Охорона праці - це:
а) система створення відповідних умов праці, що забезпечують безпеку людини;
б) наука про теорію і практику захисту людини в умовах виробничої діяльності;
в) система законодавчих актів та інших заходів, що забезпечують безпеку людини та високу продуктивність її праці.
г) система правових, соціально-економічних, організаційно-технічих, санітарно-гігієнічних і лікувльно-профілактичних заходів та засобів, спрямованих' на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Безпека праці - це:
а) такі умови за яких унеможливлюється негативний вплив виробничих чинників на організм людини;
б) організаційні заходи спрямовані на відвернення дії шкідливих і небезпечних чинників на організм людини.
в) недопустимість дії на організм людини несумісного з життям чинника.
г) стан виробничих умов, за яких, унеможливлюється вплив шкідливих або небезпечних виробничих чинників на організм людини.
Виробнича санітарія - це:
а) наука про теорію і практику функціонального стану організму в процесі трудової діяльності;
б) наука, що вивчає вплив на організм людини небезпечних чинників трудового процесу;
в) система організаційно-технічних заходів, що запобігають дії небезпечних та шкідливих чинників на організм людини.
г) система організаційних і технічних заходів, що запобігають дії шкідливих виробничих чинників на організм людини.
Яку мету ставить перед собою дисципліна "Охорона праці"?
а) навчити навичками адекватного реагування на виробничі обставини та ситуації;
б) розуміти природу негативного впливу виробничих чинників, що можуть спричиняти небажані наслідки та визначати шляхи запобігання цим явищам;
в) навчити навичкам не створювати травмонебезпечні ситуації в умовах виробничої діяльності.
г) навчити навичкам забезпечувати свою власну безпеку у виробничих умовах.
Небезпечний чинник може призвести до:
а) травмування або різкого погіршення здоров'я;
б) професійного захворювання;
в) фінансового ризику роботодавцям в умовах виробничої діяльності.
г) поступового зниження працездатності
Активна форма впливу виробничого шкідливого чинника на організм людини призводить до:
а) професійного травматизму;
б) напруженого функціонального стану організму;
в) професійного захворювання.
г) напруженого психо-фізіологічного стану організму
Активна форма впливу небезпечного чинника на організм людини призводить до:
а) больового травматичного синдрому;
б) нещасного випадку;
в) професійного захворювання.
г) напруженого функціонального стану організму
За дією на організм людини хімічні чинники поділяються-на:
а) фізичні, подразнюючі, мутагенні, канцергогенні;
б) загальнотоксичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, сенсибілізуючі;
в) загальнотоксичні, фізичні, мутагенні, сенсибілізуючі.
г) отруйні, фізичні, канцерогенні.
Вищим державним органам, що здійснює управління безпекою є:
а) Національна Рада з питань безпеки;
б) Кабінет Міністрів України:
в) Держгірпромнагляд.
г) Адміністрація президента України.
До соціально-економічних чинників, що формують умови праці належать:
а) моральне та матеріальне стимулювання за високі показники безтравматичної праці;
б) нормативно-правова та законодавча база, стандарти, системи пільг та компенсацій;
в) автоматизація та механізація праці.
г) засоби та заходи для безпечних умов праці
Причини професійних захворювань - це:
а) неправильна організація санітарно-гігієнічного обслуговування працюючих;
б) перевищення експлуатаційної надійності технологічного обладнання;
в) невідповідні організаційні та технічні умови праці.
г) незадовільні психофізіологічні умови праці
За гігієнічною класифікацією умови праці бувають:
а) оптимальні, допустимі, шкідливі, небезпечні;
б) ручні, механізовані, автоматизовані;
в) фізичні, розумові, шкідливі, легкі, важкі.
г) легкі, важкі, небезпечні, механізовані.
Шкідливий чинник у разі порушення правил безпеки може призвести до:
а) граничного або патологічного травматизму;
б) професійного травматизму;
в) професійного захворювання.
г) професійного отруєння
Професійне захворювання у разі порушення вимог безпеки може спричинятися:
а) перевищенням ГДК, ГДР в оточуючому середовищі;
б) негативною дією шкідливого виробничого чинника;
в) негативною дією небезпечного виробничого чинника.
г) негативною дією шкідливого та небезпечного виробничого чинника.
У структурному відношенні курс "Охорона праці" за ознаками впливу виробничих чинників поділяється на:
б) чотири розділи;
За дією та природою впливу шкідливі і небезпечні чинники відповідно до державного стандарту поділяють на:
в) хімічні, психофізіологічні, біологічні, фізичні.
До фізичних шкідливих і небезпечних чинників належать:
в) коливальні рухи, шум, параметри мікроклімату, фіброгенний пил, іонізуючі випромінювання, висока напруга, сила струму і т. ін.
До психофізіологічних шкідливих і небезпечних чинників належать:
а) піднімання і перенесення вантажів, незручна поза, перенапруга аналізаторів;
б) перенапруга органів чуття, емоційні навантаження, недостатня рухова активність;
в) фізичні, статичні, динамічні перевантаження.
г) нервово-психічні та розумові перевантаження(ВСІ ВІДПОВІДІ ПІДХОДЯТЬ)
Характерною особливістю небезпечних чинників:
а) раптовість та короткочасність періоду дії;
б) тривалість та довгостроковість їх дії;
в) тимчасова втрата працездатності, протягом визначеного періоду часу.
г) постійна втрата працездатності(викликати гостре порушення здоров‘я або загибель організму)
До основних та підзаконних актів у сфері охорони праці нележать:
а) закони "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку" і т.ін.
б) Конституція, Укази і постанови Президента, Верховної Ради і т.ін.
в) Конституція, КЗпП, закони та підзаконні акти, стандарти, інструкції з охорони праці і т.ін..
Що таке соціальний захист працюючих?
в) фінансування на державному рівні охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці.
При розірваний трудової угоди з вини роботодавця працівник має право на отримання вихідної допомоги у розмірі:
г) одномісячного заробітку.
Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці це:
а) лікувально-профілакичне харчування, додаткові перерви;
в) пільгові пенсії-, підвищена заробітна плата, скорочення тривалості робочого дня, спецодяг, взуття та інші 313.
