ше через надійність страхової' компанії можна гарантуй зати, ще паптнесстаг. з банком буде ефективним. Навійну стриножили АМК? зокрема, до нормативів до-статносгі капіталу, його ліквідності, систем управління, якості активів, страхових резервів. Ці норми закладено в проект нового закону «Про страхування*. Новими ' грішми за старі збитки Упродовж останніх років одним Із локомотивів страхового ринку є аетострахуван-ня. Причому завдяки банківському кредитуванню воно дає значну частку страхових премій (в середньому 20%, тобто 20 грн Із кожних 100 грн). Страховики ж запевняють, що автострахування — найзбитковіший вид. Його вважають вдалим, коли полісні збитки не перевищують 70% (гроші страхова компанія взяла, а збитки будуть пізніше), 30% вистачає для ведення справи. Якщо збитковий показник автостраху-понад 70%, то на стра- На жаль, останнім часом деякі страховики, використовуючи механізм співпраці З банком, підвищили свої тарифи. Тут важлива роль належить Анти монопольному комітету (АМК). До речі, коли цей комітет виявить, що банк співпрацює лише з однією-двома страховими компаніями, акредитувавши їх велику кількість, то може започаткувати справу про зловживання монопольним становищем, антиконку-рентні погоджені дії. Одначе комітет для цього має зібрати велику кількість інформації, документів. Нині учасники фінансового ринку захищені від його органів, особливо на стадії, коли ко мітет приймає розпоря дження про початок розгля ду справи. Саме тоді учас ники фінансового ринку мо жуть оскаржити його у суді, такі приклади вже є. Тож, на жаль, Анти монопольний ко мітет швидко не може реагувати на змовницькі дії банків і страховиків. Доцільно, вважають експерти, створити офіційний рейтинг страхових компаній у Держфінпослуг (за прикладом НБУ, який має рейтинг банків), аби акредитацію у банках могли отримати страхові компанії, що займають у ньому високі позиції. Таким чином, відсікатимуться «кишенькові», схемні компанії. У свою чергу, «нерідні- для банків страхові компанії скаржаться на те, що надто важко отримати у банків акредитацію на співпрацю. Деякі фі-нустанови навіть- вимагають покласти на депозит 3-5 млн дол., Інші — розшифрувати дебіторську заборгованість по всій фірмі за минулі роки. Або представити список акціонерів І акціонерів тих акціонерів, або залучити певну кількість клієнтів, тобто висувають вимоги, котрі не можне виконати. За співпраці банки вимагають від страхових компаній сплати суттєвих агентських винагород (щонайменше 30%). До речі, при підвищенні агентських страховики змушені підвищувати свої тарифи, аби покрити збитки. При цьому банки сприймають страхові компанії як «молодших братів», котрим можна диктувати умови співпраці, приміром, пропонувати підвищити страхові тарифи на тлі зниження відсоткової ставки за кредит, щоб краще виглядати перед клієнтом. Хоча така співпраця їм украй потрібна, адже страхові компанії' страхують банківські ризики. і рік був успішним у ДІ-£*сслвйського банку ре-" * -а розвитку а Україні. іь<ЇіЛе,шим фінансовим НАШ ІНВЕСТОР - ЕБРР Спільно з провідними українськими банками запровадженої ЛЮДИНА І ПРАЦЯ № 7/2007 Соціальна політика: пріоритети ЛЮДИНА І ПРАЦЯ № 7/2007 Соціальна політика: пріоритети
— Першим кроком до створення національної законодавчої бази у цій сфері стала схвалена Верховною Радою України в грудні 1993-го Концепція соціального забезпечення населення, що врахувала перехід до ринкової економіки, оскільки існуючі механізми системи соціального захисту вичерпали себе й обумовили негативні тенденції: зростання заборгованості по виплатах, випадки нецільового використання страхових коштів тощо. Рамковий закон — Основи законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування — Верховна Рада схвалила в 1998 році. А згодом і низку профільних законів, які заклали фундамент страхової системи, що відповідає вимогам Європейського кодексу соціального забезпечення, конвенціям та рекомендаціям МОП. Так, у 2001 р. було запроваджено три види загальнообов'язкового державного страхування — на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання. А з січня 2004-го почав діяти Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Для формування коштів страхових фондів визначено кілька джерел: внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб (крім Фонду соціального страхування від нещасних випадків, до якого внески сплачують лише роботодавці та добровільно застраховані); бюджетні асигнування; фінансові санкції за порушення порядку сплати внесків та використання коштів і адміністративні штрафи, накладені на посадових осіб та громадян за такі порушення; прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів фондів; благодійні внески тощо. Кошти цільових страхових фондів не включаються до складу Державного бюджету України. З переходом до ринкових відносин необхідним стало залучення працівників до наповнення фондів соціального страхування, що дає їм можливість впливати на рівень свого соціального захисту в разі настання страхових випадків. А відкритість у роботі фондів забезпечується тристоронньою участю в управлінні ними представників держави, роботодавців і профспілок. Сказане, зокрема, підтверджується закладеними в основу соціального страхування від безробіття принципами. Так, розмір допомоги тут безпосередньо залежить від сплачених працівником внесків та його страхового стажу. Демонструють можливість впливу з боку працюючого на процеси розподілу коштів і норми Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Так, постраждалому (його довіреній особі) гарантується участь у розслідуванні страхового випадку. Вагомими є зміни і у страхуванні з тимчасової втрати працездатності, де перейшли від галузевого принципу управління до регіонального: якщо раніше ці функції забезпечував загальнодержавний Фонд соцстраху та профспілки, то нині на місцях її провадять виконавчі дирекції. Запровадження системи соціального страхування — одне з головних здобутків десятирічної діяльності Мінпраці. Це відіграло позитивну роль у підвищенні рівня соціального захисту громадян у разі повної, часткової та тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також старості. Тепер своєчасно та в повному обсязі забезпечуються виплати потерпілим на виробництві, гарантується матеріальне забезпечення безробітних, надаються допомоги по тимчасовій втраті працездатності, вагітності та пологах, на поховання. Мінімальні розміри страхових Підписано Протокол про співпрацю Під час зустрічі (у якій також взяли участь Перший заступник Міністра Лідія ДРОЗДОВА, заступники Міністра Олена ГАРЯЧА та Борис МОЛЧАНОВ, керівники департаментів Мінпраці, директор Державного центру зайнятості Володимир ГАЛИЦЬКИЙ, національний кореспонвиплат наближаються до рівня прожиткового мінімуму. Проте законодавство про соціальне страхування потребує подальшого розвитку і вдосконалення. Зокрема, проблемою є те, що на сьогодні внески сплачуються окремо на 4 види соціального страхування, різними нині є й бази нарахування внесків. Аби зробити ці механізми прозорішими та ефективнішими, Мінпраці разом з іншими органами влади та страховими фондами торік розробили законопроект "Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (11 квітня ц.р. народні депутати схвалили його в першому читанні). А медичне страхування передбачається запровадити з 1 січня 2009 р. (одночасно із запровадженням накопичувальної пенсійної системи). Тоді ж має відбутися перерозподіл страхових внесків між роботодавцями та застрахованими особами, причому внески роботодавців, які вивільнятимуться при запровадженні накопичувальної пенсійної системи, пропонується спрямувати на медичне страхування. дент МОП Василь КОСТРИЦЯ, інші запрошені) керівники відомств підбили підсумки попередньої (з 2001 р.) та окреслили перспективи подальшої співпраці між двома країнами в соціальній сфері. Міністри також підписали Протокол намірів про співробітництво, який передбачає взаємний обмін експертами, на- - вирівнювання умов оподаткування для всіх платників податків за рахунок скасування пільг (особливо тих, які надаються за галузевими та територіальними ознаками). Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: Закон України від 28.12.1994 №335/94-ВР// zakonl.rada.gov.ua. Бовин Е.В. Механизм налогообложения прибыли и эффективность функционирования промышленных предприятий: Дне... канд. екои. наук: 08.04.01 / Институт экономики промышленности. — Донецк, 2004. Бслінська И.С. Собівартість у ціноутворенні на молочну продукцію // Вісник Вінницького політехнічного інституту,- 2004,— №3. - С. 37—41. 4. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К.: Виша школа, 1997. Василик О.Д-, Павлюк К.В. Удосконалення податкової системи України // Фінанси України.- 1997,- №10. - С. 37-42. Вишневский В.П. Налогообложение предприятий / Институт экономики промышленности HAH Украины. — Донецк, 1998. Вишневский В.П., Веткин A.C. Уход от уплаты налогов: теория и практика. — Донецк: ИЭП HAH Украины, 2003. Вишневськии В.П. Взаємозв'язок оподаткування підприємств і бухгалтерського обліку // Фінанси України.- 1999.- №6. - С. 29-39. Киріснко Н. Податок на прибуток підприємств: ситуація, проблеми та шляхи їх вирішення // www.visnuk.com.ua. Опарін В.М. Фінанси (Загальнатеорія): Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999. Суторміна В.М., Федосов В.М., Андрущенко В.П. Держава — податки — бізнес (Із світового досвіду фіскального ре]"улюваиня ринкової економіки): Монографія. - К.: Либідь, 1992. Федосов В.М., Льовонкін С.В. Проблеми побудови податкової системи України // Фінанси України.- 1999.- №6. - С. 40-48.
