Контрольна тестова програма гарантованого рівня знань з дисципліни “Макроекономіка” для студентів спеціальностей 7.050 106 “Облік та аудит” та 7.050 107 “Економіка підприємства” денної та заочної форм навчання. Гронтковська Г.Е. – Рівне, РДТУ, 1999. – 16 с.
Упорядник: канд. екон. наук, доцент Гронтковська Галина Еразмівна.
Затверджено на засіданні кафедри економічної теорії 19 лютого 1999 р., протокол №10.
Контрольна тестова програма гарантованого рівня знань з дисципліни “Макроекономіка” складається з трьох завдань.
Завдання 1 – визначте, вірним чи невірним є запропоноване твердження.
Завдання 2 – виберіть одну, найбільш вірну, відповідь.
Завдання 3 – визначте вірну відповідь на основі розв’язання задач.
За кожну вірну відповідь завдань 1 та 2 нараховується 1 бал, за кожну вірну відповідь завдання 3 нараховується 3 бали.
Завдання 1. Визначте, вірним чи невірним є наступне твердження:
Макроекономіка є частиною економічної теорії, яка досліджує економіку як цілісну систему, формує цілі економічної політики та визначає інструменти, необхідні для її реалізації:
А) Так Б) Ні
Валовий внутрішній продукт відрізняється від валового національного продукту на величину чистих факторних доходів:
А) Так Б) Ні
Сукупна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, створених в економіці за рік, перевищує величину доданої вартості, створеної за цей же час, на суму амортизації:
А) Так Б) Ні
Зниження рівня цін в економіці скорочує попит на гроші, що спричиняє підвищення процентної ставки:
А) Так Б) Ні
Гранична схильність до споживання – це відношення приросту споживання до приросту доходу:
А) Так Б) Ні
Інвестиції є найбільш мінливим компонентом сукупних видатків в межах економічного циклу:
А) Так Б) Ні
У кейнсіанській моделі макроекономічної рівноваги стабілізація економіки досягається через зміни у сукупних видатках:
А) Так Б) Ні
Мультиплікатор у простій кейнсіанській моделі макроекономічної рівноваги – це коефіцієнт, який показує, у скільки разів зросте доход за даної величини приросту інвестицій:
А) Так Б) Ні
Інфляція не впливає на мультиплікативний ефект сукупних видатків:
А) Так Б) Ні
За інших рівних умов підвищення податків та збільшення урядових видатків на однакову величину може призвести до зростання ВВП:
А) Так Б) Ні
Дискреційна фіскальна політика – це свідоме маніпулювання грошовим пропонуванням з метою забезпечення макроекономічної стабільності:
А) Так Б) Ні
Вмонтовані стабілізатори можуть знизити рівень безробіття та інфляції, але не здатні цілком ліквідувати їх:
А) Так Б) Ні
Циклічний дефіцит є результатом антициклічної політики уряду, спрямованої на забезпечення економічного зростання:
А) Так Б) Ні
Твердження про те, що значний державний борг може призвести до банкрутства країни невірне, оскільки борг зовсім необов’язково погашувати – його можна рефінансувати:
А) Так Б) Ні
В умовах, коли фактичний обсяг ВВП дорівнює його потенційному обсягу, зростання сукупних видатків призводить до інфляції:
А) Так Б) Ні
Рівень безробіття визначається шляхом співставлення загальної чисельності зайнятих та чисельності безробітних:
А) Так Б) Ні
Фрикційне безробіття – це безробіття, викликане невідповідністю професійної підготовки робочої сили структурі виробництва:
А) Так Б) Ні
Грошовий мультиплікатор являє собою відношення суми нових депозитів до суми збільшення резервів:
А) Так Б) Ні
Політика “дешевих грошей” – це монетарна політика, спрямована на збільшення грошової маси в обігу:
А) Так Б) Ні
Крива Філіпса ілюструє взаємозв’язок між рівнем інфляції та рівнем безробіття:
А) Так Б) Ні
Завдання 2. Виберіть одну, найбільш вірну, відповідь:
Валовий внутрішній продукт – це:
А) Доход держави за рік.
