Розділ 2
УПРАВЛІННЯ ПОТОЧНИМ ФУНКЦІОНУВАННЯМ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
2.1. Стисла характеристика розділу, мета і завдання його вивчення
Операційний менеджмент, виходячи зі змісту досить поширеної концепції поділу управління на стратегічне та поточне, являє собою яскравий приклад поточного управління в організації. Це зовсім не означає, що стратегічний аспект не є притаманним управлінню операціями. Навпаки, проблема формування і ревізії виробничої (операційної) стратегії та забезпечення її успішної реалізації — вагома складова проблематики операційного менеджменту. Проте ці питання висвітлюються у розділі 3 курсу. А у цьому розділі розглядаються різноманітні аспекти поточного функціонування операційної системи (передбачається, що зазначена операційна система знаходиться, відповідно до концепції життєвого циклу, вже опанованої студентом, на етапі стабільного функціонування і усталено працює у нормативному режимі, тобто жодних суттєвих змін у прийнятих раніше продуктових, технологічних, організаційних рішеннях не відбувається).
Вивчаючи теми розділу, поглиблену увагу слід приділити ієрархічному виробничому плануванню, засвоївши сутність так званого сукупного (агрегованого) планування і тісно пов’язаного з ним оперативного планування та контролю операційної діяльності (цей матеріал розглядається у темі 5 “Планування та контроль реалізації операційної функції організації”), оскільки на практиці операційні менеджери будь-якої бізнесової або небізнесової організації приділяють основну увагу проблемам, що виникають саме у цій сфері поточного управління.
Не менше значення мають і питання теми 6 “Забезпечення усталеного функціонування операційної системи”, оскільки стабільність функціонування операційної системи забезпечується не тільки увагою до управління основним виробничим (операційним) процесом, а й раціональною організацією, всебічним плануванням і контролем діяльності всіх інфраструктурних підрозділів організації. Запропонована студентам концепція “твердих” і “м’яких” чинників забезпечення усталеного функціонування операційної системи робить дуже важливий, з позицій сучасного менеджменту, акцент на значенні не лише матеріального, технічного, енергетичного, а й кадрового, інформаційного та організаційно-управлінського забезпечення стабільності роботи системи.
Друга половина минулого століття ознаменувалася тим, що проблема забезпечення та постійного підвищення рівня якості продукції та послуг, призначених задовольняти запити споживачів, перетворилася у проблему управління якістю та продуктивністю всіх аспектів діяльності будь-якого підприємства чи організації. Розгляду цих питань з позицій операційного менеджменту присвячено тему 7 “Управління якістю та продуктивністю операційної діяльності”, а наголос робиться на тому, що: по-перше, управління продуктивністю та якістю у сфері операцій є одним із найдієвіших чинників забезпечення конкурентоспроможності організації; по-друге, управління продуктивністю та якістю на сьогодні є невід’ємною складовою управління поточним функціонуванням операційної системи.
У результаті вивчення матеріалу цього розділу студент матиме уявлення про: організаційно-економічну усталеність (стійкість) операційної системи та регулятори операційної діяльності; чинники та сучасні системи забезпечення усталеного функціонування операційної системи; виробничі аспекти забезпечення конкурентоспроможності організації та роль і місце у цьому управління продуктивністю та якістю. Він розумітиме логіку процесу планування виробничої (операційної) діяльності; набуде знань щодо інструментарію поточного планування та контролю операцій, управління запасами, управління якістю та продуктивністю; опанує навики аналізу повноти та релевантності інформації, наданої в умовах задач, запропонованих до розв’язання у відповідних темах; навчиться обґрунтувати вибір управлінських рішень і доводити їхню правильність, здійснивши необхідні розрахунки.
2.2. Нормативний рівень опрацювання матеріалу
Тема 5. Планування та контроль реалізації операційної функції організації
Методичні поради щодо вивчення теми
Матеріал цієї теми знайомить студента з основними функціональними обов’язками операційного менеджера низового рівня управління в організації — з плануванням та контролем роботи основної, так званої переробної, підсистеми операційної системи організації. У результаті вивчення теми студент має отримати чітке уявлення про: планування як функцію операційного менеджменту; взаємозв’язок стратегічного, тактичного та оперативного видів планування; інструменти та методи контролю операційної діяльності. Базовими при самостійному опрацюванні питань теми є підручники [4] та [10] зі списку основної рекомендованої літератури; монографії, підручники та посібники, що можуть бути використані додатково, зазначаються у процесі викладення рекомендацій щодо самостійного вивчення матеріалу окремих питань теми.
Питання “Планування операційної діяльності: загальна характеристика” наголошує на важливості взаємозв’язку стратегічного, тактичного та оперативного рівнів управління операціями та з загальнометодологічних позицій робить акцент на характеристиці планування як функції операційного менеджменту. Слід зауважити, що сутнісній характеристиці рішень стратегічного характеру поглиблену увагу буде приділено у розділі 3, але вже зараз студент має отримати уявлення, які саме рішення належать до категорії стратегічних і які тактичні та оперативні рішення органічно з них випливають. Цей матеріал вже знайомий студенту з попередніх тем, але не завадить його повторити, використавши для цього базові підручники [4, с. 126—129, 132—134; 10, с. 10—20, 34—55] та приділивши особливу увагу ключовим аспектам стратегічного управління виробництвом та основним сферам операційної стратегії.
Другу половину цього питання, присвячену розгляду сутності, видів, принципів і методів планування щодо функцій менеджменту, слід опрацювати за матеріалом базового підручника М. В. Макаренка та О. М. Махаліної [4, с. 135—142], в якому, зокрема, виділено базові принципи планування операційної діяльності, надано характеристику таких методів планування, як балансовий, нормативний, математико-статистичний, виокремлено три групи планів бізнесової організації, а саме:
плани-цілі — являють собою набір якісних і кількісних характеристик бажаного стану об’єкта управління та його окремих елементів у майбутньому;
плани для повторюваних дій — описують строки і порядок дій у стандартних ситуаціях;
плани для неповторюваних дій — складаються для вирішення специфічних проблем і характеризують діяльність фірми в її розвитку, а не в механічних повтореннях.
Тактичний рівень планування операційної діяльності — друге питання теми — стисло, але достатньо повно охарактеризований у главі 7 базового підручника [4, с. 142—149], де викладено вітчизняний, точніше, сучасний російський (але тотожний українському) погляд на сферу середньострокового планування виробництва / операцій. Чітко сформований західний погляд на тактичний рівень планування операційної діяльності знайшов своє втілення у так званій концепції сукупного (за деякими джерелами — агрегованого, агрегативного) планування. Сутність її розгорнуто викладено у главі 14 підручника Р. Чейза, Н. Дж. Еквілайна та Р. Ф. Якобса, яка має саме таку назву — “Сукупне планування” [10, с. 442—466]. Особливу увагу тут слід звернути на класифікацію видів планів та ієрархічність у виробничому плануванні, а також на так звані чисті стратегії виробничого планування. Додатково має сенс звернутися до розгляду цього ж питання в інших джерелах [1, с. 145—154; 2, с. 157—180]. Цікавим є те, що усі три наведені джерела дають різні (хоча й досить близькі за змістом) класифікації “чистих” стратегій агрегованого планування виробництва.
