зрозуміти. Щоб відбулось усвідомлення переживань, потрібне керівництво вчителя. Це керівництво повинно випливати із врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.
Експеримент показав, що розвиток уяви учнів іде по лінії все більшої і більшої співвідносності створених образів із запропонованим учням художнім текстом. Саме тут найвиразніше виступає індивідуальна своєрідність розумового розвитку кожної дитини.
Якщо учні першого класу із самого початку процесу уяви ще використовують для своєї словесної картини дані тексту (проте це продовжується недовго, після чого учні починають відволікатись, створювати випадкові позаконтекстні образи), то учні другого, а більше - третього класу вже зіставляють свої словесні картини із задумом автора.
-- Але не можна стверджувати, що -першокласники' взагалі' н'е* відтворюють образів із запропонованого їм художнього твору. Серед них ми зустрічаємо таких, які створювали усні словесні малюнки адекватні художньому опису.
Починаючи з третього класу, образи уяви під час сприймання художнього опису помітно вдосконалюються. Удосконалення образу відбувається не за рахунок приєднання нових деталей, як це мало місце в першокласників, а внаслідок наполегливої роботи над створенням словесної картини, над удосконаленням її композиції [7].
У результаті аналізу словесних картин, створених учнями, з урахуванням їх індивідуальних особливостей нами виділено три групи учнів -із різним протіканням процесу уяви, а також різним ступенем розуміння художніх творів.
Три групи учнів установлені в нашому дослідженні ніби трьома ступенями розвитку їх уяви. Під час спеціального навчання учні кожної з цих груп переходили у вищу за розвитком групу,
Дані експерименту показали, що уяву учнів можна покращити в процесі навчання, вона піддається формуванню і потребує систематичного керівництва з боку вчителя.
В керівництві уявою учнів головне - уважно і доброзичливо ставитися до них, виправляти помилки, вчасно прийти на допомогу, направити, підштовхнути їх уяву, вчасно створити відповідний робочий настрій і, звичайно, добирати прийоми розвитку уяви учнів відповідно до природи предмету, який вивчається.
142
Прийоми, використані в нашому дослідженні, сприяли розвитку уяви учнів, їх мисленню, виховували увагу до слова, вчили любити, розуміти і цінити рідну мову у всьому її багатстві та красі.
Звичайно, можливе і письмове словесне малювання, і займатися ним необхідно. Виділяючи усне словесне малювання, ми хотіли підкреслити, що навчити молодших школярів виразно розповідати не менш важливо, ніж навчити їх малювати картини письмово.
Педагог ічне Значення наслідків експерименту зводиться до такого.
Виникнення образів уяви допомагає краще, образніше засвоїти новий матеріал з усіх предметів.
Виховання в учнів умінь і навичок адекватно художньому опису створювати образи має важливе значення для свідомого і міцного засвоєння навчального матеріалу; -зокрема^ -сприяє виробленню навичок читання.
Створення образів на основі художніх літературних творів є, головним чином, основою вербально-мислительноїуяви. Але воно має також велике значення і в будь-якій по-справжньому творчій діяльності учнів. Тому формуванню цього виду уяви повинна приділятися велика увага в загальноосвітній школі.
Естетичні почуття, глибокі переживання, які виникли під час сприймання художніх творів, допомагали учням краще засвоїти навчальний матеріал, розвиватися інтелектуально, змусили глибоко задуматися над різними життєвими проблемами, доступними віку дітей. Отже, це сприяло формуванню особистості молодшого школяра [12].
Подані вище поради не претендують на повне розв'язання проблеми формування і розвитку уяви учнів молодшого шкільного віку на уроках читання. В рамках одного дослідження неможливо розв'язати з вичерпною повнотою всі питання, зв'язані з проблемою розвитку уяви.
Ми передбачаємо, що психологічне обгрунтування цінності цих прийомів може бути використаним під час розробки методики навчання читання в молодших класах, що в розвитку і вихованні уяви учнів необхідне дальше вивчення індивідуальних їх особливостей. Це допоможе вчителю знайти диференційований підхід до розвитку творчих можливостей учнів. Як показало наше дослідження, дитячі можливості значно більші і ми досі повністю їх не використовуємо.
143