І. Альтерантивні тести (можлива відповідь на питання: або “так”, або “ні”, пояснення чому).
Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначити ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні?
Чи можна агностицизм розглядати як форму ідеалізму?
Чи є агностики серед матеріалістів?
Чи є серед ідеалістів моністи?
Чи може об”єктивний ідеалізм визнавати реальне існування матеріального світу?
Чи визнає суб”єктивний ідеалізм існування матеріального світу незалежно від відчуттів і розуму людини?
Чи змінювався предмет філософії в історії розвитку філософської думки?
Чи була марксистська філософія першою в світі системою матеріалізму?
Чи є системи філософії, що ототожнюють матерію і свідомість?
Чи може за Арістотелем матерія існувати без форми?
Чи тотожні філософські поняття “мова” й “мовлення”?
Чи існує у світі суб”єктивна компонента?
Чи є загальне в одиничному?
Чи тотожні поняття “причинність” і “каузальність”?
Чи може необхідне водночас бути випадковим?
Чи тотожні поняття “народонаселення” і “суспільство”?
Чи тотожні поняття “індивид” і “особистість”?
Якщо філософія визначається як наука, чи може така філософія визнавати існування національної філософії?
Чи тотожні поняття “культура” і “цивілізація”?
Чи є в істині релятивне?
Чи є в істині абсолютне?
Чи може свобода бути абсолютна?
Чи визнає монофізитство людську природу Ісуса Христа?
Чи визнає пантеїзм тотожність природи і Бога?
Чи визнає апологетика античну філософію?
Чи визнає схоластика філософські ідеї Платона і Арістотеля?
Чи визнає східний перипатетизм авторитет Арістотеля?
Чи погоджуються номіналісти з вченням Платона про ідеї, поняття?
Чи погоджуються реалісти з вченням Платона про ідеї, поняття?
Чи може об”єкт пізнання існувати без суб”єкту пізнання?
П. Альтернативні тести (друга версія)
Особистістю народжуються, або стають?
З сучасного погляду на предмет філософії вона є світоглядною наукою, або світоглядом?
Що в людській мові сформувалось раніше: поняття якості, або поняття кількості?
Що є більш багатим за змістом – одиничне, або загальне?
Що відображає сутність явища за Кантом – “річ у собі” або “річ для себе”?
Гегель був представником об”єктивного ідеалізму, або представником суб”єктивного ідеалізму?
Декарт розробив індуктивний метод, або дедуктивний метод?
Світосприйняття відноситься до релігійного або філософського відображення світу?
Світорозуміння характеризує міфологічне або філософське відображення світу?
Світорозуміння характеризує релігійне або філософське відображення світу?
Марксизм створив формаційний або культурологічний підхід вивчення історії філософії?
Схоластична філософія була теоцентричною або космоцентричною?
Антична філософія була космоцентричною або антропоцентричною?
Філософія Відродження була “техноцентричною” або антропоцентричною?
Що таке суспільний договір: угода між народом і владою або угода між кількома державами?
Що для софістів було головним: досягнення істини або засіб доказу?
Чому віддає перевагу детермінізм: випадковості або причинност?
Чому віддає перевагу індетермінізм: випадковості або причинності?
Апологетика є характеристикою патристики або схоластики?
Хто засновник томістської філософії: Фома Невіруючий або Фома Аквінський?
Що відроджує філослофія Відродження: гармонійну людину доби античності, або політеїзм стародавніх греків?
Що характеризує натурфілософію Відродження: геоцентризм або геліоцентризм?
Від чого абстрагувався Макіавеллі: морально-етичних оцінок або законів?