Іще одна складова проблематики другого питання теми — розгляд того, що являє собою виробнича програма як основний план операційної діяльності, — опрацьовується студентами паралельно з вивченням операційного менеджменту в рамках дисципліни “Організація виробництва”. Для самостійної роботи можна порадити підручники [101, с. 355—357; 102, с. 259—263].
Окремі випадки формування виробничої програми (у разі недостатнього завантаження виробничих потужностей, обмежень за одним видом ресурсів тощо) розглядатимуться на лекції; якщо ж цей аспект викликає у студента особливий інтерес, то додатково має сенс звернутися до матеріалу в [114, с. 19—63; 136, с. 593—622].
Питання “Оперативне планування операційної діяльності” повністю занурює студента у сьогодення поточної діяльності операційного менеджера. Чітке та логічне викладення відповідного матеріалу містить глава 12 базового підручника [4, с. 260—265], присвячена проблематиці оперативного управління виробництвом. Уявлення про поточне управління операційною діяльністю значно збагатить матеріал про календарне планування виробництва, наведений у [10, с. 542—569]. Тут, за західним підходом, що склався на сьогодні, визначено функції та цілі календарного планування, надано порівняльну характеристику систем календарного планування, розглянуто правила визначення пріоритетів виконання робіт у різних ситуаціях. Особливу увагу студентові слід приділити характеристиці розкладів та графіків Гантта як інструментарію поточного планування та контролю операцій [10, с. 59—61, 73, 554—562].
Питання “Контроль реалізації операційної функції” стосується нерозривності зв’язку між двома ключовими управлінськими функціями — між плануванням і контролем реалізації розроблених планів. Фактично, цей матеріал студент вже опанував, оскільки глава “Календарне планування” підручника Р. Б. Чейза, Н. Дж. Еквілейна, Р. Ф. Якобса одночасно із матеріалом з планування надає й інформацію про контроль виробничої діяльності. Але для закріплення знань щодо диспетчеризації студентові слід опрацювати інформацію з базового підручника [4, с. 265—269].
Велику увагу вітчизняні науковці приділяють нагромадженому за останні десятиліття закордонному досвіду оперативного управління виробництвом (операціями). Якщо ця проблема викликає у студента особливу зацікавленість, йому можна порадити звернутися до [4, с. 269—276; 7, с. 94—105]. Вивчаючи четверте питання теми, студент вирізняє специфічні риси оперативного управління функціонуванням операційних систем різних типів. Глибоко ця проблема розглядається в рамках курсів “Організація виробництва”, “Планування діяльності підприємства”, “Оперативно-календарне планування”, тому опрацьовувати цей матеріал необхідно за відповідними підручниками, зокрема за [2, с. 276—332; 102, с. 411—444; 126, 464—520].
Рекомендації щодо самостійного набуття навиків розв’язання типових задач
Приклади типових задач наведено нижче — це завдання 2—5 для самоперевірки знань (див. “Контрольні запитання та завдання”).
Методичні поради та рекомендації щодо здійснення за методом спроб і помилок розрахунків різних варіантів плану виробництва, заснованих на реалізації тих чи тих варіантів “чистих” і “змішаних” стратегій, разом із прикладом розв’язання відповідної задачі, наведено у підручнику [10, с. 449—454].
Опановувати правила формування пріоритетів при плануванні послідовності виконання n робіт на одному та на двох верстатах має сенс на конкретних прикладах, наведених у зазначеному підручнику (с. 547—551).
Рекомендації щодо побудови графіків Гантта й конкретні приклади розв’язання таких задач вміщено у підручнику [2, с. 251—253]. У ньому наводяться методичні поради щодо розрахунку базових календарно-планових нормативів, характерних для того чи того типу виробництва (с. 276—332).
Контрольні запитання та завдання
У чому полягає сутність сучасних підходів до планування виробництва (операцій)?
Охарактеризувати систему планування операційної діяльності; визначити сфери, що охоплюються плануванням, і взаємозв'язок між стратегічним, тактичним та оперативним плануванням операцій.
Охарактеризувати процес формування виробничої програми та послідовність розроблення споріднених планів. Якими є ці споріднені плани?
Визначити сутність сукупного (агрегованого) планування виробництва; дати характеристику “чистих” стратегій планування.
Дати загальну характеристику оперативного управління виробництвом (операціями); охарактеризувати види систем оперативного планування.
Назвати базові правила формування пріоритетів у виконанні поточних робіт.
У чому полягає специфіка оперативного планування в одиничному та в дрібносерійному виробництві?
Що є характерним для оперативного планування серійного виробництва?
Які розрахунки виконуються в процесі оперативного планування масового виробництва?
Дати загальну характеристику цехового управління та диспетчеризації виробництва.
Практичне завдання
Виходячи із власного життєвого досвіду, а також спираючись на інформацію, отриману від батьків, друзів, знайомих, побудувати календарний графік виконання робіт з підготовки весілля (на вибір — Вашого особисто або когось із родичів чи друзів), проведення якого призначене на останній день цього року, тобто на 31 грудня. При цьому необхідно: розробити 1-ий варіант графіка виходячи із більш-менш реальної тривалості виконання кожної з робіт, та 2-ий варіант, в якому враховано можливості скорочення термінів за рахунок вкладення додаткових коштів.
Завдання для самоперевірки знань
Завдання 1. Із відповідей, запропонованих до кожного пункту наведеного тесту, обрати правильну (єдину чи кілька).
До методів планування належать:
а)  інтуїтивний метод;
б) балансовий метод;
в) евристичний метод;
г) нормативний метод;
д) економіко-математичний метод.
Для операційних систем, функціонування яких побудовано на базі використання принципу “робота на склад”, в умовах циклічних коливань попиту на продукцію (послуги) найдоцільнішим буде використання такої “чистої” стратегії планування виробництва, як:
а) постійний (за календарними періодами року) обсяг виробництва ( постійна чисельність персоналу;
б) змінний обсяг виробництва ( постійна чисельність персоналу;
в) змінний обсяг виробництва ( змінна чисельність персоналу.
Для операційних систем дискретного типу (здійснення робіт за замовленнями) основним інструментом планування та регулювання поточної діяльності є:
а) розклад;
б) графік Гантта;
в) сітьовий графік.
Формування виробничої програми здійснюється із застосуванням таких показників, як:
а) кількісні;
б) якісні;
в) натуральні;
г) умовно-натуральні;
д) вартісні.
5. За класифікаційним критерієм “напрям планування в часі” розрізняють такі види календарного планування:
а) пряме планування;
б) зворотне планування;
в) паралельне планування;
г) послідовне планування.
Завдання 2. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.
Фірма “Jason Enterprised” (JE) виробляє відеотелефони для внутрішнього ринку США. Рівень якості цієї продукції не дуже високий, але ціна вельми низька, що дає змогу фірмі JE вивчати ринок, водночас приділяючи багато уваги НДДКР. На поточний момент фірма має потребу в розробленні сукупного плану виробництва на шість місяців (з січня по червень). Інформацію, потрібну для розроблення варіантів планів, наведено у табл. 1 та 2.
Визначити витрати, пов’язані з реалізацією таких стратегій:
виробництво точно відповідає попиту; здійснюється варіювання робочої сили (прийняти, що початкова чисельність робочої сили відповідає обсягу виробництва першого місяця);
постійна чисельність робочої сили; здійснюється варіювання матеріального запасу, припустимий дефіцит (прийняти за базову кількість працівників — 10 осіб);
чисельність працівників постійна й становить 10 осіб; застосовується субпідряд.
Таблиця 1
ОЧІКУВАНИЙ ПОПИТ НА ПРОДУКЦІЮ ФІРМИ
Місяць
Кількість робочих днів
Обсяг очікуваного попиту, од.