Відшкодування .шкоди потерпілим з тимчасовою втратою працездатності визначається:
а) середньомісячним заробітком за час перебування на лікарняному;
Яка сума відшкодування надається родині у разі смерті потерпілого?
б) дворічного заробітку померлого на сім'ю й однорічного заробітку на кожного члена сім'ї;
При стійкій втраті працездатності допомога надається у розмірі:
б) середнього заробітку потерпілого за кожний відсоток втраченої професійної працездатності;
Залежно від сфери впливу НПАОП має:
б) міжгалузеву і галузеву дію;
Вищий нагляд за точним виконанням законодавчих актів з охорони праці здійснюють:
а) генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори;
Види відповідальності за порушення вимог охорони праці:
г) всі вище згадані.
Дисциплінарна відповідальність - це:
б) догана, звільнення з роботи;
Згідно з КЗпП дисциплінарна відповідальність застосовується не пізніше ніж:
а) один місяць з дня виявлення правопорушення;
б) один місяць з дня виявлення і шести місяців з дня допущення првопорушення;
в) шести місяців з дня виявлення правопорушення.
г) два місяці з дня виявлення правопорушення.
Відповідно до адміністративної відповідальності максимальний розмір штрафу становить:
а) п'ять відсотків місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи;
б) двох відсотків місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи;
в) п'ять відсотків річного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи.
г) три відсотки річного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи.
Постанова про адміністративне правопорушення з дня його винесення у судовому порядку може бути оскаржена протягом:
а) місяця;
б) п'ятнадцяти діб;
в) десяти діб.
г) півроку.
Порушення службовою особою правил охорони праці, що створило працюючим загрозу карається відповідно до КК, виправними роботами, на строк:
а) до одного року;
б) до двох років;
в) до трьох років.
г) до чотирьох років.
За порушення службовою особою правил охорони праці, що спричинило нещасні випадки КК передбачає позбавлення волі на строк:
а) до трьох років;
б) до п'яти років;
в) до чотирьох років.
г) до двох.років.
Основним завданням з питань організації охорони праці є:
а) аналіз показників та причин виробничого травматизму і профзахворювань;
б) створення здорових і безпечних умов праці;
в) забезпечення працюючих засобами захисту.
г) захй'ст від дії шкідливих та небезпечних виробничих чинників.
Державне управління охороною праці здійснюють:
а) Кабмін, органи нагляду, міністерства та центральні і місцеві органи виконавчої влади;
б) Кабмін, уповноважені центральних органів виконавчої влади;
в) Кабмін, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
г) Кабмін, Адміністрація Президента України.
Управління охороною праці на підприємстві здійснюють:
а) роботодавці, їх уповноваження, головні спеціалісти, керівники структурних підрозділів.
б) керівники служби охороною праці підприємства;
в) роботодавець та інженер з охорони праці.
г) заступники керівника та головні інженери підприємства.
Навчання і перевірка знань з питань охорони праці проводиться:
а) для працівників, що наймаються на роботу і періодично в процесі трудової діяльності;
б) залежно від характеру трудової діяльності та кваліфікації;
в) залежно від стажу роботи, згідно з графіком, що затверджується головним інженером.
г) залежно від кваліфікації працівника та його стажу роботи.
Первинний інструктаж на робочому місці проводить:
а) роботодавець;
б) керівник робіт;
в) служба охорони праці.
г) головний інженер.
Вступний інструктаж проводить:
а) спеціаліст служби охорони праці;
б) спеціаліст відділу кадрів;
в) роботодавець.
г) головний інженер.
42. Як часто проводиться повторний інструктаж на робочому місці для робіт підвищеної небезпеки?
а) раз у три місяці;
б) раз у шість місяців;
в) раз у рік.
г) кожен місяць.
43. Позаплановий інструктаж на робочому місці необхідно проводити при перерві на роботах підвищеної небезпеки через:
а) двадцять календарних днів;
б) тридцять календарних днів;
в) шістдесят календарних днів.
г) кожного півроку.
Цільовий інструктаж проводить:
а) спеціаліст служби охорони праці;
б) керівник робіт;
в)відділ кадрів. г) керівник структурного підрозділу
Цільовий інструктаж проводиться у таких випадках:
а) при виконанні разових робіт, що непов'язані з професійними обов'язками;
б) при введенні в дію нових нормативних актів;
в) при перерві у роботі понад 60 календарних днів.
г) при зміні виду діяльності робітника.
46. Найвищий нагляд за обов'язковим виконанням законів про працю здійснюють:
а) спеціальні державні органи та інспекції;
б) генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори;
в) комісії з охорони праці місцевого самоврядування.
г) територіальні відділення Держгірпромнагляду.
Основним завданням Держгірпромнагляду є:
а) формування та забезпечення державної політики у сфері охорони праці;
б) формування рішень щодо профілактики захворювань та охорони здоров'я населення;
в) здійснення спеціального розслідування та обліку виробничого травматизму.
г) формування пропозицій щодо профілактики захворювань на підприємствах.
Посадові особи органів державного нагляду мають право:
а) здійЙнювати розслідування та облік нещасних випадків;
б) проводити роз'яснювальну роботу та навчання працюючих;
в) видавати роботодавцям обов'язкові до виконання приписи про усунення недоліків.
г) надавати матеріальну допомогу працівникам підприємств.
Посадові особи органів державного нагляду мають право:
а) безперешкодно перевіряти дотримання вимог охорони праці на підконтрольних об'єктах;
б) призупиняти експлуатацію промислових підприємств;
в) здійснювати страхування ризиків виробничої безпеки.
г) стягувати штрафні санкції з посадових осіб
Посадові особи органів державного нагляду мають право:
а) здійснювати експертизу проектів на будівництво та реконструкцію об'єктів підвищеної небезпеки;
б) винних працівників притягати до адміністративної відповідальності;
в) давати дозвіл на зберігання, використання та облік вибухових речовин.
г) винних керівників підприємств притягати до кримінальної відповідальності;
51 Оперативний контроль з питань охорони праці складається з:
а) 4-х ступенів;
б) 3-х ступенів;
в) 2-х ступенів.