Що може стимулювати людську працю за Мором: примус або висока мораль?
Які якості за Локком є первинними: смак, звук, колір або форма, простір, рух, спокій?
Які якості є вторинними за Локком: густина, протяжність, число або колір, смак, звук?
Як можна подолати “відчуження” за Марксом: шляхом знищення приватної власності або шляхом підвищення свідомості людей?
Що є основою неповторності людини за Юркевичем: розум або серце?
Світ символів за Сковородою: це Біблія або логіка?
Чим є праця за Лютером: покликом або тягарем?
Ш. Тест на пошук визначеного поняття (дефінієндума) по його визначенню (дефінієнсу)
Що визначається марксистами як об”єктивна реальність, яка дана нам в почуттях?
Що у філософії визначається як єдність сутності і існування?
Що у філософії визначається як теорія пізнання?
Що у філософії визначається як вчення про світ?
Що у філософії визначається як система цінностей і життєвих сенсів?
Яка частина філософського знання вивчає загальні підходи до пізнання і розуміння буття?
Яка філософська дисципліна осмислює власний шлях, генезу філософї?
Яка філософська категорія відображає єдність якості і кількості, межу між якісними змінами?
Яка філософська категорія відображає послідовність явищ і процесів?
Яка філософська категорія відображає розташування одних предметів біля інших?
Яка філософська категорія відображає проблематичність або необов”язковість зв”язків, явищ, подій?
Яка філософська категорія відображає обов”язковість, стійкість зв”язків, неминучість явищ і подій?
Яка філософська категорія відображає процес переходу до нової якості?
Яка філософська категорія відображає полярну спрямованість тенденцій, явищ процесів, що є взаємовиключеними?
Яка філософська категорія відображає єдність суттєвих властивостей об”єкту або процесу, що відрізняють їх від інших об”єктів або процесів?
Яка філософська категорія визначається як сукупність елементів, що знаходяться у певних зв”язках і відношеннях один до одного, створюють певну цілісність?
Яку філософську категорію визначають як соціально організоване виробництво різновиду знання?
Що у філософії визначають як цілеспрямовану діяльність, яка створює принципово нові і соціально значущі матеріальні та духовні цінності?
Що у філософії визначають як образ, адекватний відображуваному об”єкту?
Що у філософії визначають як специфічну форму взаємодії суб”єкту й об”єкту, кінцевою метою якої є істина, розробка моделей, програм, спрямованих на освоєння об”єкта відповідне до потреб суб”єкта?
Що у філософії визначають як міру людського у людині?
Що у філософії визначають як найвищу форму і результат відображення дійсності?
Що у філософії визначають як активну діяльність конкретно-історичного суб”єкта, у ході якої він здійснює матеріальне перетворення об”єкта відповідно до своїх цілей, розвивається і змінюється сам?
Що у філософії визначають як діяльність на грунті пізнання необхідності?
Що у філософії визначають як такий напрям розвитку, що забезпечує більш високий ступінь і потенціал розвитку?
Якою філософською категорією позначають такий перехід від старої якості до нової, за якого певні риси старої якості входять у нову якість?
Що у філософії визначається як джерело розвитку?
Що у філософії визначають як здійснену можливість?
Яка філософська категорія відображає відносність істини?
Що у філософії визначається як перехід у протилежну нову якість?
ІV.тест “Філософські категорії”
Задана філософська
категорія
Назвати протилежну
філософську категорію
Дати визначення
протилежної
філософської категорії