Стаття надійшла до редакції 27.06.2007. КНИЖКОВИЙ СВІТ СУЧАСНА ЕКОНОМІЧНА ТА ЮРИДИЧНА ОСВІТА ПРЕСТИЖНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ Україна, 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26 E-mail: book@nam.kicv.ua тел./факс 288-94-98, 280-80-56 _ Математика для економістів. Основи елементарної 1 математики. - К.: НАУ, 1999. - 240 с. Ціна беЗ Щ доставки — 7 гри. 1 Автори: В. В. Барковський, Н. В. Барковська. і Посібник містить основні поняття, методи та І формули математики середньої школи, які необхід-1 Ні для засвоєння багатьох дисциплін вищих еконо-1 мічних навчальних закладів, коледжів. І Посібник призначений для абітурієнтів та сту-дентів-першокурсників, він може бути корисним усім бажаючим систематизувати свої знання з ос нов елементарної математики, а також для прове дення пропедевтичних занять з елементарної мате матики у вищих навчальних закладах та коледжах. L.V. Shirinian FINANCIAL RELIABILITY AND FINANCIAL STABILITY OF INSURERS The article studies the issues of the financial reliability and financial stability of the insurance companies. The author provides original definitions of the notions financial stability» and ^financial reliability». The main factors of influence upon the insurer's activity indices are systematized. Keywords: financial stability; paying capacity; liquidity; factors of influence; reliability of an insurer. Л.В. Шірінян ФІНАНСОВА НАДІЙНІСТЬ І ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ СТРАХОВИКІВ У статті досліджено фінансову надійність і фінансову стійкість страхових компаній. Надано власне визначення понять «фінансова стійкість», «фінансова надійність». Систематизовано основні чинники впливу на показники діяльності страховика. Ключові слова: фінансова стійкість, платоспроможність, ліквідність, чинники впливу, надійність страховика. Табл. 1. Рис, 1. Літ. 18. Постановка проблеми. Об'єктивна потреба у страховому захисті великою мірою визначається ризиковою ситуацією. Особливістю сучасного етапу розвитку суспільства є той факт, що ризикова ситуація стає одним з найважливіших його чинників. Ризикові ситуації формуються під впливом природних явищ, науково-технолоґічної революції, розвитку економіки, зносу устаткування, соціально-економічної нестабільності суспільства. Так, за останні десять років збитки від природних катастроф у світовому масштабі зросли у 9 разів і зараз становлять 150 млрд. дол. США за рік. Загальний обсяг збитків за останні десять років — 676 млрд. дол. США. За прогнозами до 2050 р. збиток від природних катастроф очікується на рівні 300 млрд. дол. США на рік [9]. За таких умов захист суспільства неможливий без допомоги страхування. Ринкова трансформація економіки України зумовлює появу багатьох страхових компаній, підвищення ролі страхової діяльності, удосконалення методології оцінки результатів діяльності страхових компаній, серед яких найважливіше місце посідає фінансова надійність. Невирішена раніше частина загальної проблеми. У радянський період проблема забезпечення фінансової надійності страховика не вивчалася належним чином. У більшості випадків об'єктом дослідження були питання фінансової стійкості не окремого страховика, а лише страхових операцій. У сучасних умовах ринкових відносин підвищуються вимоги до фінансової надійності страхової компанії. Тому пріоритетним стає не тільки облік грошових потоків компанії, а й комплексне дослідження її фінансово-економічного стану, фінансової надійності та фінансової стійкості. В Україні майже немає комплексних спеціальних досліджень, присвячених проблемам фінансової надійності страхової компанії та методам її підвищення. Часто автори застосовують дефініції «фінансова стійкість» і «фінансо-
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №9(75), 2007 АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №9(75), 2007
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №9(75), 2007 АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №9(75), 200 7
¦" і.іч;іЛЬНИ- " uyi, може и -.ші урить , ціну, в то- ім.шнч МОЖЄ > V ДІЯЛЬНІСТЬ і них ИОТреб ішхом укла- і нічними ЧИ Ці- -дале-Функцій. зтимеш, * '¦>¦і в разіїдку. Пріє, що не^тись із ні ¦рекваліо)юний виїсобі дор# 'Хотілося: бороть1 '-іням неї :' "*'(" на виро М її сіають не позитиві ..і.ч.іи|), a roc- it ПуДИН і/ТЧГ^1 ¦¦>¦ ч '' 'Імм.піий ви- '»-tJtV іЦічці¦ |||»| ШШ І»»<; ьцмимн V ! ¦І -іч.ннчуі імлі на вирі-¦т*л будинку, дає зда- цщ Скипим і1|>ИМІЩЄНЬ. майже іду обслу-Ба штанці іїни наді"" -дай показ- иною 14 ,ИІ и|'і' "ікіи. Звичайно, [вох дітв і щМмит мешканців інваї ІиІЙіИЙ 11' і| іидок, але чи зідпусткі в* ,м уДилося виріши-ілістю II ЙІі і'« .том а Украї цо вихої '"іиіпмініумт просуває іітей, ма "<*ііім.іі ()( пку трш Й нідсоїкіц житла з за коле >*¦ "і" г»1»'1" як 85 від-4кален) мниіі приватизовано тачі час * н ""І" У чому ж річ' повідно иіи - відсутність р'ю? С ии-м" імЛоти. У цьому я жінка, і ¦»*»" ижрема, за міс-й в сні, (#01"ивнннн. На пропо-іни зап "*,,lt М|"! об'єднання в ¦иіту почула: «Ми не вна жі#->* кін! й що це дасть-, держак »*> ишлів сусідніх бу-окилаа ювив а про це першому ння до Щ міністра житлово-сить m "'"> юсподарства Г. jtbo л| ИМ*ла, що він буде :ідки q '' a>w- закон про об' нськоп «-міпиііасників багато інядої будинку діє з 2001 мостеї М'июрій Михайлович ння тог 'нмііупався. «Подібне, оцтво її впровадженні багато хто, на жаль, робив помилки. Наприклад, вирішувати питання реформування доручали ЖЕКу, а він, щоб не втратити шматок хліба, повертав справу так, що нібито, створивши кондомініум, люди взагалі залишаться без комунальних послуг. Тобто потрібна допомога в процесі становлення об'єднання. До речі, це стало одним із головних завдань створеної в Дніпропетровську Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. Однак такий підхід далеко не скрізь. Та повернімося до причин, які гальмують створення ОСББ. У багатьох випадках — це жахливий стан будинку. У таких помешканнях люди мають намір перейти на самоврядування після капітального ремонту будівлі. Було ж обіцяно, що перший післяприватизаційний ремонт буде проведено за державний рахунок. Нинішній уряд уперше за роки незалежності виділив кошти на ремонт житлового фонду. В бюджеті цього року передбачено 50 мли грн на реалізацію комплексної реконструкції кварталів застарілого житла, 300 млн — на ремонт і реконструкцію теплових мереж і котелень, 50 млн — на капітальну модернізацію ліфтів. дійові стимули для створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків передбачені й проектом нового Житлового кодексу. Це, зокрема, безкоштовне передавання у власність або використання об'єднаннями землі, на якій розташований будинок, першочергова допомога в фінансуванні заходів із енергозбереження, звільнення від сплати за державну реєстрацію об'єднання, пріоритетне фінансування першого капітального ремонту згідно із зобов'язаннями колишнього власника. Людмила ШЕРШЕЛЬ, Укрінформ собі фінансовими пірамідами: гроші від клієнтів збирають, а коли настає стра-ховий випадок, відшкодування не виплачують — такого невтішного висновку дійшли експерти, які вивчають цей сегмент ринку послуг. Причин тому кілька. «Не помічають» відвертих порушень Майже тридцять народних депутатів Верховної Ради четвертого скликання були певною мірою Інтегровані в цей вид бізнесу. З їхньої «легкої» руки в Україні 40 видів страхування є обов'язковими (на порядок більше, ніж у цивілізованому світі). Виконавча влада в особі Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг (Держфінпослуг) щороку «проїдає», за висловом генерального директора Асоціації страхувальників України (АСУ) Леоніда Хоріна, 15,6 мільйона гривень, нібито захищаючи споживачів фінансових послуг. Насправді ця структура лобіює інтереси страхових компаній (це було помітно, скажімо, під час ухвалення Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відомого під скороченою назвою «автоцивілка»), приховує і спотворює статистичну інформацію, відбувається відписками або й ігнорує скарги споживачів. Яскравим прикладом тому може бути ситуація навколо компанії «Мілленіум», яка займається страхуванням вагітності й пологів, допускаючи численні порушення законодавства, наголошує пан Хорін. А Держфінпослуг нічого такого не виявив. Більше того, навіть «не помітив», що «Мілленіум» установила тарифи, які в сім разів перевищують нормативи, запроваджені зазначеною комісією. Як наслідок, кожен клієнт компанії переплачує їй майже півтори тисячі гривень. В угоді «Мілленіуму» не вказано жодних зобов'язань, які компанія має перед клієнтами, зафіксовано лише, скільки останні мусять заплатити. Це порушення ст. 16 Закону України «Про страхування». АСУ відправило з цього приводу листа особисто міністрові охорони здоров'я, вказавши на ознаки системних порушень в сфері страхування вагітності і пологів, на те, що в ній проглядаються корупційні схеми, але звернення виявилося безрезультатним. Аналогічні послання було адресовано в прокуратуру Шевченківського району столиці, прокуратуру Києва, Генеральну прокуратуру — результат той самий. Непривабливо в конфліктах між споживачами страхових послуг і відповідними компаніями виглядає й судова влада. Лише один приклад: Шевченківський районний суд Києва не визнав застраховану пенсіонерку споживачем страхових послуг, чим суттєво ускладнив її захист. Ще одна клієнтка страхової компанії нині змушена шукати захисту своїх інтересів у Європейському суді з прав людини. Пасажирка, під якою зламалася полиия в потязі, не змогла одержати компенсацію Нині ми — на порозі обов'язкового медичного страхування. Щороку в Україні зростає ринок добровільного медичного страхування. Це відбувається переважно за рахунок підприємств з іноземним капіталом, які запозичили таке правило в своїх закордонних офісах. Великі міжнародні корпорації, котрі працюють в Україні, майже стовідсотково страхують своїх працівників. Однак із отриманням відшкодування існують значні проблеми, зазначає керівник юридичного департаменту Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Людмила Солоп. Застраховані особи в очі не бачили того договору, не знають про те, що мають звертатися до певного кола медичних закладів, а коли настав страховий випадок,— до страхового агента. У свою чергу страхові агенти часто обіцяють певний обсяг майбутньої допомоги відповідно до коштів, які платив клієнт, а договори того обсягу не віддзеркалюють, тобто йдеться про звичайне шахрайство. Зафіксовані також випадки не зовсім добровільного медичного страхування. Звичайно, чимало компаній намагається надати клієнтові повний об'єм допомоги, однак є й інші приклади. Так, у