ДОДАТКИ
Додаток 1
Тестові завдання до окремих розділів курсу«Соціологія»
Завдання 1
Визначення предмета соціології
Кожний учений-соціолог — це своєрідний творчий світ чи щонайменше — лабораторія. І кожний пише «свою» соціологію в тому сенсі, що своєрідно трактує предмет і правила пізнання (метод) науки. Виберіть із запропонованих варіантів визначення предмета соціології різними авторами один, найбільш повний, що, на ваш погляд, відповідає сучасному розумінню предмета:
соціологія — позитивна наука про суспільство, яка вивчає соціальні дії і тлумачить ці дії;
соціологія — наука про колективне в усіх його проявах;
соціологія — наукове вивчення суспільства та суспільних відносин;
соціологія — наука про нас самих — людей, про сучасне суспільство, в якому ми живемо, та інші суспільства (як колишні, так і сучасні), відмінні від нашого;
соціологія — наука, яка вивчає найбільш загальні родові властивості суспільних явищ, що їх не вивчають інші спеціальні науки;
соціологія — наука, що вивчає соціальну поведінку, яку вона намагається зрозуміти та витлумачити;
соціологія — наука про спільні та специфічні соціальні закони і закономірності розвитку і функціонування історично окреслених соціальних систем, про механізм дії і форми прояву цих законів і закономірностей у діяльності особистостей, соціальних спільнот, класів, народів;
соціологія — наука про закони становлення, функціонування та розвитку суспільства, соціальних відносин та соціальних спільнот;
соціологія — наука про закони розвитку і функціонування соціальних спільнот і соціальних процесів, про соціальні відносини як механізм взаємозв’язку і взаємодії між суспільством та людьми, між спільнотами, між спільнотами і особистостями;
...можна назвати інститутом усі вірування, усі засади поведінки певної групи людей. Соціологію тоді можна визначити як науку про інститути, їхню генезу і функціонування;
соціологія, будучи в найширшому розумінні слова загальною наукою про суспільство ...може бути названа наукою соціальних елементів і першооснов;
соціологія — наука про впорядкованість та прогрес людських су-спільств;
соціологія — це наука, яка вивчає життя і діяльність людей, що живуть у суспільстві подібних до себе, і результати такої спільної ді-яльності;
соціологія вивчає явища взаємодії людей, з одного боку, і явища, що виникають у процесі цієї взаємодії, — з іншого;
соціологія — наука про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільностей і форм їхньої самоорганізації та соціальних систем, соціальних структур і інститутів. Це наука про соціальні зміни, що зумовлюються активністю соціального суб’єкта — спільнот; наука про соціальні відносини як механізм взаємозв’язку і взаємодії між соціальними спільнотами, між особистістю та спільнотами; наука про закономірності соціальних дій і масової поведінки;
соціологія, що б там не казали, — це один із способів вивчення людей... Якщо коротко, соціологію можна визначити як наукове ви-вчення суспільства і соціальних відносин;
соціологія — наука про суспільне життя людини, груп і суспільства.
Чи знаєте ви авторів наведених висловлювань?
Завдання 2
Схематичне зображення складових предмета соціології
Побудуйте конспект-схему, яка б деталізувала основні складові предмета соціології та відтворювала їхній взаємозв’язок у такому розрізі:
основні категорії;
методи вивчення;
функції та завдання;
рівні формування соціологічного знання;
рівні вивчення суспільства.
Завдання 3
Характеристика рівнів і галузей соціологічного знання
Нарисуйте у вигляді концентричних кіл схему співвідношення обсягів таких понять:
загальна соціологічна теорія;
гіпотези емпіричних досліджень;
соціологія;
соціологія особистості;
теорія соціальної стратифікації;
соціологія культури;
соціологія праці;
соціологія молоді.
Завдання 4
Структурування різних традицій у визначенніпредмета соціології
Західна соціологія, що грає «першу скрипку» у світовому науковому суспільствознавстві, пережила особливе парадигмальне (предметне) дроблення, яке здійснює вплив на стан науки до цього часу. Російський соціолог Г. Осипов структурує посткласові (не позитивістські) традиції щодо визначення предмета соціології таким чином:
— дослідження «соціальних фактів»: структурний функціоналізм, теорія соціальних систем, конфліктологічні теорії;
— аналіз «соціальних дефініцій»: теорії соціальної дії, символічний інтеракціонізм, феноменологічна соціологія, у тім числі етнометодо-логія;
— вивчення «соціальної поведінки»: біхевіоризм, теорії соціального обміну.
Назвіть хто є основоположником кожної із цих традицій (Е. Дюркгейм, М. Вебер, Б. Скіннер).
Завдання 5
Уточнення поняття «соціальне»
Відомо, що поняття «соціальне» є багатозначним. Виберіть із запропонованих варіантів відповідей одну, що найбільш точно і повно, на вашу думку, відповідає його суті:
а) соціальне є тотожним суспільному;
б) соціальне означає все те, що належить до суспільства, на відміну від природи;
в) соціальне — це сукупність тих чи тих властивостей і особливостей суспільних відносин;
г) соціальне — це аспект суспільного, що визначає становище суб’єктів у соціальній структурі суспільства.
Завдання 6
Оцінка категоріального апарата соціології
Назвіть прізвища вчених, що вперше запровадили такі соціологічні терміни:
ціннісні орієнтації;
позитивізм;
референтна група;
ідеальний тип;
соціологія;
соціальна система;
соціальна дія;
соціальна структура;
соціальний інститут;
соціальна функція;
групова динаміка;
соціальна стратифікація;
індустріальне суспільство.
