Розділ І. Дослідження організації – як об’єкту управління
1.1. Місцезнаходження, цільове призначення та вид діяльності
ВАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" є приватною енергопостачальною компанією, яка є складовою глобальної енергетичної корпорації AES із центральним офісом у м. Арлінгтон, США. AES – це найбільша у світі енергогенеруюча компанія, яка, до того ж, має досвід роботи у Казахстані та Грузії. Вона принесла нові технології та послуги, культуру менеджменту і культуру сплати за електроенергію.
AES — провідна міжнародна енергетична компанія, яка виробляє та розподіляє електричну енергію для 100 мільйонів споживачів у 26 країнах світу, серед яких Аргентина, Австралія, Бангладеш, Бразилія, Індія, Італія, Канада, Китай, Колумбія, Мексика, Німеччина, Пакистан, Південно-Африканська Республіка, Сальвадор, Угорщина, Україна, Чехія, Чилі та ін. Центральний офіс корпорації знаходиться у передмісті Вашингтона – Арлінгтоні.
AES — глобальна корпорація, більшість компаній  якої працюють  за межами США.
Чотирнадцять розподільчих компаній, що входять до складу корпорації, постачають електроенергію 100 мільйонам споживачів – населенню, державним і комерційним структурам, промисловості; 122 електростанцій загальною потужністю 44 000 МВт. Дохід корпорації у 2005 році склав  $ 11 млрд. 
AES має міцний, стабільний і надійний корпоративний центр, який допомагає своїм компаніям здійснювати діяльність у визначених напрямах ефективно і цілеспрямовано. Компанія зосереджує корпоративні ресурси на таких ключових питаннях, як стратегія і фінанси, управління ризиками та вдосконалення юридичної підтримки діяльності всіх структурних підрозділів і компаній, що належать до AES, розвиток цих компаній та їх персоналу, інформаційні технології та комунікаційні системи, глобальні закупівлі та охорона праці, корпоративна культура й етика тощо.
AES запроваджує і досягає високих стандартів діяльності як у виробничій, так і фінансовій сферах. Сьогодні корпорація є однією з найуспішніших серед компаній, що працюють в енергетичному секторі — за майже два десятиріччя вона перетворилася з амбіційної концепції на галузевого лідера. Такі досягнення — результат впровадження сміливих проектів і новітніх технологій управління, спрямованих не тільки на розвиток, а й упередження та вирішення проблем. Працюючи в енергетичному бізнесі, який постійно зазнає динамічних змін, відбувається коригування діяльності та оптимізування використання активів. Усе це дає змогу AES спрямовувати власні зусилля на здобуття позицій світового лідера в енергетиці: до 2006 року корпорація планує посісти серед 25% найкращих енергетичних компаній світу, а до 2008 року увійти до 10% найкращих.
До 17 квітня 2001 року це було державне (75 %) підприємство, підпорядковане Міненерго України. Відкриті торги із продажу державного пакету акцій відбулися 17.04.2001 р. Державна акціонерна енергопостачальна компанія “Рівнеобленерго” (ДАЕК “Рівнеобленерго”) заснована відповідно до Указу Президента України “Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України” №282/95 від 04.04.95 р. та наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31.07.95 р. №137 шляхом перетворення державного підприємства “Ровенське обласне підприємство електричних мереж” (РОПЕМ) у ДАЕК “Рівнеобленерго”.
Юридична адреса підприємства: Україна, 33000, м.Рівне, вул.Князя Володимира, 71, тел. (8-036-2) 694-550, 694-305.
Компанія здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України та Статуту. Статутний фонд компанії становить 20827420 грн. Засновником компанії є держава в особі Міністерства енергетики України.
Згідно із Статутом компанії, метою її діяльності є забезпечення потреб споживачів Рівненської області в електричній енергії та в іншій продукції і послугах, що надаються компанією, а також одержання прибутку для задоволення економічних і соціальних потреб акціонерів та працівників компанії.
Предметом діяльності ВАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” є :
передача, розподіл, постачання електроенергії та продаж її споживачам на умовах укладених договорів по тарифах, що регулюються відповідно до чинного законодавства;
ремонтно-технічне обслуговування електричних мереж , будівель, споруд , машин і механізмів, їх технічне переозброєння;
виробництво електричної енергії;
розвиток електрифікації в регіоні відповідно до перспективних планів розвитку енергетичних джерел і мереж;
впровадження нової техніки і технологій , науково-пошукові роботи по предмету діяльності компанії;
надання послуг юридичним та фізичним особам з оперативно-технічного та ремонтно-експлуатаційного обслуговування основних засобів, що є на балансі ВАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” , та на замовлення інших юридичних та фізичних осіб;
виконання державного енергетичного нагляду за роботою , технічним станом електричних установок для споживачів;
надання платних послуг фізичним і юридичним особам, виробництво продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання;
організація робіт з питань охорони праці, техніки безпеки, впровадження безпечних методів праці в процісі виробничо-господарської діяльності;
виготовлення, ремонт, обслуговування, повірка засобів вимірювання та контролю;
виготовлення технічних умов та проектно-кошторисної документації на електропостачання;
виконання ремонту і повірки вимірювальних приладів обміру електроенергії і виконання випробувальних та налагоджувальних робіт в електроустановках.
Територія, на якій компанія здійснює свою діяльність, становить 20,1 тис. кв. км. Населення області, якому здійснюється енергопостачання, сягає 1200 тис.чол. В Рівненській області налічується 16 адміністративних районів, міст обласного підпорядкування - 4, населених пунктів - 1038. Основу промислового потенціалу області складає 287 великих та середніх підприємств.
ВАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" є природним монополістом у галузі енергопостачання в Рівненській області, і інші енергопостачальні компанії Украіїни не є конкурентами для цієї компанії.
Найважливіший компонент зовнішнього середовища для компанії – це споживачі електроенергії. Компанія має близько 385 тис. споживачів, і її діяльність прямо залежить від кількості спожитої ними електроенергії, рівня її оплати тощо. Саме тому діяльність компанії повинна бути максимально орієнтована на потреби споживачів (див. мал. 1.1).
Мал 1.1 Структура споживання електроенергії у Рівненській області
1.2. Мета та місія організації
Підриємство електричних мереж, таке як ВАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго", представляє собою складну динамічну систему, тобто сукупність взаємопов`язаних елементів, що знаходяться між собою у певних взаємовідносинах і тому діючих як одне ціле. Такими елементами підприємства як системи є: комплекс виробничих машин, механізмів і пристроїв, а також комплекс виробничих служб, відділів, районів електромереж, ремонтно- експлуатаційних бригад, суспільних організацій тощо. Всі ці елементи взаємопов`язані в єдиному технологічному і соціальному процесі.
Процес виробництва, як керована система, – це взаємопов`язана єдність ряду підсистем: технічної, що являється сукупністю електричних машин, апаратів, передавальних пристроїв, пристроїв релейного захисту, автоматики, телемеханіки, засобів диспетчерського і технологічного управління, ремонтно - експлуатаційних машин, механізмів і різних пристроїв; технологічної, що встановлює сувору послідовність процесів і операцій з передачі і розподілу енергії від електростанцій до абонентів; економічної, що забезпечує єдність економічних процесів і економічних зв`язків окремих елементів виробництва; спільної праці, що визначає кількісні і якісні зв`язки окремих видів і елементів праці.
Підприємство електричних мереж як система являється, з одного боку, підсистемою (частиною) більш складної галузевої системи – енергетичного об`єднання, а з іншого – підсистемою комплексної територіальної системи, що керується міськими (районними) радами народних депутатів.
1.3. Структура організації
Система управління енергетичним підприємством визначається його виробничою структурою. Виробнича структура – сукупність основних і допоміжних виробничих підрозділів, а також форми зв`язків між ними. Найбільш характерними факторами, що визначають виробничу структуру для мережевих підприємств є: протяжність електромереж, параметри енергії, що передається, форми організації обслуговування енергоустановок, об`єм ремонтно – експлуатаційного обслуговування, рельєф місцевості, стан доріг .
В організаційному відношенні підприємства електричних мереж (ПЕМ)
поділяються на райони електричних мереж (РЕМ) і служби. РЕМ займаються обслуговуванням електроустановок, розташованих на визначеній території. Служби здійснюють централізоване виконання окремих виробничих функцій, РЕМ і служби включають дільниці, спеціалізовані бригади, групи підстанцій, лабораторії і т.п. Для РЕМ, які входять в склад ПЕМ, не створюють самостійних адміністративно - управлінських і деяких виробничих підрозділів (ремонтно – будівельних, механізації і транспорту). Їх функції виконують відповідні підрозділи ПЕМ .
Ця структура перебуває на даному етапі у процесі реформування, переходу до більш прогресивної та гнучкої системи, метою якої є зменшення бюрократії, скорочення рівнів ієрархії та підзвітності (не більше трьох) Загальна концепція такої структури представлена на мал 1.2.
Мал 1.2. Структурна схема управління ДАЕК “Рівнеобленерго”

