№
з/п
Що спостерігалось
Поточний
час, годхв
Тривалість хв.
Індекс

1
2
3
4
5

1
Початок робочого дня
Прийшов на роботу
900
902
2
ПЗ

2
Ознайомлення з кореспонденцією
915
13
ОП

3
Розпорядження про передачу інформації в основну цехи, планово-виробничий та диспетчерський відділ
931
16
ОП

4
Узгодження питань з іншими віце-президентами (з економіки, технічного розвитку, маркетингу)
944
13
ОП

5
Узгодження питань з постачальниками-посередниками про забезпечення робочого дня комплектуванням (деталями, вузлами тощо)
956
12
ОП

6
Підготовка наради з виробничих питань з начальниками основних цехів із залученням керівників і провідних спеціалістів планово-виробничого і диспетчерського відділів, а також головного технолога, головного конструктора і начальника транспортного цеху
1000
4
ОП

7
Проведення виробничої наради у вище перерахованому складі
1032
32
ОП

8
Підготовка наказів, розпоряджень, інструкцій та іншої документації за результатами наради з секретарем, референтом, спеціалістами
1047
15
ОП

9
Вивчення інформації про хід виробництва на початку робочого дня
1059
12
ОП

10
Прийняття рішень із забезпеченням ритмічного і якісного виробничого процесу (усунення відхилень, ліквідація проблем постачання)
1111
30
ВОТП

11
Розклад і уточнення списків працівників підрозділів і служб на вимірювання за минулий місяць
1120
9
ОП

12
Відвідування президента для уточнення виробничих проблем
1140
20
ВОТП

13
Телефонні розмови на виробничі теми
1200
20
ОП

14
Творча робота (обдумування стратегії розвитку виробництва, можливості залучення інвестора, проблем вдосконалення організації виробництва тощо)
1230
30
ОП

15
Прийом кваліфікованих інженерів і робітників для отримання їх пропозицій з вдосконалення виробничого процесу
1255
25
ОП

16
Ознайомлення з інформацією про результати виробничої діяльності в першій половині дня
1300
5
ОП

17
Обідня перерва
1400
60
ПВ

18
Нарада у президента з питань з нової емісії акцій та залучення вітчизняних і іноземних інвесторів
1435
35
ОП

19
Зустріч з підприємцями, представниками іноземних фірм і посередницьких структур для пошуку
кращих варіантів забезпечення виробництва, запровадження технології випуску нових виробів
1505
30
ОП

20
Підписання договорів з іншими підприємствами, представницькими і фінансовими структурами тощо, пов`язаних з вдосконаленням виробничого процесу
1524
19
ОП

21
Ознайомлення з інформацією про хід виробництва
1540
16
ОП

22
Обхід цехів, виробничих дільниць та інших служб, які йому підпорядковуються
1635
55
ОП

23
Телефонні розмови з іншими віце-президентами, керівниками служб з метою усунення недоліків тощо
1644
9
ОП

24
Контакти з органами місцевої влади
1726
42
ОП

25
Прийом представників екологічної служби, санепідемстанції
1735
9
ОП

26
Перевірка проходження процесу виготовлення виробів (ритмічність, темп)
1745
10
ОРМ

27
Прийняття рішень з вдосконалення виробничого процесу за підсумками робочого дня
1758
13
ПЗ

28
Підведення підсумків через селектор з президентом та іншими віце-президентами
1810
12
ПЗ


Спостережний лист ФРЧ начальника механічного цеху
№
з/п
Що спостерігалось
Поточний час, годхв
Тривалість, хв
Індекс

1
2
3
4
5

1
Початок робочого дня
Похід на роботу
900
907
7
ПЗ

2
Обхід цеху
958
51
ОП

3
Ознайомлення з кореспонденцією
1015
17
ОП

4
Підготовка наради з виробничих питань з начальниками дільниць і майстрами
1020
5
ОРМ

5
Проведення виробничої наради у вище перерахованому складі
1108
48
ОП

6
Проведення атестації робітників
1221
47
ОП

7
Телефонні розмови на виробничі теми
1231
10
ОП

8
Ознайомлення з інформацією про результати діяльності цеху в першій половині дня
1303
32
ОП

9
Обідня перерва
1405
62
ПВ

10
Нарада у технічного директора з питань вдосконалення організації виробничого процесу
1447
42
ОП

