Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.Умисне пошкодження ліній зв’язку
1. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації —
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. ТІ самі дії, якщо вони вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб або організованою групою, або заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи Інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб,—
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
1. Об’єктом злочину є встановлений порядок використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, який забезпечує дотримання конституційних прав людини і громадянина і законних інтересів юридичних осіб.
2. З об’єктивної сторони злочин полягає у суспільне небезпечних діях — незаконному використанні вказаних технічних засобів.
Спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації — це технічні засоби, устаткування, апаратура, прилади, пристрої, препарати та інши вироби, спеціально створені, розроблені, модернізовані, занрограмовані або пристосовані для виконання завдань з негласного отримання інформації під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.
До таких засобів належать спеціальні технічні засоби для негласного: а) отримання та реєстрації аудіоінформації; б) візуального спостереження та документування; в) прослуховування телефонних переговорів; г) перехоплення та реєстрації інформації з технічних каналів зв’язку; д) контролю поштових повідомлень і відправлень; е) обстеження предметів і документів; є) проникнення у приміщення, транспортні засоби, інші об’єкти та їх обстеження; ж) контролю за переміщенням транспортних засобів та інших об’єктів; з) отримання (зміни, знищення) інформації з технічних засобів її зберігання, обробки та передачі. Спірні питання щодо належності предмета до спеціальних технічних засобів вирішуються експертним шляхом.
Вироблені кустарним способом технічні засоби негласного отримання інформації не є спеціальними, і їх використання з метою негласного отримання інформації не може бути кваліфіковане за ст. 359. За певних обставин такі дії можуть кваліфікуватися за ст. ст. 111, 114, 231.
Під використанням спеціальних технічних засобів розуміється застосування їх, залежно від конкретного виду, за прямим призначенням. Використання спеціальних технічних засобів в Україні дозволяється тільки відповідним оперативним підрозділам на підставах і за умов, визначених законом. У будь-якому іншому випадку їх використання е незаконним.
Незаконна діяльність, пов’язана з розробленням, виготовленням і реалізацією спеціальних технічних засобів, за відповідних підстав кваліфікується за ч. 1 ст. 202.
3. Суб’єкт злочину загальний. Вчинення його службовою особою кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 359 і 364 (365, 423, 424).
4. З суб’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Ставлення винного до істотної шкоди охоронюваним законом правам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб може бути необережним.
5. Кваліфікованими видами злочину є незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, вчинене: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) організованою групою; 4) таке, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
Про поняття повторність злочинів, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, вчинення злочину організованою групою див. коментар, відповідно, до ст. ст. 32 і 28. Істотною шкодою у ст. 359 слід вважати шкоду, яка полягає, наприклад, у порушенні конституційних прав людини на недоторканність житла чи іншого володіння особи, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, на заборону втручання в особисте і сімейне життя людини, на свободу думки і слова, світогляду і віросповідання, на приватну власність або у порушенні інших прав людини і громадянина, у заподіянні значної матеріальної шкоди юридичній чи фізичній особі тощо.
6. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, поєднане з порушенням таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, кваліфікується за ч. 2 ст. 163, а за наявності кваліфікуючих обставин, передбачених ч. 2 ст. 359,— за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 163 і ч. 2 ст. 359.
Конституція України (розділ II).
Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність від 18 лютого 1992 р. (ст.ст.5,6.8,9).
Інструкція про умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умова) з розроблення, виготовлення і реалізації спеціальних технічних засобів (у т. ч. іноземного виробництва) для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації та контроль за їх дотриманням. Затверджена наказом Ліцензійної палати України і Служби безпеки України № 30/76 від 7 квітня 1999 р. /п. п. 2.2, 3.1).
Умисне пошкодження ліній зв’язку
Умисне пошкодження кабельної, радіорелейної, повітряної лінії зв’язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу, якщо воно спричинило тимчасове припинення зв’язку,—
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.
1. Об’єкт злочину — встановлений порядок забезпечення інформаційного обміну за допомогою засобів електричного зв’язку.
2. Предметом злочину є: 1) лінії зв’язку (кабельні, радіорелейні, повітряні, проводового мовлення); 2) споруди та обладнання, які входять до складу ліній зв’язку.
Споруди зв’язку — це будівлі, вежі, антени, проміжні та кінцеві пристрої ліній зв’язку та інші пристрої, що використовуються для організації електричного зв’язку (підземні і наземні регенераційні (підсилювальні) пункти, радіорелейні станції, колодязі телефонної каналізації тощо). Під обладнанням зв’язку слід розуміти технічні засоби, які використовуються для організації зв’язку, забезпечують його надійне функціонування. Це, наприклад, кабельні ящики та шафи, розподільчі коробки і шафи. Сукупність засобів і споруд зв’язку, поєднані в єдиному технологічному процесі для забезпечення інформаційного обміну, становлять мережу зв’язку.