Січень
22
500

Лютий
19
600

Березень
21
650

Квітень
21
800

Травень
22
900

Червень
20
800

Усього
125
4250


Таблиця 2
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКІВ
Показник
Значення

Вартість матеріалів
100 ум. од. на одиницю продукції

Витрати на зберігання запасів
10 ум. од. на одиницю продукції в місяць

Гранична вартість дефіциту
20 ум. од. на одиницю продукції в місяць

Закінчення табл. 2
Показник
Значення

Гранична вартість субпідряду
100 ум. од. на одиницю продукції (200 ум. од. – 100 ум. од. — контрактна вартість за вирахуванням вартості матеріалів)

Вартість найму та навчання
50 ум. од. на одного працівника

Витрати на звільнення
100 ум. од. на одного працівника

Трудомісткість (у робочих годинах)
4 на одиницю продукції

Оплата праці (8-годинний робочій день)
12,5 ум. од. на годину

Оплата понаднормової роботи (у 1,5 рази вище прямих витрат)
18, 75 ум. од. на годину

Запас готової продукції станом на початок січня
200 одиниць

Резервний запас
0 % від місячного попиту


Перевірити логіку власних міркувань, правильність самостійного розв’язання та коректність отриманої відповіді студент може, порівнявши їх із розв’язанням і правильною відповіддю, наведеними у першоджерелі [10, с. 459—462].
Завдання 3. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.
На початку чергового робочого тижня 5 клієнтів розмістили свої замовлення на фірмі “Legal Copy-Express”, яка займається наданням послуг з копіювання друкованих матеріалів юридичним конторам, розташованим у центрі Лос-Анджелеса. Усі замовлення потребують використання приладу кольорового копіювання, що є у фірми в єдиному екземплярі. Менеджер фірми має прийняти рішення про послідовність виконання замовлень (здійснити розрахунки, застосовуючи правила FCFS, SOT, LCFS, Ddate та ін.).
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКІВ
Замовлення(у порядку надходження)
Тривалість виконання замовлення, дні
Термін, до якого має бути виконане замовлення

А
3
5

В
4
6

С
2
7

D
6
9

Е
1
2


Перевірити логіку власних міркувань, правильність самостійного розв’язання та коректність отриманої відповіді студент може, порівнявши їх із розв’язанням і правильною відповіддю, наведеними у першоджерелі [10, с. 547—550].
Завдання 4. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.
Побудувати графік виконання робіт D, E, F, G (графік Гантта). Внести в нього необхідні позначення, що відбивають стан виконання робіт на кінець 4-го робочого дня.
Робота D має бути розпочата на початку 2-го робочого дня та закінчена в середині 9-го дня. На поточний момент фактичний стан виконання цієї роботи на 2 дні випереджає запланований.
Робота E розпочинається у 1-й день і закінчується у 3-й день. Виконується без відхилень.
Робота F мала бути розпочата у 3-й день, але через ремонт устаткування її початок відкладено на 1,5 дня. Тепер, робота має бути виконана протягом 5 повних днів.
Робота G починається на початку 2-го дня; на її виконання потрібно 6 днів, але початок її виконання відкладено на один день.
Перевірити логіку власних міркувань і правильність самостійного розв’язання задачі студент може, порівнявши їх із рекомендаціями щодо розв’язання, наведеними у першоджерелі [3, с. 140—141].
Завдання 5. Здійснивши аналіз графіка Гантта, дати інтерпретацію стану виконання робіт на механообробній дільниці.

