2.1. Особливості статистичного вивчення ринку споживчих товарів
Ринок споживчих товарів складається з двох загальних частин: ринку продовольчих та ринку непродовольчих товарів. В кожному з цих ринків проводиться відсліджування товарних ринків, тобто ринків окремих товарів, які формуються з урахуванням задоволення певних потреб населення. У складі продовольчого ринку — це ринки, наприклад, м’яса та м’ясних продуктів, молока та молочних продуктів , та інші. У складі непродовольчих ринків — це ринки текстильних товарів, взуття, одягу та інші.
Мета статистичного вивчення ринків полягає в виявленні кількісних і якісних процесів, під впливом яких формується і розвивається ринок, зв’язків між ними, закономірностей і тенденцій їх розвитку, а також факторів, під впливом яких складаються ті чи інші співвідношення.
Вивчення ринків окремих товарів здійснюється для найбільш повного урахування співвідношення між попитом населення і товарними пропозиціями певних галузей виробництва.
Саме торгівлі належить перша роль в вивченні ринків споживчих товарів тому, що вона повинна забезпечити умови для безперервного і повного обміну грошових коштів населення на товари, які йому потрібні. До цього треба додати, що товари повинни мати певний асортимент, якість, кількість й ціни, тобто ті характеристики, які забезпечать їх продаж на певній території у певний час.
Основними завданнями відсліджування ринку є:
постійний мониторінг ринковой кон’юнктури, виявлення зрушень і змін в попиті населення та товарній пропозиції під впливом зміни цін, грошових доходів населення та удосконаленням структури виробництва;
розробка комплексу економічних, соціологічних та науково-технічних прогнозів розвитку ринку, оцінка його місткості, а також прогнозів розвитку торгівельної інфраструктури;
вивчення потреби в ресурсах для вироблення товарів кожного ринку та розробка певних балансів;
оцінка рівня відповідності якості та асортименту виробів попиту населення, виявлення резервів удосконалення задоволення потреб по групах споживачів та сегментам ринку для здійснення маркетингових програм та організації в їх межах розширення продажу товарів на базі удосконалення асортименту та якості виробництва.
Головною метою статистичного забезпечення відсліджування ринків споживчих товарів є створення системи статистичних показників, які дозволяють одержати надійну і повну інформацію про кількісну та якісну характеристику розвитку ринку. Система показників для вивчення ринку споживчих товарів повинна бути побудована з урахуванням слідуючих основних принципів:
По-перше, система показників формується з урахуванням їх відповідності сучасної системі показників розвитку економіки країни, яка побудована на принципах системи національних рахунків та КВЕДу за складом, методологією, правилами побудови та принципами системного підходу.
По-друге, показники повинні задовольняти потреби певних груп користувачів.
Система показників повинна забезпечувати взаємозв’язки і співвідносини між ними як в цілому по країні, так і в розрізі регіонів і територіальних одиниць.
Система повинна забезпечити надійній контроль вартісних і натуральних показників.
Вивчення ринку грунтується на застосуванні сукупності показників, які одержуються з різних джерел.
Основу відсліджування ринку складають дані державної статистичній звітності. Вона містить необхідні показники для дослідження стану та рухів як виробництва, так і поставки споживчих товарів в роздрібну торгівельну мережу і продажу їх населенню. Державна статистична звітність формує ці показники не тільки у загальному обсязі, але і в товарний структурі. Вона відображує ці показники в розрізі територіальних формувань. Ця звітність охоплює і залишки товарів у промисловості, оптовій та роздрібній торгівлі в асортиментному розрізі з виведенням загальних обсягів. Зараз в зв’язку з перехідним характером усіх економічних процесів, цій звітності бракує надійності, особливо це стосується оптовій торгівлі, дійсний стан якої потребує уточнення через невідомий склад і кількість її підприємств, а також їх асортиментну структуру.
Звітність з продажу товарів через організований ринок охоплює реалізацію їх через офіційно зареєстровану мережу магазинів, палаток, підприємств громадського харчування тощо.