На сьогоднішній день реформуванння виробничої структури підприємства практично завершилося.
1.4. Імідж організації в ділових кругах
Описуючи рівень існуючої технології на підприємстві можна сказати, що вона є досить прогресивною. Це, перш за все, пов`язано зі специфікою виробничого процесу. Так, у 1985 р. розпочалася, і за короткий період була здійснена, повна реорганізація зв`язку усієї області з виходом на центральну диспетчерську службу Рівного. Тоді ж була започаткована автоматизація і телемеханізація засобів зв`язку: у всіх районах були встановлені автоматичні телефонні станції, а в 90 - х роках на Рівненщині телемеханізацію електромереж було проведено вже в повному обсязі, тобто диспетчер районної електромережі вже міг керувати усіма підстанціями даного району.
Динаміка корисного відпуску електроенергії, одного з основних ТЕП підприємства, аналогічна до попереднього показника; він досягнув найнижчої межі 1627,540 млн.квт-год у 2000 році. Із пожвавленням економіки регіону у 2001 році відбулося відповідно й зростання споживання енергії на 14 млн. КВт –год (приблизно триденне споживання області). Цей показник залежить не лише від кількості відпущеної електроенергії, а й від рівня технологічних витрат (втрат) електроенергії (ТВЕ) в мережах. У 2001 році зростання продажу відбулося не тільки за рахунок збільшення купленої енергії, а й за рахунок зменшення її втрат у мережах. Показник ТВЕ жодного року за звітний період не становив розміру в межах нормативу (приблизно 13,4-13,6 % кожного року): у 2000 році він досягнув максимальної межі 21,18 % при нормативі 13,38 %. Такі негативні тенденції щодо збільшення відсотку ТВЕ пов‘язані, головним чином, з причинами, незалежними від підприємства: зростання кількості неоплаченої спожитої електроенергії (в основному у промисловості та сільському господарстві), крадіжок електроенергії тощо. Зростання ТВЕ, таким чином, є однією з основних причин зниження ефективності функціонування компанії.
Реалізація електроенергії пов‘язана з рівнем її оплати, а отже з наявністю значної дебіторської заборгованості за електроенергію. Обсяг реалізації у грошовому виразі щороку зростав за рахунок цінової (тарифної) складової. Тарифи на електроенергію є дуже важливим показником, від якого залежать результати діяльності компанії.
Позитивно оцінюється тенденція у збільшенні як абсолютних, так і відносних показників ТЕП.
На початку століття підприємство мало негативні, від’ємні показники економічної діяльності. Збиток у 2000 та 2001 роках пояснєються вливом зміни тарифу на продаж електроенергії та нестабільним економічним станом в країні (необхідно зауважити, що кількість відпущеної електроенергії, на відміну від корисно відпущеної, є показником, який не залежить від підприємства. Він є індикатором економічного стану діяльності всього регіону, і зниження споживання електроенергії свідчить насамперед про економічну кризу в країні, а не перехід до енергозберігаючих технологій підприємствами області).
Але в 2002 році вдалося стабілізувати стан Товариства і отримати прибуток в сумі 21100 тис.грн. Це пояснюється збільшенням товарообороту, що в свою чергу зумовлено покращенням економічного стану, впровадженням нових систем обліку та модернізацією ліній електропередач. Надалі по рокам підприємство було прибутковим.
Розділ ІІ. Діагностика організації – як системи управління
2.1. Діагностика макросередовища організації
ЗАТ „Ей-І-Ес Рівнеенерго” — це одна з найуспішніших енергетичних компаній, яка завдяки вдалим і зваженим рішенням менеджменту, впровадженню сучасних технологій, використанню новітньої техніки за короткий час перетворилась зі збиткового на прибуткове, ефективне діюче підприємство. За цей період значно поліпшилась якість і надійність передачі і постачання електроенергії, зменшилась кількість відключень, відкрились сучасні центри з обслуговування споживачів. Компанія вчасно розраховується за спожиту електроенергію, сплачує реструктуризований борг, перебуваючи за регіональним позиціонуванням серед одних з найбільших платників податків у Рівненській області.
У 2004 році ЗАТ „Ей-І-Ес Рівнеенерго” увійшло до загальноукраїнського рейтингу “ТОП-100. Найдинамічніші компанії”, що складається на основі результатів фінансових показників діяльності.
Таблиця 3.1
Технічні параметри ЗАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” станом 1.01.2006 

Кількість підстанцій напругою 35 кВ
90 шт.