Тема 6. Забезпечення усталеного функціонування операційної системи
Методичні поради щодо вивчення теми
Матеріал цієї теми має роз’яснити студентові та закріпити у його свідомості розуміння того, що левова частка успіху операційної діяльності забезпечується завдяки свідомій, цілеспрямованій і (часто) абсолютно непомітній роботі менеджерів організації з підтримки нормативного режиму функціонування операційної системи. У результаті вивчення теми студент мусить знатися на ознаках стабільного функціонування операційної системи, розрізняти “тверді” та “м’які” чинники забезпечення усталеного функціонування операційної системи та мати уявлення про сучасні системи забезпечення такого функціонування. Базовими при самостійному опрацюванні питань теми є підручники [1], [4] та [10] з переліку основної рекомендованої літератури; джерела, що можуть бути використаними додатково, наводяться у процесі викладення рекомендацій щодо самостійного вивчення матеріалу окремих питань теми.
Засвоєння матеріалу першого питання теми — “Ознаки стабільного функціонування операційної системи”, присвяченого розгляду змісту та співвідношення понять “усталеність (стійкість) функціонування операційної системи”, “нормативний режим” та “стабільне функціонування операційної системи”, а також уведення студента у сутність концепції організаційно-економічної усталеності операційної системи та ознайомлення його з логістичним підходом до забезпечення усталеного функціонування операційної системи має здійснюватися виключно на основі лекційного матеріалу, оскільки у базових підручниках цей аспект операційного менеджменту, на жаль, майже не висвітлюється. Тому студенту корисно буде самостійно опрацювати основну та додаткову літературу [10, с. 622—671; 112, с. 8—34, 103—111]. З матеріалом стосовно регуляторів операційної діяльності та складу підсистем, що забезпечують стабільне функціонування операційної системи, студент також ознайомлюється переважно на лекції. Підкріпити лекційний матеріал допоможе робота із вельми цікавим джерелом, в якому викладається авторський погляд на склад (система стандартизації; система сертифікації; система забезпечення єдності вимірів; правові норми охорони навколишнього середовища; ліцензування діяльності; норми амортизації технологічного устаткування; правила обліку витрат та обрахування собівартості продукції тощо) та зміст основних регуляторів виробничої діяльності [70, с. 455—477].
Остання складова першого питання теми орієнтує студента на поновлення вже наявних знань (якщо ці питання розглядалися при вивченні курсів “Економіка підприємств” чи “Організація виробництва”) або на ознайомлення з тим, що являє собою виробнича інфраструктура та як здійснюються організація та управління її функціонуванням [4, с. 166—199].
Питання ““Тверді” та “м’які” чинники забезпечення усталеного функціонування операційної системи” відбиває сутність погляду, що склався в межах сучасної концепції організації бізнесу та менеджменту, відповідно до якої всі ендогенні (внутрішнього походження) чинники організаційної ефективності можна поділити на дві категорії: “hard”-чинники (інакше “тверді” чинники) та “soft”-чинники (інакше — “м’які” чинники). Ця термінологія напряму запозичена з комп’ютерної лексики другої половини ХХ ст., в якій словом “hard” позначалося так зване залізо, тобто власне електронно-обчислювальна техніка, а термін “soft” застосовувався до програмного забезпечення. Перенесення цієї ідеології на ґрунт операційного менеджменту має на меті прищепити студентові розуміння того, що для підтримки усталеності функціонування операційної системи однаково важливе значення мають і матеріальне, технічне, енергетичне, просторове забезпечення (своєрідні “тверді” чинники), і кадрове, інформаційне та організаційно-управлінське забезпечення (певне втілення “м’яких” чинників). Для вивчення матеріалу рекомендується опрацювати відповідні глави та параграфи підручника М. В. Макаренка та О. М. Махаліної [4, с. 90—94, 173—199, 223—235, 277—291].
Розглянути, як взаємодіють на практиці “тверді” та “м’які” чинники, та впевнитися у їх неможливості відокремлення одних від одних має сенс на прикладі такого канонічного аспекту виробничого та операційного менеджменту, як управління запасами. Ключові моменти цієї складової управління операціями студент вже опанував у процесі вивчення дисципліни “Логістика”, але для поновлення в пам’яті відповідних знань (поняття та види запасів, мета управління запасами, основні системи та методи управління запасами тощо), а також для того щоб пригадати основні формули для розрахунків оптимального розміру замовлення, інтервалу поставки, сумарних витрат на управління запасами тощо, необхідно опрацювати матеріал базових підручників [4, с. 151—165; 10, с. 467—498].
Стрижнем питання “Сучасні системи забезпечення усталеного функціонування операційної системи” є характеристика систем управління ланцюгом “постачання—виробництво—збут” — маються на увазі системи МRP та JIТ, які вже вважаються класичними. Цей матеріал також засвоювався студентом у процесі вивчення курсу “Логістика”, але не завадить його опрацювати ще раз вже не з логістичної, а з управлінської позиції [10, с. 272—294, 499—533].
Рекомендації щодо самостійного набуття навиків розв’язання типових задач
Приклади типових задач наведено нижче — це завдання 3 та 4 для самоперевірки знань (див. “Контрольні запитання та завдання”).
Методичні поради та рекомендації щодо здійснення розрахунків економічного розміру замовлення та точки замовлення наведено у базовому підручнику [10, с. 474, 480].
Ознайомитися із методикою прийняття рішень щодо обсягу замовлення в умовах запропонованих постачальником знижок у разі оптової закупівлі допоможе опрацювання розв’язання відповідної задачі у цьому підручнику [10, с. 482—484].
Велику роль у практиці управління запасами відіграє так званий ABC-аналіз, методику проведення якого викладено також у [10, с. 486, 487].
Контрольні запитання та завдання
Визначити ознаки функціонування операційної системи у нормативному режимі; охарактеризувати процес підтримки стабільності функціонування операційної системи.
Розкрити сутність поняття “логістика”; охарактеризувати взаємозв’язок логістики та операційного менеджменту.
Класифікувати та охарактеризувати регулятори операційної діяльності; визначити склад підсистем, що забезпечують стабільність функціонування операційної діяльності.
Дати загальну характеристику організації та управління виробничою інфраструктурою.
Розкрити роль та місце управління запасами у підтримці стабільності функціонування операційної системи; охарактеризувати основні моделі контролю запасів: “із фіксованою періодичністю замовлення”, “із фіксованим розміром замовлення”, “із оптимальним розміром замовлення”, “АВС”.
Дати загальну характеристику управління матеріально-технічним постачанням виробництва (операцій).
Інформаційне забезпечення функціонування системи управління виробництвом. Сітьовий комплекс “Галактика”.
Охарактеризувати сучасні підходи до управління обслуговуванням та використанням устаткування.
Охарактеризувати сучасні підходи до управління персоналом у системі операційного менеджменту.
Дати загальну характеристику сучасних систем управління ланцюгом “постачання—виробництво—збут” (системи МRP, JIТ, OPT).
Практичне завдання
Сформувати розгорнутий перелік конкретних регуляторів операційної діяльності для однієї (на вибір) із зазначених нижче організацій:
промислове підприємство;
навчальний заклад;
лікарня;
організація, що займається будівництвом і ремонтом споруд;
транспортна фірма (пасажирські та вантажоперевезення).
За бажанням (особливо це стосується студентів вечірньої та заочної форм навчання) можна обрати конкретну організацію, з особливостями діяльності якої студент знайомий з власного досвіду.
Завдання для самоперевірки знань
Завдання 1. Замість знаків питання в графічній інтерпретації моделі оптимального (економічного) розміру замовлення необхідно вказати відповідні позначення, найменування, формули для розрахунку.