Облік роздрібного товарообороту здійснюється згідно з спеціальною методикою (див. розділ …).
Окрема звітність відображує обсяг продажу та ціни сільскогосподарських продуктів на міських ринках 53 міст країни в розрізі основних груп продуктів. Ця звітність має встановлені методи обчислення як обсягів продажу, так і середніх цін і індексів цін.
Проводиться обстеження речових ринків товарів, але неупорядкований характер продажу поки ще не дає можливості мати надійну інформацію з цього каналу.
Важливе значення мають натурально — вартісні баланси основних продуктів рослинництва і тваринництва. Вони складаються з відображенням надходження продукту та його використання впродовж календарного року окремо в господарствах суспільного і приватного секторів.
Для вивчення ринків споживчих товарів користуються даними розрахунків фонду споживання і рівня споживання окремих товарів на душу населення. Важливе значення для вивчення цих показників має знання методики їх розрахунку тому, що вона містить не тільки алгоритм розрахунків, але і джерела формування фонду споживання в реальному масштабі часу.
Статистичний аналіз обсягу та структури загального товарообороту з урахуванням усіх каналів продажу товарів використовує дані бюджетних обстежень сімей, які проводяться за спеціальною методикою.
Аналіз цих і інших показників, по-перше, дає можливість прослідкувати за рухом достатньо широкого кола товарів у каналах роздрібної торгівлі як у сумарному, так і в кількісному виразі; по-друге, на основі аналізу відносних показників структури продажу є можливість робити певні висновки про зміни в попиті населення на споживчі товари та виявити напрями і тенденції цих змін. Але цей аналіз стає більш обгрунтованим коли інформація підготована для певних цілей.
Це означає, що фахівці, які продовжують досліджування ринку або його частин, повинні вивчати не тільки склад показників, а й методики їх розрахунку і формування, щоб впливати на удосконалення і розвиток статистичного спостереження в напрямі, який потрібен для цілей управління і регулювання.
В практиці роботи по вивченню попиту нині використовуються, крім статистичної звітності, такі джерела інформації:
дані вибіркового обліку продажу і запасів товарів за асортиментом;
матеріали міжрегіональних і регіональних ярмарок оптового продажу товарів народного споживання;
розробка служб вивчення попиту оптових і роздрібних торгових організацій і підприємств;
результати опитувань населення, в тому числі обстеження на базі споживчої панелі;
інформація торгових кореспондентів.
Основним джерелом інформації про внутрішньогрупову структуру продажу і запасів окремих непродовольчих товарів за асортиментом є матеріали вибіркового обліку.
Матеріали вибіркового обліку дозволяють обчислити таку систему показників, необхідних для вивчення попиту і кон’юнктури:
абсолютний рівень продажу і запасів окремих товарів в кількісному і вартісному виразі;
відносні показники внутрішньогрупової структури продажу і запасів товарів;
рівень товарних запасів (в днях обороту);
середні ціни товарів в продажу і запасах.
Аналіз цих показників дозволяє:
1. Простежити за рухом достатньо широкого кола товарів в роздрібній торгівлі в кількісному і вартісному виразі;
2. На основі аналізу відносних показників структури зробити відповідні висновки відносно зміни попиту населення на товари народного споживання і виявити тенденцію цієї зміни;
3. Прослідкувати на основі безпосередніх вимірювань за зміною середніх роздрібних цін на товари в широкому асортименті і врахувати їх вплив на стан попиту.
В умовах широкого розповсюдження практики проведення опитувань фахівців все більшої ваги набуває підвищення організаційного і методичного рівня проведення цієї роботи. Актуальною е організація неперервного спостереження за процесом зміни попиту шляхом проведення систематичних опитувань.
