Тема 10: Матеріальна відповідальність за результати роботи підприємства та його підрозділів.
Поняття, форми та зміст матеріальної відповідальності.
В процесі виробничої, фін., та ін вест. Діяльності, підприємство бере на себе певні обов’язки, обумовлені чинним законодавством, різними нормативними актами, господ. Договорами і т. д.
Отже, підприємство повинно нести відповідальність за належне виконання своїх функцій і обовязків згідно з установчими нормативами і правилами господарювання.
Оскільки оновним видом діяльності підприємства є його виробнича діяльність, то його діяльність стосується, передусім, цієї сфери.
Підприємство несе відповідальність за виконання зобов’язань щодо поставок продукції та її якості перед споживачами та державою.
Види споживачів продукції:
підприємства – на них здійснюється виробниче споживання, купівельні товари стають факторами виробництва, тому важлива їх своєчасна поставка і належна якість. Захист економічних інтересів потерпілої сторони здійснюється через правовий механізм матеріальної відповідальності. Підприємства, що виготовляють продукцію кінцевого призначення відповідають перед населенням за її якість у відповідності із ЗУ «Про захист прав споживачів». Підприємства відповідають перед державою за дотримання вимог чинного законодавства щодо виробництва продукції. Насамперед це стосується забезпечення відповідності параметрів якості продукції вимогам чинних стандартів і сертифікатів, а цінової політики – нормах державних антимонопольних активів. Відносини між підприємствами ґрунтуються на договірній основі. Така сама форма регулюється з певною модифікацією, поширюється на певні підрозділи, що мають високий рівень операції самостійності (цехи, що є центрами прибутку). В цих умовах пі-ва відповідають за виконання господарських договорів, у яких зазначаються санкції за порушення зобов’язань.
населення
Підрозділи пі-ва, діяльність яких обмежується внутрішніми відносинами на підприємстві, відповідають за виконання планових завдань з виготовлення прод-ї та її внутрішньовиробничих поставок.
Матеріальна відповідальність підприємства та його підрозділів – суб’єктів ринку за виконання своїх договірних зобов’язань перед контрагентами здійснюється у формах штрафних санкцій та відшкодування збитків.
Штрафні санкції – це попередньо встановлені виплати за певні порушення. Їх особливість полягає в тому, що вони фіксовані і кількісно прямо непов’язані з величиною збитків потерпілої сторони.
У договорах штрафи можуть встановлюватись на певну суму за факт порушення. Штрафним санкціям більш властива профілактична функція ніж каральна.
Для компенсації економічних втрат і підтримання еквівалентних відносин між партнерами використовується така форма мат. Відповідальності, як відшкодування збитків.
Згідно з положенням цивільного законодавства до збитків відносять: втрачену вигоду (неодержаний прибуток), непродуктивні витрати, прямі матеріальні втрати.
Втрачена вигода може виникати у випадках:
невиконання договірних зобов’язань по обсягах поставок.
Невиконання договірних зобов’язань по термінах поставок,
Порушення термінів впровадження нової техніки,
Непродуктивні втрати можуть виникати внаслідок:
Несвоєчасне анулювання замовлень,
Простоїв обладнання,
Простоїв робітників,
Понадурочних робіт.
Прямі матеріальні втрати виникають через:
Недотримання норм, нормативів та лімітів,
Псування, втрати та розкрадання.
Аварійні та непланові ремонти,
Брак та його виправлення.
Якщо договірні зобов’язання одночасно порушені кількома контрагентами, то кожен з них відповідає за величину спричинених ним збитків. У випадку, коли виділити величину збитків закданих кожним контрагентом неможливо, загальна їх сума розподіляється між усіма винуватцями рівними частинами.
Класифікація ек. збитків і методика їх обчислення.
Збитки обчислюються за наслідками порушень договірних зобов’язань незалежно від змісту цих порушень. Отже, одне і те ж порушення може спричинити різні наслідки і, навпаки, різні порушення можуть призвести до одного наслідку.
Основні наслідки порушень договірних зобов’язань:
простої і форсування виробництва – в даному випадку мається на увазі, що загальний обсяг продукції в наслідок порушень (простоїв) у певному періоді не зменшується, оскільки від компенсується наступним форсуванням (прискоренням) виробництва. У цьому разі виникають додаткові витрати на виплати працівникам за час вимушеного простою за надурочну роботу , за роботу у вихідні і святкові дні; до не нарахованих основних доплат додається додаткова ЗП і відрахування на соц. заходи.
Якщо інтенсифікація вироб-ва під час форсування потребує дод. Витрат електроенергії, інструментів та іншого то їх теж потрібно вкл. В суму збитків.

Сзб. = (Зп+Зф)(1+Рд/100)(1+Рс/100)+Сек.+Сс
Зп – виплати працівникам за час простою, грн.
Зф – доплати працівникам за форсування виробництва
Рд – рівень додаткової ЗП, %
Рс – відрахування на соц. заходи, %
Сек. – додаткові експлуатаційні витрати, грн..
Сс – сума санкцій контрагента.
заміна матеріалів і комплектуючих виробів – можуть виникати додаткові витрати в наслідок зміни цін та кількості матеріалів і комплектуючих виробів. Вони обчислюються, як різниця між вартістю фактично використовуваних матеріалів і замінних з урахуванням транспортно-заготівельних витрат. При цьому можливі додаткові витрати на ОП та експлуатацію потреби.
Сзб.= Смф – См + Зд(1+Рд/100)(1+Рс/100)+Сек.
Смф, См – затрати матеріалів фактично використані і замінені.
Зд – доплати працівникам за підвищену трудомісткість робіт при використанні інших матеріалів.
усунення недоліків в одержаній продукції, або виконаній роботі – при необхідності і доцільності виконання таких операцій, виникають дод. Витрати на ОП з відрахуванням на соц. заходи, а також на матеріали та інші експлуатаційні потреби (нескладного ремонту, заміну дефектних деталей, усунення зовнішніх недоліків і тп.)
Сзв = Смд + Зд(1+Рд/100)(1+Рс/100)+Сек.
Смд. = додаткові затрати на матеріали, потрібні для усунення недоліків
повернення неякісної, або некомплектної продукції – до збитків відносять:
витрати на доставку продукції на підприємство, її розвантаження, зберігання і повернення.
Якщо це складна продукція, то до збитків відносимо:
витрати на її монтаж та демонтаж
За ек. змістом до таких витрат належать витрати на ОП, з відповідними відрахуваннями і транспортно заготівельними витратами.
брак від прихованих дефектів одержаних матеріалів і комплектних виробів. Брак може бути виявлений у процесі виробництва продукції, або під час її використання у споживача. Тому розрізняють брак зовнішній і внутрішній.
Збитки від внутрішнього браку = виробничій собівартості, а від зовнішнього - повній собівартості забракованої продукції зменшеній на виручку від її продажу, якщо забракована продукція не замінюється. Крім того до суми збитків можуть включатися сенкції від споживача.
Сзб. = Сбв + Сбз – Сбп + ?П + Сс
Сбв, Сбз – собівартість внутрішнього й зовнішнього браку.
Сбп – виручка від продажу бракованої продукції.
?П – зменшення прибутку внаслідок зниження обсягу продажу продукції.
Сс – сума санкцій.