ВСТУП
1. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ, ПОНЯТТЯ, ОЗНАЧЕННЯ
2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
3. ВИДИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ
4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО, МОДУЛЬНОГО ТА СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ
5. ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ, НАДАННЯ ПОВТОРНОГО НАВЧАННЯ, АКАДЕМІЧНОЇ ВІДПУСТКИ
6. СТИПЕНДІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТУДЕНТІВ
ВСТУП
На виконання першочергових завдань, що випливають з передумов входження України до єдиного Європейського освітнього простору, Міністерством освіти і науки України видано накази від 23.01.2004 №48 “Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу” та від 23.01.2004 №49 “Про затвердження програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки”.
На підставі зазначених наказів провадження навчального процесу в Національному авіаційному університеті з 2004-2005 навчального року здійснюється за всіма напрямами підготовки фахівців денної форми навчання згідно із цим Положенням про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою.
Положення визначає особливості застосування в університеті кредитно-модульної системи (КМС) на засадах ECTS (European Credit Transfer System) і спрямовано на відпрацювання відповідної технології організації навчального процесу та адаптацію системи підготовки фахівців в університеті до вимог Болонського процесу.
Передбачено, що повний перехід на організацію навчального процесу в університеті за КМС буде здійснено в декілька етапів. На першому етапі в університеті опановуються засади модульного принципу структуризації навчального матеріалу та рейтингової системи оцінювання (РСО) за багатобальною шкалою, тобто в навчальному процесі впроваджується так звана модульно-рейтингова система.
Метою впровадження кредитно-модульної системи в університеті є інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців шляхом:
- стимулювання систематичної та якісної як аудиторної, так і самостійної роботи студентів протягом семестру;
- виключення безплідних за своє кінцевою суттю “штурмів” під час екзаменаційних сесій, зниження при цьому пікових психологічних та емоційних перевантажень як студентів, так і викладачів;
- підвищення мотивації студентів до набуття знань та вмінь, а також відповідальності за результати власної навчальної діяльності;
- забезпечення мобільного зворотного зв’язку викладачів зі студентами протягом семестру;
- прищеплення студентам почуття навчальної дисциплінованості;
- підвищення об’єктивності оцінювання рівня набутих студентами знань та вмінь.
Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за кредитно-модульними засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.
1. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ, ПОНЯТТЯ, ОЗНАЧЕННЯ
1.1. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі як аудиторної, так і самостійної роботи.
1.2. Модульна технологія навчання – це одна із сучасних педагогічних технологій, що передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного та ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, мотивацію навчання на основі визначення цілей, значну самостійну навчально-пізнавальну діяльність студента та різноманітні форми діагностики рівня його знань та вмінь.
1.3. Модульна побудова навчального матеріалу – це структурування навчального матеріалу на основі модульної програми.
1.4. Модульна програма – це система засобів та прийомів, за допомоги яких досягається інтегруюча дидактична мета в сукупності всіх навчальних модулів конкретної навчальної дисципліни.
1.5. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми поточного та підсумкового рейтингового контролю.
1.6. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом як аудиторної, так і самостійної навчальної роботи (навчального навантаження).
1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь, що передбачає оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих під час поточного, модульного та семестрового контролю.
1.8. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.
1.9. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти.
Граничний термін навчання може перевищувати нормативний на один рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.
2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2.1. Навчальний процес в умовах кредитно-модульної системи здійснюється за індивідуальними навчальними планами студентів.
Індивідуальний навчальний план студента формується під керівництвом куратора в КМС на основі нормативних та вибіркових навчальних модулів дисциплін відповідно до освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки фахівця.
При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попереднього навчального року.
Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору навчальних модулів дисциплін з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівця.
Загальний час, передбачений для засвоєння навчального матеріалу під час аудиторної та самостійної роботи студента протягом навчального року, повинен становити не менше 60 кредитів ECTS.
2.2. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання.
2.3. Студент має можливість переходу з одного спорідненого напряму підготовки (певної галузі знань) на інший.
Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку навчальних модулів нормативної складової індивідуальних навчальних планів студента за цими напрямами, коли різниця між обсягами навчальних модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.
2.4. Поділ навчального матеріалу дисципліни на навчальні модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни його проведення визначаються та ухвалюються відповідною кафедрою, затверджуються науково-методичною комісією факультету (науково-методичною радою інституту) і доводяться до відома студентів та викладачів.