Опитування фахівців оптової і роздрібної торгівлі на базі постійно діючої мережі кореспондентських пунктів порівняно зі звичайними опитуваннями мають ряд переваг:
дозволяють розглядати досліджуване явище в динаміці, тобто встановлювати тенденції і закономірності розвитку попиту;
дозволяють отримувати систематичну помилку вибірки і приймати міри для її зменшення внаслідок проведення опитувань і постійного аналізу матеріалів;
створюють умови оперативного виявлення тенденцій в розвитку попиту і визначення їх факторів за рахунок частоти проведення опитувань;
дозволяють вивчати думку фахівців про споживчі характеристики окремих товарів, про відповідність цих характеристик вимогам покупців.
Результати опитувань фахівців використовуються при підготовці обзорів кон’юнктури ринку споживчих товарів. Значення опитувань такого типу полягає також в тому, що вони дозволяють не тільки зафіксувати деякі особливості кон’юнктури, але і виявити очікувані зміни тенденцій, передбачати ймовірні зрушення і т.п.
Тенденціальні опитування грунтуються на суб’єктивних думках і оцінка фахівців торгівлі, їх досвіді і особистих спостереженнях, саме тому вони можуть дати точну кількісну характеристику співвідношення попиту та пропозиції, крім того, вони дають уявлення про порядок розміщення окремих факторів або якостей в залежності від їх значимості, встановлюють перелік основних недоліків.
Торгові кореспонденти — одне з постійних джерел вибіркових обстежень. Вони ведуть систематичне спостереження за станом торгівлі основними товарами народного споживання у відповідний сукупності міст за спеціально розробленою програмою на умовах додаткової оплати.
Дані опитувань населення дозволяють до деякої міри поповнити нестачу інформації. Але повну характеристику ступеню відповідності споживчих функціональних, естетичних і інших якостей виробів попиту населення можна отримати на основі організації комплексу спеціальних обстежень і спостережень. З цієї метою провадяться спільні виставки продажу, споживацькі конференції, опитування населення, а також опитування фахівців торгівлі і промисловості.
Панельні обстеження сімей проводяться на базі постійної сукупності, що дозволяє співставляти матеріали обстежень в динаміці, перевіряти здійснення споживацьких намірів, глибше вивчати вплив на попит і споживання окремих причин і умов. Програма панельних обстежень дозволяє отримати необхідні додаткові відомості про попит і споживання, яких немає в інших джерелах інформації, а саме:
загальні і специфічні фактори, які визначають обсяг і структуру попиту населення (рівень доходу, чисельність і склад сім’ї, житлові умови);
залежність рівня споживання окремих товарів від різних факторів;
вплив окремих причин і умов на ступінь забезпечення сімей товарами довгострокового користування;
фактори, які визначають фізичне і моральне зношення окремих виробів;
наміри сімей відносно покупки окремих товарів, їх функціональних і технологічних характеристик;
думка споживачів про раціональні споживання, набори товарів і т.п.
Статистичне вивчення ринку споживчих товарів повинно проводитись з урахуванням його сегментації, тобто розподілу з певних умов:
географічних — кліматичні зони, регіони, адміністративні райони;
демографічних — чисельність населення, його розподіл за віком, статтю, національністю, густотою;
економічних — рівень економічного розвитку регіону, рівень доходів населення, рівень споживання, заощаджень, житлових умов населення, тощо;
соціальних і культурних — професійна структура населення, рівень освіти, звичаї тощо;
психографічних — риси характеру, спосіб життя, життєва позиція, мотивації.
Основою прогнозування ринку споживчих товарів є виявлення тенденцій його розвитку від впливом таких основних факторів:
політичний стан, тобто зміни у загальному, податковому, митному та іншому законодавстві;
стан ділової активності на ринку, тобто стан виробництва, торгівлі, фінансового ринку;
стан конкурентного середовища;
купівельна спроможність грошової одиниці;
інфляційне середовище, рух цін;
життєвий цикл основних товарів та оновлення їх асортименту.