91. Матеріалізм ? ?
92. Ідеалізм ? ?
93. Монізм ? ?
94. Дуалізм ? ?
95. Монотеїзм ? ?
96. Політеїзм ? ?
97. Сенсуалізм ? ?
98. Раціоналізм ? ?
99. Об’єктивна діалектика ? ?
100.Суб’єктивна діалектика ? ?
101.Молодогегельянство ? ?
102.Старогегельянство ? ?
103.Якість ? ?
104.Кількість ? ?
105.Матеріальне буття ? ?
106.Ідеальне буття ? ?
107.Одиничне ? ?
108.Загальне ? ?
109.Діалектика ? ?
110.Метафізика ? ?
111.Сутність ? ?
112.Явище ? ?
113.Необхідність ? ?
114.Випадковість ? ?
115.Причина ? ?
116.Наслідок ? ?
117.Форма ? ?
118.Зміст ? ?
119.Можливість ? ?
120.Дійсність ? ?
V. Тест “Доповнення”
121. Доповнити етапи розвитку античної філософії: 1) досократичний;
2) _____________; 3) _________________; 4) _______________;
122. Доповнити етапи розвитку давньоіндійської філософії: 1) ведичний;
2) ____________; 3) ________________;
Доповнити етапи розвитку середньовічної філософії: 1) апологетика;
2) ___________; 3) _________________;
Доповнити етапи розвитку філософії позитивізму: 1) класичний
позитивізм; 2) _____________; 3) _____________;
Доповнити етапи розвитку філософської думки: 1) докласична доба;
2) ____________; 3) _____________;
Доповнити основні методи емпіричного пізнання: 1) спостереження;
2) ____________; 3) ________________; 4) __________________;
Доповнити основні загальнологічні методи пізнання: 1) індукція:
2) ______________; 3) ________________;
Доповнити основні теоретичні методи пізнання: 1) ідеалізація;
2) ______________; 3) _______________;
Доповнити основні форми чуттєвого пізнання: 1) відчуття;
2) _________________; 3) _______________;
130. Доповнити основні логічні форми пізнання: 1) поняття; 2)______________;
3) _______________;
Доповнити основні рівні методологічного знання: 1) філософська методологія; 2) _____________________; 3) _____________________;
Доповнити основні концепції розуміння суспільства: 1) натуральна (соціал-дарвініська);
2) ________________; 3) _________________; 4) ___________________;
Доповнити основні функції практики: 1) основа пізнання;
2) _________________;3) __________________; 4) ____________________;
Доповнити основні критерії істини: 1) логічні; 2) ______________;
3) _____________; 4) _________________;
Доповнити основні рушійні сили розвитку суспільства: 1) потреби;
2) _____________; 3) ________________-;
Доповнити основні критерії суспільного прогресу: 1) ступінь
задоволення; 2) ________________; 3) __________________;
4) ___________________;
Доповнити основні суб”єкти суспільного розвитку: 1) Великі соціальні групи; 2) __________________; 3) ___________________;
Доповнити основні види творчості: 1) наукова творчість;
2) __________________; 3) __________________; 4) ___________________
Доповнити структуру психіки людини за Фрейдом: 1) воно:
2) ________________; 3) ________________;
Доповнити основні концепції філософської антропології: 1) біологічна;
2) ___________; 3) ________________; 4) __________________;
Доповнити основні форми буття: 1) буття речей; 2) ____________;
3) _____________; 4) _______________;
Доповнити основні форми суспільної свідомості: 1) політична;
2) ______________; 3) _______________; 4) _______________;
5) _____________; 6) ________________;
Доповнити основні види матерії: 1) речовина; 2) ____________;
3) _______________; 4) _______________;
Доповнити атрибутивні властивості матерії: 1) рух: 2) _______________;
3) ________________; 4) ________________;
Доповнити основні характеристики свідомості: 1) діяльне відображення;
2) ___________; 3) ________________; 4) _________________
Доповнити етапи розвитку абсолютної ідеї за Гегелем: 1) абсолютна ідея поза часом і простором; 2) _______________; 3) _________________;
Доповнити ступіні заперечення заперечення у формі гегелівської тріади:
1) теза; 2) _______________; 3) _________________;
Доповнити елементи системи натурального права за Локком: 1) право на життя; 2) ________________; 3)________________;
Доповнити можливі шляхи пізнання за Беконом: 1) шлях павука;
2) _____________; 3) ________________;
Доповнити правила наукового методу Декарта: 1) визначення принципів; 2) ___________;3) __________________; 4)___________________;
VI. ТЕСТ “ФІЛОСОФСЬКІ ШКОЛИ”
Назва школи, напрям у філософії
Час заснування
Місце заснування
Представники
Коло проблем

