5.5. Участь України в світовому господарстві

Розвиток економіки колишнього СРСР передбачав максимальну інтегра­цію господарств союзних республік у загальносоюзному народногосподар­ському комплексі, формування якого завершилося в 60 —80-х роках. Регулю­валися структура та рівні економічного розвитку союзних республік та еконо­мічних регіонів. Планування і управління економікою були централізовані, лімітувався розподіл між союзними республіками, економічними регіонами і галузями фінансових, трудових, матеріально-технічних та інших ресурсів.

Економічний потенціал України у складі народногосподарського комплек­су СРСР характеризують дані таблиці, % до загальносоюзних показників:

Показник	1970			1980			1990			1991
Площа	2,7			2,7			2,7			2,7
Населення	19,5			18,96			18			17,9
Національний доход				16,7			16,8			16,6
Прибуток в цілому по народному	-			16			17,8			18,6
господарству
Грошові доходи населення				17,6			16,8			16,6
Платні послуги населенню				17,9			18			19,3
Частка України у валовому суспільному продукті СРСР	18,8			18,7			18,6			16,6
Промисловість	17,6			17,4			18,72			17,2
Сільське господарство	21,7			21,3			21,9			20,9
Будівництво	14,69			14,6			14,26			10
Транспорт	16,9			16,5			16,6			15,2
Торгівля і сфера послуг	17			17,4			17,42			14,9
Виробництво продукції на душу населення порівняно з СРСР
Промисловість	90,3			91,35			103			95
Будівництво	75,4			76,6			78			50
Сільське господарство	111,32			111,8			123,1			117
Транспорт	86,7			86,6			91			75
Торгівля і сфера послуг	87,2			91,4			95			100
Частка України в загально­союзних капіталовкладеннях				14,2			13,1			——————— ——— — '
446Показник		1970			1980			1990			1991
Частка України в промисловому виробництві СРСР		17,6			17,4			17,6			17,2
В тому числі
Електроенергетика		15,9			15,6			14,7			15,5
Паливна промисловість		19,6			15,5			14/1			15,4
Хімічна промисловість		15,5			16,1			16			14,9
Машинобудування		17,6			18			17,7			18,7
Деревообробна промисловість		9,9			10,6			12,1			10
Промисловість будівельних матеріалів		20,2			16,9			16,3			15,2
Легка промисловість		19,4			13,8			14,2			13,1
Харчова промисловість		21,8			20,5			21,9			20,9
Частка України у загальносоюзному виробництві
Електроенергія		18,8			18,24			17,27
Видобуток нафти		4			1,24			0,93
Видобуток вугілля		33,2			27,51			23,44
Чавун		35,7			43,45			40,81
Сталь		54,2			36,28			34,16
Видобуток залізної руди		57			51,22			34,16
Металорізальні верстати					25,12			23,6
Мінеральні добрива		20,8			16,53			15,14
Трактори		32,2			24,5			21,5
Газ		30,5			13			3,5
Сірчана кислота		18,4			19,6			15,7
Автомобілі		12,6			9,4			17,7
Тканини		5,2			9,2			9,5
Телевізори		29,6			33,2			35,8
Холодильники		11,6			11,8			13,9
Цемент		18,1			17,3			16,6
Взуття		21,6			24,1			23,3
Частка сільськогосподарського виробництва України У загальносоюзному		23,7			22,3			21,9
447Показник			1970			1980			1990			1991
Загальна площа сільськогосподарських угідь			15,2			15,4			15,6
В тому числі культури
Зернові			13,1			13			13,3
Технічні			27,4			27			26
Картопля і овочі			25,5			25			25,9
Кормові			16			15,9			156
Площа зрошених земель			8,5			11,8			12,5
Площа осушених земель			15,4			20,6			20,5
Валовий збір сільськогосподарських культур
Зернові			21,7			21,6			23,4
Цукровий буряк			63,9			60,2			54,2
Соняшник			46,5			48,7			41,1
Картопля			25,3			19,6			26,2
Овочі			29,9			26,3			24,8
Урожайність сільськогосподарських культур порівняно з середньосоюзною Зернові			165,4			166			175			З'
В тому числі
Пшениця яра			158			131			258
Пшениця озима			129			99,6			131
Цукровий буряк			127			125			110			.І
Соняшник Картопля			125 105			129 80			115 107			і:
Поголів'я худоби
Великої рогатої			20,5			22,2			21,3
В тому числі
Корови			21,2			21,4			20,4
Свині			25,5			27,6			25,2
Вівці та кози			6,2			6,1			6,2			[

448За галузевою структурою господарство України спеціалізувалося на природо-, фопдо-, еперго-, матеріало- і трудомістких галузях промисловості. Воно було розбалапсовапим, а всі його галузі економічно і технологічно не були пов'язані між собою. Економіка України створювалась і функціону­вала як невід'ємна складова частина народногосподарського комплексу колишнього СРСР, в інтересах усіх його союзних республік па основі єдиного плану. Частина підприємств працювала, використовуючи привізні паливно-енергетичні ресурси, сировину, матеріали, комплектуючі, деталі. Так, Тернопіль­ський бавовняний комбінат переробляв бавовну, яка надходила з Киргизії та Узбекистану. За оцінками економістів, 70 — 80 % загальної кількості про­мислових виробництв не мали на території України замкнених технологіч­них циклів. Вони не могли існувати без виробничої кооперації з великою кількістю підприємств колишнього СРСР, які до того ж були основними ' споживачами виробленої продукції. Понад 70 % усіх сільськогосподарських 'машин, створених свого часу спеціалізованими проектними організаціями Запоріжжя, випускалися в Росії, Білорусії, Казахстані та республіках При­балтики. Привізними товарами забезпечувався і споживчий ринок України.

