Шляхи вдосконалення техніки
читання школярів


Без високої культури читання, наголошував В.О. Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту. У цьому складному процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття, пам’ять, уява, слухові та звукові аналізатори. Дітям непросто поєднувати водночас зорове сприйняття букв і вимову звуків, слів, речень, усвідомлювати прочитане, визначати становлення до нього. Не володіючи технікою читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює зміст, швидко стомлюється. тому розвиток техніки цього вмяння та розуміння прочитаного - слів, словосполучень, речень - взаємопов’язані і мають здійснюватися одночасно .
На швидкість читання впливають багато факторів: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця, вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту (зміст легкий чи складний, цікавий - нецікавий), образ слова (шрифт, чіткість друкування), розвиток антиціпації - вміння передбачити наступні літери, слово). Вдосконаленню цього процесу сприяють стимуляція до швидкого читання, систематичний облік і регулювання швидкості. Якщо послідовно приділяти увагу цим факторам, то швидкість читання збільшується на 50-100%.
Якими ж прийомами можна розширювати обсяг поля зору, розвивати артикуляцію, відпрацьовувати постановку дихання, темп, розуміння словосполучення, оцінювати мовленнєвий розвиток учнів, щоб добитися максимальних показників?

Розвиток аналізаторів: здорового, мовного, слухового.
У ході читання відпрацьовувати інформацію допомагають три блоки. Перший - зоровий аналізатор (сприйняття тексту рухом очей), другий - мовний (інформація промовляється - артикулюється) і третій - слуховий (слухається мовленнєвий переказ сприййнятого). Важливу роль тут відіграє образ слова, оскільки воно пов’язане з певним змістом. Часто, бачачи слово при багаторазовому читанні, ми сприймаємо і букви, і його загальну форму, і слова у вигляді окремих образів та цілих частин фраз. Від ступеня розвитку зорового, мовленнєвого та слухового аналізаторів залежить і активнисть пізнавальної діяльності. Мовленнєвому розвитку учнів (особливо в перших класах) сприяють ігри, що є перехідним етапом до навчальної діяльності. Якщо ми хочемо навчити думати, треба навчити придумувати, слушно казав Д.Родарі. Пропонуємо ряд ігор для школярів.
Доберіть слово.
М е т а. Визначити рівень мовленнєвого розвитку і збагатити активний словник новими словами.
Пропонуємо дібрати до слів-предметів по 2-3-4 слова-ознаки або дії. Скажімо: весна - рання, затяжна, стрімка; книга-цікава, товста, старовинна, художня; ялинка - гарна, струнка, зелена; питання - складне, просте, риторичне.
Яке слово довше.
М е т а. Розвивати фонематичний слух; членувати слова на склади, звуки; визначати послідовність звуків. Рекомендуємо пари слів, напиелад: година чи хвилина, змія або черв’як, день чи ніч, зима або весна.
Створіть нове слово..
М е т а. Відпрацювати техніку читання (проговарювання) одно-, дво-, трискладових слів, наголос; збагатити словник; закріпити вимову голосних та приголосних (твердих і м’ягких) звуків.
Пропонуємо дітям слова з підручника, а до них завдання:
1. Прочитати слова одно-двоскладові, з наголосом на І або на ІІ складі; поясніть багатозначність або значення наведених слів: бак, рак, мак, лак, так, гак; дуб, зуб, чуб, куб; жук, сук, лук, бук; лити, пити, шити, жити, бити; сила, пила, шила, лила; чайка, майка, гайка, лайка, байка;
2. Замініть букву, що позначає голосний звук: бак, бік, бук, бик, бек; дім, дам, дим; лук, лик, лак; нас, ніс; булка, білка, балка.
3. Прочитайте слова, що різняться буквенним складом: обберуть - обдеруть; влетить - злетить; поповз - заповз.
Слова зі слова.
М е т а. Розвивати зоровий, слуховий та мовний аналізатори, відпрацьовувати звуко-буквенний аналіз.
Пропонуємо до слів з підручника (кіт, гастроном, тканини) завдання:
а) із букв поданих слів скласти нові: кіт - тік; гастроном - астроном, гном, трон, мат, том та ін.;
б) запишіть квазі-письмом слова, вказавши уже вивчені букви, що позначають голосні або приголосні (тверді, м’які) звуки.