(К. Левін, М. Шериф, О. Конт, М. Вебер, Г. Спенсер, П. Сорокін,У. Томас, Ф. Знанецький, К. Сен-Сімон).
Завдання 7
Оцінка категорій «соціальний факт» і «соціальний фактор»
До явища зниження престижності праці сформуйте ряди. Один з них складатиметься із соціальних фактів, які підтверджуватимуть падіння престижності праці, інший — з опису соціальних факторів, що зумовлюють це падіння.
Соціальні факти
Соціальні фактори








Завдання 8
Оцінка «розуміння» як методу пізнання
Виберіть із наведених тверджень те, яке, на ваш погляд, найбільше відповідає суті категорії «розуміння» за Вебером:
а) розуміння — це співчуття до психологічних переживань іншої людини;
б) якщо не завжди можна зрозуміти того, хто говорить, то завжди можна зрозуміти те, що він каже;
в) зрозуміти суть дії — це значить зрозуміти того, хто діє;
г) розуміння — це знання того, як суб’єкт сам сприймає власні дії.
Завдання 9
Визначення соціологічної суті суспільства
Згадайте, хто є автором визначень:
а) суспільство — це не просто сума людей. Навпаки, це визначення набуває наукового сенсу лише тоді, коли його протиставляють арифметичній сумі окремих індивідів;
б) надіндивідуальна духовна реальність, заснована на колективному уявленні;
в) взаємодія людей як продукт соціальних (тобто орієнтованих на інших) людських дій;
г) система відносин між людьми, заснована на нормах і цінностях;
д) сукупність відносин між людьми, що склалася в історичному розвитку в процесі їхньої спільної економічної діяльності.
Завдання 10
Визначення суті соціальної системи
Знайдіть ознаки, що стосуються суспільства як соціальної системи:
основне місце поселення;
основне місце роботи;
соціальні відносини;
поділ праці;
роль і статус індивідів;
соціальна стратифікація;
соціальний контроль;
цінності;
культура;
соціальні інститути;
джерела енергії;
соціальні організації;
швидкість технічного прогресу;
соціальні групи;
соціальна дія;
соціальна структура;
соціальна взаємодія.
Завдання 11
Визначення соціальної системи людини
Схематично окресліть простір понять «людина», «організм», «індивідуальність», «особистість».
Завдання 12
Оцінка відмінностей у розумінні соціальних спільнот, соціальних інститутів і соціальних організацій
Розподіліть подані нижче підсистеми за рядами соціальних спільнот, соціальних інститутів чи соціальних організацій:
наука;
профспілки;
економіка;
класи;
освіта;
політика;
галузі;
асоціації;
релігія;
демографічні групи;
партії;
сім’я;
територіальні утворення;
церква;
кваліфікаційні групи;
театр;
засоби масової інформації;
раси;
аматорські об’єднання;
етнічні угруповання;
фонди.
Завдання 13
Оцінка відмінностей у розумінні квазігруп
До якого виду квазігруп належать такі сукупності індивідів:
гурток за інтересами;
релігійні збори;
радіослухачі;
футбольні вболівальники;
читачі газет;
повстанці;
учасники симпозіуму.
(Аудиторія, соціальні кола, натовп).
Завдання 14
Визначення поняття «соціальна група»
Розставивши відповідні цифри, визначіть, чим є:
сукупність індивідів, які фізично (територіально) перебувають у певному місці;
сукупність індивідів, об’єднаних однією чи кількома подібними (схожими) характеристиками;
сукупність індивідів, які взаємодіють певним чином на засаді визнання очікувань кожного члена групи стосовно інших її членів;
сукупність індивідів, яка з’являється спонтанно, коли стійких очікувань бракує, взаємодії — однобокі, спільні дії — нетривалі;
сукупність індивідів, об’єднаних взаємодією з комунікатором — однією чи кількома особами, що володіють інформацією і доводять її до цієї спільноти;
— соціальні спільноти, які утворюються з метою обміну інформа-цією між їхніми членами;
— тимчасове зібрання людей, об’єднаних у замкнутому фізичному просторі спільністю інтересів.
(1 — соціальна група; 2 — категорія; 3 — агрегація; 4 — квазігрупа; 5 — аудиторія; 6 — соціальні кола; 7 — натовп).
Завдання 15
Визначення сутності поняття «групова динаміка»
Знайдіть правильне формулювання.
Групова динаміка — це:
а) взаємодія членів групи;
б) зміна кількісного складу групи;
в) зміна якісних характеристик групи;
г) ротація соціальних ролей, які виконують члени групи;
д) взаємозамінність членів групи.
Завдання 16
Оцінка соціологічного розуміння культури
Культура є об’єктом вивчення багатьох наук.
З наведених визначень культури виберіть те, яке має соціологічний аспект:
а) культура — сфера суспільного життя;
б) культура — характеристика особливого у свідомості й поведінці індивіда, групи і суспільства;
в) культура — спосіб організації і розвитку людської життєдіяльності, яку репрезентовано продуктами фізичної і розумової праці;
г) культура — сукупність цінностей, традицій і звичаїв, які сформувалися в процесі розвитку людського суспільства, і творча діяльність людей щодо їхнього використання, збереження, поширення і вироблення.