г) 1-го ступеня
52. Нещасні випадки визнаються пов'язаними з виробництвом, якщо вони стались:
а) під час прямування на роботу чи з роботи;
б) на транспорті підприємства без відповідного дозволу;
в) на території підприємства, якщо робота виконувалася за дорученням роботодавця.
г) під час використання в особистих цілях машин, устаткування, механізмів, що належать
підприємству.
Нещасні випадки визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, якщо вони сталися:
а) на транспортному засобі виробництва після завершення робочого дня;
б) на території підприємства в робочий час;
в) при наданні підприємством шефської допомоги за дорученням роботодавця.
г) у разі підтвердженого медичним висновком токсичного сп‘яніння, не зумовленого виробничим процесом.
Нещасні випадки визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, якщо вони сталися:
а) внаслідок раптового погіршення стану здоров'я через небезпечні або шкідливі чинники навколишнього середовища;
б) в межах території підприємства на робочому місці;
в) поза межами підприємства, якщо робота пов'язана з переходами до об'єктів за дорученням роботодавця.
г) під час скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду.
Комісія з розслідування має проаналізувати обставини нещасного випадку протягом:
а) 10 днів;
б) 7 днів;
в) 3 днів.
г) 5 днів.
У скількох прімірниках складається акт про нещасні випадки за формою Н-1 або НПВ?
а) 6;
б)4;
в) 3.
г) 5.
57 Спеціальному розслідуванню підлягають:
а) якщо смертельно травмовано 5 і більше осіб;
б) якщо сталися групові і смертельні нещасні випадки;
в) якщо трамованоЮ і більше осіб при груповому нещасному випадку.
г) якщо травмовано 5 і більше осіб.
Спеціальне розслідування проводиться протягом:
а) 10 Днів;
б) 3 днів;
в) 7 днів.
г) 5 дців
За результатами розслідування складається акт за формою:
а) НПВ;
б) Н-1;
в) Н-5.
г) НТВ
Санітарно-гігієнічні умови праці визначають:
а) гігієнічні нормативи;
б) фізичні, хімічні, психофізіологічні чинники;
в) соціальний, психофізіологічний, психогенний чинник;
г) біологічні, психофізіологічні, хімічні чинники.
Гігієнічні нормативи встановлюють:
а) оптимальні або допустимі рівні шкідливих чинників виробничого середовища;
б) абсолютно безпечний вплив виробничих чинників;
в) гранично допустимі концентрації, рівні, дози шкідливо діючих на людину чинників;
г) гранично допустимі об‘єми токсичних речовин, шкідливо діючих на людину.
Облік професійних захворювань та отруєнь здійснюють:
а) дільничні лікарні;
б) МОЗ;
в) СЕС;
г) Мінпромполітики.
Умови праці це:
а) складний суспільний процес, що впливає на стан здоров’я і працездатність людини;
б) сукупність чинників виробничого середовища, що впливають на здоров’я і працездатність людини;
в) соціально-економічні чинники, що впливають на здоров’я і працездатність людини;
г) психофізіологічні чинники, що впливають на здоров’я і працездатність людини.
Основою складовою частиною повітря є:
а) кисень;
б) вуглець;
в) азот;
г) інертні гази.
У робочій зоні, де працюють люди вміст кисню має становити не менше як:
а) 20%;
б) 16-18%;
в) 12-15%; «
г) 30%.
При якому вмісті кисню уже неможливо виконувати фізичну працю, бо дуже скоро настає явище ядухи?
а) 16-18%;
б) 12-15%;
в) 9-12%;
г) 6-9%.
Що таке втома?
а) нормальна реакція центральної нервової системи людини на фізичну та розумову працю;
б) реакція людини на досить високу емоційно напружену працю;
в) розладнання систем організму через високі фізичні навантаження;
г) розладнання систем організму через високу фізичну та емоційно напружену працю
Мікроклімат - це:
а) особливості приземного шару атмосферного повітря;
б) особливості клімату, властиві закритим приміщенням та незначним ділянкам земної поверхні;
в) кліматопогодні умови, що визначаються особливостями та призначенням приміщень;
г) параметри атмосферного повітря поза приміщенням.
Терморегуляція це:
а) комплекс реакцій людини на будь-які зміни погоди чи мікроклімату виробничого середовища, зі збереження постійної температури;
б) сукупність процесів, які забезпечують теплообмін людини з зовнішнім повітрям незалежно від пори року;
в) сукупність процесів, які забезпечують термообмін між організмом і навколишнім середовищем та зберігають температуру тіла майже на постійному рівні незалежно від температури повітря;
ґ) сукупність процесів в атмосфері, які забезпечують відносно сталі показники клімату на території підприємства.
Постійна температура тіла людини підтримується шляхом:
а) зрівноваження процесів хімічної та фізичної терморегуляції;
б) надходження зовнішньої теплоти за рахунок променевої енергії сонця;
в) зрівноваженого теплового балансу організму;
г) зрівноваження психофізіологічного стану.
Хімічна терморегуляція визначається:
а) здатністю людини змінювати інтенсивність обмінних процесів при вживанні їжі;
б) підвищеним обміном речовин, залежно від погоди;
в) теплокровною здатністю організму;
г) здатністю людини змінювати інтенсивність обмінних процесів при вживанні води.
Зберігати постійну температуру тіла людині допомагає:
а) втрата теплоти внаслідок потовиділення;
б) втрата теплоти внаслідок радіації;
в) фізична терморегуляція;
г) психофізіологічна саморегуляція.
73.. Фізична терморегуляція відбувається за рахунок:
а) тепловтрат організму з повітрям, яке людина видихає;
б) конвекції, радіації, випаровування поту;
в) тепловіддачі з поверхні шкіри, слизових оболонок, фізіологічних відправлень;
г) тепловтрат організму у процесі фізичної діяльності людини.
Тепловіддача шляхом потовиділення відбувається унаслідок різниці:
а) напруги водяних парів на шкірі і слизових оболонок людини і в повітрі;
б) температури поверхні тіла людини й предметів, що її оточують;
в) між температурою повітря і тіла людини і швидкості його руху;
г) концентрації води на поверхні шкіряних та слизових оболонок людини та у оточуючому повітрі.
