ВСТУП

Завдання курсу «Безпека життєдіяльності» (БЖД) полягає у чіткому розумінні небезпечних і шкідливих чинників у ситуаціях, що виникають як у середовищі проживання людини, так і у середовищі навчання і праці.

БЖД — це ступінь захисту людини від надзвичайної небезпеки, де під терміном «небезпека» мається на увазі вплив на людину факторів, які можуть викликати відхилення стану її здоров'я від нормального. Природа цих факторів може бути пов'язана як з причинами природного або соціально-економічного характеру (екологічними катастрофами, низьким економічним рівнем життя та ін.), так і з причинами техногенного характеру (з рівнем забруднення навколишнього середовища як наслідком виробничої діяльності людини, аваріями, катастрофами на підприємстві, транспорті, війнами та ін.).

Зміни, що відбуваються в нашій країні сьогодні: приватні підприємства, приватизація, кооперація, ринкові відносини, інфляція і т.д., здатні загострити проблеми безпеки життєдіяльності людини. Так, зараз скорочуються наукові дослідження з проблем безпеки, зменшується чисельність інспекторів, скорочується служба охорони праці. Надзвичайні ситуації в Україні виникають у 5-8 разів частіше, ніж в інших промислове розвинутих країнах світу, в результаті чого щорічно гине понад 1% населення (більше 50 тисяч осіб). Майже третина аварій і нещасних випадків на виробництві пов 'язана з незадовільними знаннями людей порядку дій у надзвичайних ситуаціях. Це — наслідок серйозних недоліків у навчанні як на виробництві, так і в освітніх закладах. Вивчення предмету БЖД стане важливим кроком у розширенні світогляду майбутніх фахівців про безпеку людини та її захист у процесі виробничої і побутової діяльності, в умовах надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу.

Процес навчання складається з теоретичних і практичних занять, що проходять відповідно до законодавства України та інших діючих нормативних документів.

Предмет грунтується на знаннях психології, фізіології людини, екології, охорони праці та цивільної оборони.

Викладання дисципліни має на меті:

  вивчення структури, змісту і взаємозв'язку життєдіяльності людини із середовищем  праці й проживання;

— визначення чинників, причин І параметрів, що сприяють виникненню надзвичайних ситуацій,

— визначення принципів І способів захисту людей в умовах повсякденного життя, а також в умовах надзвичайних ситуацій,

— прищеплення практичних навичок щодо захисту життєдіяльності від шкідливого І небезпечного впливу параметрів середовища мешкання та вражаючих факторів осередків ураження у надзвичайних ситуаціях

КУРС БЖД ПОКЛИКАНИЙ НАВЧИТИ:

   Усвідомлювати, що в центрі уваги повинна бути людина як головна цінність суспільства

   Розкривати закономірність життєдіяльності людини в системі «людина — техніка — середовище мешкання»

   Виявляти джерела забруднення, небезпечні та шкідливі фактори навколишнього середовища, що впливають на життєдіяльність

   Створювати безпечні i нешкідливі умови життєдіяльності

   Прогнозувати виникнення i приймати кваліфіковані рішення в умовах надзвичайних ситуацій з ліквідації негативних наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, застосування зброї масового ураження

Автор буде вдячний за зауваження І пропозиції щодо поліпшення викладеного матеріалу посібника

І. НЕБЕЗПЕЧНІ ТА ШКІДЛИВІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА МЕШКАННЯ ЛЮДИНИ

1.1. СЕРЕДОВИЩЕ МЕШКАННЯ ЛЮДИНИ.

ПРИНЦИПИ ТА СПОСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

З розвитком людської цивілізації та науково-технічного прогресу проблеми відносин між природою та суспільством постійно загострюються Різке збільшення за останнє сторіччя обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва, розвиток транспорту, енергетики, хімізації, зростання урбанізації негативно впливають на природне середовище Тому серед негативних наслідків науково-технічного прогресу дедалі більшого розмаху набуває забруднення атмосферного повітря, водоймищ, деградація ґрунтового покриву, знищення запасів природних ресурсів, порушення стабільності екологічних систем та багато інших цілком очевидною стала необхідність активної боротьби з цими явищами, бо вони загрожують життю людей надзвичайно важливою проблемою сьогодення з цієї точки зору є насування екологічної кризи, а за нею й екологічної катастрофи. Наприкінці XX століття людство вже реально усвідомило можливість закінчення свого існування на Землі.