Модель визначення оптимального розміру замовлення
Завдання 2. Із відповідей, запропонованих до кожного пункту наведеного тесту, обрати правильну (єдину чи кілька).
До складу регуляторів операційної (виробничої) діяльності не може бути включено:
а) систему стандартизації;
б) систему сертифікації;
в) систему забезпечення єдності вимірів;
г) правові норми охорони навколишнього середовища;
д) систему ліцензування діяльності.
До складу виробничої інфраструктури машинобудівного підприємства включають такі господарства (цехи, служби):
а) ремонтне;
б) енергетичне;
в) механообробне;
г) інструментальне;
д) транспортне;
е) гальванічне;
ж) складське;
з) складальне.
Японська система обслуговування устаткування, відома під назвою “Загальна експлуатаційна система”, дає змогу позбутися:
а) втрат часу через зупинки в роботі устаткування внаслідок його виходу з ладу;
б) втрат часу на переналагоджування устаткування;
в) втрат швидкості, що виникають при роботі устаткування на холостому ходу та через роботу в неповному режимі;
г) втрат коштів через порушення під час виробничого процесу.
Які регулювальні параметри має система “з фіксованим розміром замовлення”:
а) точка замовлення (фіксований рівень запасу);
б) розмір замовлення (обсяг партії поставки);
в) максимальний обсяг поставки.
Якщо відомо, що резервний запас становить 180 од., середньодобова потреба у цій статті матеріальних ресурсів — 10 од., термін доставки замовлення ( 5 днів, то точка замовлення становить:
а) 240 одиниць;
б) 260 одиниць;
в) 230 одиниць.
Завдання 3. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.
Корпорація займається виробництвом швидкодіючих 1-мегабайтних чипів. Вона організувала запаси комплектуючих виробів десяти найменувань. Здійснити АВС-аналіз, використовуючи дані таблиці.
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ АВС-АНАЛІЗУ
Комплектуючий виріб, шифр
Річний обсяг, од.
Вартість однієї одиниці, ум. од.

10286
1000
90,00

12760
1550
17,00

12572
600
14,17

14075
2000
0,60

10867
350
42,86

10500
1000
12,50

11526
500
154,00

01036
100
8,50

01307
1200
0,42

10572
250
0,60


Перевірити логіку власних міркувань, правильність самостійного розв’язання та коректність отриманої відповіді студент може, порівнявши їх із розв’язанням і правильною відповіддю, наведеними у першоджерелі [2, с. 183].
Завдання 4. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.
Обсяг продажу магазину становить 500 упаковок супового концентрату на рік. Попит рівномірно розподілений протягом року. Ціна придбання одного пакета — 2 ум. од. За одне замовлення власник магазину повинен сплатити 10 ум. од. Термін доставки замовлення від постачальника — 12 робочих днів (при 6-денному робочому тижні). За оцінками спеціалістів, витрати зберігання становлять 20 % від середньорічної вартості запасів.
Скільки пакетів має замовляти власник кожного разу, якщо його мета полягає у мінімізації загальної вартості замовлень?
Узявши до уваги, що магазин працює 300 днів на рік, визначити, з якою частотою необхідно здійснювати подання замовлень, і встановити обсяг повторного замовлення.
Виходячи з того, що постачальник пропонує власникові знижки на закупівельні ціни (див. табл.), визначити, чи доречно власникові магазину скористатися якоюсь із знижок?
ЗНИЖКИ ЗАЛЕЖНО ВІД ОБСЯГУ ЗАМОВЛЕННЯ,ПРОПОНОВАНІ ПОСТАЧАЛЬНИКОМ
Розмір замовлення, упаковок
Знижка, %
Ціна за упаковку, ум. од.