Тепловий баланс організму це кількісне:
а) співвідношення виробленої людиною теплоти завдяки хімічній терморегуляції і загубленої теплоти внаслідок фізичної терморегуляції;
б) зрівноваження температури організму при перепадах температури навколишнього середовища;
в) співвідношення потоку гарячого повітря, що буде нагрівати тіло людини і холодного повітря, що буде його охолоджувати;
г) різниця температури шкірного покрову та оточуючого повітря.
У процесах теплообміну організму з навколишнім середовищем істотну роль відіграє:
а) температура і насичення повітря водяною парою і швидкість його охолодження;
б) вологість повітря, ступінь насичення його водяною парою і швидкість руху повітря;
в) температура, вологість і швидкість руху повітря;
г) тільки різниця температури шкірного покрову та оточуючого повітря.
Температура повітря нормується залежно від:
а) категорії робіт, пори року і виду приміщень з незначними чи значними надлишками теплоти;
б) оптимальних чи допустимих умов праці;
в) охолоджуючого чи нагріваючого мікроклімату;
г) наявності обігріваючих приладів.
Оптимальними мікрокліматичними умовами є такі, які тривало забезпечують людині:
а) високу працездатність і комфортне самопочуття;
б) збереження нормального теплового стану без напруги терморегуляції;
в) передумови для високого рівня працездатності;
г) нормальний психофізіологічний стан.
Допустимі мікрокліматичні умови це такі що:
а) порушують фізіологічну адаптацію людини з напругою терморегуляції;
б) створюють передумови для втоми і зниження продуктивності праці;
в) викликають зміни у тепловому балансі організму;
г) не викликають зміни у тепловому балансі організму
Фізіологічно оптимальна відносна вологість повітря становить:
а) 20-40%;
б) 40-60%;
в) 40-75%;
г) 60-80%;
Нормалізація мікроклімату здійснюється за допомогою комплексу:
а) санітарно-гігієнічних заходів;
б) лікувально-профілактичних заходів;
в) санітарно-гігієнічних, організаційно-технічних та інших засобів;
г) організаційно-технічних;
Нормування параметрів мікроклімату враховує характер виробничих приміщень за тепловиділеннями:
а) не враховує;
б) враховує;
в) не завжди;
г) у виключних випадках.
Відносну вологість повітря визначають за допомогою:
а) психрометрів, гігрометрів, кататермометрів;
б) кататермометрів, психрометрів, анемометрів;
в) психрометрів, гігрометрів, гігрографів;
г) термометрів, барометрів.
Для вимірювання швидкості руху повітря у приміщеннях застосовують:
а) кататермометри, крильчаті і чашкові анемометри;
б) термопари, спиртові анемометри;
в) психрометри, анемометри;
г) термометри, барометри.
За походженням пил поділяється на такі класи:
а) органічний, штучний;
б) органічний, неорганічний;
в) органічний, мінеральний;
г) колоїдний, завислий.
Шкода, яку може заподіяти людині виробничий пил залежить від його:
а) фізико-хімічних властивостей, тривалості впливу, концентрації, токсичності та ін.;
б) утворення, дисперсності, глибини проникнення, агресивності і т.ін.;
в) подрібнення, стану аерозольного, аерогельного, токсичних властивостей, дисперсності;
г) температури, щільності пиловидних частинок.
Професійне захворювання від пилу отримало назву:
а) легеневий фіброз (пневмоконіози);
б) сілікатоз;
в) антракоз, карбоконіоз, металоконіоз і ін.;
г) артроз, поліартроз.
Заходи запобігання пиловим захворюванням включають:
а) систематичний контроль і правильну експлуатацію устаткування;
б) ліквідацію причин надходження пилу в повітря;
в) технічні, технологічні, санітарно-технічні і медико-профілактичні засоби;
г) підвищення ефективності роботи вентиляційних очисних пристроїв.
Ефективним заходом боротьби з пилом є:
а) механізація, дистанційне управління, автоматизація виробничих процесів;
б) механізація, дистанційне управління, ізоляція, герметизація, вентиляція і т.ін.;
в) засоби індивідуального захисту, аерація, респіратори, окуляри, спецодяг і т. ін.;
г) використання контролюючих і вимірювальних приладів.
90. За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на:
а) вуглеводи, спирти, ефіри, жирні кислоти, метали та їх оксиди;
б) надзвичайно- високо- помірно- малонебезпечні;
в) такі, що надходять в організм різними шляхами;
г) кислоти, луги, окисники, відновники.