Завдання 17
Оцінка категорії «цінність» у соціології
Цінність — одна з основних категорій соціології. Визначіть, яке з наведених нижче суджень відповідає принципу «віднесення до цінності», сформульованому М. Вебером:
а) викладач історії повинен відверто виголошувати свої політичні цінності;
б) віднесення до цінностей означає не більше ніж філософське тлумачення наукового інтересу, який керує вибором і обробкою (інтерпретацією) об’єкта наукового інтересу;
в) цінності — лише вираження загальних настанов своєї доби, оскільки кожна доба має свої преференції та абсолюти;
г) віднесення до цінності залежить від напрямку інтересу того чи того дослідника та від загальної спрямованості «інтересів епохи»;
д) панівні ціннісні ідеї даної епохи чи суспільства визначатимуть погляд дослідника, сприятимуть формуванню його ціннісної позиції.
Завдання 18
Визначення співвідношення понять «цінності» і «потреби»
1. Дайте визначення понять «цінність», «потреби», покажіть особливість їхньої взаємодії.
2. За функціональною роллю потреби поділяються на базові — ті, що уточнюють сенс життя, та інструментальні — ті, що уточнюють спрямованість потреб стосовно засобів досягнення базових потреб. Підкресліть прямою рискою те, що ви вважаєте базовими (термінальними) цінностями, а хвилястою — інструментальними цінностями:
активна життєва позиція;
здоров’я;
щасливе сімейне життя;
сімейний добробут;
злагода в суспільстві;
наявність вірних друзів;
свобода;
краса;
вихованість;
незалежність;
толерантність;
творчість;
освіченість;
охайність;
самореалізація;
істина;
цікава робота;
кохання;
раціоналізм;
відповідальність;
самостійність;
громадське визнання;
соціальна справедливість;
життєва мудрість.
Завдання 19
Оцінка форм функціонування ціннісних відносин
Наведіть конкретний приклад:
цінності — мети;
цінності — норми;
цінності — ідеалу;
цінності — бажання.
Завдання 20
З’ясування авторів соціологічних теорій
Назвіть учених, що розробляли соціологічні теорії:
аномії;
соціального конформізму;
соціальної настанови;
соціальної дистанції;
масової культури;
класів;
бюрократії.
(К. Хорні, Е. Фромм, Р. Мертон, Е. Дюркгейм, Ф. Знанецький, Г. Олпорт, С. Паркер, Д. Рісмен, Р. Парк, Е. Берджес, Е. Богардус, К. Маркс, Е. Гоулднер, М. Вебер).
Завдання 21
Визначення суті соціологічного методу
Знайдіть і підкресліть найбільш правильне визначення суті методу соціологічного дослідження:
Метод соціологічного дослідження — це:
а) система принципів;
б) сукупність технічних засобів;
в) сукупність спеціальних прийомів;
г) правила та способи.
Завдання 22
Визначення виду соціологічного дослідження
Підкресліть найбільш складний і глибокий вид соціологічного дослідження:
а) описове;
б) аналітичне;
в) розвідувальне.
Завдання 23
Визначення характеру соціологічного дослідження
Підкресліть правильне твердження.
а) соціологічне дослідження завжди є соціальним;
б) соціальне дослідження завжди є соціологічним.
Завдання 24
Соціологічна оцінка якості системи управління
Назвіть автора наведеного висловлювання «Царі повинні філософствувати, а філософи царювати».
Завдання 25
Оцінка соціальної значимості активності людини
Кому належить твердження «Сенс життя людини — в досягненні вищого блага через діяльність»?
Додаток 2
Професійний кодекс соціолога
Професійний кодекс соціолога було схвалено на VI Всесоюзній конференції Радянської соціологічної асоціації в березні 1987 р.
Російське товариство соціологів (РТС), створене 1991 р., підтвердило чинність цього Кодексу за винятком 1-го розділу «Загальні положення» як такого, що не відповідає сучасним суспільним умовам. Нову редакцію цього розділу має ухвалити чергова конференція РТС. Нижче наведено чинні розділи Кодексу*.
II. Дослідна діяльність
1. Соціолог виявляє професійну компетентність, наукову чесність та коректність на всіх етапах соціологічного дослідження.
2. Спираючись на ідеал досягнення істини, соціолог приділяє особливу увагу прагненню максимальної достовірності й надійності соціологічної інформації та висновків, яких доходять завдяки аналізу цієї інформації.
3. Як представник наук про суспільство, соціолог має запобігати тому, щоб під час аналізу соціальних проблем та процесів його особисті інтереси та інші побічні чинники перешкоджали встановленню наукової істини.
4. Соціолог несе особисту відповідальність за результати, здобуті завдяки застосуванню програм та методик інших дослідників, а також за використання чужих ідей та результатів у власній науковій роботі.
5. Плагіат та привласнення в будь-яких формах чужих ідей неприпустимі й несумісні з професійною діяльністю.
6. Соціолог вважає своїм обов’язком спиратися не лише на ідеї та результати безпосередніх попередників у своїй науковій галузі, а й на знання, набуті в суміжних сферах наукових досліджень.
7. Соціолог повинен у такий спосіб будувати свою дослідну діяльність, щоб не порушувати обмежень, зумовлених обсягом наявних ресурсів, пізнавальних можливостей методів і техніки дослідження.
8. У відносинах із замовником соціолог забезпечує професійне розв’язання проблем, суворо додержує умови, передбачені договірними відносинами або зобов’язаннями в будь-якій іншій формі.
9. Соціолог може спиратися на підтримку й допомогу з боку Соціологічної асоціації, її органів та місцевих відділень щодо створення умов для своєї дослідної діяльності, захисту професійної гідності та честі.
