Зміст
Вступ…………………………………………………………………………………5
Розділ 1. Економічна характеристика розрахунків по оплаті
праці ...........................................……………………………………………………8
1.1.Економічна сутність заробітної плати................................................................8
1.2.Законодавчо-нормативне регулювання оплати праці.......................................13
Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика Полицької
виправної колонії № 76..............................................................................................15
Розділ 3. Облік розрахунків з оплати праці Полицької ВК-76 ……………18
3.1. Порядок нарахування заробітної плати та документальне
оформлення розрахунків з оплати праці...................................................................18
3.2. Порядок утримання і вирахування із заробітної плати ..........…………...…..24
3.3. Облік розрахунків по заробітній платі...................................................………31
3.4. Відображення розрахунків по оплаті праці в фінансовій звітності........……37
Розділ 4. Аналіз розрахунків з працівниками по заробітній платі та
використанні робочого часу в Полицькій виправній колонії № 76 ...…………..48
4.1. Завдання , джерела і прийоми аналізу...............................................................48
4.2. Ретроспективний аналіз фонду оплати праці....................................................48
4.3. Аналіз використання робочого часу...................................................................53
4.4. Коефіцієнтний аналіз трудових ресурсів ..........................................................56
4.5. Факторний аналіз..................................................................................................58
4.6. Перспективний аналіз..........................................................................................61
Розділ 5. Контроль розрахунків по оплаті праці в Полицькій виправній
колоніі № 76.................................................................................................................64
5.1. Завдання, полідовність, джерела та суб”єкти контролю……………………..64
5.2. Методика контролю розрахунків по оплаті праці.............................................69

Розділ 6. . Автоматизація обліку , контролю і аналізу в умовах
функціонування автоматизованої системи управління….......................................81
Висновок ……………………………………………………………………………..88
Список використаної літератури……………………………………………………92
Перелік додатків………………………………………………………………...…...96



ВСТУП
Зміни , що відбуваються в економіці України , охоплюють як сфери матеріального виробництва , так і галузі невиробничої сфери. Бюджетні установи вимагають особливої уваги та зважених кроків у їх реформуванні. Одним із головних завдань у цьому напрямі є побудова якісно – нових фінансово-економічних відносин.
В Україні функціонують близько 40 тисяч установ та організацій різного профілю , які повністю або частково утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів . Фінансово – господарська діяльність бюджетних установ характеризується низкою особливостей , які впливають на методику та організацію бухгалтерського обліку. Згідно з урядовою програмою реформування бухгалтерського обліку впроваджено нову економічну класифікацію видатків бюджетних установ , кошторис доходів і видатків , план рахунків і порядок його застосування баланс та інші форми місячної і квартальної звітності.
Процес прикладання праці в бюджетній сфері має значні особливості , так як свої особливості має бюджетна сфера ,і насамперед – це характер фінансово – економічних відносин у цій сфері діяльності.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, визначена, як правило, в грошовому вимірнику, яку відповідно до трудової угоди власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.Заробітна плата поділяється на основну, додаткову, інші зоохочувальні і компенсаційні виплати.
У бюджетних установах фінансування виплат по заробітній платі здійснюється за окремою статтею , яка відповідно до Закону України “Про державний бюджет України” є захищеною . Це означає , що виплати по заробітній платі здійснюються першочергово разом з перерахуванням до фондів обов”язкових платежів.
Все це обумовило актуальність і вибір теми дипломної роботи . Метою даної дипломної роботи є вивчення правильності обліку праці та її оплати в бюджетних установах , дослідження документального оформлення , порядку ведення обліку, нарахування, утримання , виплати заробітної плати та розробка заходів (пропозицій) щодо вдосконалення обліку даних операцій на конкретних прикладах.
Виходячи з обраної мети в дипломній роботі вирішуються наступні завдання : наводиться економічна характеристика розрахунків по оплаті праці , розповідається про організаційно-економічну характеристику Полицької виправної колонії № 76 , відображається облік розрахунків з оплати праці Полицької ВК-76 та проводиться аналіз розрахунків з працівниками по заробітній платі та використанні робочого часу , а також контроль розрахунків по оплаті праці . Під час перевірки доцільно не лише виявляти порушення й зловживання , а й знайти резерви економного витрачання коштів на заробітну плату. Показана автоматизація обліку , контролю і аналізу в умовах функціонування автомати -
зованої системи управління .
Важливі вимоги до бухгалтерського обліку - його простота, чіткість, достовірність поточних і звітних даних, попередження всілякого роду спроб перекручування дійсності, усунення серйозних недоліків в організації бухгалтерського обліку і посилення його ролі в здійсненні контролю за господарською діяльністю.
Дипломна робота виконується на практичних матеріалах Полицької виправної колонії № 76 , яка підпорядкована Державному Департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області. Дана організація має державну форму власності , фінансування заробітної плати і розрахунках з органами соціалбного страхування проводиться з державного бюджету загального фонду за статтями кошторису , затвердженого вищестоящою організацією.
Для написання даної дипломної роботи використовуються слідуючі практичні матеріали: документи первинного обліку нарахування і виплати заробітної палати (табель обліку робочого часу , лікарняний листок , накази про прийом на роботу та звільнення з роботи тощо , розрахунково-платіжна відомость ), документи фінансової звітності ( звіт з праці до органів статистики , звіти до органів соціального страхування ), повідомлення про реєстрації страхувальника.
На тлі цього слід враховувати що сучасний рівень розвитку характеризується комп’ютеризацією всіх сфер народного господарства країни: вирішенням принципово нових задач обліку, аналізу, контролю й управління; застосуванням автоматизованих систем управління, електронно-обчислювальних машин та автоматизованих робочих місць (АРМ) облікових працівників.










1.ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗРАХУНКІВ ПО ОПЛАТІ ПРАЦІ
Економічна сутність заробітної плати
У сучасних умовах господарювання в Україні відбулися значні зміни відносно плати та її оплати.Взагалі під працею розуміють процес свідомої доцільної діяльності людей , у якій вони видозмінюють зовнішню природу чи людину , опосередковують , регулюють і контролюють обмін речовин між собою і водночас змінюють власну природу. Проце прикладання праці в бюджетній сфері має значні особливості , так як свої особливості має бюджетна сфера , і насамперед – це характер фінансово – економічних відносин у цій сфері діяльності.
Виходячи з вищесказаного , можна виділити такі особливості щодо характеристики праці в бюджетних організаціях:
у бюджетних установах праця переважно розумова , хоча включає затрати фізичної праці. Це пов”язане з тим ,що послуги у бюджетній сфері надаються не як річ , а як діяльність;
перевага живої праці у складі сукупних затрат : сьогодні видатки на заробітну плату становлять від 60% до 85%;
високий рівень кваліфікації працюючих у бюджетній сфері. Мається на увазі не просто співвідношення чисельності працівників різних кваліфікаційних груп , а якісна структура кадрів.
Що ж стосується поняття категорії “заробітна плата” – це грошовий вираз вартості й ціни робочої сили. Таке трактування категорій пропонується провідними економістами . Відповідно до основного нормативного документа щодо визначення і регулювання заробітної плати , а саме ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна тата - це винагорода, визначена, як правило, в грошовому вимірнику, яку відповідно до трудової угоди власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата поділяється на основну, додаткову, інші зоохочувальні і компенсаційні виплати. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові оклади). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців. До додаткової заробітної плати належать винагороди за працю понад встановлені норми, за трудові досягнення і винахідництво, а також особливі умови праці. Вона включає доплати і надбавки до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством: премії працівникам, керівникам, спеціалістам за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів; винагороди за вислугу років і стаж роботи; оплату щорічних і додаткових відпусток згідно із законодавством, компенсацій за невикористану відпустку тощо.
До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать надбавки і доплати, не передбачені чинним законодавством і понад встановлені розміри; винагороди за підсумками роботи за рік; премії за винахідництво і раціоналізацію; за створення, освоєння і впровадження нової техніки; за своєчасну поставку продукції на експорт; одноразові заохочення окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань тощо. Вичерпний перелік основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат міститься в інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженій наказом Мінстату України від 11.12.95 №323.
Підприємства й організації при складанні трудової угоди встановлюють кожному працівникові розмір тарифної ставки (посадового окладу), види доплат, компенсаційні і гарантовані виплати, передбачені чинним законодавством.
Держава згідно з Законом України «Про оплату праці» здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати , яка фіксується з урахуванням рівня економічного розвитку , продуктивності праці , середноьї заробітної плати і вартості величини мінімального життєвого бюджету а також шляхом прогресивного оподаткування доходів громадян.. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією , яка є обов”язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.Мінімальна заробітна плата - законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту , некваліфіковану працю, нижче якого не може бути здійснена оплата за виконану працівником місячну ,погодинну норму праці (обсяг робіт),не включаючи доплати , надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Усі державні, кооперативні підприємства і господарські товариства повинні вести окремий облік:
фонду заробітної плати робітників і службовців:
спискового складу
позаспискового (позаштатного) складу;
разових та інших премій, які не включаються до фонду заробітної плати;
інших грошових і натуральних виплат робітникам і службовцям.
Форми і системи оплати праці. У бюджетних установах основними формами оплати праці є погодинна і відрядна , кожна з яких має свої системи:
погодинна;
проста погодинна;
погодинно-преміальна;
штатно-окладна;
відрядна;
пряма відрядна;
відрядно-прогресивна;
відрядно-преміальна;
Особливістю оплати праці в бюджетних організаціях є те , що тут майже не використовується відрядна форма оплати праці , тобто застосовується досить рідко. У бюджетних установах основними формами оплати праці є погодинна. Погодинна форма оплати праці має дві системи: проста погодинна і погодинно-преміальна. При простій погодинній системі праця працівників оплачується виходячи тільки з кількості відпрацьованого часу і тарифної ставки (посадового окладу) відповідно до їх кваліфікації. При погодинно-прєміа.чьній системі до погодинної ставки (посадового окладу) за досягнення визначних показників працівникам виплачується премія. Економічна доцільність застосування тих або інших форм і систем оплати праці визначається їх стимулюючою роллю в підвищенні ефективності діяльності кожної ділянки і підприємства в цілому.
Дефініції , що використовуються в обліку та аналізі розрахунків по оплаті праці:
1.2.Порядок формування фонду оплати праці та законодавчо –нормативне регулювання оплати праці

У бюджетних установах фінансування виплат по заробітній платі здійснюється за окремою статтею ,яка відповідно до Закону України “Про державний бюджет України” є захищеною . Це означає , що виплати по заробітній платі здійснюються першочергово разом з перерахуванням до фондів обов”язкових платежів.
Джерелами коштів на оплату праці на підприємствах є кошти, одержані в результаті їх господарської діяльності; в бюджетних установах асигнування з бюджету, а також частка доходів, одержаних у результаті їх господарської діяльності.
Чинними офіційними документами для нарахування заробітної плати є:
- Кодекс Законів “Про працю “ України прийнятий Законом УРСР від 10.12.71р (Відомості Верховної Ради УРСР ,1971 №50 ) з подальшими змінами і доповненнями ;1999 р. №42-43, ст.378.
- Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення середньої заробітної плати” №100 від 08.02.95р.
- Закон України “Про оплату праці” №108/95 – ВР від 24.03.95р.
- Постанова Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо залучення додаткових надходжень до бюджету і підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів для забезпечення фінансування соціальних виплат населенню № 1033 від 31.08.96р.
Закон України “Про відпустки” №504/96 ВР від 15.11.96р.
Постанова Кабінету Міністрів Міністрів України “Про внесення змін і доповнень до порядку обчислення середньої заробітної плати “ № 185 від 24.02.1997 р.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку , тривалості та умов надання щорічних відпусток працівникам , які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання , де навчальний процес має свої особливості “ № 634 від 28.06.97р.
Закон України “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України “ № 1356-XIV від 24.12.99р.,опублікований в газеті “Урядовий кур”єр” №5 від 13.01.2000р.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про правила обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги з тимчасової непрацездатності” №1658 від 19.10.98р.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін і доповнень до порядку обчислення середньої заробітної плати” № 1398 від 30.07.99р.
Формування заробітної плати державних службовців відбувається на підставі Закону України “Про державну службу”;постанови Кабінету Міністрів України “Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади місцевого самоврядування та їх виконавчих органів ,органів прокуратури , суддів та інших органів; постанови Кабінету Міністрів України “Про впорядкування умов оплати праці працівників установ ,закладів та

2.ОРГАНІЗАЦІЙНО – ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЛИЦЬКОЇ ВИПРАВНОЇ КОЛОНІЇ № 76
Базою для написання даної дипломної роботи обрано Полицьку виправну колонію № 76, яка безпосередньо підпорядкована Управлінню Державного департаменту з питань виконання покарань в Рівненській області.
Досліджувана організація є бюджетною установою. В цілому Полицька виправна колонія № 76 є юридичною особою, що знаходиться за адресою: 34375, с. Іванчі вул. Лісова, 1 Володимирецького району Рівненської області. Дана установа являється правонаступницею установи ОР 318/76.
Основними видами діяльності колонії є :
охорона громадського порядку і безпека;
діяльність системи з виконання покарань.
Форма власності загальнодержавна, форма фінансування – з державного бюджету України.
Чисельність працюючих визначається за штатним розписом , згідно з яким в даній установі працює 12 робітників, 14 службовців і 9 державних службовців. Зміна особового складу відображається в первинних документах : наказах та розпорядженнях по установі про прийом , переведення , звільнення , надання віпусток. Облік за використанням робочого часу здійснюється в табелі , де відображається час , відпрацьований працівником.В Полицькій виправній колонії № 76 основною формою оплати праці є погодинна , при якій розмір залежить від кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника.
Виконавчим органом Полицької виправної колонії № 76 є начальник колонії. Він вирішує всі питання діяльності установи.
Начальник колонії:
забезпечує виконання поточних і перспективних планів установи та планів соціально – економічного розвитку;
представляє установу у відношенні з організаціями , підприємствами та державними органами з усіх питань діяльності колонії;
укладає договори від імені колонії , відкриває в банках розрахункові та інші рахунки колонії.
Контроль за діяльністю адміністрації Полицької виправної колонії № 76 здійснюється контрольно-ревізійним управлінням та Управлінням Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області.
Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб колонії подання їй усіх необхідних матеріалів , бухгалтерських та інших документів та особистих пояснень.
Вся діяльність даної установи здійснюється на підставі чинних нормативних актів та в межах затвердженого вищестоящою організацією кошторису на фінансування як з державного бюджету так і позабюджетних коштів.
Одну з провідних ролей у діяльності будь-якого суб”єкта відіграє внутрішнє середовище , що інтерпретується як універсальне , незалежне від організаційно – правової форми підприємства , й об”єднує всі функціональні сфери діяльності , маркетинг , фінанси , кадри тощо.
Полицька виправна колонія № 76 має свою організаційну структуру , що чинить вагомий вплив на формування внутрішнього середовища , а також закріплює пррийоми розподілу прав , обов”язків та відповідальності , підхід до контролю виконання функцій підрозділів і посадових осіб , які приймають участь у функціонуванні колонії.
Всі важливі питання вирішуються за участю начальника колонії , якому підпорядковуються заступники начальника з питань інтендантського та господарського забезпечення , з соціально-психологічної роботи зі спецконтингентом , головний економіст , бухгалтерія , головний бухгалтер та інспектор з кадрових питань.
У свою чергу головному бухгалтеру підпорядковані : бухгалтер по зарплаті , бухгалтер по розрахунках з дебіторами і кредиторами , бухгалтер по зарплаті спецконтингенту , бухгалтер по виконавчих листах , бухгалтер касир .
Велика увага приділяється компетенції посадових осіб. Так всі працівники бухгалтерії мають більш 10 років державної служби , а також підвищують свій рівень знань , що знижує можливість порушень та помилок. Очолює бухгалтерську службу головний бухгалтер , який неофіційно вважається заступником начальника колонії з економічних та фінансових питань.
Таким чином організаційна робота в Полицькій виправній колонії № 76 налагоджена досить раціонально.






3. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ
3.1. Порядок нарахування заробітної плати та документальне оформлення
Порядок нарахування заробітної плати, належної працівникам підприємства, залежить від форм оплати праці, що застосовуються на підприємстві, і організації виконання самих робіт .
При погодинній оплаті праці основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати, є табель використання робочого часу (ф. № П-12 і № П-13).
У цьому разі для розрахунку погодинного заробітку працівника достатньо знати його посадовий оклад і кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця. Якщо відпрацьована неповна кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножається на кількість відпрацьованих днів.
Особовий склад працюючих визначається структурою штатних працівників бюджетної установи. За функціональним призначенням персонал такої установи поділяється на три групи :
персонал основної діяльност;
адміністративно-управлінський;
допоміжний обслуговуючий.
До персоналу основної діяльності належать працівники , на яких покладено виконання основних функцій у загальній системі розподілу праці відповідної бюджетної установи.
Завдання адміністративно-управлінського персоналу полягає у забезпеченні
керівництва та раціонального функціонування установ.
Допоміжний обслуговуючий персонал виконує функцію обслуговування працівників двох попередніх категорій і сприяє кращому виконанню функцій , закріплених за зазначеною установою чи організацією.
У бюджетних організаціях чисельність працюючих визначається штатним розписом. Завдання щодо обліку особового складу покладено на відділ кадрів ,який оформляє прийом , переведення та звільнення працюючих. Усі бюджетні установи працюють за певним трудовим режимом ,що включає розпорядок трудового дня, регламентацію праці щодо вихідних і робочих днів.
Ведення табельного обліку забезпечується шляхом ведення табеля обліку використання робочого часу (Додаток А) , який являє собою іменний список працівників у розрізі відповідних структурних підрозділів. У цьому документі фіксується інформація про табельний номер працівника , його прізвище , ім”я, по-батькові,кількість відпрацьованих годин і днів. Обов”язки щодо табельного обліку покладаються на працівника структурного підрозділу,призначеного наказом по установі.Зазначена особа на початок місяця заповнює необхідні реквізити відповідно до даних обліку особового складу.Впродовж місяця в табелі у вигляді умовних позначень фіксується інформація про виходи та неявки на роботу на основі відповідних документів ,наприклад,листка про тимчасову непрацездатність (Додаток Б) тощо.
В кінці місяця у табелі нараховується загальна кількість відпрацьованих днів.Заповнений відповідним чином табель подається в бухгалтерію , де проводиться нарахування заробітної плати.
Для виплати заробітної плати працівникам установ здійснюється нарахування , що включає розрахунок заробітку за місяць та суми утримань з неї.
Нарахування заробітної плати здійснюється раз на місяць . Підставою для нарахування заробітної плати є штатний розпис , тарифні сітки , накази про відпустки (Додаток В) , присвоєння розрядів , про надання відпустки , припинення трудового договору , а також табеля обліку робочого часу.
Крім первинних документів , при розрахунку заробітної плати потрібно брати до уваги нормативні акти , що регулюють нарахування заробітної плати в бюджетних установах.
Формування заробітної плати державних службовців відбувається на підставі Закону України “Про державну службу”. Відповідно до зазначених документів керівник установи чи організації має право :затверджувати штатні розписи і встановлювати посадові оклади працівникам згідно з діючими схемами ; вводити доплати за суміщення професій (доплат), збільшення обсягу робіт ,розширення зони обслуговування і розмір преміювання працівників.Посадові оклади державних службовців знаходяться в прямій залежності від складності та рівня відповідальності виконаних осіб. Для державних службовців існує система надбавок , а саме : за ступінь рангу, що присвоєний відповідному службовцю; за вислугу років; за високі досягнення у праці та виконання обов”язків тимчасово відсутніх працівників.
У бюджетних установах ( організаціях) часто зустрічаються випадки , коли працівники з тих чи інших причин змушені працювати в понад нормовий час , у вихідні та святкові дні , а також у нічний час.
Згідно з Кодексом Законів “Про працю” України оплата праці за умов відхилення від норми здійснюється таким чином:
Оплата праці за понадурочний час здійснюється відповідно до ст. 106 КЗпП України в подвійному розмірі погодинної ставки (при погодинній оплаті праці); при відрядній оплаті праці нараховується доплата в розмірі 100% тарифної ставки робітника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною формою, - за всі відпрацьовані понадурочні години.
Оплата праці в нічні години (з 10 годин вечора до 6 годин ранку) відповідно до ст. 108 КЗпП України здійснюється в підвищеному розмірі, який встановлюється генеральними, галузевими (регіональними) угодами, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час. Оплата праці у святкові і неробочі дні згідно зі ст. 103 КЗпП України здійснюється в подвійному розмірі.
Оплата пращ по середньому заробітку. Кабінет Міністрів України постановою від 08.02.95 № 100 (з доповненнями і змінами, внесеними постановами від 16.05.95 № 348 та від 24.02.97 № 185) затвердив Порядок визначення за робітної плати, дія якого поширюється на підприємства, установи й організації всіх форм власності. Зазначений Порядок застосовується у випадках:
надання працівникам щорічної відпустки, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (або виплати компенсацій за не використану відпустку);
надання працівникам творчої відпустки,
виконання працівниками державних і громадське обов'язків;
переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;
переведення вагітних жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
надання жінкам, які мають немовлят, додаткових перерв для годування дитини;
виплати вихідної допомоги, збереження середньої заробітної плати звільненим працівникам на встановлений чинним законодавством період їх працевлаштування;
службових відряджень;виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах та в інших випадках, коли за чинним законодавством виплати здійснюються виходячи з середнього заробітку.
Виходячи із затвердженого Порядку визначення середньої заробітної плати, при нарахуванні оплати за час чергової і додаткової відпустки в календарних днях або за час відпустки у зв'язку з навчанням без відриву від виробництва. які надаються в календарних днях, виходять з сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період). У підрахунок середнього заробітку включаються всі види основної і додаткової заробітної плати, преміальні виплати (у тому числі одноразові заохочення працівникам за виконання важливих виробничих завдань, винагорода за результатами роботи підприємства за підсумками року), а також допомога по тимчасовій непрацездатності (за винятком виплат, передбачених п. 4 Порядку). Шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед настанням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період) на відповідну кількість календарних днів року (або менший відпрацьований період), за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, і множенням на кількість календарних днів відпустки визначають заробітну плату працівникові за час відпустки.(Додаток Г)
Якщо визначена за таким розрахунком сума заробітної плати за час відпустки виявиться нижче тарифної ставки або посадового окладу працівника на день відпустки, то підприємствам згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.92 № 140 «Про додаткові заходи у зв'язку з підвищенням заробітної плати» дозволено брати до розрахунку заробітну плату, встановлену з дня її останньої зміни, починаючи з якої здійснюється виплата по середньому заробітку.
У випадках, коли частина відпустки переходить на наступний місяць, заробітна плата за ці дні відпустки обліковується у звітному місяці як виданий аванс і при складанні балансу відображається в складі статті активу «Розрахунки з різними дебіторами». Зазначені суми відносятьсяна витрати виробництва або обігу в наступному місяці (в кореспонденції з кредитом рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці»).
В інших випадках збереження середньої заробітної плати (оплата часу при виконанні державних і громадських обов'язків, перерв у роботі матерів, які годують немовлят, пільгових годин підлітків тощо), а також при нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплаті відпусток по вагітності і пологах середньомісячна заробітна плата визначається виходячи з виплат за останні два календарних місяці.
Працівникам, які відпрацювали на підприємстві менше двох місяців, середня заробітна плата визначається виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Якщо протягом останніх двох місяців працівник не працював, заробітна плата визначається виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Час, протягом якого відповідно з чинним законодавством або з інших поважних причин працівник не працював і за ним не зберігавсязаробіток або зберігався частково, з розрахункового періоду виключається. Крім того, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігався середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпустки тощо), а також допомога по тимчасовій непрацездатності.
Нарахування виплат, визначених за два останніх місяці, здійснюється множенням середньоденного заробітку на кількість робочих днів. Середньоденний заробіток визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість робочих днів (годин) за цей період.
У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) згідно із законодавчими актами в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, робиться коригування заробітку на коефіцієнт його підвищення.
3.2. Утримання і вирахування із заробітної платні
Із заробітної плати робітників і службовців можуть здійснюватись тільки дозволені законом утримання: податок з доходів фізичних осіб; утримання збору до Пенсійного фонду (в розмірі 1% заробітку, якщо сукупний оподатковуваний доход не перевищує 150 грн., і 2%, - якщо такий доход перевищує 150 грн., а також за диференційованій шкалі), до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (в розмірі 0,5% заробітку), до Фонду соціального страхування в зв”язку з тимчасовою втратою працездатності(в розмірі 0,5% заробітку , якщо сукупний оподатковуваний доход не перевищує 453 грн., і 1%, - якщо такий доход перевищує 453 грн), за виконавчими листками (аліменти тощо).Відповідно до Закону України «Про оплату праці» загальна сума утримань не повинна перевищувати 20% (а в окремих випадках, передбачених законодавством, - 50%) суми заробітку, який залишається після вирахування податку з доходів фізичних осіб , збору до Пенсійного фонду , Фонду соціального страхування на випадок безробіття і Фонду соціального страхування в зв”язку з тимчасовою втратою працездатності.Ці обмеження не поширюються на утримання із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт, а також при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей.
Податок з доходів фізичних осіб утримується згідно з Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб » від 22.05. 03 № 889-IV. Об'єктом оподаткування громадян, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (який складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з усіх джерел як на території України, так і за її межами. При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об”єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати , зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов”язкового державного соціального страхування , які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в грошовій, так і в натуральній формі. При цьому доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними ринковими цінами, крім доходів, одержаних від сільськогосподарських підприємств, які визначаються за цінами продажу державі.
Забороняється оплата прибуткового податку з громадян за рахунок підприємств, установ і організацій, а також суб’єктів підприємницької діяльності. законодавством.
Суми виплат, які не включаються до сукупного оподатковуваного доходу з громадян відповідно дол. 1. ст. 6 Декрету:
суми одержаних аліментів;
державні пенсії, а також додаткові пенсії, що виплачуються за умови добровільного страхування;
компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формі в межах норм, передбачених чинним законодавством (за винятком компенсації за невикористану відпустку);
виграші по облігаціях державних позик і державних лотерей, проценти і виграші по вкладах в установах банків, по ощадних сертифікатах і державних казначейських зобов'язаннях;
суми, одержані громадянами по обов'язковому і добровільному страхуванню;
суми, одержувані працівниками на відшкодування шкоди, заподіяної їм каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків, а також у зв'язку із втратою годувальника;
суми, що перераховуються за заявами громадян на благодійницькі цілі в межах 12 мінімальних заробітних плат;
вартість путівок на лікування, відпочинок і у дитячі оздоровчі табори (крім туристичних і міжнародних) та деякі інші доходи, передбачені Декретом. Відповідно до ст. 6.5 Закону сукупний оподатковуванийдоход зменшується від одного працедавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги у таких розмірах:
1) у розмірі , що дорівнює одній мінімальній зарплаті (у розрахунку на місяць, встановленій законом на 1 січня звітного податкового року,-для будь-якого платника податку;
у розмірі , що дорівнює 150 відсоткам суми пільги,визначеної за правилами підпункту 1 ,- для платника податку , який :
а) є самотньою матір”ю або самотнім батьком (опікуном,піклувальником) – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину – інваліда І або ІІ групи - у розрахунку на кожну таку дитину;
в) у розрахунку на одному з батьків (опікунів) на кожну дитину віком до 18 років- у розрахунку на кожну таку дитину;
г) є вдівцем або вдовою;
д) є особою ,віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
е) є учнем,студентом, аспірантом;
є) є інвалідом І або ІІ групи;
ж) є особою, якій присуджено довічну стипендію.
у розмірі , що дорівнює 2000 відсоткам суми пільги,визначеної за правилами підпункту 1 ,- для платника податку , який є:
а)особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу;
б)учасником бойових дій;
в)колишнім в”язнем концтаборів;
Уразі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, податкова соціальна пільга застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір.
Ставка податку становить 13 відсотків від об”єкта оподаткування.
Не оподатковуються прибутковим податком суми доходів, що направляються у джерела їх одержання на придбання акцій, та суми, які інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності.
Доходи, одержані громадянами у вигляді дивідендів не оподатковуються.
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу , які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету.Якщо оподаткований дохід нараховується , але не виплачується платнику податку особою , що його нараховує , то податок , який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу , підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки ,встановлені законом для місячного податкового періоду.
Якщо оподаткований дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента ,то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.
Платник податку , що отримує доходи нараховані особою , яка не є податковим агентом , зобов”язаний включити суму таких доходів до складу загальнорічного оподаткованого доходу та подати річну декларацію з цього податку.
При наданні працівнику чергової відпустки прибутковий податок утримується в такому порядку:
1) окремо утримується податок за попередній місяць; 2) окремо - із суми відпускних І заробітку за поточний місяць, якщо працівник буде перебувати у відпустці до кінця місяця; 3) із суми відпускних, які приходяться на неповний наступний місяць, при наданні відпустки податок не утримується. Податок з цих сум утримується після повернення працівника із відпустки разом з заробітком за весь даний місяць в загальному порядку.
При звільненні працівника з основного місця роботи бухгалтерія підприємства повинна скласти остаточний розрахунок за відпрацьований період і видати довідку ф. № 3 про суму сукупного доходу, нарахованого в поточному році, і утримані суми прибуткового податку. Цю довідку працівник повинен подати в бухгалтерію за новим місцем роботи. Після закінчення року перевірка утриманого податку проводиться за новим місцем роботи з урахуванням одержаних доходів і утриманого податку за попереднім місцем роботи.
Нарахування, утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюються підприємствами всіх форм власності і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які проводять виплату доходів. Визначення податку протягом року здійснюється з сум місячного сукупного оподатковуваного доходу за затвердженими ставками (з урахуванням наданих пільг). Після закінчення року визначається сума сукупного річного доходу. Податок з річного доходу визначається виходячи з середньомісячного доходу з урахуванням утриманого (сплаченого) протягом року податку з місячних доходів. Розрахунок здійснюється в такій послідовності: 1) знаходимо суму зарплати за місяці розрахункового періоду;
2) визначається загальну суму податку з доходів, утриманого із заробітної плати працівника протягом розрахункового періоду;
3) обчислюємо середньомісячну зарплату за місяці розрахункового періоду;
4) визначаємо суму податку, який підлягає утриманню з зарплати
обчислюємо податок , який слід доутримати (+) або повернути (-)
Платники податку, які протягом року мають доходи не за місцем основної роботи (по сумісництву, за договором підряду, авторські винагороди тощо), повинні до 1 березня наступного за звітним роком подати до органів податкової служби за місцем проживання декларацію про суму свого доходу за рік (ф. № 1). Особи, які не подали декларацію в установлений строк або подали неправильні дані, а також у разі приховування (заниження) громадянами доходу, притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Порядок заповнення та подання юридичними особами всіх форм власності і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності довідки ф. № 1 ДФ. Дія цього порядку поширюється на підприємства, установи, організації усіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи (далі - юридична особа), і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які виплачують доходи фізичним особам. Довідки подаються до органів податкової служби щоквартально до 40 дня місяця наступного за звітним періодом на всіх працюючих з обов'язковим заповненням їхніх10-розрядних ідентифікаційних номерів.
За неподання або несвоєчасне подання юридичними особами і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або подання у перекрученому вигляді відомостей до органів податкової служби керівники та посадові особи юридичних осіб і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність згідно з пунктом II статті II Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Особливістю оподаткування збором до Песійного фонду в бюджетних установах є те що ряд працюючих мають статус державних службовців.Розмір збору до Пенсійного фонду ,що утримується з доходу держслужбовця :
якщо сукупний оподаткований дохід не перевищує 150 грн - ставка дорівнює 1%;
якщо сукупний оподаткований дохід від 151 грн до 250 грн – ставка дорівнює 1,50+2% від суми , що перевищує 150 грн;
якщо сукупний оподаткований дохід від 251 грн до 350 грн – ставка дорівнює 3,50+3% від суми , що перевищує 250 грн;
якщо сукупний оподаткований дохід від 351 грн до 500 грн – ставка дорівнює 6,50+4% від суми , що перевищує 350 грн;
якщо сукупний оподаткований дохід перевищує 501 грн – ставка дорівнює 12,50+5% від суми , що перевищує 500 грн;
Збір до Фонду соціального страхування в зв”язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від розміру об”єкта оподаткування , який складається з суми оплати праці , що включає основну і додаткову заробітну плату , а також заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому чмслі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб , але не більше 1600 грн (в розмірі 0,5% заробітку , якщо сукупний оподатковуваний доход не перевищує 453 грн., і 1%, - якщо такий доход перевищує 453 грн)
Збір до Фонду соціального страхування на випадок безробіття встановлений у розмірі 0,5% від об”єкта оподаткування , який ідентичний об”єкту при обкладанні збором до Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності.
Внески до Пенсійного фонду , Фондів соцстраху перераховують одночасно з перерахуванням податку з доходів фізичних осіб , не пізніше дня отримання в установі банку коштів на виплату заробітної плати.
Утримання аліментів. Утримання аліментів із заробітної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 «Про види заробітку (доходу), які підтягають обліку при утриманні аліментів» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.95 № 769) здійснюються з усіх видів основної і додаткової заробітної плати (як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом), а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахованій за звітний місяць, після утримання з них прибуткового податку, збору до Пенсійного фонду і збору до Фонду соціального страхування на випадок безробіття. Проте треба мати на увазі, що аліменти не утримуються з таких виплат: вихідної допомоги при звільненні; одноразових премій; матеріальної допомоги при оздоровленні; грошової компенсації за путівку при самостійному санаторно-курортному лікуванні або відпочинку; компенсаційних виплат при службових відрядженнях і переведенні на іншу роботу; вартості безоплатно наданого обмундирування, комунальних послуг і деяких інших видів доходів, що не мають постійного характеру (передбачених в додатку постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.93 № 196).
Розмір аліментів, що утримуються з батьків на утримання неповнолітніх дітей, становить: на одну дитину – 25% заробітку (доходу), на двох дітей - 33%, на трьох і більше - 50%.
Підставою для утримання аліментів служать виконавчі листки або письмові заяви громадян про добровільну сплату аліментів) які бухгалтерією підприємства реєструються в окремому журналі або картці.
3.3. Порядок оформлення й облік розрахунків з оплати праці
Первинні документи по обліку праці і заробітної плати, що надходять до бухгалтерії, після перевірки і опрацювання групують за ідентифікаційними номерами працівників і використовують для складання розрахунково-платіжних відомостей ф.№П-49.(Додаток Г)
Розрахунково-платіжні відомості є основним документом, який використовується для оформлення розрахунків з робітниками і службовцями. Вони містять інформацію про всі нарахування за видами оплат, утримання із заробітної плати і суми, що належать видачі на руки. Підставою для складання розрахунково-платіжних відомостей служать:
табель використання робочого часу (для нарахування заробітної плати та всіх інших оплат, в основу яких покладено час - доплати за роботу в нічний і понадурочний час, оплата простоїв, за час непрацездатності тощо);
довідки-розрахунки бухгалтерії (за всіма видами додаткової заробітної плати і допомоги по тимчасовій непрацездатності);
довідки-розрахунки бухгалтерії (за всіма видами додаткової заробітної плати і допомоги по тимчасовій непрацездатності);
розрахункові відомості за минулий місяць (для розрахунку сум утримань прибуткового податку з доходів громадян);
рішення судових органів (на утримання за виконавчими листками);
заяви працівників на різні види перерахувань;
платіжні відомості (на раніше виданий аванс за першу половину місяця) тощо.
Підприємства замість розрахунково-платіжних відомостей як єдиних документів можуть складати окремо розрахункові відомості (ф.№П-50), які містять повний розрахунок належної заробітної плати і утримань з неї, і окремо — платіжні відомості (ф.№П-53), які використовуються тільки для виплати заробітної плати.
На платіжних відомостях повинен бути надпис про дозволення видачі грошових коштів із каси, підписаний керівником підприємства і головним бухгалтером, із зазначенням суми і строку виплати (як правило) протягом трьох днів, враховуючи день одержання грошових коштів в банку).Після закінчення трьох днів встановлених для виплати заробітної плати, касир перевіряє у платіжній відомості підписи в одержанні коштів і підраховує суму виплаченої заробітної плати.
Своєчасно не одержана робітниками і службовцями заробітна плата депонується, тобто напроти прізвища осіб) які її не одержали, проставляється штамп або пишеться від руки «Депоновано». Платіжна відомість закривається двома сумами: видано готівкою і депоновано. На депоновані суми касир складає реєстр невиданої заробітної плати (ф. № П-ІІ). Виплачена за платіжною відомістю сума заробітної плати оформляється видатковим касовим ордером (ф. № КО-І). Суму депонованої заробітної плати касир вносить в банк для зарахування на поточний рахунок. При цьому в об'яві на внесення готівки зазначається «Депонентські суми». Це необхідно для того, щоб банк взяв ці суми на окремий облік і видав підприємству за його першою вимогою. В подальшому кожна виплата депонованої заробітної плати здійснюється за реєстром (або книгою) невиданої заробітної плати й оформляється видатковим касовим ордером (Додаток Д).
На підставі розрахунково-платіжних відомостей (або відповідних машинограм) складають розробні таблиці «Зведення нарахованої заробітної плати за її складом і категоріями працівників» і «Зведення по розрахунках з робітниками і службовцями», які містять інформацію просклад фонду оплати праці за групами і категоріями персоналу і видами виплат за звітний місяць.
Синтетичний облік розрахунків по оплаті праці підприємства здійснюють на пасивному рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» за субрахунками: 661 «Розрахунки за заробітною платою»,
662 «Розрахунки з стипендіатами»
663 «Розрахунки за товари,продані в кредит»,
664 «Розрахунки забезготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках »
665 «Розрахунки за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування»,
666 «Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків»
667 «Розрахунки за позиками банків»,
668 «Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання»
669 «Інші розрахунки за виконані роботи».
На субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» обліковуються розрахунки з працівниками , що перебувають і не перебувають у штаті установ, за всіма видами заробітної плати ,преміями,допомогою у зв”язку з тимчасовою непрацездатністю.На суму нарахованої заробітної плати і допомоги здійснюється запис у кредит субрахунку 661 і дебет відповідних субрахунків класу 8 “Витрати”
По кредиту субрахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» відображаються суми нарахованої основної і додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а по дебету - утримання із заробітної плати (податку з доходів фізичних осіб, збору до Пенсійного фонду, до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, за виконавчими листками та інші утримання), суми виплаченої заробітної плати і депонованої. Звідси в бухгалтерському обліку на суму нарахованої заробітної плати роблять запис по кредиту рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і дебету рахунку 801 “Видатки з державного бюджету на утримання установ”.
652 «По соціальному страхуванню» (на суму допомоги по соціальному страхуванню, нарахованої за рахунок коштів соціального страхування) та ін. Суми утримань із заробітної плати працівників підприємства відображаються записом по дебету рахунка 661 «Розрахунки по заробітній платі» в кореспонденції з кредитом рахунків:
641 «Розрахунки за податками» (на суму утриманого податку, що підлягає перерахуванню до бюджету);
651 «За пенсійним забезпеченням» (на суму утримань збору до Пенсійного фонду);
653 «За страхуванням на випадок безробіття» (на суму утримань збору до Фонду соціального страхування на випадок безробіття); 668 «Розрахунки з іншими кредиторами» (на суму утримань за виконавчими листками) та ін.
Суми, виплачені з каси підприємства (заробітна плата премії, допомога по тимчасовій непрацездатності тощо належні працівникам), відображаються записом по дебету рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і кредиту рахунка 30 «Каса».
На суму депонованої заробітної плати в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і кредиту рахунка 671 «Розрахунки з депонентами». В подальшому, при виплаті працівникам заробітної плати, зарахованої раніше на рахунок депонентів, роблять запис по дебету рахунка 671 «Розрахунки з депонентами» в кореспонденції кредитом рахунка 30 «Каса».
Аналітичний облік розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті ведеться в картках - особових рахунках (ф. № П-54 і № П-54а), які містять інформацію по нарахованих сумах, утриманнях, виплаті. Ця інформація використовується для наступних розрахунків середньоїзаробітної плати (при оплаті відпусток, нарахуваннях допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо), видачі різного виду довідок. Аналітичний облік депонованої заробітної плати ведеться по кожній незатребуваній сумі безпосередньо в реєстрі або книзі обліку депонованої заробітної плати. Виплата такої заробітної плати оформляється видно з чинним законодавством.
Основні проводки по обліку розрахунків з оплати праці Полицької виправної колонії № 76
3.4.Відображення розрахунків по оплаті праці праці в фінансовій звітності
Фінансова звітність , згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» - це бухгалтерська звітність , що містить інформацію про фінансовий стан ,результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
При складанні звітності необхідно пам»ятати про обов»язкові реквізити , які необхідно зазначити у кожній формі звітності.До них відносяться : дата, станом на яку приведені основні показники діяльності підприємства ,чи період ,який охоплюється і валюта , в якій відображені елементи звітності. Всі звіти обов»язково підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства.
Однією з форм фінансової звітності є статистична звітність.Наказом Держкомстату України від 28.09.2001 року за №398 з 2002 року вводяться в дію форми статистичної звітності :
№ 1-ПВ (термінова-місячна) (додатки Е,Є,Ж )
№ 1-ПВ (термінова-квартальна) (додатки З,И,І )
Порядок подання звітності . Відповідно до статті 4 Закону статистичну звітність з праці подають юридичні особи та їх відокремлені підрозділи ,незалежно від форм власності та організаційно-правових форм господарювання з постійно або тимчасово зайнятими працівниками , які отримують заробітну плату.
Звіт за формою №1-ПВ (місячна) подається до територіальних органів державної статистики щомісячно не пізніше 7-го числа.Одночасно зі звітом за останній місяць кожного кварталу подаються звіти за формами № 1-ПВ (квартальна) та 3-ПВ (термінова-квартальна) «Звіт про використання робочого часу» (Додатки Й,К,Л ).
Форма статистичної звітності № 1- ПВ (місячна) складається за формами первинної звітності та бухгалтерського обліку у відповідності з платіжними документами ,за якими працівникам були здійснені нарахування та проведені розрахунки по заробітній платі.
Показники 1 розділу «Чисельність працівників та фонд оплати праці» заповнюються за звітний місяць та за період з початку року щомісячно.
У рядку 1010 відображається середньооблікова чисельність усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості ,яка обчислюється згідно з Інструкцією зі статистики чисельності працівників.
У рядку 1020 відображається фонд оплати праці усіх працівників , які перебували у трудових відносинах з підприємством у звітному періоді(працівники облікового складу, зовнішні сумісники, працюючі за договорами цивільно-правового характеру), згідно з Інструкцією зі статистики за- робітної плати.
У рядку 1030 відображається сума прибуткового податку , що нарахована з величини доходу, врахованого у рядку 1020.
У рядку 1040 відображається середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ,що розраховуються згідно з пунктом 3.3 Інструкціїї зі статистики чисельності працівників.
У рядку 1050 враховується кількість людино-годин , за які працівникам здійснені нарахування з фонду оплати, тобто відпрацьований час ,включаючи надурочні , період відпусток (основні ,додаткові та творчі) в частині ,що припадає на робочі дні; час відсутності працівників у зв"язку з навчанням , виконанням державних або громадських обов»язків , цілоденні простої та інші неявки , які оплачуються у відповідності до діючого законодавства.Не включаються неявки через хворобу.
У рядку 1060 відображаються фактично відпрацьовані працівниками людино-години , враховуючи надурочні й відпрацьовані у вихідні (за графіком) святкові та неробочі дні ,за період службових відряджень , а також людино-години роботи найомників.Відпрацьований внутрішніми сумісниками час у повному обсязі також врахоується у цьому рядку .
У рядку 1070 відображаються суми фактичних нарахувань по заробітній платі штатних працівників , врахованих у рядку 1040.
Розділ 2 “Заборгованість перед працівниками із виплат заробітної плати та допомоги по соціальному страхуванню” заповнюється тільки тими організаціями , які своєчасно не розрахувалися з працівниками по заробітній платі, на 1-ше число місяця наступного за звітним періодом.В рядку 2010 по графі 1 відображається загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати всім категоріям працівників. У рядку 2020 відображається заборгованість з виплати заробітної плати , яка нарахована за попередні роки , тобто за період до 1 січня поточного року. У рядку 2030 відображається сума заборгованості із виплат заробітної плати штатним працівникам ,які враховані у рядку 1040 І розділу. У рядку 2040 відображається загальна кількість штатних працівників облікового складу, яким строк виплати заробітної плати минув до 1 –го числа незалежно від кількості місяців невиплаченої зарплати. Урядках 2050 зазначена кількість розподіляється за терміном заборгованості. У рядку 2080 відображаються кошти ,які виплачено у звітному році в рахунок погашення заборгованості за попередні роки. В рядках 2090-2100 відображається сума заборгованості із виплати всіх видів соціальної допомоги. У рядку 2110 відображається сума заборгованості із страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві. Рядок 2510 заповнюється один раз тільки у звіті за січень і відображає суму заборгованості із виплат заробітної плати ,яка була зафіксована на 1 січня поточного року.
Дані розділів І та ІІ форми 1-ПВ (квартальна) заповнюється за період з початку року. Розділ ІІІ заповнюється за останній місяць кожного кварталу.
Розділ І “Склад фонду оплати праці та інші виплати “ відображений у рядках 4020 – 4140. У рядках 4020 –4110 відображається структура фонду оплати праці штатних працівниів.Рядки 4120 –4140 містять відомості про заробітну плату підприємства , так як Полицька виправна колонія № 76 є бюджетною організацією то дані рядки розглядати недоцільно.
Розділ ІІ “Чисельність та фонд оплати праці окремих категорій працівників”.У рядку 7010 відображається чисельність жінок ( графа 1), фонд оплати праці даних жінок ( графа 2) і кількість їх відпрацьованих людино-годин (графа 3). Рядок 7020 заповнюють бюджетні установи , в яких оплата праці здійснюється за рахунок видатків бюджетів (код статті бюджетної класифікації “1110 – оплата праці працівників бюджетних установ”). У рядках 7030 та 7040 враховується чисельність та фонд оплати працівників ,які прийняті на роботу за сумісництвом .
Розділ ІІІ “Розподіл працівників за розмірами заробітної плати”. У рядку 8010 відображається чисельність працівників , які відпрацювали 50% і більше табельного фонду робочого часу , встановленого на місяць , або перебували в оплачуваних відпустках, відрядженнях . У рядках 8020-8150 здійснюється розподіл зазначеної чисельності в залежності від розмірів нарахованої заробітної плати. Межі інтервалів розподілу повідомляються респондентам територіальними органами державної статистики. У рядку 8160 відображається чисельність штатних працівників ,які повністю відпрацювали відповідний місяць.
В формі “3-ПВ термінова – квартальна (зведена)” в статистичній звітності з праці дані про використання робочого часу наводяться щодо тих працівників , які враховуються в середньообліковій чисельності штатних працівників . Її обчислення здійснюється у відповідності до Інструкції зі статистики чисельності працівників , зайнятих у народному господарстві України , затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.95 №171 , зареєстрованої Міністерством юстиції України 07.08.95 за № 287/823 , зі змінами , внесеними наказом Дежкостату України від 18.02.99 № 67 “Про внесення змін до Інструкції зі статистики чисельності працівників , зайнятих у народному господарстві” , зареєстрованим Міністерством юстиції України 09.03.99 за № 145/3438.
Тривалість робочого часу регулюється Кодексом законів про працю України та іншими нормативними актами.
Підставою для складання форми № 3 –ПВ є документи первинного обліку: накази ,табелі обліку , довідки та інші офіційні документи, що підтверджують неявки на роботу.Форма № 3 – ПВ складається з трьох розділів:
-розділ І “Використання робочого часу” , який відображається в рядках з 302 по 316 і містить відомості про норми та фактично відпрацьовані працівниками години , а також неявки на роботу.
-розділ ІІ “Рух робочої сили “ де передбачені показники руху робочої сили (штатних працівників) – прийняття на роботу та вибуття працівників , що характеризують зміни облікового складу працівників за зітний період.
-розділ ІІІ “Інформація про укладення колективних договорів “ , в якому відображаються відомості про працівників , на яких поширюється дія колективних договорів.
Ще одним видом щомісячної фінансової звітності є звіт до Пенсійного фонду України згідно додатку 23 до пунктів 11.11 Інструкціїї про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України ( у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31 січня 2005 року № 3-1) (Додаток М ).
Розрахунок суми стахових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування , що підлягають сплаті за поточний місяць подається платником до органів Пенсійного фонду України протягом 20 календарних днів , наступних за останнім календарним днем звітного місяця.Розрахунок складається з трьох розділів :
Розділ І містить інформацію про суму фактичних витрат на оплату праці та інших виплат , пов”язаних з відносинами трудового найму (кредит рахунку 661) (рядк 1.1) , в тому числі сума допомоги у зв”язку з тимчасовою непрацездатністю (рядок 1.1.1 та 1.1.2), на які нараховуються і утримуються внески.
Даний розділ містить інформацію за період з 01.01.2004 року , а також про суми , на які збільшено ( рядок 6 ; 6.1.;6.2) або зменшено ( рядок 7;7.1;7.2) внески у зв”язку з виправленням помилок у період після 01.01.2004 року. Рядок 8 першого розділу відображає суму внесків за осіб , які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідному розмірі до мінімального страхового внеску (який з 31.03.2005 року становить 9,37%).
Розділ ІІ відображає інформацію про розрахунки за внесками ( зборами ) за період до 01.01.2004 року.Рядок 1 даного розділу відображає одержаний фонд оплати праці у звітному місяці , рядок 2 показує скільки підлягає сплаті внесків ( збору) згідно з графою 4 додатка до Розрахунку. А також суми , на які збільшено ( рядок 3 ) або зменшено ( рядок 4) внески ( збір) у зв”язку з виправленням помилки за період до 01.01.2004 року.
Роздід ІІІ заповнюється платниками , які включають зазначені суми в розрахунок за звітний базовий період і включає суми , нараховані у звітному базовому періоді за минулі та майбутні місяці , на які нараховуються страхові внески.
В даному звіті вказується здійснювалися чи не здійснювалися операції за додатковими ставками у звітному періоді.
В додатку до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування , що підлягають сплаті за поточний місяць вказується сума заборгованості з виплати заробітної плати на початок і кінець звітного періоду. А також вказується сальдо розрахунків рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням “ субрахунку 651 “ За пенсійним забезпеченням” на початок і кінець звітного періоду.В тому числі відмічається відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій , призначених відповідно до пунктів “б” – “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” , пеня , фінансові санкції та інші.Довідково відображається скільки виплачено заробітної плати та інших винагород , пов”язаних з відносинами трудового найму ,нарахованих до виплати у звітному періоді.
В даному звіті також вказується середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за звітний період , кількість осіб , які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , середня чмсельність працівників , які виконували роботи за договорами цивільно-правового характеру і кількість застрахованих осіб у звітному періоді.
Однією з формою квартальної фінансової звітності є податковий розрахунок сум доходу , нарахованого (сплаченого ) на користь платників податку , і сум отриманого з них податку ( форма 1 – ДФ).
Даний податковий розрахунок введений в дію наказом Державної податкової адміністрації України від 29.09.2003 року за № 451 , що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 року за № 960/8281.
Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал ( податковий період) протягом 40 календарних днів , наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за рік не подається. У разі коли податковий агент протягом звітного кварталу не виплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам податку , податковий розрахунок не подається або подається по тих платниках податку , яким нараховані ( сплачені ) доходи. Податковий розрахунок подається до органу державної податкової служби за місцем знаходження юридичної особи.
Порядок заповнення податкового розрахунку . Проставляється номер сторінки , відмічається відповідна клітинка “ Звітний “ , “ Новий звітний “ чи “ Уточнюючий “ залежно від того , який розрахунок подається. Заповнюються ідентифікаційний код підприємтва за ЄДРПОУ, його назва , а також реквізити податкової служби , проставляється кількість працюючих у штаті і працюючих за сумісництвом. У графі 1 відображається порядковий номер кожного рядка , що заповнюється. У графі 2 проставляється десятирозрядний ідентифікаційний номер фізичної особи , про яку надається інформація в розрахунку. У графі 3а “Сума нарахованого доходу” відображається дохід , який нараховано фізичній особі без вирахування податку з доходів фізичних осіб , збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов”язкового державного соціального страхування. У графі 3 “ Сума виплаченого доходу” відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку. У графі 4а “ Сума нарахованого податку “ відображається сума податку , нарахованого та утриманого з доходу , нарахованого платнику податку згідно з чинним законодавством. У графі 4а “Сума перераховано податку “ відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету. У графі 5 “Ознака доходу” зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів. Про кожну фізичну особу потрібно заповнювати стільки рядків , скільки ознак доходів вона має.Графа 6 заповнюється тільки на тих фізичних осіб , які приймалися на роботу у звітному періоді. Графа 7 заповнюється тільки на тих фізичних осіб , які були звільнені у звітному періоді. В останньому рядку розрахунку вказуються загальні суми нарахованого доходу за графою 3а , виплаченого доходу за графою 3 , нарахованого податку за графою 4а та перерахованого податку за графою 4. У кінці податкового розрахунку проставляються : кільуість заповнених рядків , кількість фізичних осіб , на яких подано інформацію та кількість аркушів у розрахунку.
У кінці податкового розрахунку проставляються відмітки службових осіб органу державної податкової служби про внесення даних з податкового розрахунку до електронної бази податкової звітності.
Наступним елементом поквартальної фінансової звітності є звіт до Фонду соціальгого страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (Додаток Н). Закон про страхування від нещасних випадків на виробництві не говорить нам про те , яку звітність і в які строки повинен подавати платник внесків.Зазначену інформацію можна знай ти в “ Інструкції про порядок перерахування , обліку і витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України , затверджен постановою правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України від 28.05.02р. № 32.У ній сказано , що платники внеску зобов”язані звітувати перед Фондом за формою , що називається “ Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України” . Розрахункову відомість складають і подають щоквартально з наростаючим підсумком з початку року протягом 20 календарних днів , наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.
Розрахункова відомість складається з семи розділів.В першому розділі міститься загальна сума витрат ,на які нараховуються страхові внески помісячно. В другому розділі вказуються безпосередньо суми нарахованих внесків , а також суми внесків перерахованих і зарахованих витрат по соціальному страхуванню.В цьому розділі також вказуються суми донарахованих внесків під час прийняття звітності , пені , штрафу , отриманих коштів від Фонду на рахунок , списаної заборгованості і пені. В кінці розділу виводиться заборгованість за Фондом або суму несплачених Фондові платежів (в тому числі недоїмка за платежами і суму страхових внесків , строк сплати яких не настав).
В розділі третьому вказується середньооблікова чисельність персоналу в еквіваленті повної зайнятості. В четвертому розділі фонд оплати праці , а п”ятому суму заборгованості з виплати заробітної плати на кінець звітного періоду.Розділ шостий містить суму несплачених страхових внесків , а в сьомому розшифровка витрат по коштах Фонду з початку року.
До щоквартальних звітів фінансової звітності відноситься і звіт до Фонду загальнообов”язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (Додаток О). Згідно з Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов”язкового соціального страхування України на випадок безробіття. Згідно з додатком № 6 до пункту 6.7 Інструкціїї звіт складається наростаючим підсумком з початку року і подається до центру зайнятості за місцем реєстраціїї щоквартально протягом 20 календарних днів , наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.
Згідно цієї Інструкціїї складається Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов”язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Дана Розрахункова відомість складається з чотирьох розділів. Перший розділ містить загальну суму виплат , на які нараховуються страхові внески помісячно. В другому розділі проводиться розрахунок страхових внесків до Фонду : скільки нараховано і перераховано внесків роботодавцями і застрахованими особами , пені , штрафу , списано заборгованості. В кінці розділу виводиться заборгованість за Фондом або суму несплачених Фондові платежів (в тому числі недоїмка за платежами і суму страхових внесків , строк сплати яких не настав). В розділі третьому вказується середньооблікова чисельність персоналу в еквіваленті повної зайнятості. В четвертому розділі суму заборгованості з виплати заробітної плати з урахуванням заборгованості за минулі роки ( без урахування суми невиплаченої заробітної плати останнього місяця звітного періоду).
Останнім видом щоквартальної звітності розрахунків по оплаті праці є звіт затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 21 від 04.03.2004 року за формою Ф4 – ФСС з ТВП , яка складається щоквартально за наростаючим підсумком з початку року і подається до органів Фонду за місцем реєстраціїї не пізніше 20 – го числа наступного за звітним періодом місяця (Додаток П).
Звіт про нараховані внески , перерахування та витрати , пов”язані з загальнообов”язковим державним страхуванням у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності складається з шести розділів . В першому розділі вказується середньооблікова чисельність працюючих в еквіваленті повної зайнятості ( в тому числі жінок).Другий розділ – це нарахована сума фонду оплати праці ( доходу) ,з якої справляються страхові внески і зарплата , з якої утримуються страхові внески. Вказується також заборгованість з виплат заробітної плати з урахуванням заборгованості за минулі роки ( без урахування суми невиплаченої заробітної плати останнього місяця звітного періоду). В третьому розділі , який містить розрахунки по коштах загальнообов”язкового державного соціального страхування відображається скільки нараховано і утримано внесків з початку року , зараховано витрат і перераховано з початку року,а також суми штрафів , нарахованих за актами ревізії внесків і пені , отриманої від часткової оплати за путівки , отримано від Фонду з початку року.
В четвертому розділі розшифровуються витрати за рахунок страхових внесків : матеріальне забезпечення ( по тимчасовій непрацездатності , по вагітності і пологах , по догляду за дитиною по досягненню нею трирчного віку , при народженні дитини , на поховання ) ; соціальні послуги ( часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв , часткове фінансування оздоровлення дітей в дитячих оздоровчих закладах). Розділ п”ятий містить розшифровку заборгованості за страхувальником , а розділ шостий – за Фондом.