Кількість підстанцій напругою 6-10 кВ
5877 шт.

Сумарна потужність трансформаторов
2 382,20 МВА

Площа території забезпечення електроенергією
20 100 км2

Загальна довжина повітряних ліній електропередач
26,749 км

110 кВ
1264,2 км

35 кВ
1501,6 км

6-10 кВ
9282,5 км

0,4-10кВ
13387,3 км

Загальна довжина кабельних ліній електропередач
1314,4 км

Кількість підстанцій напругою 110 кВ
35 шт.

Чисельність персоналу компанії
близько 1 500 чол.


Компанії AES в Україні вважають соціальний аспект своєї діяльності важливим і значущим не тільки для суспільного життя територій, у межах яких вони працюють, а насамперед для підвищення соціальної відповідальності кожного працівника компаній, становлення і розвитку корпоративної культури корпорації. Співробітники AES завжди готові допомогти громадам регіонів, які обслуговують, використовуючи свій вільний час, власні сили і виділяючи для цього певні кошти.
Сьогодні соціальна допомога компаній, які входять до складу AES Україна, набула досить різноманітних форм, але при цьому зусилля та енергія співробітників спрямовані на соціальні проекти, що мають вагоме суспільне значення. Сфери благодійництва компаній обираються за такими принципами:
там, де є гостра необхідність;
там, де наша участь буде найефективнішою;
там, де користь матимуть якомога більше людей;
там, де наш вплив матиме довгостроковий ефект;
там, де наша участь відповідає цінностям корпорації.
Пріоритетними реципієнтами благодійної допомоги компанії насамперед є:
дитячі будинки;
дитячі лікарні;
дитячі садки;
середньоосвітні школи.
Компанія не підтримує релігійні конфесії, політичні партії, політично спрямовані громадські організації, установи державної влади , а також приватних осіб.
Благодійницька діяльність ЗАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” набуває дедалі більшої пошани у регіоні. Компанія виділяє кошти на поліпшення медичного обслуговування в області, надає допомогу дітям-сиротам і напівсиротам з неблагополучних сімей, організує адресну допомогу людям похилого віку, не обминає увагою й обдарованих дітлахів, допомагаючи їм розвивати свої талант і здібності.
Кожна з команд, будуючи свою діяльність з урахуванням єдиної місії AES, має корпоративну структуру та філософію, яка сприяє гнучкості управління, підвищенню відповідальності кожного за особистий внесок та загальний результат і досягненню відповідних підсумків у роботі корпорації в цілому.
2.2. Взаємодія організації з діловим середовищем
Найбільшими споживачами електричної енергії є підприємство “Азот”, якому ЗАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” відпускає близько 30% усієї електроенергії, та Львівська залізниця, якій відпускається близько 10% електроенергії. Обидва підприємства володіють багатьма об’єктами різних класів потужності та напруги.
Таблиця 3.2.
Структура відпуску товарної продукції за групами споживачів у 2005 році

ГРУПИ СПОЖИВАЧIВ
Частка від загального відпуску, %

 
 


1
 
 
Промисл.i прирiвн.до них (потужність750 КВА i вище)
 


1 клас напруги
11,34


2 клас напруги
18,23

2
 
 
Промис.i прирiвненi до них (потужність до 750 КВА)
 


1 клас напруги
0,01


2 клас напруги
10,19

3
 
 
Електрофiкований залiзничний транспорт
 


1 клас напруги
2,66


2 клас напруги
0,00

4
 
 
Електрофiкований мiський транспорт
 


1 клас напруги
0,00


2 клас напруги
0,41

5
 
 
Непромисловi споживачi
 


1 клас напруги
0,10


2 клас напруги
11,90

6
 
 
Виробничi сільськогосподарські споживачi
 


1 клас напруги
0,00


2 клас напруги
2,92

7
 
 
 
 
Населення - всього
 


в.т.ч. мiське (1 клас)
0,02


в.т.ч. мiське (2 клас)
17,99


в.т.ч. сiльське (1 клас)
0,01


в.т.ч. сiльське (2 клас)
14,14

8
 
 
 
 
Hаселеннi пункти - всього
 


в.т.ч. мiськi (1 клас)
0,03


в.т.ч. мiськi (2 клас)
2,15


в.т.ч. сiльськi (1 клас)
0,00


в.т.ч. сiльськi (2 клас)
0,60

9
 
 
Господаpчi потpеби енеpгосистеми
 


1 клас напруги
0,00


2 клас напруги
0,00

10
 
 
 
Тpанзит електроенергії
 


1 клас напруги
0,31


2 клас напруги
3,10


2-2 клас напруги
1,04

11а
Реактивна електроенергія
2,05

11
Інші види діяльності
0,81

12
Всього
100,00

Як видно з таблиці, найбільший товарний відпуск здійснюється споживачам найбільшого класу напруги - понад 750 КВА, їм відпускається близько 30% електроенергії.
Інші види діяльності – продаж лічильників та комплектуючих, надання консультацій – складають дуже малу частку товарної продукції – близько 1%.
Таблиця 3.3.
Суб'єкти підприємницької діяльності в електроенергетичній системі Рівненської області станом на 01.04.2006 р.
Повне найменування ліцензіата
Місцезнаходження ліцензіата

Виробництво електроенергії

ВАТ "Рівнеазот", директор - Халін О. С.
М.Рівне-17, rvazot@azot.rv.ua

ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива", директор - Нечипорук М.Д.
Рівненська обл., Радивилівський р-н, с.Козин

ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Західцукор", директор - Прядко М.В.
Рівненська обл., Острозький район, с.Оженин, вул.Заводська, 31, vat_ocz@ostroh.uar.net

Передача електроенергії місцевими (локальними) електромережами

ЗАТ"Ей-I-Ес Рівнеенерго", голова правління – Кухтій Вадим Юрійович
М.Рівне,вул. Князя Володимира,71, kanc@energy.gov.ua

Комунальне підприємство "Міські електричні мережі", директор - Решетицький С. А.
Рівненська обл., м.Кузнецовськ, Промислова зона, буд. 54

Постачання електроенергії за нерегульованим тарифом

ТОВ "Малий енергетичний комплекс", керівник - Риженко С.Г.
Рівненська обл., Демидівський район, с. Хрінники

ВАТ "Рівнеазот", Халін О.С.
М.Рівне-17, rvazot@azot.rv.ua

ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива", директор - Нечипорук М. Д.
Рівненська обл., Радивилівський р-н, с.Козин

ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Західцукор", директор - Прядко М.В.
Рівненська обл., Острозький район, с.Оженин, вул.Заводська, 31, vat_ocz@ostroh.uar.net

