Міністерство освіти та науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку та аудиту
Реферат
з дисципліни «Аудит»
на тему:
„Етичні вимоги до працівників внутрішнього аудиту ”

Зміст
Вступ
1.Кодекс професійної етики аудиторів України.
2.Міжнародні і національні стандарти (норми) аудиту.
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Практика підтверджує, що найкращим на сьогодні інструментом ринкових перебудов діяльності комерційної організації є впровадження системи внутрішнього аудиту.
Внутрішній аудит – незалежна діяльність на підприємстві по перевірці і оцінці роботи в його ж інтересах. Внутрішній аудит - це організована на підприємстві, що діє в інтересах його керівництва або власників, регламентована внутрутрішніми докуиентами система контролю за додержанням встановленого порядку здійснення бухгалтерського обліку і надійністю функціонування системи внутрішнього контролю.
Внутрішній аудит проводиться усередині організації за вимогою керівництва аудитором, який працює в самій організації. Його метою є допомагати керівництву і всьому колективу підприємства ефективно виконувати свої функції.
Національні нормативи аудиту та Кодекс професійної етики аудиторів України передбачають принципи аудиту, тобто правила надання аудиторських послуг і фундаментальні засади аудиторської етики.
1. Кодекс професійної етики аудиторів України
Професійна етика – це специфічний моральний кодекс людей певної професії, сукупність правил поведінки певної соціальної групи, що забезпечує моральний характер взаємовідносин, зумовлених або пов’язаних із професійною діяльністю, а також галузь науки, яка вивчає специфіку моралі в різних видах діяльності. Кодекс професійної етики аудиторів України, затверджений АПУ, містить 14 розділів:
1)об’єктивність;
2)вирішення етичних конфліктів;
3)професійна компетентність;
4)конфіденційність;
5)податкова практика ;
6)закордонна діяльність;
7)самореклама;
8)незалежність;
9)оплата за угодою і комісійні ;
10)несумісна з практикою аудиторська діяльність;
11)грошові суми клієнтів;
12)взаємовідносини з іншими аудиторами;
13)реклама і пропозиція послуг;
14)керівництво з прийняття аудиторської клятви.
Кодекс запроваджує правила надання аудиторських послуг, а також фундаментальні принципи етики, яких має дотримуватись аудитор. У своїй праці аудитор повинен дотримуватись дотримуватись 4 основних вимог:
- вірогідність (українське суспільство відчуває потребу в користуванні достовірною інформацією);
- професіоналізм (визначені клієнтами вимоги до аудиторів);
- якість послуг (виконання аудиторських послуг має здійснюватись в суворій відповідності з діючими нормативами, правилами аудиту, Кодексом);
- довіра (користувачі послуг аудитора мають бути впевнені в тому , що він ніколи не порушить професійної етики і буде дотримуватись її протягом всієї практики).
Фундаментальними засадами етики аудитора являються чесність, обєктивність, конфіденційність, професійна поведінка, професійні норми.