0—199
0
2,00

200—499
2
1,96

500 і більше
4
1,92


Перевірити логіку власних міркувань, правильність самостійного розв’язання та коректність отриманої відповіді студент може, порівнявши їх із розв’язанням і правильною відповіддю, наведеними у першоджерелі [155, с. 360, 361, 365—367].
Тема 7. Управління якістю та продуктивністю операційної діяльності
Методичні поради щодо вивчення теми
Для самостійної роботи над вивченням теми студентові рекомендується скористатися матеріалом базових підручників [4; 10]; окрім цих джерел для кращого засвоєння проблематики другого та третього питань теми має сенс опрацювати і матеріал, наведений у [69] (список додаткової рекомендованої літератури). Література, що може бути використана на додачу до цих джерел, зазначається у процесі викладення рекомендацій щодо самостійного вивчення матеріалу окремих питань теми.
Питання “Виробничі аспекти забезпечення конкурентоспроможності та конкурентостійкості організації” акцентує увагу студента на виробничій (операційній) діяльності як одній із складових, що формують та підтримують належний рівень конкурентоспроможності бізнес-організації. У підручнику Р. Б. Чейза, Н. Дж. Еквілайна та Р. Ф. Якобса яскраво та образно описано взаємозв’язок між операціями та конкурентоспроможністю організації, визначено основні напрями розв’язання проблеми конкурентоспроможності, пов’язані саме з операційною діяльністю [10, с. 34—55].
Певною мірою студент вже обізнаний з цієї сферою завдяки вивченню таких дисциплін, як “Стратегічне управління”, “Маркетинг” та “Економіка підприємств”. Глибше загальна проблематика управління конкурентоспроможністю розглядатиметься у рамках вивчення однойменної дисципліни, а зараз, для самостійної роботи та підкріплення лекційного матеріалу, можна порадити звернутися до джерела, в якому не тільки висвітлюється сутність конкурентоспроможності як запоруки ринкового успіху бізнесової сучасної організації, а й чітко означається зв’язок між управлінням продуктивністю та якістю і підвищенням конкурентоспроможності фірми [69, с. 3—24]. Вивчення матеріалу дає змогу зрозуміти логіку переходу від розгляду шляхів і методів забезпечення конкурентоспроможності до суто управління якістю та продуктивністю операційної діяльності.
Сформувати понятійно-категоріальний апарат, необхідний для розгляду питання “Сучасна концепція управління якістю”, допоможе опрацювання глави підручника з виробничого менеджменту М. В. Макаренко та О. М. Махаліної, присвяченої управлінню якістю [4, с. 200—210]. Саме тут міститься інформація про сутність поняття “якість”, охарактеризовано показники якості та методи їх оцінювання, розглянуто так звані витрати на якість.
Другу частину питання, присвячену розгляду інструментарію статистичних методів контролю, ролі стандартів серії ISO-9000 у сучасному управлінні якістю та сутності філософії всеохоплюючого управління якістю, широко відомої під скороченою назвою “ТQМ”, доречно вивчати самостійно за підручником з виробничого та операційного менеджменту Р. Б. Чейза та ін. [10, с. 176—207, 208—226]. Особливу увагу при цьому слід приділити концепції “безперервності вдосконалення”, оскільки саме вона визнається як альтернатива і водночас — як невід’ємна складова дуже популярного нині “реінжинірингу”.
Як уже зазначалося, з метою поглиблення знань з другого питання студентові має сенс звернутися до підручників спеціалізованого характеру [25; 99].
Глибокий, прискіпливий розгляд найрізноманітніших галузей сучасної концепції управління якістю очікує студента трохи пізніше, при вивченні дисципліни “Управління якістю”. Тому в процесі вивчення курсу “Операційний менеджмент” в розумінні студента створюється лише загальне уявлення про управління якістю та його місце в операційному менеджменті (точніше, про сфери перетину цих двох досить близьких, але все-таки окремих дисциплін).
Питання “Сучасна концепція управління продуктивністю” присвячене розгляду сутності поняття “продуктивність”, складовим і чинникам продуктивності, методам її оцінювання та аналізу, шляхам, інструментам і техніці її підвищення. На жаль, у підручниках, обраних за базові, інформацію з цього питання розпорошено по різних розділах і главах. Тому студенту варто звернутися до видання, присвяченого саме проблематиці управління продуктивністю [69, с. 30—58, 59—87, 145—165, 166—195]. З метою поглиблення знань у цій сфері студент може ознайомитися з базовими положеннями концепції управління продуктивністю, що послідовно формувалася у західній управлінській науці та успішно реалізовувалася у бізнесовій практиці протягом усього ХХ ст. Цю концепцію розгорнуто викладено у перекладних виданнях науково-практичного характеру, присвячених саме проблематиці управління продуктивністю [111; 123].
Рекомендації щодо самостійного набуття навиків розв’язання типових задач
Приклади типових задач наведено нижче — це завдання 3 та 4 для самоперевірки знань теми курсу (див. “Контрольні запитання та завдання”).
Класичною задачею, навиків розв’язання якої має набути студент у процесі вивчення матеріалу щодо управління якістю, є задача побудови та інтерпретації контрольних карт. Алгоритм побудови контрольної карти наведено у [10, с. 211—217; 155, с. 204—240].
Оволодінню базовою методикою оцінювання рівня продуктивності та набуттю практичних навичок розрахунку одиничних, багатофакторних та інтегрального (загального) показників продуктивності сприятиме опрацювання прикладів розв’язання відповідних задач, наведених у [10, с. 34—55].
Контрольні запитання та завдання
Розкрити сутність понять “конкурентоспроможність фірми” і “конкурентостійкість фірми” та охарактеризувати ключові аспекти забезпечення конкурентоспроможності.
Як пов’язані між собою конкурентоспроможність фірми та операційна діяльність?
Якою є роль операційної функції у забезпеченні якості?
Розкрити сутність поняття “якість” та охарактеризувати аспекти, методи контролю і програми забезпечення якості.
Дати характеристику статистичних методів контролю якості продукції, статистичних методів контролю якості процесів.
Охарактеризувати ключові етапи еволюції менеджменту якості.
Здійснити порівняльну характеристику сучасних підходів (японського, американського) до управління якістю.
Розкрити зміст концепції всеосяжного управління якістю (TQM) як базової концепції сучасного менеджменту операцій.
Розкрити природу, значення, джерела продуктивності операційної діяльності, взаємозв’язок продуктивності та якості, продуктивності та ефективності.
Чим визначається ефективність (продуктивність) операцій?
Творче завдання
Написати есе на тему: “Загострення світової конкуренції та значення операційного менеджменту у забезпеченні перемоги фірми у конкурентній боротьбі”.
Завдання для самоперевірки знань
Завдання 1. Замість знаків питання в контрольній карті середньоарифметичних необхідно вказати відповідні позначення, найменування, формули для розрахунку.

Контрольна карта середньоарифметичних
Завдання 2. Із відповідей, запропонованих до кожного пункту наведеного тесту, обрати правильну (єдину чи кілька).
Конкурентоспроможність фірми (підприємства) — це:
а) її порівняльна перевага щодо інших фірм даної галузі всередині країни та за її межами;
б) її порівняльна перевага за параметрами якості та ціни споживання;
в) рівень компетенції підприємства щодо інших підприємств за такими параметрами, як технологія, навики персоналу, якість, комунікації тощо;
г) стійкість (усталеність) виробничо-господарської діяльності фірми.
З наведеного нижче переліку виділити ті групи показників, які характеризують якість продукції:
а) екологічні;
б) естетичні;
в) ергономічні;
г) економічні;
д) елементарні;
е) призначення;
ж) надійності;
з) оновлення;
і) технологічності;
к) матеріаломісткості.
Якість — це:
а) властивість продукції, що дає їй змогу конкурувати на ринку товарів;
б) економічна категорія, яка відбиває ступінь придатності продукції для споживання;
в) сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби споживачів.
Ідеологія якого етапу еволюції систем управління якістю відповідає девізу “Якість продукції як відповідність стандартам”?
а) етапу системи роботи за технічною документацією (системи Ф. Тейлора);
б) етапу системи статистичного управління якістю;
в) етапу системи TQС;
г) етапу системи TQM.
Продуктивність — це:
а) співвідношення отримуваних результатів і витрат на їх досягнення;
б) відношення витрат на отримання результату до кінцевих результатів.
Завдання 3. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.
Здійснюється фасування чаю в упаковки по 125 г. Відомо, що фасувальне обладнання працює зі стандартним відхиленням у 0,15 г. Для забезпечення необхідної ваги достатньо налаштувати устаткування на середнє значення у 125 г. Через кожні 30 хв здійснюється випадкова вибірка обсягом у 5 упаковок, кожну з упаковок зважують. У таблиці наведено результати шістьох послідовних вибірок.
Побудувати за цими даними контрольну карту середньоарифметичного; нанести середні значення на контрольну карту та виконати аналіз отриманих результатів. Побудувати контрольну карту розмахів; нанести значення розмахів на контрольну карту та проаналізувати отримані результати.
ВАГА УПАКОВКИ, г
Номер вибірки

