IV. Тест “Філософські категорії”
Задана філософська категорія
Протилежна філософська категорія
Визначення протилежної філософської категорії

Матеріалізм
Ідеалізм
Напрям у філософії, за первинне бере ідеальне (дух, свідомість).

Ідеалізм
Матеріалізм
Напрям у філософії, який за первинне бере матерію, природу.

Монізм
Дуалізм
Напрям у філософії, який визнає одночасне існування двох першоначал - матерії і свідомості, які не залежать одне від одного.

Дуалізм
Монізм
Напрям у філософії, який визнає за первинне тільки одне першоначало - матерію або свідомість (дух, ідею).

Монотеїзм
Політеїзм
Учення, котре визнає існування багатьох богів.

Політеїзм
Монотеїзм
Учення, що визнає існування тільки одного єдиного Бога.

Сенсуалізм
Раціоналізм
Напрям в теорії пізнання, який за основу пізнання бере розум.

Раціоналізм
Сенсуалізм
Напрям у філософії, який єдиним джерелом пізнання визнає відчуття.

Об’єктивна діалектика
Суб’єктивна діалектика
Діалектика, яка є відображенням у свідомості людини діалектики об’єктивної.

Суб’єктивна діалектика
Об’єктивна діалектика
Діалектика, яка існує об'єктивно в самих предметах і явищах, а суб’єктивна діалектика є лише відображенням у свідомості людей тих законів, які існують в самій дійсності.

Молодогегельянство
Старогегельянство
Прихильники Гегеля, які трактували його філософію в дусі протестантської ортодоксії (Гьошель, Гінрігс, Габлер), розглядаючи його філософську систему як раціональну форму богослов’я.

Старогегельянство
Молодогегельянство
Опозиційне ліве гегельянство, яке заперечувало релігійні мотиви вчення Гегеля і підкреслювало вирішальну роль суб’єктивного фактора в історії, протиставляючи його гегелівському світовому духові (Руге, Бауер та ін.).

Якість
Кількість
Категорія, що виражає таку визначеність об’єкта, зміна якої у певних межах не веде до перетворення даного предмета в інший і характеризується величиною предметами темпами змін тощо, котрі виражаються числом.

Кількість
Якість
Категорія, що виражає невіддільну від буття об’єкта його істотну визначеність, завдяки якій він є саме цим, а не іншим об’єктом.

Матеріальне буття
Ідеальне буття
Буття людського духа в усіх його проявах, форми пізнання, психічне.

Ідеальне буття
Матеріальне буття
Буття природи, суспільства, індивіда, яке існує об’єктивно.

Одиничне
Загальне
Філософська категорія на позначення спільних й істотних рис в одиничному.

Загальне
Одиничне
Філософська категорія на позначення неповторного, індивідуального в предметах і явищах.

Діалектика
Метафізика
Спосіб мислення, протилежний до діалектики, який розглядає предмети ізольовано, без розвитку, без визнання їхньої суперечливої природи.

Метафізика
Діалектика
Спосіб мислення і підходу до предметів, коли всі вони розглядаються у взаємозв’язках і розвитку як внутрішньо суперечливі, де протилежності переходять одна в одну. Найповніше розроблений Гегелем. У марксизмі - учення про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства і мисленя

Сутність
Явище
Категорія, що виражає зовнішні прояви сутності, зовнішню форму існування сутності.

Явище
Сутність
Категорія, що виражає внутрішні, глибинні зв’язки предмета, його основу.

Необхідність
Випадковість
Категорія, що виражає одиничні неістотні, зовнішні зв’язки предметів і явищ; те, що може відбутися, а може і не відбутися.

Випадковість
Необхідність
Категорія, що позначає спосіб перетворення в дійсність єдиної в даних умовах можливості; те, що неминуче має відбутися саме в такий спосіб, а не інший.

Причина
Наслідок
Явище, яке з необхідністю породжується причиною.

Наслідок
Причина
Явище, котре за певних умов щоразу з необхідністю породжує інше явище - наслідок.

Форма
Зміст
Філософська категорія, що виражає внутрішню єдність усіх сторін, елементів і властивостей даного предмета.

Зміст
Форма
Філософська категорія, що виражає спосіб існування певного змісту; внутрішня структура змісту, його організація.

Можливість
Дійсність
Філософська категорія на позначення реально існуючого буття (природи, суспільства, свідомості); сукупність усіх реалізованих можливостей.

Дійсність
Можливість
Філософська категорія, що виражає сукупність передумов, котрі за певних умов можуть стати дійсністю.