Розділи Кодексу:
1) аудитор зобовязаний демонструвати свою обєктивність, професіоналізм і неупередженість суджень;
2) стикаючись із важливими питаннями етики аудитори повинні відштовфуватись від прийнятих договірних відношень із замовником, щоб знайти реалізацію оптимального шляху вирішення конфлікту;
3) шлях до професійної компетентності може бути розділений на дві стадії: досягненя професійної компнтентності і підтримання її на потрібному рівні;
4) аудитор зобов'язаний суворо дотримувати конфеденційності інформацїї щодо справ клієнта;
5)завданням аудитора, що робить професійні послуги в галузі, є створення атмосфери найбільшого сприяння клієнту. Надані послуги мають бути грамотні і не порушувати обєктивності та конфеденційності. При наданні послуг з питань оподаткування аудитор мусить видавати висновок, що відповідає вимогам українського законодавства. Аудитор не повинен брати участь у складанні звіту, якщо є підстави вважати, що в звіті а) криється обман або неправильне представлення даних;
б) містяться положення або інформація, не підтверджені знанням того, що вона не є помилковою або обманом;
в) є пропуски або відсутня ясність представлення інформації в звітності, через що і будь-який такий пропуск або відсутність ясності дадуть податковим органам неправильне уявлення про звіт (декларацію);
6) аудитор, що одержав ліцензію Аудиторської палати України на аудиторську діяльність, має право здійснювати діяльність на тимчасовій або постійній основі в закордонній державі. У будь-якому випадку аудитор повинен робити професійні послуги відповідно до вимог національних нормативів аудиту і дійсного Кодексу етики або ж відповідно до вимог міжнародних стандартів аудиту, якщо конкретні національні норми і правила з окремих питань аудиторської практики відсутні;
7) бажано, щоб громадськість мала уявлення про види послуг, що робляться аудитором як фахівцем в галузі аудиторської допомоги. Отже, не забороняється повідомляти таку інформацію громадськості на формально встановленій основі;
8) при виконанні завдання по складанню будь-яких видів звітності аудитори мають бути незалежними як реально, так і формально;
9) під час надання аудиторських послуг аудитор оцінює свою відповідальність перед клієнтом, яка обумовлюється обов'язком застосування ним відповідних норм і правил, що регулюють аудиторську діяльність і принципи об'єктивності. Ця відповідальність передбачає обов'язкову наявність у аудитора професійних знань і освіти, що досягаються на відповідних курсах підготовки аудиторів, шляхом самоосвіти й удосконалення особистого досвіду роботи. Аудитор не повинен платити будь-кому комісійні за залучення клієнта, а також сам не повинен одержувати комісійні за вербування клієнта для третьої сторони. Аудитор не повинен одержувати ніяких комісійних за передачу клієнту продукції або зроблені послуги іншими особами;
10) аудитор не повинен одночасно займатися будь-якими іншими видами діяльності, що є несумісними з наданням послуг професійного характеру і можуть завдати шкоди його чесності, об'єктивності, незалежності або репутації аудиторської професії;
11) аудитору не рекомендується зберігати в себе грошові суми клієнтів та ін.
2. Міжнародні і національні стандарти (норми) аудиту
Аудит як форма інтелектуальної діяльності має певні особливості організації і методики проведення. Міжнародні асоціації бухгалтерів і аудиторів узагальнили досвід організації і методики обліку та аудиту в країнах з різними формами власності і господарювання у вигляді міжнародних норм аудиту (МНА), які певною мірою виконують функції стандартів з обліку і аудиту.
Стандарти аудиту — це загальні керівні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їх обов'язків з аудиту фінансової звітності. У них подано професійні вимоги до якості (компетентність, незалежність, об'єктивність) аудитора та аудиторських висновків і доказів (свідчень). Метою стандартів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності щодо організації і методики проведення.
Основні принципи і вимоги щодо розробки стандартів аудиту визначені міжнародними нормативами аудиту — 2 "Основні вимоги до аудиту" і 3 "Основні принципи регулювання аудиту".
Норматив N 2 «Основні вимоги до аудиту» визначає основні вимоги до аудиту, що їх повинні неухильно виконувати аудитори під час проведення аудиту без будь-яких винятків. Основні вимоги, які регулюють аудиторську діяльність, поділяються на дві основні групи: етичні та методологічні.
Дотримання етичних вимог, що визначаються в Кодексі професійної етики аудиторів України та в Законі "Про аудиторську діяльність", обов'язкове в усіх обставинах аудиту. Методологічні принципи, які визначаються в нормативах, можуть в окремих випадках мати необов'язковий характер.
Етичні професійні вимоги: незалежність, об'єктивність, компетентність, конфіденційність, доброзичливість.