11
Прийом робітників цеху і вирішення конфліктних ситуацій
1536
49
ВПД

12
Телефонна розмова з технічним директором з питань поставки матеріалів
1537
1
ОП

13
Обхід цеху з представниками органів технічного нагляду
1609
52
ОП

14
Робота з документами, літературою тощо
1638
29
ОП

15
Телефонні розмови
1649
11
ВОТП

16
Обхід цеху. Перевірка перебігу процесу механічної обробки виробів
1736
47
ОП

17
Оформлення документації про техніко-економічну діяльність цеху
1751
15
ОП

18
Складання плану роботи на наступний день
1808
17
ПЗ


Спостережний лист ФРЧ майстра в механічному цеху
№
з/п
Що спостерігалось
Поточний час, годхв
Тривалість, хв
Індекс

1
2
3
4
5

1
Початок робочого дня
Похід на роботу
900
904
4
ПЗ

2
Обхід робочих місць. Перевірка приходу робітників цеху
910
6
ПЗ

3
Видача завдань для виконання, інструментів і матеріалів робітникам цеху
932
22
ОП

4
Оформлення документації з прийому матеріалів і литва
957
25
ОП

5
Нарада в начальника цеху з виробничих питань
1045
48
ОП

6
Обхід робочих місць. Перевірка виконання операцій робітниками
1124
39
ОП

7
Телефонна розмова з начальником цеху з питань отримання нових токарних верстатів
1129
5
ОП

8
Підготовка і підписання документів про відправлення готової продукції на склад
1154
25
ОП

9
Обхід робочих місць
1216
22
ОП

10
Оперативне вирішення питань про ремонт свердлильного верстата
1237
21
ОП

11
Обхід робочих місць. Ознайомлення з виконанням завдань робітниками в першій половині дня
1255
18
ОП

12
Обідня перерва
1402
67
ПВ

13
Обхід робочих місць
1421
19
ОП

14
Вивчення конструкторської документації на виготовлення нових виробів
1454
33
ОП

15
Телефонна розмова з начальником цеху з питань освоєння виробництва нових виробів
1501
7
ОП

16
Оформлення документів про отримання додаткових комплектів спецодягу
1523
22
ОП

17
Обхід робочих місць
1545
22
ОП

18
Розгляд і уточнення списку робітників на преміювання за минулий місяць
1603
18
ОП

19
Формування списку робітників, що претендують на підвищення кваліфікаційного розряду
1624
21
ОП

20
Телефонні розмови
1632
8
ВОТП

21
Обхід робочих місць. Спостереження за виконанням робітниками операцій
1658
26
ОП

22
Оформлення документації (виписка нарядів, актів прийому і здачі тощо)
1721
23
ОП

23
Обхід робочих місць, прийом інструментів і обладнання
1756
35
ПЗ

24
Підписання документів про відправлення готової продукції
1812
16
ПЗ


Зведення затрат і втрат робочого часу менеджером відповідного рівня
№
з/п
Категорії робочого часу
Величина витрат і втрат робочого часу



Віце-президент з питань виробництва
Начальник механічного цеху
Майстер у механічному цеху