III. Наукові дискусії та полеміка
1. Соціолог обстоює свої погляди, ідеї та концепції, незважаючи на кон’юнктуру та авторитети. Захист своїх поглядів, прояв наукової чесності та принциповості вимагають від нього моральної стійкості та громадянської мужності, здатності заперечувати загальноприйняті погляди на те чи те явище соціального життя, авторитети в науці. Підставами, що вможливлюють таку позицію, є непохитність особистого світогляду та чітка моральна позиція.
2. Ставлення соціолога до інших ідей та людей — авторів та прихильників таких ідей — визначається терпимістю та повагою. Наукова критика та полеміка як природні для науки форми її розвитку несумісні з «навішуванням» ідеологічних ярликів і тим більше з будь-якими спробами зведення рахунків, розправи з опонентами.
3. Повсякденну діяльність соціолога, його контакти та зв’язки з колегами характеризують взаємоповага в обстоюванні істини, висока культура почуттів, тактовність, здатність спілкуватися, гідна звання вченого-суспільствознавця поведінка.
IV. Наукові публікації
1. Незважаючи на об’єктивну потребу якнайшвидшого оприлюднення набутих нових знань, соціолог утримується від несвоєчасних публікацій, якщо їх висновки та рекомендації недостатньо перевірені й обґрунтовані. Соціологічні публікації, принаймні такі, що базуються на емпіричних даних, окрім відповідності загальнонауковим вимогам, мають містити інформацію, що дозволяє професіонально оцінити коректність постановки дослідних завдань та досягнутий ступінь достовірності одержаних даних.
2. Соціолог має дбати про те, щоб матеріали, використані пресою, на радіо та телебаченні, які прямо або опосередковано віддзеркалюють результати дослідження, також задовольняли б ці вимоги.
3. Повага до праці своїх колег і попередників, обов’язковість посилання на їхні здобутки та зв’язок з науковою працею (звітом про дослідження), що публікується, подяка за будь-яку допомогу, яка заперечує співавторство, є засадничими нормами наукового спілкування соціолога.
V. Респонденти та обстежувані
1. У стосунках з респондентами соціолог буде суворо додержувати гарантії конфіденційності, нерозголошення повідомлюваних респондентами відомостей. Винятком є випадки, коли це не передбачено програмою збору даних, про що респондентів (обстежуваних) повідомляють заздалегідь.
2. Закон соціологічної діяльності — не вдаватися до методів, техніки, процедур, які принижують особисту гідність респондентів (обстежуваних) та зачіпають їхні інтереси.
VI. Відповідальність за порушення професійного кодексу соціолога
1. Вступ до РТС є водночас актом узяття на себе відповідальності та обов’язків, зумовлених положеннями та вимогами професійного кодексу соціолога. Соціолог сприймає за обов’язок захист честі свого професійного товариства, він не використовуватиме членство в РТС так, щоб це перешкоджало громадській репутації РТС.
2. Член РТС, котрий порушив професійний кодекс та свідомо ухиляється від дотримування його положень і вимог, підлягає моральному громадському осуду та критиці з боку своїх колег, а у виняткових випадках піддається покаранню згідно зі статутом РТС.
3. Про випадки порушення професійного кодексу соціолога повідомляють на загальних зборах (конференціях) членів РТС та у відповідних виданнях РТС.
Додаток 3
СТАТУТСоціологічної асоціації України*
1. Загальні положення
1.1. Соціологічна асоціація України (далі — Асоціація) — добровільна, наукова, громадська організація, що об’єднує громадян і трудові колективи України, які працюють у галузі соціології.
1.2. Асоціація є юридичною особою; має свої розрахункові рахунки в банках, необхідні для її роботи, круглу печатку, відповідні бланки і свою символіку, зразки якої затверджує Президія Асоціації і яку реєструють у встановленому порядку, має право видавничої діяльності.
1.3. Асоціація тісно співпрацює з Національною Академією Наук України, вузами України, їхніми соціологічними підрозділами та іншими соціологічними закладами й організаціями.
1.4. Асоціація репрезентує інтереси соціологів України як членів професійного співтовариства у державних та громадських органах України та поза її межами.
1.5. Діяльність Асоціації поширюється на територію України.
1.6. Соціологічна асоціація України — це самостійна національна асоціація, яка є правонаступницею відділення Радянської соціологічної асоціації АН СРСР в Україні.
1.7. Асоціація має право засновувати або входити до міжнародних громадських (неурядових) організацій, створювати міжнародні спілки, об’єднання громадян, безпосередньо підтримувати міжнародні контакти та зв’язки, укладати відповідні угоди, а також брати участь у здійсненні заходів, що не суперечать міжнародним зобов’язанням України.
1.8. Асоціація у своїй діяльності спирається на Конституцію України, чинне законодавство та цей Статут.
1.9. Місце перебування керівних органів Асоціації — м. Київ.
2. Мета і завдання
2.1. Головною метою Асоціації є сприяння підвищенню професійного рівня та практичної цінності соціологічних досліджень та розробок, захист законних інтересів соціологів України. Асоціація виступає за гласність результатів соціологічних досліджень і даних соціальної статистики. Доступність для громадян результатів соціологічних досліджень — неодмінна умова сприяння демократичному розвиткові держави України.