Незалежність, об'єктивність та доброзичливість. Аудитор зобов'язаний бути прямим, чесним і відвертим у підході до виконання своїх професійних послуг. Під час проведення аудиту він повинен безсторонньо і неупереджено ставитись до підприємства, яке перевіряється, а також до окремих осіб, котрі зацікавлені в його роботі. Одним з факторів забезпечення умов об'єктивності є незалежність аудитора. Він повинен бути професійно незалежним та фахово бездоганним..
Аудитор повинен бути об’єктивним, щоб упередженість та інші чинники не впливали на достовірність його висновків. Аудиторські переконання повинні існувати поза людською свідомістю і незалежно від неї. Він виступає в різних якостях, але при цьому повинен завжди демонструвати свою об’єктивність та професіоналізм, уникати будь-якої залежності своїх суджень від думки керівництва. Саме принцип об’єктивності накладає на аудитора обов’язок бути справедливим, чесним і вільним від конфлікту інтересів.
Аудитор зобов’язаний проявляти до клієнтів доброзичливе ставлення, яке полягає у повазі, професійному спілкуванні, позитивному ставленні до критичних зауважень, повазі до думки інших фахівців і врахуванні її в процесі перевірки фактів.
Конфіденційність інформації. Аудитор повинен дотримуватися принципів конфіденційності інформації, отриманої під час роботи від клієнта, і не розкривати її третій стороні без дозволу клієнта, якщо не існує такого зобов'язання в окремих випадках, передбачених українським законодавством.
Майстерність і компетентність аудитора. Аудит необхідно виконувати з відповідною професійною майстерністю особами, які мають відповідну фахову підготовку, досвід і компетентність у цій галузі. Аудиторові необхідно мати спеціальні знання із загальних та спеціальних дисциплін, рівень яких підтверджується кваліфікаційним іспитом в Аудиторській палаті України, та слід мати практичний досвід роботи. Крім того аудитор має бути обізнаним у всіх змінах Національних нормативів аудиту і супутніх до аудиту робіт, Кодексу професійної етики аудиторів України, а також українського законодавства. При проведенні аудиту потрібно дотримуватися обміркованого підходу до методики й техніки виконання як аудиту в цілому, так і окремих аудиторських процедур. Компетентність аудитора є основним фактором, який забезпечує обгрунтованість та доцільність вибору методики й техніки аудиту в кожному конкретному випадку. Майстерність – це високий рівень кваліфікації, проникнення в суть досліджуваних явищ, пізнання їх зсередини.
Аудиторські перевірки мають виконуватись на високому професійному рівні. Усі працівники служби внутрішнього аудиту повинні мати певний професійний досвід і володіти необхідними знаннями і навичками.
Природа роботи внутрішніх аудиторів вимагає високого професіоналізму, як з точки зору технічних знань, так і навиків спілкування з людьми.
До найважливіших технічних знань внутрішніх аудиторів відносять такі:
- теоретичні та практичні знання з бухгалтерського обліку;
- добре знання системи укладання комерційних договорів, зміст інструкцій, схеми оподаткування та вимог законодавства;
- чітке уявлення схеми взаємодії відділів та структурних підрозділів комерційної організації;
- знання та вміння застосовувати спеціалізовані навички аудиту;
- глибокі знання в галузі побудови та оцінки систем та процедур внутрішнього контролю.
Ключові навички спілкування включають:
- вміння забезпечити об'єктивність;
- навички проведення співбесід та збору необхідної інформації;
- вміння досягнути розуміння аудиторських висновків;
- вміння складати та писати звіти.
Норматив N 3 «Основні принципи регулювання аудиту» унормовує принципи аудиторської професійної відповідальності, які необхідно застосовувати при виконанні будь-якого аудиту і враховувати при розробці конкретних стандартів аудиту.