4.АНАЛІЗ РОЗРАХУНКІВ З ПРАЦІВНИКАМИ ПО ЗАРОБІТНІЙ ПЛАТІ В ПОЛИЦЬКІЙ ВИПРАВНІЙ КОЛОНІЇ № 76
4.1. Завдання, джерела і прийоми аналізу
Усі витрати на оплату праці формують фонд оплати праці. Під фондом оплати праці бюджетних установ розуміють обсяг коштів , отриманих як у вигляді фінансування із бюджету , так і від надання платних послуг тощо , що запланований відповідно до кошторису доходів та видатків бюджетних установ для використання при розрахунках щодо заробітної плати з працівниками.Отже, джерелом виплати заробітної плати можуть бути як бюджетні так і позабюджетні кошти.
Особовий склад працюючих визначається структурою штатних працівників бюджетної установи. За функціональним призначенням персонал такої установи поділяється на три групи:персонал основної діяльності , адміністративно-управлінський , допоміжний обслуговуючий. У бюджетних організаціях чисельність працюючих визначається штатним розписом.
Мета економічного аналізу полягає у встановленні взаємозв”язку між чисельністю персоналу і заробітною платою , а також розподіл заробітної плати між різними категоріями працівників , і встановлення частки основної , додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних витрат по відношенню до загального фонду оплати праці.
4.2. Ретроспективний аналіз фонду оплати праці