Колективне підприємство "Агропроменерго", директор - Чигринюк М. М.
Рівненська обл., смт Млинів, вул. Поліщука, 77

Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської обласної ради, керівник - Бояр М. К.
м.Рівне, вул.Данила Галицького, буд.27

Постачання електроенергії за регульованим тарифом

ЗАТ"Ей-I-Ес Рівнеенерго", голова правління - Роберто Хосе Арреаза Бертран
М.Рівне,вул. Князя Володимира,71, kanc@energy.gov.ua

2.3. Діагностика внутрішнього середовища організації
Інвестиційна політика
Одним з пріоритетних напрямів діяльності AES Україна є інвестиційна політика, спрямована на підвищення продуктивності праці та надійності енергопостачання. У результаті здійснення такої політики протягом останніх років компанії AES в Україні значно збільшили надійність електропостачання і забезпечення електроенергією своїх споживачів
Інвестиційна політика AES Україна спрямована на:
вдосконалення обліку електроенергії;
модернізацію та оновлення розподільчих мереж;
модернізацію транспортних засобів;
впровадження і розвиток інформаційних технологій, зокрема новітніх комунікаційних і телекомунікаційних систем;
розвиток та автоматизацію контролю операційних систем електричних ліній;
впровадження програм з безпеки праці.
Здійснюючи значні капіталовкладення, компанії AES Україна активно реконструюють старі і будують нові лінії електропередач, використовуючи ізольовані електричні проводи, встановлюють сучасні електронні лічильники, замінюють обладнання на підстанціях. Нещодавно корпорація ввела в дію новозбудований цех з ремонту трансформаторів у Київському регіоні, вартість якого становить 3,4 мільйона гривень. Новий цех має сучасне устаткування, що дає змогу виконувати ремонт усіх типів трансформаторів.
Особливу увагу AES приділяє впровадженню новітніх технологій у своїх компаніях. Так, сьогодні триває реалізація проекту з введення інтегрованого програмного забезпечення SAP в усіх компаніях корпорації, у тому числі в Україні. За допомогою цієї системи планується підвищити рівень обслуговування клієнтів, поліпшити операційний менеджмент, досягаючи при цьому значної економії коштів. Програма SAP включає систему обслуговування споживачів (зокрема білінгову), управління активами, блоки управління фінансами та закупівлями, HR-менеджмент. З впровадженням даного програмного продукту “Ей-І-Ес Рівнеенерго” стане першою серед українських електророзподільчих компаній, які використовуватимуть систему інтегрованого програмного забезпечення для виконання всіх функцій управління підприємством.
Для підвищення ефективності та оперативності здійснення бізнесу AES в Україні розпочато впровадження Програми підвищення ефективності роботи підприємств (VEP). Проект передбачає значні зрушення у трьох основних напрямах — управління матеріальними активами, виробничими процесами та оптимізація комерційних витрат, що супроводжується введенням нових інформаційних програм.
Ефективне управління матеріальними активами – це наявність усіх необхідних даних щодо об’єктів, обладнання, аналіз їх стану та встановлення пріоритетів стосовно ремонту або заміни обладнання.
Управління виробничими процесами включає нові засади планування з мінімізацією непродуктивного часу працівників.
Ініціативи з оптимізації комерційних витрат, насамперед їх зменшення, передбачають збалансування надходжень, точність підрахунків та ін., а також вжиття заходів щодо захисту продаж.
Компанія активно займається модернізацією транспортних засобів, необхідних для здійснення своєї діяльності. Нещодавно вона придбала сім ліктьових підйомників, які раніше ніколи не використовувалися в Україні. Автомобілі мають панель гідравлічного управління в люльці та на платформі. Один оператор може керувати роботою стріли з підйомника, що дозволяє зробити експлуатацію машини безпечнішою і надійнішою.
Фінансова стійкість
Проаналізуємо фінансові показники діяльності підприємства упродовж 3 років на основі зведених даних, наведених у таблиці 3.4.
Згідно таблиці 3.5, виручка на підприємстві з кожним роком зростала, при чому це також супроводжувалось зростанням рівня собівартості. Чистий прибуток зростав з 2002 по 2004 рр. Рівні рентабельності як продаж так і виробництва зростав до 2004 року.
Зниження рівня рентабельності та прибутковості у 2005 році порівняно з 2004 роком та підвищення собівартості відбулося за рахунок зменшення обсягів реалізації (частина споживачів перейшли до незалежного постачальника) та зволікання з підвищенням тарифу з боку НКРЕ.
Загалом, у 2002 – 2004 рр. Спостерігається зростання ефективності діяльності підприємства, що є позитивним показником.
Таблиця 3.4
Показники
Роки
Відхилення,%


2002
2003
2004
2003/2002
2004/2003

Валовий виторг, тис. грн.
325345
366890
421025
12,77
14,76

Виручка без ПДВ, тис. грн.
271119
305741
350854
12,77
14,76

Собівартість, тис. грн.
227123
264885
300303
16,63
13,37

Прибуток, тис. грн.
43996
40856
50551
-7,14
23,73

Податок на прибуток, тис. грн.
10142
11960
12144
17,93
1,54

Чистий прибуток, тис. грн.
21100
24532
28610
16,27
16,62

Рентабельність продаж, %
7,78
8,02
8,15
3,1
1,63

Рентабельність виробництва, %
9,29
9,26
9,53
-0,31
2,87

Техніко-економічні показники ЗАТ"Ей-I-Ес Рівнеенерго" Фінансовий стан підприємства охарактеризуємо за допомогою наступної групи коефіцієнтів:
Коефіцієнти платоспроможності (ліквідності):
Таблиця 3.5
Коефіцієнти платоспроможності (ліквідності)
Показники
На початок 2004 р.
На кінець 2004 р.
Нормативне значення