Кількість навчальних модулів з дисципліни рекомендується визначати з розрахунку: один модуль на 1,5 кредити ECTS, але, як правило, не більше трьох.
Курсова робота (проект), що виконується в даному семестрі, вважається окремим модулем у складі навчальної дисципліни і на нього розповсюджуються всі норми відповідного Положення.
2.5. Складовими навчального модуля дисципліни, як правило, є:
Номер та назва.
Цілі навчання щодо засвоєння даного модуля.
Методичні рекомендації та пояснення щодо роботи з модулем.
Теоретична частина з переліком та стислим змістом ключових питань.
Тематика та завдання семінарських, практичних, лабораторних занять та навчально-методичні вказівки з їх проведення.
Завдання для аудиторного поточного контролю.
Індивідуальні завдання, що виконуються під час самостійної роботи (СРС): розрахунково-графічні, розрахункові, аналітичні, контрольні роботи, реферати тощо та навчально-методичні вказівки з їх виконання.
Варіанти модульних контрольних завдань.
Питання для самоперевірки.
Рейтингові оцінки (в балах) за виконання кожного з видів завдань.
2.6. Зарахування навчальних модулів дисциплін, введених до індивідуального навчального плану студента, здійснюється за результатами поточного та модульного контролю рівня засвоєння навчального матеріалу.
2.7. Кредити, відповідно до системи ECTS, відображають обсяг усіх видів роботи студента: лекційних, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, екзаменів, самостійної роботи студента тощо, тобто базуються на повному навантаженні студента, а не обмежуються лише аудиторними годинами, причому:
один кредит відповідає 36 академічним годинам;
максимальний загальний обсяг навчальної роботи студента на тиждень складає 54 академічних години або 1,5 кредити;
один тиждень практики відповідає 1,5 кредитам;
один тиждень однотижневої екзаменаційній сесії відповідає 1,5 кредитам;
трудомісткість підсумкової атестації (державний екзамен, підготовка та захист дипломної роботи (проекту) розраховується, виходячи із співвідношення: один тиждень – 1,5 кредити;
трудомісткість виконання різноманітних індивідуальних завдань (розрахунково-графічних, розрахункових, аналітичних, контрольних робіт, у тому числі – модульних, рефератів, курсових робіт та проектів) входить у загальну трудомісткість навчальної дисципліни;
розрахунок трудомісткості дисципліни у кредитах здійснюється, виходячи з ділення її трудомісткості в академічних годинах на 36 годин з наступним округленням до 0,5 відповідно до встановлених правил.
Зарахування студенту кредитів ЕСТS відбувається лише за умови успішного виконання ним навчального плану та задоволення вимог рейтингової системи оцінювання.
2.8. Рейтингова система оцінювання є невід’ємною складовою модульної технології навчання і має за мету оцінку систематичності та успішності навчальної роботи студента. Вона формується на засадах поопераційного контролю та накопичення рейтингових балів за різноманітну навчальну діяльність студента за певний період навчання.
РСО має вагомі переваги порівняно з традиційними формами контролю знань: стимулює систематичну, свідому самостійну роботу студента, диференціює студентів за рівнем засвоєння навчального матеріалу, створює можливості для індивідуалізації навчання, дозволяє знизити рівень випадковості при визначенні підсумкової оцінки тощо.
2.9. Кафедра розробляє положення про рейтингові системи оцінювання з кожної дисципліни, які є невід’ємними складовими їх робочих навчальних програм, виконаних за кредитно-модульними засадами.
Зазначені робочі навчальні програми затверджуються в установленому порядку, доводяться до відома студентів та викладачів і протягом навчального року залишаються незмінними.
3. ВИДИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ
3.1. Навчальний процес в університеті здійснюється за такими видами навчальної роботи: аудиторні навчальні заняття, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.
Тривалість навчального процесу становить у непарних семестрах – 17 тижнів, у парних – 18 тижнів.
3.2. Аудиторні навчальні заняття проводяться за затвердженим в установленому порядку розкладом. До основних видів аудиторних навчальних занять відносяться: лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації.
3.3. Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.
Під час СРС студент опрацьовує теоретичний матеріал, виконує індивідуальні завдання, проводить науково-дослідну роботу тощо. Зміст СРС над конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою з цієї дисципліни, навчально-методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.
3.4. Практична підготовка студентів є невід’ємною складовою процесу підготовки фахівців всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів і здійснюється на оснащених відповідним чином базах практики університету, а також підприємств, організацій та установ різних галузей економіки.
Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами і формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування та поглиблення у них, на базі одержаних в університеті знань, професійних умінь і навичок, здатності прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних виробничих умовах.
3.5. Контрольні заходи якості підготовки фахівців в університеті є необхідним елементом зворотного зв’язку в навчальному процесі. Вони забезпечують визначення рівня досягнення завдань навчання і дозволяють коригувати, при необхідності, хід навчального процесу.
В університеті використовуються такі види контролю: вхідний, поточний, модульний (проміжний), підсумковий та інші.
3.5.1. Вхідний контроль проводиться з метою визначення рівня підготовки студентів з тих дисциплін, які вивчалися перед вивченням певної дисципліни, або загального рівня підготовки студентів за попередній період навчання.
3.5.2. Поточний контроль здійснюється в формі опитування та перевірки результатів виконання різноманітних індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступів на семінарських та практичних заняттях, експрес-контролю тощо. При цьому контроль засвоєння навчального матеріалу, запланованого на самостійне опрацювання студентом, також обов’язково завершується оцінкою.
3.5.3. Модульний контроль здійснюється в формі виконання студентом модульної контрольної роботи.
3.5.4. Семестровий контроль здійснюється в формі семестрового екзамену або диференційованого заліку, тобто засвоєння студентом навчального матеріалу з усіх навчальних дисциплін завершується оцінкою.
Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.
З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних технологій.
Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.
Студент має право не складати семестровий екзамен і отримати підсумкову семестрову рейтингову оцінку із зарахуванням йому навчального курсу з дисципліни у даному семестрі, якщо він виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів, успішно пройшов модульний контроль і набрав кількість балів, яка відповідає позитивній (за національною шкалою) підсумковій семестровій модульній рейтинговій оцінці.
Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять (тощо) та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).
Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. Але викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом співбесіду, експрес-контроль тощо.
3.5.5. Державна атестація студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів, проводиться в університеті в формі державного екзамену або захисту дипломних проектів (робіт).
Державна атестація студентів, що навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки спеціалістів, проводиться в формі захисту дипломних проектів (робіт).
Державна атестація студентів, що навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів, проводиться в формі захисту дипломних робіт.
Виконання та захист дипломного проекту (роботи) є заключним етапом навчання студента за відповідною програмою підготовки і має за мету систематизувати, закріпити і розширити теоретичні знання і практичні навички у вирішенні професійних задач, а також визначити відповідність рівня його підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця з повною вищою освітою певної спеціальності.
3.6. Відповідно до видів контролю набутих студентом знань та вмінь, РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної (залікової) та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.
3.6.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, що студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських заняттях тощо.
За несвоєчасне виконання та захист індивідуальних завдань, пропуски практичних та семінарських занять тощо можуть бути передбачені штрафні (зі знаком “мінус”) бали, які студент повинен компенсувати додатковою роботою.
3.6.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.
3.6.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.
3.6.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.
3.6.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань (або без екзамену – за позитивними підсумками поточного та модульного контролю протягом семестру).
3.6.6. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.
3.6.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS). Зазначена оцінка заноситься до додатку до диплому фахівця, якщо дисципліна викладається протягом одного семестру.
3.6.8. Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, що викладається протягом декількох семестрів, визначається з підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах відповідно до “ваги” кожного семестру в загальному обсязі дисципліни з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.

4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО, МОДУЛЬНОГО ТА СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ
4.1. Поточний контроль.
4.1.1. Студент, відповідно до затвердженої робочої навчальної програми з дисципліни, виконує певні види навчальної роботи (лабораторні роботи, реферат, есе, розрахунково-графічну роботу тощо), передбачені в кожному навчальному модулі, і захищає їх результати у встановлені терміни. Причому, виконання курсової роботи або проекту здійснюється в межах окремого навчального модуля.
4.1.2. Оцінювання виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах за багатобальною та національною шкалою. При цьому можуть бути передбачені як заохочувальні так і “штрафні” бали (наприклад, за додержання встановлених термінів виконання різних видів навчальної роботи тощо).
4.1.3. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав необхідну кількість балів, встановлену в РСО з дисципліни.
4.1.4. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи в межах даного модуля, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.
4.1.5. Якщо студент успішно виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля.
4.2. Модульний контроль.
4.2.1. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин під час аудиторних занять.
