Зміст
Загальна характеристика підприємства ЗАТ «Агроресурс» і його
виробниче призначення……………………………………………….….…..3
Виробнича структура ЗАТ «Агроресурс»…………………………………...5
Виробничий процес на підприємстві ЗАТ «Агроресурс»………………...10
Характеристика виробничої діяльності ЗАТ «Агроресурс»……………...14
Забезпечення виробництва трудовими ресурсами………………………...20
Забезпечення виробництва матеріально-технічними ресурсами…...…….23
Організація виготовлення та реалізації продукції………………………..25
Висновок……………………………………………………………………...28
Індивідуальне завдання……………………………………………………...30
Список використаної літератури…………………………………………....31
Додатки
1. Загальна характеристика підприємства і виробниче призначення
ЗАТ «Агроресурс»
Україна, 33001, м.Рівне, вул. Нижньодворецька, 35
тел.+38(0362)26-65-02, 26-39-13
Генеральний директор: Редько В.М.
Лауреат Загальнонаціонального конкурсу "Вища проба"
Свідоцтво "Кращий товаровиробник регіону"
Переможець Всеукраїнського конкурсу якості товарів"100 Кращих товарів України 2003" за випуск котлів "Данко".
Лауреат Міжнародного конкурсу "Золоті торгові марки"
Переможець всеукраїнського конкурсу якості "100 Кращих товарів України 2004" за випуск котлів «Рівнетерм»
Переможець всеукраїнського конкурсу якості "100 Кращих товарів України 2005" за випуск конвекторів «Данко-Бриз»
Підприємство було засноване в серпні 1997 року, на ринку України працює ось вже 12 років. Виробнича діяльність була розпочата в квітні 2002 року з випуску першої партії опалювальних котлів в кількості 49 одиниць. Постійно зростаючий попит на продукцію і відповідне нарощування об'ємів виробництва дали свій результат: за підсумками 2006 року «Агроресурс» — єдиний котловиробник на Україні з річним об'ємом виробництва більше 100 тисяч одиниць. Підприємство охоплює близько 21 % ринку опалювальної техніки України.
Товариство розміщене за адресою: м. Рівне вул., Нижньодворецька, 35 на власній земельній ділянці площею 1,7 га. Крім того, з метою розширення виробничих площ в 2006 році Рівненською міською радою надана в оренду терміном на 49 років прилегла до основної території товариства земельна ділянка площею 1,9 га.
Агроресурс - потужний виробник теплогенеруючих приладів торгових марок «Данко» та «Рівнетерм», один із лідерів ринку опалювальної техніки України.
Асортимент продукції налічує більше 130 модифікацій опалювальних апаратів потужністю від 2,5 до 100 кВт, призначених для автономних і індивідуальних систем опалення: газові та твердопаливні, енергонезалежні та енергозалежні, димохідні і з герметичною камерою згорання, одно- і двофункційні, підлогові і настінні, із сталевим, чавунним або мідним теплообмінником. Вони комплектуються автоматикою безпеки і регулювання HONEYWELL (США), SIT (Італія) або КАРЕ (Польща) і високоефективними мікрофакельними пальниками з жаростійкої нержавіючої сталі. ККД складає 91–92 %.
Сьогодні побутові газові котли, конвектори і водонагрівачі торгових марок «Данко» і «Рівнетерм» від ЗАТ «Агроресурс» завдяки високій економічності, ефективності і надійності в експлуатації, сучасному дизайну, якості виробництва і доступній ціні користуються широкою популярністю не тільки серед споживачів нашої країни, але і ближнього зарубіжжя.
Вся продукція випускається на сучасному високотехнологічному устаткуванні: штампувальні лінії фірми Amada (Японія), листозгинальні преси Finn-Power (Фінляндія) і Amada(Японія), конвейєри для збирання продукції,автоматизована лінія порошкового фарбування Ideal-Line (Данія).
Випробувальна теплотехнічна лабораторія заводу дозволяє проводити випробування всіх новинок виробництва.
Продукція «Агроресурсу» сертифікована в Україні, Росії, Білорусії, Молдові. У планах на майбутнє подальше розширення асортименту і номенклатури виробів, збільшення об'ємів випуску і реалізації, розширення виробничої бази, удосконалення технологічного процесу і вихід на нові ринки ближнього і далекого зарубіжжя.
Виробнича структура ЗАТ «Агроресурс»
Виробничою структурою називається група робочих місць, підрозділів, господарств виробничого призначення, яка має технологічні та (або)коопераційні взаємозв'язки і розташована на певній площі.
Виробнича структура підприємства характеризує кількісне співвідношення і розміри внутрішніх структурних підрозділів підприємства, а також механізм їх взаємозв’язку.
Основу діяльності кожного підприємства становлять виробничі процеси, що виконуються у відповідних підрозділах. Саме склад цих підрозділів і характеризує виробничу структуру підприємства.
Виробнича структура підприємства ЗАТ «Агроресурс» є цехова, оскільки цех є головним підрозділом підприємства.
Цех являє собою територіально та адміністративно відокремлений підрозділ підприємства, в якому основні виробничі і допоміжні дільниці та обслуговуючі служби виконують певний комплекс робіт відповідно до внутрішньозаводської спеціалізації та кооперування праці. Кількість цехів залежить від конструктивних і технологічних характеристик продукції, що виготовляється, її обсягів та рівня спеціалізації підприємства. Сукупність однорідних цехів на великих підприємствах становить виробництво.
Розрізняють основне, допоміжне, обслуговуюче, побічне виробництва, на базі яких створюються відповідні дільниці, цехи та господарства. За характером своєї діяльності цехи діляться на основні, допоміжні, побічні й обслуговуючі господарства (див. рис. 2.1).
Цехи основного виробництва спеціалізуються на виготовленні профільної продукції підприємства (опалювальна техніка), що призначена для задоволення потреб зовнішніх споживачів.
Основне виробництво складається з окремих фаз або стадій, за якими класифікуються відповідні цехи на підприємстві ЗАТ «Агроресурс»: цех №1 – зварювально-штампувальний, цех №2 – збирально-фарбувальний, цех виготовлення пінопласту.
Допоміжні цехи виготовляють продукцію, що використовується для забезпечення власних потреб підприємства. Вони сприяють випуску основної продукції, виготовляють допоміжні види виробів, які необхідні для нормальної роботи основних цехів (наприклад, виготовлення інструментів, запчастин для ремонту устаткування, виробництво енергії, надання ремонтних та енергетичних послуг). Важливішими з цих цехів вважаються інструментальний, ремонтно-механічний, енергетичний.
Організація ремонтного господарства
Ремонтне господарство підприємства призначене для виконання сукупності робіт з технічного обслуговування обладнання для запобігання передчасного спрацювання машин і механізмів, своєчасному ремонту та модернізації обладнання.
