1.2 Фондовіддача основних виробничих фондів як економічна категорія
Основні засоби є одним з видів виробничих ресурсів. Оцінка ефективності їх використання заснована на прийманні загальної для видів ресурсів технології оцінки, яка включає розрахунок і аналіз показників віддачі. Одним з найважливіших чинників, що впливають на ефективність використання основних фондів, є поліпшення використання виробничих потужностей підприємства і його підрозділів. Фондовіддача (від англійського output/capital ratio) - це показник ефективності використання основних засобів, зворотний фондомісткості, розраховується як відношення річного випуску продукції до вартості основних засобів, за допомогою яких вироблена ця продукція, в найбільш узагальненому вигляді фондовіддача характеризує рівень використання основних фондів (засобів). Фондовіддача визначається як відношення випуску продукції (валовою, товарною, чистою) до середньорічної вартості основних фондів:
EMBED Equation.3 (1.2.1)
де Фв – фондовіддача основних фондів;
О – фактичні обсяги продукції (робіт);
Бв – балансова вартість основних виробничих фондів.
Показник фондовіддачі застосовується при аналізі рівня використання основних фондів, плановому обґрунтуванні обсягів виробництва і приросту нових потужностей.
При обчисленні фондовіддачі слід враховувати наступне. По-перше, в чисельнику як обсяг випуску продукції може бути взята вартість товарної продукції в договірних цінах або виручка від об'єму продажу товарів (продукції, робіт, послуг, за мінусом податку на додану вартість, акцизів і аналогічних платежів). При цьому об'єм продукції повинен обчислюватися в порівняльних цінах. Для визначення об'єму продукції в порівнянних цінах треба об'єм продукції по звіту розділити на індекс інфляцію:
EMBED Equation.3 , (1.2.2)
де EMBED Equation.3 - об'єм продукції (або виручка від продажу продукції) в порівняльних цінах, грн.;
О - об'єм продукції (або виручка від продажу продукції) по звіту, грн;
Iц - індекс цін.
При цьому індекс ціни розраховується по формулі:
EMBED Equation.3 , (1.2.3)
де Пр - відсоток зростання цін в звітному періоді в порівнянні з попереднім періодом %.
По-друге, при визначенні фондовіддачі в знаменнику слід відображати середньорічну вартість промислово-виробничих засобів, але з врахуванням вартості основних засобів, взятих в оренду на основі договору по лізингу. У тих випадках, коли устаткування, взяте організацією в оренду на основі лізингу, враховане на забалансовому рахунку, необхідно скоректувати знаменник формули розрахунку фондовіддачі. Це пов'язано з тим, що з допомогою устаткування, взятого в оренду, виробляється певна кількість продукції, що знаходить віддзеркалення в об'ємі продукції. Вартість же устаткування не знаходить віддзеркалення у вартості промислово-виробничих. Тому доцільно до середньорічної вартості основних фондів додати середньорічну вартість орендних основних засобів. Підвищення фондовіддачі призводить за інших рівних умов до зниження суми амортизаційних відрахувань готовій продукції, що припадає на гривню, і відповідно сприяє підвищенню долі прибутку в ціні товару.
Хоча сам підхід до визначення фондовіддачі начебто не викликає сумнівів, можуть виникати проблеми, пов’язані з його практичною реалізацією. Зокрема, з вибором форми показника (вартісного або натурального) чи критеріїв виміру одиниці продукції (валова, товарна, реалізована або чиста).
Найбільш поширеним на сьогодні є вартісний метод виміру, оскільки він дає можливість порівнювати обсяги продукції, випущеної в різних галузях і в різні періоди часу. Крім того, він є найбільш простим і наочним. Але разом з тим зазначений метод має недоліки. Вони пов’язані із знеособленістю, а також із постійною зміною цін. Тому, нарівні з вартісним, було б доцільно застосовувати і натуральний метод виміру фондовіддачі. Але цей спосіб має обмежений характер. Він може застосовуватися тільки для вимірювання однородної продукції, до того ж при цьому не враховується якість товарів. Тому цей метод має допоміжний характер.
Показник реалізованої продукції не завжди бажано застосовувати для визначення фондовіддачі, тому що на нього більше впливають процеси реалізації і значно менше економічні умови виробництва продукції. Застосування показника чистої продукції (вміщує прибуток і зарплатню) має свої недоліки, оскільки не характеризує цілком виробленої основними фондами вартості. Найбільш повно вимогам обліку вартості продукції, виробленої протягом певних періодів часу на різних рівнях виробництва, відповідає показник валової продукції. На практиці можна застосовувати і показник товарної продукції, оскільки в більшості виробництв він незначно відрізняється від валової продукції. Хоча, якщо бути точним, цей показник недостатньо об'єктивно характеризує якість використання основних фондів за календарний період, оскільки в складі товарної продукції враховується та частина продукції, яка вироблена, але не закінчена в минулих періодах
1.3 Механізм впливу фондовіддачі основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства
Важливим показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача Фактична фондовіддача порівнюється в динаміці за декілька років, а якщо цей показник планується, то зіставляється з плановим значенням. Потім виявляються чинники, що викликали зміну цього показника, і виробляється розрахунок їх впливу.
