3. АНАЛІЗ ВИМОГ ДО ПЕРСПЕКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ СПД
3.1.Вибір передаючого середовища
Дані в комп'ютерних мережах можна передавати через мережеві кабелі, за допомогою радіозв'язку або світлових променів. В переважній більшості мереж використовують мepeжeвi кабелі. В даний час практично використовують три типи кабелів: коаксіальний, скручена пара та оптоволоконний.
Коаксіальний кабель (coaxial cable) це двонаправлена лінія зв'язку, в якій один провідник (центральний) знаходиться всередині іншого i ізольований від нього. Центральним провідником є міцний провід, a зовнішнім може бути переплетення багатьох тонких провідників або фольга. Для досягнення максимального рівня сигналу i збільшення реального значення швидкості передачі інформації, poміp сегменту кабеля між двома ПК повинен бути кратним довжині хвилі сигналу, що передається.
Коаксіальний кабель є двох типів: "тонкий" кабель RJ-58 з діаметром приблизно 5мм i "товстий" з діаметром близько одного сантиметра. Обидва кабелі використовують для побудови мереж з фізичною топологією "спілна шина".
Вита пара (twisted pair) це середовище передачі інформації виконане у вигляді декількох пар скручених провідників, кожен з яких електрично ізольований від інших i вci вони разом поміщені в єдину ізольовану оболонку. Вита пара провідників може бути неекранована (UTP - Unshielded Twisted Pair), яка є більш економічною i екранована (STP - Shielded Twisted Pair), в якій вci пари захищені алюмінієвим екраном від зовнішніх електромагнітних полів. Також використовують „броньовану” виту пару (FTP - Foiled Twisted Pair). Її плюсом є збільшення відстані між станціями.
Кабелі "вита пара" в основному використовують для побудови мереж з фізичною топологією "зірка", "розширена зipкa" i деревовидною. Причому максимальна відстань між комп'ютером i мережевими пристроями може становити 100 метрів з врахуванням довжини з’єднувальних кабелів.
Оптичне волокно (Fiber Optic) – найбільш перспективне середовище передачі іформаії, що забезпечує швидкість декілька Гбіт/с. В ролі елементу, що передає іформацію, використовують оптичне волокно (світловід), яке являє собою тонку скляну (або пластикову) нитку, що поміщена в гнучку оболонку. Інформація по оптоволоконному кабелю передається за допомогою світлових променів. Розрізняють два основних типи оптичного волокна: одномодове (Single Mode) i багатомодове (Multimode mode).
Обов'язковим компонентом комп'ютера, який під'єднаний до мepeжi, є мережева плата (адаптер) – NIC (Network Interface Card). Мережевий адаптер (Network Adapter) – це електронна плата, що вставляється в слоти розширення материнської плати i забезпечує під'єднання до мережевого кабеля. Основна функція мережевого адаптера – перетворення двійкових даних в сигнали, які придатні для передачі по певному типу мережевого кабелю.
Мережеві адаптери є багатьох типів, які відрізняються інтерфейсами, типами використовуваних кабелів, сумісністю з певними операційними системами.
Також до передаючого середовища відносять безпровідний зв`язок. Його можна поділити на декілька типів.
Лазерний. При потребі організації безпровідних мостів на відстань до 1200 м використовують цей звязок, передача за допомогою якого обмежена відстанями, які повинні знаходитись в полі зору. Зв`язок чутливий до атмосферних явищ, випромінює пряме світло і вся апаратура має бути екранована. Правила і використання лазерної комунікації регулюється урядовими структурами. Комерційний має потужність лазеру менше 100 мВт і не потребує спеціального технічного ліцензування, швидкість передачі даних 30 – 150 Мбіт/c, що залежить від площі. Перевагою є легкість і простота налаштування мережі.
Інфрачервоні системи. Використовують недорогі передавачі і приймачі. Швидкість передачі до 10 Мбіт/c, радіус роботи невеликий.Такі системи бувають активні, які потребують точного встановлення в стійках/кронштейнах. Пасивні реєструють найменші відхилення температури. Є 4 типи інфрачервоних мереж:
– у зоні прямого бачення: приймач і передавач на 1 лінії.
– на розсіяному випромінюванні, де зона обмежується,бо промінь відбивається від поверхні (межі розсіювання 15 – 20 м).
– на відбитому інфрачервоному світлі;
– широкосмугова оптична мережа, яка не поступається кабельним, швидкість 10 Мбіт/с.
Радіозв‘язок. Є горизонтальний і вертикальний. Є 4 частотні діапазони:
– (3...30 МГц) передає голосові дані на декілька тисяч кілометрів, чим більший радіус покриття, тим менша швидкість передачі.
– (136...177 МГц) діапазон покриття 70км, швидкість передачі 19,2 Кбіт/c
– (400...512 МГц), де зона покриття 50км(мобільний зв`язок), швидкість передачі 128 Кбіт/с.
– (більше 2ГГц) зі швидкістю передачі 2Мбіт/c, зона покриття – прямого бачення.
Є 3 типи безпровідних локальних мереж: обчислювальна, розширена, мобільна.
При побудові мережі в ролі передаючого середовища було обрано безпровідний зв`язок Wi-Fi, тому що він для заданих умов підходить найкраще.

3.2.Режими роботи
Режими роботи мереж бувають декількох типів.
– Симплексний режим забезпечує можливість передавання інформації лише в одному напрямку. Такий режим в телекомунікаціях практично не використовується.
– Дуплексний режим дає змогу одночасно передавати інформацію в обох напрямках.
– У напівдуплексному режимі в кожний окремий момент часу інформація може передаватися у будь-якому (але тільки в одному) напрямку.
Є 2 способи передачі даних:
Асинхронний. (Телефонні лінії Dial-Up), при такому виді передачі пересилка відбувається посимвольно (кожен символ – окремо).
Алгоритм передачі:
2 старт-біти попереджують приймач про початок передачі, після чого – передача символів, потім – біт парності, який несе достовірну інформацію; стоп-біт повідомляє про завершення передачі.
Асинхронна передача даних використовується коли непотрібно великої швидкості передачі, бо за рахунок старт-стопових бітів втрачається 1/3 пропускної здатності. Біт парності не завжди виявляє помилку.
Синхронний. Передає дані блоками.
Алгоритм роботи:
Біти синхронізації узгоджують роботу приймача і передавача, потім – передача даних, їх контроль (код виявлення помилки), який вираховується за вмістом поля даних за математичними формулами. Стоп-біт – закінічення передачі.
Синхронний метод забезпечує високу швидкість, оскільки тут дані передаються блоками і краща достовірність інформації.
В даній мережі буде використовуватися дуплексний режим, тому що нам потрібно передавати інформацію в обох напрямках.