Архівна система та система архівних установ.
Поняття “Архівна система”
Основні види архівної системи.
Система архівних установ України



1. Система (грецьке походження), що означає цілісність, яка базується на певних складових частинах і які пов’язані між собою відповідними взаємозв’язками і спільними ознаками.
Архівна система – це сукупність основоположних принципів організації архівної справи, способів психології її ведення, що забезпечує цілісність та скоординованість функціонування архівних установ. Архівна система має конкретно історичний зміст, є похідною від суспільно-державного ладу та політичного устрою. Осмислення суті архівної системи дає можливість засвоїти її особливості, зіставити сильні і слабкі сторони розвитку суспільства і сильно вплинути на тенденції розвитку архівної справи.
Архівна справа – це галузь життєдіяльності суспільства, що охоплює наукові, політико-правові, культурологічні та техніко-економічні аспекти організації зберігання архівних документів та використання їх інформації.
2 За принципом побудови і характером управління архівні системи умовно поділяються на дві групи:
централізовані, де управління архівною справою здійснюється єдиним державним органом на спільних засадах і включає автономні підсистеми управління архівною справою;
мішана, вона включає в себе елементи централізму, і децентралізму, а міра співвідношення між ними визначається у кожному принципі (випадку конкретному).
Централізовані системи архівної справи властиві країнам з тоталітарним режимом суспільного життя.
Прикладом центральної архівної системи є архівна система колишнього Радянського Союзу. Зараз централізована архівна система існує в Китаї де в 1993 році державне архівне управління було об’єднане і підпорядковувалося безпосередньо в центральному комітеті в Китаю.
Архівна система України, як і будь-якої іншої країни склалася історично. Вона має давню традицію, яка пов’язана з добо Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
1920-1980 рр. їй були притаманні риси централізованої архівної системи. Із встановленням Незалежної України 1991 році в архівній системі сталися певні зміни, які пов’язані з відродженням національної традицій архівної справи.
Магістральним напрямком пост Радянського архівного будівництва стала демократизація національних архівних систем.
Протягом 1991-2001 років було здійснено організаційні заходи, щодо уточнення профілю архівів та їх перейменування. Колишній центральний державний архів жовтневої революції, який підпорядковувався вищим органам державної влади і управління УРСР було перейменовано на центральний державний архів вищих органів влади і управління України.
Партійний архів, який існував при ЦЕКА компартії України було реформовано в центральний державний архів громадських об’єднань України. Партійні архіви обкомі у партії були ліквідовані і передані на державне зберігання до державних архівів області.
Важливим рубежем реформування архівних систем в Україні стало прийняття Верховною Радою України в грудні 1993 року закону “Про Національний фонд і архівні установи”. У 2001 році до цього закону внесено ряд змін і затверджено його нову резолюцію. Цей закон заклав єдині основи системи архівних установ, він регулює суспільні відносини, які пов’язані з формуванням, обліком, зберіганням і використанням національного архівного фонду та інші основні поняття архівної справи.
№3. З поняттям архівна система України тісно пов’язані поняття системи архівних установ. Під якими розуміється побудовану сукупність архівних установ та мережу архівних установ, які розташовані на певній території.
Систему архівних установ України складає сукупність архівів та архівних підрозділів, що забезпечують формування національного архівного фонду, його зберігання та ви користування відомостей, що містяться в архівних документах.
Архівні установи можуть бути засновані:
органами влади;
органами місцевого самоврядування;
Юридичними та фізичними особами незалежно від форми власності.
Систему архівних установ України складають такі групи:
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи та діловодства;
науково-дослідні установи;
центральні державні архіви України;
галузеві державні архіви;
місцеві державні архівні установи;
державний архів АРК (Автономної Республіки Крим);
інші місцеві архівні установи;
архівні підрозділи державних наукових установ, музеїв, бібліотек;
архівні підрозділи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, дер.ікомунальних установ і організацій;
архівні підрозділи об’єднань громадян, релігійні організації, а також підприємств, установ та організаційні заснованих на приватній власності;
підприємства та організації у сфері архівної справи та діловодства.
1. Спеціально уповноваженням центральним органом виконавчої влади у сфері архівних справ та діловодства де державний комітет управління архівною справою, контролю та нормативно-методичного забезпечення ведення діловодства. Безпосередньо підпорядковані Державним Комітетом Архіву архівної установи складаються архівну систему України, до якої входять Центральні державні архіви України, інші центральні державні архівні установи та місцеві державні архівні установи. За складом документів ці архіви поділяються на загальні і спеціальні.
Загальні державні архіви зберігають документи незалежно від часу їх створення, виду матеріальної основи документу та способу та техніки закріплення інформації. Спеціальні державні архіви зберігають документи, що обмежуються конкретним часом, тематикою, галузевою належністю, видами матеріальної основи документа, способів і технікою закріплення інформації.
Найважливіші документи національного архівного фонду присвячені Новітній Історії України в 1917р. Зосередженні в центральному державному архіві вищих органів влади України (1945р.). Винятково цінні та унікальні документи збережені в сховищах центральних державних архівів у Києві та Львові. У Львівському центральному архіві зберігається більше ніж 800 фондів, заснованих в 1939р. І найдавніші датуються 1233 роком; тут є найстаріша книга Львова 1322р.
Скарбницею документів та пам’яток Новітньої політичної історії України є центральний державний архів громадських об’єднань України, створюються в 1991р. на базі партійного архіву який розміщений в Києві по вул.. Кутузова, 8. Тут зберігаються лекції Комуністичної партії, різних громадських організацій, окремий фонд складає фонд Комсомолу України. служба безпеки. Тут є колекція партизанського руху на Україні.
Виразну специфіку має “Центральний державний архів музей літератур і мистецтв України”, він заснований в 1986р. для збирання і зберігання документів історії української культури, літератури і мистецтва. У цьому архіві музеї спеціально оформленні фонди особисті; є фонд Тичини, Фонд Сосюри, Малишка... Цей архів має близько 200 тис. збережених документів, 3 тис. музейних експонатів. В 1989р. у Харкові створено Центральний державний науково-технічний архів України. В 1994р. важливою ланкою систем установ архівної справи є створений український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства.
До системи Державного комітету архіву належать місцеві державні архівні установи, державний архів Автономної Республіки Крим АРК, Державні архіви областей, м. Києва і Севастополя.
Ще одну групу складає відділок районно-державних адміністрації, які підзвітні і підпорядковуються головам районних державних адміністрацій.
Державне зберігання документів національного архівного фонду здійснюють архівні установу, що не входять в систему державного комітету архіву, це – галузеві державні архіви, архівні підрозділи державних наукових установ, музеїв та бібліотек.