Токсична дія шкідливих речовин на організм людини залежить від:
а) індивідуальних властивостей організму і стану шкідливості речовини;
Запобігання професійним отруєнням включає:
б) технологічні, технічні, санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи;
До роботи зі шкідливими речовинами не допускаються особи, що:
в) мають вік до 18 років, чоловіки старше 55 років, жінки старше 50 років;
До роботи з шкідливими речовинами не допускаються особи, що:
а) мають вік до 18 років, чоловіки старше 55 років, жінки старше 50 років;
За способом переміщення повітря вентиляція буває:
в) природна, штучна, суміщена;
За призначенням вентиляція може бути:
в) припливна, витяжна, припливно-витяжна;
За місцем дії вентиляція буває:
в) механічною, природною, штучною;
Природна вентиляція виробничих приміщень може бути:
в) неорганізованою і організованою;
Організована природна вентиляція називається:
б) аерацією;
Механічна вентиляція може бути:
а) робочою або аварійною;
Механічна робоча вентиляція може бути:
а) загальнообмінною, місцевою, комбінованою;
Основним завданням розрахунку загально обмінних систем вентиляції є визначення:
б) кількості повітря, що необхідно подати або вилучити з приміщення;
Кратність повітрообміну це:
а) відношення об’єму повітря, що подається за одиницю часу, до об’єму приміщення;
Здатність ока пристосовуватися до різноманітних умов яскравості називається:
б) адаптацією;
Адаптація буває:
в) темнова і світлова;
Нераціональне освітлення порушує такі функції зору:
в) гостроту, контрастну чутливість, швидкість зорового сприйняття, стійкість ясного бачення, і ін.;
Нераціональне освітлення приміщень призводить до професійного захворювання:
а) ністагма;
Причиною ністагми є:
а) слабке штучне освітлення;
б) часта зміна світла й тіней;
Одиницею світлового потоку є:
а) люмен (лм);
Одиницею сили світла є:
б) кандела;
Одиниця освітленості:
в) люкс;
Залежно від джерела світла освітлення виробничих приміщень буває:
а) природним, комбінованим, загальним;
Штучне освітлення буває:
б) загальним, місцевим, комбінованим;
За функціональним призначенням штучне освітлення буває:
а) робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне;
Недоліки ламп розжарювання:
а) висока пожежонебезпечність;
Основне призначення світильників:
а) створити відповідний рівень освітлення з найменшими витратами;
Розрахунок освітлення крапковим методом використовується тоді, коли:
а) визначається освітлення для чистих приміщень;
116. Розрахунок освітлення методом питомої потужності використовують тоді, коли:
б) допускається наближений розрахунок;
117. Розрахунок освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку здійснюютьдля приміщень:
б) з низьким коефіцієнтом відбиття світла;
118. Причиною виникнення вібрації є:
а) незбалансованість і незрівноваженість частин механізмів;
119. Залежно від контакту з тілом людини вібрація буває:
в) загальною і місцевою;
120. Від вібраційної хвороби страждають люди, які підпадають під вплив:
а) резонансних коливань;
121. Характер дії вібрації на організм людини зал ежить від її впливу:
а) на життєво важливі органи і системи організму;
б) кількості поглинутої енергії;
в) площі контакту;
г) на зміну температури шкіряного покриву організму.
122. Місцева вібрація може спричинити професійну патологію, яка призведе до:
а) деформації і зменшення рухливості кінцівок;
б) змін в центральній і вегетативній нервових системах;
в) судинних нервів - м'язових, кістково-суглобних, і інших порушень різного ступеня;
г) порушень функції зору.
123. Загальні вібрації призводять до професійної патології
а) церебральної форми вібраційної хвороби;
б) ураження опорно-рухового апарату;
в) через порушення фізіологічних функцій організму;
г) ураження дихального апарату.
124. Віброноглинання та вібродемпфування вібруючих конструкцій здійснюється за рахунок:
а) зменшення витрат енергії в коливальних системах;
б) конструктивних матеріалів, які мають велике внутрішнє тертя;
в) введения в коливальну систему пружних елементів;
г) жорсткого кріплення вібруючих елементів.
125. Віброізоляція - це засіб зменшення вібрацн шляхом:
а) введения у коливальну систему пружних елементів;
б) амортизаторів;
в) стальних пружин;
г) гумових вставок.
126. Віброгасіння досягається за рахунок:
а) створення між фундаментом і огороджуючими конструкціями будівлі так званих акустичних швів;
б) установки агрегатів на самостійні фундамента або збільшення ї'х маси;
в) пружинних віброгасників;
г) гумових вставок
127. Найефективнішим засобом боротьби з вібрацією є:
а) пружинні, маятникові і гідравлічні віброгасники;
б) підвищення жорсткості механічної коливальної системи;
в) заміна вібронебезпечних машин і обладнання на вібробезпечгіі конструкції;
г) застосування змащувальних паст.
128. Сумарний час контакту з вібруючим обладнанням мае не перевищувати:
а) Уі тривалості робочого дня;
б) 2/3 тривалості робочого дня;
в) 1 /3 тривалості робочого дня;
г) 3/4 тривалості робочого дня
129. Тривалість безперервної дії вібрації повинна не перевищувати:
а) 15-20 хв;
б) 20-30 хв;
в) 10-15 хв;
г) 30-40 хв.
130. Працівники вібронебезпечних професій мають проходити медичні огляди не рідше ніж:
а) один раз на 2 роки;
б) один раз на півроку;
в) один раз на рік;
г) один раз на півтора року.
131. Яку одиницю використовують для оцінки рівня вібрації:
а) Герц;
б) Вт/м2;з)дЕ;
г) Вольт.
132. Яку одиницю використовують для оцінки рівня шуму:
а) Вт/м2;
б) Па;
в) дБ;
г) Ампер.
133. Вухо людини може сприймати спектр звуків у діапазоні від:
а) 20 до 2000 Гц;
б) 20 до 20000 Гц;
в) 0-120 дБ;
г) 200 до 2000 Гц.
134. Одиниця рівня інтенсивності звуку:
а) Герц;
б) Бел; ?
в) Бер;
г) Зізерт.
135. Звуковий тиск — це:
а) стиснення і розрідження часток звукового поля;
б) перемінний тиск, що виникає у атмосферному повітрі того середовища, де з'являється звуковеполе;
в) різниця між миттєвим значениям повного тиску й середнім значениям тиску, що спостерігається усередовищі за відсутності звукового поля;
г) перемшний тиск, що виникае у атмосферному повітрі під дією зміни вологості та температури.
136. Інтенсивність звуку - це:
а) енергія, яка переноситься в просторі звуковою хвилею через поверхню 1м2 перпендикулярнонапряму поширення звукової хвилі за 1 секунду;
137. Що таке швидкість звуку (м/с)?