потязі під пасажиркою зламалася полиця, вона отримала травми. Однак у поїзді немає ні лікаря, ні можливості це зафіксувати, відтак пацієнтка не змогла зробити рентгенівський знімок, отримати медичну допомогу. За правилами пацієнт зобов'язаний негайно повідомити страхового агента про те, що стався такий випадок, однак довелося чекати до найближчої зупинки. Коли потяг туди прибув, була третя година ночі, а о такій порі знайти медсестру на вокзалі можна лише у великому місті. Тож пацієнтка звернулася до лікарні через кілька днів. Коли треба було подавати документи до страхової компанії, потерпілій зауважили, що вона звернулася не до тієї лікарні, а рентгенівський знімок було зроблено лише через чотири дні, тож не виключена можливість, що жінка отримала травму, коли вже залишила потяг. На думку пані Солоп, потрібно цивілізувати страховий ринок. Певні законодавчі акти начебто його регулюють, але в них закладено багато можливостей для страхувальників вийти сухими з води в конкретних ситуаціях. Отримати відшкодування клієнтові складно, особливо коли йдеться про медичний випадок. Страхувальники заявляють: останнє слово — за комісією, і направляють клієнта до певних медичних закладів. Закономірне запитання: чи об'єктивною є їхня оцінка? Рейтинг — проти шахраїв Асоціація «Укріеплоелектро-централь», яка захищає інтереси понад ста тисяч працівників галузі в усіх областях України, придумала спосіб змусити страхові компанії працювати чесно й відповідально. До цього її підштовхнули численні випадки невиплат належного відшкодування (до слова, ця галузь є найбільш страховоємною, адже виробництво там є вибухо- і пожежонебезпечним, характеризується високим різнем травматизму). Було вирішено створити рейтинг страхових компаній (нині їх в Україні майже півтисячі). Розіслали їм замовні листи, продубльовані електронною поштою, з проханням надати ширшу інформацію про себе. 50 тих послань повернулися — компанії змінили адресу; зо два десятки страхувальників не вдалося знайти, а люди ж довіряють їм гроші, сподіваючись на допомогу в разі біди. Запропонований рейтинг (він розміщений на сайті зазначеної асоціації) засновано на відкритості. Тобто компанія має надати потенційним клієнтам можливість дізнатися з відкритих джерел про її структуру, філії, прізвище керівника і його заступників, який в неї статутний фонд, які кошти залучено протягом попереднього року, скільки страхових випадків виникло за цей час і по скількох з них виплачено відшкодування. Враховано також рівень довіри клієнтів, котрі мають можливість висловити свою думку на тому ж сайті. Скориставшись такою інформацією, люди зроблять свідомий і зважений вибір. Рейтинг «дошкуляє» багатьом страховим компаніям, тож можна зробити висновок: такий ринковий метод боротьби з шахраями від страхування, попри свою простоту, виявився ефективним, наголошує виконавчий директор Асоціації Григорій Лисенко. Його творці, підбадьорені успіхом, порадують споживачів ще й списком, як вони їх називають, проблемних страхових компаній (тих, з ким мати справу ризиковано). Сама ж «Укртеплоелектро-централь» обиратиме страхові компанії на тендері, участь у якому буде безкоштовною. Як убезпечити себе від прикрощів у контактах зі страхувальниками? Експерти радять клієнтам уважно читати страхові угоди. Інколи їх складають так, що в разі порушення прав клієнта неможливо звернутися ані до суду, ані до прокуратури, тому що жоден юрист не може зрозуміти, про що там ідеться, що саме обіцяють. Часто дрібним шрифтом написано таке, що цілковито нівелює зміст викладеного звичайним шрифтом. Треба не приховувати своїх проблем, якщо вони виникли, а звертатися в пресу, писати на форуми порталів асоціацій, котрі захищають права споживачів. Головне ж, не віддавати свої кревні шахраям. Надія БАРДБАШ
Обсяг страхових платежів від страхувальників - фізичних осіб, млн грн 318.0 437.8 692.3 1046.2 1 616.2 2 945.8
Темп приросту, % - 37.7 58.1 51.1 54.5 82.3
Частка сегменту страхування фізичних осіб у загальній структурі страхового ринку України, % 10.5 9.9 7.6 5.4 12.6 21.3
Рівень страхових виплат у сегменті страхування фізичних осіб, % - 54.7 43.8 44.9 38.2 34.4
Рівень страхових виплат, середній по ринку, % 14.0 12.2 9.4 7.9 14.7 18.8
Слід звернути увагу на те, що тенденція до зростання цього сегменту ринку спостерігалася і в 2005 р., коли відбулося скорочення загального обсягу національного страхового ринку майже на 34 % [4]. Однак частка сегменту страхування фізичних осіб у загальній структурі страхового ринку України на початку 2000-х років залишалася доволі низькою. З 2001 р. до 2004 р. вона скоротилася з 10.5 до 5.4 %, однак у 2005 р. цей показник знов почав зростати й у 2006 р. вже становив 21.3 %. Якщо у 2004 р. страхові платежі від населення складали лише 197 млн доларів СІЛА, у 2005 р. - 324, у 2006 р. - 583, то в 2007 р. досягли у 1024 млн доларів США [5, с. 34]. Потрібно зауважити, що рівень страхових виплат (відношення страхових виплат до страхових платежів) у сегменті страхування фізичних осіб у 2-5 разів перевищує середній показник по ринку. Безумовно, це позитивна тенденція, адже високий рівень страхових виплат є одним із факторів підвищення довіри населення до страхових інституцій. * Розраховано за даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. — Режим доступу : http://www.dfp.gov.ua. 6 ====^^=============^====== ВІСНИК КНТЕУ 3/2009 Саме низький рівень довіри населення до страхових компаній є головною перешкодою, що стримує розвиток страхового ринку України. Результати соціологічних опитувань, проведених компанією GFK Ukraine [6] серед бізнесових інститутів в Україні, свідчать, що найменше населення довіряє саме страховим компаніям (15.9 %), а найбільше - банкам (26.9 %). Це пояснюється тим, що українські громадяни вже звикли до банків, майже 77 % населення користується банківськими послугами - від сплати комунальних платежів до кредитів на придбання нерухомості чи товарів. Лише 12 % українців мають поліси страхових компаній, а 23 % громадян взагалі не знають назви жодної страхової компанії. Саме тому, зі зростанням рівня обізнаності населення про страхові компанії та їх послуги буде збільшуватися і рівень довіри до них. Подальше зростання ринку страхових послуг для населення буде пов'язане з розвитком чотирьох видів страхування. Страхування заставленого майна фізичних осіб. Однією з найпо-пулярніших банківських послуг серед населення є банківське кредитування. Обсяги кредитування комерційними банками фізичних осіб за останні 7 років зросли більше ніж у 163 рази: з 941 млн грн у 2000 р. до 153.6 млрд грн у 2007 р. [7]. Загально відомо, що банки тісно співпрацюють зі страховими компаніями при кредитування фізичних осіб, адже отримання більшості кредитів потребує оформлення цілої низки страхових полісів, найпоширенішими серед яких є поліси страхування заставленого майна. За даними Міністерства юстиції України у 2007 р. майже півмільйона українців заставляли своє майно для отримання позик. Найбільшою популярністю користувалися позики у формі іпотечних кредитів - під заставу квартир та житлових будинків. Упродовж 2007 р. банками України було видано майже 216 тис. таких кредитів [8]. Станом на 1 січня 2008 р. загальний іпотечний портфель комерційних банків України досяг 57.2 млрд грн, що на 110 % більше показника милого року [9]. Оскільки середній тариф на страхування заставленої нерухомості становить близько 1 % від страхової суми, можна вважати, що у 2007 р. страхові компанії отримали від позичальників близько 572 млн грн. Слід зазначити, що ринок іпотеки в Україні тільки почав формуватися, однак розвивається він дуже стрімкими темпами. За чотири останні роки його частка збільшилась з 2 до 9 % ВВП [9]. При цьому в країнах Європейського Союзу на іпотечне кредитування припадає близько 50 % ВВП, отже, вітчизняний ринок іпотечного кредитування має значний потенціал для свого подальшого розвитку [9]. Ще одним розповсюдженим різновидом забезпечення позик в Україні є застава транспортних засобів. У 2007 р. нотаріусами було оформлено понад 201 тис. таких договорів [8], водночас загальна фінансова ємність ринку автокредитування становила близько 25 млрд грн [10]. ВІСНИК КНТЕУ 3/2009 =^=^======^================ 7 Беручи до уваги той факт, що вартість автотранспортного страхування становить близько 5 % від страхової суми, можна підрахувати, що у 2007 р. вітчизняні страхові компанії отримали від клієнтів банків за цим видом страхування близько 1.2 млрд грн. Сьогодні в Україні близько 50 % усіх автомобілів купується в кредит, на думку фахівців, цей показник може збільшитись у майбутньому до 60-65 %, тобто є значний потенціал збільшення автотранспортного страхування в нашій країні [11]. Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 1 січня 2005 р. набув чинності Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно з яким особа, що керує транспортним засобом зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат) [12]. За даними Моторного транспортного страхового бюро України у 2007 р. страховими компаніями за цим видом страхування було реалізовано 4.3 млн полісів та отримано 797.1 млн грн страхових платежів [13], що становить лише 40 % від загального обсягу. Таке становище склалося через те, що відсутній жорсткий контроль з боку працівників Державтоінспекції України за наявністю у водіїв полісів страхування. Таким чином, цей вид страхування, поряд зі страхуванням заставленого майна, є сьогодні одним із найбільш пріоритетних напрямів розвитку ринку страхових послуг для населення. Накопичувальне страхування життя. Одним із найбільш розповсюджених видів страхування в країнах Західної Європи, США та Японії є довгострокове накопичувальне страхування життя. У 2006 р. його частка в загальній структурі страхових премій становила в Японії - 79 %, у Великій Британії - 75 %, у Франції - 71 %, у США і Німеччині -46 % [14]. Слід зазначити, що цей вид страхування в Україні тільки починає розвиватися. За даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послугу України, частка страхування життя в загальній структурі страхових премій до 2004 р. включно становила в нашій країні менше 1 %. Починаючи з 2005 р. намітилась тенденція до зростання цього показника. У 2005 р. він становив 2.5 %, а у 2006 р. вже 3.3 % [4]. Можна вважати, що український ринок страхування життя має значні перспективи для свого подальшого зростання і в довгостроковій перспективі його частка може досягти 50 % від загального обсягу страхових премій по ринку. У всьому світі більша частка страхових премій зі страхування життя припадає на сегмент