2.2. Завданнями Асоціації є сприяння:
— розвиткові соціології, її теоретичного змісту, методологічної та методичної обладнаності, підвищенню ефективності досліджень, обґрунтованості та соціальної дієвості рекомендацій;
— вирізненню пріоритетних проблем соціального розвитку України та її регіонів;
— ефективному використанню результатів соціологічних досліджень у практиці законотворення, соціального управління та самоврядування;
— формуванню та результативному функціонуванню служб соціального розвитку на підприємствах (об’єднаннях), в організаціях та галузях народного господарства, областях, містах, районах;
— соціологічній освіті управлінських кадрів, підготовці соціологів у вузах України, розвитку різних форм підвищення кваліфікації соціологів, у тому числі стажування, аспірантури і докторантури;
— розвиткові соціологічного вивчення громадської думки, процесів її формування та зміни;
— розвиткові та вдосконаленню соціальної та демографічної статистики України;
— розвиткові наукових зв’язків та співпраці соціологів України з зарубіжними вченими, у тому числі української діаспори, міжнародними та міжрегіональними соціологічними організаціями;
— соціологічному консультуванню та експертному обслуговуванню державних, кооперативних та інших організацій і закладів, підприємств, об’єднань згідно з їхніми запитами.
2.3. Відповідно до своїх завдань Асоціація в установленому порядку здійснює такі функції:
— інформаційне обслуговування координації та кооперації діяльності своїх членів;
— бере участь у проведенні та організації з’їздів, конференцій, симпозіумів, нарад, шкіл, курсів та інших комунікативних заходів самостійно або спільно з іншими науковими, а також державними організаціями;
— підтримує членів Асоціації в проведенні досліджень як самостійно, так і спільно із членами інших соціологічних організацій, у тому числі порівняльних міжрегіональних, міжнаціональних досліджень, у тому числі й міжнародних;
— поінформовує членів Асоціації про зміст і результати соціологічних досліджень в Україні та за кордоном;
— поінформовує про досвід кращих служб соціального розвитку, поширює їхню методичну документацію, повідомляє про їхнє консультування, організовує різні науково-дослідні секції;
— бере участь в організації науково-дослідних робіт, створює на базі своїх відділень або секцій для розв’язання статутних завдань госпрозрахункові науково-дослідні центри соціологічного профілю, навчально-освітні та впроваджувальні фірми зі статусом юридичної особи, засновує підприємства;
— має право займатися видавничою діяльністю, публікує наукові праці членів Асоціації, видає наукові бюлетені та щорічники, наукові та науково-публіцистичні періодичні видання;
— може здійснювати господарську та іншу комерційну діяльність через створення госпрозрахункових закладів та організацій зі статусом юридичної особи, засновувати підприємства;
— бере участь в організації експертно-консультативної діяльності з питань соціології, в проведенні громадських соціологічних експертиз, культурно-просвітницьких, ідеологічних, політичних, правових, соціальних, економічних, організаційних, технічних та інших проектів;
— акредитація служб, груп та Центрів, що здійснюють соціологічні дослідження в Україні;
— може здійснювати наукові зв’язки із зарубіжними соціологами;
— направляє соціологів — членів Асоціації, а також інших громадян у зарубіжні відрядження, приймає зарубіжних гостей в Україні;
— провадить в Україні міжнародні семінари, симпозіуми, конференції, конгреси, здійснює участь соціологів України у таких самих заходах за кордоном;
— може розвивати науковий обмін публікаціями та бібліографічною інформацією між соціологами України та іншими зарубіжними соціологічними організаціями.
2.4. Асоціація виступає на захист законних інтересів членів Асоціації в державних та громадських органах:
— бере участь у розв’язанні конфліктних ситуацій, які стосуються інтересів її членів;
— здійснює клопотання перед компетентними органами державних та громадських організацій щодо нагородження та заохочення членів Асоціації за внесок у розвиток та впровадження її досягнень у практику;
— висуває кандидатів у дійсні члени та члени-кореспонденти Академії наук України;
— репрезентує наукові праці з питань соціології на присудження премій;
— пропонує кандидатури своїх представників для роботи в державних та громадських організаціях;
— має право вносити пропозиції в органи влади та управління.
3. Члени Асоціації, їхні права і обов’язки
3.1. Асоціація може мати індивідуальне і колективне членство, крім того, у її складі є почесні члени.
3.2. Індивідуальними членами Соціологічної асоціації України можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, котрі визнають Статут Асоціації, беруть активну участь у її діяльності, сплачують членські внески.
Прийняття в індивідуальні члени Асоціації здійснюється на підставі письмової заяви кандидата та рекомендації двох індивідуальних членів Асоціації, котрі підтверджують його діяльність у галузі соціології.
Питання щодо прийняття вирішує бюро Відділення з подальшим затвердженням Президією Асоціації. Рішення питання щодо прийняття до Асоціації приймають відкритим голосуванням. Рішення вважається затвердженим, якщо за нього проголосували не менш ніж половина членів відповідного бюро.
Відмову в прийнятті в члени Асоціації можна оскаржити в Правлінні або на З’їзді. Рішення останнього є остаточним.
Члени Міжнародної Соціологічної Асоціації можуть бути членами САУ.
Індивідуальним членам Асоціації видають членські квитки встановленого Президією зразка.
3.3. Індивідуальні члени Асоціації мають право:
— брати участь у зборах відділення Асоціації за місцем проживання;
— обирати та бути обраними до керівних органів Асоціації;
— застосовувати з науковими та прикладними цілями у визначеному Асоціацією порядку матеріали соціологічних досліджень, що містяться у фондах Асоціації;
— можуть придбати на пріоритетних засадах видані Асоціацією наукову літературу, інформаційні матеріали і бюлетені;
— публікувати свої наукові праці у виданнях Асоціації, брати участь у наукових конференціях, симпозіумах і міжнародних зустрічах, що вона проводить;
— брати участь у виборах керівних органів Соціологічної асоціації України;
— брати особисту участь у засіданнях органів Асоціації принаймні з дорадчим голосом;
— об’єднуватися у групи (первинні організації) за територіальним або проблемним принципом.