Модульні контрольні завдання студенти отримують безпосередньо на початку контролю, їх виконання здійснюється кожним студентом індивідуально. Під час їх виконання студенти можуть користуватись допоміжними, довідковими матеріалами та засобами, якщо це передбачено робочою навчальною програмою дисципліни.
4.2.2. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою.
Контрольні та підсумкові модульні рейтингові оцінки доводяться до відома студентів протягом трьох днів після проведення модульного контролю.
4.2.3. Модуль зараховується студенту, якщо він успішно виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи та під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку, а відтак, позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку.
4.2.4. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.
При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.
Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.
4.2.5. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.
4.2.6. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.
4.2.7. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою.
4.2.8. Якщо студент має позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку то від допускається до семестрового контролю з дисципліни, що здійснюється в формі семестрового екзамену.
4.3. Семестровий контроль.
4.3.1. Тривалість семестрового контролю під час зимової та літньої екзаменаційних сесій становить в університеті по одному тижню.
4.3.2. Студент має право не складати семестровий екзамен і отримати підсумкову семестрову рейтингову оцінку із зарахуванням йому навчального курсу з дисципліни у даному семестрі, якщо він виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів, успішно пройшов модульний контроль і набрав кількість балів, яка відповідає позитивній (за національною шкалою) підсумковій семестровій модульній рейтинговій оцінці.
У протилежних випадках він повинен обов’язково складати семестровий екзамен.
4.3.3. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка студента, який виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів, отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку і вирішив не складати екзамен, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та відповідної екзаменаційної рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок.
4.3.4. Семестровий екзамен здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу, з розрахунку не більше одного екзамену з передекзаменаційною консультацією на день, шляхом виконання студентом письмової екзаменаційної роботи тривалістю до трьох академічних годин.
4.3.5. Якщо студент під час семестрового екзамену отримав позитивну (за національною шкалою) екзаменаційну рейтингову оцінку, то навчальний курс з дисципліни у даному семестрі йому зараховується.
У протилежному випадку він повинен повторно складати семестровий екзамен в установленому порядку.
4.3.6. Сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS (табл. 3.1).
4.3.7. Екзаменаційні та підсумкові семестрові рейтингові оцінки доводяться до відома студентів протягом трьох днів після проведення семестрового контролю.
4.3.8. У випадку відсутності студента на семестровому екзамені, який він повинен обов’язково складати, з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонках “Екзаменаційна рейтингова оцінка” заліково-екзаменаційної відомості робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова семестрова рейтингова оцінка” – “Не атестований”.
При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до семестрового екзамену і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.
Питання подальшого проходження студентом семестрового контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.
4.3.9. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в семестрі, в якому передбачений диференційований залік, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок.
4.3.10. Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.
4.3.11. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.
4.3.12. Планування навантаження науково-педагогічним працівникам з проведення модульного та семестрового контролю здійснюється відповідно до чинного Положення і відображається в індивідуальних планах науково-педагогічних працівників.
4.3.13. Результати виконання письмових та тестових комп’ютерних модульних та семестрових контрольних завдань зберігаються на кафедрі протягом встановленого терміну і знищуються за актом, затвердженим завідувачем кафедри.
5. ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ, НАДАННЯ ПОВТОРНОГО НАВЧАННЯ, АКАДЕМІЧНОЇ ВІДПУСТКИ
5.1. Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у “Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”, затвердженого наказом Міністерства освіти від 15.07.1996 № 245.
5.2. При переведенні до іншого вищого навчального закладу (п.10) студент додатково додає до заяви копію договору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання, з обов’язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, передбачених на їх вивчення, та форм контролю.
При позитивному розгляді ректором заяви, деканат проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів і обсягу навчальних модулів та визначає академічну різницю (з не більше ніж 10 навчальних дисциплін).
5.3. Відрахування студента з університету здійснюється за академічну неуспішність у випадку невиконання ним індивідуального навчального плану, за порушення умов договору про навчання тощо відповідно до чинного Положення.
5.4. Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку, повторний курс) згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу, зазначеним у “Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти”, затвердженому наказом Міністерства освіти від 06.06.1996 № 191.
6. СТИПЕНДІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТУДЕНТІВ
6.1. Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється за підсумками виконання індивідуального навчального плану, виходячи з основних положень “Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2001 № 950, на основі семестрового рейтингу студента.
6.2. При перевищенні граничного терміну навчання стипендія студентам не призначається у зв’язку з відсутністю фінансування з бюджету цього етапу навчання.