Організація ремонту і обслуговування обладнання спирається на систему планово-попереджувального ремонту, зміст якої заключається в проведенні міжремонтного обслуговування малих, середніх капітальних ремонтів з певною послідовністю і періодичністю.
Організація інструментального господарства
Організація інструментального господарства призначена для забезпечення основного виробництва інструментами, приладами, технікою. До виробничих функцій інструментального господарства входять:
проектування і виготовлення інструменту;
отримання готового стандартного інструменту;
зберігання і видача інструменту у виробництво;
ремонт і виготовлення інструменту;
заточка ріжучого інструменту.
Для виконання задач і ефективного забезпечення основного виробництва інструментальне господарство складається з підрозділів:
інструментальна група;
конструкторське бюро;
інструментальний склад;
інструментальний цех;
цехові спеціалізовані склади.
Організація енергетичного господарства
Енергетичне господарство призначене для забезпечення основного виробництва необхідними видами енергії в достатніх об'ємах і в певні проміжки часу. Задачею енергетичного господарства є:
підбір енергоносія для повного задоволення потреб та дотримання економічних норм та вимог;
створення енергетичного балансу;
безперебійне постачання внутрішніх споживачів підприємства;
економічне функціонування енергетичного обладнання;
систематична економія енергоресурсів.
До складу енергогосподарства підприємства входять:
силове господарство (котельні, парові та повітряні мережі, водопостачання та каналізація);
газове господарство (газові мережі, кисневі та ацетиленові станції, холодильні установки, промислова вентиляція);
електросилове господарство (підстанції, електромережі, акумуляторні дільниці, трансформаторні дільниці);
електроремонтні майстерні;
зв'язок (АТС, телефонні мережі, диспетчерський зв'язок).
Остаточно склад енергетичного господарства встановлюють виходячи з питомих витрат різних видів енергії та виробничої програми підприємства.
Підсобні цехи здійснюють підготовку основних матеріалів для основних цехів, а також виготовляють тару для упакування продукції (цех виготовлення пінопласту).
Обслуговуючі цехи і господарства виробничого призначення забезпечують нормальну роботу основних та допоміжних цехів шляхом транспортування і збереження сировини, напівфабрикатів, готової продукції, проведення необхідних санітарно-технічних заходів, підтримання благоустрою їх приміщень і території тощо. До категорії обслуговуючих господарств належать: складське господарство, у складі якого різноманітні склади та комори; транспортне господарство, яке формується на базі депо, гаражів, ремонтних майстерень, транспортних та вантажно-розвантажувальних засобів.
Організація транспортного господарства
Транспортне господарство - призначене для перебійного постачання вантажів до складів зберігання вантажів під час транспортування, а також переміщення сировини і матеріалів до робочого місця.
В процесі функціонування транспортного господарство передбачає вирішення таких задач:
створення чіткої системи внутрішнього транспортування вантажів відповідно до організаційного рівня виробничого процесу;
визначення потреб ресурсів для запланованого функціонування внутрішнього транспорту;
погодження виробничих і транспортних задач.
Транспорт за призначенням поділяється на зовнішній, міжцеховий, внутрішньо цеховий.
Види зовнішнього транспорту проводять на основі техніко - економічних розрахунків. Для цього порівнюють варіанти зовнішніх перевезень існуючими видами транспорту і вибирають той де приведені витрати мінімальні.
Міжцеховим транспортом у більшості випадків виступає автомобільний та електротранспорт.
Організація складського господарства
Складське господарство призначене для прийому, переробки, зберігання і видачі матеріалів та готових виробів.
Площа складського господарства залежить від масштабів і організації виробництва, рівня спеціалізації і кооперування, номенклатури матеріалів і виробів, умов МТП.
Складське господарство в загальному вигляді утворюється:
склади матеріально - технічного забезпечення (центральний матеріальний склад, склад інструментів, обладнання, склад паливно - мастильних матеріалів);
склади основного технічного призначення (склад сировини, матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, склад виробів і готової продукції).
У виробничу структуру не входять різні загальнозаводські служби, а також господарства і підрозділи капітального будівництва, охорони довкілля, культурно-побутового обслуговування працівників, наприклад, житлово-комунальне господарство, підсобне господарство, їдальні тощо.
Виробнича структура підприємства визначає розподіл праці між цехами та обслуговуючими господарствами, формалізує внутрішньозаводську спеціалізацію та кооперування, у галузевому масштабі вказує на міжзаводську спеціалізацію виробництва. На основі виробничої структури формується загальна та управлінська структури підприємства.
Формування виробничої структури здійснюється під впливом багатьох факторів. Головними з них є: виробничий профіль підприємства; обсяги виробництва продукції; рівень спеціалізації; місцезнаходження підприємства.
Виробничий процес на підприємстві ЗАТ «Агроресурс»
Виробничий процес — це сукупність взаємозв'язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції. Основними елементами виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність людини, предмети та засоби праці. Це ресурсні складові виробничого процесу, які потребують певної витрати коштів.
Виробничий процес — це сполучення предметів, знарядь праці та живої праці в просторі і часі, що функціонують для задоволення потреб виробництва.Виробничий процес пов’язаний з відтворенням матеріальних благ і виробничих відносин. Матеріальні блага відтворюються через сукупність взаємопов’язаних процесів праці і природних процесів, унаслідок яких вхідні сировина, матеріали і напівфабрикати перетворюються за певною технологією в готову продукції необхідного виду.
Визначальним у виробничому процесі є процес праці — цілеспрямована діяльність людини, яка за допомогою засобів праці (устаткування, інструменту, оснащення) видозмінює предмети праці (вхідну сировину, матеріали, напівфабрикати), перетворюючи їх у готову продукцію.
Основною продукцією на виробничому підприємстві є виріб — будь-який предмет праці або набір предметів праці, які підлягають виготовленню. Залежно від призначення розрізняють вироби основного і допоміжного виробництва. До виробів основного виробництва належать ті, що призначені до реалізації. Вироби, які виготовляються для власних потреб підприємства (спеціальний інструмент, оснащення), відносять до виробів допоміжного виробництва. Головною складовою виробничого процесу є технологічний процес — сукупність дій зі зміни та визначення стану предмета праці. На підприємствах здійснюються різноманітні виробничі процеси, їх поділяють передусім за такими ознаками: призначення, перебіг у часі, ступінь автоматизації.
Характеристики виробів багато в чому визначають організацію виробничого процесу в просторі і в часі. Наприклад, конструктивна складність виробів істотно впливає на кількість обробних і складальних цехів або дільниць і співвідношення між ними.
Чим складніший виріб, тим більша частка в трудомісткості припадає на складальні роботи, а на виробничих площах та в структурі підприємства — на складальні дільниці і цехи. Розмір, маса і кількість виробів впливають на організацію їх складання, на створення того або іншого виду потокового виробництва, організацію транспортування деталей, складальних одиниць і виробів на робочі місця, дільниці і цехи, багато в чому визначають вид руху по робочих місцях (операціях) і тривалість виробничого циклу.