3.4. Індивідуальні члени Асоціації зобов’язані:
— додержуватися Статуту Асоціації;
— брати участь у діяльності принаймні одного з відділень Асоціації;
— сприяти втіленню результатів соціологічних досліджень у практичну діяльність;
— регулярно сплачувати членські внески.
3.5. Колективними членами Асоціації можуть бути колективи наукових інститутів або їхніх підрозділів, факультетів, відділень, лабораторій або кафедр вузів, підрозділів виробничих об’єднань, підприємств, редакцій часописів і газет, інших закладів, організацій або їхніх підрозділів, що здійснюють дослідження в галузі соціології. Прийом у колективні члени Асоціації здійснюється на засіданні бюро Відділення на підставі рішення (заяви) колективу з подальшим його затвердженням Президією Асоціації.
3.6. Колективні члени Асоціації мають право:
— користуватися в порядку, визначеному Асоціацією, матеріалами соціологічних досліджень, що містяться у фондах Асоціації, отримувати на пріоритетних засадах видану Асоціацією наукову літературу, інформаційні матеріали та бюлетені;
— публікувати результати соціологічних досліджень у виданнях Асоціації, брати участь у конференціях, симпозіумах, міжнародних зустрічах, що їх проводить Асоціація;
— делегувати своїх представників для участі у виборах керівних органів Соціологічної Асоціації України;
— отримувати інформацію про заходи, здійснювані Асоціацією та її підрозділами;
— одержувати від органів Асоціації теоретичні та методичні консультації в галузі соціології.
3.7. Колективні члени Асоціації зобов’язані:
— сприяти проведенню заходів, здійснюваних Асоціацією;
— проводити дослідження на високому професійному рівні, відповідно до вимог методики та техніки організації опитувань та обробки даних;
— інформувати Асоціацію про проведену роботу в галузі соціології;
— надавати програми та результати досліджень Президії Асоціації на її запит для поповнення банку даних;
— сприяти втіленню результатів соціологічних досліджень у практичну діяльність;
— регулярно сплачувати членські внески.
3.8. Почесними членами Соціологічної Асоціації України можуть бути обрані українські та іноземні громадяни, котрі мають особливі заслуги в галузі соціології та її практичного застосування. Почесних членів за пропозицією Президії обирають на з’їздах Соціологічної асоціації України.
3.9. Колективні та індивідуальні члени, котрі не виконують своїх обов’язків, зокрема, не сплачують упродовж календарного року членські внески, виключаються з лав Асоціації. Рішення про виключення приймає бюро відділення або комітету з подальшим затвердженням Президією Соціологічної Асоціації України. Таке рішення може бути оскаржене Правлінням або З’їздом Асоціації. Рішення З’їзду є остаточним.
4. Структура і керівні органи Асоціації
4.1. З’їзд, що є вищим органом Соціологічної асоціації України, скликає Правління не рідше ніж один раз на два роки.
За можливості З’їзд приурочують до науково-практичної соціологічної конференції, яка провадиться зазвичай у рік, що передує Міжнародному соціологічному конгресові.
4.2. Норми представництва організацій Асоціації на З’їзд, які встановлює її Президія, єдині для всіх організацій, окремо для індивідуальних і колективних членів.
4.3. Делегатів З’їзду обирають на загальних зборах відділень на підставі загального, прямого і рівного виборчого права. З’їзд є правомочним, якщо в його роботі беруть участь не менше двох третин обраних делегатів.
4.4. З’їзд Соціологічної асоціації України:
— ухвалює її Статут, вносить до нього зміни та доповнення;
— обговорює найважливіші теоретичні та методологічні проблеми соціології, питання застосування її результатів у житті суспільства;
— визначає тему наступної наукової соціологічної конференції, інші наукові та науково-організаційні завдання Асоціації;
— визначає кількісний склад Правління, Ревізійної комісії, Президента та віце-президента;
— обирає таємним голосуванням Правління, Ревізійну комісію, Президента та віце-президента Асоціації терміном на два роки;
— розглядає апеляції членів Асоціації, адресовані З’їздові;
— приймає рішення щодо реорганізації або скасування Асоціації.
4.5. Право висування кандидатів у члени Правління та Ревізійної комісії, Президента та віце-президентів має кожний делегат З’їзду, у тому числі право на самовисування. Крім спеціально обумовлених випадків З’їзд ухвалює рішення простою більшістю голосів відкритим голосуванням. Таємне голосування здійснюється позначкою в бюлетені тих кандидатур, за які делегат віддає свій голос.
Обраними віце-президентом, членами Правління та членами Ревізійної комісії вважають кандидатів, які одержали найбільшу кількість голосів у межах визначеної З’їздом кількості віце-президентів, членів Правління та Ревізійної комісії відповідно.
Обраним Президентом є кандидат у Президенти, який одержав найбільшу кількість голосів (відносна більшість).
4.6. На посаду Президента один і той самий член Асоціації не може бути обраний більше ніж на два терміни підряд.