Наприклад: нитка – -и – - а,
кит – к . т
- . т
астроном – а --- о – ом
– а – т – оном
в) прочитайте слова, де є збіг приголосних ППГ, ПППГ; з наголосом на ІІІ складі.
Розширення кута зору.
В процесі читання очі рухаються стрибкоподібно. Сприйняття тексту відбувається в мить зупинки очей. Хто читає добре, швидко – потребує менше зупинок, ніж той, хто читає повільно. Це пояснюється різною величиною кута зору. Вона визначається кількістю слів, сприйнятих читачем за час однієї фіксації: у гіршому випадку – 1–2, у кращому – 5–6 слів. Завдання вчителя – розширити зону ясного бачення, особливо периферичний (бічний) зір.
Для цього рекомендуємо вправи з числовими таблицями Шульте і Лезера із складовими пірамідами. Таблиця Шульте становить квадрат 20Х20 см, поділений на 25 частин, в кожну з яких вписано числа від 1 до 25 (див. табл 1). Таблиця Лезера – це прямокутник 20Х40 см, поділений на 50 частин, куди теж вписані числа від 1 до 50 (табл.2):

Суть вправи полягає в тому, щоб показати олівцем або якось інакше позначати про себе розташовані в таблиці числа з наростанням натурального ряду, не переміщуючи погляду за межі центральної клітки. Час опанування таблиць відповідно 25 сек (перша) і 50 сек (друга).
Цими вправами виробляються навички використання периферичного поля зору, а також концентрується увага школяра, формується випереджувальний логічний пошук, системність сприйняття.
Добру основу для міцної навички читання й розширення кута зору можна забезпечити використанням складових пірамідок (таблиць) на кожному занятті з навчання грамоти. Такі вправи цінні тим, що дають змогу учневі, фіксуючи погляд на середній лінії піраміди, розпізнавати (читати) склади, прямі і зворотні, розміщені по краях кожної сходинки, розширюючи таким чином кут зору, необхідний для швидкого читання.
Для роботи з класом учитель пропонує демонстраційні таблиці-піраміди, а кожному вихованцеві індивідуально – подібні схеми значно менших розмірів. Біля підніжжя першої –45 мм, ІІ – 50 мм, ІІІ – 55 мм.
Зосередивши погляд на вертикальній лінії, діти прочитують склади, сова згори до низу. На таблицях-пірамідках 1 і 2 можна зробити надрізи або кишеньки для заміни приголосних.
Для того, щоб учні краще усвідомлювали процес звуко-буквеного аналізу, структуру складів ПГ, ППГ, ПППГ, знаходили їх на перехресті горизонталі та вертикалі, пропонуємо такі таблиці:
1.
А Е І У И МА НА РЕ
М ___________________ МЕ НЕ РЕ
Н ___________________ МІ НІ РІ
Р ___________________ МУ НУ РУ
К ____________________ МИ НИ РИ і т.д.
2.
А Е І И О У БЛА
БЛ ___________________ БЛЕ
ТР ____________________ БЛІ
ГР ____________________ БЛИ
СК ____________________ БЛО
БЛУ і т.д.
А О У И І Е
СТР _____________________ СТРА
СКЛ _____________________ СТРО
СПР _____________________ СТРУ
СКР _____________________ СТРИ
СТРІ
СТРЕ і т.д.
Як і ці вправи, розширенню кута зору спмяє також читання:
згои до низу з фіксуванням погляду на вертикальній лінії, посередині колонки, наприклад:
(Слова добираємо з текстів підручника з наростаючою кількістю букв - знаків: 2, 3, 4, 5... або 3, 5, 7, 9 і записуємо їх пірамідкою);
– гнізд споріднених слів, записаних пірамідкою, з опорою на букву, що позначає голосний звук, на наголос у слові:
ЛІС
ЛІСИ
ЛІСОК
ЛІСНИК
ЛІСОЧОК
– слів за допомогою поділу на склади жестами – рі-ка, ма-ши-на, жов-те-ня-та.