хв
%
хв
%
хв
%

1
2
3
4
5
6
7
8

1
ПЗ
27
4,22
24
4,42
61
12,39

2
ОП
402
70,77
391
72,14
416
84,55

3
ОРМ
29
5,1
5
0,9
0
0

4
ПВ
60
10,56
62
11,43
7
1,42

5
ВОТП
50
9,35
11
2,02
8
1,64

6
ВПД
0
0
49
9,09
0
0


Лабораторна робота №1 «Дослідження трудової діяльності менеджерів за допомогою фотографії робочого часу»
Мета роботи: вивчення трудових процесів менеджерів різних рівнів управління і розробка рекомендацій з вдосконалення функціональних обов’язків управлінців.
Технічні засоби: комп`ютер, калькулятор, форми для заповнення, графічні засоби.
Зміст роботи
Вивчення затрат і витрат робочого часу менеджером відповідного рівня на основі наведених спостережних листів фотографії робочого часу (ФРЧ).
Оброблення результатів ФРЧ.
Визначення тривалості кожної категорії робочого часу.
Присвоєння кожному виду робочого часу певного індексу (за прийнятою індексацією).
Зведення однойменних затрат і втрат часу, яке полягає в групуванні індексів і встановленні сумарної тривалості кожної категорії робочого часу.
Визначення питомої ваги кожної категорії затрат і втрат робочого часу.
Висновки про використання робочого часу менеджером відповідного рівня.
Висновок
Висновок: Використання часу менеджерами всіх трьох рівнів: віце-президента з виробництва, начальника механічного цеху, майстра механічного цеху є досить продуктивним, оскільки всі вони витрачають майже 70% на основні види робіт, передбачені посадовими інструкціями їхньої посади. Але не зважаючи на це, коефіцієнт втрати часу через порушення технологічної і трудової дисципліни та втрати часу з організаційно-технічних причин є досить високим. Найбільше часу кожен з керівників витратив на оперативний час своєї праці, але є також багато відсоків втрати часу на виробництві, такі як:
для віце-президента виробництва – 29,27% втрати робочого часу
для начальника виробничого цеху – 27,86% втрати робочого часу
для майстра в механічному цеху – 15,45% втрати робочого часу
Для того, щоб зменшити втрати і витрати робочого часу, на підприємстві необхідно ввести ряд заходів за такими напрямками:
- покращення організації управлінської праці;
- підвищення технічного рівня управління;
- покращення психологічного клімату в колективі;
- підвищення рівня технічної оснащеності управлінських робочих місць;
- комп’ютеризація робочих місць;
- вдосконалення документообігу;
- покращення інформаційних процесів;
- вдосконалення структури управління;
- перерозподіл функціональних обов’язків;
- вдосконалення системи прийняття управлінських рішень.
Запровадження цих даних на підприємстві дозволить працівникам апарату управління на підприємстві покращити продуктивність праці, скоротити затрати праці завдяки покращеній комп’ютерній оснащеності та за рахунок підвищення технічного рівня управління. Працівники підприємства будуть ефективніше працювати і здійснювати комунікації в здоровому робочому кліматі, а також за ефективної системи оплати та стимулювання праці за допомогою надбавок, премій та заохочень за успішно виконану роботу.
Контрольні запитання
1.Термін “управління” загальновідомий, але сенс його найчастіше сприймається інтуїтивно. Існує багато визначень терміну “управління”, оскільки влучно передати його сутність непросто. Тим більше, що останнім часом з’явився ще один термін – “менеджмент”, який практично є його синонімом.
Фундаментальний Оксфордський словник англійської мови трактує “менеджмент” як:
Спосіб, манеру спілкування з людьми;
Владу й мистецтво управління;
Особливого роду адміністративні навички;
Орган управління, адміністративну одиницю.
Разом з тим, управління найчастіше розглядається як сукупність стратегій, принципів, методів, засобів і форм наукового керівництва будь-якою діяльністю з метою підвищення її ефективності. У деяких випадках термін “управління” використовується для визначення цілеспрямованої дії на об’єкт для зміни його стану або поведінки, збереження певної структури, підтримання оптимального режиму діяльності та реалізації наміченої програми стосовно технічних, біологічних, соціальних та інших організованих систем
Ме?неджмент— це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного досягнення завдань. Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності.Термін менеджмент утворився від англійського дієслова to manage (керувати), яке, в свою чергу, походить від кореня латинського слова manus (рука).
2.Основні функції менеджера:
визначення цілей господарської діяльності;
виділення та ідентифікацію наявних проблем;
організацію заходів, спрямованих на розв’язання наявних проблем;
пошук, обробку і використання відповідної інформації;
розгляд та аналіз альтернативних напрямів діяльності;