151.Чарвака
152.Індуїзм
153.Буддизм
154.Конфуціанство
155.Даосизм
156.Мілетська школа
157.Елейська школа
158.Піфагорійський
союз
159.Кініки
160.Кіренаїки
161.Мегарська школа
162.Атомісти
163.Софісти
164.Академія Платона
165.Перипатетики
166.Неоплатоніки
167.Стоїкі
168.Александрійська школа
169.Номіналісти
170.Реалісти
171.Києво-Могилянська
академія
172.Львівсько-Варшавська школа
173.Віденський гурток
174.Німецька класична
філософія
175.Франкфуртська школа
176.Школа психоаналізу
177.Герменевтика
178.Екзистенціалізм
179.Український романтизм
180.Неопозитивізм
?
?
?
?
?
?
?
?
?
?
?
?
?
???? ??? ? ? ? ? ?
?
?
?
?
?
??????? ??? ??? ???? ??? ? ? ?
? ? ??? ?
??????
? ??? ??? ???? ??? ? ? ? ? ?
??? ??
??????? ??? ??? ???? ??? ? ? ? ? ?
??? ??


VII.ТЕСТ “ХТО Є ХТО” (Перша версия)
Ім’я філософа
Період
Історії
Філософії
Країна або етнічна його
приналежність
Напрям, течія або філософська школа
Внесок у філософію

181.Фалес
182.Анаксімандр
183.Анаксімен
184.Геракліт
185.Піфагор
186.Сократ
187.Платон
188.Епікур
189.М.Кузанський 190.Боецій
191.Конфуцій192.Мартін Лютер
193.М.Вебер
194.Фіхте
195.Поппер 196.Макіавеллі
197.Т.Гоббс
198.Дж.Берклі
199.Д.Юм
200.Ж.-П. Сартр
201.Вольтер
202.Ніцше
203.Шопенгауер
204.Конт
205.Шеллінг
206.В.Липинський
207.З.Фрейд
208.М.Драгоманов
209.І.Франко
210.М. Соловйов
??????????????????????????????
??????????????????????????????
?
?????????????????????????????
??????????????????????????????


VIII. ТЕСТ “ХТО Є ХТО” (Друга версія)
Ім’я філософа
Доба
Країна, етнічна приналежність
Напрям, течія, школа філософії
Внесок у філософію

211. ?
Античність
Стародавня Греція
Школа елеатів
Розробки суб’єктивної діалектики, вчення про єдність буття, його багатоманітність, апорії про відсутність руху.

212. ?
Античність
Стародавня Греція, м.Стагіра
Школа перипатетиків
Вчення про матерію і форму, чотирьох першопричинах, законах логіки і силогізмах, формах політичного устрою.

213. ?
Іслам-ське відродження, XII cт.
Кордовський халіфат, арабський філософ
Східний перипатетизм
Вчення про зв’язок філософії Арістотеля з ісламською теологією, двоїсту істину, монопсихізм, еманацію божества.

214. ?
Середньо-віччя ХІ-ХП ст.
Кордовський халіфат, Мароко, Єгипет, Палестина (єврейський мислитель)
Східний перипатетизм
Вчення про синтез відкриття і умогляд, раціональне тлумачення Біблії і Корану, біблійний креаціонізм, алегоричність Святого Письма

215. ?
Ісламське Відродження Х-ХІ ст.
Середня Азія
Східний перипатетизм
Вчення про універсалії, що існують до речей, в речах, після речей, класифікацію наук, еманацію божества, довічність матерії, про вплив природніх умов на здоров"я людини

216. ?
Пізньо-середньо-вічна схоласти-ка
Південна Італія, м.Акуїно; Франція, м.Париж
Покатоличений арістотелізм, томізм
Вчення про 5 доведень буття Бога, тлумачення людини як неповторного індивіду, безсмертну душу, гармонію віри і розуму, істин науки і богослов"я, філософію як служницю теології

217. ?
Стародавня філософія
Китай
Стихійна діалектика, наївний матеріалізм
Вчення про всезагальний закон "дао", неможливість діяти всупереч його, етичну норму "дао-де", східну традицію діалогу між вчителем і учнем


218
?
Раннє середньові-ччя
Римська імперія, Північна Африка
Латинська патристика
Вчення про анититезу церкви і держави, царства Бога і диявола, про віру як джерело прозріння, істинного знання

219
?
Відроджен-ня
Франція
Скептицизм, гуманізм, антропо-
центризм
Вчення про суб"єктивний світ, світ людських почуттів і емоцій, об"є.ктивне "природне" тлумачення людини. Афористична форма філософствування: "Природа найкращий вчитель", "Благорозузміння - краща доброчесність".