Коефіцієнт покриття
1,61
0,96
?2

Коефіцієнт швидкої ліквідності
1,52
0,86
?1

Коефіцієнт абсолютної ліквідності
0,93
0,40
?0,2

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами
0,17
-0,04
?0,1


Коефіцієнт покриття розраховується за формулою (3.1) :
Коефіцієнт покриття = (Оборотні активи + Витрати майбутніх періодів) / (Поточні зобов’язання + Доходи майбутніх періодів) (3.1)
Коефіцієнт покриття на початок 2004 року становив 1,61, на кінець 2005 року – 0,96. Коефіцієнт покриття свідчить про можливість підприємства погасити поточні зобов’язання. Тобто в останній рік на одиницю короткострокових зобов’язань приходиться менше 2 та навіть менше 1 одиниці одиниць оборотних засобів. У попередні два роки значення коефіцієнта було значно більшим нормативного.
Коефіцієнт швидкої ліквідності = (Оборотні активи + Витрати майбутніх періодів - Запаси) / (Поточні зобов’язання + Доходи майбутніх періодів) (3.2)
Коефіцієнт швидкої ліквідності, тобто відношення величини грошових засобів короткострокових фінансових вкладень до величини короткострокових на початок 2004 року становив 1,52, на кінець 2004 року – 0,86. Це означає низьку ймовірність погашення короткострокових зобов’язань (повинен бути більше 1).
Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує платоспроможність підприємства на дату складання балансу і показує, яку частину короткострокових зобов’язань підприємство має можливість негайно погасити. Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується за формулою (3.3) :
Коефіцієнт абсолютної ліквідності= Грошові кошти та їх еквіваленти/Поточні зобов’язання+Доходи майбутніх періодів (3.3)
Теоретично значення повинно бути не менше 0,2, тобто підприємство за рахунок найбільш ліквідних активів повинно бути спроможним погасити не менше 20% короткострокових зобов’язань. На початок 2004 року значення цього коефіцієнту було більше нормативу (К=0,93); а на кінець 2004 року коефіцієнт становив 0,40. Цей коефіцієнт характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість.
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами = (Власний капітал + Забезпечення наступних витрат і платежів-Необоротні активи)/(Оборотні активи+ Витрати майбутніх періодів) (3.4)
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами характеризує долю власних оборотних засобів у загальній сумі оборотних засобів, нормативне значення не менше 0,1. На початок 2005 року значення цього показника на підприємстві становило 0,17, на кінець 2004 року – - 0,04, що свідчить про недостатню на кінець року долю в активах підприємства оборотних засобів станом, які фінансуються за рахунок власних оборотних коштів; в попередніх роках значення показника коефіцієнту оборотних засобів було в межах норми, що свідчило про постійне нормальне забезпечення підприємства власними оборотними засобами.
2) Коефіцієнти оборотності
Таблиця 3.6
Показники оборотності
Показники
Роки
Відхилення,%


2002
2003
2004
2003/2002
2004/2003

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів
4,76
7,36
22,28
54,70
202,89

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
7,79
10,85
21,00
39,22
93,50

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
115,62
121,81
108,59
5,36
-10,85

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів визначає кількість оборотів, яку здійснюють оборотні засоби протягом звітного періоду, розраховується як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості оборотного капіталу (оборотний капітал = оборотні активи – поточні зобов’язання).
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів зростає кожного року, оборотність оборотних засобів високою. Це позитивна тенденція.
Збільшення коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості з 7,79 на кінець 2002 року до 21,00 на кінець 2004 року свідчить про позитивну тенденцію в погашенні дебіторської заборгованості. Це й не дивно, адже підприємство проводить багато заходів по роботі зі споживачами щодо своєчасної сплати за електроенергію та зменшення рівня заборгованості.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості зростав з 115,62 до 108,59 на кінець 2004 року. Спад оборотності кредиторської заборгованості при зростанні коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості свідчить про покращення фінансового стану підприємства на кінець року.
Розділ ІІІ. Удосконалення функціонального управління
3.1. Основні заходи реорганізації
Основою будь-якої діяльності завжди виступає контроль. Організація завжди може використати різні підходи до контролю, задіюючи сторонні організації для перевірки, проте неоціненну вагу має внутрішній контроль для якості виконаних робіт чи послуг.
Згідно з міжнародними стандартами аудиту, зарубіжною теорією та практикою можна виділити найбільш загальні функції внутрішнього аудиту:
збереження активів;
забезпечення реальності у фінансовій звітності;
здійснення політики управління суб’єкта підприємницької діяльності;
раціональне і ефективне використання ресурсів;
якість і адекватність інформаційної системи.
Порівняно з іншими напрямками внутрішніх перевірок внутрішній аудит має мету та свої конкретні завдання. До останніх можна віднести:
перевірку ефективності СВК з метою запобігання помилкам та іншим порушенням, зловживанням у формуванні фінансових результатів діяльності підприємства, достовірного відображення їх у фінансових звітах, у внутрішніх управлінських звітах;
забезпечення керівництва підприємства достовірною інформацією про фінансові результати діяльності підприємства;
контроль фінансового обліку;
аналіз фінансових результатів;
розробку і подання керівництву проектів управлінських рішень щодо оптимізації фінансових результатів;
розробку заходів щодо поліпшення фінансового стану підприємства, пошук нових джерел отримання доходів.
При внутрішньому аудиті аудитор повинен перевірити, як загальний фінансовий результат діяльності підприємства залежить від кожного керівника функціонального підрозділу апарату управління в цілому і кожної конкретної виробничої дільниці зокрема. Тим самим аналізуються внесок кожного функціонального підрозділу та внутрішня структура отриманого фінансового результату. Отже, на підставі даних внутрішнього аудиту керівництво підприємства може оперативно приймати рішення щодо розвитку чи скорочення діяльності того чи іншого підрозділу, змін структури виробництва, асортименту тощо. Тому метою внутрішнього аудиту є оцінка роботи керівників функціональних підрозділів [23].
Внутрішній аудит планується так само як і зовнішній, але з деякими відмінностями. Його проводять постійно протягом звітного періоду та всієї діяльності підприємства, тоді як зовнішній після закінчення звітного періоду, у певні погоджені терміни.
Однією з головних функцій внутрішнього аудиту є аналіз і оцінка системи внутрішнього контролю, політики, процедур підприємства, що стосуються відповідності, ефективності та точності бухгалтерських даних і збереження активів підприємства.
Система внутрішнього контролю допомагає досягти якісного інформаційного забезпечення процесу управління та включає заходи, спрямовані на збереження активів, попередження, виявлення і виправлення можливих помилок у бухгалтерському обліку.
Система внутрішнього контролю концентрує в собі всі внутрішні правила та процедури контролю, запроваджені керівництвом підприємства для досягнення поставленої мети – забезпечення (в межах можливого) стабільного і ефективного функціонування підприємства, дотримання внутрішньої господарської політики, збереження та раціонального використання активів підприємства, запобігання та викриття фальсифікацій, помилок, точність і повноту бухгалтерських записів, своєчасну підготовку надійної фінансової інформації.
Роль СВК полягає в тому, що перед проведенням аудиту передбачається обов’язкове вивчення і оцінка структури СВК як основи для планування видів, обсягу і тестів контролю та підтвердження для раціональної організації процесу перевірки. Крім того добре організована СВК забезпечує досягнення найкращих результатів при найменш можливому рівні витрат.
Система внутрішнього контролю (СВК) виходить за межі тих аспектів, котрі безпосередньо стосуються тільки бухгалтерського обліку і включає в себе :
середовище контролю, де відбуваються операції – заходи і записи, які характеризують загальне ставлення керівництва і власників підприємства до діючої системи внутрішнього контролю, важливість діючої системи контролю;
специфічні заходи (процедури) контролю;
систему бухгалтерського обліку.
Документальне оформлення результатів вивчення системи внутрішнього контролю допомагає аудитору спланувати подальші дії, правильно обрати прийоми перевірки, визначити їх обсяг. Існують такі форми документування отриманих знань як опис, анкети, блок-схеми. Оцінюючи систему внутрішнього контролю зупинимося на використанні анкет, оскільки на мою думку, така форма документування є найбільш прийнятною у випадку оцінки системи внутрішнього контролю ВАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго”.
Я пропоную досліджувати характеристику системи внутрішнього контролю поелементно на прикладі ВАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” з використанням анкет.
Середовище контролю формується під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. До зовнішніх факторів слід віднести: загальний стан економіки, нестабільність законодавства, державне регулювання обліку, підпорядкованість підприємства. Внутрішні фактори – це філософія і стиль управління та організаційна структура підприємства.
На діяльність ВАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” впливають такі зовнішні фактори:
загальний стан економіки призводить до зниження платоспроможності як фізичних, так і юридичних осіб;
перехід на нові принципи обліку. Національні стандарти обліку, з одного боку, спрощують роботу ускладнюють роботу самого персоналу підприємства у зв’язку з необхідністю додаткового навчання та переходу безпосередньо самої фірми на нові стандарти обліку;
очікування змін у податковому законодавстві.
Розподіл обов’язків і прав, організація контролю залежить від розмірів підприємства. Під філософією і стилем управління розуміють підхід керівництва до визначення пріоритетів (певних фінансових, соціальних, виробничих чи інших показників діяльності), управління ризиками. Найбільша увага приділяється фінансовим показникам діяльності і мінімізації ризиків. Керівництво найбільше піклується про фінансову стабільність компанії. В Компанії склад працівників бухгалтерії комплектується з кваліфікованих спеціалістів, які мають спеціальну освіту, необхідну теоретичну підготовку та досвід роботи не менше 5 років в економічній галузі; постійно здійснюється підвищення кваліфікації працівників.
На ВАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” керівник значну увагу приділяє соціальному забезпеченню працівників: придбання санаторно-лікувальних путівок, виплата матеріальних допомог. Значна частка доходу витрачається на виплату заробітної плати та створення нормальних умов для роботи: фірма повністю забезпечена необхідною комп’ютерною технікою, працює електронна пошта, постійно передплачуються періодичні видання.
Організаційна структура підприємства закріплює прийоми розподілу прав, обов’язків і відповідальності, підхід до контролю виконання функцій підрозділів і посадових осіб, які приймають певну участь у здійсненні обліку. Такий розподіл оформлюється положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями. Згідно Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” на керівника підприємства покладені обов’язки:
створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку;
забезпечення неухильного виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Облік на підприємстві здійснюється фінансовими службами, а саме податковий і бухгалтерський облік здійснює бухгалтерія та відділ аналізу і контролю дебіторської заборгованості, Управлінський – фінансовий відділ та складає звітність з допомогою та під контролем фінансового директора.
Бухгалтерія є структурним підрозділом Товариства, який очолює головний бухгалтер.
Згідно посадових інструкцій обліковий процес в ВАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” здійснюють 11 чоловік:
головний бухгалтер
фінансовий директор;
бухгалтери І категорії;
бухгалтери І категорії, що здійснюють розрахунки по заробітній платі;
бухгалтер І категорії, що ведуть облік з підзвітними особами;
бухгалтери І категоріі ведуть облік ТМЦ;
касир
Для того щоб дослідити роботу підприємства з-середини, варто використовувати.
Вплив внутрішніх факторів на діяльність організації можна оцінити шляхом анкетування вивчення середовища контролю (таблиця 4.1).
Таблиця 4.1
Анкета вивчення середовища контролю
Замовник: ВАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго”
Виконавець: Гук Є.О.
Питання
Відповідь
Примітки