Прогноз розробляється в певній послідовності. З початку окреслюється період (горизонт) прогнозу; здійснюється підбір і аналіз факторів, які повинні використатись у прогнозі, надається кількісна оцінка впливу цих факторів на споживчий ринок і на його складові частини. Здійснюється моделювання процесів розвитку ринку і розробляються прогнози його стану на різни відрізки часу.
У відсліджуванні ринку і його елементів є поняття «місткість», тобто обсяг. При цьому слід враховувати специфіку окремих ринків і груп товарів. При прогнозуванні місткості ринку продовольчих товарів слід враховувати відсутність на цьому ринку відкладеного попиту і взаємозамінюване товарів, які входять до нього. Необхідним елементом моніторингу є прогнозування ринків та різних показників, які входять до кола розробки регулюючого інструментарію.
Ємкість або місткість ринку прогнозується від загального до частинного, тобто спершу визначається ємкість всього ринку продовольчих товарів, далі — продуктів тваринництва і рослинництва, а потім розраховуються показники для підгруп однорідних товарів і нарешті — ринки окремих товарів.
Прогнози довгострокові мають цільовим призначенням моделювати ринкову місткість і структуру на певну перспективу з урахуванням зміни таких факторів, як обсяг і рівень доходів населення, чисельність і склад населення, рівень інфляції і цін та інші. При нормативному прогнозуванні враховуються норми споживання, структура споживчого кошику тощо.
При довгострокових прогнозах використовуються методи економіко-статистичного моделювання.
Результати прогнозів оцінюються експертно стосовно головної тенденції розвитку попиту та пропозиції; основних та специфічних факторів, які здатні вплинути на розвиток ринку, вірогідних тенденцій розвитку попиту та пропозиції.
При середньостроковому прогнозуванні поряд з названими використовуються методи екстраполяції та коефіцієнти еластичності попиту в залежності від зміни доходів населення та цін.
При визначенні ємкості ринку непродовольчих товарів треба враховувати, що вони є предметами багаторазового використання і споживаються з обсягу купівлі не тільки поточного, але й минулого періоду. Тому річне споживання може бути як вище, так і нижче річного придбання. Тому до розрахунків необхідно додати матеріали вибіркових обстежень намірів певних груп населення щодо фактичного та бажаного набору товарів, строків їх морального та фізичного старіння тощо. В такому разі прогноз розробляється від часткового до загального.
Моделі, побудовані за результатами обстежень дозволяють визначити структуру попиту на окремі товари з врахуванням не-задоволеного попиту. Це дозволяє передбачити місткість ринку, яка відображує загальний попит населення, його структурний рух, а також причини змін та наміри покупців на перспективу, що є дуже важливим для управління ринковими процесами.
Певне місце у прогнозуванні займає використання даних обстеження бюджетів сімей. Це стосується товарів довгострокового користування. Значна частина їх, це предмети загальносімейного попиту.
Дослідження ринку споживчих товарів в цілому по Україні органічно пов’язане з аналізом формування ринків окремих регіонів. Відсліджування регіональних ринків має мету доповнити та скорегувати характеристики розвитку загального ринку з урахуванням особливостей, які характерні для певних територій. Тому на регіональному рівні вирішуються саме такі питання:
вдосконалення системи показників, щоб вони як можливо повніше охоплювали явища і процеси розвитку ринку в територіальному розрізі;
подальший розвиток методології відсліджування і прогнозування регіональних ринків;
забезпечення відсліджування регіональних ринків з урахуванням факторів, які впливають на регіональні процеси і явища, з урахуванням взаємозв’язків і співвідношень між ними;
забезпечення взаємообумовленості тактичного і стратегічного розвитку регіональних і загальних ринків.
Сценарій прогнозу програми розвитку регіонального ринку містіть два основні елементи:
Перший — це модель сучасного стану ринку. Вона включає аналіз існуючих тенденцій, в тому числі якісну характеристику розвитку ринку та зовнішніх і внутрішніх умов його утримання. Наприклад, дається відповідь на питання, яке місце займає
В моделі сучасного стану ринку розраховуються баланси формування ресурсів, баланси використання ресурсів і баланси міжрегіональних зв’язків регіонів (див. розділ ...).