прийняття певних специфічних і конкретних рішень;
розробку тренінгових програм для працюючих на підприємстві;
управління й оцінку діяльності працюючих;
прийняття рішень щодо купівлі й продажу певних товарів і продукції;
стратегічне й оперативне планування;
контроль виробничого процесу;
фінансовий контроль;
організацію ефективного використання виробничих ресурсів;
координацію діяльності всіх ланок виробничого процесу і маркетингу.
3.Менеджер — особистість, що має мати риси керівника і настроєна прагматично. Без менеджера неможливе планування, порядок і передбачуваність, також це професійний прошарок управлінців, головне завдання яких — координація й організація діяльності колективів на основі врахування об'єктивних законів і закономірностей, тобто управління на науковій основі. Найважливішою рисою професійного менеджера є його залучення до управлінської праці організації за певну плату. Для менеджера-керівника дуже важливо мати і такі якості, як:
* елігатія - вміння бачити світ очима інших;
* автентичність - уміння бути самим собою, тобто природним у відносинах з оточенням;
* прийняття почуттів - відсутність страху при безпосередньому зіткненні зі своїми почуттями або почуттями інших людей.
4.Розрізняють дві форми поділу праці: горизонтальну та вертикальну. Перша — це поділ праці через поділ трудових операцій на окремі завдання. Результатом горизонтального поділу праці є формування підрозділів підприємства, які виконують певні частини загального трансформаційного процесу. Оскільки роботу на підприємстві поділено між підрозділами та окремими виконавцями, хтось має координувати їхні дії, щоб досягти загальної мети діяльності.Тому об'єктивно виникає потреба у відокремленні управлінської праці від виконавчої. Отже, необхідність управління зв'язана з процесами поділу праці на підприємстві. Для того щоб організація досягла своєї мети, завдання повинні бути скоординовані шляхом вертикального поділу праці. Тому управління є істотно важливою діяльністю для організації. Однак у малих організаціях часто немає чітко виділеної групи керівників. Наприклад, у невеликій крамниці, яка є власністю двох партнерів, один може приймати рішення щодо постачання, виконуючи тим самим керівну функцію протягом тижня, а другий - протягом другого тижня. Вони обидва координують свої робочі графіки, щоб забезпечити крамниці години роботи. Але обидва партнери також виконують і не керівні функції, обслуговуючи покупців, розкладаючи товари на полицях. Ні один із партнерів не вважає другого господарем чи керівником. Хоча керівні функції не виділені чітко, основна функція – координування – виконується. Вертикальний поділ праці приводить до формування рівнів керівництва по вертикалі; деякі керівники витрачають час на координування праці інших керівників, які, в свою чергу, також координують працю інших керівників, доки, зрештою, ми не станемо на рівень керівників, які координують працю не керівного персоналу, тобто людей, які фізично виготовляють продукцію чи виконують послуги. Такий вертикальний поділ праці утворює рівні керівництва. Більшість організацій має три рівні керівництва: верхній, середній, нижній. Керівники кожного рівня виконують однакові функції. Різниця лише в тому, якого значення вони надають тій чи іншій функції. Керівники верхнього рівня приділяють плануванню та організації більше часу, ніж керівники нижчих рівнів.
5. Виділяють шість основних етапів розвитку менеджменту:
1 етап. Розвиток науки про управління людьми в процесі виробництва.
2 етап. Формування управлінських механізмів на засадах розвитку людських стосунків.
3 етап. Побудова систем управління, орієнтованих на ринок.
4 етап. Активне застосування кількісних (економіко-математичних) методів як важливих напрямів формалізації методів менеджменту і трансформації їх в управлінські рішення.
5 етап. Формування системних та ситуаційних підходів.
6 етап. Комп'ютеризація управлінських процесів. Розвиток науки про управління людьми в процесі виробництва Перший етап розвитку менеджменту базується на підвищенні ефективності організації на засадах удосконалення виробничих процесів та операцій. На цьому етапі менеджерів насамперед хвилюють підходи, які включають не лише машини, станки, обладнання, різні види технологій, але й управлінські знання, організаційні структури, методи виробничого планування, способи розробки робочих місць, прийоми та навички роботи, механізми забезпечення підвищення кваліфікації та підготовки робочої сили. Цей етап характеризується розвитком шкіл наукового управління, "фордизму" та класичної (адміністративної) школи управління тощо.