Одним з видів ретроспективного аналізу є аналіз динаміки та структури. Аналіз динаміки – це один з найпростіших прийомів економічного аналізу, але незважаючи на це, з його допомогою можна отримати доволі цінну інформацію про склад фонду оплати праці . Він передбачає порівняння показників одного (звітного) року з показниками іншого (базового). Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей чи їх груп, що входять до складу фонду оплати праці . При наявності необхідної інформації рекомендується аналізувати базисні темпи росту за кілька звітних періодів. Це дозволить не лише аналізувати окремі показники, але й прогнозувати їх значення. Цінність аналізу динаміки значно знижується в умовах інфляції. Щоб уникнути негативного впливу, необхідно проводити коректування аналізуємих показників на індекс інфляції.
Вертикальний (структурний) аналіз показує структуру фонду оплати праці підприємства, коли складові фонду оплати праці беруться в процентах до структури балансу. Можна виділити дві основні причини, що обумовлюють необхідність і доцільність проведення вертикального аналізу:
перехід до відносних показників дозволяє проводити міжгосподарські порівняння результатів діяльності підприємств, що розрізняються по величині використовуваних ресурсів та іншими об’ємними показниками;
відносні показники в певній мірі згладжують негативний вплив інфляційних процесів, котрі можуть істотно спотворювати абсолютні показники, і тим самим утруднювати їх співставлення у динаміці.
Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, а деякі показники можна віднести як до інструментів горизонтального, так і до інструментів вертикального аналізу.
При проведенні аналізу динаміки і структури фонду оплати праці потрібно : 1)визначити середньорічну заробітну плату та динаміку її зміни за де-
кілька років;
2)виявити причини збільшення фонду оплати праці;
3)зіставити темпи зміни фонду оплати праці з динамікою зміни чисельності працівників ;
4)виявити тенденції щодо структурних змін у складі фонду оплати праці.
Для проведення структурно-динамічного аналізу фонду оплати праці Полицької виправної колонії № 76 на основі “Звіту з праці” форма 1-ПВ побудуємо таблицю наступного виду:


Таблиця 4.2.1
Структурно-динамічний аналіз фонду оплати праці Полицької виправної колонії
№ 76 тис.грн
З даних представлених в таблиці 4.2.1. видно,що динаміка фонду оплати праці мала різноплановий характер . Хоча сам фонд оплати праці має тенденцію до збільшення в 2003 році на 6,0 тис.грн (що становить 3,52%), а в 2004 році – на 125,8 тис.грн (що становить 71,32%) , але при цьому відбулися деякі зміни між складовими структури фонду оплати праці . Фонд основної заробітної плати в 2003 році збільшився на 2,0 тис грн (що становить 4,69%) , фонд додаткової заробітної плати – на 3,7 тис грн ( що становить 2,94%) ,інші заохочувальні та компенсаційні виплати – на 0,3 тис грн (що становить 16,68%).Звідси видно , що темп росту інших заохочувальних та компенсаційних виплат перевищує фонд основної і додаткової заробітної плати майже в чотири рази. Така ж ситуація відбувається і в 2004 році : фонд основної заробітної плати збільшився на 52,7 тис грн (що становить 118,60%) , фонд додаткової заробітної плати збільшився на 64,4 тис грн (що становить 49,65%) , інші компенсаційні і заохочувальні виплати збільшилися на 8,7 тис грн (що становить 414,29%). Звідси видно , що в Полицькій виправній колонії № 76 надають перевагу виплаті матеріальної допомоги.
Розглянемо структуру фонду оплати праці . Серед них найбільшу питому вагу за увесь аналізуємий період має фонд додаткової заробітної плати в 2003 році його питома вага скоротилася на 0,41% ,а в 2004 році на 9,3%.При цьому питома вага надбавок та доплат до посадових окладів в 2003 році зросла на 0,2% , а в 2004 році скоротилася на 12,76%.В той же час питома вага премії навпаки в 2003 році скоротилася на 0,62% , а в 2004 році зросла на 3,47%.
Друге місце в структурі фонду оплати праці займає фонд основної заробітної плати , його питома вага в 2003 році і в 2004 році зросла відповідно на 0,28% і на 6,92%.
Питома вага інших заохочувальних та компенсаційних виплат протягом 2003 і 2004 років зросла відповідно на 0,13% і на 2,38%.
Відбувається тенденція до збільшення оплати за невідпрацьований час в 2003 році на 2,1 тис грн (що становить 9,72%) і в 2004 році – на 21,7 тис грн (що становить 39,69%).Питома вага при цьому в 2003 році збільшилася на 6,57% , а в 2004 році – на 1,58% , що свідчить про надання більшої кількості відпусток , в тому числі і додаткових відпусток на навчання.
Для покращення сприйняття даних про структуру фонду оплати праці представленій в аналітичній таблиці побудуємо діаграми наступного виду.

2002 2003 2004
EMBED Excel.Chart.8 \s EMBED Excel.Chart.8 \s EMBED Excel.Chart.8 \s
Рис.4.2.1.Діаграма структури фонду заробітної плати
Проведемо аналіз фонду оплати праці працюючих через визначення середньої заробітної плати . Для цього дані про фонд оплати праці та чисельність працюючих візьмемо з “Звіту з праці 1-ПВ місячна” за 2002 – 2004 роки.
Таблиця 4.2.2.
Табл.4.2.2.Аналіз оплати праці працюючих Полицької виправної колонії №76
Отже , як свідчать дані представленої вище аналітичної таблиці у фонду оплати праці тенденція до зростання в 2003 році на 3,52% , а в 2004 році на 71,32%. В той же час середньоспискова чисельність працюючих має тенденцію до спаду в 2003 році на 2,7%,а в 2004 році – на 2,78%.Отже збільшення фонду оплати праці відбувається за рахунок зменшення чисельності працівників,маємо позитивну тенденцію.Середня заробітна плата збільшується відповідно в 2003 році на 6,40% ,а в 2004 році – на 76,21%,при скороченні чисельності працівників на 2,7% в 2003 році і 2,78% в 2004 році.Динаміка зміни середньої заробітної плати представлена на рис.4.2.2.
EMBED Excel.Chart.8 \s то в Рис.4.2.2.Динаміка зміни середньої заробітної плати


4.3.Аналіз використання робочого часу

Аналіз використання робочого часу проводиться відповідно до балансу робочого часу. Облік за використанням робочого часу здійснюється в табелі , де відображається час, відпрацьований працівником , неявки на роботу ( вказується за допомогою умовних позначок). Наприкінці місяця дані табелів підсумовуються по коЗмн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
жному працівникові , а також по відділах, секторах. Ці дані необхідні для контролю використання робочого часу та складання звіту. Для проведення аналізу використання робочого часу беремо форму 3-ПВ “Звіт про використання робочого часу”



Таблиця 4.3.1
Аналіз балансу робочого часу Полицької виправної колонії № 76
людино-години
З даних аналітичної таблиці 4.3.1 видно ,що фактичний фонд робочого часу зростає на протязі всього аналізованого періоду,що безумовно можна оцінити як позитивний фактор .Аналізуючи горизонтальний ряд , тобто динаміку використання робочого часу , ми бачимо що зменшилися планові неявки : в 2003 році кількість людино-годин для всього персоналу зменшилася на 355 (що становить 2,27%), а на одного працівника на 10 (що складає 2,36%);в 2004 році відповідно на 4048 (що становить 26,46%) і на 91 (що становить 22,03%).
Якщо робити аналіз планових неявок , то стає очевидним , що на протязі всього аналізованого періоду зменшується частка щорічних відпусток в складі планових неявок в 2003 році кількість людино-годин зменшилася на весь персонал на 130 (що складає 0,98%) і на 3 (що становить 0,84%) на одного працюючого . Така ж ситуація і з часткою відсутності через тимчасову непрацездатність : в 2003 році кількість людино-годин зменшилася на весь персонал на 209 (що складає 14,04%) і на 6 людино-годин (що складає 15%) на одного працюючого , в 2004 році відповідно на 478 людино-годин (що становить 37,34%) і на 11 людино-годин (що складає 32,35%).Ці дані свідчать,що умови праці покращилися і кількість людей , що перебувають на лікарняному зменшується.
Частка навчальних відпусток змінювалася не так однозначно. Так в 2003 році кількість людино-годин на весь персонал зменшилася на 16 людино-годин (що складає 1,75%) і на одного працюючого на 1 людино-годину (що становить 4%). А в 2004 році ситуація змінилася : кількість людино-годин весь персонал збільшилася на 46 (що складає 5,12%) і на одного працюючого на 3 людино-години (що складає 12,50%) , що безперечно свідчить про позитивні зрушення , так як навчаючись працівники підвищують свою кваліфікацію , що безумовно вплине на якість і результати роботи.
Загальний фонд фактичного робочого часу має тенденцію до збільшення : в 2003 році кількість людино-годин на весь персонал збільшилася на 355 (що становить 0,61%) і на одного працівника на 10 людино-годин (що становить 0,63%), а в 2004 році збільшення відбулося відповідно на 394 людино-годин (що становить 0,67%) і на 101 людино-годину (що становить 6,36%), що при скороченні чисельності працівників в 2004 році на 2 чоловіка (що складає 5,41%) оцінюється позитивно.
4.4.Коефіцієнтний аналіз трудових ресурсів
Коефіцієнт – це математичний вираз зв”язку одного показника з іншим. Коефіцієнти являються основними інструментами економічного аналізу , що допомагають встановити зв”язок різними цифрами у фінансових звітах. При використанні коефіцієнтів суб”єкт економічного аналізу може не лише оцінювати стан справ в установі , але й прогнозувати свої подальші дії.
На основі “Звіту про використання робочого часу” форми 3-ПВ можемо проаналізувати рух працівників Полицької виправної колонії № 76 за 2002 –2004 роки.
Аналіз руху працівників підприємства проводиться на підставі наступних показників :
1) коефіцієнт обороту по прийому;
2) коефіцієнт обороту по звільненню;
3) коефіцієнт плинності кадрів.
Коефіцієнт обороту по прийому характеризує частку прийнятих працівників на протязі відповідних періодів в загальній середньосписковій чисельності відповідного періоду:
Чисеність прийнятих працівників
Середньоспискова чисельність
Коб.пр.2002=3/37=0,081
Коб.пр.2003=2/37=0,054
Коб.пр.2004=1/35=0,029
Коефіцієнт обороту по звільненню характеризує частку звільнених працівників на протязі 2002-2004 років в загальній середньосписковій чисельності:

Чисеність звільнених працівників
Середньоспискова чисельність
Коб.зв.2002=1/37=0,027
Коб.зв.2003=2/37=0,054
Коб.зв.2004=3/35=0,086
Ще одним коефіцієнтом , за допомогою якого аналізується рух працівників Полицької виправної колонії №76 є коефіцієнт плинності кадрів , що відображає відношення чисельності звільнених за власним бажанням , через скорочення чисельності штатів , порушників трудової дисципліни до загальної середньоспискової чисельності працюючих. Дані для визначення беремо з “Звіту про використання робочого часу”
Чисеність звільнених працівників
Середньоспискова чисельність
Кпл.кадр.2002=1/37=0,027
Кпл.кадр.2003=2/37=0,054
Кпл.кадр2004=3/35=0,086
Представимо розраховані дані у вигляді таблиці:
Таблиця 4.4.1.
Отже, у періоді , що аналізується відбулося зменшення коефіцієнту обороту по прийому на 0,027 (що становить 33,33%) в 2003 році і на 0,025 (що становить 46,30%) в 2004 році. В той же час коефіцієнт обороту по звільненню зріс на 0,027 (що складає 100%) в 2003 році і на 0,032 (що складає 59,26%) в 2004 році. Коефіцієнт плинності кадрів також зріс в 2003 році на 0,027 (що складає 100%) і на 0,032 (що складає 59,26%) в 2004 році . Така ситуація оцінюється негативно, тому що в даній установі плинність кадрів тільки за один рік зросла вдвоє , а за другий аналізований рік збільшилася ще в півтора рази. Що свідчить про низьку заінтерисованість працівників у роботі даної установи.
Для кращого сприйняття обчислені дані представимо у вигляді стовпчикової діаграми EMBED Excel.Chart.8 \s
Рис.4.4.1.Динаміка коефіцієнтів по прийому та звільненю в Полицькій виправній колонії №76
4.5.Факторний аналіз
Проаналізуємо середню заробітну плату , що показана в таблиці 4.2.Вона має стійку динаміку до збільшення : у 2003 році на 294,59 грн (що становить 6,40%),а у 2004 році на 3734,29 грн (що становить 76,21%). Для аналізу скористаємося так званим факторним аналізом зокрема методом ланцюгових підстановок.
Суть ланцюгових підстановок полягає в послідовній заміні базового показника , що входить в розрахункову формулу цієї заміни , на досліджуваний узагальнений показник .
Спочатку визначаємо відхилення факторної величини досліджуваного узагальненого показника від базової (минулорічної). Потім відкидаємо кількісну залежність цього відхилення від зміни часткових показників , що входять у розрахункову формулу. З цією метою послідовно і поступово , як вони подані у формулі , змінюють базові величини часткових показників на фактичні , виконуючи при цьому всі математичні дії , передбачені формулою. Від отриманого результату розрахунків віднімають попередній ( до зміни цього показника).Різниця відображає шукану величину впливу зміни даного часткового показника на узагальнений , бо всі інші показники , які послідовно порівнюють у розрахунках однакові.
Заміну базової величини показника фактично називають підстановкою.
Таблиця 4.5.1.
З даних таблиці видно , що збільшення показника фонду оплати праці на 6,0 тис грн (176400-170400) призвело до збільшення показника середньої заробітної плати на 162,16 грн , а односачне зменшення середньорічної чисельності працюючих на 1 чол (36-37) призвело до збільшення середньої заробітної плати на 132,43 грн.Одночасний сумарний вплив двох факторів призвів до збільшення середньої заробітної плати у 2003 році на 294,59 грн.Більшим виявився вплив зростання фонду оплати праці , через збільшення розміру фінансування з державного бюджету України.
Факторний аналіз середньої заробітної плати методом ланцюгових підстановок за 2003-2004 роки.
Таблиця 4.5.2.

В 2004 році так як і в 2003 році показник середньої заробітної плати збільшився. Зменшення середньої чисельності працюючих на 1 людину (35-36) призвело до збільшення середньої заробітної плати на 140,00 грн , а одночасне збільшення фонду оплати праці на 125,8 тис грн (302200-176400) призвело до збільшення середньої заробітної плати на 3594,29 грн. Одночасний сумарний вплив призвів до збільшення середньої заробітної плати в 2004 році на 3734,29 грн. Більшим виявився вплив зростання фонду оплати праці. Так як і в 2003 році збільшення фонду оплати праці стало можливим внаслідок збільшення розміру фінансування з Державного бюджету України. Зменшення середньорічної чисельності відбулося внаслідок звільнення працівників за власним бажанням , що відбували в іншу місцевість для проживання. Графічно зміну середньої заробітної плати представлено на рис.4.5.1.
EMBED Excel.Chart.8 \s
Рис.4.5.1.Динаміка росту середньої заробітної плати Полицької виправної колонії №76 в 2002-2004 роках


4.6.Перспективний аналіз
Прогнозний аналіз передбачає одержання необхідної інформації , її опрацювання , оцінювання та аналіз , визначення перспектив і ймовірності реалізації прогнозу. Особливістю перспективного аналізу є розгляд явищ і процесів господарської діяльності з позиції майбутнього , тобто перспективи розвитку з точки зору проекції складових елементів минулої і теперішньої господарської діяльності в елементах майбутнього . Послідовність прогнозного аналізу в загальному вигляду наступна: визначається коло узагальнюючих показників , що характеризуються перспективою підприємства по основних параметрах, система узагальнюючих показників доповнюється конкретними або специфічними показниками діяльності, встановлюється послідовність аналізу показників виходячи з основних напрямків зв”язку між найважливішими групами показників.
Перспективний аналіз проводиться на основі даних з “Звіту з праці” форма 1-ПВ і показаний в таблиці 4.6.1.