Для великих і важких виробів застосовують нерухомі потокові лінії з періодичним рухом конвеєрів, які оснащені піднімальними кранами і спеціальними транспортними засобами. Переміщення виробів по операціях організується в основному за паралельним принципом.
Кількість виробів і трудомісткість їх виготовлення впливають на склад і кількість устаткування цехів і дільниць, їх розташування, можливість організації потокового виробництва, тривалість виробничого циклу, розмір незавершеного виробництва, собівартість та інші економічні показники роботи підприємства.
На кожному машинобудівному заводі зазвичай одночасно виготовляється кілька виробів, різноманітних за конструкцією та розмірами. Перелік усіх видів виробів, що випускаються заводом, називається номенклатурою. До засобів праці зараховують знаряддя виробництва, землю, будинки і споруди, транспортні засоби. Серед засобів праці визначальну роль відіграє устаткування, особливо робочі машини.
На кожну одиницю устаткування підприємством-виготовлювачем складається паспорт, у якому вказуються дата виготовлення устаткування і повний перелік його технічних характеристик (швидкість обробки, потужність двигунів, правила обслуговування й експлуатації тощо).
На підприємстві ЗАТ «Агроресурс» розрізняють такі виробничі процеси, див. рис. 3.1

Рис. 3.1. Виробничий процес на підприємстві ЗАТ «Агроресурс»
Основні процеси спрямовані на зміну основних предметів праці і надання їм властивостей готових продуктів. У цьому випадку частковий виробничий процес пов’язаний або з реалізацією якоїсь стадії обробки предмета праці, або з виготовленням деталі готового виробу. Залежно від стадії (фази) виготовлення готового виробу основні виробничі процеси поділяють на: - заготівельні, які здійснюються на стадії створення поковок, отливок, заготовок (вони охоплюють розкрій та порізку матеріалу). На даному підприємстві заготівельні основні виробничі процеси Виконуються токарною дільницею та дільницею холодного штампування (цех №1). Продукція заготівельних процесів використовується в різних обробних підрозділах;
- обробні, що відбуваються на стадії перетворення заготовки або матеріалу в готові деталі шляхом механічної, термічної обробки, а також обробки з застосуванням електричних, фізико-хімічних та інших методів (зварювальна дільниця); - складальні, які характеризують стадію отримання складальних одиниць або готових виробів та процесів регулювання, доведення, обкатки (вони охоплюють складання і фарбування – цех №2 (збирально-фарбувальний)).
Допоміжні процеси створюють умови для нормального перебігу основного процесу виробництва. Допоміжні процеси спрямовані на виготовлення або відтворення виробів, що використовуються в основному процесі, але не входять до складу готового продукту (наприклад, виробництво і передавання енергії, пари, стиснутого повітря для свого виробництва; виготовлення і ремонт інструменту, оснащення для власних потреб; виробництво запасних частин для власного устаткування і його ремонт тощо). До допоміжних належать процеси виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального перебігу основних процесів. Допоміжні процеси групуються за їхнім призначенням, утворюючи такі допоміжні виробництва, як ремонтне, інструментальне (ремонтно-інструментальна дільниця), енергетичне (служба головного енергетика) та служба головного технолога.
Структура і складність допоміжних процесів залежать від особливостей основних процесів та складу матеріально-технічної бази підприємства. Збільшення номенклатури, різноманітність і ускладнення готового продукту, підвищення технічної оснащеності виробництва викликають необхідність розширення складу допоміжних процесів: виготовлення моделей і спеціальних пристосувань, розвитку енергетичного господарства, збільшення обсягу робіт ремонтного цеху. Деякі допоміжні процеси (наприклад, виготовлення технологічного оснащення) також можуть складатися з заготівельної, обробної та складальної стадій.
Обслуговуючі процеси спрямовані тільки на забезпечення належного здійснення основних і допоміжних процесів на даному підприємстві. Вони призначені для переміщення (транспортні процеси – служба автогосподарства), збереження в чеканні наступної обробки (складування), контролю (контрольні операції), забезпечення матеріально-технічними та енергетичними ресурсами і т. ін. Основними тенденціями організації обслуговуючих процесів є максимальне суміщення з основними процесами і підвищення рівня їх механізації та автоматизації. Такий підхід уможливлює автоматичний контроль процесу основної обробки, безперервне переміщення предметів праці за технологічним процесом, автоматизоване подавання предметів праці до робочих місць і т. д.
Управлінські процеси переплітаються з виробничими, вони пов’язані з розробленням і ухваленням рішення, регулюванням і координацією виробництва, контролем за точністю реалізації програми, аналізом та обліком проведеної роботи. Тому деякі фахівці зараховують управлінські процеси до специфічних виробничих процесів. Така думка зумовлена тим, що сучасні знаряддя праці оснащені керуючо-контрольними механізмами, які органічно інтегруються з робочими, рухомими і передатними механізмами (наприклад, автоматизовані потокові лінії, верстати з числовим програмним управлінням, автоматизовані системи управління технологічним процесом, мікропроцесорна техніка тощо). Одним із напрямів підвищення гнучкості та надійності основних виробничих процесів є широке використання робототехніки, автоматизації виробництва поряд з високою універсалізацією операторів автоматизованих комплексів.
Взаємозв’язок технології з виробничим процесом, їх структурні складові свідчать про необхідність забезпечення системної єдності основних елементів: робочої сили, предметів і засобів праці для досягнення результатів, що впливають на конкурентоспроможність підприємства, його фінансовий стан.Виробничий процес має будуватися на певних принципах, які сприяють поліпшенню економічних показників роботи виробничої системи підприємства.
Характеристика виробничої діяльності ЗАТ «Агроресурс»
Виробнича діяльність підприємства ЗАТ «Агроресурс» була розпочата в квітні 2002 року з випуску першої партії опалювальних котлів в кількості 49 одиниць. Постійно зростаючий попит на продукцію і відповідне нарощування об’ємів виробництва дали свій результат: за підсумками 2006 року «Агроресурс» — єдиний котловиробник на Україні з річним об'ємом виробництва більше 100 тисяч одиниць. Підприємство охоплює близько 21 % ринку опалювальної техніки України.
Асортимент продукції налічує більше 130 модифікацій опалювальних апаратів потужністю від 2,5 до 100 кВт, призначених для автономних і індивідуальних систем опалення: газові та твердопаливні, енергонезалежні та енергозалежні, димохідні і з герметичною камерою згорання, одно- і двофункційні, підлогові і настінні, із сталевим, чавунним або мідним теплообмінником. Вони комплектуються автоматикою безпеки і регулювання HONEYWELL (США), SIT (Італія) або КАРЕ (Польща) і високоефективними мікрофакельними пальниками з жаростійкої нержавіючої сталі. ККД складає 91–92 %.