6. Розвиток теорії менеджменту можна поділити приблизно на такі фази, які відповідають виникненню І розпитку певних наукових шкіл:
1) передфаза (приблизно до 1900р.);
2) фаза «школи наукового управління підприємствами» (з 1900 до 1930 р. в США);
3) фаза «адміністративне бюрократичного підходу», або «класичної школи» (з 1900 р. по 1930 р, особливо в Німеччині, Франції, Англії);
4) фаза школи «руху за гуманні стосунки» (1930— 1950 рр. в США, Японії);
5) сучасна фаза (приблизно з І940 р.).
Питання «Школа фордизму» досліджено багатьма авторами, серед яких: Хміль Ф. І.
Хміль Ф. І. дане питання висвітлює так:
У першій чверті XX ст. відчутний вплив на розвиток управлінської теорії і практики справили ідеї Генрі Форда (1863—1947).
Основні положення класичної школи. Організація розглядалася як замкнута система у відмінності від
концепції наукового управління. Усередині цієї концепції зародилися ряд
моделей управління. Одним із прикладів такої моделі може служити, так
називана, ідеальна бюрократична модель Вебера. Основні характеристики
моделі:
1. Уся діяльність по управлінню розчленовується на елементарні
найпростіші операції, що припускає строге регламентування функцій,
прав і обов'язків кожної з ланок управління. Це створює умови для
використання фахівців, професіоналів.
2. Виробничо-технічна система будується на принципах ієрархії.
3. Діяльність виробничо-господарських систем регулюється системою
абстрактних правил, чіткими стандартами, інструкціями, що визначають
відповідальність кожного управлінського працівника і створюють
передумови для єдиного підходу при вирішенні виробничої ситуації.
4. Усунення особистих егоїстичних відносин у службових справах.
5. Робота ґрунтується на відповідності працівника займаної посади.
7. Фотографія робочого часу - це один з основних методів вивчення затрат робочого часу протягом зміни або за короткий період. Здебільшого фотографія проводиться з метою одержання вихідних даних для розробки (чи перевірки) нормативів часу, виявлення втрат робочого часу з різних причин та розробки організаційно-технічних заходів по вдосконаленню використання робочого часу. групова фотографія проводиться тоді, коли є потреба проаналізувати використання робочого часу групою робітників, розташованих недалеко один від одного. На спеціальному бланку заздалегідь проставляється часовий інтервал спостереження. Чим він менший, тим вища точність очікуваного результату спостереження. Найчастіше інтервал становить від однієї до десяти хвилин. При цьому одна людина може вести якісне спостереження за групою робітників до 12 чол. За такого методу запис затрат робочого часу ведеться за допомогою індексів.
8. Підготовчо-заключний час - час, який робітник витрачає на вивчення креслення, налагодження обладнання, встановлення і зняття інструмента і пристосувань, здачу на склад готової продукції.
Розмір підготовчо-заключного часу встановлюється на всю партію однакових виробів (операцій). Таким чином, чим більшими є партії деталей, тим меншим є розмір підготовчо-заключного часу на один виріб (операцію). Наприклад, якщо норма підготовчо-заключного часу 16 хвилин, а в партії нараховується 8 деталей, то до норми часу на одну деталь включаються 2 хвилини (16:8) підготовчо-заключного часу. Якщо партію виробів збільшити до 32 штук, тоді на одну деталь припаде лише 0,5 хвилини (16:32) підготовчо-заключного часу.
Останніми роками все ширшого використання отримує групова обробка деталей, що дозволяє скорочувати підготовчо-заключний час. Суть цього методу полягає в тому, що за верстатом закріплюється група однорідних за конструкцією і розміром деталей. Наприклад, група "А" - різноманітні втулки, група "Б" - різноманітні кільця і т. ін. Втілення групової обробки деталей значно (до ЗО %) підвищує продуктивність верстатного обладнання, набагато скорочує трудомісткість виготовлення оснащення. Нині метод групової обробки успішно використовується в машинобудуванні та інших галузях промисловості.
9. Організаційно-технічні причини витрат часу від втрат часу через порушення технологічної та трудової дисципліни відрізняється наслідками, та певними втратами для компанії, чи фірми? коли ці перерви не можливо технологічно вилучити або економічно недоцільно. Конкретна величина нормованих перерв по організаційно-технічним причинам залежить від співвідношення технологічного та т-тного обладнання (наприклад, між кількістю верстатів та мостових кранів), ябо співввідношенням між чисельністю основних та допоміжних робітників. Якщо брати до уваги організаційно-технічні причини, то вони не настільки збиткові, а можливо навпаки, в деякій мірі корисні для обговорення певних питань, на відміну від витрат часу трудової дисципліни.