Таблиця4.6.1.
Прогнозний аналіз фонду оплати праці і чисельності працюючих Полицької виправної колонії №76
Як показують дані перспективного аналізу в 2005 році фонд оплати праці дещо зменшиться , але якщо взяти до уваги значний скачок заробітної плати (фонду оплати праці) в 2004 році на 125,8 тис.грн (що становить 71,32%) при середньому значенні за аналізований період 216,3 тисюгрн , то цей спад буде незначний .Хоча в 2002-2004 роках намітилася тенденція до збільшення фонду оплати праці .Середня чисельність працівників також зменшиться ,хоча це зменшення матиме незначний характер , але намітилася тривожна тенденція до збільшення коефіцієнту плинності кадрів , майже вдвічі в порівнянні з середнім значенням. Але оскільки за аналізований період вибуття працівників відбувалося тільки за причиною переїзду до іншої місцевості і разом тим збільшиться розмір середньої заробітної плати , то даний показник не є дуже важливим.
В прогнозованому 2005 році вимальовується картина позитивного зрушення :збільшиться фонд оплати праці , так як чисельність дещо зменшиться, то середня заробітна плата збільшиться , що безумовно є позитивним фактором для працюючих Полицької виправної колонії №76.
Загалом згідно даних розрахункової таблиці 4.6.1. її основний показник середня заробітна плата зміниться наступним чином.
EMBED Excel.Chart.8 \s
Рис.4.6.1.Прогнозне значення середньої заробітної плати на 2005 рік для





5. КОНТРОЛЬ РОЗРАХУНКІВ ПО ОПЛАТІ ПРАЦІ
5.1. Завдання , послідовність , джерела та суб”єкти контролю
За ринкових умов господарювання поставлено завдання подальшої активізаціїї соціальної політики , удосконалення забезпечення обгрунтованої диференціаціїї в оплаті праці . У зв”язку з цим оплата праці має бути поставлена в залежність від конкретного внеску кожного працівника в кінцеві результати праці. Правильна організація контролю за витрачанням коштів на оплату праці є одним із важливих завдань ревізії. Дійовий контроль за використанням трудових ресурсів і коштів на оплату праці значною мірою сприяє зростанню продуктивності праці , зміцненню трудової дисципліни та ефективному застосуванню встановленої системи оплати праці.
Основними завданнями ревізії є перевірка :
дотримання нормативно – правових актів при нарахуванні оплати праці , утримань з неї й правильності ведення бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці;
правильності організації праці , дотримання встановлених розцінок , ставок і окладів;
своєчасності й правильності нарахування і виплати заробітної плати згідно з діючою системою оплати праці;
правильності здійснення розрахунків з органами соціального страхування.
Під час ревізії доцільно не лише виявити порушення й зловживання , а й знайти резерви економного витрачання коштів на заробітну плату.
Як правило , ревізію з оплати праці здійснюють вибірковим способом. Їх
рекомендється організувати в такій послідовності.
Насамперед перевіряють стан трудової дисципліни , організацію праці і ведення особових справ працівників . Потім – використання затвердженого фонду заробітної плати ( штатний розклад , ставки , нарахування і виплати ,посадові оклади , розцінки , розміри надбавок , доплат , премій , винагород та інших заохочувальних і гарантійних виплат).
Відтак перевіряють стан обліку розрахунків з робітниками і службовцями щодо оплати праці та відрахувань на соціальне страхування. При цьому перевіряють правильність складання розрахунково – платіжних відомостей , звітів з питань праці й розрахункових відомостей щодо відрахувань на соціальне страхування.
Перевіряючи розрахунки з оплати праці , ревізор керується Кодексом Законів про працю України ; Законом України “ Про оплату праці” , затвердженим постановою Верховної Ради України від 20.0401995р. № 144/95 ВР (зі змінами і доповненнями до нього від 06.02.1997 р. № 50/97 – ВР); Інструкцією зі статистики заробітної плати , затвердженою наказом Держкомстату України від 28.09.2001 року за № 398 ; Листом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.02.2001 р. № 21-466 ;Наказом Міністерства праці та соціальної політики України “ Про затвердження порядку збору на обов”язкове соціальне страхувпання на випадок безробіття “ від 13.10.1997 року № 4; Листом національного банку України від 13.08.1997 року № 25-011/1177-5950 ; Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.09.2003 року за № 451 , що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 року за № 960/8281; Постановою КМУ 03.04.93р. № 245 та Положенням про роботи за сумісництвом працівників державних підприємств , установ і організацій , затверджених наказом Мінпраці і Мінфіну від 28.06.93 р. № 43 та інші.
Основними джерелами ревізії є :
штатні розклади , посадові оклади , тарифні сітки , розцінки ;
основні форми первинної облікової документації для визначення кількісного складу працівників ( наказ чи розпорядження про прийняття на роботу , переведення на іншу роботу , припинення трудового договору ; особиста картка ; наказ чи розпорядження про надання відпустки ; табель обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати ; особові рахунки та інші документи , що характеризують кількість працівників та їхній дохід у натуральній , грошовій фіормі , а також розміри пільг і компенсацій;
генеральні та галузеві угоди ; трудові угоди , колективні договори , облікові листи , довідки й розрахунки для нарахування заробітної плати;
реєстри аналітичного і синтетичного обліку (меморіальний ордер №5 , Головна книга до рахунка 66 “ Розрахунки з оплати праці” );
фінансова , оперативна й статистична звітність тощо.
Слід пам”ятати , що досить часто кваліфікаційний рівень працівників залежить від терміну роботи в організаціїї тобто від стажу. Тому проводять аналіз руху робочої сили , розраховуючи коефіцієнт вибуття ,приймання та плинності кадрів , порівнюючи їх з попередніми періодами.
Наступним етапом перевірки є дотримання штатної дисципліни . Передовсім рекомендується здійснити зіставлення фактичного штату працівників та службовців зі штатним розписом. Як наслідок може бути виявлено працівників, що утримуються понад штат.
В ході перевірки вивчають розподіл обов”язків працівників і службовців , їх фактичне завантаження роботою.
Слід звернути увагу на ефективність використання робочого часу . Спочатку зіставляють фактично відпрацьований час з плановим . При цьому уважно перевіряють табель обліку відпрацьованого часу . Ці табелі повинні вестися по категоріях працівників. Найбільш частими порушеннями табельного обліку є проставлення робочих днів за період тимчасової непрацездатності або за період неявок на роботу без поважних причин.
Проводячи ревізію , ревізор має здійснювати власні спостереження щодо своєчасності приходу працівників на роботу і закінчення робочого дня. Аналізу підлягають приховані цілоденні та годинні втрати робочого часу .
Перевіряючи правильність нарахування погодинної заробітної плати ( службовцям ) , до уваги беруть дані про фактично відпрацьований час та систему встановлених ставок.При цьому можна вявити такі типові порушення , як неправильне відображення дати прийому на роботу або дати звільнення з роботи , завищенняокладу ,а також включення в робочі дні періоду , за який слід було б нарахувати допомогу з тимчасової непрацездатності.
Перевіряючи правильність утримань із сум заробітної плати , ревізор повинен мати такі відомості:
податок з доходів фізичних осіб із встановленою шкалою з урахуванням пільг;
збір на обов”язкове пенсійне страхування згідно із встановленими відсотками від нарахованої заробітної плати;
збір до фонду соціального страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням згідно із встановленими відсотками від нарахованої заробітної плати;
збір до фонду соціального страхування на випадок безробіття згідно із встановленими відсотками від нарахованої заробітної плати;
аліменти (згідно з виконавчим листом);
суму отриманого авансу;
надлишково виплачені суми за попередній період;
своєчасно неповернені підзвітні суми;
штрафи ( згідно з протоколами чи актами).
При перевірці особливу увагу приділяють правильності оформлення розрахунково-платіжних відомостей , в якиїх зустрічаються такі порушення: включення до відомостей підставних осіб ( встановлюють за допомогою зустрічної перевірки); завищення суми “Разом до виплати” (встановлюють арифметичною перевіркою).
Суб”єктом господарського контролю є особа , яка має права на здійснення відповідних функцій контролю. До суб”єктів контролю відносять:
власника підприємства;
керівництво підприємства;
внутрішні контрольно-ревізійні служби;
державні органи,які наділені відповідними контрольними функціями
Суб”єктами зовнішнього державного контролю в Україні є близько сорока відповідних структур:
Рахункова палата України;
Контрольно – ревізійна служба ( перевіряє витрачання коштів з бюджетів різних рівнів ,а також за завданням судово-слідчих органів господарську діяльність інших суб”єктів підприємств);
Державна податкова служба України;
Пенсійний фонд України;
Фонд соціального страхування;
Фонд сприяння зайнятості;
Антимонопольний комітет;
Держкомстат України;
Держінспекція по цінах і ціноутворенню;
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікаціїї;
Комітет захисту справ споживачів;
Державна санітарно-епідеміологічна служба;
Відділ по боротьбі з економічною злочинністю при МВС України;
МВС, СБУ , прокуратура та інші органи в межах своєї компетенціїї.
Кожен із цих органів здійснюючи діяльність керується вимогами відповідних законодавчих актів. Кожен суб”єкт державного контролю на перше місце повинен ставити інтереси власника та держави.
5.2. Методика контролю розрахунків по оплаті праці
Перевірку розрахунків з оплати праці слід починати зі встановлення відповідності даних аналітичного обліку показникам синтетичного обліку за Головною книгою й балансом на одну дату , зокрема на 1-ше число відповідного місяця (сальдо рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці” в Головній книзі й балансі звіряють з підсумковими сумами до видачі розрахунково платіжних відомостей).
Якщо виявлено розбіжності між даними синтетичного і аналітичного обліку, слід встановити їх причини. Основними причинами розходжень можуть бути : підробки в розрахунково-платіжних і платіжних відомостях для приховування розкрадання грошей з каси шляхом змови бухгалтера і касира. Сам спосіб розкрадання грошей полягає в завищенні загальної суми грошей в останній колонці розрахунково-платіжної відомості “До видачі на руки”. Таку підробку можна виявити підрахунком підсумків у розрахунково-платіжних відомостях як по рядках (горизонталі) , так і по стовпчиках (вертикалі). Кінцеві підсумки звіряють із сумою , показаною у видатковому касовому ордері й у первинних документах щодо нарахування заробітної плати (розрахунках).
У такому разі арифметичній перевірці підлягають:
розрахунково-платіжна відомість;
видатковий касовий ордер;
журнал обліку прибуткових і видаткових касових ордерів;
касрва книга (звіт касира);
табелі обліку робочого часу, довідки й розрахунки для нарахування заробітної плати, наряди на оплату праці тощо.
Можуть бути випадки розкрадання грошей шляхом привласнення депонованих сум. Для цього касир разом з бухгалтером підробляють підпис депонента в розрахунково-платіжній відомості або у видатковому касовому ордері чи депонентській відомості.
У цьому випадку слід звірити депоновані суми за такими документами :
реєстр депонованих сум;
депонентська відомість;
видатковий касовий ордер;
особовий рахунок та картка депонента;
журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів;
касова книга й звіт касира;
документ про прийняття на роботу або звільнення з роботи (наказ, розпорядження);
розрахунково – платіжні відомості за попередній період із підписами депонентів.
Ревізуючі можуть також викликати окремих депонентів для підтвердження одержаннями ними відповідних сум.
Ревізор перевіряє правильність нарахування заробітної плати таким чином:
-з”ясовує правильність застосування розцінок способом зіставлення з документом , де вони передбачені , а також уточнює , чи відповідають стаж працівника , його розряд , тип підприємства , сезон , асортимент продукції тощо розцінкам;
-встановлює , чи правильно підраховано обсяг виконаної роботи й кількість відпрацьованого часу шляхом їх зіставлення з обліковими листами , нарядами , картами ,подорожніми листками , табелем виходу на роботу ,актами здавання – приймання виконаних робіт та іншими документами , прикладеними до меморіального ордеру №5 для нарахування заробітної плати;
-арифметично перевіряє правильність нарахованої суми шляхом множення розцінки на кількість днів роботи .
Доцільно також перевірити , чи зафіксовані в розрахункових відомостях на оплату праці за другу половину місяця усі раніше виплачені протягом цього місяця суми ( аванс , відпускні , допомога при тимчасовій непрацездатності) , за писані в меморіальному ордері №1 з рахунка 30 “Каса”.
Причинами відхилення між даними аналітичного і синтетичного обліку з рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці “ можуть також бути перекручення даних внаслідок зловживань (завуалювання видатку грошей шляхом вилучення з фонду споживання різних аиплат і утримань ); неповне утримання авансів ; повторне списання грошових документів з віднесенням виплат за ними в дебет рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці “ ; зменшення дебіторської заборгованості під час перенесення сальдо із однієї розрахункової відомості до іншої.
Порушення щодо оплати праці виникають у зв”язку з:
-неправильним визначенням обсягів виконаних робіт (виявляють зіставленням обсягів робіт, вказаних у первинних документах з обліку праці , з аналогічними показниками технологічних карт,документів щодо оприбуткування готової продукції або контрольним обміром фактично виконаних робіт);
-неправильним застосуванням норм виробітку , тарифних ставок, посадових окладів і розцінок (визначають зіставленням зі збірниками виробітку і тарифікаційними довідниками);
-неправильним таксуванням окремих документів з обліку праці (виявляють контрольним таксуванням);
-включенням у документи з обліку праці прізвищ осіб , які не брали участі у виконанні конкретних робіт (виявляють зіставлянням прізвищ працівників зі списковим складом підприємства, а також опитуванням окремих осіб , звіркою підписів );
-внесенням у документи з обліку праці посадових осіб , не передбачених штатним розкладом (встановлюють зіставленням цих документів зі штатним розкладом ).
Дійовий контроль за використанням коштів на оплату праці значною мірою сприяє зростанню продуктивності праці й зміцненню трудової дисципліни.
Перевірка витрачання коштів на оплату праці може бути успішно здійснена за умови вивчення правильності розрахункових показників з питань праці (чисельності працівників за групами і категоріями , стану нормування праці , продуктивності праці , використання робочого часу й коштів на оплату праці). Спочатку доцільно вивчити затверджені штатні розклади , встановити можливі штатні надмірності чисельності працівників , невідповідність окремих посад фактично виконуваній роботі , завищені розміри посадлвих окладів тощо.
Для встановлення можливих відхилень – перевитрат чи економії фонду оплати праці , слід порівняти кошторисні дані зі звітними показниками. Показники з питань праці , подані у квартальних і річних звітах , слід зіставити з даними бухгалтерського обліку . При цьому ревізор керується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” , затвердженим наказо Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318. За цим положенням до складу прямих витрат на оплати праці включено заробітну плату та інші виплати робітникам і службовцям.
У зв”язку з цим важливим питанням ревізії є перевірка правильності застосування норм , посадових окладів і тарифних ставок , встановлення розцінок а також положення про оплати праці й виплатиу преміальних винагород.
Дотримання тарифних сіток і ставок , посадових окладів можливо встановити шляхом їхнього порівняння зі штатним розкладом і перевіркою даних розрахунково-платіжних відомостей, табелів обліку використання рогбочого часу й розрахунку заробітної плати.
Організація контролю за використанням трудових ресурсів і коштів на оплату праці показано на рисунку 5.2.1 приклад перевірки використання фонду оплати праці.