Вся продукція випускається на сучасному високотехнологічному устаткуванні: штампувальні лінії фірми Amada (Японія), листозгинальні преси Finn-Power (Фінляндія) і Amada(Японія), конвейєри для збирання продукції,автоматизована лінія порошкового фарбування Ideal-Line (Данія).
Випробувальна теплотехнічна лабораторія заводу дозволяє проводити випробування всіх новинок виробництва.
Починаючи з 2002 року виробництво опалювальної техніки невпинно та динамічно зростало (див. діаграму 1)
Постійно зростаючий попит на продукцію і відповідне нарощування об'ємів виробництва дали свій результат: за підсумками 2006 року «Агроресурс» - єдиний котловиробник на Україні з річним об'ємом виробництва більше 100 тисяч одиниць. Підприємство охоплює близько 24 % ринку опалювальної техніки України і на даний час є лідером обраної галузі.
За офіційними даними Державного комітету
статистики України.

ЗАТ «Агроресурс» виготовляє газові та твердопаливні котли, газові конвектори, газові проточні водонагрівачі (колонки) торгових марок «Данко» та «Рівнетерм».
Асортимент продукції нараховує більше 130 моделей потужністю від 2,5 до 140 кВт:
- підлогове та настінне виконання;
- із герметичною («парапетні») та відкритою («димохідні») камерами згоряння;
- зі стальним, мідним та чавунним теплообмінниками;
- одноконтурні та двоконтурні (з функцією гарячого водопостачання для побутових потреб);
- енергонезалежні та енергозалежні.
Все це дозволяє споживачу найбільш оптимально підібрати опалювальний апарат відповідно до конкретних вимог (площі обігріву, наявності димоходу, необхідності ГВП, примусової чи природньої циркуляції теплоносія).
В товаристві не зупиняються на досягнутому та думають про перспективу. Постійно зростає номенклатура продукції. Якщо в 2002 році товариство розпочало виробничу діяльність з 17 видів продукції, то в 2008 році випускатилося аж 145. Дивись графік
В проектно - конструкторському бюро ЗАТ «Агроресурс», оснащеному новою комп'ютерною технікою та сучасним програмним забезпеченням, інтенсивно працюють над розробкою нових видів продукції.
У вересні 2004 року запущено у виробництво нові види опалювальної техніки - конвектори «Данко-Бриз-2,5» та « Данко-Бриз-4», які використовуються коли немає необхідності в монтажі традиційної системи опалення.
В серпні 2005 року запущено у серійне виробництво двохфункційні котли з примусовою вентиляцією теплоносія серії «Рівнетерм - Д» потужністю 24, 32 та 40 кіловатт.
В 2006 році розпочато випуск:
- лютий - котлів газових настінних з мідним теплообмінником «Данко-23 ВКЕ» та «Данко-27 ВКЕ» з відкритою та закритою камерою згорання потужністю 23 та 27 кіловатт;
- липень - модифікована серія котлів «Данко» зі сталевим теплообмінником і закритою камерою згорання, призначених для використання в будинках та квартирах, де немає можливості підключення до димоходу. Розроблена абсолютно нова конструкція теплообмінника, яка дозволила відмовитися від ліво- та правостороннього виконання та значно полегшує монтаж котлів;
- серпень - проточних водонагрівачів (колонок) газових з мідним теплообмінником «Данко-17» та «Данко-23» потужністю водопідігріву на 10 та 13 літрів відповідно.
В листопаді 2007 році запущено у виробництво серію котлів на твердому паливі з чавунним теплообмінником «Данко – 20ТЛ» та «Данко - 25ТЛ» потужністю 20 та 25 кіловатт, основними перевагами яких є великий обєм зольника, легкість в обслуговуванні, секційна будова котла, що дозволяє легко змінювати необхідну потужність. Працюють на різних видах твердого палива: вугілля, кокс, є можливість використання в якості резервного - рідкого чи газоподібного палива. Призначені для опалення будинків та споруд загальною площею до 250 кв. м, де не має можливості підключення до системи газопостачання.
Крім того в 2007 році розпочато виробництво модуля спеціального гріючого газового „МГГ-140”, з автоматичним чотирьохступеневим регулюванням потужності та робочим тиском води до 0,3 МПа і максимальною температурою води на виході з модуля до 95ºС. В поєднанні з допоміжними модулями (насосним, водогрійним) призначений для автономного центрального опалення і гарячого водопостачання багатоповерхових, багатоквартирних житлових будинків, офісних будівель, великих споруд комунально-побутового призначення, обладнаних системами водяного опалення. Послідовне поєднання до десяти модулів дає змогу створити сучасну міні - котельню загальною потужністю 1,4 МВт.
Вже в цьому 2008 році розпочато виробництво котлів на твердому паливні зі сталевим теплообмінником «Данко-Т(ТЕ)» 12 модифікацій потужністю від 20 до 50квт, які як і вищеназвані працюють на різних видах твердого палива та призначені для опалення приміщень загальною площею обігріву до 450 м.кв. Котли серії «Данко-ТЕ» додатково оснащені вентилятором для автоматизації процесу горіння палива в топці та контролером EUROSTER 1100WB для автоматизації роботи самого котла. Контролер керує роботою вентилятора, насоса системи, насоса бойлера, а також має можливість підключення додатково регулятора кімнатної температури. Контролер при розпалі котла вмикає вентилятор і виводить котел на заданий температурний режим. Після цього вентилятор починає працювати циклічно підтримуючи необхідний рівень горіння палива.
Товариство працює над перспективними конструкторськими розробками нової сучасної опалювальної техніки. В зв’язку з різким подорожчанням газу одним з таких перспективних напрямків є розробка котлів серії “Данко-ТПЛ», особливістю яких є використання гранульованого палива (пеллети) із деревини чи торфу. Котли призначені для теплопостачання індивідуальних житлових будинків і споруд комунально-побутового призначення, обладнаних системами водяного опалення з примусовою або природною циркуляцією. Застосування специфічного виду палива призвело до необхідності використання спеціального пальника та системи паливоподачі. Пеллети в робочій частині пальника змішуються з повітрям у пропорції, необхідній для ефективного згоряння. Крім того конструкція пальника дозволяє здійснювати функції автоматичного розпалу. Гранули поступають у пальник з бункера завдяки механізованій системі паливоподачі (шнековий транспортер), яка повинна забезпечити дозування палива у кількості, необхідній для роботи котла на заданій потужності.
Основні переваги :
застосування автоматизованого пальника для гранул;
автоматичний розпал;
контроль горіння;
автоматичне регулювання потужності в заданому діапазоні;
можливість організації механічної подачі палива в пальник з бункера;
легкість в обслуговуванні;
використання чавунного теплообмінника виробництва FONDERIE SIME, який збільшує термін експлуатації котла до 25 років.
