ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ТА ЕТИКО-ФІЛОСОФСЬКОЇ СПАДЩИНИ М.К. РЕРІХА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРЯ
Сучасне життя вимагає від лікаря, перш за все, високого рівня професійних знань. Але, разом з тим, як ніколи гостро стоїть питання і морально-етичних вимог до лікаря.
Виховання інтелігентної частини суспільства з вищою освітою ставить до організації учбового процесу вимоги підготовки всебічно освіченої людини з обов'язковим знанням мистецтва, культури рідного та інших народів, уміння спілкуватись з представниками різних національних культур, розуміти значення культурної спадщини людства. Саме тому вища медична освіта на Україні все ширше викладається в університетах. Ці вимоги підготовки сучасного фахівця, якому доведеться жити, працювати і творчо розкритись як особистість вже у третьому тисячолітті, викликали у Вінницькому державному медичному університеті потребу в курсі історії медицини ознайомити студентів всіх факультетів з життям, діяльністю і творчістю одного із геніїв людства Миколи Костянтиновича Реріха. В курсі історії медицини на першому курсі медичного і стоматологічного факультетів було виділене одне заняття, присвячене життю, діяльності, творчості М.К. Реріха. Воно було організоване колективом кафедри соціальної медицини і організації охорони здоров'я спільно з товариством М.К. Реріха. Творчість видатного російського художника Миколи Костянтиновича Реріха являє собою один із яскравих феноменів вітчизняної і світової культури. Протягом свого життя Реріх створив майже сім тисяч живописних полотен, кожне з яких є шедевром мистецтва. Він був не лише великим художником, але й великим вченим, мандрівником і відомим у багатьох країнах громадським діячем. М.К. Реріх випередив свій час. Він прагнув спрямувати свідомість людства до істини, що тільки в духовності - сила народу. М.К. Реріх ще за життя був визнаний багатьма талановитими і відомими митцями, політичними діячами, мав виставки в кращих картинних галереях світу. Хоча й більша частина його життя пройшла за кордоном, він весь час зберігав любов до рідної країни і надавав їй допомогу у скрутних умовах громадянської і другої світової війни. Залишаючись патріотом своєї вітчизни, М.К. Реріх передав любов до культури, історії рідного краю в картинах раннього періоду своєї творчості, в полотнах років Великої Вітчизняної війни та ін.
Особливе місце в його творчості займають картини, присвячені Індії, зроблені як під час Транс-Гімалайської експедиції, так і пізніше, коли він вже постійно жив у цій країні. Саме він зумів передати красу і неповторність гір Індії в багатогранній кольоровій гамі, що викликає емоційне запам'ятовування кожної картини. 
Кольорова гама, стиль, техніка виконання картин М.К. Реріха близька сучасним космогонічним уявленням про світ, сучасним знімкам поверхні Землі з космічних апаратів. Все це зрозуміле сучасній молоді -і таке уявлення про світ властиве людині майбутнього. Саме картини М.К. Реріха згадав перший космонавт Ю. Гагарін під час свого першого польоту у космос, про що навіть зробив запис у бортовому журналі: "…Неописуемая световая гамма! Как на полотнах Николая Рериха". Саме М.К. Реріх, ще задовго до польотів у космос писав, що людство -частина Всесвіту.
Великий митець Реріх осмислив і синтезував філософські основи різних релігій (християнство, буддизм та ін.), знання стародавньої індійської філософії та сучасних філософських течій, що знайшло відображення в художніх (картина "Матір Світу", та ін.) і філософських творах. Завдяки родині Реріхів світ отримав філософську систему Вчення Живої Етики, яка являє собою поєднання філософських питань еволюції людства, досягнень стародавньої думки Сходу та духовних і наукових придбань. В 1928 році М.К. Реріх заснував Гімалайський інститут наукових досліджень "Урусваті", що незабаром перетворився у міжнародний центр співробітництва різних країн. Велике значення має осмислення М.К. Реріхом культури, як духовної спадщини людства, необхідності збереження культурних цінностей для майбутніх поколінь. 
У тривожні роки напередодні другої світової війни Реріх виступив ініціатором руху за збереження культурних цінностей. Він запропонував країнам підписати Пакт Культури - про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам'яток. Гуманістична діяльність М.К. Реріха принесла йому міжнародне визнання і нині високо оцінена на Батьківщині.
Викладання історії медицини демонструє студентам зв'язок мистецтва, культури і медицини різних епох, зв'язок між філософією і медициною, значення етнографічних досліджень для розуміння основ медицини різних країн, особливо стародавніх цивілізацій. В давнину і сама медицина вважалась частиною мистецтва і філософії. Без розуміння цього неможливо бути сучасним лікарем, тому так співзвучні ідеї М.К. Реріха викладачам та студентам університету.
Студенти гарно сприйняли не тільки художню і філософську спадщину М.К. Реріха, але й із зацікавленням поставилися до великої суспільної діяльності митця з розвитку індійсько-російської дружби, що була високо оцінена як в Росії, так і в Індії. Система поглядів М.К. Реріха з багатьох напрямків близька до норм міжнародного права і була запропонована людству майже на півстоліття раніше, ніж "Декларація прав людини". Демократичні зміни в нашій країні вимагають розуміння і знання цих принципів.