– слів, різних за структурою:
ЗМІНАПЕРЕМІНА
МАНДРІВКА
ДРУГОКЛАСНИК
ПОЛІТІНФОРМАЦІЯ
Подолання регресій
В ході читання очі рухаються не зліва направо, а й навпаки, тобто регресивно. Завдяки цьому виправляється невдале попереднє сприйняття. Але ж так затримується процес, знижується швидкість читання. Як позбутися регресій? Аркушем цупкого паперу закриваємо прочитані рядки. це усуває можливість мимовільної регресії, прискорить читання, але, ясна річ, не розуміння тексту. Щоб, позбуваючись регресії, досягти й очікуваного розуміння, треба уважно вивчити зміст, вибрати невідомі чи важкі слова – як для усвідомлення, так і для прочитання (скажімо слова з багатьма приголосними). Перед читанням рекомендуємо вчителеві записати їх на дошці, розібрати разом з учнями, особливо приділивши увагу слабшим школярам. Чсим менше в тексті складних слів для дитини, тим краще рухається її погляд, рідше відволікаючись на несподівані перепони, тобто робить менше зупинок. Про це доцільно пам’ятати: перед кожним важким словом учень зупиняється, розглядає його, намагається прочитати (іноді кілька разів) . Внаслідок цього знижується темп, втрачається час, логічний зв’язок слів.
Після першого разу класовод може запропонувати прочитати цей текст або окремий смисловий блок вдруге з обліком часу. Розуміння змісту перевіряється контрольними запитаннями. Такі вправи проводяться 2–3 рази за урок. Після кожного підходу й фіксування часу варто робити паузу, щоб діти розслабились. При цьому вони виконують корисні вправи, наприклад, кругові рухи очима, головою, струшують руки, потягуються тощо.
Усунення негативних факторів.
Вілдомо, що багато учнів початкових класів не вміють під час читання регулювати своє дихання. частина з них ще погано артикулюють при вимовлянні окремих звуків, скажімо [л], [р], [к], [ш], [ч], та їх сполучень. Тут знадобляться скоромовки, такі, як Хто про Прокопа, хто про Прокопиху, хто про Прокопових дітей або Два дровосека, два дроворуба, два дровокола говорили про Ларю, лариона, Ларину маму. І ще: Возле горки на пригорке встали 33 Егорки. Раз Егорка (глибокий вдих через ніс і спокійний видих через рот), два Егорка і т.д. (лічба до 33).
Робота зі скоромовками важка, хоча й цікава. Але вона завжди корисна, оскільки в ході її активно тренуються органи мовлення. Проговорювати їх треба спочатку повільно, а далі швидше й швидше – однак щоб язик не заплітався, щоб вимова була чіткою і чистою, без “проковтування” звуків. Скоромовки налагоджують ритмічність дихання.
Крім того, правильній постановці дихання й розвитку артикуляції допомагають:
– вправи на тривалість видиху при звукові, наприклад, [ф], [ш], [с], [р];
– повторення складів (ма, мо, му,та, то, ту), читання смислового блока (2-3 речення), вірша (1-4) рядки на одному диханні;
– вимова окремих звуків [л], [р], [к], [ш], [ч] та складів ла, ру, ко, шу, чи спершу пошепки, а потім голосно з лічбою;
– вимова слів, де легко виділяються приголосні (тверді та м’ягкі), скажімо: ліс – лось, тон – тінь, кіл – кіль, віт – віть.
Слухові та зорові диктанти
Розвитку пильності зору та уважності, необхідних для швидкого читання, сприяють вправи типу:
– прочитайте речення і підкресліть спочатку слова, що позначають предмети, дії, ознаки: слова зі збігом приголосних та голосних: ПГ, ППГ, ПППГ, а також зорові та слухові диктанти.
– прочитайте речення, знайдіть і підкресліть букви, що позначають голосні, приголосні (тверді та м’ягкі), і ті, що не вимовляються, сполучення жа, ча, ща, жу, чу, щу, жи, чи,щи, з розділовими ь,ъ.
Зорові диктанти доцільно чергувати зі слуховими, оскільки між ними існує певний взаємозв’язок. Коли проводяться вправи для розвитку зорового сприйняття, одночасно вдосконалюються і слухові. Для цього добираємо речення або невеликі тексти з підручника. Проговорюємо чи записуємо на дошці і показуємо на короткий час без повтору. Це спонукає дітей зосередитися, прочитати уважно і швидко, а потім відтворити. Слухові і зорові диктанти рекомендуємо проводити 1 – 2 рази на 10 днів. Обсяг речень (текстів) збільшуємо поступово, а час експозиції (показу) або читання обмежуємо. Тексти пропонуємо приблизно такі:
1 клас. Тане сніг. Іде дощ. Небо похмуре. Коля захворів. Поле опустіло.