4.7. У період між з’їздами діяльністю Асоціації керує її Правління, яке:
— обирає редакційні колегії та ради друкованих органів Асоціації;
— організовує і перевіряє виконання рішень З’їзду Асоціації;
— обирає почесних членів;
— заслуховує звіти Президента і Президії, бюро відділень, керівництва дослідних центрів комітетів та секцій Асоціації, редколегій та редакційних рад;
— розглядає звернення членів Асоціації стосовно ураження їхньої власної або професійної гідності з боку посадових осіб у зв’язку з виконанням членом Асоціації його професійного обов’язку;
— представляє роботи з проблем соціології для участі в конкурсах на нагородження медалями та присудження іменних премій НАН України;
— обговорює і затверджує пропозиції Президії про створення або скасування відділень, дослідних комітетів та секцій Соціологічної асоціації України на підставі встановленого порядку та затверджує Положення про них;
— на підставі подання Президії Асоціації розглядає та затверджує фінансові кошториси Асоціації та звіти про їх виконання;
— розглядає заяви та пропозиції членів Асоціації, подані на його адресу;
— обговорює й приймає рішення з апеляцій, поданих на адресу Правління Асоціації.
Пленум Правління вважається чинним, якщо в його роботі бере участь понад половина його членів. Правління схвалює рішення відкритим голосуванням простою більшістю членів, що беруть участь в його роботі. Правління збирається не рідше одного разу на півроку.
4.8. У період між Пленумами Правління Асоціації роботу здійснює Президія Асоціації, до складу якої на чолі з Президентом входить попередній Президент, усі віце-президенти, Вчений секретар Соціологічної асоціації України та головні редактори соціологічного журналу і соціологічної газети України.
Президія Соціологічної асоціації України:
— організовує й перевіряє виконання рішень З’їздів та Пленумів Правління;
— здійснює підготовку до З’їздів, наукових соціологічних конференцій, пленумів правління САУ;
— затверджує структуру, штати та посадові оклади співробітників усіх органів Асоціації;
— за поданням Президента затверджує одного з віце-президентів першим віце-президентом, який виконує обов’язки Президента за його відсутності, хвороби, смерті або відставки;
— за поданням Президента затверджує кандидатуру Вченого секретаря Асоціації;
— розглядає та виносить на затвердження Правління пропозиції про створення або скасування відділень, дослідних комітетів і секцій;
— організовує конкурси на кращі роботи в галузі соціології;
— здійснює зв’язки з іншими громадськими, іноземними та міжнародними організаціями та центрами, рекомендує представників Соціологічної асоціації України до міжнародних соціологічних асоціацій, організацій та їхніх органів;
— здійснює регулярний обмін інформацією й співпрацює з іншими несоціологічними асоціаціями та науковими товариствами, науково-дослідними та навчальними закладами, а також з іншими організаціями та закладами України, інших країн;
— організовує в затвердженому порядку видання періодичної та неперіодичної літератури;
— створює редакційні колегії колективних монографій, збірок наукових праць та методик, що видаються Соціологічною асоціацією України;
— затверджує зразки печаток, атрибутики та символіки Асоціації;
— визначає напрями та пропорції витрат матеріальних і фінансових ресурсів Асоціації, розпоряджається її коштами;
— керує роботою секретаріату (секретаря) правління;
— відкриває й закриває рахунки в кредитних закладах, здійснює від імені Соціологічної асоціації України всілякі акти, укладає угоди;
— двічі на рік надає всім відділенням інформацію про надходження та витрати коштів Асоціації;
— організовує на громадських засадах соціологічну експертизу культурно-просвітницьких, ідеологічних, політичних, правових, соціальних, економічних, організаційних, технічних тощо проектів;
— не рідше одного разу на рік подає звіт про свою діяльність до правління Асоціації.
Засідання Президії чинне за умови присутності на ньому понад половини його членів. Рішення Президії ухвалюються відкритим голосуванням простою більшістю його членів. Президент зобов’язаний скликати засідання Президії в усіх випадках, коли цього вимагає не менше третини Президії. За відсутності Президента Президію скликає заступник Президента.
4.9. Президент Соціологічної асоціації України:
— репрезентує Асоціацію, її законні інтереси під час переговорів з іншими товариствами, громадськими або державними організаціями;
— скликає Президію та головує на її засіданнях;
— при потребі скликає позачерговий Пленум Правління;
— представляє Президії одного з віце-президентів для затвердження його першим віце-президентом і кандидатуру Вченого секретаря.
4.10. Угоди, зобов’язання, доручення та інші фінансові документи підписують відповідно Президент (за його відсутності — перший віце-президент) Асоціації та голови Бюро Відділень. Фінансові документи до того ж підписують бухгалтер Асоціації та бухгалтери відділень (функції бухгалтера може виконувати вчений секретар).
4.11. Практичну роботу з виконання рішень з’їзду, Правління та Президії Соціологічної асоціації України здійснює секретаріат Президії на чолі з Ученим секретарем Асоціації. Штатний розпис секретаріату затверджує Правління, кадровий склад визначає Президія Соціологічної асоціації України.
4.12. По областях України, за наявності не менше ніж 30 членів Асоціації, за рішенням Правління можуть створюватися відділення Асоціації. Завдання відділень визначають статутні завдання Соціологічної асоціації України і розв’язують їх у межах відповідних міст (областей).
Відділення Асоціації може бути юридичною особою після реєстрації місцевими органами державної влади, мати свої печатки, штампи і бланки, зразки яких затверджує його керівний орган та які реєструються згідно зі встановленим порядком, поточний рахунок у закладах Держбанку. Відділення має право створювати для виконання статутних завдань у визначеному порядку філії й надавати їм необхідних прав.
Відділення Асоціації у своїй діяльності спирається на свої Положення, що не суперечать статуту Асоціації, ухвалюються загальними зборами Відділення й затверджуються Президією Асоціації та реєструються в затвердженому порядку.
Вищим органом відділень є загальні збори, що їх скликають не менше одного разу на рік. Для ведення поточної роботи збори обирають Бюро відділення (кількість визначають збори), його голову, заступника голови, вченого секретаря відділення й контрольно-ревізійну комісію.