Б) Сукупна ринкова вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених у країні за рік.
В) Сукупний доход, який отримують виробники країни за рік.
Г) Реальний вимірник добробуту нації на протязі року.
Взаємозв’язок між валовим і чистим внутрішнім продуктом (ВВП і ЧВП) можна визначити наступним співвідношенням:
А) ВВП перевищує ЧВП на величину амортизації.
Б) ЧВП менше ВВП на величину субсидій державним підприємствам і трансфертів приватним підприємцям.
В) ВВП дорівнює ЧВП за відсутності валових інвестицій і індивідуальних податків.
Г) ВВП перевищує ЧВП на суму чистого експорту і урядових видатків.
Для визначення вкладу фірми у ВВП, який обчислений як сума доданої вартості, необхідно з ринкової вартості продукції фірми відрахувати:
А) Непрямі податки, які фірма сплачує державі.
Б) Амортизаційні витрати.
В) Вартість сировини та енергії, що придбані в інших фірм.
Г) Прибуток фірми.
Визначте, що з нижченаведеного включається до ВВП:
А) Купівля акцій відкритого акціонерного товариства.
Б) Виплата державою пенсії Вашому дідусеві.
В) Купівля фермером у іншого фермера старенького трактора.
Г) Плата за навчання на курсах англійської мови.
Яка з величин не включається до ВВП, обчисленого за методом видатків:
А) Валові інвестиції.
Б) Чистий експорт товарів і послуг.
В) Заробітна плата працівників.
Г) Державні закупки товарів і послуг.
Якщо обсяг номінального ВВП і загальний рівень цін пропорційно підвищились, то:
А) Реальний ВВП не змінився.
Б) Реальний ВВП зріс.
В) Реальний ВВП зменшився.
Г) Ця інформація не дозволяє визначити динаміку реального ВВП.
Індекс цін може бути застосований для:
А) Оцінки розбіжностей між структурою виробництва у поточному та попередньому роках.
Б) Оцінки розбіжностей у ринковій вартості “товарного кошика” двох різних часових періодів.
В) Оцінки відмінностей у рівнях цін двох країн.
Г) Оцінки розбіжності між рівнем оптових та роздрібних цін.
Вчителі м. Рівне не отримали заробітну плату за листопад 1998 р. Якби вчителі отримали заробітну плату, це призвело б за інших рівних умов:
А) До зростання ВВП України.
Б) До скорочення ВВП України.
В) ВВП України не змінився б.
Г) До зростання особистого доходу без змін ВВП України.
Макроекономічна рівновага має місце, коли:
А) В економіці існує повна зайнятість.
Б) Подальші зміни обсягів виробництва неможливі.
В) Вичерпані можливості зростання сукупного попиту.
Г) Існує рівність принаймні двох макроекономічних змінних.
Відмінність між поняттями ринкового попиту та сукупного попиту полягає в тому, що:
А) Сукупний попит стосується усіх товарів і послуг в економіці, а ринковий попит стосується лише окремого виду товару.
Б) Сукупний попит стосується окремого виду товару, а ринковий попит – ні.
В) Ринковий попит стосується усіх індивідів, а сукупний попит – ні.
Г) Сукупний попит стосується всіх товарів виробничого призначення, а ринковий попит – тільки споживчих товарів.
Варіант кривої сукупного пропонування, яка складається з трьох відрізків, припускає, що в довгостроковому періоді зміни сукупного попиту:
А) Вплинуть на обсяг виробництва, але не на рівень цін.
Б) Вплинуть на рівень цін, але не на обсяг виробництва.
В) Не вплинуть на рівень цін і на обсяг виробництва.
Г) Вплинуть як на рівень цін, так і на обсяг виробництва.
Зростання сукупного попиту у моделі “сукупний попит – сукупне пропонування” призведе:
А) До зростання граничної схильності до заощадження.