індивідуальних, а не корпоративних клієнтів. Однак в Україні першими оцінили переваги цього виду страхування саме суб'єкти господарювання, використовуючи його як елемент системи мотивації персоналу або як механізм для оптимізації 8 ' ВІСНИК КНТЕУ 3/2009 оподаткування. Фізичні ж особи поки що не поспішають страхувати своє життя. Це пов'язано в першу чергу з тим, що доходи населення залишаються доволі низькими і більшість громадян просто не мають у своєму розпорядженні вільних грошових коштів, які б вони могли використати на страхування. На початковому етапі розвитку ринку така тенденція є прийнятною. Оскільки в більшості країн світу зацікавленість у страхуванні життя серед населення з'явилася саме завдяки банкам, які поліс страхування життя вважають обов'язковою умовою для отримання кредиту, можна припустити такий шлях розвитку цього виду страхування і в нашій країні. Однак для його динамічного розвитку необхідний поштовх з боку держави. Це можуть бути як програми обов'язкового страхування, так і податкові пільги для громадян та юридичних осіб, зацікавлених у страхуванні життя. Загальнообов'язкове соціальне державне медичне страхування. За показником тривалості життя Україна посідає одне з останніх місць у Європі. Головною причиною такої ситуації є недостатній рівень медичного обслуговування населення, що у свою чергу, зумовлюється недостатнім фінансуванням сфери охорони здоров'я. Відповідно до річного звіту Всесвітньої організації охорони здоров'я, в Україні витрати на охорону здоров'я складають лише 6.5 % ВВП, а, наприклад, у США цей показник становить 15.4 %, у Німеччині - 10.6 %, у Франції - 10.5 % [15]. Зрозуміло, що існуючий сьогодні рівень витрат на охорону здоров'я в Україні є недостатнім. Саме тому, для забезпечення розвитку цієї галузі до її фінансування необхідно залучати і позабюджетні джерела,.одним із яких є медичне страхування. Нині в Україні функціонує тільки система добровільного медичного страхування, популярність якого серед населення з кожним роком постійно зростає. За даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, обсяг валових страхових платежів з медичного страхування (безперервного страхування здоров'я) склав 254.9 млн грн у 2005 р. й 485.1 млн грн у 2007 р. [4]. Аналогічна динаміка зростання валових страхових платежів спостерігається й зі страхування здоров'я на випадок хвороби (84 млн грн у 2005 р. та 116.5 млн грн у 2007 р.). Системи обов'язкового медичного страхування в Україні досі не існує. Про необхідність його впровадження почали говорити ще на початку 90-х років XX ст. З того часу на розгляд до Верховної Ради України було подано вже вісім законопроектів, присвячених цьому питанню. Однак увсі вони так і залишилися лише проектами. Прийняття закону "Про обов'язкове державне медичне страхування" може стати одним із головних факторів зростання вітчизняного страхового ринку. На шляху розвитку страхування фізичних осіб в Україні існують такі проблеми: демографічні - постійне скорочення чисельності населення; економічні - низький рівень доходів громадян, що обумовлює відсутність платоспроможного попиту на страхові послуги; ВІСНИК КНТЕУ 3/2009 ========================================= 9 'психологічні - відсутність довіри населення до страхових інституцій; соціальні - відсутність культури страхування та інформованості про страхові послуги серед населення; 'законодавчі - недостатньо розвинена законодавча база, що перешкоджає розвитку деяких видів страхових послуг для населення. Разом із тим, страхування фізичних осіб в Україні має і багато перспектив для свого подальшого зростання. У найближчі роки до головних факторів розвитку цього сегменту страхового ринку можна віднести зростання обсягів кредитування комерційними банками фізичних осіб і встановлення повноцінного контролю з боку Держав-тоінспекції за наявністю полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в автовласників. Слід наголосити на необхідності активізації діяльності страхових компаній на роздрібному ринку в цілому й у сегменті медичного страхування, зокрема, адже одним із пріоритетних завдань для охорони здоров'я є вирішення фінансово-економічної проблеми за участю різних установ, у тому числі й страхових компаній. У довгостроковій перспективі зростання страхування населення України буде пов'язане саме з розвитком накопичувального страхування життя і прийняттям Закону "Про обов'язкове державне медичне страхування". СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Фурман В. М. Страхові послуги для населення / В. М. Фурман // Фінанси України. — 2005. — № 4. — С. 139-145. World insurance in 2003. — 2004. — No 3. — Way of access : http://www.swissre.com. World insurance in 2004. — 2005. — No 2. — Way of access : http://www.swissre.com. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України : офіційний сайт. — Режим доступу : http://www.dfp.gov.ua. Євро 2012 - новий виклик для фінансового сектору України // Страхова справа. — 2008. — № 2. — С. 34. GfK Ukraine : офіційний сайт. — Режим доступу : http://www.gfk.ua. Національний банк України: офіційний сайт. — Режим доступу: http://www.banc.gov.ua. Міністерство юстиції України : офіційний сайт. — Режим доступу : http://www.minjust.gov.ua. Українська національна іпотечна асоціація : офіційний сайт. — Режим доступу : http://www.unia.com.ua. Marketing: база маркетинговой информации. — Режим доступа: http://www.marketing.vc. Информационно-аналитическая группа AUTO-Consulting. — Режим доступа : http://www.autoconsulting.com.ua. Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів : Закон України від 1 лип. 2004 р. № 1961-IV (зі змін. та допов.). — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua. Моторне (транспортне) страхове бюро України : офіційний сайт. — Режим доступу : http://mtsbu.kiev.ua. World insurance in 2006. — 2007. — No 4. — Way of access : http://www.swissre.com. Всесвітня організація охорони здоров'я : офіційний сайт. — Режим доступу : http://www.who.int/en. УДК 330.332(477) ПРОБЛЕМИ ВЕНЧУРНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ АЛЬМЕРАЇ А., аспірант Інституту бізнесу, економіки та інформаційних технологій Одеського національного політехнічного університету Економічний розвиток країн безпосередньо залежить від інноваційної активності підприємств. Одним із головних завдань інноваційної політики є розвиток ринку інновацій. Останній не може працювати належно без існування розвиненої інфраструктури. Важливим елементом інфраструктури ринку інновацій є фінансово-кредитна система, яка включає венчурні, інноваційно-інвестиційні фонди, банківську систему, кредитні організації та ін. Венчурний бізнес в Україні знаходиться на початковій стадії розвитку. Більшість венчурних інвестицій в Україні іноземні [1, с. 48-51]. Проблемами розвитку венчурного інвестування в Україні займаються такі вчені, як Л. Антонюк, А. Поручник, В. Савчук, І. Бара-нецький, В. Денисюк, О. Красовська та ін. Однак питання венчурного інвестування потребують подальших досліджень. Відповідно до Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" венчурний фонд - недиверсифікований інститут спільного інвестування закритого типу,
11 gkry СТРАХУВАННЯ За 5 останніх років загальний обсяг страхового бізнесу в Україні виріс на 43%, чисті премії збільшилися практично в 2 рази, а виплати - в 7,5 разів. Проте, криза 2009 вплинула на розвиток ринку. З а 9 місяців 2009 року валові страхові премії по Ав-токаско знизилися більш ніж на 33%. В результаті від кризи більшою мірою постраждали компанії, які залучені до класичного страхування і раніше орієнтувалися на роздрібний бізнес. Зрозуміло, що просідання ринку Автокаско на третину в гривневому еквіваленті викликано стресовим станом продажів і виробництва автомобілів. За підсумками першого півріччя 2009 виручка найбільших українських авто-виробників у гривневому еквіваленті істотно знизилася: Ав-тозаз (-81%), Єврокар (-78%), Українська автомобільна корпорація (-71%) і т.д. Продажі автодилерів впали, приблизно, на 50%. Оскільки в першій половині 2010 не прогнозується За підсумками 9 місяців 2009 року: валові премії зменшилися на 18,4%, обсяг бізнесу з класичних видів страхування знизився більш ніж натретину; * рівень виплат виріс до рекордних 66%, що пояснюється наявністю демпінгових стратегій у великих компаній в 2008-2009 роках. В 2010 році падіння в сегменті класичного страхування збережеться, загальний обсяг бізнесу може знизитися ще, як мінімум, на 10%. забезпечувати виплати по імпортних автомобілях, ніж той, який з'явився у 2009 році. Зростання рівня валових виплат сьогодні, мабуть, найго-стріша проблема, що сигналізує про зниження прибутковості страхових операцій в Україні і поставила деякі страхові компанії на межу банкрутства. І хоча дефолтів у страховому секторі не так вже й багато, кількість збиткових компаній продовжує збільшуватися. За нашими оцінками, навіть серед ТОП-50 компаній за розміром премій, приблизно, кожна друга за результатами 2009 виявиться збитковою. При цьому не всі акціонери страховиків готові нести відповідальність перед клієнтами і забезпечувати платоспроможність компаній. Ось чому різкий стрибок рівня виплат можна вважати серйозним попередженням страхувальникам, які захочуть обрати мову страхову компанію в 2010 році. Особливу тривогу викликає якість активів страховиків. Діюча система оподаткування прибутку страхових компаній дозволяє навіть збитковим компаніям показувати прибуток, і при цьому нарощувати на балансі обсяги "сміттєвих" активів. На 01.10.2009 Держфінлослуг оцінювала обсяг активів страхових компаній у розмірі 41,7 млрд. грн., з них лише 55% кваліфікувалися як активи, в які можна було розміщувати страхові резерви. При цьому з року в рік даний показник знижувався. Проблема якості активів в 2009 посилювалася дефолтами Надра Банку і Укрпромбанку. На думку страховиків, саме ці установи створювали найбільший дискомфорт на ринку страхових депозитів. Отже, підводячи підсумки аналізу макроекономічного середовища, у якому доведеться працювати страховим компаніям у 2010 році, можна відзначити, що макроекономічні умови не є сприятливими. Ми бачимо, як звужується ринок у класичному сегменті і як зростає збитковість страхового бізнесу. Обидва ці фактори збільшують імовірність дефолтів у страховому секторі і змушують страхувальників бути більш обережними при виборі страхової компанії в майбутньому. Обираючи страховика, слід спробувати одержати відповіді на три запитання: 1. Який фінансовий стан страхової компанії, чи не загрожують їй в майбутньому значні збитки і яким чином БОНИ МОЖУТЬ ііути гттггтті?