220
?
Відроджен-ня
Італійський філософ
Натурфілософія
Вчення про геліоцентризм, натуралістичний пантеїзм, світову душу як принцип руху Всесвіту, основну одиницю буття монаду, субстанції, монаду монад (Бога), множинність світів

221
?
Новий час
Нідерланди
Пантеїзм
Вчення про тотожність Бога і природи, три роди пізнання: чуттєвий, розуміння, інтуїція; модуси мислення і протяжність, свободу як зрозумілу необхідність, етику людини, що керується тільки розумом.

222
?
Доба німецької класичної філософії
Німеччина
Агностицизм
Космогонична гіпотеза, вчення про явища, що можна пізнати і "речі у собі", що принципово не можна пізнати, антиномії, апріорні форми пізнання, трансцендентну логіку, категоричний імператив

223
?
Просвіт-
ництво
Франція
Метафізичний матеріалізм
Вчення про державу, громадянське суспільство, суспільний договір, приведення суспільного устрою у відповідність з розумом

224
?
ХІХ ст.
Німеччина Англія
Діалектичний і історичний матеріалізм
Вчення про суспільно-економічну формацію, приватну власність як основну причину відчудження праці, суспільну свідомість як відображення суспільного буття, філософію як засіб перебудови світу, людину як комплекс суспільних відносин, соціалістичну революцію

225
?
ХІХ ст.
Німеччина
Діалектичний і історичний матеріалізм
Вчення про діалектику природи, класифікацію форм руху матерії і науки, походження приватної власності і державу

226
?
ХІХ ст., доба німецької класичної філософії
Німеччина
Антропологіч-
ний матеріалізм
Вчення про філософію як науку біологічну природу людини, детермінацію історії релігією, зв"язок "Я" і "Ти", метафізичну етику, умови досягнення людиною щастя через любов, релігію любові

227
?
Доба німецької класичної філософії
Німеччина
Об"єктивний ідеалізм
Вчення про розвиток абсолютної ідеї через її інобуття (природу) до світового розуму. Система побудована на базі ідеалістичної діалектики за схемою: теза - антитеза, синтез

228
?
Кінець ХІХ ст. перша пол. ХХ ст.
Україна, Росія, Франція, Чехословаччина
Філософія життя, екзистенціалізм
Вчення про людину на кордоні двох світів (тіла й души), російську національну ідею, російський месіанізм, приреченість Росії на комунізм

229
?
ХІХ ст.
Росія, Індія, Англія
Релігійна філософія, теософія
Вчення про таємну доктрину, можливість безпосереднього пізнання Бога, єдину божественну сутність, універсальну релігію,толерантні відношення

230
?
Кінець ХІХ - перша пол.ХХ ст.
Росія, Україна, СРСР
Позитивізм, філософський плюралізм
Вчення про ноосферу, екологічні проблеми сучасності, наукознавство, методологію науки, сучасну картину світу, свободу наукової творчості, корисність всіх філософських систем

231
?
ХХ ст.
Німеччина, США, Швейцарія
Франкфуртська школа
Вчення про "одномірну людину", філософію визволення, молодь як головну ревоюційну силу, "детонатор" революційного вибуху

232
?
Українське просвіт-
ництво
Росія, Україна, український філософ
Український кордоцентризм
Вчення про 3 світи: 1) макрокосм 2) мікрокосм, 3) світ символів (Біблія), серце як засіб істинного пізнання, "сродну працю", "горню республіку" як ідеал суспільного устрою

233
?
ХХ ст.
СРСР, Росія
Філософія історії
Вчення про етногенез, культурогенез, суперетнос, "пасіонарний вибух",етнічну регенерацію, часові і просторові межі розвитку нації

234
?
ХІХ ст.
Україна, Росія, український філософ
Релігійна філософія
Вчення про 4 світи: а) ноумена
льний; б) "вічної правди",
в) реальний; г) феноменальний. Розум виявляє загальне, а серце є основою унікальності. Істина стає духовним скарбом, коли вона лягає на серце. За цей скарб людина може боротися з обставинами і іншими людьми. Мораль в серці людини.

235
?
ХХ ст.
Росія, Україна, Німеччина, Канада
Філософія українського радикалізму
Ірраціональне, містичне тлумачення нації, національної еліти. Людина - лише засіб, нація - мета.