Б) До зростання реального обсягу виробництва на кейнсіанському відрізку кривої AS.
В) До зростання реального обсягу виробництва на класичному відрізку кривої AS.
Г) До зростання цін на кейнсіанському відрізку кривої AS.
У моделі “сукупний попит – сукупне пропонування” зростання рівня цін:
А) Не впливає на дію мультиплікатора.
Б) Зумовлює зниження впливу мультиплікатора на доход.
В) Зумовлює зростання впливу мультиплікатора на доход.
Г) Зумовлює зростання граничної схильності до споживання.
Протягом декількох останніх років на макроекономічну рівновагу чинили вплив різке зростання податкового тиску на економіку (зростання частки податків у виручці фірм та доходах домогосподарств) та скорочення виробничих можливостей внаслідок закриття багатьох підприємств. Ці події відбиває модель “сукупний попит – сукупне пропонування” наступним чином:
За кейнсіанською теорією рівень виробництва визначається величиною сукупного попиту. Це означає, що:
А) Виробництво доходу створює відповідний попит на цей доход.
Б) Попит на гроші примушує виробників виробляти товари та послуги.
В) Підприємці намагаються розширити виробництво до рівня повної зайнятості.
Г) Обсяг продукції, який підприємці вирішують виробляти, визначається обсягом пред’явленого сукупного попиту.
Яке з наступних тверджень є невірним? Класична теорія виходила з того, що:
А) Саморегульована ринкова система здатна забезпечити повсякчасне відновлення рівноваги на рівні повної зайнятості.
Б) Механізм грошового ринку здатний збалансувати рівні заощаджень й інвестицій в економіці.
В) Зниження рівня цін призводить до скорочення сукупного пропонування.
Г) Ціни і заробітна плата є еластичними до зниження.
За кейнсіанською теорією обсяг споживчих видатків і, отже, рівень сукупного попиту в першу чергу залежить від:
А) Рівня розвитку країни.
Б) Темпів зростання грошового пропонування.
В) Рівня використовуваного доходу.
Г) Рівня заощаджень.
Розширення виробництва можливе, коли:
А) Чисті інвестиції = амортизації.
Б) Діє мультиплікатор збалансованого бюджету.
В) Заплановані заощадження перевищують заплановані інвестиції.
Г) Відсутній дефіцит бюджету.
Визначте відповідь, яка найкраще розкриває поняття “ін’єкцій” у потік доходів:
А) Податки, заощадження, імпорт.
Б) Податки, експорт, урядові видатки.
В) Інвестиції, урядові видатки, експорт.
Г) Інвестиції, урядові видатки, імпорт.
Простий мультиплікатор (k) визначається:
А) .
Б) .
В) .
Г) .
Недостатність сукупного попиту, за кейнсіанською теорією, призводить:
А) До зростання фрикційного безробіття.
Б) До зростання структурного безробіття.
В) До зростання прихованого безробіття.
Г) До зростання циклічного безробіття.
Якщо обсяг сукупного попиту перевищує рівень ВВП повної зайнятості, це означає, що в економіці:
А) Існують фінансові обмеження.
Б) Існує інфляційний розрив.
В) Існує дефляційний розрив.
Г) Існує бюджетний дефіцит.
Кейнсіанська теорія зайнятості виходила з того, що:
А) Уряд повинен використовувати урядові закупівлі і податки для того, щоб запобігти безробіттю, або принаймні знизити його рівень.
Б) Ринкова економіка має механізми, здатні самостійно у стислий строк забезпечити високий рівень зайнятості.
В) Зниження сукупного попиту супроводжується пропорційним зниженням цін товарів і ресурсів, отже, суттєвих змін у рівні зайнятості не відбудеться.
Г) Уряд повинен використовувати важелі централізованого планування та регулювання цін з метою запобігання безробіттю.
Урядова політика в області видатків і оподаткування називається:
А) Політикою розподілу доходів.
Б) Політикою регулювання ділової активності.
В) Монетарною.