б) відстань на яку протягом однієї секунди розповсюджується хвильовий процес;
138. Людина найкраще чує звуки у діапазоні від:
б) 800 до 4000Гц;
139. Професійна туговухість залежить від:
а) тривалості дії, у робітників зі стажем до 5 років;
140. Найефективнішим методом зниження шуму є:
б) заходи, що ведуть до зниження шуму в джерелі його виникнення;
141. До акустичного захисту від шкідливої дії шуму на л ежить:
в) звукопоглинання, звукоізоляція;
142. Ультразвукові параметри характеризуються:
в) амплітудою, частотою коливань >20кГц;
143. Інфразвук характеризується
в) інфразвуковим тиском, інтенсивністю та частотою коливань до 20Гц;
144. Чому інфразвук з частотою 8Гц найнебезпечніший для організму людини?:
б) бо збігається з альфа-ритмом біострумів мозку людини;
145. Залежно від шкідливості умов технологічного пронесу промислові підприємстваподіляються на:
в) п'ять класів;
146. Ширина санітарно-захисної зони для підприємств першого класу шкідливості становить:а) 1000м;
147. Ширина санітарно-захисної зони для підприємств другого класу шкідливості становить:б)500 м;
148. Ширина санітарно-захисної зони для підприємств третьего класу шкідливості становить:
в) 300 м;
148. Ширина санітарно-захисної зони для підприємств четвертого класу шкідливостістановить:
а) 100 м;
149. Ширина санітарно-захисної зони для підприємств п'ятого класу шкідливості становить:
б) 50 м;
150. Висота иромислових приміщень встановлюється залежно від характеру технолопчногопроцесу, але мае бути не меншою ніж:
а) 3 м;
151. Об'єм приміщення на одного працюючого мае становити:
б) 15 м3;
152. ЇІлоща приміщень на одного працюючого мае бути не менше:
а) 4,5''м2;
153. Санітарно-гігієнічні приміщення мають призначення:
б) побутове;
154. До загальних методів забезпечення безпеки обладнання належить:
а) механізація, автоматизація, дистанційне управління, блокування, сигналізація, конструктивнаміцність і надійність;
155. Завдання огородження полягає в тому щоб:
а) не допустити проникнення людини в небезпечну зону, захистити від проникнення шкідливихчинників у виробниче середовище;
156. Дистанційне керування технологічними процесами застосовують там, де:
в) переробляються шкідливі та небезпечні для організму речовини;
157. До посудин, що працюють під тиском відносяться ємності, у яких:
а) Р > 0,7кГс/см2;
158. До основних причин аварій посудин, що працюють під тиском нал ежить:
в) порушення правил технічної експлуатації і безпеки;
159. Причини аварій посудин, що працюють під тиском:
а) переповнення або опускания води в паровому котлі;
160. При миттєвому падінні тиску в котлі вода раптово перетворюється в пару, збільшуючись в об'ємі приблизив в:
в) 1700 разів;
161. Парові і водоі рійні котли реєструються в органах:
а) Держгірпромнагляду;
162. Дозвіл на ексндуатацію посудин під тиском надає:
а) пиеьмове розпорядження адміністрації, на балансі якої є котел;
163. Переатестація обслуговуючого персоналу котельні проводиться кожні: в) раз на 12 місяців;
164. Технічний огляд посудин під тиском проводиться:
а) первинний, періодичний, позачерговий;
165. Технічний огляд посудин під тиском полягає у:
б) гідравлічному випробовуванні, зовнішньому і внутрішньому огляді;
166. Котел вважається таким, що витримав гідравлічне випробовування, якщо не виявлено:
а) незадовільних результатів;
б) тріщин всіх видів і напрямків;
в) течі, сльозин і потіння, деформації;
г) протікання.
167. Час витримки котла під пробним тиском мае бути не менше:
а) 5 хв;
б)10хв;
в) 15 хв;
г) 30 хв.
168. Періодичність вну трішнього технічного огляду зареєстрованих котлів, здійснюсться у наступні терміни:
а) раз на 3 роки;
б) раз на 4 роки;
в) раз на 8 років;
г) раз на 10 років.
169. Періодичність гідравлічного випробовування котлів здійснюється у наступні терміни:
а) раз на 12 місяців;
б) раз на 4 роки;
в) раз на 8 років;
г) раз на 10 років
169. Достроковий технічний огляд котла здійенюеться тоді, коли він:
а) не експлуатувався більше року;
б) мае на елементах течію;
в) мае ознаки розриву;
г) мае ознаки корозії.
170. Достроковий технічний огляд котла здійснюється тоді, коли він:
а) мае залишкові деформації;
б) мае ознаки розриву;
в) був демонтований і знову встановлений;
г) мае ознаки корозії.
171. Автоматично знижують тиск в компресорі до нормального, випуском надлишку повітря в атмосферу:
а) запобіжні клапани;
б) аварійні регулятори;
в) контрольні манометри;
г) вантузи.
172. Знания з питань безпеки праці персоналу, що обслуговує компресорні установки перевгряють не менше:
а) одного разу на 3 місяці;
б) одного разу на рік;
в) одного разу на півроку;
г) одного разу на півтора року.
173. Нормований незаповнений простір у балонах мае становити:
а) Vi об 'ему бал она;
б) 10% від об'єму балона;
в) 1/3 об'ему балона;
г) 20% від об'ему балона.
174. Огляд балонів здійснюють з метою визначення:
а) придатності їх до подальшої експлуатації;
б) маси і об'ему;
в) виявлення корозії на стінках і тріщин;
г) необхідності випробовування.
175. Вага вантажу, що переноситься вручну для чоловіків мае становити не більше:
а) 80 кг;
б) 50 кг;
в) 30 кг;
г) 40 кг.
176. Вага вантажу, що переноситься вручну для жінок мае становити не більше:
а) 50 кг;
б) 30 кг;
в) 10 кг;
г) 40 кг.
177. Електричний струм, проходячи через тіло людини, може спричинити:
а) світлову, термічну, біологічну дію;
б) внутрішні та зовнішні опіки окремих ділянок тіла від слабких подразнень до смертельнихнаслідків;
в) електричні травми, електричні удари;
г) підсилення м'язової витривалості.
178. Причиною смерті від електричного струму може бути:а) електричний шок, припинення роботи серця, дихання;
о) збудження живих тканин організму;
в) с} домне скорочення м'язів серия і органів дихання;
г) припинення роботи мозку.
179. Тяжкість ураження організму людини електричним струмом залежить від:
а) напруги, сили струму;
б) фізіологічних чинників та фізичних параметрів;
в) складних біологічних і фізико-хімічних явищ, які притаманні живим організмам;
г) тривалості протікання електроструму.
180. Опір тіла людини електричному струму в інженерних розрахунках згідно з ПУЕприймають:
а) 10000 Ом;
б) 100000 Ом;
в) 1 000 Ом;
г) 50 000 Ом.
