Роль керівника як коуча
Менеджер повинен сприйматися як підтримка, а не як погроза. У цій фразі - парадокс, адже в руках менеджера традиційно знаходяться оплата праці, просування по службі, а також накладення стягнень. Використання цього арсеналу добре доти, доки ви вірите, що єдиний спосіб мотивації - це розсудливе застосування батога і пряника. Однак для того щоб коучинг діяв якнайкраще, відносини між коучем (coach) і його підшефними (coachee) повинні будуватися на основі партнерства, довіри, безпеки й мінімального тиску. Для регулювання оплати праці, підвищення в посаді і для покарання тут немає місця, якщо вони не можуть служити названим відносинам.
Для того щоб менеджер став коучем, він повинен мати якості співпереживання, прямоти й неупередженості, а також у більшості випадків і доброї волі, щоб застосувати принципово інший підхід до персоналу. Він також повинен обрати власний шлях, адже є кілька рольових моделей, за допомогою яких він може впливати, і йому навіть доведеться переборювати первісний опір частини персоналу, що не бажає відхилень від традиційного менеджменту. Такі співробітники можуть побоюватися додаткової персональної відповідальності як наслідку нового стилю менеджменту, обумовленого коучингом. Ці проблеми можна передбачити, і в основному вони легко усуваються в межах коучингу.
Варіанти використання комунікативних прийомів у процесі традиційних моделей менеджменту можна розмістити уздовж певної осі, де автократичний підхід виявиться у крайньому лівому положенні, а мінімальне втручання в роботу підлеглих на іншому (див. рис. 1).

Рис. 1. Застосування комунікативних прийомів
Диктат
Привабливість повчань чи диктату в тому, що, крім легкості та швидкості, він дозволяє диктатору відчути, що той контролює процес. Однак це не так.
Диктатор заплутує свій персонал, але працівники не виказують цього і не надають зворотного зв'язку босу.
У результаті люди демонструють корисність і слухняність у його присутності, але поводяться інакше, коли він повертається до них спиною, - з обуренням, у кращому випадку з низькою продуктивністю чи навіть саботують. Керівник же вважає, що контролює ситуацію, хоча насправді вводить в оману себе самого.
Є ще одна проблема в тій частині традиційного спектра менеджменту, що відповідає диктату, - проблема відгуку. Простіше кажучи, ми не дуже добре пам'ятаємо те, що нам сказано. Наведена таблиця часто використовується в навчальному процесі, але вона доречна в даному випадку і заслуговує на увагу.
Таблиця 1. Закріплення знань при навчанні

Переконання
В цьому випадку керівник нав'язує свою нову ідею і намагається переконати підлеглих в тому, наскільки вона значна. Досить добре знаючи справу, співробітники не сперечаються з ним, терпляче вислуховуючи його інструкції. Створюється видимість більшої, ніж у попередньому випадку, демократичності. Працівники, як і раніше, мають діяти виключно так, як хоче керівник. Суттєво нічого не змінюється.
Дискусії
Застосування дискусії дозволяє обговорювати альтернативні варіанти вирішення проблеми, але це вимагає багато часу і в результаті залишається певна невизначеність.
Самоухилення
Свідоме самоухилення дає підлеглим волю вибору. Однак це вносить ризик для обох сторін. Менеджер не обмежує підлеглого, що може призвести до його неефективних дій, оскільки підлеглий не обізнаний в деяких аспектах завдання. Така ситуація може мати місце в тому випадку, коли менеджери іноді з кращих намірів намагаються впливати на підлеглих з ціллю навчити їх брати на себе більшу відповідальність. Ця стратегія рідко д'одягає мети, оскільки підлеглий змушений нести відповідальність, хоча це не є його власним вибором.
Коучинг як метод комунікації
На відміну від методів комунікації, які застосовуються в традиційному менеджменті, коучинг застосовує притаманні тільки йому підходи у спілкуванні між керівником і підлеглим.
У відповідь на питання менеджера підлеглий усвідомлює всі аспекти завдання і необхідних дій. Ця ясність дозволяє йому бути впевненим у близькому успіху й у такий спосіб прийняти відповідальність за свої дії.
Слухаючи відповіді підлеглого на запитання, менеджер усвідомлює не тільки план дій, але й хід думок, що привів
до вибраного плану. Коуч набагато краще інформований, ніж у випадку інструктування підлеглого, і тому краще контролює справи. Як тільки діалог і взаємодія в коучингу стають незагрозливими, а підтримуючими, не буде змін у поведінці співробітників у випадку відсутності менеджера. Коучинг забезпечує менеджера реальним, а не ілюзорним контролем, а підлеглого - реальною, а не ілюзорною відповідальністю.
Розгляд стилів менеджменту вимагає остаточної відповіді на запитання: «Яка ж роль менеджера?»
Чимало менеджерів дуже часто поводяться занадто суворо, борючись за виконання роботи. За їхнім власним визнанням, вони не мають можливості виділити час для того, що вони, власне, й повинні робити, - довгострокового планування, системного бачення справ, аналізу альтернатив, конкуренції, нових продуктів тощо. Вони не можуть знайти час для розвитку своїх людей (персоналу). Вони посилають їх на курси підвищення кваліфікації й обманюють себе тим, що нібито у майбутньому займатимуться цим самі.
Як же менеджеру знайти час для тренінгу і навчання своїх підлеглих? Парадоксальна відповідь полягає в тому, що керівник - коуч, а персонал візьме на себе набагато більше відповідальності, звільняючи менеджера від необхідності бути суворим, і дозволить йому не тільки знайти час для персоналу, але й зосередитись на тих проблемах, які тільки він повинен вирішувати. Задача менеджера проста - організувати виконання роботи і розвивати свій персонал. Коучинг - це процес, що дає обидва ефекти.
Тому увагу треба приділити тим якостям, які мають бути притаманні менеджеру-коучу: терплячий і завзятий, незалежний і безсторонній, підтримуючий, зацікавлений, вміє слухати, сприйнятливий, обізнаний, має самоусвідомлення, уважний, володіє гарною пам'яттю.
До перелічених якостей досить часто додають ще й наступні: компетентність у технічних питаннях, знання, досвід, довіра, владність.