Автаркія – це самостатня самозабезпечувана держава, це стан економіки при якому задоволення потреб споживачів забезпечується за рахунок внутрішнього в-ва, а обмін з іншими країнами практично відсутній.
Інституціональна координація – погодження, яке виробляється на підставі визн інституту, тобто з використанням встановлених законів, правил, норм, практики.
Теорія абсолютних переваг – держави повині спеціалізуватися на в-ві експорті тих товарів у виготовленні яких вони мають абсолютну перевагу порівняно з іншими державами. Абсолютна перевага означає, що в країні на одиницю витрат виготовляється товару даного виду більше ніж в іншій країні. Світова економіка представлена двома країнами.
Теорія порівняльних переваг – суть полягає у тому, що країни повинні спеціалізуватися на в-ві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно меншими альтернативними витратами порівняно з іншими країнами, тобто в основі міжнародної торгівлі лежить виключно різниця у витратах в-ва цих товарів, а не абсолютній величині цих товарів.
Обґрунтований протекціонізм – це такий рівень захисту внутрішнього ринку, який з одного боку не входить у протиріччя з нац. Інтересами і принципами нац. Безпеки, а з іншого забезпечує нормальний, неускладнений доступ конкурентоспроможних зарубіжних товарів і послуг на ринок даної країни.
Добровільні експортні обмеження (ДЕО) – квота на експорт, яка запроваджується країнами експортерами, тобто країни самі беруть на себе зобов'язання. 4.
Субсидії – фінансові пільги, які подає держава експортерам для розширення вивозу товарів за кордон.
ГАТТ – функціонування на основі багатостороннього договору, в якому містилися принципи і правила міжнародної торгівлі, вона розробляла принципи торгівлі товарами.
СОТ - це головна міжнародна організація, що регулює торгівлю товарами, послугами та інтелектуальною власністю.
Франчайзинг – це передача або продаж ліцензії (франшизи) однієї фірми іншій на право реалізації продукції(послуг, робіт) чи заняття бізнесом на певній території з використанням товарного знака франшизодавця і за умови суворого виконання вимог технології і якості.
Власні зарубіжні фірми – це дочірні компанії, реєструються як самостійні компанії і мають статус юр особи з власним балансом.
Спільні п-ства – це д-сть заснована на співробітництві з п-ствами та організаціями країни-партнера та їхньому спільному розподілі доходів і ризиків від здійснення цієї д-сті.
ТНК – це компанія, що використовує одно національний капітал, здійснює однонац управління і контроль та є інтернаціональною за сферою впливу.
Багатонаціональні корпорації – інтернаціональні за капіталом, управлінським контролем і сферою д-сті.
Міжнародна торгова валюта – служить для оцінки та опосередкування міжнародних торгових операцій.
Міжнародна резервна грош одиниця (валюта) – це нац. Валюта провідних країн, яка виконує ф-ції міжнародного платіжного та резервного засобу. Служить базою визначення валютного паритету та валютного кусу для інших країн.
Валютний курс – це ціна грош одиниці країни виражена в грош одиниці інших країн.
Котирування валют – це метод встановлення курсів іноземних валют, визначення пропорції їх обміну на валюту даної країни.
Крос-курс – це курс між 2 валютами розраховані на основі курсу кожної із них у третій валюті.
Купівельна спроможність валют – це певний набір споживчих благ, які можна отримати за грош одиницю.
Паритет купівельної спроможності – це співвідношення між двома валютами, яке показує чому дорівнює купівельна спроможність грош одиниці однієї країни виражена в грош одиницях іншої країни.
Фіксований валютний курс – передбачає наявність твердих зареєстрованих паритетів, які лежать в основі валютних курсів і підтримуються державними валютними органами.
Плаваючий валютний курс – формується під впливом попиту і пропозиції.
Золотий стандарт – це золотий монометалізм, золота система при якій роль аг еквівалента виконує золото, а в обігу функціонують золоті монети або грош знаки розмінні на золото.
Міжнародний кредит – це позика капіталу в товарній або грош формі, яка надається кредитором однієї країни позичальникові іншої на умовах повернення, терміновості, сплати % та забезпеченості. Здійснюється за рахунок тимчасово вільних коштів, умовою і каталізатором розвитку виробництва.
Лондонський клуб кредиторів –здійснює реструктуризацію боргів перед комерційними фін установами.
Паризький клуб кредиторів – це обєднання представників найбільших країн-кредиторів.
