Сітківка (retina) — внутрішня, найделікатніша і найважливіша щодо світлосприймання оболонка ока. Будова сітківки досить складна. Тут розміщуються три перші нейрони зорового аналізатора. Перший нейрон — специфічні рецептори світла. За їх форму вони дістали назву колбочок і паличок. Колбочки є «відповідальними» за центральний зір і сприйняття кольорів. Вони, в основному, розміщені у центрі сітківки. У самому центрі сітківки е так звана жовта пляма, де майже виключно компактно розміщені колбочки. Ця ділянка є місцем найкращого зорового сприйняття, вона визначає гостроту зору. Палички, навпаки, розміщені в основному по периферії сітківки. Вони «відповідають» за сутінковий і периферичний зір.
Другий і третій нейрони — це біполярні та гангліонарні клітини. На цьому рівні відбувається елементарний аналіз і синтез зорових імпульсів. Аксони гангліонарних клітин збираються і формують зоровий нерв (nervus opticus).
Місце виходу зорового нерва з ока називається диском зорового нерва (papilla n.optici). У цьому місці немає ні колбочок, ні паличок. Відповідно в полі зору є так звана сліпа пляма; предмети, зображення яких попадають на сосок зорового нерва, є для нас невидимими.
Через сосок зорового нерва в око входить гілка очної артерії — центральна артерія сітківки. Вона дихотомічне ділиться і кровопостачає сітківку. Через диск зорового нерва також виходить центральна вена сітківки.
Сітківка має 10 шарів. Зовнішній шар сітківки — пігментний епітелій — міцно зв'язаний з власне судинною оболонкою. Анатомічно сітківка прикріплюється до судинної оболонки і пігментного епітелію лише біля диска зорового нерва і в ділянці війкового тіла. На всьому іншому протязі сітківка зв'язана з власне судинною оболонкою тільки тиском склистого тіла та інтимним зв'язком з пігментним епітелієм. Такі особливості є передумовою важкого захворювання — відшарування сітківки.