В Україні не розвивалися такі енергоємні галузі промисловості, як елек­тронна, електротехнічна, комп'ютерна, точне машинобудування. Сировинні ре­сурси працювали па загальносоюзні потреби, що призвело до їхнього виснаження.

Територіальна структура виробничих комплексів (Донбас, Придніпро­в'я, Прикарпаття, Поділля, Полісся) не забезпечувала їхньої інтегрованості до загальнореспубліканського поділу праці, спеціалізацію па певних видах продукції, ефективне використання наявного виробничого потенціалу.

Маючи розвинені промисловість, сільське господарство, транспорт, Украї-'І не могла задовольнити свої виробничі потреби. Функціональна структу-

•а господарства не забезпечувала безперервного зростання життєвого рівня населення, екологічну чистоту, раціональне використання ресурсів, стабіль­не економічне зростання, високу ефективність виробництва. Структура україн-1 ського господарства не створила можливостей для його інтегрування до світових економічних структур, а рівень життя населення значно відставав лд стандартів розвинених країн.

Розвиваючись одпобоко, господарство України було зорієнтоване па

иробпицтво засобів виробництва. У 1987р. їхня частка становила 72,2 % і

більшилася порівняно з 1940 р. на 10 %.  Негативні зміни відбувалися

/акож у структурі предметів споживання. Так, протягом 1970—1987 рр.

•зиробпицтво продукції харчової та борошпомельпо-круп'ялої промисловості зменшилося в цій структурі з 52,4 до 46,3 %, тоді як виробництво продукції

••алузей важкої промисловості зросло з 22,4 до 29,5 %.

Роблячи вагомий внесок в економіку колишнього СРСР, Україна брала /часть у зовнішньоекономічних відносинах. В останні роки існування СРСР ї частка становила 20 % загальносоюзних експортних поставок, які йшли в 123 країни світу. Суб'єктами міжнародних господарських зв'язків були понад 1400 українських підприємств. Частка експорту України у колишпьо-

15о-4оІ 449му загальносоюзному щодо окремих видів продукції була такою, %: екска­ватори — 62, сільськогосподарські машини — 74, скло — 100, цемент — 75, залізна руда — 98, марганцева руда — 100, чавун — 75, листовий прокат — 56, сортовий прокат — 60, труби — 75, металургійне обладнання — 43, ковальсько-пресове обладнання — 74, велосипеди — 40, телевізори — 25.

Найтісніші економічні зв'язки Україна підтримувала з країнами Східної Європи, зокрема з Угорщиною і Польщею. У структурі вивозу в ці країни переважала продукція галузей важкої індустрії, електроенергія, природний газ, кокс, руда, сірка, чорні метали, устаткування для гірничодобувної та металургійної промисловості, екскаватори, бульдозери, телевізори, трансфор­матори, сільськогосподарські машини.

З загальносоюзної "кочегарки" Україна була перетворена на "кочегар­ку" РЕВ. У 1988 р. вона поставила країнам РЕВ 43,7 млрд кВт/год електро­енергії, тобто 15 %, а па споживання своєму населенню — всього 8 %.

З країн Східної Європи Україна імпортувала машини і устаткування, верстати, комплектне промислове устаткування для хімічної, меблевої та харчо­вої промисловості, прилади, продукцію хімічної промисловості, рухомий заліз­ничний склад, судна, автомобілі, побутові електроприлади, медикаменти тощо.

Україна брала участь в економічному співробітництві з економічно роз­виненими країнами. Більше 20 країн (Австрія, Нідерланди, Італія, Норвегія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Швейцарія, Швеція, США, Канада, Вели­кобританія, Японія) одержували з України промислову продукцію і про­мислову сировину: залізну і марганцеву руду, кокс, прокат чорних металів, графіт, скло, металургійне та гірничошахтне устаткування, штучні алмази, алмазний інструмент, а також цукор, олію, льоноволокно тощо. Зокрема, у Великобританію з України надходили прокат чорних металів, чавун, фе­росплави, металообробні верстати, бензол, цукор, льоноволокно, хміль. В Україну Великобританія поставляла різні машини, промислове устаткуван­ня, хімічні продукти, вовняні тканини тощо. У ФРН Україна експортувала феросплави, чорні метали, автонавантажувачі, віконне скло, олію тощо. З ФРН імпортувалися різні машини і промислове у статку вашія, прокат чор­них металів, хімічна продукція. Українські машинобудівники виготовили для США унікальний трансформатор на 560 тис. кВт, для Фінляндії — комплект устаткування для атомної електростанції.

Україна вивозила свої товари більш як у 50 країн світу, що розвива* ються. У структурі експорту головне місце посідали машини і промислове устаткування. Машини, устаткування, прилади для африканських, азіатських і латиноамериканських країн виготовлялися з урахуванням їхньої роботи в умовах тропічного клімату.

Експортна продукція України за цінами світового ринку оцінювалась»: у ЗО млрд крб. Проте зазначені прибутки осідали далеко за її межами. Така форма економічних відносин — звичайнісінький колоніальний грабунош України з боку центру. Про це свідчила структура експортних поставок. У 1989 р., наприклад, па сировину, матеріали і товари народного споживання припадало 72, на машини і устаткування — 22 % експорту продукції.

У зовнішньоекономічних відносинах Україна мала пасивне сальдо. Справа у тому, що продукція України належала до початкової та середньої стадій обробки, тому й оцінювалася дешево. Готова продукція оцінюється за вищими ціпами.

Отже, участь України в народногосподарському комплексі СРСР, як і в світогоснодарських зв'язках в цілому, свідчила про її колоніальне становище. Наслідком жорстокої експлуатації української економіки стало її виснаження, уповільнення темнів розвитку, що переросло в глибоку кризу.