Варіант 38. 2. Аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсів підприємства Розрахунок показників ефективності використання основних фондів, оборотних засобів та трудових ресурсів доцільно проводити у табличній формі. 2.1 Показники стану і руху основних фондів Таблиця 2.1 Назва показника Методика розрахунку Значення показника
1. Показники руху
Коефіцієнт надходження (Кн) Вартість основних фондів, що надійшли
Вартість основних фондів на кінець звітного періоду
Коефіцієнт оновлення (Кон) Вартість нових ОФ
Вартість ОФ на кінець звітного періоду
Коефіцієнт вибуття основних фондів (КВИб) Вартість всіх вибувши ОФ
Вартість ОФ на початок звітного періоду
Коефіцієнт ліквідації (Кл) Вартість ліквідованих ОФ
Вартість ОФ на початок звітного періоду
2. Показники стану
Коефіцієнт зносу (Кзн) Сума зносу
Первісна вартість наявних ОФ
Коефіцієнт придатності (К„Р) Залишкова вартість ОФ
Первісна вартість ОФ абоКпр=1-Кзн
Розраховані показники дали змогу виявити, що на заміну вибувших ОВФ протягом року поступило 23% від усіх наявних фондів на кінець року, з них доля нових складає 23%. Протягом року вибуло 16% ОВФ, про що свідчить показник вибуття основних фондів. Розрахований показник зносу показав, що ступінь зносу основних фондів становить 38%. Також за обчисленим коефіцієнтом придатності видно, що на вартість продукції необхідно перенести 62% вартості ОВФ. За наведеними даними визначаємо темпи приросту вартості основних фондів:
де ОФнад - вартість ОФ, що надійшли на підприємство, млн.грн., ОФвиб - вартість ОФ, що вибули, млн.грн., ОФп.р. - вартість ОФ на початок року, млн.грн.
Відношення вартості ОФ, що вибули внаслідок зносу, до вартості нових ОФ характеризує інтенсивність заміни засобів праці:
де ОФвиб – це вартість ОФ, що вибули, млн.грн., ОФнад – це вартість ОФ, що надійшли на підприємство, млн.грн.,
Основні фонди замінюються з інтенсивність 67%. 2.2. Показники оснащеності підприємства і робітників основними фондами Таблиця 2.2 Назва показника Методика розрахунку Значення показника
1. Показники забезпеченості підприємства ОФ
Фондозабезпеченість (Ф3) Первісна вартість ОФ
Обсяг продукції (робіт)
Механозабезпеченість (М3) Вартість активної частини ОФ
Оосяг продукції (робіт)
2. Показники озброєності робітників ОФ
Фондоозброєність (Фоз) Первісна вартість ОФ
Чисельність робітників
Механоозброєність (Моз) Вартість активної частини ОФ
Чисельність робітників
Розрахунок показників показав, що для виготовлення одиниці продукції потреба підприємства в ОВФ становить 0,52 грн., а потреба у засобах механізації - 0,34 грн. Обчислена фондоозброєність свідчить про те, що на одного робітника припадає 25,1 тис.грн. вартості основних фондів та 16,1 тис.грн. вартості машин і механізмів. 2.3. Показники ефективності використання основних Таблиця 2.3. Назва показника Методика розрахунку Значення показника
1. Вартісні показники
Фондовіддача (Фм) — по валовій продукції — по чистій продукції
Вартість чистої продукції
Первісна вартість ОФ
Коефіцієнт віддачі спожитих ОФ Обсяг продукції
Річні амортизаційні відрахування
Рентабельність ОФ Прибуток балансовий
Середньорічна вартість ОФ
2. Натуральні показники
Коефіцієнт використання робочого часу (Кк ч ) Факт, фонд роботи обладнання
Календарний фонд роботи обладнання
Коефіцієнт використання реЖИМНОГО ФОНДУ (Кр.ф.) Фактичний фонд роботи обладнання
Режимний фонд роботи обладнання
Коефіцієнт використання планового фонду (К„ф) Фактичний фонд роботи обладнання
Плановий фонд роботи обладнання
Коефіцієнт змінності (Кзм) Загальна трудомісткість виготовленої продукції
Плановий фонд роботи обладнання
Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (Кекс) Час фактичної роботи обладнання
Максимально можливий час роботи обладнання
Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (Кінт) Фактична продуктивність обладнання
Паспортна продуктивність обладнання
Коефіцієнт інтегрального навантаження (Кінтг)
0,79*2=1,58