Конвертованість – це здатність вільного обміну нац. Грош одиниці на інші валюти, можливість для власника валюти вільно здійснювати ті чи інші операції як у даній країні так і за кордоном.
Внутрішня конвертованість – оберненість валюти для резидентів.
Зовнішня конвертованість – оберненість валюти для нерезидентів.
Повна конвертованість – відміна будь- яких валютних обмежень.
Часткова конвертованість – запровадження певних обмежень на операції купівлі-продажу іноземної валюти.
МВФ – міжурядова валютно-кредитна організація, метою якої є регулювання і сприяння розвитку валютних відносин між країнами-членами та надання їм коротко і середньо строкових позик у іноземній валюті для покриття тимчасових дефіцитів їхніх платіжних балансів.
Міжнародна ек інтеграція – якісно новий етап розвитку і форма прояву інтернаціоналізації гос-го життя, що передбачає зниження і взаємокористування, переплетення усіх структур нац. економіки.
Біла глобалізація – це рух природний, стрімкий, незворотній. Це нестримне розповсюдження досягнень людства, науки, освіти, доброботу.
Міжнародна економіка – це сукупність національних економік і відносин, які об’єднують національні економіки у цілісну систему, яка розвивається за об’єктивними законами ринкової економіки.
Відкрита економіка –це ек. Система яка впирається не лише не нац. можливості а використовуються переваги між нар ек співробітництва, розвиває усі форми мжнар ек відносин
.Дискретна координація-це узгодження яке досягається шляхом дискретних, тобто окремих дій коли в кожному окремому випадку держави домовляються про методи засобів які будуть застосовуватись для досягнення цілей.
ООН – універсальна міжнародна організація покликана сприяти розв’язанню головних політичних проблем, що неможливо без вирішення економічних і соціальних завдань.
Міжнародна спеціалізація – це форма прояву і елемент міжнародного поділу праці, що передбачає зосередження певних видів продукції в одних країнах, а інші – в інших країнах.
Міжнародне виробниче кооперування - це об'єднання зусиль виробників декількох країн у єдиному організаційно – технологічному процесі випуску певних товарів для світового ринку.
Міжнародний поділ праці - це вищий рівень суспільного поділу праці, що базується на спеціалізації та кооперації країн у вироблення товарів та послуг, якими вони потім обмінюються шляхом міжнародної торгівлі.
МПП Загальний – за сферами та родами виробництва;
МПП Частковий – поділ сфер на окремі галузі.
МПП Одиничний – спеціалізація країни на виготовленні окремих вузлів та деталей певного складного товару.
Політика протекціонізму – державна політика, спрямована на заохочення розвитку національної економіки і передбачає захист її від іноземної конкуренції та розширення експорту.
Лібералізм-це пол. держави спрямована на усунення усіх перешкод на шляху вільної торгівлі.
Мито- це обов’язків грошовий збір який знімається державою при перетині її митного кордону.
Специфічне мито- це фінансовий податок яким обкладається кожна фізична одиниця товару.
Адвалерне мито- встановл у вигляді % від митної ціни товару.
Комбінаційне мито – нараховується у відсотках до митної вартості товарів з визначенням граничної величини суми з одиниці товару.
Квотування (контингентування) – обмеження обсягу продукції, яку дозволяють завозити, або вивозити з країни за певний проміжок часу. .
Ліцензування – надання державного дозволу (ліцензії) на імпорт чи експорт обмеженого обсягу продукції та одночасна заборона не ліцензованої торгівлі
Ембарго – заборона державою ввезення товарів з певної країни, або вивозу товарів у цю країну. це найжорстокіша форма політики протекціонізму.
Разова ліцензія-видається на експорт, імпорт на 1 рік конкретній фірмі на здійснення однієї зовнішньо торгівельної операції.
Генеральна ліцензія- дозвіл на імпорт чи експорт певного товару на 1 рік без обмеженої кількості операції.
Глобальна ліцензія- дозвіл на безперешкодне вивезення чи ввезення даного товару в будь-яку країну світуза визначений проміжок часу.
Автоматична ліцензія – це дозвіл що надається відразу після отримання імпортером чи експортером заявки.
Міжнародний рух капіталу – це переміщення капіталу між країнами у пошуку більш вигідної сфери застосування.
Підприємницький капітал – це закордонні інвестиції, що спрямовані на створення закордоном філій, дочірніх компаній та змішаних підприємств.
Позичковий капітал – це міжнародний кредит, що надається кредитором однієї країни позичальникові іншої країни із застереженням строків повернення, оплати процентів.
