Рецензія
на реферат студента групи ОПУАТ-11 Водоп’яна Івана
«Український правопис: сучасні проблеми». – Рівне,2006.- 5с.
Реферат І. Водоп’яна «Український правопис: сучасні проблеми» присвячено дослідженню культурного мовлення, перегляду норм української мови, кодифікованих у радянський період.
15 червня 1994 року Уряд України прийняв постанову про підготовку й видання в 1994-1996 роках «Українського правопису» в новій редакції. Було затверджено персональний склад Української національної комісії з питань правопису при КМ України на чолі з віце-прем’єр-міністром акад. М. Жулинським.
Але через відсутність кворуму на більшості засідань Комісії відбулося лише удосконалення й уточнення чинних правил, ілюстрацій до них. Вийшов непогано відредагований текст книжки, а не нова редакція правопису, тобто чинний кодекс із політичними змінами в правилах. Широкої дискусії про правопис 1994-1996 рр. не було, бо Комісія не опублікувала проекту нової редакції. Таким чином, Комісія не вирішила головного завдання підготовки нового проекту правопису.
У сучасній видавничій практиці є випадки використання правопису 1928р., так званого Скрипниківського правопису, що діяв у Західній Україні до 1939 року й на сьогодні використовується, хоч і не всюди послідовно, в західній діаспорі.
Одним із найактивніших оборонців радянських підходів до нормування української мови виявився історик Петро Толочко, який, окрім постійної участі в публічних дебатах з приводу правописних змін, видав масовим накладом брошуру «Що або хто загрожує українській мові?».
Академік виявляє виразну анти галицьку позицію, реанімуючи старий імперський міф про поділ української мови на наддніпрянську – «свою», близьку до російської, і галицьку – «чужу», сповнену архаїзмів, полонізмів та запозичень із західноєвропейських мов.
Оскільки захисники радянської мовної політики до сьогодні зберігають впливовість у колах академічного істеблішменту, їм вдалося дискредитувати під час обговорення і заблокувати затвердження того проекту нової редакції «Українського правопису», який відповідав вимогам часу. Проект було підготовлено під головуванням члена-кореспондента НАНУ Василя Німчука.
З метою компрометації запропонованих комісією під головуванням В. Німчука правописних змін їх опоненти застосували звичні ще з радянських часів методи підтасовок і фальсифікацій.
Проект нової редакції Українського правопису уже сім років лежить у довгому ящику Адміністрації Президента через спротив деяких вчених-філологів і нефілологів, вірних радянській версії Українського правопису. Тому україно центричні видання частково користуються рекомендаціями «Проекту», не дочекавшись його офіційного затвердження.
Студентка ЕП-13 О.Л. Онищук
НУВГП