Об”єкти контролю
Джерела інформації


Прийоми дослідження
Узагальнення матеріалів ревізії
Рис.5.2.1.Схема організації контролю за використанням трудових ресурсів і коштів на оплату праці
При погодинній оплаті праці перевіряється правильність тарифних ставок або умов контракту , а при відрядній – виконання кількісних і якісних показників роботи , правильність норм і розцінок.
Під час перевірки табелів обліку використання робочого часу та інших первинних документів з нарахування заробітної плати слід з”ясувати , чи не було випадків внесення в них вигаданих (підставних) осіб.
Доцільно перевірити правильність відрахування на соціальне страхування , а також утримань із заробітної плати : податку на доходи фізичних осіб , за виконавчими документами, дорученнями – зобов”язаннями за придбані товари в кредит , за письмовими дорученнями про переказ страхових внесків за договорами особистого страхування, авансів , виданих у рахунок заробітної плати , на відшкодування збитків, заподіяних підприємству, перерахування в ощадбанк на рахунки особистих вкладів за заявою працівника організації тощо.
Превірка правильності нарахування заробітної плати починається з перегляду відомості , на основі якої робилися нарахування. Перевірці підлягають усі документи , прикладені до меморіального ордера №%, за яким роблять бухгалтерський запис у кредит рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”. Слід з”ясувати чи правильно записані в меморіальному ордері номери балансових рахунків і субрахунків. Далі здійснюється перерахунок зазначених підсумків , а також підсумків усіх утримань з робітників і службовців і підсумків сум для видачі на руки. Відтак перевіряють підсумки “Всього” , за відомістю зіставляються з Головною книгою як з кредиту , так і з дебету рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці” та інших рахунків , зазначених у меморіальному ордері. Крім того , на основі відомості вибірково перевіряється правильність запису сум, що підлягають видачі окремим працівникам. При встановленні розбіжностей правильність сум , підлягають видачі , перевіряється в усіх працівників. Така перевірка зумовлена тим , що ревізори виявляли випадки , коли за домовленістю з окремими одержувачами грошей нечесні облікові працівники з метою крадіжки грошей механічно збільшували їм суми , що підлягали видачі , з відповідним зменшенням сум у інших працівників. Збільшення і щзменшення в цілому здійснювалося на однакову суму і , таким чином, не впливало на загальний підсумок документа.
Як правило, перевірку розрахунків щодо заробітної плати здійснюють вибірково, але вразі виявлення помилок або зловживань перевірці підлягають усі без вийнятку розрахунки , пов”язані з нарахуванням і виплатою заробітної плати.
Слід також звернути увагу на правильність розрахунків щодо чергових відпусток. Насамперед перевіряють дотримання закону про надання чергових відпусток відносно їх своєчасності , особливо стосовно матеріально відповідальних осіб. Потім перевіряють чи немає випадків фіктивної передачі цінностей , надання відпусток за два роки й більше; чи є резерв працівників для заміни осіб , що йдуть у відпустку , чи правильно встановлено суму відпускних (перевіряють правильність оплати за попередні 12 місяців).
Відповідно до п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 №100 зі змінами і доповненнями , розрахунок суми відпускних береться виходячи із затвердженого Порядку визначення середньої заробітної плати, при нарахуванні оплати за час чергової і додаткової відпустки в календарних днях або за час відпустки у зв'язку з навчанням без відриву від виробництва. які надаються в календарних днях, виходять з сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період). У підрахунок середнього заробітку включаються всі види основної і додаткової заробітної плати, преміальні виплати (у тому числі одноразові заохочення працівникам за виконання важливих виробничих завдань, винагорода за результатами роботи підприємства за підсумками року), а також допомога по тимчасовій непрацездатності (за винятком виплат, передбачених п. 4 Порядку). Шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед настанням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період) на відповідну кількість календарних днів року (або менший відпрацьований період), за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, і множенням на кількість календарних днів відпустки визначають заробітну плату працівникові за час відпустки.
Свої особливості має перевірка правильності відрахування на соціальне страхування.
Страхові внески на державне соціальне страхування нараховуються на фонд оплати праці та інші виплати.
Внески не нараховуються на такі види виплат працюючим:
компенсація за невикористану відпустку;
вихідна допомога при звільненні;
компенсаційні виплати (добові за відрядженнями);
вартість безкоштовно переданих квартир і комунальних послуг;
вартість виданого спецодягу;
заробітна плата за дні роботи без винагородиза працю;
суми відшкодування шкоди відносно стану здоров”я;
стипендії, допомоги молодим фахівцям, дивіденди за акціями;
нарахована сума матеріальної допомоги;
допомога сім”ям з дітьми , що виплачується з бюджету, тощо.
Страхові внески сплачують у дні одержання заробітної плати.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист. Це право гарантується загальнообов”язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних аиплат та допомоги, що є основним джерелом існування , мають забезпечувати рівень життя , не нижчий від прожиткового мінімуму встановленого законом.
Страхова діяльність регулюється Законом України “Про страхування” та іншими нормативно-правовими актами. Ревізія розрахунків за страхуванням покликана перевірити правильність утворення коштів соціального страхування та пенсійного забезпечення й законність їх використання.
На рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням” ведеться облік розрахунків за зборами на обов”язкове державне пенсійне страхування, на обов”язкове соціальне страхування , на обов”язкове соціальне страхування на випадок безробіття , за індивідуальним страхуванням персоналу установи ,страхуванням майна та за іншими рахунками за страхуванням.
За кредитом рахунка 65 відображаються нараховані зобов”язання за страхуванням і одержані від органів страхування кошти. За дебетом – погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві. Кредитове сальдо – залишок зобов”язань установи страховій організаціїї , дебетове – нестача власних відрахувань.
Під час перевірки правильності нарахувань і витрачання коштів соціального страхування ревізор керується чинним законодавством, зокрема : Кодексом Законів про працю України, Законами : “Про зайнятість населення”, “Про систему оподаткування”, “Про пенсійне забезпечення”, “Про оплату праці”, “Про збір на обов”язкове соціальне страхування” тощо.
Рахунок 65 респондує:
Рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” має такі субрахунки:
651 “За пенсійним забезпеченням”
652 “За соціальним страхуванням”
653 “За страхуванням на випадок безробіття”
654 “За страхування від нещасного випадку на виробництві”.
Аналітичний облік ведеться за кожним видом зборів і відрахувань , за страхувальниками та окремими договорами страхування.
Розпочинаючи ревізію розрахунків за соціальним страхуванням насамперед слід з”ясувати , чи зареєстрована юридична особа (бюджетна організація або установа) як платник страхових внесків за місцем знаходження Пенсійного фонду, фонду соціального страхування чи комітету профспілки. Таку реєстрацію потрібно провести протягом 10 днів із дня отримання свідоства про державну реєстрацію юридичної особи. Внески до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування належать до загальнодержавних обов”язкових платежів.
Ревізору слід врахувати , що за рахунками 651,652,653 (за обов”язковим пенсійним страхуванням , обов”язковим соціальним страхуванням і обов”язковим соціальним страхуванням на випадок безробіття) збір сплачується одночасно з отриманням коштів в установах банків на оплату праці.
Крім того , перевірці підлягають витрати за рахунок відрахувань на соціальне страхування : допомога при вагітності і пологах ; одноразова допомога при народженні дитини ; на санаторно-курортне лікування та відпочинок працівників і членів їх сімей ; на поховання; на виплату допомоги у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності.
Під час перевірки правильності нарахування допомоги у зв”язку з тимчасовою непрацездатністю слід встановити реальність визначення середньої заробітної плати й безперервного стажу роботи. Відтак зіставляються кількість оплачених днів і суму виплаченої допомоги за лікарняними листками з днями і сумами , показаними в бухгалтерському обліку (розрахункових відомістях із заробітної плати , табелях обліку робочого часу).
При перевірці розрахунків по оплаті праці в Полицькій виправній колонії №76 виявлено слідуючі порушення: в табелі обліку робочого часу проставлені робочі дні , коли в ті ж дні працівник знаходився на лікарняному ; на видаткову кас
6. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ Й АНАЛІЗУ В УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
Сучасний рівень розвитку характеризується комп’ютеризацією всіх сфер народного господарства країни: вирішенням принципово нових задач обліку, аналізу, контролю й управління; застосуванням автоматизованих систем управління, електронно-обчислювальних машин та автоматизованих робочих місць (АРМ) облікових працівників.
Незважаючи на те, зо за допомогою ЕОМ вирішуються задачі обліку, продуктивність праці облікових робітників та робітників управління залишається низькою.
Найбільший ефект від застосування ЕОМ в бухгалтерському обліку досягається за рахунок вдосконалення його методології та організації, підвищення контрольних властивостей, більш повного задоволення потреб управління. В наш час раціоналізація технології обробки облікової інформації, зниження трудомісткості – основні напрямки автоматизації бухгалтерського обліку, проте їх можливості дуже обмежені. Це пояснюється тим, що сучасна методологія та організація обліку сформувались при веденні обліку вручну.
Застосування ЕОМ вступає у певне протиріччя з практикою обліку. ЕОМ полегшують працю бухгалтера, але без зміни й подальшого розвитку методології вони нічого не вносять в його зміст, підвищення ролі обліку в управлінні. Стає очевидною необхідність вдосконалення методології обліку та його організації, їх максимальної відповідності потребам управління.
Нові технічні засоби автоматизації та організаційні форми їх експлуатації в умовах функціонування автоматизованих робочих місць облікових робітників визначають необхідність перегляду методологічних аспектів автоматизації бухгалтерського обліку, які склалися в період застосування ЕОМ загального призначення.
До основних методологічних принципів автоматизації бухгалтерського обліку на базі АРМ бухгалтера, які направлені на забезпеченні єдності прийомів (способів) розробки та функціонування її як єдиної системи, слід віднести:
децентралізовану організаційну форму експлуатації засобів автоматизації в місцях виникнення облікової інформації, безпосередньо в бухгалтеріях та інших службах, де виникає та використовується первинна облікова інформація про господарські операції, що підлягають відображенню в бухгалтерському обліку;
автоматизацію складання документів первинного обліку на паперовому та магнітному носіях на ділянках та службах з масовим характером виникнення господарських операцій та передачу цих даних бухгалтеру відповідної ділянки обліку для автоматизованого вводу та відображення даних в бухгалтерському обліку;
експлуатацію засобів автоматизації обробки облікової інформації – ПЕОМ повинні виконувати безпосередньо облікові робітники в умовах функціонування АРМ бухгалтера;
Застосування комп’ютерної техніки вносить значні зміни в організацію бухгалтерського обліку, зумовлені зміною способів обробки первинних облікових даних, високою швидкістю надання звітної інформації через раціональне упорядкування облікових даних. Одноразове їх отримання та багаторазову передачу ї використання. Комп’ютеризація обліку покликала підвищити роль бухгалтерського обліку як функції управління, тому що обчислювальна техніка з допоміжного засобу перетворюється на визначений фактор організації обліку, змінюючи не тільки його форму, але й технологію. Так, комп’ютерні системи бухгалтерського обліку, як складові інформаційних систем автоматизації управління, використовують єдину базу даних для вирішення оперативних підприємницьких та облікових завдань. При комплексній комп’ютеризації обліку та управління відмінності між фінансовим, управлінським, податковим обліком або між оперативним та бухгалтерським полягають в різних процедурах обробки інформації, що знаходиться в інформаційній базі даних дорожнього підприємства. Фактично, єдина система економічної інформації надає дані для обліку, поточного управління, аналізу і аудиту.
На сучасному етапі український ринок комп’ютерних програм пропонує програмні продукти, які хоча й відрізняються виконанням, способами настройки, інтерфейсом, але побудовані за однією моделлю. Суть цієї моделі – уніфікація даних та їх подання в системі подвійного запису, ускладнена і доповнена спеціальними функціями, які необхідні для відображення специфіки операцій з різних ділянок обліку. Однак, в окремих програмних продуктах обробка та накопичення первинної документації спочатку здійснюється шляхом простої реєстрації, а потім виконується формування бухгалтерських проводок, що є недоцільним, оскільки подвійний запис – універсальний механізм, за допомогою якого можна адекватно відображати факти господарського життя підприємства. Бухгалтерія є основним постачальником та споживачем інформації на підприємстві, тому всі дані повинні зберігатись в єдиному уніфікованому реєстрі, побудованому на принципі подвійного запису.
Одним з таких програмних продуктів є комплекс програмного забезпечення «1С: бухгалтерія». Цей комплекс дозволяє працювати як на відокремленому робочому місці так і в локальній чи зовнішній мережі, коли інформацією можна користуватись вже через мить після того коли вона була занесена до машинної пам’яті з будь якої машини де б вона не була встановлена (офіс, будівельний майданчик, склад, парк).
На розвиток форм бухгалтерського обліку найбільше впливають вимоги широкого розподілу праці між обліковими працівниками, ведення детального аналітичного обліку, швидкого одержання підсумкової інформації. Форми обліку, що передбачають застосування комп’ютерів, на відміну від паперових, дозволяють ефективно задовольнити наведеним вимогам. Можливість здійснення широкого розподілу праці забезпечується тим, що сучасні програмно-апаратні комп’ютерні системи, як правило, побудовані на принципах розподіленої обробки даних. Завдяки програмно реалізованому механізму, що дозволяє працювати з однією базою даних одночасно різним користувачам, з’явилась можливість одночасно працювати з одним обліковим реєстром не одному, а декільком бухгалтерам.
Застосування комп’ютерів дозволяє вирішити проблему аналітичного обліку. Якщо при застосуванні паперових форм обліку збільшення рівнів деталізації аналітичного обліку та переліку об’єктів аналітики вимагає збільшення кількості облікових працівників, то при застосуванні комп’ютерної техніки можна ефективно вести аналітичний облік з будь-яким рівнем деталізації та широкою номенклатурою аналітичних об’єктів. Реєстрація операцій в хронологічному і системному порядку в розрізі синтетичних та аналітичних рахунків , яка раніше здійснювалась окремо, поєднується в одному робочому процесі. При цьому контроль за тотожністю даних аналітичного та синтетичного обліку забезпечується автоматично. При паперових формах обліку операції накопичення даних в облікових регістрах, обчислення підсумків та перенесення даних між обліковими регістрами потребують великих затрат живої праці та завжди пов’язані з помилками. При застосуванні комп’ютерів ці операції виконуються без участі людини.
Обліковий регістр є невід’ємною складовою форми обліку. Регістри відображають вторинну облікову інформацію (первинне джерело інформації – бухгалтерські документи) та є матеріальним засобом фіксації на рахунках даних про факти господарської діяльності дорожнього підприємства. Паперові регістри призначені для формування в них заздалегідь встановленого переліку показників. В основу побудови регістрів бухгалтерського обліку паперових форм покладений принцип надлишку, тобто фіксуються всі дані, які можуть знадобитись. В умовах застосування комп’ютерів, зміст поняття “регістр бухгалтерського обліку” змінюється. Якщо при безкомп’ютерних способах обробки облікових даних під регістром бухгалтерського обліку розуміють засіб, призначений для фіксації, накопичення, систематизації, узагальнення і відображення облікової інформації, то в умовах комп’ютерного бухгалтерського обліку стадія відображення облікової інформації, тобто надання систематизованих облікових даних в зручному для користувача вигляді, як правило, є самостійним процесом, що не пов’язаний зі стадіями накопичення, узагальнення облікової інформації при застосуванні комп’ютерів здійснюється в автоматичному режимі. Первинна облікова інформація накопичується в базі даних комп’ютерної системи, а узагальнюється та систематизується на рахунках, що представлені окремими комірками пам’яті комп’ютера та є ідеальними, з точки зору теорії бухгалтерського обліку, носіями ознак її групування.
Комп”ютерна система дозволяє автоматизувати процес нарахування заробітної плати на всіх його етапах , починаючи від ведення особових рахунків співробітників , до розрахунку заробітної плати і всіх супутніх їй податків , виплат і утримань , з формуванням і друком всіх необхідних документів .
До основних можливостей комп”ютерної програми “1С:Бухгалтерія” відносять:
ведення особових рахунків співробітників ;
облік норм робочого часу і вироблення;
облік виплати за відомостями і РКО;
розрахунок заробітної плати;
розрахунок відпусток, допомоги з тимчасової непрацездатності і допомоги на дітей;
розрахунок нарахувань на заробітну плату ;
формування і друк зводів ;
друк п”ятого меморіального ордера;
формування і друк списків і платіжних доручень з перерахуванням у банк і поштою.
Система може автоматично сформувати список проводок з нарахування заробітної плати і нарахувань на неї . При формуванні зводу проводок із заробітної плати Система обробляє існуючі виплати й утримання відповідно до записів , настроєних для формування п”ятого меморіального ордера (який фактично , є зразком господарських операцій із заробітної плати). При цьому підсумовуються дані проводок виплат і утримань, проводяться необхідні обчислення за формулами , визначеними у настроюваннях. У процесі автоматичного формування господарських операцій з нарахувань заробітної плати не має доступу до характеристик господарських операцій. Якщо потрібно змінити характеристики господарської операції , то варто або перед формуванням господарських операцій змінити настройку формування п”ятого меморіального ордера , або виправити характеристики вже зареєстрованих господарських операцій.
При формуванні господарських операцій з нарахування заробітної плати також формується звід проводок , що вона виводиться на екран. Створення зводу проводок чи проводок , характеристик окремих проводок , характеристик окремих проводок із заробітної плати виконуються у вікні настроювання п”ятого меморіального ордера.
У процесі настроювання кожного рядка п”ятого меморіального ордера вказується основна проводка (можливо з аналітикою) та додаткові умови , при виконанні яких буде змінена основна проводка з аналітикою , або просто підставлена інша аналітика. У результаті у вікні перегляду кореспонденції рахунків настроювання п”ятого меморіального ордера з”явиться новий запис. У графи “Дебет” , “Кредит” заносяться номери дебетованого і кредитованого рахунків , що спочатку заповнюються з даних основної проводки. Зміну аналітики виконують за кожним її рівнем.
Для настроювання аналітичних рахунків у вікні перегляду настроювання рядків п”ятого меморіального ордера встановлюють курсор на рядок проводки і натискають клавішу F5. На екрані відобразиться вікно перегляду аналітичних рахунків. Якщо необхідно задати зміни аналітичних рахунків для додаткових проводок , то вибирається курсором необхідна проводка і за клавішею F5 винолнується перехід у вікно аналітичних рахунків для даної додаткової проводки. При реєстрації і виправленні запису у вікні перегляду аналітичних рахунків Система встановлює у вікні перегляду режим редагування рядків.
Запис проводок з нарахування заробітної плати в облік господарських операцій Системи виконується під час друку п”ятого меморіального ордера. Для реєстраціїї господарських операцій в обліку необхідно зайти у форму настроювання параметрів друку п”ятого меморіального ордера ( 5МО), де потрібно перевірити характеристики виведеного документа та виправити їх при необхідності.
Крім того , потрібно оформити також видатковий касовий ордер на суму виплаченої згідно з платіжною відомістю заробітної плати. Без цього ордера автоматично не сформується звіт за формою 1-ДФ.
Дані про розрахунки зі співробітниками з оплати праці можна отримати , використавши стандартні звіти. Звіт для рахунка 66 дасть змогу отримати щодо кожного співробітника інформацію про суму нарахованої зарплатні. Стягнені податки і суму до виплати.
Загальні цифри , що відображають поточний стан розрахунків зі співробітниками з заробітної плати за певний період, можна побачити сформувавши за цей період стандартний звіт “Оборотно-сальдова відомість”. Рядок для рахунка 66 міститиме ці дані.
До комплекту послуг , які надає програма “1С:Бухгалтерія” належить набір регламентованих звітів. Це передусім , податкові і бухгалтерські звіти, призначені для подання податковим органам , а також звіти , призначені для подання до різних фондів.
Оскільки регламентовані звіти періодично змінюються відповідно до чинних нормативних документів , їх проставляють у вигляді окремих файлів – зовнішних звітів.
У типовій конфігураціїї “1С:Бухгалтерія” передбачено як можливість підготовки платіжних документів для подання до банку, так і введення інформаціїї за банківськими рахунками.