Cучасна лабораторія ЗАТ "Агроресурс" дозволяє проводити детальні випробування нових видів котлів, а також регулярне тестування по якісних показниках серійної продукції .
Збільшення попиту спонукало збільшити виробництво котлів, а збільшення об’ємів виробництва – до реконструкції і переоснащення виробничої бази.
Значні кошти вкладені в ремонт виробничих, службових і побутових приміщень (обладнання роздягалень, душових кабін та кімнати відпочинку).
Будівництво та впровадження в експлуатацію цеху по виробництву упакування з пінопласту дало змогу продукції ЗАТ „Агроресурс” , оволодіти більш вагомими конкурентними перевагами перед аналогічною продукцію вітчизняного виробництва.
На даний час ЗАТ «Агроресурс» виготовляє таку продукцію:
Котли парапетні Модельний ряд: 7-У, 7-В-У, 10-У, 10-В-У, 12,5-У, 12,5-В-У, 15,5-У, 15,5-В-У;
Котли сталеві Модельний ряд: Данко-8, Данко-8В, Данко-12, Данко-12B, Данко-15, Данко-15B, Данко-18, Данко-18B, Данко-20, Данко-20B, Данко-24, Данко-24B;
Котли чавунні Модельний ряд: Данко-16, Данко-25, Данко-33, Данко-41, Данко-50;
Настінні котли Модельний ряд: Данко-23 ЗКE, Данко-23 ВКE, Данко-27 ЗКE, Данко-27 ВКE;
Конвектори Модельний ряд: Данко-Бриз 2.5, Данко-Бриз 4;
Газові колонки Модельний ряд: Данко-23, Данко-17;
Турбоприставка ;
Пристрій «Кольчуга» .
ЗАТ "Агроресурс" пропонує наступні послуги по роботі з металом:
Виготовлення перфорованого листа;
Виготовлення фасадних кассет;
Обробка листового металу на штампувальних комплексах АМАDА (Японія) (розкрій, пробивка, формовка, різка металу);
Згин листового металу на електромеханічних пресах АМАDА (Японія) та Finn-Power (Фінляндія);
Виготовлення пуансонів та матриць для диропробивних та листозгинальних пресів типу Amada, Finn-Power та інших;
Токарно-фрезерні та зварочні роботи;
Порошкове фарбування металу з повним циклом підготовки на автоматичній лінії ІDEAL LINE (Данія);
Трубозгинальні роботи на трубозгині ЧПУ мод. SOCO;
Виготовлення торгівельного обладнання для магазинів, супермаркетів (прилавки, стійки, полички).
Також ЗАТ «Агроресурс» пропонує систуму металевих універсальних стелажів «Рістел». Торгівельне обладнання «Рістел» розроблено згідно сучасних вимог організації роботи підприємств роздрібної та гуртової торгівлі.
Торгівельне обладнання:
прямий стелаж;
прямий перфорований;
прямий двосторонній стелаж;
настінний стелаж;
кутовий внутрішній 45;
кутовий внутрішній 90;
кутовий зовнішній;
овочевий стелаж;
хлібний стелаж;
складський стелаж;
додаткові аксесуари.
Сервіс
Завод-виробник гарантує відповідність котла вимогам ТУУ 28.2-24175498-001-2002 при дотриманні правил монтажу, зберігання, транспортування і експлуатації. Гарантійний термін експлуатації – 30 місяців з дня продажу, або не більше 36 місяців з дня випуску.
Протягом гарантійного терміну недоліки, які виникли з вини заводу, усуваються представниками заводу-виробника або місцевими службами газового господарства з доставкою необхідних запасних частин за рахунок заводу-виробника.
У випадку виходу із ладу будь-якого вузла котла в період гарантійного терміну експлуатації спеціаліст газового господарства або спеціалізованої монтажно-налагоджувальної організації складає акт про перевірку котла, який разом з заповненим відривним гарантійним талоном, копією талона на введення котла в експлуатацію і дефектним вузлом направляється власником підприємству-виробнику.
Забезпечення виробництва трудовими ресурсами
Продуктивність праці і ефективність виробництва напряму залежить від правильної організації праці і оптимального складу працівників підприємства. Тому питання пов'язанні з організацією найбільш оптимальної структури чисельності працюючих є одними з найголовніших у вирішення проблеми покращення продуктивності праці на підприємстві.
Кадри чи трудові ресурси підприємства це сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, які зайняті на підприємстві і входять до його облікового складу.
В обліковий склад включаються всі працівники, прийняті на роботу, зв'язану як з основною, так і не основною його діяльністю.
Трудові ресурси (кадри) підприємства є головним ресурсом кожного підприємства, від якості й ефективності використання якого багато в чому залежать результати діяльності підприємства і його конкурентноздатності. Трудові ресурси надають руху матеріально-речовинним елементам виробництва. Створюють продукт, вартість і прибавочний продукт у формі прибутку. Відмінність трудових ресурсів від інших видів ресурсів підприємства полягає в тім, що кожен найманий робітник може відмовитися від запропонованих йому умов і зажадати зміни умов праці і модифікації неприйнятних, з його погляду , робіт, перенавчання іншим професіям і спеціальностям чи у кінцевому рахунку, може, нарешті, звільнитися з підприємства по власному бажання.
Підприємство очолює генеральний директор (див. додаток 1). Він здійснює керівництво підприємством в цілому, тобто репрезентує підприємство у будь-яких організаціях та закладах, розпоряджається в межах чинного законодавства його майном та засобами, укладає договори, відкриває в банках розрахункові рахунки тощо.
Першим заступником директора є головний інженер. Він керує науково-дослідними та експериментальними роботами, безпосередньо відповідає за удосконалення техніки та технології виробництва. В його обов'язки входить також технічна підготовка та обслуговування виробництва, розробка заходів щодо підвищення якості продукції та дотримання технологічної дисципліни.
Економічну службу на підприємстві очолює головний економіст (заступник директора з питань економіки). Він відповідає за організацію планової роботи на підприємстві. Підпорядковані йому відділи здійснюють контроль за виконанням планових завдань, проводять аналіз діяльності підприємства. У його компетенції знаходяться також питання фінансів, організації праці та заробітної плати.
Маркетингові функції вивчення попиту, ринків збуту, реклами, просування товарів, а також матеріально-технічного забезпечення виробництва покладені на заступника директора з комерційних питань. Заступник директора з кадрових та соціальних питань відповідає за реалізацію кадрової політики підприємства. Він, зокрема, займається питаннями відбору персоналу, його професійної орієнтації та соціальної адаптації.-навчання, підвищення та пониження в посаді, переведення, звільнення. Крім того, йому підпорядковані служби, що задовольняють соціальні потреби персоналу підприємства.