10. Оперативний час, у свою чергу, поділяється на основний і допоміжний.
Основним називається час, що використовується на виконання заданого технологічного процесу, під час якого відбувається зміна розмірів, зовнішнього вигляду та інших властивостей продукції, що обробляється, або зміна взаєморозміщення деталей (наприклад, складання).
Допоміжний називається час, що використовується на створення умов для виконання основної роботи. До допоміжного часу відноситься час на встановлення, закріплення і зняття виробу, що виготовляється, на пуск І зупинку агрегату, перестановку Інструментів і пристосувань, виміри поверхонь, що обробляються, тощо. Якщо частину цих операцій можна робити одночасно з основною роботою, то цей час не відноситься до допоміжного і до норми не включається. Розміри допоміжного часу визначаються на основі технологічних карт і спеціально розроблених нормативів.
11. До обслуговування робочого місця менеджера можна віднести підготовку до роботи, налаштування приладів для подальшого використання. При потребі прибирання робочого місця. Щоб скоротити час тривалості таких операцій менеджер може наняти спеціальних робітників, які будуть виконувати певні дії.
12. Трудові процеси відрізняються один від одного не лише змістом, а й часом тривалості. Нормування пов’язане з вивченням затрат часу і методів роботи. Тому поряд з дослідженням трудових процесів приділяється увага виміру затрат часу на їх виконання. До часу регламентованих перерв так само належать час перерв, зумовлених трудовим, а також час на відпочинок та особисті потреби. Останній складається з двох частин: часу
відпочинку та часу особистих потреб.
Перерва на обід не входить до фонду робочого часу. Трудовий розпорядок лише окреслює початок і кінець цієї перерви, що дає право працівникам використовувати цей час на власний розсуд.
13. Потрібно більше акцентувати увагу з виробничо-технічних аспектів на соціальні другого етапу розвитку менеджменту, бо другий етап розвитку менеджменту (1920-1950) - менеджмент людських ресурсів. У зв’язку з взаємодією робочих, процеси виробництва, в залежності відносин у працівників, будуть збільшуватись, або зменшуватись.Тому набагато краще та вигідніше було б підтримувати колектив у цілому, а не тільки приділяти увагу на технічну моменти.
14. Суть процесійного підходу за П.В. Мельник, М.М. Філоненко, Л.П. Гацькою полягає в тому,що менеджмент – процес безперервних взаємопов’язаних дій або функцій. Загальна сума всіх функцій управління є процесом управління. Тобто автори розглядають процесійний підхід через призму функціонального, хоча вони, по суті, є відмінними .
Для прийняття управлінського рішення А.І. Кредісов пропонує процесійний підхід –
всебічний аналіз зовнішньої діяльності фірми, аналіз майбутнього ринку, ринку можливостей, аналіз бюджетно-податкової політики, впливу тенденцій у світовій економіці, розроблення довгострокових стратегій ЗЕД . Тобто автор акцентує увагу на реалізації функції планування та маркетингових дослідження ринку. О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник під процесійним підходом розуміють послідовну реалізацію чотирьох етапів: виконання функцій менеджменту (функціональний підхід); формування та використання методів менеджменту; трансформація методів менеджменту в управлінські рішення;
забезпечення управлінського впливу на засадах керівництва. Тобто функціональний підхід є лише елементом процесійного.
15. Комп’ютеризація стала необхідна, для спрощення виробничих процесів. Обчислювальна техніка все більш широко використовується не тільки для автоматизації виробництва, але і в самих різних його сферах. Подібне залучення обчислювальної і мікроелектронної техніки в діяльності різних виробничих систем називається комп'ютеризацією виробництва. Комп'ютеризація це основа технічного переозброєння виробництва, необхідна умова підвищення його ефективності. На базі ЕОМ і мікропроцесорів створюються технологічні комплекси, машини і обладнання, вимірювальні, регулюючі і інформаційні системи, ведуться проектно-конструкторські роботи і наукові дослідження, здійснюється інформаційне обслуговування, навчання і багато іншого, що забезпечує підвищення суспільної і індивідуальної продуктивності праці, створення умов для всебічного і гармонійного розвитку особистості.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва
Лабораторна робота №1
з курсу: «Менеджмент»
на тему: «Дослідження трудової діяльності менеджерів
за допомогою фотографії робочого часу»
(варіант №4)
Виконала
ст. гр. СЕ-11 Оробець К.М.
Керівник:
асист. каф. ММП Логвиненко Ю.Л.
Львів 2010