Органи відділення Асоціації організовують роботу в регіоні у період між загальними зборами, для цього вони наділені всіма повноваженнями.
4.13. З метою сприяння ефективнішій розробці актуальних проблем соціології для виконання статутних завдань Асоціація створює Дослідні комітети, які затверджує Президія Соціологічної асоціації України, та обласні (міські) дослідні секції.
Дослідні комітети та секції створюють за наявності:
а) програми колективної науково-дослідної та науково-практичної діяльності;
б) ініціативної групи, яка готова виконувати й організовувати виконання поданої програми.
Дослідні комітети та секції на зборах своїх членів обирають бюро комітету (секції), його голову, заступника та вченого секретаря, котрі здійснюють виконання програми діяльності секції. Термін перебування на посаді голови Дослідного комітету або секції обмежений вісьмома роками.
Дослідні комітети та секції Соціологічної асоціації України:
— організовують та координують наукові дослідження за відповідними проблемами соціології;
— обговорюють наукові доповіді своїх членів або запрошених учених;
— провадять симпозіуми, «круглі столи» та інші різновиди наукових зустрічей з проблем соціології;
— рекомендують кращі праці своїх членів до друку в соціологічних журналах та виданнях Асоціації;
— сприяють розвиткові зв’язків науки з практикою, застосуванню результатів соціологічних досліджень у громадському житті.
5. Контрольно-ревізійні органи Соціологічної асоціації України
5.1. Контрольно-ревізійна комісія Асоціації обирається З’їздом, вона обирає зі свого складу Голову, заступника та секретаря. Члени ревізійної комісії можуть брати участь у засіданнях органів, які вони перевіряють, із правом дорадчого голосу.
5.2. Контрольно-ревізійна комісія Асоціації:
— здійснює контроль за виконанням Статуту Асоціації;
— перевіряє виконання рішень З’їзду та Правління;
— здійснює ревізію фінансово-господарської діяльності Асоціації, її Президії, відділення госпрозрахункових організацій, дослідних комітетів та секцій;
— перевіряє роботу органів Асоціації на підставі заяв та скарг членів;
— здійснює методичне керівництво діяльністю ревізійних комісій відділень та надає допомогу в удосконаленні форм роботи підрозділів Асоціації.
5.3. Засідання контрольно-ревізійної комісії скликаються за потреби, проте не рідше ніж один раз на шість місяців. Засідання чинне, якщо на ньому присутня понад половина його членів. Рішення комісії ухвалюються відкритим голосуванням простою більшістю її членів. На підставі результатів перевірки та ревізій комісія надає пропозиції для обговорення Президії або Правління Асоціації. По завершенню кожної перевірки комісія доводить про її результати органам Асоціації. У своїй діяльності вона звітується перед З’їздом Соціологічної асоціації України.
6. Юридичний статус Асоціації
Асоціація є юридичною особою, має круглу печатку, штампи, бланки, емблему, зразки яких затверджує Президент та які реєструють у визначеному порядку.
7. Кошти та майно Асоціації
7.1. Фінансові кошти Асоціації створюються за рахунок внесків індивідуальних та колективних членів, регіональних внесків під час проведення конференцій (з’їздів), доходів від видавничої, господарської та іншої комерційної діяльності, створених госпрозрахункових закладів, організацій, а також спонсорських та інших добровільних внесків, у тому числі й зарубіжних.
7.2. Індивідуальні члени сплачують внески раз на рік у розмірі одного відсотка від середньої заробітної плати за останній квартал поточного року. Вступний внесок сплачується в розмірі 1 % середньомісячного доходу за квартал, що передує вступу.
7.3. Колективні члени Асоціації сплачують вступний внесок у розмірі двох мінімальних окладів, затверджених законодавством України на момент вступу. Щорічний внесок має становити три мінімальні оклади.
7.4. Грошові кошти витрачають на: заробітну плату штатним співро-бітникам секретаріату Асоціації, оплату витрат на відрядження членів Асоціації у зв’язку з проведенням заходів Асоціації, проведення семінарів, конференцій та симпозіумів, проведення конкурсів на кращу роботу різних груп соціологів (студентів, аспірантів, молодих вчених, заводських соціологів тощо), видавничу діяльність Асоціації, організаційно-господарську діяльність.
7.5. Правління Соціологічної асоціації України на договірних засадах із представниками відділень спеціальною резолюцією визначає розмір відрахувань від членських внесків в усіх відділеннях для загальних потреб Асоціації на рахунок Асоціації.
7.6. Асоціація може виступати як засновник створюваних наукових товариств, госпрозрахункових об’єднань, фірм, лабораторій тощо як самостійних організацій (юридичних осіб) при Соціологічній асоціації України.
7.7. Асоціація, створені нею заклади та організації зобов’язані вести оперативний і бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватися в органах державної податкової інспекції та сплачувати в бюджет кошти в порядку та розмірах, передбачених законодавством.
8. Порядок припинення діяльності Асоціації
8.1. Припинення діяльності Асоціації може бути здійснене через її реорганізацію або скасування.
8.2. Скасування Асоціації або її реорганізація можуть здійснюватися на підставі рішення З’їзду Соціологічної асоціації України, якщо за це проголосують не менше двох третин делегатів, а також у порядку, визначеному законом.
8.3. Кошти та інше майно Асоціації, у тому числі в разі її скасування, не можуть перерозподілятися серед її членів та використовуватися для виконання статутних завдань або на благодійні акції, а у випадках, передбачених законодавчими актами, на підставі рішення суду передаються в дохід держави.