Г) Фіскальною.
Спостерігається такий стан економіки: державний бюджет збалансований; рівень інфляції – 1% на рік; реальний ВНП зменшувався на протязі всього року; приватні інвестиції скорочуються. Який з наступних фіскальних заходів буде найбільш ефективним?
А) Збільшення податків для всіх рівнів доходів.
Б) Збільшення державних видатків і трансфертів.
В) Дотримування збалансованого бюджету.
Г) Зменшення державних видатків і трансфертів.
Крива Лаффера показує взаємозв’язок між:
А) Податковими надходження та урядовими видатками.
Б) Ставками оподаткування та податковими надходженнями.
В) Ставками оподаткування та рівнем виробництва й зайнятості.
Г) Податковими надходженнями та рівнем виробництва й зайнятості.
Державний борг – це сума попередніх:
А) Державних видатків.
Б) Бюджетних дефіцитів.
В) Бюджетних дефіцитів з відрахуванням бюджетних надлишків.
Г) Видатків на оборону.
Ефект витиснення, пов’язаний з державним боргом, що виник внаслідок зростання державних видатків:
А) Скорочує приватні інвестиції.
Б) Підвищує процентну ставку.
В) Скорочує майбутній виробничий потенціал.
Г) Всі попередні відповіді вірні.
У період депресії для стабілізації економіки країни Центральний банк найвірогідніше:
А) Збільшить норму обов’язкових резервів для комерційних банків.
Б) Зменшить норму обов’язкових резервів.
В) Збільшить облікову ставку процента за кредитами, що надаються комерційним банкам.
Г) Збільшить ставку страхування банківських депозитів.
У період відпусток Центральний банк країни надає більше готівки комерційним банкам, а у жовтні чи листопаді вилучає з обігу надлишок готівки. Це приклад:
А) Фіскальної політики.
Б) Операцій з валютою.
В) Грошово-кредитної політики.
Г) Операцій на відкритому ринку.
Грошове пропонування в країні, швидше за все, збільшилося б, якби:
А) Населення України купило державні облігації на 500 млн. грн.
Б) Міністерство оборони сплатило Харківському авіаційному заводу за 10 літаків “Ан74”.
В) Учень взяв у батька 1400 грн. в борг на придбання відеомагнітофона.
Г) Приватний підприємець переказав зі свого рахунку 1000 грн. до бюджету в рахунок сплати податків.
Якщо Центральний банк продає більшу кількість урядових цінних паперів на відкритому ринку, то його метою є:
А) Зробити кредит більш доступним.
Б) Збільшити обсяг інвестицій.
В) Знизити облікову ставку.
Г) Зменшити загальну кількість грошей в обігу.
Прихильники монетарної теорії вважають, що швидкість обігу грошей стабільна, тому кількість грошей в економіці повинна відповідати:
А) Обсягу інвестицій.
Б) Сумі споживчих видатків.
В) Номінальному обсягу чистого національного продукту.
Г) Рівню цін.
Стан економіки характеризується низьким рівнем безробіття і високим рівнем інфляції. Який з наведених комплексів заходів фіскальної та монетарної політики сприятиме зменшенню рівня інфляції.
Податки
Державні витрати
Операції на відкритому ринку

А)
Збільшити
Збільшити
Купувати облігації

Б)
Збільшити
Зменшити
Купувати облігації

В)
Збільшити
Збільшити
Продавати облігації

Г)
Збільшити
Зменшити
Продавати облігації

Ліквідність – це:
А) Можливість купити зараз, сплативши пізніше.
Б) Легкість отримання доходу від багатства.
В) Можливість отримання доходу від багатства.
Г) Легкість перетворення банківських депозитів, акцій, облігацій, нерухомості, інших активів у готівкові гроші.
З моделі ISLM випливає, що ставка проценту визначається в результаті взаємодії:
А) Ринку товарів та послуг з фінансовим ринком (грошей та цінних паперів).
Б) Попиту та пропонування на ринках товарів та послуг.
