Тема 1 Підприємство як відкрита система
3. Економічна модель п-ва як відкритої системи.
Згідно з основними положеннями теорії, системи будь-який об”экт, явище чи процес, включаючи ы п-во, можна розглядати як сис-му.
Система – сукупність взаэмопов”язаних у єдине ціле елементів.
Будь-яка система має ряд особливостей:
* складається з 2-ох або більше елементів;
* кожний елемент системи має лише характерні для неї властивості;
* між елементами системи існують зв’язки за допомогою яких вони впливають один на одного;
* система не може існувати поза часом і простором.
Підп-во, як складна відкрита система має такі особливості:
П-во є відкритою системою, яка може існувати за умови активної взаємодії із зовн. середовищем (схема) П-во функціонує в певному зовнішньому середовищі. Безпосередньо близько функціонує проміжне середовище, яке представлене споживачами, постачальниками, конкурентами, банками, стаховими компаніями. Органами держ управління та ін.. партнерами і конкурентами знах-ся в заг. зовн. середовищі, економічне, політико-правове, міжнародне, соц-культурно.
П-во являє собою штучну систему, яка створена людиною заради її власних інтересів і перш за все спільної праці.
Розрізняють 2 форми поділу праці:
Горизонтальна – поділ на складові частини заг. д-сті шляхом розкладання роботи на окремі завдання. Результатом горизонтального поділу праці є формування підрозділів п-ва, які виконують певні частини заг. завдання;
Вертикальна. Оскільки робота на п-ві поділена між підрозділами і окремими виконавцями виникає необхідність відокремлення управлінської праці від виконавчої, тобто форм-ся вертикальний поділ праці.
Механізм функціонування п-ва
Ринкова економіка висуває до п-ва декілька основних вимог:
П-во повинне працювати так, щоб результатом робіт був не тільки випуск пр-ції (робіт чи послуг) але і одержання прибутку. Тобто завжди повинне бути перевищення доходів над витратами;
П-во повинне ставити собі за мету не нарощування обсягу в-ва, а формування такого, який диктується попитом споживачів;
П-ва є досить самостійними по осн. питанням госп-ї д-сті, але плата за цю самостійність – це ймовірність банкрутства.
П-во на вході споживає ресурси певного виду, щоб потім в результаті виробничого процесу одержати ресурси іншої споживчої якості. Співвідношення ресурсів на вході та виході складає зміст такого поняття як економіка підприємства.
Для ек-ки в якійсь мірі не цікавий продукт, що виробляється, вибрана технологія, склад і кваліфікаційний рівень кадрів. Єдине, що її цікавить – це співвідношення у викор-ні ресурсів, яке передбачає 3 можливі комбінації:
- доходна робота
- збиткова робота
- робота в умовах самоокупності
Як саме працює п-во прибутково, збитково чи в умовах самоокупності в значній мірі залежить від форм і методів перетворення ресурсів і може бути визначеним цілим рядом, як конкретних, так і загальних показників ефективності.
Тема 3 Організація договірних відносин на п-ві
Важливою умовою створення системи внутрішніх економічних відносин є організація внутрішніх договірних відносин між п-вом і його підрозділами, а також між самими підрозділами. Система цих взаємовідносин передбачає укладання внутрішніх договорів на оренду, поставку сировини і матеріалів, поставку продукції, виконання робіт і надання послуг. У таких договорах вказується обсяг та номенклатура поставок продукції, матеріально-технічних ресурсів, зазначаються терміни поставок, норми витрачання, нормативи, ліміти, внутрішні планово-розрахункові ціни, перелік претензій та розмір санкцій по ним.
В договорі оренди зазначають перелік та вартість майна, умови оренди і джерела орендної плати.
Договірна система відносин досить часто застосовується при проведені науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт при проектуванні, при проведенні робіт по налагоджуванню і запуску устаткування та ін..
Внутрішні договірні відносини передбачають надання виробничим підрозділам права вибору партнерів, як по внутрішнім так і по зовнішнім поставкам, що створює альтернативну конкуренцію у сфері забезпечення та обслуговування в-ва.
До формування внутрішніх договірних відносин на п-ві слід підходити диференційовано – в області науково-технічного розвитку, матеріально-технічного розвитку, при проведені робіт по обслуговуванню основного в-ва такі відносини можуть виникати при любому з типів в-ва.
Договірні відносини основних виробничих підрозділів по питанням внутрі-заводських поставок можливі лише в одиничному і серійному в-вах.
У масовому в-ві де створена єдина автоматизована система управл. виробничі відносини між підрозділами регулюються централізовано відповідними органами управління.
Ступінь участі підрозділів у договірних відносинах залежить від їх функціональних особливостей. На основі такого критерію, як можливість планування частини прибутку від реалізації і формування на цій основі валового прибутку підрозділів всі підрозділи можна поділити на 3 групи:
1. Підрозділи, які формують свій валовий прибуток за рахунок реалізації п-ву та іншим підрозділам своєї про-ції, виконання робіт та надання послуг по внутрішнім планово-розрахунковим цінам і проводять свою виробничо-господарську д-сть на принципах повної самоокупності та часткового самофінансування (основні, допоміжні, обслуговуючі підрозділи, а також підрозділи техн.. розвитку матеріально-технічного забезпечення)
Підрозділи, які здійснюють свою д-сть на частковій самоокупності, тобто частково функціонують за рахунок надання різних послуг іншим підрозділам, а частково за рахунок кошторису загально-виробничих витрат (служби механізації, метрології)
Підрозділи, які здійснюють свою д-сть виключно за рахунок кошторису витрат на їх утримання (адміністративно-управлінський апарат п-ва)