2 клас. Читай книгу. Митя йшов зі школи. Зеленіють сади і поля. Наша сім’я живе дружно. Був теплий весняний день. Насунула важка хмара.
3-4 класи. Москва – столиця нашої Батьківщини. Школярі поливають саджанці. Делегати з’їхалися на з’їзд. Треба бути чесним і правдивим. Зірки сяють на вежах Кремля. Влітку наша сім’я мешкала на Дніпрі.
Розвиток антиципації
У ході читання чітко сприймається текст, що перебуває у зоні ясного бачення. Завдяки периферичному зору частково помічається і текст навколо цієї зони. У процесі читання периферичний зір забігає наперед, нібито готуючи сприйняття для ясного бачення. Помітивши, спіймавши поглядом контури слова, на основі смислу вже сприйнятої частини тексту, читець може здогадуватися, яке слово буде далі і прередбачати його. Оце передбачення і називається антиципацією. Розвивати її можна і слід вже з 1 класу. Бажано практикувати читання тексту, де спочатку даються слова з пропущеними окремими буквами, потім - речення з пропущеними словами. Наприклад, Ма...а, Па...а, пар...а, ст...л, сні..г; Діти читають..., мороз скував..., Зозуля лунко ... . Учні зіставляють записаний на дошці текст з друкованим у підручнику. Самі складають твори - мініатюри за малюнком з подальшим написанням і прочитанням його.
Облік та коригування швидкості читання.
Систематичний облік (контроль) і коригування швидкості цього вміння, проведення конкурсів на кращого читця, заучування напам’ять віршів, правильна організація позакласного читання – фактори, що позитивно впливають на вироблення техніки. Облік та коригування швидкості читання можна вести зп допомогою екрана.
При перевірці техніки читання у 2 – 4 класах кожному школяреві виставляється на аркуші – “екрані” кількість прочитаних слів за хвилину, у 1 класі – фішками. Рекомендуємо перевіряти темп читання на початку вересня, в кінці жовтня, ук грудні, січні (після канікул) та у травні. Це дає можливість класоводові простежити за вдосконаленням навички у кожного вихованця.
При контролі позакласного читання вказуємо на екрані кількість прочитаних школярами сторінок на тиждень (у 1 класі бажана норма – 30с., 3-му – 60с., у 4-у – 80 – 90с.).
У шестиліток за І півріччя темп читання не перевіряється, контролюється тільки спосіб: складами, словами, складами-словами. У ІІ півріччі перевіряється й швидкість.
У 2 – 3 класах перевірку проводять за програмовими вимогами. Техніка читання контролюється на новому тексті, а виразність перевіряється на вже відомому.
На уроках читання учні мають опанувати прийоми різноманітних видів цього уміння: беззвучне (з гальмуванням внутрішнього проговорювання), вголос, пошепки, комбіноване, під лічбу, під удари метронома; застосовують суцільне й вибіркове читання добре відомого тексту, з’ясовують важкі, невідомі слова; наскрізне – для уважного прочитання всього матеріалу; аналітичне – для критичного розбору; партитурне – для критичного розбору; партитурне – швидке, динамічне. відприацюванню цих прийомів сприяють ігри, запропоновані класоводом на заняттях.
1. “Поза – розслабитися”. При слові поза діти настроюються, зайнявши правильне положення для інтенсивного читання; при слові розслабитися – відводять очі вбік, знімаючи напруження м’язів. відпочинок – 10 – 20 сек.
2. “Засічка – кидок” При слові кидок всі починають читати для фіксування часу; коли пролунає засічка – школярі зупиняються, помічаючи останнє засвоєне слово. Відводять погляд. Відпочинок 10 – 20 сек.
3. “Буксир”. Спочатку веде учитель, беручи на буксир весь клас. Потім сильніший учень – слабших товаришів. Тривалість 2 – 3 хв. – повторювати 3 – 4 рази за урок.
4. “Блискавка”. Вправи спрямовані на прискорення сприйняття тексту. Школярі читають різні тексти у звичайному для себе темпі. При слові блискавка вмикається метроном найвищої швидкості. Діти квапляться дочитати. після вимикання метронома переказують опановане.
5. “Віконце”. Класовод використовує фразоскоп, рядоскоп, (прямокутник 10Х20 см. з прорізом на рядок чи абзац). Діти читають однакові тексти на час. Далі переказують зміст або відповідають на контрольні запитання.
