Чому дорожчає хліб?
З першого квітня цього року на хлібозаводах області відбувається підвищення оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби. Ця тенденція носить в цілому об'єктивний характер і є наслідком того, що протягом 2005 та І кварталу 2006 року відбулось збільшення основних матеріальних витрат при виробництві хлібобулочної продукції, в тому числі вартості борошна житнього на 5 %, пшеничного - на 12-15 %, цукру - на 22 %, солі на 50 % та ін. Середня заробітна плата працівників хлібозаводів підвищилась в середньому на 24,6 %, витрати на електроенергію - на 26 %, природний газ - на 34 %.
Це призвело до зниження рентабельності виробництва хліба та хлібобулочних виробів, окремі з яких стали збитковими. Ціни на цю продукцію залишались в області практично незмінними з вересня 2004 року.
Найбільший вплив на рівень оптово-відпускних цін має вартість борошна, яке в структурі собівартості хлібобулочних виробів складає 40-65 %. Якщо на всі інші види матеріальних витрат, перераховані вище, власники та інвестори хлібозаводів впливу не мають, то при здійсненні операцій з зерном та борошном ними застосовуються схеми, які дозволяють отримувати додаткові прибутки, що веде до завищення цін на хлібобулочні вироби.
Головним при цьому є те, що власник бере на себе забезпечення хлібозаводу борошном, ціна якого значно перевищує ринкові ціни. Заводу не дозволяється самостійно закуповувати борошно, не дивлячись на те, що ціна на нього може бути значно нижчою. Суть цієї операції полягає в тому, що власник хлібозаводу, придбавши борошно за ринковими цінами на млинзаводі, без будь-яких виробничих витрат збільшує його ціну, за якою поставляє на підприємство. Це найпростіший варіант такої операції.
Сьогодні, як правило, власники хлібозаводів володіють також млинами, самостійно закуповують для них продовольче зерно і виготовляють борошно. Зерно закуповується за найнижчими цінами, переважно на позабіржовому ринку, що дає можливість при його переробці отримувати борошно, дешевше від ринкових цін.
На хлібозаводи ж борошно постачається не прямо з власних млинів, а через посередницькі структури, де відбувається значне збільшення його ціни.
Для прикладу, станом на 13.04.2006 року оптово-відпускна ціна борошна вищого ґатунку у ТОВ "Черняхівське борошно", ТОВ "Агросвіт" (с. Ярунь Нов.-Волинського району), ТОВ "Аршин" та ТОВ "Зеніт" (м. Коростень) становила 1150 грн/т. В той же час на Бердичівський хлібозавод воно надходить за ціною 1460 грн/т, на Олевський, Ємільчинський та Коростенський - 1450, Овруцький - 1400, у ВАТ "Житомирхліб" - 1350 грн/т. Поряд з цим у ПП Гринишин Є.Я. (Андрушівський хлібозавод), СТОВ "Агрокомплекс-98" (Малинський хлібозавод), які самостійно закуповують борошно, ціна на нього становить відповідно 1130 та 1150 грн/т.
Аналогічна картина і на борошно пшеничне І та II ґатунку. Красномовним є такий приклад. ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів", власником якого є корпорація "Гудвілл", реалізує житнє борошно по 800 грн/т. В той же час на підприємства ВАТ "Житомирхліб", власником контрольного пакету акцій якого є також корпорація "Гудвілл", житнє борошно цього ж комбінату надходить за ціною 920 грн/т, правда, через ТОВ "Торговий дім "Гудвілл".
Таким чином, монополізувавши поставки борошна хлібозаводам за монопольно високими цінами, їх власники, крім того, що отримують додаткові прибутки, зумовлюють формування завищених цін на ринку хліба області. Проте, все це здійснюється в рамках діючих нормативно-правових документів і будь-яке втручання з боку органів влади у ці процеси не допускається.