Варіант №13
Тести 1-б; 2-в.
1. Референдум та плебісцит
Особливим інститутом демократії є референдум як один із засобів демократичного управління державними справами.
Референдум — засіб вирішення шляхом голосування кардинальних проблем загальнонаціонального і місцевого значення (прийняття конституції, інших важливих законів або внесення до них змін, а також інших рішень з найважливіших питань).
Референдуми за предметом проведення:
конституційний — на всенародне голосування виноситься проект конституції або конституційні поправки;
законодавчі — на всенародне голосування виносяться проект закону або чинний закон;
консультативний — проводиться з метою виявлення громадської думки щодо принципового питанню державного життя.
Референдуми за ступенем обов'язковості проведення:
обов'язковий — предметом референдуму є питання, віднесені Конституцією до виключного вирішення в результаті всенародного опитування
— факультативний — проводиться з метою виявлення громадської думки щодо конкретного питання, яке цікавить певну частину населення регіону (наприклад, про встановлення вільної економічної зони у Харківській області).
Предметом референдуму можуть бути питання:
— що мають істотне значення для визначення політики держави ззовні (міжнародні-правові питання);
— що мають істотне значення для вдосконалення системи управління
— усередині (адміністративно-правові питання) — вирішення питань управлінського характеру, наприклад, зміна адміністративно-територіального поділу.
Юридичні наслідки зазначених референдумів — різні:
1. Результати конституційного і законодавчого референдумів мають найвищу юридичну силу, не потребують затвердження. Вони є загальнообов'язковими для державних органів, слугують правовим підґрунтям їх правотворчої і правозастосовної діяльності.
2. Результати консультативного референдуму не є обов'язковими для винесення адекватного рішення з опитуваного питання. Вони мають дорадчий характер, розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними державними органами.
За територією проведення референдум може бути:
1. Загальнонаціональним — проводиться в масштабах усієї країни.
Відповідно до Конституції України (ст. 72) загальнонаціональний, усеукраїнський референдум призначається Верховною Радою або Президентом.
2. Місцевим — проводиться в межах окремих суб'єктів федерації, або адміністративно-територіальних одиниць із метою вирішення найважливіших питань місцевого значення.
2. Лібералізм та неолібералізм
Лібералізм – це політична та ідеологічна течія, яка об’єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва, демократичних свобод.
Виникнення лібералізму тісно пов’язане з розвитком капіталістичного способу виробництва.
Основними ідеями лібералізму є:
Установки на обмеженість людського розуму
Індивідуальна свобода є найважливішою умовою реалізації творчого потенціалу людини
Рівність всіх громадян перед законом
Принцип політичного плюралізму
Розподіл влади
Приватна власність, конкуренція, вільне підприємництво
Свобода думок, поглядів, переконань, слова
Ліквідація будь-якої регламентації державою економічного життя
Свобода вибору роду занять
Запровадження загального виборчого права
На початку 20 століття виникає неолібералізм. Неолібералізм характеризують:
Визнання обмежених можливостей ринку, як єдиного регулятора економічних та інших суспільних відносин.
Необхідність збільшення регулюючої функції держави в суспільстві.
Держава розглядається як гарант не лише політичних, але і соціальних прав людини, визначається необхідність партнерства між урядом, бізнесом, працею на всіх рівнях господарського механізму.
Певне поширення лібералізм має і в Україні (укр. Ліберально-демократична партія) обстоює незалежність України, приватної власності, вільне підприємництво, створення правової держави, прихильники цієї партії виступають за парламентську республіку.
Центральними в системі координат Укр. Лібералізму були і такі погляди:
Існування демократичної держави можливе лише за умови політичної свободи.
Домінантою у співвідношенні людина-суспільство-держава є людина. В економічній сфері це приватна власність.
Визнання верховенства права в суспільному житті, верховенство загальнолюдських цінностей.