236
?
ХХ ст.
Франція
Екзистенціалізм
Вчення про абсурдність людського буття, самогубство як засіб свободи вибору, свободу як можливість іибирати, відчуженість людини, її приреченість, бунт як реакцію на безвихідність

237
?
Новий час
Франція
Раціоналізм, дуалізм
Вчення про метод сумніву, дедукцію, інтелектуальну інтуіцію, розум як вищу цінність, основу пізнання, поділ світу на духовний и матеріальний, людину як машину з кісток і м"язів

238
?
ХХ ст.
Росія, Україна, Німеччина, український філософ
Культурологія, екзистенціалізм
Три джерела його філософії:
а) класична онтологія (від Платона до Гегеля); б) неокан-
тіанська феноменологія;
в) містицизм; 4 категорії безпосереднього буття: повторення, стягнутість, сполученість, рух. Людина знаходиться на кордоні двох світів. Вивчав національні риси українського характеру (емоціональність, ліризм, сентименталізм), історію української і слов"янської філософії

239
?
Новий час
Англія
Сенсуалізм, англійське Просвітництво
Вчення про первинні і вторинні якості матерії, існування істин першого і другого роду, натуральне право, яке складається з права на життя, власність, свободу.

240
?
Новий час
Англія
Емпіризм
Тлумачення людини як частини природи; істини як дзеркальної копії об"єкту пізнання; привидів роду, печери, театру, площі як перепонів на шляху пізнання. Розробив концепцію ідеальної держави, якою керують вчені і немає експлуатації людини