Декілька підрозділів апарату управління підприємства підпорядковані безпосередньо директору. Облік виробництва, контроль за використанням засобів та дотриманням фінансової дисципліни, складання звітів та балансів, розрахунки з робітниками та службовцями здійснює бухгалтерія. Функції контролю якості продукції, запобігання браку, розробки та впровадження систем управління якістю покладені на незалежний від будь-якого заступника директора Відділ технічного контролю. Реалізацію діловодства на підприємстві, тобто приймання вхідної документації, її реєстрацію, облік, розподіл, організацію внутрішнього документообігу, відправку та зберігання документів забезпечує канцелярія.
До керівників відносять робітників, що займають посади керівників підприємства. На даному підприємстві такий керівний склад:
Адміністрація – 8 чол.;
Режимно-секретний відділ – 1 чол.;
Відділ кадрів – 3 чол.;
Відділ охорони праці – 2 чол.;
Канцелярія – 1 чол.;
Бухгалтерія – 14 чол.;
Відділ збуту – 9 чол.;
Відділ маркетингу – 5 чол.;
Відділ продажу – 5 чол.;
Відділ торгового обладнання – 3 чол.;
Відділ зовнішньоекономічних зв’язків – 4 чол.;
Відділ матеріально-технічного постачання – 8 чол.;
Служба технічного директора – 34 чол.;
Гараж – 4 чол.;
Будівельна дільниця – 1 чол.;
Виробнича дільниця – 12 чол.;
Енерго-механічна дільниця – 5 чол.;
Інструментальна дільниця – 3 чол.;
Відділ якості і сервісного обслуговування – 9 чол.;
Господарська дільниця – 1 чол.
Робітники поділяються на основних і допоміжних. Робітники диференціюються також за професіями і кваліфікацією. Кожна професія поділяється на спеціальності і розряди залежно від рівня кваліфікації.
Основні робітники беруть безпосередню участь у зміні форми і стану предметів праці і виконують технологічні операції з виготовлення основної продукції.
Основні робітники:
Цех №1: 1. Зварювальники – 40 чол.;
2. Штампувальники – 22 чол.;
3. Слюсарі механо-складальних робіт – 20 чол.;
4. Токарі – 12 чол.;
5. Вантажники – 2 чол.;
6. Випробовувальники – 6 чол.
Цех №2: 1. Слюсарі механо-складальних робіт – 12 чол.;
2. Фарбувальники – 8 чол.;
3. Випробовувальник – 2 чол.
Допоміжні робітники створюють необхідні умови для безперебійної та ефективної роботи основних робітників. Вони зайняті на таких роботах: транспортуванні готових виробів, деталей, матеріалів; ремонті устаткування; виготовленні інструменту; технічному контролі якості продукції тощо.
Допоміжні робітники:
Енерго-механічна дільниця – 34 чол.;
Будівельна дільниця – 36 чол.;
Відділ збуту – 12 чол.;
Автогараж – 24 чол.;
Інструментальна дільниця – 3 чол.;
Господарська дільниця – 22 чол.;
Служба охорони – 16 чол.;
Відділ матеріально-технічного постачання – 6 чол.
Розвиток технічного прогресу, вдосконалення організації виробництва, спеціалізація і централізація ремонтних робіт, типізація і нормалізація інструменту й оснащення, що застосовуються у виробництві, постійне вдосконалення організації контролю якості продукції — фактори, що впливають на динаміку чисельності допоміжних робітників. В одних випадках названі фактори викликають збільшення кількості допоміжних робітників, в інших — її скорочення.
Забезпечення виробництва матеріально-технічними ресурсами
У своїй діяльності підприємство ЗАТ «Агроресурс» використовує різноманітні матеріально-технічні ресурси (сировину, матеріали, паливо, енергію, комплектуючі вироби тощо). Вони в процесі виробництва перетворюються на продукцію (послуги) і підлягають постійному поповненню. Для цього організується матеріально-технічне забезпечення, яке включає: визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах, пошук і купівлю ресурсів, організацію доставки, зберігання й видачі окремим споживачам на підприємстві. Постачання матеріально-технічних ресурсів має бути своєчасним, комплектним і з мінімальними витратами. Виконує цю роботу відділ матеріально-технічного постачання. Цим відділом розробляється план матеріально-технічного забезпечення, основним завданням якого є визначення оптимальної потреби підприємства в матеріальних ресурсах. У зміст планування МТЗ входить: визначення потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енергії на базі норм їх витрачання; облік, контроль і аналіз виконання планів забезпечення; поточне регулювання забезпечення виробничих підрозділів підприємства.
Матеріально-технічні ресурси підприємство купує на ринку, де продавцями і постачальниками є безпосередньо підприємства-виробники або організації-посередники. Купівля матеріально-технічних ресурсів безпосередньо у виробників, тобто організація постачання за прямими зв'язками, має ті переваги, що вона забезпечує можливість оперативного врахування спеціальних вимог покупця до продукції, конкретних побажань щодо її складу, конструкції, оформлення, планування тощо. За прямими зв'язками поставляються передусім ті матеріально-технічні ресурси, які потрібні постійно та у великій кількості, а також вироби за індивідуальними замовленнями й складне устаткування. Ті ресурси, які потрібні в невеликій кількості, періодично або нерегулярно, економніше буває купувати в посередників — оптових фірм і магазинів. Вони комплектують певний асортимент товарів для продажу і територіальне розміщуються неподалік від підприємств та організацій споживачів.
Коло основних постачальників підприємства є досить стабільним, оскіільки існує постійна потреба у великій кількості тих самих матеріалів.
Але періодично виникають нові завдання, які потребують нових матеріально-технічних ресурсів і нових постачальників (освоєння нової продукції, заміна та вдосконалення технологічних систем, нове будівництво тощо). Проте і без цього може виявитися потреба замінити окремих постачальників, розширити їхнє коло.
При виборі постачальників матеріально-технічних ресурсів підприємством було враховано низку чинників, у тім числі: відповідність виробничої потужності постачальників потребі підприємства в матеріалах, якість і ціну останніх, репутацію постачальника, його територіальну віддаленість та оперативність поставок, швидкість реакції на потреби покупця, умови розрахунків, можливість надання кредиту тощо.
Між постачальником і споживачем матеріально-технічних ресурсів укладається договір, що регламентує всі умови постачання: кількість, якість, ціну товарів, термін доставки, форму розрахунків, відповідальність за порушення договору. Матеріально-технічні ресурси поступають на склад підприємства, з якого далі подаються в цехи й на робочі місця. Щодо матеріалів, то постачання таких на робочі місця є регулярним і вважається завершальним етапом матеріально-технічного забезпечення. Воно здійснюється за певною системою. Для кожного цеху чи іншого підрозділу службою матеріально-технічного забезпечення встановлюється ліміт витрат матеріалів на підставі норм витрат і планового обсягу робіт. У межах ліміту матеріали видаються зі складу цехам.