VP п/п Назва страхової компанії Валові виплати за 9 місяців 2009 2008 Темп приросту виплат Рівень.виплат за 9 місяців 2009 ! 2008 Зміна рівня виплат, п.п.
Усього по групі: 2076,2 2107,6 -1,49% 45,57% 41,47% 4,1
що одночасно дозволяє йому триматися на плаву та йти назустріч клієнтам. Я Дослідження підготовлене Компаніє» ДАГДА Джерело: Дані компаній, розрахунки Компанії ДАГДА компанія? Хоча в страховому секторі формула "занадто великий, щоб збанкрутувати" не завжди діє, проте, цей показник часто сигналізує про лібераль- Страхова справа Страхова справа
Специфіка діяльності страхових компаній, особливості формування та використання фінансового капіталу, обчислення фінансових результатів тощо не дозволяють застосовувати до інтерпретації їх діяльності підходи, придатні для інших підприємств. З огляду на це, вважаємо за необхідне дати оцінку існуючим теоретичним підходам до визначення сутності фінансової стійкості страхових компаній та сформулювати концептуальні засади трактування змісту цього поняття. Серед дослідників сфери страхування досі точаться дискусії шодо відмінності або подібності категорій "фінансова стійкість" і "фінансова надійність". При цьому одні вчені-економісти5 ототожнюють терміни "стійкість" і "надійність". Другі вважають, що фінансова стійкість є "частковим виявом фінансової надійності страховика"6 або характеристикою терміна "надійність"7. Третя група вчених заперечує згаданий вище підхід, визнаючи фінансову надійність похідною від категорії "фінансова стійкість"8. Ми підтримуємо останню групу науковців. На нашу думку, термінологічна плутанина виникає внаслідок прагнення розв'язати проблему поверхово, не вдаючись до фундаментального обґрунтування своїх поглядів. Отже, спершу доцільно розглянути поняття "стійкість" і "надійність" у їх вузькій (предметній) технічній інтерпретації, з урахуванням положень теорії стійкості, рівноваги і руху механічних систем. Новий політехнічний словник описує стійкість споруди як "здатність протистояти силам, що намагаються вивести її з вихідного стану статичної або динамічної рівноваги"9. Таким чином, під стійкістю механічної системи слід розуміти її здатність повертатися до стану рівноваги після дестабілізуючого впливу, за умови, що параметри системи внаслідок цього впливу коливалися в межах, які визначають область стійкості, і не виходили за межі припустимих значень певних параметрів, дотримання яких дозволяє системі повернутися у ці межі. 3 Шумелда Я. Страхування: Навч. посіб. для студентів економічних спеціальностей [Текст] / Я. Шумелда. — Тернопіль: Джура, 2004. — С. 249; Вовчак О.Д. Страхування: Навч. посіб. (Текст) / О.Д. Вовчак. — Львів: Новий Світ-2000, 2004. — С. 317; Гаманкова О.О. Фінанси страхових організацій: Навч. посіб. [Текст] / О.О. Гаманкова. — К.: КНЕУ, 2007. — С. 190; Веселов-ский М.Я. Страховой сервис: Учеб. пособ. [Текст] / М.Я. Веселовский. — М.: Альфа-М; ИНФРА-М, 2007. - С. 187. 6 Шірінян Л.В. Фінансова стійкість страхових компаній та шляхи її забезпечення [Текст] / Л.В. Шірінян // Автореф. дис. на здобуття ступеня канд. екон. наук: 08.00.08 // Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. — Харків, 2007. — С. 7. Микитчик II. Порівняльний аналіз методик рейтингової діяльності банків [Текст] / 1.1. Микитчик // Регіональна економіка. — 2007. — № 3. — С. 169. їванюк АС. Теоретичні підходи до визначення категорії "фінансова стійкість страхової компанії" [Текст] / 1.С. Іванюк, Д.С. Маруженко // Фінанси України. — 2006. — № 11. — С. 84. 9 Новый политехнический словарь [Текст] / Под ред. А.Ю. Ишлинского. — М.: Большая российская энциклопедия, 2000. — С. 572. Надійність, з технічної точки зору, — це "здатність виробу виконувати задані функції, зберігати свої експлуатаційні показники в заданих межах за визначених режимів роботи та умов використання, технічного обслуговування, ремонту і транспортування"10. Таким чином з фізичної точки зору поняття "надійність", на відміну від поняття "стійкість", характеризує властивість системи зберігати в часі У встановлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність виконувати потрібні функції в заданих режимах і умовах функціонування. Переходячи до застосування терміна "надійність" в економіці підкреслимо, що у "Новій економічній енциклопедії" він визначається як "властивість системи зберігати значення своїх основних параметрів у межах, що відповідають заданому режиму"". Такої самої думки дотримується і Є.С. Кузьменко, який характеризує фінансову надійність "як здатність швидко реагувати у випадку настання несприятливих фінансових ситуацій за умови стабільності інших факторів (економічна ситуація в країні, грошово-кредитна політика держави, відсутність різких змін у нормативно-правових актах)"12. Узагальнюючи сказане, можна констатувати, що категорія "фінансова надійність" змістовно значно вужча порівняно з категорією "фінансова стійкість". З нашої точки зору, фінансова надійність виявляється лише в момент урегулювання фінансових зобов'язань страховиком, за умов стабільного середовища, в якому внутрішні та зовнішні фактори впливу заздалегідь відомі й не змінюються впродовж певного проміжку часу. Те, що поняття "фінансова надійність" підпорядковане поняттю (або, іншими словами, включене у поняття) "фінансова стійкість", тобто є вужчим за нього, на наш погляд, ілюструє така ситуація. Між моментом укладення договору страхування (за умов сплати страховику страхової премії) та моментом виконання страховою компанією своїх зобов'язань існує часовий розрив. Тому на час настання страхового випадку страховик, унаслідок впливу негативних чинників, може перебувати в зміненому середовищі. Отже, виходячи з наведених вище міркувань головною характеристикою страхової компанії є фінансова стійкість, а не фінансова надійність. Остання, на нашу думку, не завжди може свідчити про те, що страхова компанія є фінансово стійкою. Водночас фінансово стійка страхова компанія завжди буде фінансово надійною. Щоб наочно пояснити два останніх твердження, розглянемо таку ситуацію: можливі випадки, коли виконання фінансових зобов'язань страховика призведе до порушення його фінансової стійкості, в результаті чого відбудеться зменшення обсягів прибутку, а в найгіршому випадку — виникнуть збитки. 10 Новый политехнический словарь [Текст] / Под ред. А.Ю. Ишлинского. - М.: Большая российская энциклопедия, 2000. " Румянцева Е. Новая экономическая энциклопедия [Текст] / Е. Румянцева. - М.: ИНФРА-М, 2005. - С. 339. 12 Кузьменко Є.С. Методика рейтингової оцінки надійності банків [Текст] / Є.С. Кузьменко // Актуальні проблеми економіки. - 2007. — № 1. — С. 166. Рухаючись від загального до конкретного, розглянемо поняття "фінансова стійкість" і "фінансова надійність", які використовуються для характеристики діяльності страховиків. Загальноприйнятим підходом до визначення фінансової 106 "Фінанси України". 6'2(Ю9 Фінанси України". 6'2009 107 стійкості страхової компанії є її характеристика як "здатності виконувати взяті зобов'язання за договорами страхування в умовах впливу несприятливих факторів, змін в економічній кон'юнктурі"13. Фінансову стійкість страхових компаній також визначають як "здатність виконувати взяті на себе зобов'язання за усіма укладеними договорами страхування"14. Г.В. Чернова підтримує останнє трактування, акцентуючи увагу на здатності виконувати "страхові зобов'язання"15. Цікаво, шо аналогічне визначення, з наголосом на виконані зобов'язань "за договорами страхування та перестрахування", наводять авторський колектив підручника "Страхування"16, а також ОД. Вовчак", В.Д. Бігдаш1* і авторський колектив навчально-методичного посібника "Страхування: теорія та практика"", при цьому стосується воно не поняття "фінансова стійкість", а поняття "фінансова надійність". Враховуючи виявлену нами відмінність, яка існує в трактуванні понять "фінансова стійкість" та "фінансова надійність", мусимо констатувати необгрунтовану підміну одного поняття іншим. А згадані у попередньому абзаці уточнення, на нашу думку, правильніше віднести до визначення категорії "фінансова стійкість". У свою чергу, A.B. Палкін пропонує дещо розширений підхід до визначення цієї категорії стосовно страхової компанії. Він акцентує увагу не тільки на виконанні зобов'язань за договорами страхування та перестрахування, а й на виконанні фінансових зобов'язань перед "працівниками і власниками організації"20. Ми пропонуємо внести певні уточнення до наведеної загальноприйнятої дефініції поняття "фінансова стійкість", що зумовлено такими причинами. По-перше, сучасна тенденція світового страхового ринку полягає в дедалі значнішому поширенні практики продажу не страхового, а так званого фінансового продукту, який, поряд зі страховими послугами, включає інші різновиди послуг фінансово-кредитного характеру. У цьому зв'язку підвищується значимість інших (нестрахових) зобов'язань страхової компанії. Отже, при оцінці її фінансової стійкості необхідно враховувати усі її зовнішні зобов'язання, а не лише страхові. При цьому не можна нехтувати і внутрішніми зобов'язаннями страховика. Саме таких поглядів дотримується Ю. Тронін, трактуючи фінансову стійкість страхової компанії як "здатність своєчасно і в передбаченому обсязі виконувати взяті на себе фінансові зобов'язання щодо усіх суб'єктів (включаючи державу) впродовж усього терміну дії укладених між ними договорів"21. Під цим самим кутом зору розглядає фінансову стійкість страхових компаній і російський практик С.