1
2
3
4
5
6

125,1
124,9
125,2
125,0
124,8
124,9

125,3
125,0
125,1
125,0
124,8
125,1

125,1
125,1
125,3
124,7
125,2
125,0

124,8
124,9
125,0
125,2
125,1
124,9

125,1
124,7
125,1
125,1
124,9
125,2


Перевірити логіку власних міркувань, правильність самостійного розв’язання та коректність отриманої відповіді студент може, порівнявши їх із розв’язанням і правильною відповіддю, наведеними у першоджерелі [155, с. 214—217, 219, 220].
Завдання 4. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.
Компанія з виробництва меблів надала такі відомості про свою діяльність (усі цифри — у тис. ум. од.):

1996
1997

Вихід
Загальна вартість продажу виробленої продукції
22
35

Вхід
Витрати на заробітну плату
10
15


Сировина та запаси
8
12


Амортизація основного устаткування
0,7
1,2


Інше
2,2
4,8

Розрахувати та проаналізувати одиничні показники продуктивності (ефективності використання) трудових ресурсів, сировини та запасів, а також загальну продуктивність фірми у 1996 та 1997 рр.
Перевірити логіку власних міркувань, правильність самостійного розв’язання та коректність отриманої відповіді студент може, порівнявши їх із розв’язанням і правильною відповіддю, наведеними у першоджерелі [10, с. 51].
2.3. Поглиблений рівень опрацювання матеріалу
Рекомендації щодо самостійногоопрацювання матеріалу
Функції “планування” та “контроль” — своєрідний “дволикий Янус” менеджменту: друга є віддзеркаленням першої й існувати одна без одної, не зважаючи на власну протилежність, вони не можуть. Точніше, можуть, але тоді організація, в якій склалося таке становище, дуже швидко припинить своє існування. На відміну від теорії планування, яка привертає до себе увагу великої кількості дослідників і, можна вважати, розроблена вельми глибоко, базові положення теорії контролю не настільки “популярні”. Студентові, якого цікавлять ці аспекти науки управління, можна порадити звернутися до праці, у фокусі уваги якої — не планування, а саме контроль:
Сачко Н. С. Теоретические основы организации производства. — Минск: Дизайн ПРО, 1997. — Гл. 8: Контроль и регулирование количества и качества продукции. — С. 292—303.
Велику роль у процесі планування та контролю операційної (виробничої) діяльності відіграє нормативна база. І хоча на сьогодні на реально діючих підприємствах та у бізнес-організаціях робота з розроблення чи вдосконалення норм і нормативів перебуває у певному занепаді, майбутньому спеціалісту в сфері менеджменту операцій конче важливо розуміти значення та місце нормування в процесі розроблення планів виробничої діяльності та контролю їх виконання. Цьому сприятиме опрацювання такого матеріалу:
Макаренко М. В., Махалина О. М. Производственный менеджмент: Учеб. пособие для вузов. — М.: ПРИОР. 1998. — Гл. 15: Финансовый менеджмент производства. — С. 328—350.
Стане у пригоді матеріал посібника і для кращого розуміння міждисциплінарних зв’язків між операційним і фінансовим менеджментом.
Для поглиблення знань у сфері планування виробничої програми студенту можна порадити опрацювати джерело, в якому в математизованій формі викладено сутність базових одно- та багатопродуктових моделей узгодження обсягів виробництва та збуту продукції:
Кузин Б., Юрьев В., Шахдинаров Г. Методы и модели управления фирмой. — СПб: Питер, 2001. — Гл. 11: Планирование производственной программы. — С. 211—242.
Особливо ця рекомендація стосується студентів зі схильністю до побудови логічних моделей управлінських проблем і математичного моделювання економічної дійсності.
Поглибленому вивченню та формуванню власного погляду на сутність концепції організаційно-економічної усталеності операційної системи сприятиме глибше опрацювання матеріалу монографії, вже згадуваної у джерелах, рекомендованих до вивчення нормативного матеріалу:
Промышленная логистика. Логистико-ориентированное управление организационно-экономической устойчивостью промышленных предприятий в рыночной среде / И. Н. Омельченко, А. А. Колобов, А. Ю. Ермаков, А. В. Киреев. Под ред. А. А. Колобова. — М.: Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1997. — 204 с.
Зокрема, має сенс звернути увагу на такі аспекти як інтегральна оцінка стійкості підприємства (§ 1.2), методологія організації процесу стратегічного планування виробничо-господарської діяльності підприємства (§ 4.1) та економіко-математичне моделювання виробничо-збутової діяльності (§ 4.4).
Для розширення уявлень студента про загальні та специфічні аспекти сучасного управління матеріальними, технічними, просторовими, кадровими ресурсами, а також про найпоширеніші на сьогодні (фактично, виокремлені) цілісні системи управління поточною операційною діяльністю та забезпечення усталеного функціонування операційної системи (маються на увазі такі системи, як MRP, MAP, JIT, TPM тощо) стануть у пригоді й праці відомого російського автора В. В. Гончарова:
Гончаров В. В. Специфика управления важнейшими ресурсами. — М.: МНИИПУ, 1998. — 176 с.;
Гончаров В. В. Менеджмент в рамках основных фаз управленческого цикла. — М.: МНИИПУ, 1998. — 96 с.
Невеличкі за обсягом, вони насичені надзвичайно великою кількістю дуже цікавого фактологічного матеріалу щодо практики успішної організації бізнесу в період останньої третини минулого століття. Впевнитися в цьому можна вже при ознайомленні з назвами окремих параграфів, що цитуються нижче мовою оригіналу:
“Современные концепции использования человеческого фактора”;
“Повышение эффективности работы профессиональных офисов за счет интеллектуальной специализации служащих”;
“Новые тенденции в технической подготовке персонала”;
“Особенности строительства промышленных зданий в условиях широкой автоматизации производства”;
“Изменение требований американских компаний к архитектуре административных зданий”;
“Апробированные японскими фирмами важнейшие мероприятия по совершенствованию обслуживания оборудования”;
“Выравнивание производства как необходимое условие внедрения систем канбан и “точно в срок””.
Опрацювання як зазначених робіт цього автора, так і тієї монографії, бібліографічний опис якої наведено нижче, буде надзвичайно корисним для студента не тільки в плані опанування досвіду впровадження ефективних управлінських концепцій в практику сучасного бізнесу, а й для розширення та поглиблення знань у споріднених із операційним менеджментом галузях, таких як “Стратегічне управління”, “Економіка підприємства”, “Логістика”, “Управління персоналом”, “Організаційна поведінка” та багато-багато інших.