6. “Розсипані склади”. З поданих складів утворюються слова.
7. “Луна”. Один школяр 9сильніший) веде, а другий, як луна, повторює читання першого.
8. “Ігрові команди”. Систематичне читання на час (3 – 5 хв.) кожній команді різними способами почергово: вголос, про себе, пошепки, з внутрішнім проговорюванням, що сприяє не лише запам’ятовуванню тексту, але й уточненню та диференціюванню сприйняття.
На кожному такому уроці не лише беруть участь і розвиваються слухові, зорові та мовні аналізатори, а й формуються уміння та навички правильного, свідомого, виразного читання.
1. Уміння правильно читати.
– Спершу довідайтесь, хто автор твору і як називається книжка чи оповідання;
– перегляньте побіжно текст, ілюстрації до нього і приблизно визначте, про що читатимете;
– при читанні будьте уважними до кожного слова, речення; опанувавши рядок до кінця, не повертайтесь якщо збагнули зміст;
– після кожного абзацу робіть паузу;
– намагайтеся зрозуміти, про що читаєте;
– запам’ятайте героїв, послідовність подій;
– спробуйте оцінити вчинки, стан персонажів. Які почуття і думки вони викликають у вас? Що б ви сказали про них товаришам?
2. Уміння читати виразно.
– Перечитайте, визначте про що йдеться;
– подумайте, що найголовніше в кожній частині тексту;
– складіть за картинкою або запитанням розповідне, окличне речення;
– прочитайте одне і те ж речення з різною інтонацією;
– прочитайте речення однієї форми з різними відтінками;
– визначте, які думки і почуття треба повідомити слухачам;
– доберіть речення (питальні, розповідні, окличні) для складання оповідання;
– визначте своє ставлення до того, про що читатимете, щоб висловити настрій, почуття;
– уявіть собі, які з уривків ви б перечитали;
– визначте темп, тон кожного уривка. Позначте темпи: П– повільно, Ш – швидко, Н – нормально;
– перевірте себе, чи правильно ви читали. Прочитайте вголос текст, прислухайтесь, як це звучить;
Послідовність роботи над виразністю:
– послухайте, де робить паузи вчитель (де І, ІІ паущза тощо);
– прочитайте мовчки текст і підготуйтеся до читання вголос;
– читайте по черзі, дотримуючись усіх пауз.
3. Уміння відповідати на запитання.
– Уважно перечитайте текст;
– позначте місця, що знадобляться для відповідей на запитання;
– знайдіть усі відповіді на запитання, позначивши їх у тексті;
– проконтролюйте себе.
4. Як скласти план тексту.
– Прочитайте всю розповідь, звертаючи увагу на те, як вона побудована;
– про що говориться на початку?
– які події описані далі, чим закінчується зміст?
– поділіть текст на смислові частини, з’ясуйте, чим вони розрізняються;
– визначте головну думку твору чи уривку;
– перечитайте кожну частину. Скажіть своїми словами, про що йдеться в певній частині;
– доберіть до неї заголовок;
– запишіть свій заголовок до кожної частини;
– перевірте себе за підручником, чи відбиває заголовок зміст.
5. Як коротко переказати прочитане.
– Перечитайте текст, виділяючи в ньому основний зміст і запам’ятовуючи його послідовність;
– виділіть основні смислові частини тексту;
– складіть план і запишіть його;
– перечитайте весь текст, зазираючи до книжки;
– перекажіть своїми словами так, щоб на кожний пункт плану була відповідь з трьох речень.
6. Уміння відтворювати прочитане (словесне малювання).
– Перечитайте розповідь;
– визначте тему картинки та її назву;
– встановіть, які особи, предмети, події будуть зображені і як;
– знайдіть слова, що допоможуть намалювати картинку точно і образно;
– уявіть її;
– перевірте текст, перегляньте й намалюйте словесну картинку.
7. Уміння працювати з науково-пізнавальним текстом.
– Прочитайте заголовок. Визначте тему;
– прочитайте весь текст, встановіть його абзаци;
– знайдіть зовнішній опис подій, фактів;
– визначте, якими прихованими ознаками наділено педмет чт факт;
– встановіть причини, факти, події, дії;
– дайте їм оцінку;
– поміркуйте, для чого автор розповів про такі події чи факти.