Лабораторна робота №25
ВИЗНАЧЕННЯ
КОЕФІЦІЄНТА В’ЯЗКОСТІ РІДИНИ
ЗА ДОПОМОГОЮ ВІСКОЗИМЕТРА
Мета роботи
Визначити коефіцієнт в’язкості рідини.
Прилади і матеріали
Капілярний віскозиметр, шприц, секундомір, мікрокомпресор, дистильована вода, досліджувана рідина.

Опис вимірювального пристрою
У даній роботі коефіцієнт в’язкості вимірюється за допомогою віскозиметра. Це U-подібна трубка з широким лівим коліном (1), праве коліно якої має вимірний резервуар (2) з капіляром (3). На резервуар нанесені дві позначки A і B, які обмежують певний об’єм рідини. Час витікання рідини вимірюють секундоміром. Рівень рідини у резервуарі можна змінити мікрокомпресором (4). Систему від’єднують від атмосфери краном (5), а кран (6) служить для зливу рідини в посудину (7).

Виведення розрахункової формули
У даній роботі використано порівняльний метод визначення коефіцієнта в’язкості рідини. Метод полягає в тому, що через один і той же капіляр спочатку протікає рідина з відомими коефіцієнтом в’язкості і густиною, а потім – рідина з невідомим коефіцієнтом в’язкості і відомою густиною . Різниця тисків на кінцях капіляра p створюється стовпчиком самої рідини висотою h. Тому для першої рідини:
p1 = 1gh (1)
а для другої рідини
p2 = 2gh (2)
Об’єми обидвох рідин беруть однаковими. Підставивши (1) і (2) у формулу Пуазейля, отримуємо для цих рідин
(3)
(4)
де t1 , t2 ( час витікання першої і другої рідини відповідно
Поділимо (4) на (3) і визначимо в’язкість досліджуваної рідини через в’язкість відомої рідини:
(5)
При підготовці до виконання роботи використати:
Теоретична частина. Розділ 6.1; Додатки 1, 2.
Послідовність виконання роботи
1. У початковому положенні обидва крани закриті
(ручки кранів – горизонтальні).
2. Відкрити верхній кран (ручку верхнього крану – вертикально).
3. Набрати у шприц 20 мл рідини.
4. Підставити під патрубок для витікання рідини колбу
з досліджуваною рідиною.
5. Ввести голку шприца у верхній лівий отвір (кінець голки
повинен бути нижче рівня патрубка для нагнітання повітря).
6. Витиснути рідину зі шприца і закрити верхній кран.
7. Увімкнути мікрокомпресор і нагнітати повітря до того часу, поки
рідина не ввійде у верхній розширений об’єм правого коліна
віскозиметра.
Вимкнути мікрокомпресор.
Відкрити нижній кран (ручку нижнього крану – вертикально).
Увімкнути секундомір в момент проходження рівнем рідини позначки А та вимкнути секундомір у момент проходження позначки В. Результати вимірювань записати в таблицю.
Злити рештки рідини в колбу.
Привести установку у початкове положення.
З кожною досліджуваною рідиною повторити виміри три рази.
За формулою (5) і обчислити коефіцієнт в’язкості досліджуваної рідини.
Обчислити абсолютну і відносну похибки вимірювань.
в’язкість води 1 = 1,0019(10-3 Па(с , густина досліджуваної рідини = 790 кг/м3
густина води = 1000 кг/м3

Таблиця результатів вимірювань

t1 , с
t1 , с
t2 , с
t2 , с

1





2





3





сер.





Контрольні запитання
Що називається коефіцієнтом в’язкості?
Пояснити молекулярно–кінетичний механізм в’язкості в рідинах.
Що називається ґрадієнтом швидкості?
В яких одиницях вимірюється коефіцієнт в’язкості?
Від чого залежить величина в’язкості рідини?
Пояснити використаний в даній роботі метод вимірювання коефіцієнта в’язкості.

Рекомендована література
1. Курс фізики / За редакцією І.Є.Лопатинського.
– Львів: Вид. «Бескид Біт», 2002.
2. Трофимова Т.И. Курс физики.– М.: Высшая школа, 1990.
3. Савельев И. В. Курс общей физики, т.1 –М.:Наука, 1982.