Портфельні інвестиції – капіталовкладення, іноземні цінні папери з метою отримання прибутку але без права реального контролю над об’єктом інвестування.
Прямі іноземні інвестиції – це реальні довгострокові закордонні вкладення капіталу в результаті яких експортером капіталу організовується або здійснюється виробництво на території країни, яка приймає капітал.
Інвестиційний клімат- це сукупність політичних, економічних, соціальних і юридичних факторів що визначають можливість здійснення,ефективність і міру ризику підприємницької діяльності.
ВЕЗ – невелика частина національної території з особливо сприятливим правовим режимом, в першу чергу для іноземного капіталу, яка не має тісних зв’язків з національним ринком і орієнтована переважно на розвиток експорту.
Стратегічний альянс- це довірчі, довгострокові, взаємовигідні відносини між фірмами що дозволяють кожній з них ефективно досягати довгострокових цілей, координувати та організовувати використання спільних ресурсів і мінімізувати витрати.
міграція – переміщення населення через корон
імміграція - виїзд в країну на постійне або довготривале проживання громадян іншої країни;
еміграція – переселення громадян в іншу країну на постійне або довготривале тимчасове проживання;
рееміграція – виїзд іммігрантів з країни імміграції або повернення емігрантів на батьківщину.
Валютні резерви- це центрацізоані запаси золота та іноземної валюти які використовують урядові органи та централізовані банки країн світу для здійснення платежів в між нар розрахунках.
СПЗ- міжнародна (колективна) розрахункова одиниця,це колективна валютна одиниця яка використовується якумовний масштаб для співстас=влення між нар вимог та зобов’язань та встановл вал паритету та вал курсу.
Пряме котирування – за умовну одиницю приймається одиниця іноземної валюти і до неї прирівнюється одиниця іноземної валюти.Непряме котирування – за умовну одиницю приймається національна грошова одиниця і до неї прирівнюється іноземна валюта.
Девальвація – знецінення валюти.
Ревальвація – подорожчання валюти.
Режим валютного курсу – це організація або правила визначення валютного курсу, його зміни використовуються для здійснення розрахунків
Золотий стандарт – це система золотого монометалізму , це грошова система при якій роля загального еквіваленту виконує золото а в обігу використовуються золоті монети, або грошові знаки розмінні на золото.
Золото-монетний стандарт – передбачає що як на внутрішньому так і на світовому ринку використовуються золоті монети.
Золото злитковий стандарт – на золото може обмінуватися валюта провідних країн.
Золото девізний стандарт – нац. валюти країн світу обінювались не на золото а на девізи.
Списання боргу – це коли країна досягнула критичного порогового рівня
Викуп боргу - здійсн.безпосередньо позичальником за його ініціативою, коли він має достатні золотовал.резерви або стійке достатнє сальдо платіж.балансу.
Сек’юритизація боргу - означ.,що старі облігації обмін.на нові, які випущені відповідно із схеми даної реструктуризації.
Своп - здійсн.за ініціативи кредитора. Богр обмін.на акції корпоративного сектору або ін.ліквідні активи країни-боржниці.
Платіжний баланс - це вартісний вираз усього комплексу зовнішньо-економічного зв’язку у формі співвідношень, надходжень і платежів.
Дисконтна політика – зміна, обмін ставки центрального банку з метою регулювання платіжного курсу і впливу на платіжний баланс.
Девізна політика – метод впливу на валютний курс шляхом купівлі-продажу іноземної валюти, здійснюється у формі валютної інтервенції.
Диверсифікація валютних резервів – форма валютної політики спрямовано на регулювання валютних резервів шляхом включення до їх різних валют.
Валютні обмеження – форма валютної політики що полягає в законодавчому чи адміністративній забороні в лімітуванні чи регламентуванні операцій з валютою.
Валютна блокада – припинення чи обмеження валютно-фінансових відносин з блокованою країною аж до замороження в банках валютних цінностей цієї країни і валюти приватних осіб з метою здійснення на неї ек і політичного тиску.
Інтернаціоналізм – це об’єктивний ек процес виникнення і розвитку зв’язків між національними господарствами різних країн що охоплює всі сфери суспільного відтворення.
Глобалізація – це всеохоплюючий процес трансформації світового співтовариства у відкриту цілісну систему іформ-технологічних, фін-ек, сус-пол, соц.-культурних взаємозв’язків та взаємозалежностей.
Чорна глобалізація – це необ’єктивне явище техніко-ек розвитку а результат певної політики , це рух жорстко-керований чужими та користолюбними інтересами, рух гнучко політизававаний.