В. Луконін22. Наведена точка зору, звичайно, є цікавою і має право на існування, але водночас слід зазначити, що вона містить певні протиріччя. Адже специфіка надання страхових послуг, крім іншого, зумовлюється також наявністю часового інтервалу, протягом якого страхова компанія готова виконувати взяті на себе зобов'язання. Але, за певних обставин, договірні строки здійснення страховиком своїх зобов'язань можуть виходити за межі передбаченого договором кінцевого терміну їх дії. Таке явище виникає в таких випадках: страхову компанію ще не повідомили про страховий випадок, який відбувся в межах строку дії договору страхування; страхову компанію повідомили про настання страхового випадку, але процедура страхової виплати триває певний час, що призводить до перевищення терміну дії договору страхування; при укладенні деяких договорів страхування відповідальності (страхування професійної відповідальності, відповідальності за забруднення навколишнього середовища тощо) шкода чи збиток може виявитися після закінчення строку дії договору страхування. У всіх описаних випадках страхова компанія зобов'язана здійснити страхові виплати, незважаючи на закінчення терміну дії укладеного договору страхування. 21 Тронин Ю.Н. Основы страхового бизнеса [Текст] / Ю.Н. Тронин. — М.: Изд-во "Альфа-Пресс", 2006. - С. 318. Луконин С.В. Финансовая устойчивость страховых компаний и пути ее повышения [Текст] / С.В. Луконин // Страховое дело. — 2003. — № 5. — С. 28. 23 Чернова Г.В. Зазнач, праця. — С. 140; Архипов А.П. Основы страхового дела: Учеб. по-соб. [Текст] / А.П. Архипов, В.Б. Гомеля. — М.: Маркет ДС, 2002. — С. 138; Вовчак О.Д. Зазнач, праця. — С. 237; Архипов А.П. Страхование. Современный курс: Учеб. [Текст] / А.П. Архипов, В.Б. Гомеля, Д.С. Туленты / Под ред. Е.В. Коломина. — М.: Финансы и статистика, 2007. — С. 110; Страхование: Учеб. [Текст] / Под ред. Т.А. Федоровой. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Экономисть, 2006. - С. 808. По-друге, у наведених визначеннях поняття "фінансова стійкість" на перший план виходять характеристики, які переважно стосуються сутності поняття "платоспроможність", оскільки тут системоутворюючою категорією є "відповідальність за зобов'язаннями", тобто здатність здійснювати платежі за зобов'язаннями. Безумовно, платоспроможність — важлива умова забезпечення фінансової стійкості23, але, на нашу думку, визначення поняття "фінансова стійкість страхової компанії" на підставі лише одної характеристики — платоспроможності не є коректним.
108 109 Так, Р.Т. Юлдашев і Ю.М. Тронін говорять про платоспроможність лише як про одну з чотирьох (поряд з ліквідністю, кредитоспроможністю та рентабельністю) "характеристик фінансово-господарського стану підприємства, при поєднанні прийнятних значень яких має місце фінансова стійкість"24. О.Д. Вовчак характеризує фінансову стійкість з позицій ліквідності, тобто "наявності достатнього рівня покриття залучених пасивів активами, та рентабельності, тобто значної прибутковості, яка забезпечує необхідний розвиток компанії"25. Хоча поняття "ліквідність" і "платоспроможність" тісно взаємопов'язані, на нашу думку, їх не можна ототожнювати, як це роблять окремі вчені-дослідники, розглядаючи ліквідність і платоспроможність або як синоніми26, або як поняття одного порядку, що розрізняються лише тривалістю періоду виконання зобов'язань27. З огляду на це, вважаємо за доцільне зупинитися на дослідженні понять "ліквідність" і "платоспроможність". Поняття "ліквідність" у цілому визначається як процес перетворення активів у кошти. Зокрема, у "Великому економічному словнику" ліквідність трактується як "здатність елементів основного чи обігового капіталу компанії швидко і легко реалізовуватися"2*. На нашу думку, суть терміна "ліквідність" щодо страхування найповніше розкриває Р.Т. Юлдашев, який розглядає її як "здатність страховика своєчасно виконувати свої зобов'язання, а також швидко перетворювати активи в реальні кошти, за умови незначних втрат у їх вартості, щоб у разі необхідності своєчасно врегульовувати пред'явлені претензії"29. Щодо наведеного визначення, слід уточнити, що "здатність страховика своєчасно виконувати зобов'язання" — це тлумачення платоспроможності, а ліквідності стосується лише друга його частина. Отже, з урахуванням розглянутих трактувань, вважаємо за необхідне термін "ліквідність" щодо страхової компанії визначати як здатність забезпечувати своєчасне трансформування активів у гроші для виконання з мінімальними затратами виниклих зобов'язань. При цьому потрібно пам'ятати, що в основі можливості такого трансформування лежать узгодженість руху активів і пасивів страхової компанії, їх висока ЯКІСТЬ, шо дозволяє страховику забезпечувати в межах певного терміну відповідність зобов'язань і джерел їх покриття. Повертаючись до розгляду поняття "платоспроможність", зазначимо, що дана категорія характеризується здатністю страхової компанії виконувати зобов'язання на конкретну дату. Аналізуючи співвідношення понять "ліквідність" і "платоспроможність" стосовно практики діяльності страхових компаній, слід наголосити, що коли страховик ліквідний, то він, як правило, здатен виконати свої платіжні зобов'язання. Недостатня ліквідність страховика може спричинити неочікуваний дефіцит платіжних засобів, який покривається шляхом збільшення затрат, що цілком природно призводить до зменшення його прибутковості. У гіршому випадку неадекватна ліквідність здатна викликати неплатоспроможність страхової компанії. Разом з тим надлишкова ліквідність, яка є результатом неефективного страхового менеджменту, також справляє негативний вплив на діяльність страховика і свідчить про його неспроможність розумно розпоряджатися вільними ресурсами. У свою чергу, це може спричинити втрату страховою компанією рентабельності, а іноді навіть призвести до збитків. Отже, платоспроможність страхової компанії визначається, поряд з певними вимогами до її активів, ще й вимогами до ліквідності останніх тією мірою, якою це необхідно для виконання власних зобов'язань, насамперед страхових. Таким чином, ми повністю погоджуємося з трактуванням Л.О. Орланюк-Малицькою поняття "платоспроможність" як ширшого за поняття "ліквідність", оскільки перше включає в себе "проблему наявності коштів для виконання зобов'язань і форму, в якій ці кошти перебувають"30. Водночас ми не підтримуємо категоричне твердження Л. Шірінян31, згідно з яким страхова компанія може бути неплатоспроможною, але фінансово стійкою, адже вважаємо, що платоспроможність — це головна умова фінансової стійкості. Водночас ми припускаємо, що можлива ситуація, коли страхова компанія платоспроможна, але фінансово нестійка. 30 Орланюк-Малицкая Л.А. Платежеспособность страховой организации [Текст] / Л.А. Орла-нкж-Малицкая. — М, 1994. — С. 4. 31 Шірінян Л.В. Фінансова надійність і фінансова стійкість страховиків [Текст] // Актуаль-ні проблеми економіки. — 2007. — № 9. — С. 177. " Жеребко А.Э. Совершенствование финансового менеджмента рисковых видов страхования [Текст] / А.Э. Жеребко — М.: Анкил, 2003. — С. 22. Конкретизуючи поняття "фінансова стійкість страховика", А.Е. Жеребко визначає її як "властивість страхової компанії відновлювати свою платоспроможність у разі її випадкового порушення"32. У такому трактуванні фінансова стійкість розуміється частково як збереження платоспроможності в цілому за певний проміжок часу у випадку можливого порушення параметрів платоспроможності в окремі моменти. Ми не можемо погодитися з цим визначенням, так само як із авторами, що під фінансовою стійкістю розуміють:
ПО 111 "платоспроможність страхової компанії"" або "платоспроможність страхової організації в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та залученими коштами"34; "здатність страхової компанії зберігати існуючий рівень платоспроможності впродовж певного часу за можливих несприятливих зовнішніх та внутрішніх впливів на фінансові потоки"35; "здатність страхової компанії зберігати існуючий рівень платоспроможності впродовж тривалого часу і за суттєвих впливів, використовуючи для цього фінансовий, технологічний або управлінський потенціали"36. О.О. Шевчук під фінансовою стійкістю розуміє "здатність страхової компанії зберігати нормальний стан фінансових потоків під впливом незначних збурень зовнішнього середовища, постійне збалансування або перевищення доходів над витратами по страховому фонду в цілому"37. Прихильником даного підходу також є А Пнзбург3*. Це визначення фінансової стійкості, на нашу думку, не можна вважати повним, оскільки в ньому враховані лише "незначні збурення з боку зовнішнього середовища". Але, загальновідомо, що збурення, викликані подіями у внутрішньому середовищі, також можуть відчутно впливати на стан фінансових погоків. Наприклад, результатом звільнення ключових працівників страховика може бути різке зниження обсягів надходжень страхових премій, а це відповідно зменшуватиме фінансові потоки на вході, що, у свою чергу, в межах страхового фонду може призвести до розбалансування між вхідними та вихідними фінансовими потоками. Дещо схоже інтерпретує сутність фінансової стійкості страхової компанії і М.М. Александрова: "постійне переважання доходів над витратами в межах розрахунків за страховим фондом, яке забезпечується платоспроможністю страховика"39. Подібної думки дотримується і А.А. Кудрявцев, який визначає фінансову стійкість як "забезпечення такої структури дохідності та ліквідності вкладень, яка мінімізує технічний ризик страхування"40. Технічний ризик, за Д.Х. Гуштеровим, — це "ризик недостатності коштів страхової компанії для виконання зобов'язань за страховими виплатами, пов'язаними з проведенням страхових операцій (з основною діяльністю)"41. Г.В. Чернова42 зазначає, що для виконання таких зобов'язань використовуються, насамперед, страхові резерви. Отже, даний підхід подібний до підходу, якого дотримується М.М. Александрова. У цілому поділяючи позицію згаданих науковців, на наш погляд, надзвичайно спірним є твердження про те, що фінансова стійкість страховика визначається рівнем його прибутку лише від страхової діяльності. Страхуванню об'єктивно притаманна інвестиційна функція, а наявність необхідних джерел робить інвестиційні операції невід'ємною частиною страхового бізнесу. Хоча метою страхової діяльності є надання послуг, які мають виражений соціальний характер, а метою інвестиційної діяльності є одержання прибутку, вони органічно пов'язані між собою. З одного боку, джерелом фінансування інвестиційної діяльності є страховий фонд, з другого — прибуток від інвестиційної діяльності може бути спрямований на фінансування страхових операцій43. Така позиція узгоджується з думкою колективу авторів, які у своїй праці зазначають, що "прибуток від страхової діяльності не завжди є головною складовою прибутку страховика. Дуже часто основна діяльність страховика приносить йому не прибутки, а збитки, що компенсуються прибутком від інвестиційної та фінан- ¦ „44 сової діяльності . Наведену обмеженість щодо визначення фінансової стійкості як "переважання доходів над витратами в межах страхового фонду" долають Ю.А. Сплє-тухов і Е.Ф. Дюжиков45, які наголошують на збалансуванні або перевищенні доходів над витратами в цілому, що дозволяє страховій компанії забезпечувати безперебійну діяльність і розвиток. Таким чином, запропонований ними підхід до тлумачення поняття "фінансова стійкість страховика" скасовує обмеженість розуміння цього поняття лише як "переважання доходів над витратами в межах страхового фонду". Деякі автори намагаються визначити фінансову стійкість страховика через систему відповідності граничних величин встановленим нормативам46. Для цього "Фінанси України". 6'2009 "Фінанси України". 6'2009 8 — 9-652 вони окреслюють комплекс показників для оцінки фінансової стійкості страхових компаній. Л.М. Горбач, прихильник цього підходу, наголошує на необхідності формування комплексів таких показників окремо для компаній, які здійснюють страхування життя, компаній, які здійснюють інші види страхування, і для перестрахових компаній (при цьому не наводячи методику розрахунку показників). Натомість С.В. Куліков для визначення фінансової стійкості страховика пропонує застосовувати такі показники: "достатність власного капіталу, забезпеченість страховими резервами, платоспроможність, ліквідність, прибутковість і рентабельність"47. Але цей підхід викликає певні зауваження. По-перше, запропоновані для трактування фінансової стійкості показники практично дублюють вимоги вітчизняного законодавства щодо визначення умов забезпечення платоспроможності страховика: відповідності сплаченого статутного фонду, наявності достатніх страхових резервів і додержання нормативу платоспроможності. По-друге, автор, на свій розсуд сформувавши перелік показників, які не мають єдиних нормативних критеріїв, пропонує використовувати їх для характеристики фінансової стійкості страховика. Щоб краще зрозуміти природу явища, слід розглянути його прояви під різними кутами зору. Враховуючи, що страхові компанії — це фінансові установи, проаналізуємо нетипові погляди науковців на проблему фінансової стійкості інших фінансових інституцій. Так, наприклад, учені-економісти В.П. Пантелєєв і С.П. Халява підкреслюють, що "оцінка рівня фінансової стійкості залежить від обраної стратегії і є суб'єктивною, як суб'єктивна й оцінка якості будь-якої системи, яка залежить від того, чому віддає перевагу особа, яка приймає рішення"4*. Ми не можемо погодитися з наведеною точкою зору з таких причин: по-перше, фінансова стійкість є характеристикою, що висвітлює фінансовий стан на певну дату, тобто це статична величина. А стратегія — це дії, що розгортаються в часі, вони можуть впливати на фінансову стійкість (поліпшуючи або погіршуючи її), але не на оцінку її фактичних характеристик, яка проводиться в даний час і в даному місці; по-друге, чинні нормативно-правові акти встановлюють умови та критерії забезпечення фінансової стійкості, отже, їх дотримання є об'єктивною вимогою. Таким чином, охарактеризований підхід не дозволяє правильно інтерпретувати сутність поняття "фінансова стійкість". Проаналізувавши варіанти визначення поняття "фінансова стійкість", у яких використовувалися конкретні економічні категорії та показники, ми виявили, що справа: Навч. посіб. - 2-ге вид., виправлене [Текст] / Л.М. Горбач. - К.: Кондор, 2003 -С. 216; Куликов С.В. Финансовый анализ страховых организаций: Учеб. пособ. [Текст] / С В Куликов^— Ростов н/Д.: Феникс; Новосибирск: Сибирское соглашение, 2006. — С. 74. Куликов С.В. Зазнач, праця. — С. 74. Пантелєєв В.П. Фінансова стійкість комерційного банку: деякі проблеми її регулювання [Текст] / В.П. Пантелєєв, С.П. Халява // Вісник НБУ. - 1996. — № 2. - С. 65. в деяких літературних джерелах поняття "фінансова стійкість" тлумачиться з використанням філософського та загальноекономічного понятійного апарату, тобто фінансова стійкість розглядається або як "здатність виконувати на заданому суспільством рівні властиві фінансовій установі функції та роль в економіці незалежно від впливу ЗОВНІШНІХ і внутрішніх сил, що перешкоджають їх здійсненню"49, або як "якісна інтегральна характеристика спроможності установи ефективно виконувати свої функції та забезпечувати цілеспрямований розвиток шляхом трансформації ресурсів та мінімізації ризиків, витримуючи вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища"50. Схожу інтерпретацію сутності фінансової стійкості наводить і Є.В. Склеповий". На думку В.В. Глущенка, фінансова стійкість страхової компанії — це "такий стан її фінансових ресурсів, який забезпечує платоспроможність і подальший розвиток організації в умовах ризику, пов'язаного зі страховим захистом суб'єктів ринку"52. Згідно з А.К. Шиховим, під фінансовою стійкістю страхової організації розуміється "її майновий і фінансовий стан, при якому величина та структура власних і прирівнених до них коштів, ліквідних активів, які є наслідком ступеня досконалості організації страхування, розвитку його нових видів, а також масовості проведення ефективних страхових операцій і режиму економії, забезпечують у будь-який момент часу певний рівень платоспроможності"53. 49 Фетисов Г.Г. Устойчивость коммерческого банка и рейтинговые системы ее оценки [Текст] / Г.Г. Фетисов. — М.: Финансы и статистика, 1999. — С. 17. Крухмаль О.В. Оцінка фінансової стійкості банків: інформаційне і методичне забезпечення [Текст] / О.В. Крухмаль // Автореф. дис. на здобуття ступеня канд. економ, наук: 08.00.08 // ДВНЗ "Українська академія банківської справи Національного банку України". — Суми, 2007. - С. 6. Склеповий Є. В. Складові стійкості комерційного банку [Текст] / Є. В. Склеповий // Фінанси України. — 2002. — № 5. — С. 142. Глущенко В.В. Управление рисками. Страхование [Текст] / В.В. Глушенко. — Железнодорожный, Московская область: ТОО НПЦ "Крылья", 1999. - С. 318. 53 ШиховА.К. Страхование [Текст] / А.К. Шихов. — М., 2000. — С. 125. 54 Сплетухов Ю.А. Зазнач, праця. — С. 283. За нашим переконанням, такі визначення фінансової стійкості не зовсім коректні, оскільки в них не враховано умову фінансової адаптації страховика до змін ринкового середовища, зокрема, в разі банкрутства банків, у яких розміщено кошти страхувальників, і перестраховиків, яким передаються страхові ризики, що, у свою чергу, спричиняє втрату "ступеня досконалості організації страхування". Згадана недосконалість виправлена у трактуванні, запропонованому Ю.А. Сплетухо-вим і Е.Ф. Дюжиковим, на думку яких фінансова стійкість страховика являє собою "збереження оптимального якісного та кількісного стану активів і зобов'язань, що дозволяє страховій організації забезпечити безперебійне здійснення своєї діяльності та її розвиток"54. Визначення Н. Кириллової, яка інтерпретує фінансову стійкість страхових компаній як "здатність забезпечувати свої зобов'язання відносно усіх суб'єктів ринку, адаптуватися до мінливого економічного середовища, "Фінанси України", 6'2009 "Фінанси України", 67009 8* Страхова справа СТраХОИа трава