Потреба в матеріально-технічних ресурсах визначається по-різному, залежно від їхнього призначення. Кількість технічних засобів, тобто машинта устаткування, обчислюється епізодично за проектування виробничих систем. Розрахунки потреби в матеріалах є регулярними і здійснюються на єдиній методичній основі. Кількість матеріалів певного різновиду, яка потрібна підприємству в розрахунковому періоді в натуральному вимірі (Мп) і яку слід закупити, обчислюється за формулою:
Мп =Мв +Мз.к. +Мз.п. ,
де Мв — витрати матеріалів за розрахунковий період; Мз.п., Мзк — перехідний запас матеріалів відповідно на початок і кінець розрахункового періоду.
Матеріали витрачаються (Мв) на такі потреби: основне виробництво, виготовлення технологічного оснащення, ремонтно-експлуатаційні роботи, заходи з підвищення технічного рівня виробництва, капітальне будівництво власними силами.
На даний час на підприємстві ЗАТ «Агроресурс» недостачі в матеріалах, сировині не спостерігається.
При вирішенні проблеми з опаленням виробничої бази, яке раніше здійснювалося централізовано і повністю вийшло з ладу, ЗАТ «Агроресурс» зроблено підхід в першу чергу зі сторони економічності та ефективності. Адміністративно-побутове приміщення обладнане сучасною системою опалення, а мінікотельня оснащена двома котлами власного виробництва, що для них є найкращою рекламою. Опалення виробничих приміщень зроблено на рівні світових стандартів - використані інфрачервоні пальники виробництва Німеччини.
У зв'язку з різким збільшенням кількості обладнання виникли проблеми з безперебійним забезпеченням виробництва електроенергією. Тому будівництво лінії електропередач потужністю 10000 В та власної електропідстанції дозволило вирішити цю проблему для ЗАТ "Агроресурс", сусідніх підприємств та населення прилеглих вулиць.
Організація виготовлення та реалізації продукції
Під організацією виробництва розуміється координація і оптимізація в часі і просторі всіх матеріальних і трудових елементів виробництва з метою досягнення у визначені строки найбільшого результату з найменшими затратами.
Підприємство має свої специфічні завдання організації виробництва - комплекс завдань по забезпеченню сировиною, найкраще використання робочого часу та робочої сили, поліпшення асортименту і якості випуску продукції, освоєння нових видів продукції. Особливість організації виробництва - це взаємозвязок елементів виробництва і вибір таких методів і умов їх використання, які в найбільшій мірі відповідають меті виробництва.
Завдання організації виробництва:
- поглиблення спеціалізації;
- вдосконалення форм організації виробництва;
- швидка (гнучка) переорієнтація виробництва на інші види продукції;
- забезпечення пезперервності і ритмічності виробничого процесу;
- вдосконалення організації праці і виробництва в просторі і часі;
- відповідність асортименту машинного парку, пропорційність виробничих потужностей, оптимальна спеціалізація підприємства, реконструкція і переозброєння виробництва;
- інструментальне та енергетичне обслуговування виробництва, нормування витрат ресурсів, вибір оптимальних систем забезпечення, форм організації підрозділів та їх взаємодії з зовнішнім середовищем;
- оптимізація експлуатаційних режимів роботи устаткування, раціоналізація методів ремонту і профілактичних робіт, виявлення причин простою та їх усунення;
- визначення рівня незавершеності виробництва, запасів матеріальних ресурсів і готової продукції, організація їх транспортування та збереження;
- організація забезпечення підприємства сировиною, матеріалами в разі зменшення їх запасів та запасів готової продукції;
- створення і освоєння нової продукції та технології, формування якості і забезпечення конкурентоспроможності виробів.
Рис 7.1. Схема організації виготовлення продукції ЗАТ «Агроресурс»
Інженерно-технічні працівники (ІТП) – це керівники підприємства, їхні заступники, начальники виробничих служб, цехів, відділів, відділів заводоуправління, майстри, тобто працівники, зайняті організацією і управлінням виробничого процесу, а також працівники науково-дослідних і проектних організацій.
Головне завдання начальника виробництва — це забезпечення виконання планів підприємства. З цією метою начальник виробництва та підпорядкований йому виробничий відділ розробляють оперативні плани випуску продукції для кожного цеху, забезпечують ритмічну роботу по їх виконанню, здійснюють контроль та регулювання перебігу виробничого процесу.
Директору підприємства також безпосередньо підпорядковані начальники цехів, які здійснюють технічне та господарське керівництво відповідним цехом. До складу апарату управління цеху входить заступник начальника цеху з підготовки виробництва. Він займається питаннями розробки технологічних процесів, забезпечує дільниці необхідною документацією та оснасткою. Помічник начальника цеху з виробництва здійснює оперативне керівництво виробничими процесами. Механік цеху організує ремонт устаткування та нагляд за його експлуатацією. Економічну роботу в межах цеху очолює економіст, а питаннями нормування та оплати праці займається нормувальник.
Начальник цеху здійснює управління виробництвом за допомогою майстрів виробничих дільниць, які вже безпосередньо або за допомогою бригадирів організують працю виконавців.
Економісти-диспечери планово-диспечерського бюро ведуть облік виготовлення продукції. Начальник відповідного бюро виписує змінне завдання для начальників цехів №1 і №2. Ті в свою чергу розприділяють завдання згіно відповідного плану своїм підлеглим – майстрам.
Майстер (начальник виробничої дільниці) повинен: забезпечувати виконання дільницею планових завдань при суворому дотриманні встановлених технологічних процесів, виробничої і трудової дисципліни і максимальному використанні виробничих потужностей; запобігати браку і простоїв у роботі, забезпечувати економію сировини, матеріалів, палива, енергії; створювати умови для виконання робочими необхідних завдань.
Реалізація продукції. Географія збуту котлів виробництва ЗАТ «Агроресурс» охоплює всю територію України, а також деякі регіони близького зарубіжжя, що свідчить про високу конкурентоспроможність продукції. Традиційно найактивнішими споживачами газових котлів, крім рівненчан, є мешканці Львівської, Закарпатської, Тернопільської та Чернівецької областей, яким в минулому році відвантажено майже 70% виготовленої продукції.
Основну роль у збуті продукції відіграє на підприємстві відділ збуту, основними завданнями якого є збут готової продукції, укладання дилерських договорів. ( Дилери - офіційні представники в РОСІЇ: м. Таганрог, Торговий Дім "Фініст", тел.: +7 (8634) 38-98-58; Офіційні представники в БІЛОРУСІЇ: м. Мінськ, УП "ВИГО", тел.: +375 (29) 676-84-95; Офіційні представники в МОЛДАВІЇ: м.Страшени, АТ "Дарнік-газ", тел.: +373 (237) 2-57-26). Проведена на протязі 2004 - 2005 років сертифікація відповідності в Російській федерації, республіці Білорусь та Молдові дозволили розпочати регулярні відвантаження продукції за кордон. І якщо в республіку Білорусь і Молдову поставки вкрай незначні і складали на протязі 2006 – 2007 років по 100 штук в рік, то до Російської федерації ріст поставок досить суттєвий: 2005 рік - 0,4 тис. штук, 2006 рік - 2,0 тис. штук, 2007 рік - 6,0 тис. штук, 2008 рік - 20,0 тис.штук.