Філософія і стиль управління

Чи приймаються рішення і здійснюється оперативне управління однією особою?
Ні


Чи розглядається підприємницький ризик і здійснюється адекватне управління ним?
Так


Чи має керівництво підстави для перекручування фінансової звітності?
Ні


Чи надається достатня увага організації системи внутрішнього контролю?
Так


Організаційна структура підприємства

Чи узгоджений розподіл прав і обов’язків і відповідальності із організаційною структурою підприємства?
Так


Чи здійснюється санкціонування господарських операцій керівництвом фірми?
Так


Чи проводиться контроль вищестоячими керівниками за виконанням делегованих прав і обов’язків?
Так


Чи відповідає організаційна структура розмірам підприємства?
Так
Існує суміщення обов’язків

Органи управління

Чи регулярно проводяться збори , наради?
Так


Чи оформлені рішення зборів протоколами?
Так


Чи існує спеціальний орган (посада) внутрішнього контролю?
Так


Методи делегування прав і обов’язків

Чи враховує існуючий розподіл прав і обов’язків особливості господарської діяльності підприємства?
Так


Чи встановленні:
а)показники оцінки результатів;
б)заходи заохочення (стягнення)

Так
Так


Чи укладені договори про матеріальну відповідальність:
- індивідуальні
- колективні
Так
Ні


Чи розроблені на підприємстві посадові інструкції?
Так


Методи управлінського контролю

Чи здійснюється аналіз господарської діяльності?
Так
Періодичний

Чи передбачені процедури попередження і виявлення несанкціонованих операцій, помилок у документах?
Так


Чи передбачаються інвентаризації у всіх випадках, передбачених законодавством?
Так


Внутрішній контроль (аудит)