В) Грошового ринку з ринком цінних паперів.
Г) Попиту та пропонування на грошовому ринку.
В умовах ліквідної пастки:
А) Пропонування грошей цілком поглинається спекулятивним попитом і не впливає на рівень доходу.
Б) Процентна ставка залишається стабільно низькою.
В) На товарних ринках зупиняється зростання інвестицій, виробництва й пропонування.
Г) Всі попередні відповіді вірні.
Інфляція попиту виникає в умовах:
А) Неповної зайнятості.
Б) Наближення до повної зайнятості.
В) Повної зайнятості.
Г) Зростання граничної схильності до споживання.
Інфляція витрат обумовлена:
А) Зростанням споживчих витрат.
Б) Зростанням інвестиційних витрат.
В) Зростанням витрат виробництва продукції.
Г) Зростанням сукупних витрат.
Значне підвищення цін на імпортовану нафту і газ посилили інфляцію в Україні на початку 90х років. Це приклад:
А) Інфляції попиту.
Б) Інфляційної спіралі.
В) Інфляції, обумовленої зростанням витрат.
Г) Інфляції, що викликана спекуляцією.
Що з наведеного є прикладом структурного безробіття?
А) Програміст, який залишив свою роботу, щоб знайти іншу, в більш теплому кліматі.
Б) Будівельник, який втрачає роботу на зимовий період.
В) Працівниця автомобільної промисловості, що втрачає роботу під час економічного спаду.
Г) Сталевар, якого замінює робот.
Інновації призвели до скорочення робітників, зайнятих ручною працею. Безробіття, яке виникло внаслідок цього, відноситься до:
А) Циклічного.
Б) Фрикційного.
В) Застійного.
Г) Структурного.
Згідно закону Оукена перевищення фактичним рівнем безробіття його природного рівня на 2% означає, що відставання фактичного обсягу ВВП від потенційного становить:
А) 2%.
Б) 3%.
В) 4%.
Г) Більше 5%.
Природний рівень безробіття характеризує:
А) Загальний рівень трудових ресурсів.
Б) Найкращий для економіки резерв робочої сили, спроможний швидко здійснювати міжгалузеві та міжрегіональні переміщення залежно від попиту на робочу силу і потреб виробництва.
В) Загальне число людей, що можуть і бажають працювати.
Г) Відношення рівня фактичного безробіття до загального числа працездатного населення.
Наталі, Ігорю, Ларисі та Петру по 25 років. Наталя – домогосподарка, доглядає немовля. Лариса активно шукала роботу минулого року, втратила надію працевлаштуватися і припинила пошуки роботи, хоча має бажання працювати. Ігор – студент. Петро не працює і стоїть на обліку у центрі зайнятості. Хто з них вважається безробітним?
А) Тільки Лариса.
Б) Тільки Петро.
В) Лариса та Петро.
Г) Всі четверо.
На хід економічного циклу найбільший вплив має динаміка:
А) Чистих інвестицій, що спрямовані на приріст товарно-матеріальних запасів.
Б) Чистих інвестицій, спрямованих на виробництво товарів тривалого користування.
В) Споживчих видатків.
Г) Державних видатків.
Матеріальною основою великого циклу є:
А) Зміна попиту на засоби виробництва, необхідність оновлення основного капіталу.
Б) Процеси, що відбуваються у сфері грошових відносин.
В) Процеси, що відбуваються у зв’язку зі зростанням безробіття.
Г) Зміна базових технологій і поколінь машин, оновлення об’єктів інфраструктури.
Економічне зростання – це:
А) Еволюція економічної системи в цілому.
Б) Характер використання продуктивних сил суспільства.
В) Приріст обсягу виробництва за рахунок приросту праці, капіталу і технічних інновацій.
Г) Зростання номінального ВВП.
За основу економічного зростання в моделі Р. Солоу приймається:
А) Зростання продуктивності праці.
Б) Зростання продукту.
В) Зростання рівня цін.
Г) Зростання зайнятості.