ВИСНОВКИ
У сучасних умовах господарювання в Україні відбулися значні зміни відносно плати та її оплати.Взагалі під працею розуміють процес свідомої доцільної діяльності людей , у якій вони видозмінюють зовнішню природу чи людину , опосередковують , регулюють і контролюють обмін речовин між собою і водночас змінюють власну природу. Процес прикладання праці в бюджетній сфері має значні особливості , так як свої особливості має бюджетна сфера , і насамперед – це характер фінансово – економічних відносин у цій сфері діяльності.
В умовах ринкової економіки значна роль належить бухгалтерському обліку, без знання якого неможливо ефективно керувати сучасними підприємствами.
Базою для написання дипломної роботи обрано Полицьку виправну колонію №76 Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області.
У даній установі фінансування виплат по заробітній платі здійснюється за окремою статтею ,яка відповідно до Закону України “Про державний бюджет України” є захищеною . Це означає , що виплати по заробітній платі здійснюються першочергово разом з перерахуванням до фондів обов”язкових платежів.
В Полицькій виправній колонії №76 чисельність працюючих визначається штатним розписом. Завдання щодо обліку особового складу покладено на відділ кадрів ,який оформляє прийом , переведення та звільнення працюючих.
Облік здійснюється вручну без застосування комп”ютерної техніки , що уповільнює процес нарахування і обліку заробітної плати.
Із заробітної плати робітників і службовців здійснюються тільки дозволені законом утримання: податок з доходів фізичних осіб; утримання збору до Пенсійного фонду, до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, до Фонду соціального страхування в зв”язку з тимчасовою втратою працездатності, за виконавчими листками (аліменти тощо).
Провівши аналіз розрахунків з працівниками по заробітній платі стало очевидно , що динаміка фонду оплати праці мала різноплановий характер . Хоча сам фонд оплати праці має тенденцію до збільшення в 2003 році на 6,0 тис.грн (що становить 3,52%), а в 2004 році – на 125,8 тис.грн (що становить 71,32%) , але при цьому відбулися деякі зміни між складовими структури фонду оплати праці . Фонд основної заробітної плати в 2003 році збільшився на 2,0 тис грн (що становить 4,69%) , фонд додаткової заробітної плати – на 3,7 тис грн ( що становить 2,94%) ,інші заохочувальні та компенсаційні виплати – на 0,3 тис грн (що становить 16,68%).Звідси видно , що темп росту інших заохочувальних та компенсаційних виплат перевищує фонд основної і додаткової заробітної плати майже в чотири рази. Така ж ситуація відбувається і в 2004 році : фонд основної заробітної плати збільшився на 52,7 тис грн (що становить 118,60%) , фонд додаткової заробітної плати збільшився на 64,4 тис грн (що становить 49,65%) , інші компенсаційні і заохочувальні виплати збільшилися на 8,7 тис грн (що становить 414,29%). Звідси видно , що в Полицькій виправній колонії № 76 надають перевагу виплаті матеріальної допомоги.
Середня заробітна плата збільшується відповідно в 2003 році на 6,40% ,а в 2004 році – на 76,21%,при скороченні чисельності працівників на 2,7% в 2003 році і 2,78% в 2004 році.
Перевіривши розрахунки з оплати праці встановлено відповідність даних аналітичного обліку показникам синтетичного обліку за Головною книгою й балансом на на 1-ше число відповідного місяця (сальдо рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці” в Головній книзі й балансі звірені з підсумковими сумами до видачі розрахунково платіжних відомостей). При перевірці розрахунків по оплаті праці в Полицькій виправній колонії №76 виявлено слідуючі порушення: в табелі обліку робочого часу проставлені робочі дні , коли в ті ж дні працівник знаходився на лікарняному ; на видаткову касовому ордері відсутній підпис начальника колонії.
З метою покращення стану обліку та уникнення помилок , а також оперативності подачі інформації для аналізу пропонується запровадити автоматизацію облікового процесу. Застосування комп’ютерів впливає на зміст праці облікового персоналу: зменшується кількість механічних операцій з обробки документів, систематизації облікових показників, заповнення регістрів та звітів. Облікова праця стає більш творчою, спрямованою на організацію та удосконалення обліку. Форма обліку, реалізована на базі сучасної комп’ютерної техніки та засобів комунікації (комп’ютерно-комунікаційна форма обліку), знаходить своє конкретне втілення в програмах для комп’ютеризації облікових робіт, оскільки порядок введення, спосіб і послідовність обробки даних, формування зведених облікових алгоритмів.
Оптимальною на сьогоднішній день для Полицької виправної колоенії №76 є бухгалтерська програма “1С: Бухгалтерія” , яка є зручною у користуванні і підходить до особливостей діяльності установи.






Список використаної літератури
Конституція України від 28 червня 1996 р. №254к/96-ВР
Кодекс законів про працю України , затверджений Законом УРСР від 10 грудня 1971 р. 322- VIII.
Закон України „Про оплату праці” від 24 березня 1995 р. №180/95-ВР
Закон України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26 січня 1996 р. № 2939-ХІІ.
Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996-XIV.
Закон України „Про страхові тарифи на загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001р. №2272-ІІІ.
Закон України „Про внесення змін до деяких законів України з питань загальнообов”язкового державного соціального страхування” від 17.01.2002р. №2980-ІІІ
Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов”язкового державного соціального страхування” від 07.03.2002р. №3084-ІІІ
Постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб»єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподаткованого доходу , з яких справляються збори до соціальних фондів» від 13.07.1998р. №1064.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку подання фінансової звітності» від 28.02.2000р. « 419.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу, суму заробітної плати, з яких справляються страхові внески до соціальних фондів” від 07.03.2001р. №225.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов”язковим державним соціальним страхуванням” від 26.09.2001р. №1266.
Наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження Приміток до річної фінансової звітності” від 29 листопада 2000р. №302.
Наказ Міністерства праці України, Міністерства соціальної політики України „Про затвердження інструкції про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов”язкове соціальне страхування на випадок безробіття та облік їх надходження до Фонду загальнообов”язкового соціального страхування України на випадок безробіття” від 18.12.2000р. №339.
Постанова Правління Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності „Про затвердження Інструкції про порядок надходження , обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності” від 26.06.2001р. №16.
Постанова Національного банку України „Правила організації фінансової та статистичної звітності банків України” від 12.12.1997р. №436.
Бутинець Ф.Ф. Аудит:Підручник.-2-ге вид.перероб. та доп.- Житомир, 2002.-672с.
Петрик О.А. Аудит: методологія і організація:Монографія.-К.,2003.-260с.
Мельник В.М. Основи економічного аналізу: короткий теоретико-методологічний курс.-Навч.посібник.-К., „Кондор”-2003.-128с.
Лишименко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Навчальний посібник.-Київ: Вид-во „Центр навчальної літератури”,2004.-528с.
Ткаченко Н.М.Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студ. Екон. Спец. Вищ. Навч. Зал.- 6-те вид.-К.: А.С.К.,2001-784с.
Чернелевський Л.М.,Беренда Н.І. Аудит. Навч. Посібник.-К.:Міленіум, 2002.-466с.
Цигилик І.І.,Кропельницька С.О., Мозіль О.І. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник.- Центр навчальної літератури, 2004.-123с.
Панкевич Л.В.,Зварич М.А., Бойко Р.С., Лучечко Л.М. “Бухгалтерський облік в бюджетних установах”: Практичний посібник.Львів:Аверс,2002. 304 с.
Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів спец. 7. 050106 „Облік і аудит” / Ф.Ф.Бутинець, О.В.Олійник, М.М.Шигун, С.М.Шулепова 2 видан. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 576 с.
Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник.-К.:КНЕУ, 2001.-334 с.
Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія.-К.: КНЕУ, 2001.-387 с.
Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. - методичний посібник для самостійного вивчення дисципліна. - Київ.: КНЕУ, 2000р. - 263с.
Ізмайлова К.В. Фінансовий наліз: Навч. посіб.– К.: МАУП, 2000. – 152 с.
А.Г. Загородний, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко “Фінансовий словник”.- Київ “Знання”, 2000р.
Іваненко В.М. Курс економічного аналізу. Навч. посіб. – 2-е вид., стер. – К.: Знання – Прес, 2001. – 206 с.
Дубій О. 12 уроків з 1С: Бухгалтерія – Львів: Бак, 2001. – 216 с.
Германчук П.К.,ПетрашкоП.Г.,ВоронаО.І. “Планування, облік, звітність, контроль у бюджетних установах, державне замовлення та державні закупівлі”.Київ: НВП “АВТ”,2004.593 с.
Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За редак. проф. Ф.Ф.Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 608 с.
Ф.Ф. Бутинець “Бухгалтерський фінансовий облік”.- Житомир, 2000р.
Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС. – 2000. – 416 с.
.«Все про бухгалтерський облік» - 2000 р. - №71, №51(476)
Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спец. 7.056106 „Облік і аудит”/ Ф.Ф.Бутинець, С.В.Івахненков, Т.В.Давидюк, Т.В.Шахрайчук. За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця; 2-е вид., перероб. і доп. – Житомир: ПП „Рута”, 2002. – 544 с.
Баланс – бюджет.№ 19 (52),жовтень 2004.
Баланс – бюджет.№ 2 (59),жовтень 2005.
Баланс – бюджет.№ 23 (56),жовтень 2005.
Баланс – бюджет.№ 19 (52),жовтень 2004.
Все про бухгалтерський облік №43 (1076) 12 травня 2005р.




Д о д а т к и
А. Табель обліку робочого часу .............................................................19
Б. Листок про тимчасову непрацездатність...........................................19
В. Наказ про відпустки.............................................................................20
Г. Розрахунковий листок для нарахування відпускних........................22
Г. Розрахунково-платіжна відомість......................................................31
Д. Видатковий касовий ордер..................................................................33
Е. Звіт з праці форми 1 – ПВ (місячна ) за 2002 рік..............................37
Є. Звіт з праці форми 1 – ПВ (місячна ) за 2003 рік..............................37
Ж. Звіт з праці форми 1 – ПВ (місячна ) за 2004 рік..............................37
З. Звіт з праці форми 1 – ПВ (квартальна ) за 2002 рік.........................37
И. Звіт з праці форми 1 – ПВ (квартальна ) за 2003 рік.........................37
І. Звіт з праці форми 1 – ПВ (квартальна ) за 2004 рік.........................37
Й. Звіт про використання робочого часу 3 – ПВ за 2002 рік.................37
К. Звіт про використання робочого часу 3 – ПВ за 2003 рік.................37
Л. Звіт про використання робочого часу 3 – ПВ за 2004 рік.................37
М. Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов”язкове
державне пенсійне страхування , що підлягає сплаті за квітень
м-ць 2005 року.......................................................................................41
Н. Розрахункова відомість про нарахування і перерахування
страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України”...................................................44
О. Розрахункова відомість про нарахування і перерахування
страхових внесків до Фонду загальнообов”язкового державного
соціального страхування України на випадок безробіття..................45
П. Звіт про нараховані внески , перерахування та витрати,
пов”язані з загальнообов”язковим державним страхуванням
у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності...............................46