Чи здійснюються на підприємстві функції внутрішнього контролю?
Так


Кадрова політика

Чи має персонал підприємства відповідний професійний рівень?
Так


Чи розуміє персонал покладені на нього обов’язки?
Так


Чи не висока плинність кадрів?
Ні



Здійснення внутрішнього контролю передбачає використання спеціальних процедур, до яких належать:
санкціонування господарських операцій;
розподіл прав і обов'язків;
документування господарських операцій;
план рахунків;
обмеження доступу до активів;
інвентаризація;
інші прийоми контролю.
Санкція (дозвіл) на здійснення господарських операцій є обов'язковим реквізитом первинних документів. Необхідність відповідних санкцій визначається „Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88. Санкціонування широко застосовується в Товаристві. Право підпису має директор, він дає дозвіл на здійснення всіх операцій.
Розподіл прав і обов’язків працівників бухгалтерії, і взагалі всього персоналу Товариства, визначено посадовими інструкціями, які розглянуті вище. Кожен працівник чітко знає, що він має робити, за що і як він відповідає.
При розподілі прав, обов’язків і відповідальності працівників бухгалтерії були враховані певні правила:
розподіл обов'язків і відповідальності між різними особами: наприклад, операції по видачі і отриманню грошових коштів здійснює в Товаристві касир, а операції з підзвітними особами – бухгалтер І категорії;
розподіл обов’язків та відповідальності за виконання різних етапів здійснення господарських операцій: наприклад, санкціонування, отримання чи виплата грошових коштів здійснюється також різними посадовими особами;
в Товаристві також передбачений розподіл прав, обов’язків і відповідальності під час ведення облікових реєстрів та складання звітності.
Такий розподіл прав, обов’язків та відповідальності між працівниками бухгалтерії зменшує ризик наявності помилок та підвищує контроль за здійсненням операцій з дебіторською заборгованістю на різних ділянках обліку. Розподіл прав , обов'язків і відповідальності є дуже ефективним в Товаристві.
Важливим елементом СВК є інші процедури контролю, що здійснюються як обліковим персоналом, так і іншими посадовими особами. Процедурами контролю можуть виступати:
формальна, арифметична перевірка та перевірка за змістом, що здійснюється під час обробки первинних документів вручну або з допомогою обчислювальної техніки;
звірка даних обліку з даними банку, дебіторами і кредиторами по розрахунках, податковими органами та представниками позабюджетних фондів;
інвентаризація дебіторської заборгованості, каси, основних засобів, запасів;
формування оборотних відомостей рахунків аналітичного та синтетичного обліку.
Серед перерахованих вище процедур контролю арифметична перевірка відсутня. Це пояснюється перш за все тим, що облік на підприємстві здійснюється автоматизовано, що “страхує” бухгалтера від такого виду помилок.
Основним елементом відображення достовірності облікової інформації є інвентаризація, проведення якої є обов'язковим згідно чинного законодавства. При складанні річного бухгалтерського звіту інвентаризація проводиться не раніше 1 жовтня звітного року. Крім того, інвентаризація проводиться при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей. Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей між фактичною наявністю ТМЦ і даними бухгалтерського обліку затверджуються керівником підприємства з включенням результатів у звіт за той період, в якому закінчена інвентаризація, а також в річний звіт.
Проте внутрішній контроль не може забезпечити повну гарантію досягнення завдань, визначених керівництвом стосовно ефективності контрольних процедур, здійснюваних працівниками Товариства. Тому керівництво уклало договір на проведення аудиту зовнішніми аудиторами – спеціалізованими фірмами, які детально вивчають стан облікового процесу на підприємстві, проводять перевірку достовірності бухгалтерської, статистичної, податкової звітності, вивчають організацію бухгалтерського обліку та розробляють конкретні пропозиції по покращенню організації бухгалтерського обліку.
Забезпечення інформацією керівництва здійснюється за допомогою системи бухгалтерського обліку. До її складу відносять облікову політику, форму обліку та спосіб обробки інформації.
З переходом обліку на Національні П(С)БО повноваження підприємства щодо визначення елементів облікової політики суттєво розширились. Основні елементи облікової політики ВАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” наведені в третьому розділі. Але передбачено незмінність облікової політики протягом року.
Підприємство обирає: власну облікову політику, яка чітко регламентується нормативними документами; форму здійснення обліку – систему взаємопов’язаних між собою облікових реєстрів встановленої форми і змісту. Потрібно відмітити, що система бухгалтерського обліку в Товаристві добре організована. При різних перевірках, як податкових, так і інших уповноважених органів, суттєвих недоліків у системі обліку виявлено не було. Особливим досягненням для підприємства буде введення в повнофункціональну роботу програми SAP.
Обрана форма повинна бути адекватною обсягу і характеру діяльності підприємства (таблиця 4.2).
Таблиця 4.2
Анкета вивчення системи бухгалтерського обліку
Замовник: ВАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго”
Виконавець: Казка О. О.
Питання
Відповідь
Примітки

Чи достатня кваліфікація облікового персоналу?
Так


Яка форма обліку застосовується на підприємстві?
А) журнально-ордерна;
Б) меморіально-ордерна;
В) інша

Ні
Ні
Так
Автоматизована форма
обліку

Чи адекватна форма обліку масштабам підприємства?
Так


Чи визначена на звітний період облікова політика?
Так


Чи відбулися зміни в обліковій політиці у минулому році?
Так


Чи оформлений наказ на облікову політику?
Так


Чи здійснюються встановлені процедури контролю достовірності облікової інформації?
Арифметична перевірка;
Перевірка за змістом;
Зустрічна перевірка;
Оборотні відомості аналітичного обліку до синтетичних рахунків;
Оборотні відомості синтетичних рахунків;
Інвентаризація

Ні
Так
Так
Так
Так
Так


Чи були встановленні суттєві недоліки в системі обліку під час перевірки податковою чи іншими органами?

Ні


Чи зроблений робочий план рахунків?
Так


Таблиця 4.3
Анкета захисту інформації та інформаційних систем
Замовник: ВАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго”
Виконавець: Казка О. О.
Питання
Відповідь

Чи здійснюється автоматизована обробка даних?
Так

Чи є доступ неуповноважених осіб до операційної системи та системи обліку даних з метою отримання конфіденційної інформації або недозволеного внесення змін до інформації, що зберігається в системі?
Ні

Чи забезпечує програмний пакет наступні види контролю:
наявність індивідуальних паролів ідентифікації користувача для входу в систему, відомих тільки відповідному користувачеві;
паролі мають необхідну кількість знаків та регулярно оновлюються;
обмеження доступу користувачів тільки до тих функцій системи, якими вони користуються для виконання своїх службових обов’язків

Так
Так
Так

Чи використовує фірма засоби контролю, вбудовані в програмне забезпечення, які допомагають зменшити існуючі ризики автоматизації обробки даних?
Так

Чи застосовує фірма таки види контролю для виявлення не включених до звіту даних:
нумерація вихідних документів (ручна або автоматична), що попередить зникнення операцій в процесі їх обробки;
контроль на рівні пакету, що дозволить звіряти баланс поточного дня (періоду) з балансом попереднього дня (баланс попереднього дня/ періоду плюс загальна сума по операціях, введених протягом поточного дня/ періоду);
контроль на етапі передачі даних, необхідний у випадку, коли інформація передається від віддаленого користувача засобами телефонного зв’язку. Засоби системного контролю повинні забезпечити отримання інформації по операціях у повному обсязі і у відповідному форматі обліку. Як правило, контролюється загальна кількість та загальна сума по переданих з віддаленого відділення операціях. У разі виявлення помилок відправнику інформації надсилається запит на повторну передачу інформації.
контроль на етапі закриття звітного періоду. Повинен забезпечити віднесення операцій у правильний звітний період, тобто, система не повинна дозволити користувачеві вводити операції в той звітний період (наприклад, місяць), який вже було закрито.

