ОГЛЯД ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНИХ АКТІВ ТА ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
№ п/п
Джерело
Короткий зміст

1
ЗУ «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000р. №2121-ІІІ.
Визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

2
ЗУ «Про кредитування» від 20.05.2001 №2215.
Цей закон регламентує порядок та умови видачі кредитів фізичним та юридичним особам.

3
ЗУ «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» від 19.06.2003 №979- IV.
Цей закон регулює відносини у системі іпотечного кредитування, а також перетворення платежів за іпотечними активами у виплати за іпотечними сертифікатами із застосуванням механізмів управління майном, регулювання іпотечного боргу, операцій з ним, випуску і обігу сертифікатів.

4
ЗУ «Про заставу» від 18.11.2003 №1255- IV.
У законі визначаються основні положення про заставу. Відносини застави, не передбачені цим законом, регулюються іншими актами законодавства України

5
ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 15.05.2003 №762- IV.
У цьому законі встановлюються умови та порядок відновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності боржника або визнання його банкрутом, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

6
Постанова НБУ «Про окремі питання регулювання грошово – кредитного ринку» . від 27.02.2006 №221.
Була створена з метою ефективного регулювання грошово – кредитного ринку та систематизації вимог щодо виконання банками нормативу обов’язкового резервування.

7
Постанова НБУ «Про затвердження правил Надання банками України Інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 25.05.2007
№-541-13808.
Ця постанова регулює порядок надання банками споживачу певної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача.

8
Положення НБУ «Про порядок видачі банками банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій» від 17.07.2001
№ 275.
На основі даного Положення здійснюється видача ліцензій, дозвіл на ведення операцій властивих банкам.

9
. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч.посіб.- 5-те вид., перероб. І доп. – К.: Знання, 2006. – 311с – (Вища освіта ХХІ століття).
Кредит банківський – позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, терміновості, платності та цільового характеру використання.

10
Бобров Є.А. Кредитування розвитку малого підприємництва в Україні: Монографія. – НАН України, Ін-т регіон.дослідж. – Львів, 2008.- 19с.: - Бібліогр.: 16с.
У цій монографії визначаються ключові напрями вдосконалення вихідних умов провадження кредитного процесу – передусім з точки зору необхідності формування кредитної політики як цілісної концепції функціонування комерційного банку у сфері грошово-кредитного посередництва. Крім того, шляхи оптимізації кредитного процесу визначено виходячи із необхідності усунення існуючих недоліків відповідної роботи комерційних банків.

11
Організаційно-управлінські заходи з реалізації кредитної політики банку: Монографія / За ред. А.І. Даниленка. – К.: Ін-т економіки НАН України, 2007. – 38 с.
Звертається увага на необхідність активнішого використання для оцінки кредитоспроможності позичальника аналізу його грошового потоку: через зіставлення загального обсягу виручки від реалізації продукції із розміром наявної кредиторської заборгованості або через коригування чистого прибутку підприємства на різні доходи і витрати, що відображають приплив або відплив коштів за результатами виробничо-збутової, інвестиційної та фінансової діяльності.

12
Напрями посилення ролі кредитного механізму у стимулюванні розвитку національної економіки / Шелудько Н.М. // Соц- екон. дослідж. в перехід. період. – 2007. – Вип. 3(LIX); 4.1.: Євроінтеграційний курс Украіни: фін. вимір. – с.125-130.
У цій статті йдеться про стан кредитного механізму, який не відповідає стратегічним завданням розвитку національної економіки, передусім через те, що становлення і розвиток кредитної системи в Україні за роки реформ характеризувалось різким зменшенням кредиту у формуванні економічного потенціалу

13
. Бужинська Ю.О. Оптимізація ефективності кредитної діяльності банку. // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. – 2008. - №2 – с.288 - 291.
Було проаналізовано ефективність кредитної діяльності банку та зроблено висновок, що у практиці вітчизняних банків плаваючі процентні ставки є фіксованими, за якими у кредитній угоді передбачено імперативну можливість їх одностороннього коригування банками. Така практика не відповідає ні цивільному законодавству України, ні ознакам рівноправності та добровільності

14
Бражко О.В. Мінімізування кредитних ризиків. // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. – 2007. - №5 – с.9-13.
Розглянуто найтиповіші заходи, які слід вжити з метою зменшення ризиків, а саме : створення єдиного реєстру позичальників із зазначенням історії ведення їх бізнесу в площині повернення боргових зобов’язань; удосконалення та врегулювання нормативно-правової бази ; оптимізація системи прийняття рішень стосовно механізму надання кредитів;активізація співпраці між клієнтами та банками з метою посилення між ними взаємодії.