Ринок макаронних виробів у Росії
19 февраля 2010
Для багатьох родин економічна криза стала часом повернення від новомодних продуктів до більше традиційного. Зміни купівельного поводження в 2008- 1-ом кварталі 2009 року підтверджують і результати постійного моніторингу, проведеного "Ромир" за допомогою дослідницької платформи SCІ*. Так, росіяни стали більш раціонально підходити до питанню придбання продуктів харчування й перемикаються на більше дешеві марки.
Типовим прикладом, що ілюструє цю тенденцію, є ситуація на ринку макаронних виробів. Тут відзначене відставання росту витрат від росту цін, що є першою ознакою масового переходу споживачів на більше дешеві марки. Це наочно підтверджує аналіз зміни в обсязі споживання продуктів різних брендів. З вересня 2007 року по лютий 2009 року середня ціна 1 кг макаронів, куплених родинами в містах Росії з населенням 500 тисяч чоловік і більше, виросла на 48% і досягла 51 рубля 60 копійок. Однак середні витрати на макарони одним домогосподарством на місяць виросли всього на 35%. При цьому ні середній обсяг покупки на місяць (1, 2-1,4 кг залежно від сезону), ні її частота (близько 1, 5-1,6 раз на місяць) за цей же період не змінилися.
Дорогі марки макаронів, такі як Maltaglіatі й Pasta Zara, постійно втрачали покупців, а з вересня 2008- го по лютий 2009 року число домогосподарств, що купували ці дорогі макаронні марки, скоротилося в середньому на 15- 25%.
Цікаво, що попит у середньому ціновому сегменті, представленому марками "Макфа", Granmulіno, "Шебекинские" і "Экстра М" також скоротився в лютому 2009- го приблизно на 20%-25% у порівнянні з лютим 2008 року.
При цьому більше дешеві марки - з роздрібною ціною від 23 до 43 рублів у лютому 2009 року, навпаки, масово зміцнювали свої позиції. Типовий приклад - макарони компанії "Америя": число домогосподарств, які віддали їм перевага, з вересня 2008 року по лютий 2009 року виросло на 26%. Цікаво, що успіх цієї марки багато в чому пов'язаний з тим, що на відміну від марок- конкурентів ціна на неї з вересня 2008 року по лютий взагалі не виросла.
Ще одна тенденція - повернення на стіл росіян таких продуктів, як кефір, майонез, сир. Поряд із цим питні йогурти, пиво, сік і кава, які в пострадянський час буквально витиснули традиційні продукти харчування, у кризовий період користуються серед росіян меншим попитом. Так, для питних йогуртів скорочення, у порівнянні з осіннім періодом, склало 15- 20% домогосподарств, для пива - 9- 12%, для соків - 15- 16%, для кава - 2- 4%.
Цікаво, що число домогосподарств, що купують бренді й коньяк, залишається стабільним, у той час як середній місячний обсяг покупки на 1 домогосподарство в січні цього року знизився майже до 0,5 літра замість торішніх 0,75 літра. Так що й ця, ще радянська традиція, залишається незмінної, а економія здійснюється за рахунок скорочення фізичного обсягу споживання - ще одного з основних способів зниження витрат на продукти харчування в умовах кризи.
*SCІ - дослідницька платформа, заснована на дані панелі споживання російських домогосподарств. Це 3000 домогосподарств, 8520 споживачів в 23 містах Росії (у Москві 1000 домогосподарств) з населенням більше 500 тисяч чоловік, в онлайн режимі сканирующих штрих-коди всіх куплених товарів, принесених додому. Фахівці компанії Ромир у цілодобовому режимі здійснюють технічну підтримку панелистов. Дані платформи чітко показують, які товари, де, коли, ким і для кого купуються. SCІ надає докладну інформацію про покупців (тих, хто ухвалював рішення щодо покупці) і споживачах (для кого був куплений той або інший товар), збирає детальні дані про торговельну крапку (типі, статусі, розташуванні, виді обслуговування та ін.).