Так
Так
Так
Так


Ризик аудиту або загальний ризик – це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за невірно підготовленою звітністю буде представлений аудиторський висновок без зауважень.
Структура аудиторського ризику представлена схематично на рис.4.3.

Властивий ризик пов’язаний з особливістю діяльності підприємства та представляє собою сукупність можливих факторів, які можуть обумовлювати наявність помилок і перекручень у звітності. Оцінюючи розмір аудиторського ризику аудитор визначає такі фактори:
а) на рівні фінансової звітності:
освіта та досвід за фахом керівництва, а також зміни складу керівництва; чесність та компетентність керівництва;
неординарні обов’язки керівництва або значний вплив на них певних обставин, котрі підштовхують керівництво на шлях перекручень у звітності;
б) на рівні показників фінансових звітів і категорій операцій.
На основі перелічених структурних одиниць ризику визначається модель аудиторського ризику. Застосуємо її на практиці оцінки аудиторського ризику ВАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго”, попередньо оцінивши властивий ризик та ризик контролю (таблиця 4.4).
Таблиця 4.4
Листок оцінки властивого ризику та ризику контролю
Питання
Ризик


Високий
Низький

Яка форма власності підприємства?
державна
приватна
колективна

Ні
Ні

Так

Як здійснюється керівництво підприємством?
Одноосібно
Колегіально

Ні
Так


Чи має керівництво: достатню кваліфікацію
Практичний досвід роботи
Так

Так

Чи є ознаки недостатньої чесності керівництва?

Ні

Чи має керівництво негативну репутацію?

Ні

Чи є причини у керівництва прикрасити фінансовий стан підприємства (перекрутити його показники)?


Ні

Чи відбулися у звітному періоді (очікуються найближчим часом)зміни:
у складі керівництва
у складі власників
форми власності


Ні
Ні
Ні

Чи існує чіткий розподіл функціональних обов’язків на фірмі?

Ні


Чи передбачений організаційною структурою підприємства орган внутрішнього контролю?


Ні

Чи усвідомлює керівництво важливість бухгалтерського обліку?

Так


Чи здійснюється інвентаризація перед складанням річної звітності?


Так

Чи укладені договори про матеріальну відповідальність?

Так

Чи були випадки зловживань?

Ні

Чи спостерігається висока плинність кадрів?

Ні

Чи є підприємство позивачем (відповідачем) у судовій справі?

Так


Чи вистачає підприємству власних оборотних коштів?
Так


Чи використовуються підприємством позики?

Ні

Чи є підприємство збитковим?

Ні

Чи були значні фінансові втрати на підприємстві?

Ні

Чи носять постійний характер порушення зобов’язань?

Ні

Чи здійснює підприємство декілька видів діяльності?

Ні

Чи здійснювалися нетрадиційні господарські операції протягом року?


Ні

Чи застосовується на підприємстві
ручна обробка облікової інформації;
комп’ютерна

Ні
Так


Чи здійснювалася перевірка діяльності підприємства у звітному періоді ДПІ, органами статистики?

Так


Чи проводився аудит у попередньому звітному періоді?
Так


Чи сплачувалися податкові санкції протягом звітного періоду?


Ні

Чи відбувалися у звітному періоді зміни у обліковій політиці?

Ні


3.2. Очікувані результати удосконалення управління
Провівши дане анкетування на підприємстві були отримані наступні результати:
Попередня оцінка властивого ризику: низький
Попередня оцінка ризику контролю: низький
AR=IR*CR*DR (4.1.)
Низький = низький * низький * високий
Властивий ризик та ризик контролю оцінені як низькі, аудитор може дозволити собі обмежити обсяг виконання незалежних аудиторських процедур. Тому ризик не виявлених помилок слід оцінити як високий.
Таким чином, систематизувавши інформацію про систему внутрішнього контролю в Товаристві, можна зробити попередній вибір методики і обсягу аудиту, а саме оцінити ризик контролю і властивий ризик як низький і надати перевагу стратегії низької оцінки ризику контролю – тестувати ефективність здійснення процедур внутрішнього контролю.
Система внутрішнього контролю в ВАТ “Ей–І–Ес Рівнеенерго” вимагає доопрацювання, а тому вище викладені позиції було б варто переглянути.
Висновки
Проаналізувавши діяльність суб’єкта господарювання “ВАТ Ей–І–Ес Рівнеенерго” я зробив наступні висновки:
ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» — енергетична компанія України, що спеціалізується на передачі та постачанні електричної енергії на території міста Рівного та Рівненської області. Метою діяльності компанії є не тільки забезпечення електроенергією, а й зниження її втрат на шляху до промислових і побутових споживачів.
На початку століття підприємство мало негативні, від’ємні показники економічної діяльності. Збиток у 2000 та 2001 роках пояснєються вливом зміни тарифу на продаж електроенергії та нестабільним економічним станом в країні. Але в 2002 році вдалося стабілізувати стан Товариства і отримати прибуток в сумі 21100 тис.грн. Це пояснюється збільшенням товарообороту, що в свою чергу зумовлено покращенням економічного стану, впровадженням нових систем обліку та модернізацією ліній електропередач. Надалі по рокам підприємство було прибутковим.
Система внутрішнього контролю вимагає певних змін на підприємстві.
Анкетування для визначення впливу внутрішніх факторів на діяльність організації надасть змогу більш конкретно дослідити проблемні місця.
Список літератури
Господарський кодекс України: Кодекс набирає чинності з 1 січ. 2004 р.: текст відповідає офіц. – К.: Школа, 2003. – 192 с.
ЗАКОН УКРАЇНИ “Про інноваційну діяльність”від 04.07.2002 № 40-IV.
Закон України Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" від 15.05.03 №741-IV
Аніщенко І. В. Оцінка ефективності реалізації та фінансове забезпечення програми розвитку малого бізнесу в регіоні // Фінансовий ринок і цінні папери. – 2005. – грудень (№23). – с. 8 –14.
Грещак М.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч.посібник .За заг ред.М.Г.Грещака.- Київ: КНЕУ, 2001
Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навчальний посібник.- Київ: Вища школа, 2003.- 278
Панасюк В.М. Витрати виробництва: управлінський аспект: Монографія.- Тернопіль: Астон, 2005.- 287 с.
http://mpe.kmu.gov.ua/control/uk/archive/docview?typled=36172
http:// www.economy.in.ua
http:// www.rada.gov.ua
http://www.aes-ukraine.com