В останні роки все більше накопичується екологічних проблем, що мають глобальний характер. Це, зокрема, проблеми

    зменшення запасів корисних копалин,

    зменшення джерел енергії,

   забруднення навколишнього середовища,

    демографічне зростання населення,

    урбанізація міст,

    заборона війн та випробувань ядерної зброї.

За даними різних експертів, якщо не буде вжито невідкладних заходів, екологічна криза вже настане у найближчі 20—25 років. Розглянемо деякі з наведених вище проблем.

Швидко проходить демографічне зростання населення (початок нашої ери — 220 млн. чол., 1900 рік — 1,6 млрд. чол., 1941 р. — 4,5 млрд. чол., 1950 р. — 2,5 млрд. чол., 1987 р. — 5 млрд. чол., 1996 р. — 5,6 млрд. чол.)." Це означає, що до наявних фондів споживання треба додати принаймні стільки ж продовольства, житла, лікарень, товарів повсякденного попиту, за допомогою яких можна забезпечити життя цього населення.

Урбанізація міст. Уже до кінця тисячоліття близько 3 млрд. людей, або половина жителів планети, буде проживати у містах (в Україні 52 млн. чол., і 35 млн. проживає в містах). Це неминуче призведе до зростання промислового виробництва та енергоспоживання, що, у свою чергу, викличе ще більше забруднення навколишнього середовища, а відтак погіршення здоров'я людей.

Заборона війн, випробувань ядерної зброї — одне з найболючіших питань людства. 300 учених із 30 країн світу, які вивчали і моделювали можливі наслідки ядерної війни, дійшли висновку, що близько 2 млрд. людей згорять у ядерному полум'ї, розпорошаться або перетворяться на пару, загинуть від пожеж, радіоактивних опадів, повної відсутності медичної допомоги. Дим і попіл від палаючих міст, лісів, полів, нафтосховищ утворять суцільну завісу в повітрі навколо планети. Настане «ядерна ніч», яка триватиме декілька місяців. Температура знизиться на 20 градусів за Цельсієм. Буде знищено озоновий шар. Усе живе загине, тобто «ядерна зима» перетворить Землю на пустелю. Навіть одного відсотка існуючого ядерного арсеналу буде достатньо, щоб знищити не тільки людей, а й флору і фауну на Землі.

Військовий конфлікт на території Кувейту та прилеглих територіях (1991 р.) та війна їм У Чечні наочно показали, наскільки воєнні дії негативно впливають на навколишнє  середовище. Так, у результаті горіння 500 нафтових свердловин у Кувейті, що тривало протягом кількох місяців, відбулося значне теплове забруднення атмосфери (86 млн. кВт цілодобово), забруднення сажею від палаючої нафти (1200 т   цілодобово), вуглекислим газом (1,9 млн. т).  Нафтою було вкрито 1554 кв. км поверхні моря, а цілодобово її згорало 7,3 млн. літрів. Унаслідок воєнних дій у  Чечні виникали масові інфекційні захворювання людей, що призвело до чисельних жертв серед мирного населення.

Людство несе моральну відповідальність за збереження планети перед нащадками. З 60-х років серйозну увагу охороні довкілля почала приділяти ООН. Було прийнято резолюції «Економічний розвиток і охорона природи» (1962), «Про організаційні і фінансові основи міжнародного співробітництва в галузі охорони природи» (1972), «Про історичну відповідальність держав за збереження природи Землі для нинішніх і майбутніх поколінь» (1981), створено спеціальний заклад (ЮНЕП) з охорони навколишнього середовища..

Нині 88% приросту населення припадає на країни, що розвиваються. У розвинутих країнах він не перевищує 1%. В Україні з 1992 р. смертність вселення почала випереджувати народжуваність, тобто перед загрозою опинився генофонд нації.

Конференція ООН (1972) встановила Всесвітній день охорони навколишнього середовища — 5 червня, який відзначається з метою привернути увагу світової громадськості до проблем охорони довкілля.

1994 року в нашій країні було розроблено Державну програму охорони природного середовища і раціонального використання природних ресурсів України, реалізується міжнародна програма «Людина і біосфера». На наших теренах діє всесвітня організація «Гринпіс».

Крім державних і міжнародних органів, за охорону довкілля, збереження нашої планети виступають масові громадські організації, серед яких у нашій країні:

    Партія зелених України (ПЗУ);

   Українське товариство охорони природи;

   Українська екологічна асоціація Зелений світ;

   екологічна секція Товариства Лева.