До основних принципів норм аудиту відносять:
- цілісність, об'єктивність і незалежність, конфіденційність, знання і компетентність;
- правила використання результатів робіт, виконаних іншими аудиторами;
документальне оформлення, планування, одержання доказів аудитором;
- перевірка систем обліку і внутрішнього контролю;
- аналіз висновків аудитора і складання ним звіту.
Аудитор повинен дотримуватись основних правил етики професійного аудитора, визначених Міжнародною федерацією бухгалтерів. Зокрема, аудитор має бути прямолінійним і чесним, об'єктивним і не піддаватися тиску інших, тобто бути повністю незалежним. Аудитор повинен додержувати правил конфіденційності, необхідної для надання професійних послуг. Правила етики також вимагають відповідності роботи аудитора технічним і професійним стандартам та нормативам бухгалтерського обліку і аудиту. Аудитор також має додержувати інструкцій клієнтів, якщо вони не суперечать нормативно-правовим актам, що діють у країні.
Отже, в МНА викладають основні напрями аудиту, при цьому зазначається, що аудитор має вивчити систему обліку і оцінити її придатність для складання достовірної звітності. Отримані аудитором дані повинні бути достовірними і достатніми для обгрунтування висновків з питань, поставлених на дослідження аудиту.
Аудиторська палата України з метою регламентування правил і порядку проведення аудиту та виконання аудиторських послуг розробляє і частково завершила складання національних стандартів аудиту. Грунтуються вони на законодавстві України про аудиторську діяльність і міжнародних нормах аудиту, а також професійній термінології, прийнятій у світовій практиці.
За структурою побудови вони відповідають МНА, що сприяє використанню зарубіжного досвіду в аудиторській діяльності.
Норми аудиту передбачають основні принципи виконання аудиторських робіт, але не є методиками чи інструкціями до застосування методичних прийомів та притаманних їм процедур аудиту. Норми аудиту не мають законодавчого статусу, тому не є обов'язковими для застосування у практиці аудиторської діяльності, хоч у міжнародному і вітчизняному аудиті цих норм здебільшого дотримуються. Разом з тим до норм аудиту розробляються конкретні методики, методичні рекомендації, які сприяють поглибленому дослідженню питань, поставлених на вирішення аудиту.
Отже, застосування міжнародних і національних норм аудиту (стандартів) сприяє поліпшенню якості контролю та активізації діяльності суб'єктів підприємництва та достовірності відображення її в бухгалтерському обліку і звітності.
Висновок
Етична культура аудитора – знання моральних прав та обов’язків,постійне їх використання у своїй професійній діяльності.Основні професійні етичні принципи, пов’язані з аудиторською діяльністю, включають чесність, об’єктивність, компетентність, конфіденційність, незалежність. Основними принципами етичної культури аудитора є гуманне ставлення до людини, чесність і правдивість, доброзичливість і чуйність, простота і скромність, дотримання службової і комерційної таємниці.
Аудиторська етика закріплює і відображає в практичному плані високий ступінь регламентації багатьох сторін моральної діяльності аудиторів. Значна частина етичних положень знаходять відображення і правове закріплення в законах, нормативах та Кодексі професійної етики аудитора. Підґрунтям внутрішнього аудиту та головним правилом у роботі внутрішніх аудиторів є стандарти професійної діяльності, які сприяють ефективному функціонуванню відділу внутрішнього аудиту.
Аудиторська етика як система спеціальних знань про мораль аудитора вивчає сферу свідомості та поведінки аудиторів, моральних відносин і закономірностей їх формування.На мою думку, кожен аудитор повинен опанувати моральними вимогами своєї професії.
Список використаної літератури
Аудит : теорія і практика. Навчальний посібник. А.Г. Загородній, М.В. Коряг ін, А.М. Полякова. – Львів, 2004.
Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту : навчальний посібник, 3-тє видання. – К.: Каравела, 2006.
Міжнародні стандарти аудиту надання впевненості і етики. – К.: 2006.
Савченко В.Я. Аудит. Навчальний посібник. – К.: 2002.