Отож, фондовіддача відображає те, що на 1 грн. ОВФ припадає 1,91 грн. валової та 1,01 грн. чистої продукції. Розраховані показники використання основних фондів в часі свідчать про наступне: робочий час протягом року був використаний на 33%; плановий фонд часу роботи використовується на 79%. Коефіцієнт інтенсивного використання ОФ становить 2, тобто потужності обладнання перевантажено. Величина коефіцієнту екстенсивного використання обладнання на низький ступінь використання робочого часу протягом зміни. За цих умов інтегральний коефіцієнт дорівнює 1,58, це означає, що на підприємстві виробниче обладнання досить завантажено і в основному за рахунок інтенсивного використання. 2.4. Показники ефективності використання оборотних засобів Таблиця 2.4. Назва показника Методика розрахунку Значення показника
1. Показники забезпеченості підприємства ОФ
Коефіцієнт оборотності (Коб) Обсяг реалізованої продукції
Середньорічний залишок оборотних засобів
Тривалість одного Обороту (Тоб) Період
Коефіцієнт оборотності
Коефіцієнт завантаженості оборотних засобів (К3) Середньорічний залишок оборотних засобів
Оосяг реалізованої продукції
Коефіцієнт обороту дебіторської заборгованості(То) Обсяг продажів у кредит
Середня вартість дебіторської заборгованості
Тривалість інкасації дебіторської заборгованості (Тодз) 360*Середня вартість дебіторської заборгованості
Цосяг продажів у кредит
Коефіцієнт використання оборотних засобів (Кв) Обсяг реалізованої продукції
Матеріальні витрати
Коефіцієнт ефективності використання оборотних засобів Прибуток від реалізації
Середньорічний залишок оборотних засобів
Вивільнення (Залучення) оборотних засобів
Тпл, ТФ- тривалість одного обороту по плану і фактично
На основі розрахованих показників можна сказати, що за рік оборотні засоби здійснюють 8,16 обертів, при цьому час одного обороту, який необхідний для повернення оборотних засобів в результаті реалізації продукції, становить 44 дні. Також на 1 грн. виготовленої продукції підприємство потребує 0,12 грн. оборотних засобів. Величину прибутку, що припадає на 1 грн. оборотних засобів, відображає коефіцієнт ефективності оборотних засобів. Слід відмітити, що за рахунок зменшення тривалості одного обороту вдалося вивільнити 384,2 тис.грн. 2.5. Показники використання трудових ресурсів Таблиця 2.5. № п/п Показник Одиниця виміру Значення показника
1. Обсяг випуску продукції млн.грн. млн.грн. 12,3
2. Чисельність працівників чол. 342
3. Чисельність робітників чол. 257
4. Питома вага робітників у загальній чисельності працівників % 75
5. Середньорічна продуктивність праці одного робітника тис.грн. 47,9
6. Середньорічна продуктивність праці одного працівника тис.грн. 36
7. Загальне число відроблених людино-днів ТИС.ЛЮД-ДНІВ 257*267=68619
8. Середнє число днів, відроблених одним робітником Днів 267
9. Середня тривалість робочого дня год. 8
10. Загальне число відроблених робітниками людино-годин ТИС.ЛЮД-ДНІВ 68619*8=548952
11. Середньогодинна продуктивність праці одного робітника грн. 5,75
3. Заходи по підвищенню ефективності використання виробничих та трудових ресурсів і їх вплив на результати | господарської діяльності 3.1 Заходи по поліпшенню використання основних виробничих фондів 1. Визначаємо загальний приріст обсягу виробництва продукції за рахунок поліпшення використання основних фондів Опл=(ОФпл-ОФБ)-ФвБ =(5,70*1,08-5,70)*1,90=0,87 млн.грн. Отже, за рахунок поліпшення використання основних фондів обсяг виробництва продукції зросте на 0,87 млн.грн. і на плановий рік складе: млн.грн. 2. Визначаємо фондовіддачу на плановий період: грн./грн. 3. Економію по собівартості продукції за рахунок амортизації в результаті поліпшення використання основних виробничих фондів можна визначити за залежністю: , де ЕА - сума економії від зниження собівартості на плануємий період за рахунок підвищення фондовіддачі; ЗА - амортизаційні відрахування у собівартості одиниці продукції або в затратах на 1 грн. товарної продукції в базисному році;
РА - відношення загальної суми амортизаційних відрахувань в плануємо му році до загальної суми нарахованої амортизації в базисному році;
РФ - фондовіддача планує мого року в % до фондовіддачі за базисний рік;
Ст - собівартість товарної продукції в базисному році.