Відсліджування регіональних споживчих ринків має важливе значення щодо управління розвитком економіки країни з вирішенням завдань комплексного розвитку її регіонів.
Головним завданням розробки стратегії ринку є забезпечення його пропорційності, тобто оптимальних співвідношень між його найбільш важливими показниками. Регулювання пропорційності здійснюється у таких важливих співвідношеннях:
між доходами різних соціальних груп населення;
між доходами і попитом різних груп і верств населення;
між доходами і витратами підприємств виробничої та невиробничої сфери;
між попитом і пропозицією на ринку в цілому і в усіх його частках.
Можна навести багато прикладів, коли порушення пропорцій призводить до негативних наслідків, які потім збільшуються під впливом різноманітних факторів, і тому встановлення втраченої пропорційності коштує суспільству набагато дорожче ніж її своєчасне регулювання на основі моделювання певних процесів.
Інформаційним забезпеченням вирішення цієї проблеми є натурально — речова і вартісна оцінка узгодженості пропорцій між попитом і пропозицією в розподілі товарів і їх груп по сегментах ринку. При моделюванні треба ураховувати взаємодоповнення і взаємозамінюваність товарів у групах і між ними, а також постійні зміни у асортименті і якості товарів під впливом багатьох факторів. Тому узгодженість пропорцій повинна бути динамічною. Методика аналізу пропорційності наведена в розділі … .
Окреме місце в вивченні ринку споживчих товарів займає оцінка стану, структури і напрямків руху тіньової економіки. Актуальність цього обумовлена недосконалим нормативне — правовим регулюванням ринкових відносин, існуванням певних «ніш» щодо ухилення від сплати податків, що стає все більш привабливим в умовах зростання податкового тиску. Приховування доходів, яке набуває загрозливого стану, робить ненадійною діючу звітність з багатьох показників, вносить невраховані ніякими інструкціями перекручення. Це стосується не тільки офіційної звітності, але й даних різноманітних спеціальних спостережень, опитувань, тощо. Тому без розробки механізму оцінки тіньової економіки неможливо створити ефективну базу моніторингу торгівлі.
Зараз статистичні і регулюючі органи оцінюють тіньовий ринок експертне. Відсутня будь яка методологія вивчення цього явища, хоча ознаки суспільного дослідження його відомі тому, що багато країн мають певний досвід боротьби із недозволеними законом підприємницькими структурами:
відсліджування законності організації і проведення діяльності суб’єктів ринкових відносин;
вивчення результатів Їх господарської діяльності;
створення системи контролю на усіх стадіях суспільного відтворення, по видах ринків, формах власності, тощо.
Ця робота потребує об’єднання зусиль правоохоронних, статистичних, регулюючих та контрольних органів, а також створення єдиної методологічної основи і конкретних методик щодо її проведення.
Методи, які використовуються в країнах з розвинутою економікою щодо вивчення тіньових процесів, об’єднуються у чотири групи: метод специфічних індикаторів; метод «м’якого» моделювання, тобто оцінка детермінаторів; структурний метод на змішаний.
Для потреб регулювання необхідно по-перше збудувати інформаційні потоки, які дозволять прослідкувати прояви елементів цього складного ринку на усіх стадіях суспільного відтворення — у виробництві, у сфері обміну і реалізації продукції, при розподілі та перерозподілі доходів та на стадії споживання. Така інформація вкрай необхідна для аналізу структури економіки в цілому, видсліджування і корегування певних загально-економічних процесів, в тому числі ринку споживчих товарів. Без оцінки реальних показників тіньового ринку відсутні можливості об’єктивного аналізу стану і тенденцій розвитку вартісних та натурально, — речових пропорцій ринку і його регіональних часток. Це створює певну загрозу ефективності регулювання ринкових співвідношень.