реалізовуватися як страховик у ринковій економіці"55, вважаємо не зовсім чітким, адже забезпечення зобов'язань ще не означає їх виконання, по-перше, своєчасно, а по-друге, у повному обсязі. Таку нечіткість у цьому визначенні долає Я.Є. Теле-пін, який повністю погоджуючись з підходом Н. Кириллової, акцентує увагу на "здатності виконання своїх зобов'язань"56. Цієї точки зору дотримується і колектив авторів, розглядаючи поняття "фінансова стійкість" як "такий стан фінансових ресурсів організації, за якого вона здатна своєчасно і в передбаченому обсязі виконувати взяті на себе поточні та майбутні фінансові зобов'язання перед усіма суб'єктами за рахунок власних і залучених коштів"57. Трактування фінансової стійкості страхової компанії "як системи, що адаптується до змін зовнішнього середовища і має дві ознаки: платоспроможність, тобто можливість розраховуватися за своїми зобов'язаннями, та наявність фінансових ресурсів для розвитку, щоб відповідати можливим змінам зовнішніх умов"58 заслуговує на увагу, але через неврахування сукупності факторів чи умов внутрішнього середовища його теж не можна вважати досконалим. Слід зазначити, що в науковій літературі виділяється специфічна ознака фінансової стійкості, властива лише страховим компаніям, — "відповідність кількості та якості ресурсів величині та структурі прийнятого страхового ризику, що, у свою чергу, означає можливість виконання зобов'язань страховика перед страхувальниками"59. Подібне трактування поділяють також С.В. Науменкова і Ю.С. Конопліна, які визначають фінансову стійкість як "певний стан фінансових ресурсів, який забезпечує платоспроможність та подальший розвиток страхової організації"60. За визначенням Н. Кириллової, фінансовий потенціал, рівень фінансової стійкості найбільшою мірою виявляється тоді, коли якість та кількість фінансових ресурсів "не встигають" змінюватися відповідно до змін потреб середовища (рис. 1). Зірочками на рис. 1 позначено точки, в яких перетинаються характеристики факторів фінансової стійкості та загального фінансового стану з факторами, які характеризують ризиковість середовища і прояви ступеня фінансової стійкості (або фінансового стану). Рис. 1. Адаптація фінансових ресурсів до ринкового середовища існування Н. Кириллова61 і Я. Телепін62 трактують поняття "фінансова стійкість" з двох точок зору: фінансова стійкість як показник, що характеризує здатність організації зберігати фінансові ресурси в належній кількості та на достатньому рівні з метою забезпечення власної платоспроможності й подальшого розвитку; фінансова стійкість як певний фінансовий стан, який описується з допомогою якісних чи кількісних характеристик. У випадку застосування якісних характеристик можна говорити про високий чи низький рівень фінансової стійкості, про нестійкість і повну неспроможність (як відсутність фінансової стійкості чи крайній рівень нестійкості). При застосуванні кількісних методів оцінювання фінансової стійкості використовують бальний підхід, присвоюючи певному фінансовому стану бали від нуля і до максимальної їх кількості. Таке трактування поняття "фінансова стійкість" поділяють також і вітчизняні вчені63. бі Кириллова Н. Зазнач, праця. — С. 18. 62 Телепин Я.Е. Зазнач, праця. — С. 15. 63 Шірінян Л.В. Фінансова надійність і фінансова стійкість страховиків [Текст] // Актуальні проблеми економіки. — 2007. — № 9. — С. 174. Рис. 1. демонструє, що діапазон фінансової стійкості суб'єкта ринку межує з критичними зонами. їх досягнення спричиняє кількісні зміни обсягів фіїїансових ресурсів і породжує якісний стрибок, наслідком якого є зміна не лише якості фінансових ресурсів, а й фіїгансової стійкості. У разі досягнення мінімуму кількісних 116
"Фінанси України", 6'2009
¦Фінанси України", 6'2009 117 показників, а саме допустимих значень факторів, отже, і показників фінансової стійкості, настають якісні зміни переважно юридичного характеру: банкрутство страхової компанії, переорієнтація її функцій на ринку і перехід в іншу якість, з іншою специфікою відносин та іншими різноманітними ознаками категорії підприємства, до якої вона потрапляє. Проте необхідно зазначити, що існує альтернатива описаним наслідкам якісного стрибка, яка пов'язана з існуванням так званого "проміжного, або перехідного, стану". Вийти з нього можна, використавши описані сценарії або здійснивши фінансове оздоровлення шляхом санації з наступним відновленням фінансової стійкості страхової компанії. Таким чином, ми підтримуємо позицію Л.О. Орланюк-Малицької, яка розглядає фінансову стійкість як "здатність суб'єкта ринку зберігати кількість і якість своїх фінансових ресурсів за умов зміни середовища"64. При цьому якість фінансових ресурсів інтерпретується нею як ступінь їх відповідності потребам компанії для страхових виплат і розвитку в умовах зовнішнього середовища. Проте підкреслимо, що збереження кількості та якості фінансових ресурсів за умов зміни зовнішнього середовища, яке Л.О. Орланюк-Малицька вважає необхідним для забезпечення фінансової стійкості, не завжди є позитивним явищем. На наш погляд, увагу слід акцентувати переважно на адаптації ресурсів до вимог зовнішнього і внутрішнього середовищ компанії, що змінюються. Визначення, близьке за змістом до трактування поняття "фінансова стійкість", даного Л.О. Орланюк-Малицькою, але дещо ширше за нього в плані розуміння фінансової стійкості страхових компаній, пропонують вітчизняні науковці, які наголошують, що специфічною ознакою фінансової стійкості є "відповідність кількості та якості фінансових ресурсів величині та структурі страхового ризику, обумовленого необхідністю забезпечення страхового захисту та можливості виконання зобов'язань страховика перед страхувальниками"65. На необхідність урахування впливу як зовнішніх, так і внутрішніх факторів звертає увагу Л.В. Шірінян: фінансова стійкість визначається нею як "здатність підприємства зберігати або відновлювати початковий (або близький до нього) стан чи поліпшувати цей стан при зміні зовнішніх та/або внутрішніх параметрів (факторів) впливу на фінансові потоки"66. При цьому слід зазначити, що таке тлумачення має ряд недоліків: по-перше, автор ототожнила страхову компанію з підприємством, хоча це неправомірно з огляду на специфіку діяльності страховика; по-друге, така важлива ознака фінансової стійкості, як платоспроможність, узагалі не включена до визначення; по-третє, акцентування уваги на тому, що "зміни факторів зазвичай вважаються незначними"67, є некоректним. Адже в певні проміжки часу показники, які характеризують виділені нею фактори впливу, можуть значно коливатися (зокрема, це стосується розмірів статутного фонду, системи перестрахування, якості страхового портфеля, розмірів і темпів інфляції тощо). Навряд чи сьогодні актуально й твердження, що фінансова стійкість страхової компанії — це "її здатність не погіршувати значення своїх показників діяльності при зміні факторів впливу"68. Вважаємо дане трактування неправочинним з огляду на такі міркування: по-перше, не зрозуміло, які показники діяльності страхової компанії (абсолютні чи відносні, грошові чи натуральні) автор відносить до "своїх" і якими є їх значення; по-друге, не можна однозначно трактувати ув'язку показника рівня виплат зі "здатністю не погіршувати значення своїх показників". Так, наприклад, якщо рівень виплат у страховій компанії становить 40 %, то погіршенням чи поліпшенням буде зміна цього показника до 60 %', оскільки фінансова стійкість знижуватиметься, а рівень виконання страховиком своїх зобов'язань — підвищуватиметься; по-третє, "при зміні факторів впливу" (особливо в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів) страхова компанія, насамперед, має адаптуватися до змін, і при цьому розцінюється як цілком нормальна зміна деяких показників діяльності страховика. На нашу думку, більш повним є визначення фінансової стійкості страховика як "економічної категорії, що характеризує такий стан його фінансових ресурсів, їх розподілу і використання, за якого страхова компанія залишається платоспроможною і здатною своєчасно й у повному обсязі виконати свої фінансові зобов'язання перед страхувальниками в умовах негативного впливу зовнішніх чинників, спричинених зміною параметрів середовища, в якому вона перебуває, і/або внутрішніх чинників, викликаних реалізацією одного або низки ризиків страховика"69. З нашої точки зору, в ньому точно відображено суть явища, але й тут є певне обмеження, зумовлене тим, що йдеться про виконання страховою компанією зобов'язань лише перед страхувальниками. Підсумовуючи сказане, слід ще раз наголосити на специфіці поняття "фінансова стійкість" щодо сфери страхової діяльності порівняно з його суттю стосовно інших сфер економіки. Організація, яка не займається страховою діяльністю, використовуючи залучені кошти, як правило, точно знає, кому з ділових партнерів, коли і скільки їй потрібно заплатити. У страхових компаніях ситуація інша. Основну