181. Безпечний час проходження струму через тіло людини вважаеться:
б) 0.1 сек;
182. Найнебезпечніші наслідки ураження людини будуть при частоті:
а) 50 Гц;
183. Смертельна сила струму становить:
в) 100 мА;
184. Кроковою напругою називається напруга:
б) різниця потенціалів на відстані кроку (0,8 м);
в) різниця потенціалів між двома точками, на яких одночасно стоїть людина в зоні розтікання струму землі;
185. Заземлениям називається:
а) зумисне з'єднання з землею металевих неструмоведучих частин, які можуть підпасти під напругу;
186. Допустимий опір заземления в мережах 380/220 В мае бути згідно з ПУЕ не більше:
в) 4 Ом;
188. Захисне заземления необхідно влаштовувати в усіх електроустановках при напрузі:
а)>380В;
б) 440 В;
189. Захисне заземления необхідно влаштовувати в зовнішніх особливо небезпечних умовах принапрузі:
а) 110 В;
б) 42 В;
в) 12 В;
г) 36 В.
190. Захисне заземления необхідно влаштовувати в зовнішніх умовах з підвищеною небезпекоюпри напрузі:
а) 110 В;
в) 42 В;
191. У вибухонебезпечних виробничих умовах заземления виконується при напрузі:
а) незалежно від напруги;
192. Заземлюючий пристрій - це:
б) конструкция, що з'єднує електрообладнання з заземлювачами, заглибленими в грунт;
193. Заземлюючі пристрої сполучають між собою шляхом:
а) зварювання;.
194. До корпуса електрообладнання заземлюючий провідник приєднують шляхом надійного:
в) болтового з'еднання;
195. На кожний заземлюючий пристрій, що знаходиться в експлуатації, складається:
б) паспорт;
196. Опір заземлюючого пристрою та питомий опір грунту вимірюється:
а) два рази на рік;
б) один раз на рік;
в) при найбільшому просиханні та примерзанні грунту;
г) при найбільшій вологості грунту.
197. Планові вимірювання опору заземлюючого пристрою вимірюють:
а) перед введениям в експлуатацію, а потім не рідше одного разу на рік;
б) після капітального ремонту;
в) перед введениям в експлуатацію, а потім один раз на два роки;
г) один раз на три роки.
198. Наземні частини заземлюючого пристрою в особливо вологих умовах перевіряють:а) один раз на рік;
о) один раз на шість місяців;
в) один раз на три місяці;
г) один раз на два роки.
199. Опір ізоляції між будь-якими провідниками, а також між провідниками і землею маескладати не менше:
а) 0,5 мОм;
б) 0,2 мОм;
200. Ізоляція струмопровідних частив повинна мати:
а) діелектричні властивості;
б) електричний опір 0,5 мОм і відповідати умовам експлуатації;
в) бути стійкою до агресивного середовища, нагрівання і механічного впливу;
г) бути стійкою до дії вологи.
201. Захисне відключення - це:
а) автоматичне відключення електроустановки при виникненні в ній небезпеки;
б) замикання фази на корпус;
в) розрив кола струму через напругу дотику;
г) замикання фази на землю.
202. Процес горіння потребує поєднання:
а) двох компонентів;
б) трьох компонентів;
в) чотирьох компонентів;
г) п'яти компонентів.
203. Процес горіння може бути:
а) повним і неповним;
б) у вигляді тління;
в) у вигляді детонації;г), у вигляді полум'я.
204. Залежно від співвідношення пального та окислювача горючі суміші бувають:
а) повними і неповними;
б) бідними і багатими;
в) змінними і постійними;
г) наповненими і ненаповненими..
205. Горіння, що розповсюджується зі швидкістю, яка перевищує швидкість звуку називають:
а) кінетичним;
б) ламінарним;
в) детонацією;
г) вибухом.
206. За горючістю всі матеріали і речовини поділяються на категорії:а)три;
б) дві;
в) чотири;
г) п'ять.
207. За яким кольором полум'я в зоні горіння буде найвища температура:
а) червоним;
б) оранжевим;
в) білим;
г) синім.
208. Приміщення за вибухопожежонебезпечністю поділяються на:
а) три класи;
б) чотири класи;
в) п'ять класів;
г) шість класів.
209. Приміщення за вибухопожежною небезпекою поділяється на категоріко:
а) А, Б, В, Г, Д;
б) I, II, III, IV, V;
в) П-І, П-II, П-IIа, П-III;
г)А-1,Б-2,В-3.
210. Межа вогнестійкості будівель і споруд ма’ бути такою аби вони зберігали несучі ізагороджувальні функції протягом усього періоду:
а) ліквідації пожежі;
б) евакуації людей;
в) до прибуття пожежних команд;
г) після ліквідації пожежі.
211. Втрата несучої здатності конструкції в умовах пожежі призводить до:а ) обвалювання;
б) утворення тріщин, отворів;
в) втрати теплоізоляційної здатності;
г) деформації.
212. Межа вогнестійкості визначається:
а) часом;
б) температурним режимом пожежі;
в) розрахунком;
г) міцністю конструкції.
213. Найбільш досконалим і ефективним способом вогнезахисту дерев'яних конструкцій є:
а) перлітова штукатурка;
б) просочування антипиренами;
в) обмазка порошками з азбесту і рідкого скла;
г) фарбування емалями.
214. Чи можна гасити водою пожежі електроустановок, що горять над наругою:
а) не можна компактним струменем;
б) можна компактним струменем;
в) тільки тонкорозпиленим струменем;
г) переважно водою.
215. Хімічну піну використовують для гасіння:
а) всіх пожеж;
б) горючих рідин;
в) обладнання, що горить під тиском;
г) під водою.
216. Гасіння інертними засобами досягається за рахунок:
а) охолодження горючої речовини;
б) зменшення кількості окислювача;
в) зниження швидкості процесу горіння;
г) хімічної дії на процес горіння.
217. Вогнегасні порошки використовують для гасіння тих пожеж, які неможливо загасити:
а) водою;
б) галогеноорганічними сполуками;
в) хладонами;
г) пінами.
218. Серед всіх засобів пожежогасіння найбільш небезпечними і отруйними є:а) порошки;
б)хладони;
в)інертні засоби;
г) піни.
219. Недоліком вогнегасячих порошків є:
а) отруйність;
б) висока вартість;
в) залежуваність;
г) поступовий розпад речовини.