Використання основних фондів визнається ефективним, якщо відносний приріст фізичного обсягу продукції чи прибутку перевищує відносний приріст вартості основних фондів за аналізований період.
Ріст фондовіддачі веде до відносної економії виробничих основних фондів і до збільшення обсягу продукції, що випускається. Розмір відносної економії ресурсів і частка приросту продукції в результаті росту фондовіддачі визначаються спеціальним розрахунком.
Так, відносна економія основних фондів визначається як різниця між величиною середньорічної вартості основних фондів звітного періоду і середньорічною вартістю основних фондів базового року (попереднього року), скоректованої на ріст обсягу виробництва продукції. Частка приросту продукції за рахунок росту фондовіддачі визначається по методу ланцюгових підстановок: приріст фондовіддачі за період, який аналізується, збільшується на середньорічну фактичну вартість основних виробничих фондів.
Підвищення фондовіддачі призводить за інших рівних умов до зниження суми амортизаційних відрахувань готовій продукції, що припадає на гривню, і відповідно сприяє підвищенню долі прибутку в ціні товару. Перевищення приросту випуску за рахунок фондовіддачі над долею приросту за рахунок збільшення ресурсів означає, що темп зростання випуску продукції вищий за темп зростання витрат ресурсів, що за інших рівних умов (незмінності показників використання інших видів ресурсів) приводить до збільшення рентабельності капіталу і продажів.
1.4 Заходи щодо підвищення рівня фондовіддачі основних виробничих фондів
В даний час на підприємствах велика увага приділяється проблемі збуту виробленої продукції. В умовах жорсткої конкуренції цінова ознака стає чи не найголовнішою при формуванні споживчого попиту. Проте постійно стримувати ціни і надавати покупцям знижки — шлях, який може довести підприємство до кризи, оскільки отримана виручка не покриватиме понесених витрат і зрештою підприємство стане стійке неплатоспроможним. Вихід бачиться один — в зниженні витрат. Багато керівників і фахівці підприємств вважають, що, постійно збільшуючи випуск продукції, за рахунок зниження умовно-постійних витрат можна понизити її собівартість. Проблема збільшення випуску продукції, як правило, вирішується за рахунок придбання нового устаткування (в кредит або лізинг) і лише в малій мірі за рахунок пошуку внутрішніх резервів. Безумовно, нове устаткування дозволить збільшити обсяги виробництва, проте очікуваний економічний ефект отримають в основному ті підприємства, в яких нарощування об'ємів викликане необхідністю задоволення підвищеного споживчого попиту на продукцію. Для інших підприємств придбання нового устаткування може привести до збільшення кредиторської заборгованості, додатковому вкладенню засобів в придбання основних і допоміжних сировини і матеріалів, збільшенню залишків готової продукції на складах, тобто до відвернення засобів із звороту.
Один з напрямів пошуку — наявність необхідних основних засобів і підвищення ефективності їх використання. Важливим показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача (Фв), тенденція до зниження якої намітилася зараз на багатьох підприємствах. Одним з головних шляхів підвищення фондовіддачі є технічне вдосконалення і модернізація устаткування. Важливим резервом зростання фондовіддачі є збільшення кількості і питомої ваги устаткування, що діє, у складі всього устаткування, що є на підприємствах, і підвищення інтенсивності його роботи. Показником інтенсивності використання устаткування є кількість продукції або виконуваної роботи в одиницю часу (година, зміна, доба) на одиницю устаткування. Інтенсивніше використання устаткування в одиницю часу досягається шляхом:
а) вдосконалення технології і забезпечення безперервно-потокового виробництва;
б) збільшення разового завантаження устаткування (наприклад, ваги злитка, що прокатується на блюмінгу);
в) збільшення швидкості обробки матеріалу (наприклад, швидкості різання металу);
г) ретельної підготовки і забезпечення відповідності якості сировини, напівфабрикатів і матеріалів вимогам технологічного процесу і якості продукції, що виготовляється;
д) забезпечення стійкої і рівномірної роботи по графіку, без простоїв, ривків і штурмівщини, на високому рівні продуктивності.
Підвищенню фондовіддачі, поза сумнівом, сприяють підвищення кваліфікації працівників, а також матеріальне і моральне заохочення працюючих за дбайливе і ефективне використання техніки. У вирішенні проблем ефективного використання виробничих потужностей і підвищення фондовіддачі важлива роль належить вдосконаленню ціноутворення. Одна з причин зниження фондовіддачі в промисловості полягає в тому, що ціни на нову техніку останнім часом зростали швидше, ніж їх корисний ефект. Це привело до зростання фондомісткості виробництва, робило економічно вигідним використання старої техніки. Тому однією з найважливіших передумов підвищення фондовіддачі у всіх галузях матеріального виробництва є зниження цін на одиницю корисного ефекту на нові вироби, особливо на машини і устаткування. Лише за цих умов будуть забезпечені необхідні умови зростання фондовіддачі в галузях, споживаючих нову техніку, Прискорене оновлення виробничого апарату на базі нової високопродуктивної техніки, інтенсивне використання основних фондів дозволяють корінним чином змінити несприятливу динаміку фондовіддачі, що склалася добитися її послідовного поліпшення.