1.1. ПОНЯТТЯ СТРАТЕПІ ТА СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
Стратегія є однією з основних складових стратегічного управління, а її вибір і реалізація становлять суть такого управління. Існують два підходи до поняття стратегії.
Перший підхід. Він полягає у визначенні конкретного кінцевого стану або результату, який повинна досягнути фірма, організація чи підприємство* через тривалий проміжок часу (5-10 років). Для цього розробляються довготермінові плани терміном на 5, 10 або 15 років, у яких фіксуються конкретні показники діяльності у визначених інтервалах часу. Реалізація цих планів повинна сприяти досягненню чітко вираженої мети. Таке розуміння поняття стратегії є характерним для систем з централізованою плановою економікою. Отже, можна зробити висновок, що стратегія - це конкретний довготерміновий план досягнення поставленої мети. Формування ж стратегії полягає у постановці мети і складанні довготермінового плану.
Таке поняття стратегії базується лише на передбаченні змін, а всі процеси, що проходять в середовищі, детерміновані і піддаються певному контролю та управлінню. Однак така передумова є неправильною навіть для централізованої планової економіки. Адже розвиток ринкових економічних систем в останні десятиліття свідчить, що швидкість зміни середовища, а також величина додаткових можливостей, що містяться в цих змінах, постійно зростають. Тому і стратегія поведінки фірми в ринковій економіці повинна, в першу чергу, мати змогу отримати певні переваги від змін і можливостей, які вони породжують.
Другий підхід. Тут стратегія розглядається як довготерміновий і якісно визначений напрям розвитку фірми, що належить до сфери засобів і форм діяльності, системи взаємовідносин всередині фірми, позицій в зовнішньому оточенні, що в сукупності дозволяє досягти і юсгавлених цілей. Якщо цілі визначають те, що прагне отримати фірма н результаті своєї діяльності, то стратегія дає відповідь на запитання, яким способом, з допомогою яких дій фірма зуміє досягти своєї мети в