220. Ефект вогнегасної дії порошків полягає в:
а) розбавленні горючого середовища продуктами розкладу порошка;
б) охолодженні зони горіння, інгібіруванні хімічної реакції;
в) виділенні вологи;
г) всього разом а, б.
221. Домінуючою вогнегасною властивістю води є:
а) охолоджуюча дія;
б) ізолююча дія;
в) інгібуюча дія;
г) фізичне гальмування реакції горіння.
222. Домінуючою вогнегасною дією порошків на процес горіння є:
а) інгібуюча дія;
б) ізолююча дія;
в) охолоджуюча дія;
г) фізичне гальмування реакції горіння.
223. Домінуючою вогнегасною дією порошків на процес горіння є:
а) ізоляція осередка горіння;
б) інгібування;
в) охолоджуюча дія;
г) фізичне гальмування реакції горіння.
225. Домінуючою вогнегасною дією галогенових засобів на процес горіння є:
а) ізоляція осередка горіння;
б) охолоджуюча дія;
в) інгібування;
г) фізичне гальмування реакції горіння.
226. Залежно від способу транспортування вогнегасники бувають:
а) переносні, пересувні;
б) стаціонарні;
в) змонтовані на колесах або возиках;
г) настінні.
227. Вогнегасники маркують цифрами, що визначають їх:
а) вид речовин, горіння яких можна гасити;
б) вид вогнегасіння;
в) об'єм;
г) вид речовини, якою заповнений вогнегасник.
228. Вогнегасники маркують буквами, що характеризують:
а) вид вогнегасника;
б) їх об'єм;
в) ефсктивність вогнегасіння;
г) вид речовини, якою заповнений вогнегасник.
229. Для гасіння загорянь лужних металів використовують вогнегасники:
а) ВХМ;б)ВП;в)ВВ; г) ВД;
230. Для гасіння загорянь горючих рідин використовують вогнегасник:а)ВВ;
б)ВП;
в) ВХП;
г) ВД;
231. Для гасіння електрообладнання під напругою використовують вогнегасник:а)ВВ;
б) ВХП;в)ВП;П ВД;
232.Сиринклерними і дренчерними установками обладнують деревообробш цехи площею нонад:
а) 2000 м2;
б) незалежно від їх гшощі;
в) 700 м2;
г) 1000 м2;
233.Спринклерними і дренчерними установками обладнують склади горючих матеріалів площею:
а) незалежно від їх площі;
б) 700 м2;
в) 500 м2;
г) 300 м2;
234. Сприклерні головки в установках пожежогасіння завжди:
а) відкриті;
б) закриті замками;
в) сухотрубні;
г) заповнені водою.
235. Контрольно-сигнальну апаратуру в спринклерних і дренчерних установках перевіряють:
а) щоденно до початку зміни;
б) один раз на тиждень;
в) один раз на квартал;
г) один раз на рік.
236. Щоб забезпечити успішну евакуацію людей у разі пожежі необхідно передбачити:
а) зовнішні пожежні драбини;
б) відсутність захаращення шляхів евакуації;
в) відповідну пропускну здатність дверних створів;
г) наявність первинних засобів пожежегасіння.
237. Відповідальність за прийняття протипожежних заходів на підприємствах покладається:
а) персонально на керівника;
б) службу пожежної безпеки;
в) головного інженера;
г) керівників підрозділів.
238. Державний пожежний нагляд є спеціальною службою в системі:
а) центральних органів виконавчої влади;
б) МВС;
в) МНС;
г) МОЗ.
239. Які вогнегасні речовини відносять до ізолюючих:
а) тверда вуглекислота, вода;
б) інертні гази, порошкові речовини;
в) фреон, бром етил;
г) хімічна та повітряно-механічна піна.
240. На скільки категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються будівлі та зовнішні установки:
а) 5;
б) 8;
в) 6;
г) 4
241. Основними компонентами заряду вогнегасника ВВ є:
а) хладон;
б) вуглекислота;
в) вода;
г) порошок.
242. При виконанні небезпечних аварійних робіт щодо ліквідації надзвичайної ситуацй'проводять:
а) повторний інструктаж;
б) позаплановий інструктаж;
в) первинний інструктаж;
г) цільовий інструктаж.
244. Пожежно-технічна комісія створюється на підприємстві при кількості працюючих:
а) 50 осіб і більше;
б) 40 осіб і більше;
в) 100 осіб і більше;
г) 75 осіб і більше.
245. Добровільна пожежна дружина створюється на підприємстві при кількості працюючих:
а) 40 осіб і більше;
б) 100 осіб і більше;
в) 50 осіб і більше;
г) 25 осіб і більше.
246. Горіння - це:
а) складний фізичний процес, що супроводжусться виділенням тепла, світла і продуктів горіння;
б) складний фізико-хімічний процес, основою якого є хімічна реакція відновлення, що супроводжустьсявиділенням тепла, світла і продуктів горіння;
в) складний фізико-хімічний процес, основою якого є хімічна реакція окисления, що супроводжустьсявиділенням тепла, світла і продуктів горіння;
г) нема вірної відповіді.
247.Вкажіть вогнегасники, які застосовують для гасіння лужноземелвних металів:
а) ОХП;
б)ОП;в)ОУ;
г) ОУБ.
248. До охолоджуючих первинних засобів пожежогасіння відносять:
а) інертні гази, порошкові речовини;
б) хімічна піні, повітряно-механічна піна;
в) фреон, бром етил:
г) тверда вуглекислота, вода
249. Вуглекислотні вогнегасники застосовують для гасіння:
а) горючих рідин, легкозаймистих твердих матеріалів, двигунів;
б) електрообладнання, горючих рідин, двигунів;
в) гідрофільних легкозаймистих рідин, електрообладнання, архівів.
г) електронного обладнання.
250. Принцип дії інертних та негорючих газів як засобів пожежогасіння базується на:
а) зниженні концентрації горючої речовини;
б) зниження швидкості пр'отіканні реакції окисления;
в) зменшення концентрації кисню в повітрі;
г) збільшення концентрації вуглекислого газу в повітрі.