Також важливу роль відіграє відділ маркетингу, який займається рекламою, організацією дилерської роботи, організацією участі підприємства у конкурсах, проведенням семінарів, проведенням заходів корпоративного стилю, здійснює аналіз ринку опалювальної техніки.
Достатньо широка дилерська мережа та грамотна маркетингова політика товариства дозволяє постійно завойовувати нові ринки збуту.
За останній час географія зв'язків поширилася на центральні та східні області : Вінницьку, Черкаську, Чернігівську, Дніпропетровську, Миколаївську, Херсонську та АР Крим. Крім того, вдалося вийти на ринки збуту Київської, Житомирської та Хмельницької областей, де є свої потужні виробники опалювальної техніки , що свідчить про високу конкурентну спроможність продукції ЗАТ "Агроресурс".
Висновок
Агроресурс - потужний виробник теплогенеруючих приладів торгових марок «Данко» та «Рівнетерм», один із лідерів ринку опалювальної техніки України.
Вірний вибір стратегії, заснований на глибокому вивченні реальної ринкової ситуації, чітко поставлені цілі, правильне вкладення капіталу, високопрофесійний менеджмент, уміло підібрані кадри, які складають єдину команду, орієнтація на споживача і бачення перспектив — такі основні складові успішної діяльності найбільшого в Україні виробника газової опалювальної техніки, Закритого акціонерного товариства «Агроресурс».
Виробнича структура підприємства ЗАТ «Агроресурс» є цехова, оскільки цех є головним підрозділом підприємства.
На підприємстві виділяють основні, допоміжні, побічні й обслуговуючі цехи.
Основне виробництво складається з окремих фаз або стадій, за якими класифікуються відповідні цехи на підприємстві ЗАТ «Агроресурс»: цех №1 – зварювально-штампувальний, цех №2 – збирально-фарбувальний, цех виготовлення пінопласту. Допоміжними цехами є інструментальний, ремонтно-механічний, енергетичний. Підсобні цехи здійснюють підготовку основних матеріалів для основних цехів, а також виготовляють тару для упакування продукції (цех виготовлення пінопласту). До категорії обслуговуючих господарств належать: складське господарство, у складі якого різноманітні склади та комори; транспортне господарство, яке формується на базі депо, гаражів, ремонтних майстерень, транспортних та вантажно-розвантажувальних засобів.
У виробничу структуру не входять різні загальнозаводські служби, а також господарства і підрозділи капітального будівництва, охорони довкілля, культурно-побутового обслуговування працівників, наприклад, житлово-комунальне господарство, підсобне господарство, їдальні тощо.
Виробнича структура підприємства визначає розподіл праці між цехами та обслуговуючими господарствами, формалізує внутрішньозаводську спеціалізацію та кооперування, у галузевому масштабі вказує на міжзаводську спеціалізацію виробництва. На основі виробничої структури формується загальна та управлінська структури підприємства.
Формування виробничої структури здійснюється під впливом багатьох факторів. Головними з них є: виробничий профіль підприємства; обсяги виробництва продукції; рівень спеціалізації; місцезнаходження підприємства.
На підприємствах здійснюються різноманітні виробничі процеси, їх поділяють передусім за такими ознаками: призначення, перебіг у часі, ступінь автоматизації.
Характеристики виробів багато в чому визначають організацію виробничого процесу в просторі і в часі.
На підприємстві ЗАТ «Агроресурс» розрізняють такі виробничі процеси: основні (заготівельні, обробні, складальні), допоміжні (енергозабезпечення, виготовлення технологічного оснащення, ремонтного забезпечення), обслуговуючі (транспортування, складування, контролю та випробувань, матеріально-технічного обслуговування).
Виробнича діяльність підприємства ЗАТ «Агроресурс» була розпочата в квітні 2002 року з випуску першої партії опалювальних котлів в кількості 49 одиниць.
Асортимент продукції налічує більше 130 модифікацій опалювальних апаратів потужністю від 2,5 до 100 кВт, призначених для автономних і індивідуальних систем опалення: газові та твердопаливні, енергонезалежні та енергозалежні, димохідні і з герметичною камерою згорання, одно- і двофункційні, підлогові і настінні, із сталевим, чавунним або мідним теплообмінником. Вони комплектуються автоматикою безпеки і регулювання HONEYWELL (США), SIT (Італія) або КАРЕ (Польща) і високоефективними мікрофакельними пальниками з жаростійкої нержавіючої сталі. ККД складає 91–92 %.
Вся продукція випускається на сучасному високотехнологічному устаткуванні: штампувальні лінії фірми Amada (Японія), листозгинальні преси Finn-Power (Фінляндія) і Amada(Японія), конвейєри для збирання продукції,автоматизована лінія порошкового фарбування Ideal-Line (Данія).
В товаристві не зупиняються на досягнутому та думають про перспективу. Постійно зростає номенклатура продукції. Якщо в 2002 році товариство розпочало виробничу діяльність з 17 видів продукції, то в 2008 році випускатилося аж 145.
Підприємство ЗАТ «Агроресурс» повністю забезпечене кадрами. На данному підприємстві керівний склад становить 132 чол.; основних робітників - 225 чол. (цех №1 -150 чол., цех №2 -75 чол.); допоміжних робітників – 153 чол.
На даний час на підприємстві ЗАТ «Агроресурс» недостачі в матеріалах, сировині, паливі, електроенергії не спостерігається.
Головним відповідальним за організацію виробництва продукції є директор з виробництва, головне завданням якого є забезпечення виконання планів підприємства. З цією метою начальник виробництва та підпорядкований йому виробничий відділ розробляють оперативні плани випуску продукції для кожного цеху, забезпечують ритмічну роботу по їх виконанню, здійснюють контроль та регулювання перебігу виробничого процесу.
Географія збуту котлів виробництва ЗАТ «Агроресурс» охоплює всю територію України, а також деякі регіони близького зарубіжжя (Росія, Білорусія, Молдова), що свідчить про високу конкурентоспроможність продукції. Підприємство співпрацює з дилерами. Основну роль у збуті продукції відіграє на підприємстві відділ збуту та маркетингу.
Список використаної літератури
Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2005. – 312 с.
Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2005. – 568 с.
Экономика, организация и планирование машиностроительного производства: Учебник для машиностр. спец. техникумов / Под. ред. Е.М. Коростелевой. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. Шк., 1984. – 448 с.
Экономика машиностроительной промышленности. Учебное пособие для студентов машиностр. вузов / Левитский П.А., В.М. Мосин – М.: Машиностроение, 1980. – 272 с.
Інтернет: www. google.com.ua; www. agroresurs.com.ua.