ІХ. Тест “вибір правильної відповіді” (зайве виключити, дати пояснення чому це зроблено)
241. Августин визначав основою світу: а) чотири стихії; б) Бога; в) матерію; г) ідею.
242. Для ренесансного світогляду був характерний: а) космоцентризм; б) теоцентризм; в) гуманізм; г) антропоцентризм.
243. За Кантом процес пізнання характеризується: а) пасивністю суб”єкта; б) активністю суб”єкта; в) пізнаванням тільки світу явищ (феноменів); г)пізнаванням тільки світу сутностей (ноуменів).
244. Піфагор та його послідовники шукали першопричинні основи буття у: а) речовинному субстракті світобудови; б) деяких ідеальних сутностях; в) у числах та їх комбінаціях; г) у незмінному конструктивно-розумовому ринципі (пануючому “управлінському началі”).
245. За Демокрітом основою буття є: а) атоми; б) апейрон; в) порожнеча; г) форма.
246. Філософія екзистенціалізму в першу чергу зосереджується на проблемах: а) абсурдності буття людини; б) свободи; в) людини на межі буття і небуття; г) творчої діяльності людини
247. Елементами людського пізнання, згідно з ірраціоналізмом, є: а) людський розсудок б) воля; в) інтуїція; г) фантазія.
248. До основних принципів діалектики належать: а) об”єктивності; б) розвитку; в) зв”язку; г) матеріальності.
249. До історичних типів відтворення населення належать: а) архаїчний; б) середньовічний; в) традиційний; г) сучасний (раціональний).
250. До сфер суспільного життя відносяться: а) матеріальна; б) духовна; в) біологічна; г) соціально-політична.
251. До форм наукового пізнання належать: а) проблема; б)сумнів; в) гіпотеза; г) теорія.
252. До раціональних філософських систем належать: а) позитивізм; б) діалектичний і історичний матеріалізм; в) екзистенціалізм; г) герменевтика.
253. До ірраціональних філософських систем належать: а) діалектичний і історичний матеріалізм; б) екзистенціалізм; в) неотомізм; г) персоналізм.
254. До основних законів діалектики належать: а) закон детермінації; б) закон заперечення заперечення; в) закон єдності і боротьби протилежностей; г) закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
255. Рівні структури свідомості поділяються на: а) надсвідомість; б) підсвідомість; в) усвідомлення; г) самосвідомість.
256. Усвідомлення містить такі компоненти: а) віру; б) цінності; в) знання; г) норми.
257. За відношенням до об”єкта можна виділити такі типи образів: а) образ- знання; б) образ-проект; в) образ-хімера; г) образ-цінність.
258. Згідно з фаталізмом перебіг історії залежить від: а) людини, як біологічної істоти; б) факторів, що знаходяться поза людиною; в) від випадкового збігу обставин; г) від людини як соціальної особистості.
259. Згідно з волюнтаризмом перебіг історії залежить: а) від кожної особистості; б) від великої особистості; в) від незалежних обставин; г) від природних циклів.
260. До універсальних зв”язків буття належать: а) одиничне, загальне, особливе; б) явище і сутність; в) форма і зміст; г) діалектичні закономірності як форма зв”язку.
261. До зв”язків детермінації належать: а) причинні зв”язки; б) необхідність і випадковість; в) можливість і дійсність; г) явище і сутність.
262. До структурних зв”язків належать: а) частина і ціле; б) форма і зміст; в) одиничне і загальне; г) система, елемент, структура.
263. Юнг називає такі види колективного несвідомого: а) дитина; б) батьки; в) дорослі; г) люди похилого віку.
264. За Арістотелем існують такі форми правління державою: а) монархія; б) арістократія; в) бюрократія; г) республіка.
265. За Печчеї “новий гуманізм” скаладається з: а) почуття національної ідеї; б) почуття глобальності; в) почуття справедливості; г) боротьби за свободу, відмови від будь-якого насильства.
266. Ідеалом уддійського образу життя є: а) жебрацтво; б) помірне споживання; в) духовне самовдосконалення; г) матеріальна забезпеченність.
Ідеалом протестанького образу життя є: а) відношення до праці як поклику; б) праця ремісника; в) накопичення грошей для поширення виробництва; г) накопичення грошей; д) лише для збагачення.
Чи можна, за ісламською концепцією економісної діяльності, одержувати прибуток за рахунок : а) торгівельної діяльності; б) сільсько-госсподарської діяльності; в) лихварства; г) військовіх дій (данина).
Усі існуючі методи наукового пізнання можна поділити на: а) філософські; б) загально-наукові; в) специфічні; г) технологічні.
Чи включає структура феномену життя за Шарденом такі елементи: а) переджиття; б) життя; в) смерть; г) наджиття.
Х. Аналітичний тест ( Хто автор цих висловів? Яку філософську ідею вони акумулюють? Що вони значать для сучасності?)
271. "Пізнай самого себе"
272. " Я знаю лише те, що я нічого не знаю"
273. "Усе тече, усе змінюється"
274. "Людина є мірою всіх речей - існування існуючих неіснування неіснуючих"
275. "Не можна двічі увійти в одну і ту ж річку"
276. "Одне й те ж думка і те про що думка існує"
277. "Немає нічого, окрім атомів і порожнечі"
278. "Знання - це пригадування" (анамнез)
279. "Вірю, тому що абсурдно"
280. "Вірю, щоб зрозуміти"
281. "Філософія є служницею богослов"я"
282. "Легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому увійти в царство Боже"
283. "Якщо Бога не було б, його слід було видумати"
284. "Мені довелося обмежити розум, щоб звільнити місце для віри"
285. "Бог багатому подібний фонтанові, що заповнює різні за обсягом посудини. Над фонтаном
напис: "Нерівна усім рівність"
286. "Дій згідно з такою максимою, яка водночас може стати загальним законом"
287. "Кожен є предметом споживання для когось"
288. "Існувати, отже бути сприйманим"
289. "Я мислю, отже я існую"
290. "Немає суб"єкту без об"єкту, немає об"єкту без суб"єкту"
291. "Все дійсне є розумним, все розумне є дійсним"
292. "Якщо я йду назад, я з матеріалістами, якщо я йду вперед, я не з ними"
293. "Філософи лише по-різному пояснювали світ, але справа в тому, щоб змінити його"
294. "Природа є не що інше, як закам"яніле мислення"
295. "Немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчутті"
296. "Серце є скрижаль, на якому викарбований моральний закон"
297. "Людина живе остільки, оскільки вибирає"
298. "Чого не бажаєш собі, того не роби іншому"
299. "Що я можу знати? Що я повинен робити? На що я можу сподіватися? Що таке людина?
300. "У якості наслідку виконання професійного обов"язку багатство морально не тільки виправдане, але й приписане"