Розрахований показник становить -67 тис.грн. Це означає, що ми маємо збільшення собівартості продукції на 67 тис.грн. на планує мий період за рахунок збільшення амортизації, оскільки вартість фондів зросла на більшу величину ніж їх фондовіддача на плануємий період у порівнянні з базовим 4. Економія капітальних вкладень, виходячи із обсягу додаткової продукції у плановому році і фондовіддачі у базисному році складає 680,6 тис.грн.: тис.грн. За рахунок збільшення собівартості продукції балансовий прибуток на плановий рік зменшиться на 67 тис.грн., тобто становитиме 1773 тис.грн. Прибуток на базовий рік розраховуємо як різницю між обсягом реалізованої продукції та собівартістю, він становить 1840 тис.грн. І 5. Обчислимо рівень рентабельності у базовому році як відношення прибутку від реалізації до середньорічної вартості ОФ:
Обчислимо рівень рентабельності у плановому році:
Тобто, за рахунок зменшення балансового прибутку та збільшення середньорічної вартості ОВФ рентабельність підприємства зменшиться на 3,9%. 3.2 Заходи по прискоренню оборотності оборотних коштів 1. Загальна величина необхідного поточного запасу визначається за залежністю: , де Мд - середня добова потреба в матеріалі, визначається як добуток норми витрат матеріалу на середньоденний обсяг виробленої продукції: (кг); Кзд - коефіцієнт затримки матеріалів у запасі. 2. Визначимо величину вивільнення оборотних коштів за рахунок скорочення тривалості одного обороту за залежністю: тис.грн. Отже, за рахунок скорочення тривалості одного обороту можна вивільнити оборотних коштів на суму 384,2 тис.грн. Визначаємо обсяг додаткової продукції, яку можна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнта оборотності на плануємий рік.
тис. грн. тис. грн. Величина вивільнення оборотних коштів іде на збільшення обсягу додаткової продукції, яку можна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнта оборотності на плануємий рік. 4. Розраховуємо економічний ефект за рахунок зниження матеріаломісткості продукції. Зниження матеріаломісткості продукції за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, і енергії дозволяє, з одного боку, отримати додатковий прибуток, а з другого - при тих же матеріальних ресурсах збільшити випуск продукції. Економія собівартості продукції і додатковий прибуток за рахунок зменшення матеріальних витрат (матеріалів, палива і енергії) на одиницю продукції можуть бути розраховані за формулою: , де Ем - економія по собівартсоіт за рахунок скорочення норм втрат сировини, матеріалів, палива, енергії; Рм - затрати сировини, матеріалів, палива, енергії (матеріальні витрат) в базисному періоді на одиницю продукції або на 1 грн. товарної продукції, виходячи з діючих норм витрат; Нв - норма матеріальних витрат, що встановлена на плануємий рік в % до норми базисного року; От - обсяг випуску товарної продукції на плануємий період в натуральному виразі, або в оптових цінах підприємства грн./ грн. В базисному періоді матеріальні витрат дорівнювали 34 коп. на 1 грн. випущеної продукції. На плануємий рік підприємство планує знизити матеріальні витрати на 3,4%. При обсязі виробництва на плануємий рік в оптових цінах підприємства 15129 тис.грн., економія по собівартості складає: тис.грн. Розглянемо як впливає матеріаломісткість на рентабельність продукції. При випуску продукції в базисному періоді 12300 тис.грн. витрати на її виробництво і реалізації складають 7380 тис.грн., в т.ч. витрати сировини 4200 тис.грн. Таким чином, рентабельність продукції дорівнює:
На плануємий період матеріаломісткість, за рахунок зменшення на 3,4% норми витрат, знизилась з 34 до 33 коп. Якщо припустити, що решта виробничих витрат на 1 грн. випущеної продукції залишилися на рівні базисного періоду, тоді при обсязі виробництва в 12300 тис.грн. загальна сума витрат на виробництво і реалізацію продукції становить 7245тис.грн., в тому числі витрати сировини 4044 тис.грн. При цьому рентабельність продукції становить:
Таким чином, на плануємий рік за рахунок зниження матеріаломісткості з 34 до 33 коп. рентабельність продукції зросла у порівнянні з базисним періодом на 1,4%. 3. Заходи по підвищенню продуктивності праці І. Підвищення продуктивності праці за рахунок удосконалення технології виконання робіт. Удосконалення технології виконання робіт дозволяє скоротити „приховані" втрати робочого часу, які виникають внаслідок недотримання термінів запуску у виробництво заготовок, напівфабрикатів, окремих компонентів продукції., несвоєчасної подачі на робочі місця комплектуючих виробів та матеріалів, зменшення планових розмірів партій, неправильної послідовності робіт, переробки раніше виконаних робіт, зайвих транспортних робіт та ін. Розмір „прихованих" втрат робочого часу визначають на основі аналізу фотокартки робочого дня. Ріст продуктивності праці відбувається за рахунок економії трудових затрат в результаті скорочення „прихованих" втрат робочого часу. Економія трудових затрат визначається за формулою: , де - економія трудових затрат, % Тзв і Тпл - „приховані" втрати робочого часу у звітному та плановому році,
Таким чином, за рахунок зменшення „прихованих" втрат робочого часу у, плановому році в порівнянні з базовим можна одержати економію затрат праці у розмірі 5,38%. 2. Підвищення продуктивності праці за рахунок досягнення нормативного рівня внутрізмінних простоїв обладнання у зв'язку з його технічним та організаційним обслуговуванням, а також у зв'язку з відпочинком та самообслуговуванням робітника визначається таким чином:
Де - приріст обсягу продукції у зв'язку із зменшенням внутрізмінних простоїв обладнання до нормативного рівня, %; Твзф та Твзн - відповідно нормативні та фактичні внутрізмінні простої обладнання, %.
Можлива відносна економія чисельності робітників за рахунок досягнення нормативного рівня внутрізмінних простоїв обладнання розраховується за формулою : чол. Тобто, за рахунок Досягнення нормативного рівня внутрізмінних простоїв обладнання на підприємстві на плануємий рік можлива відносна економія чисельності робітників у кількості 13 чол. 3. Підвищення Продуктивності праці за рахунок впровадження прогресивних систем оплати праці робітників. Впровадження прогресивної відрядно-преміальної системи оплати праці робітників підвищує продуктивність праці на 6-8%. Ріст продуктивності праці за рахунок збільшення охоплення робітників відрядно-преміальною системою оплати праці визнається за формулою:
де Опл та Об - охоплення робітників-відрядників відрядно-преміальною системою оплати праці у плановому та базових роках, % Р - показник росту продуктивності праці при впровадженні відрядно-преміальної системи оплати праці, % Ур.від - питома вага робітників-відрядників у загальній чисельності робітників, % (%) Тобто, за рахунок збільшення охоплення робітників відрядно-преміальною системи оплати праці відбудеться зростання продуктивності праці на 52,5%. Вплив підвищення продуктивності праці (в темпах, що випереджають зростання заробітної плати) на зниження. собівартості продукції можна визначити за такою формулою:
де Е - економія від зниження собівартості продукції за рахунок росту продуктивності праці; З1 - затрати по статті „Заробітна плата з відрахуванням на соціальні заходи" на одиницю продукції (товарної) в базисному періоді Р3 - середньорічна (середньомісячна) заробітна плата одного в % до середньорічної (середньомісячної) заробітної плати в базисному періоді Рв - ріст продуктивності праці в аналізуємому періоді у порівнянні з базисним періодом Отп - випуск товарної продукції в аналізуємому періоді. Прийнявши в розрахунку, що середня заробітна плата у порівнянні з базовим періодом зростає на 5%. Питома вага затрат на заробітну плату у складі вартості товарної продукції становить 25%. В аналізуємому періоді за рахунок зменшення «прихованих» витрат робочого часу і скорочення внутрізмінних простоїв обладнання продуктивність праці у порівнянні з базовим періодом зросла на 5,38%, а середньорічна заробітна плата - на 5%. Економік від собівартості за рахунок росту продуктивності праці дорівнює:
В результаті зниження собівартості прибуток зростає з 1840 до 1851,08 тис.грн., а рентабельність продукції зросте з 19,9% (1840/9220) до 20,1% (1851,08/9220) . Зміна обсягів робіт за рахунок збільшення основних виробничих фондів визначається за залежністю:
Тобто, на шіануємий період за рахунок збільшення основних виробничих фондів обсяг виконуваних робіт можна збільшити на 866,4 тис.грн. Зміна обсягів робіт за рахунок поліпшення їх використання визначається за залежністю:
де ОВФпл Та ОВФБ - вартість основних виробничих фондів відповідно на шіануємий та базисний рік Фпл та Фб - фондовіддача відповідно на плануємий рік у базисному році = 61,56 тис.грн Тобто, на плануємий рік за рахунок поліпшення використання основних виробничих фондів обсяг виконуваних робіт можна збільшити на 61,56 тис.грн. Зміна обсягів робіт за рахунок динаміки продуктивності праці визначається за залежністю:
де Впл та ВБ - продуктивність праці одного робітника відповідно на плануємий рік і у базисному році Чпл - чисельність робітників на плануємий рік тис. грн. Отже, на плануємий період за рахунок збільшення продуктивності праці обсяг виконуваних робіт можна збільшити на 3,417 млн.грн. Зміна обсягів робіт за рахунок зміни загальної чисельності робітників визначається залежністю:
де ЧБ - чиельність робітників у базисному році. тис.грн. Отже, на плануємий період за рахунок зменшення чисельності робітників обсяг виконуваних зменшиться на 0,624 млн.грн. ¦ - - і 3.4. Вплив підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів на господарську діяльність підприємства Вплив підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів на рентабельність виробництва показано в таблиці 3.1. | Таблиця 3.1. Вплив факторів на зміну рівня рентабельності виробництва № п/п Показники Базисний рік Плануєми й рік
8. Прибуток на 1 грн. реалізованої продукції, коп. 20
9. Рентабельність виробництва, % 28,5
Як показують розрахунки, рентабельність виробництва на плануємий рік складає 54,8% проти 28,5% у базисному році, тобто рівень рентабельності зріс на 36,0 пунктів. Вплив факторів, які здійснили вплив на зміну рівня рентабельності визначається виходячи з таких розрахунків: 1. Збільшення долі прибутку на 1 грн. реалізованої продукції призвело до збільшення рівня рентабельності виробництва на 26,5 пунктів (45,3-18,8), де 37,1 45,30 = -100. 67,5 + 14,4 2. Зменшення фондомісткості продукції, тобто збільшення фондовіддачі виробничих фондів, призвело до підвищення рентабельності виробництва на 9,32 пункти (54,62-45,3), де 54,62 =----^-----100 57,02 + 10,9 3. Зниження коефіцієнту закріплення нормованих оборотних засобів, тобто прискорення їх оборотності, призвело до збільшення рентабельності виробництва на 0,18 пунктів (54,8-54,62). Таким чином, загальне збільшення рентабельності виробництва по факторам складає (%): 26,5+9,32+0,18=36,0 пункти, що відповідає загальній зміні рентабельності виробництва у порівнянні з даними за базисний рік на 36,0 пунктів (54,8-18,8). Вплив підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів на господарську діяльність підприємства відображено в таблиці 3.2. Таблиця 3.2. Вплив підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів на господарську діяльність підприємства п/п , Показники Од. вим. Базовий Приріст Плановий рік
ріі) абсол. %
1. Проектна потужність підприємства (обсяг виробленої продукції в оптових цінах підприємства) млн. грн. 12,3 2,73 20,0 15,03
2. Обсяг реалізації продукції млн. грн. 9,22
4,8 0,52 14,02
3. балансова вартість основних виробничих фондів млн. грн. 5,7 0,45 7 6,15
4. Фондовіддача грнАрн.. 1,90 0,01 0,52 1,91
5. Чисельність працівників чол. 342 -13 -3,8 329
6. Продуктивність праці одного робітника тис. грн. 36 57,8 16,05 93,8
7. Собівартість продукції млн. грн. 7,38 0,7 9,4 8,08
8. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції грн. 0,80 -0,23 -28,7 0,57
9. Прибуток балансовий млн. грн. 1,84 4,1 222 5,94
