенi указом Президента за поданням Oрефекта,
якщо вони порушують Конституцiю України та з мiркувань нацiональної
безпеки. На мiй погляд така концепцiя органiзацiї влади на мiсцях
дозволить поєднати iнтереси держави та адмiнiстративнотерiторiальних
одиниць i головне дасть можливiсть центральному Уряду ефективно
проводити свою економiчну полiтику в рамках "aiєї України,
забезпечивши чiтку вертикаль виконавчої влади, в той же час покласти
вирiшення всiх мiсцевих проблем саме на мiсцеве самоврядування,
забезпечивши його економiчну i адмiнiстративну самостiйнiсть вiд
державної виконавчої влади. Реалiзацiя такої моделi влади на мiсцях
потребує не лише прийняття нових законiв про мiсцеве самоврядування та
мiсцеву державну адмiнiстрацiю, а й розроблення нової концепцiї
формування бюджетних ресурсiв в Українi та визначення об'єктiв
оподаткування для рiзних рiвнiв мiсцевої влади. Звичайно це процес
тривалий, але без належного законодавчого забезпечення будь-яка
реформа влади неможлива i не розпочавши цiєї роботи уже зараз Україна
знову може опинитись в ситуацiї, коли компетенцiя владних органiв
визначається пiсля їх формування... Звичайно можливо багато зауважень
i до цiєї концепцiї, але факт винесення на розгляд парламенту
президентського проекту конституцiйного закону про владу, де
передбачається на рiвнi областей i районiв саме державна виконавча
влада пiдтверджує необхiднiсть перегляду нашого пiдходу до ролi
областей i районiв.