«Прометей”




“Прометей”
Загальні відомості про твір та його авторів.
К.Б.Стеценко народився 24 травня 1882 р. в селі Квітки на Канівщині. Його дитинство насичене багатьма враженнями. Змалку композитор жив серед простих людей, дуже любив народні пісні. Здобував освіту в Києві. Творчий шлях Стеценка дуже короткий (помер 1922 року). Музична спадщина не надто велика за кількістю, але роль його творчості просто неоціненна. Він зумів сказати своє вагоме слова в багатьох жанрах української музики – романсів, хорів, кантати, опери, особливо в обробці українських народних пісень.
Музичний жанр – хорова поема з супроводом.
Літературний текст
В літературному тексті твору розповідається про тяжкі муки Прометея, який висить розп’ятий на скелі за те, що він приніс людям вогонь і цим самим викликав гнів богів.
У цьому творі ця міфічна легенда асоціюється з міфічним революційним рухом. Борці за свободу звертаються до Прометея в своєму гнівному пориві. Їх теж “клюють за щирую ідею”, як Прометея, але не орли, а ті, що стоять за старими порядками. Гинуть борці долаючи всі перешкоди, які стоять на їхньому шляху, але на їх місце стають нові. І вони доносять до людей той вогонь повстання, ту іскру правди.
Тема твору: Зображення поневоленого, але не скореного народу, духу єдності, міцності протистояння.
Ідея твору: незважаючи на гноблення, показано, що народ не змирився з своїм становищем і прагне кращої долі.
Музично-виражальні засоби.
Жанр твору – кантата патріотичного змісту.
Форма твору – три частинна.
Характер мелодії.
Темп твору помірний, мелодія широка, протяжна, цим підкреслюється незламний дух борців. Перше, що настроює нас на твір, є акомпанемент ний вступ, його мужні, закличні інтонації.

Звучання вольових, величаво піднесених інтонацій підводить нас до основної теми твору.
Хор вступає на ріапо підкреслюючи тим самим важливість своєї міфічної розповіді.
Поступово рух мелодій прискорюється, звучання твору доходить до forte, не втрачаючи свого поступового плавного руху, тут беру верх окличні інтонації.
З початку другої частини кожна хорова партія бере на себе ініціативу, ніби перекликаючись між собою і зливаються у четвертому такті.

Далі мелодія повертається в свій попередній характер, поступово стихає і далі вже звучить притишено скорбні інтонації, які імітують загибель людей. Починаючи з 43 такту відбувається переклик в теноровій партії ніби показуючи, що все ж таки історична правда, міцність братської згоди мають можливість втрати в керівній боротьбі.

Метро ритмічні особливості
Найбільш характерний малюнок:

Витривалості нот, які вживаються:
Фактура твору – гомофонна.
Зміст музики чудового співпадає. Музика допомагає розкрити той великий художній ідейний зміст.
З самого початку це робить вступ в акомпанементі, ніби настроюючи нас на величавий тон. З початком вступу хорових партій музика ніби пливе, розповідаючи легенду і коли вже заходить мова про Прометея як “мужнього борця”, закличні вольові інтонації відтворюють образ незламного борця. З початком другої частини акомпанемент в своєму акцентованому ритмі відтворює гнівне звертання вже реальних борців до Прометея.
Музика в своєму звучанні підводить нас до самої вершини і в кінці цієї фрази звучання глухіє, звучать зловісні акорди відтворюючи образ хижих противників свободи.
Скорбні інтонації розповідають нам про загибель борців, ще треба, ще треба пройти довгий трудний шлях, наповнений гіркотою втрати і розчарувань. Акомпанемент допомагає нам розкрити зміст цих слів. Звучання хору вінці твору притишується, іде в дуже повільному темпі. Тут знову бере головну роль акомпанемент.
Якихось відхилень чи модуляцій у творі не спостерігається.
Тональність – мі-мінор мелодичний.
Вокально-хоровий аналіз.
Ти і вид хору: однорідний чоловічий, чотириголосний.
Діапазон всього хору:
Теситура.
Тенор. Відносно робочого діапазону, то він достатньо широкий. Охоплює весь діапазон цієї партії, але все ж таки переважає середня теситура.
Треба володіти неабиякими вокальними навичками, щоб заспівати цей твір.
Бас. В басовій партії теж використано весь їхній діапазон, але в цій партії переважає більш нижня теситура, що представляє собою особливу трудність для 2-х басів. Як і в 1-х тенорів, партія 2-х басів вимагає певних навичок.
В творі місць з надмірно важкими і надмірно легкими вокальними навантаженнями немає.
Звуковедення – legato, n0n legato.
Дихання – показове.
Диригентсько-виконавський аналіз
Розмір твору EMBED Equation.3 .
Диригент користується дводольною схемою.

Твір К.Г. Стеценка “Прометей” не має великих складностей, але певних елементів диригентської техніки він вимагає. До технічних труднощів належить зняття фраз і показ вступів як хору в цілому, так і окремих партій, показ динаміки. Велике значення мають жести диригента в розкритті ідейного змісту, художнього образу, тактування витриманих нот.
Спочатку показується вступ акомпанементу. В четвертому такті вступають всі хорові партії. Як і акомпанемент, так і хор вступає на другу вісімку другої долі.
Спочатку робиться жест на увагу, а потім – замах і вступає акомпонемент чи хор.
Виконується в кінці музичної фрази і в кінці твору
вступ зняття
Хор звучить на р, жести малі, але виразні і точні, поступово звучання твору підходить до f. Відповідно збільшуються жести. В восьмому такті знімається 1 фраза, в 12 – друга.

З початку другої частини вступають всі партії почергово. Ця фраза виводить нас до найвищої точки звучання. Жести тут широкі, розмашисті. Поступово хор стихає і в тоноровій партії появляються підголоски. Це необхідно показати.

Довгі ноти слід витримувати. Щоб звести звучання хору до мінімуму.
Темп твору – Moderato
Дикція – слова вимовляти чітко, виразно (протяжно із сумом).
Значення твору
“Прометей” – одна з кращих обробок К.Г. Стеценка. Твір глибокий за своєю тематикою. Він має велике значення для співаків – хористів (звуковедення legato і non ltgato; великий обсяг робочого діапазону; то плавний, то акцентований ритм; по фразове дихання; тримання довгих нот – розвиває гармонійний слух, виробляє чітку дикцію).
Для початкуючого диригента твір має велике навчально-виховне значення, припадає дводольну схему. За допомогою індивідуальних жестів рук диригент досягає тої емоційної виразності, здобуває навички подачі різних вступів та зняттів.
Від того, як диригент виконає твір, залежатиме як він дійде до слухача, яке враження на нього справить.