Яким чином пов’язані між собою ефект мультиплікатора і принцип акселератора:
А) Обидва пояснюють, як відбувається зміна рівнів інвестицій.
Б) Ефект мультиплікатора пояснює, яким чином можна підтримувати економіку на рівні повної зайнятості, а принцип акселератора дозволяє зрозуміти, чому виникає і зберігається депресивний стан економіки, якщо застосовується політика стимулювання сукупних видатків.
В) Ефект мультиплікатора показує, як зміни рівня ВВП призводять до зростання чистих інвестицій, а принцип акселератора пояснює, як зміни у видатках призводять до більш значних змін рівня ВВП.
Г) Ефект мультиплікатора показує, як зміни у видатках (наприклад, в інвестиціях) можуть призводити до ще більших змін рівня ВВП, а принцип акселератора пояснює, як зміна рівня ВВП, зокрема його зростання, може призвести до зростання чистих інвестицій.
Завдання 3. Визначте вірну відповідь на основі розв’язання задач
(2 бали).
Індекс цін в країні становив у 1990 році 100, а у 1998 році – 120; номінальний ВВП 1998 року становить 480 млрд. грн. Визначте реальний ВВП 1998 року.
(5 балів).
Населення одного з регіонів України = 8 млн. чол., з них:
– особи, що не досягли 16 років = 2,4 млн. чол.
– учні, пенсіонери = 1,9 млн. чол.
– особи у спецзакладах = 0,16 млн. чол.
– безробітні = 0,38 млн. чол.
– зайняті неповний робочий день = 0,21 млн. чол.
1) Визначте фактичний рівень безробіття.
2) Визначте природний рівень безробіття, якщо в цей час рівні безробіття становили: структурного = 2,8%; циклічного = 3,5%.
(5 балів).
Обчисліть величини ВВП, ЧВП, національного доходу, особистого та використовуваного доходу (у млрд. грн.). обчислення ВВП зробіть за двома методами.
Особисті споживчі видатки = 245.
Чисті іноземні факторні доходи, зароблені в Україні = 4.
Трансфертні платежі = 12.
Рента = 14.
Амортизація = 27.
Внески на соціальне страхування = 20.
Процент = 13.
Доходи індивідуальних власників = 33.
Експорт = 45.
Імпорт = 34.
Дивіденди = 16.
Заробітна плата найманих працівників = 223.
Непрямі податки на бізнес = 18.
Нерозподілений прибуток корпорацій = 21.
Особисті податки =26.
Податки на прибуток корпорацій = 19.
Прибутки корпорацій = 56.
Державні закупівлі товарів і послуг = 72.
Чисті приватні внутрішні інвестиції = 33.
Особисті заощадження = 20.
(5 балів).
Зв’язок між ставкою проценту і величиною сукупного попиту на гроші описується рівнянням: r = 20 – 2 • М, де r – ставка проценту, М – кількість грошей (млрд. грн).
1) Побудуйте криву сукупного попиту на гроші;
2) Визначте рівноважну ставку проценту, якщо величина грошового пропонування становить 5 млрд. грн., подайте відповідну графічну ілюстрацію;
3) Обчисліть, за якою ціною буде продаватись облігація, яка приносить 100 тис. грн. щорічного доходу при рівноважній ставці проценту;
4) Як зміниться рівновага грошового ринку, якщо обсяг ВВП зросте? Позначте зміни на графіку.
(8 балів).
Модель економіки характеризують наступні дані:
Заплановані споживчі видатки: С = 1000 + 0,9Y (Y = ВВП).
Урядові видатки = 600.
Заплановані інвестиції = 390.
Податки = 400.
Чистий експорт = 0.
Обчисліть:
1) рівноважний обсяг виробництва;
2) величину інфляційного (дефляційного) розриву, якщо ВВП повної зайнятості = 15000.
3) зміни в урядових видатках за умови незмінних податків, необхідні для досягнення рівня повної зайнятості.
Подайте графічну ілюстрацію.