V/
травній (і насамперед — для закупок нового устаткування і нових тех-щ-чОлогій, для розробки нових продуктів, які б користувалися високим
• попитом).'..! ' ' ....-...-.-- . -
«Велика» приватизація в Україні , , , , г
і/ \' "^ґі^' Щодо України, то і6ф_щійно «велика» приватизація тут уже ррзпо-_ чалася, але досі мала^лявии^арактер. Це пояснюється рядом обста-" вин. ПсГЇГерше». поки__ціо_^акціонування торкнулося лише "Незначної -час-тини великих і середніх гіідприємстг.'ТІо-друРе; тгривати»авд^№Нйми паперами до випуску таких до готівкбв6"го обігу виступають відкриті в Ощадбанку" іменні приватизаційні рахунки 8, які'ножна використати виключно в тому випадку, коли потенціальний інвестор точно знає, куди слід перерахувати гроші з цього рахунку, що обмежує свободу виборні створює серйозні технічні труднощі.. Слід зазначити, що труднощі саме такого характеру призвели в Росії до відмови від іменних чеків і переходу до чеків на пред'явника9. Др^третє,,в.Ук.р.аіні_ще.тільки починають створюватися інвестиційні фонди, без яких в умовах дуже погано поставленого інформування про-акціонерні товариства масова приватизація є просто неможливою. Очевидно, що, на відміну від ваучерів, іменні приватизаційна чеки_ (рахунки) мають на меті поставити всіх громадян у рівні ст'аЕтовіЗ^дви і запобігти скуповуванню приватизаційних паперів. Проте, на наш погляд, таі<йї'їа~х1д не'^оже'зап^^^^^ акціонерного каI^1талу--надал^^^^з:же^:--іскуповуванню акціи^ тобто він здатний-дише задрімати цей процес.У...-—..------ — -—
Судячи з усього, Уряд'^маіаїиме'Еься (принаймні, на початковому етапі «великої» приватизації) зберегтиповний.. контроль над більшістю вели«их.^_сер.едніх_^цдгIВиємств, а тому спочатку переважною формою акцюнернях ^товариств в.ІУкраїнГ'-Ста.нуть дер,жавні_ корпорації. Проте надалі держа^^^мушена^^уде^озлучитися з контрольними пакетами акцій (Яяьшості компаній 1 пустити, акції, що належать їй, у вільний про^^.
й/Разом з тим державна програма приватизації допускає, що приватизація об'єктів групи Б, де вартість фондів, які припадають на 1 пра-ц.івника, не перевищує, номінальної аартос-гі приватизаидй'ното сертифіката більш як в 1,5 раза, здійснюється шляхом викупу підприємства трудовим колективом,*4цо веде до створення «народних підприємств» 10. Чи виживуть ці підприємства — велике питання, тим більше, що йдеться про слабкі виробництва з низькою технічною озброєністю праці, у
Кілька слів про участь у «великій» приватизації іноземного капіталу. Україна відчуває гостру потребу в іноземних приватних інвестиціях, які несуть з собою найновіші техніку і технології, досвід менеджменту і, банківської справИуЛщл-е^ в умовах гіперінфляції, при нинішньому співвідношенні купоно-карбованця і ВКВ (навіть за курсом Національного Банку України), в^л^ьн^^ч^сть_іноземних інвесторів у процесі української приватизації призведе до^тдго^що^переважну частину великих під-йрйємств буде за безцГнь~скуп^іено іноземцями. Є також достатні підстави передбачати, щоТтільки-но акції українських підприємств надійдуть у вільний продаж, значна частина валюти, яка належить комерційним структурам і осіла в західних банках, повернеться до країни і буде використана для масштабного скуповування акцій. Тому доти, доки в Ук-
8 Див.: П. 4 ст. 4 Закону України «Про приватизаційні патери» («Голос України» від 10 березня 1992 р.).
9 Див.: Рутгайзер В. Приватизация в России: движение на ощупь. «Вопро-сьі зкономикн» № 11, 1993, с. 117—.118.
10 Див.: Ст. 5.2.1 Державної програми, приватизації на 1994 рік («Урядовий кур'єр» № 50—51, 1994).
ІЗ «