Предметом злочину визнається також морський телеграфний кабель.
Електричний зв’язок — це передача, випромінювання або прийом знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або будь-яких повідомлень по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах. Видом електрозв’язку є телеграфія, при якій інформація, що передається, призначена для запису під час прийому у вигляді графічного документа. Передана інформація може бути в деяких випадках представлена в іншому вигляді або може бути записана для наступного використання.
Умисне руйнування або пошкодження Засобів зв’язку на транспорті за наявності підстав кваліфікуються за ст. 277.
3. Об’єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння — пошкодження ліній зв’язку, відповідних споруд чи обладнання; 2) наслідки у вигляді тимчасового припинення зв’язку; 3) причинний зв’язок між діянням та наслідками.
Пошкодження ліній зв’язку, споруд чи обладнання, які входять до їх складу, — це приведення зазначених носіїв інформації на певний час у непридатний за їх цільовим призначенням стан. Способи пошкодження інфраструктури зв’язку на його кваліфікацію за ст. 360 не впливають. Це може бути, наприклад, обривання проводів, накидання на них сторонніх предметів, руйнування стояків повітряних ліній зв’язку та проводового мовлення, облаштування в охоронних зонах кабельних ліній зв’язку стоків кислот, розчинів солей та лугів.
На трасах кабельних (підземних, підводних) і повітряних ліній зв’язку та проводового мовлення і навколо випромінюючих споруд електрозв’язку встановлюються охоронні зони. У межах цих зон без письмової згоди підприємств, у віданні яких перебувають лінії зв’язку, а також без присутності їх представника забороняється, зокрема: виконувати різного виду будівельні, монтажні, вибухові і земляні роботи; проводити сільськогосподарські земляні роботи на глибині більш як 0,3 метра; проводити геологознімальні, геодезичні та інші роботи, дов’язані з бурінням свердловин, розробкою шурфів і взяттям проб ґрунту; саджати дерева, розташовувати польові стани, утримувати худобу, складати матеріали, корми, добрива, розпалювати вогнища, влаштовувати стрільбища; облаштовувати проїзди та стоянки автотранспорту, тракторів та інших механізмів; провозити великогабаритні вантажі під проводами ліній зв’язку та про-водового мовлення; розміщувати причали для стоянки суден, барж та плавучих кранів, проводити навантажувально-розвантажувальні, днопоглиблювальні і землечерпальні роботи, опускати якорі, проходити з випущеними якорями, ланцюгами, лотами, волоками і тралами, виділяти рибопромислові ділянки, добувати рибу або інших водних тварин та рослин придонними знаряддями вилову, влаштовувати водопої, колоти та заготовляти лід.
Умисне вчинення вказаних заборонених дій, внаслідок чого було пошкоджено лінію зв’язку, відповідну споруду чи обладнання, що спричинило тимчасове припинення зв’язку, слід кваліфікувати
За ст. 360.
Злочин вважається закінченим з моменту спричинення тимчасового припинення зв’язку. Порушення правил охорони ліній і споруд зв’язку, яке не викликало такого наслідку, тягне адміністративну відповідальність (ст. 147 КАП).
Тимчасове припинення зв’язку означає неможливість протягом певного періоду використовувати лінії і засоби зв’язку за їх цільовим призначенням, тобто для передачі, випромінювання або прийому знаків, сигналів, інших повідомлень. Тривалість припинення зв’язку, не впливаючи на кваліфікацію, може бути врахована при призначенні покарання.
4. Суб’єкт злочину загальний.
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.
Якщо тимчасове припинення зв’язку стало наслідком викрадення кабельних ліній зв’язку або їх обладнання, дії винного потрібно кваліфікувати за ст. 188. Якщо лінії зв’язку, обладнання та устаткування належать до об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, їх пошкодження, вчинене з метою ослаблення, держави, має кваліфікуватися за ст. 113.
Необережне пошкодження ліній зв’язку, їх обладнання чи устаткування, вчинене внаслідок порушення правил охорони ліній і споруд зв’язку, утворює склад злочину, передбаченого ст. 196, за умови спричинення тяжких тілесних ушкоджень або загибелі людей. В інших випадках пошкодження ліній, обладнання та споруд зв’язку, вчинене з необережності, розглядається як адміністративний проступок (ст. 147 КАП).