Гончаров В. В. В поисках совершенства управления: Руководство для высшего управленческого персонала. — М.: МП “Сувенир”, 1993. — 488 с.
Літератури, в якій характеризуються загальні закономірності та специфічні риси сучасних систем управління виробництвом, що набули поширення (маються на увазі системи JIT, MRP-I та MRP-II), на сьогодні є дуже багато. Але увагу студента хочеться звернути на працю, в якій на базі узагальнення практичного досвіду впровадження стандарту MRP-II надано інформацію про найважливіші аспекти управління виробництвом:
Гаврилов Д. А. Управление производством на базе стандарта MRP-II. СПб.: Питер, 2002. — 320 с.
Для розуміння місця, ролі та значення в забезпеченні конкурентоспроможності фірми таких “м’яких” складових забезпечення її усталеного функціонування, як управління інформаційними та людськими ресурсами, студентові достатньо буде опрацювати модулі 16 і 17, які входять до складу 17-модульної програми “Управління розвитком організації”, розробленої в Росії спільними зусиллями Державного університету управління та Національного фонду підготовки фінансових та управлінських кадрів:
Мордовин С. К. Управление человеческими ресурсами: 17-модульная программа для менеджеров “Управление развитием организации”. Модуль 16. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 288 с.
Годин В. В, Корнеев И. К. Управление информационными ресурсами: 17-модульная программа для менеджеров “Управление развитием организации”. Модуль 17. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 352 с.
Проблема конкуренції є невід’ємною складовою сучасного економічного життя. Операційна діяльність посідає одне з перших місць у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства (організації), що існує в умовах ринкової економіки. З метою поглиблення знань щодо можливих конкурентних переваг фірми та її конкурентних стратегій, а також щодо значення виробництва у процесі досягнення конкурентної переваги студенту має сенс опрацювати матеріали, в яких із достатнім ступенем повноти розкрито цей аспект, а також наголошено, що якість та ефективність операційної діяльності є на сьогодні запорукою успіху у конкурентній боротьбі:
Азоев Г. Л., Челенков А. П. Конкурентные преимущества фирмы. — М.: ОАО “Типография “НОВОСТИ””, 2000. — Гл. 2: Поиск конкурентных преимуществ. — С. 69—113; Гл. 3: Разработка и реализация стратегии конкуренции. — С. 114—166;
Кныш М. И. Конкурентные стратегии: Учеб. пособие. — СПб.: — Б. и., Гл. 3: Конкурентное поведение. — С. 80—165.
Клейнер Г. Б. и др. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность / Г. Б. Клейнер, В. Л. Тамбовцев, Р. М. Качалов; Под общ. ред. С. А. Панова. — М.: ОАО “Изд-во “Экономика”, 1997. — Гл. 3: Стратегическое планирование на предприятиях. — С. 89—180.
Надзвичайно корисним, хоча і дещо ускладненим для сприйняття через надвеликий обсяг вміщеного матеріалу, буде ознайомлення та прискіпливе опрацювання студентом такої фундаментальної праці, як:
Управление эффективностью и качеством: Модульная программа: Пер. с англ. / Под ред. И. Прокопенко, К. Норта. — М.: Дело, 2001. — Ч. І: Повышение эффективности и качества: концепции, процессы и методы. — 800 с.; Ч. ІІ: Направления деятельности с большим потенциалом повышения эффективности и качества. — 608 с.
У цьому джерелі містяться різноманітні матеріли, необхідні для поглибленого вивчення проблеми управління продуктивністю та якістю. Зокрема приділено належну увагу таким чинникам підвищення продуктивності та якості, як культура організації, розвиток її людських ресурсів, інноваційна діяльність тощо.
Питання для поглибленого вивчення, підготовки рефератів, виконання наукових досліджень
Проблеми управління поточним функціонуванням операційної системи та напрями їх вирішення.
Агреговане та деталізоване планування операційної діяльності: шляхи розвитку та вдосконалення.
Сучасний інструментарій та методи планування роботи операційної системи.
Сучасний інструментарій та методи контролю виконання планів роботи операційної системи.
Загальний підхід й особливі випадки у формуванні виробничої програми та її розподілі за календарними періодами.
Ключові підходи до формування оптимальної товарної номенклатури та асортименту продукції.
Проблеми управління технічними ресурсами операційної системи та напрями їх вирішення.
Проблеми управління матеріально-сировинними ресурсами операційної системи та напрями їх вирішення.
Проблеми управління трудовими ресурсами операційної системи та напрями їх вирішення.
Проблеми управління енергетичними ресурсами операційної системи та напрями їх вирішення.
Проблеми управління просторовими ресурсами операційної системи та напрями їх вирішення.
Проблеми управління інформаційними ресурсами операційної системи та напрями їх вирішення.
Оптимізація функціонування основного виробництва.
Оптимізація функціонування допоміжного виробництва.
Оптимізація функціонування обслуговуючого виробництва.
Оперативне управління та календарне планування операційної діяльності: ключові тенденції розвитку.
Система організації та управління операціями (виробництвом) за методом “точно вчасно”.
Система організації та управління операціями (виробництвом) за методом MRP.
Логістичний підхід: сутність, принципи, взаємозв’язок з менеджментом операцій.
Методи оцінювання та шляхи підвищення ефективності операційної діяльності.
Методи оцінювання та шляхи підвищення продуктивності операційної системи.
Управління виробничими витратами як складова управління продуктивністю операційної системи.
Управління випуском продукції як складова управління продуктивністю операційної системи.
Еволюція підходів і сучасні методи управління якістю.
Всеосяжне управління якістю (TQM) як базова концепція сучасного операційного менеджменту.
2.4. Основні терміни та поняття
Виробнича програма
Графік Гантта
Гурток якості
Ідеальне коло продуктивності
Календарне планування
Комбіновані стратегії
Конкурентоспроможність
Контрольна карта
Метод спроб і помилок
Планування виробництва (операційної діяльності)
Планування виробничих ресурсів (MRP-II)
Планування матеріальних потреб (MRP-I)
Планування ресурсів підприємства (ERP)
Продуктивність
Регулятори операційної діяльності
Система JIT
Система OPT
Система TPM
Система TQM
Статистичний контроль якості
Сукупне (агреговане) планування
Усталеність операційної системи
Чисті стратегії