На останній конференції ПЗУ було схвалено проект Морального кодексу захисника природи, який містить такі основні положення:

1. Природа, біосфера — наш спільний дім, у якому слід дотримуватися чистоти і порядку, який треба оберігати від руйнування, пожеж і війн.

2. Дисципліна виконання виробничих планів — це водночас дисципліна виконання завдань охорони природи.

3. Зберігати прекрасне у природі — значить уникати всього, що порушує закон цілісності, що травмує, деформує, калічить природні об'єкти.

4. У ставленні людини до рослин і тварин повинно панувати милосердя розумних і сильних.

5. Користуючись природними багатствами, слід дбати про те, щоб вони залишалися джерелом добробуту для інших людей.

6. Не можна проходити байдуже повз руйнування та пошкодження природних об'єктів, знищення, калічення живих організмів. Обов'язок кожної чесної людини — зупинити порушника і браконьєра.

7. Кожен, хто вболіває за справу охорони природи, повинен підвищувати свою екологічну грамотність, набувати вміння правильно вирішувати конкретні природоохоронні завдання.

 8. У справі захисту природи ефективними є дії як однієї людини, так і колективні.

І нашу країну не оминули негативні екологічні процеси. Так, у результаті розвитку лише водного господарства втрачено (затоплено, пересушено) близько 2 відсотків території країни, знищення лісів перевищує 4 млн. га за рік. Значну проблему становить забруднення повітря, води, земель, продуктів харчування. І цей процес постійно інтенсифікується.

Попри високу сейсмічність та несприятливість геологічних умов, сьогодні в Україні експлуатується 5 атомних електростанцій. Близько 80 відсотків території України непридатні для будівництва атомних електростанцій (АЕС) і для захоронення радіоактивних відходів. Щорічно працюючі енергоблоки АЕС виробляють 3 млн. м3 радіаційних відходів.

Доповнює забруднення атмосфери й автотранспорт, шкідливі викиди якого в сумарному валовому еквіваленті становлять 40 відсотків. У таких містах, як Київ, Одеса, Львів, Сімферополь, Миколаїв, Вінниця, Полтава, Ялта, їх вміст у загальному забрудненні перевищує 50—70 відсотків, Унаслідок забруднення довкілля спостерігається зниження імунітету в населення, що, в свою чергу, призвело до збільшення захворювань верхніх дихальних шляхів, онкологічних, алергійних захворювань, перевтоми і т. ін.

Забруднення навколишнього середовища робить менш придатними до використання в їжу природні харчові продукти. Доводиться здійснювати їх ретельне очищення. Молоко, наприклад, обробляється за допомогою (сорбента), який має властивість поглинати багато домішок — радіонуклідів, пестицидів, важких металів.

У центрі сучасних проблем безпеки життєдіяльності — людина: її діяльність зумовлює екологічну кризу і як наслідок — людина разом з іншими живими організмами стає жертвою цієї кризи. Як свідчить статистика, 80% випадків виникнення надзвичайних ситуацій пов'язано з діяльністю людини. Отже, людина одночасно є причиною і наслідком екологічної кризи. Патологічні процеси у природі зумовлюють патологічні процеси і в організмі людини. Ось чому вивчення курсу БЖДє необхідним для того, щоб кожен фахівець своєї галузі чітко усвідомлював: його практична діяльність і поведінка у природному середовищі тісно пов'язані з регулюванням відносин людини і природи.

У зв'язку з цим можна виділити ряд найважливіших проблем життєдіяльності, які постійно перебувають у центрі уваги людства для збереження умов життя і праці:

1. Підтримання параметрів середовища життя в необхідних для життєдіяльності межах. Ця проблема пов'язана з тим, що трудова діяльність людей з року в рік активізується, ускладнюється, вводяться новітні технології. Виникає проблема технологічної безпеки суспільства,оскільки на даному етапі розвитку існує очевидна невідповідність якості технологічних процесів рівню культури того чи іншого суспільства.

Це означає, що збільшується навантаження на всі структурні частини навколишнього середовища, стає очевидним небезпека виснаження природних ресурсів, незворотні забруднення і зміна середовища, життя, тобто створюються реальні умови для виникнення екологічних катастроф.

2. Забезпечення населення усіма видами енергоресурсів (електроенергією, газом, нафтопродуктами, кам'яним вугіллям, водою і т. ін.). Енергетична криза, що має нині місце у багатьох країнах, суттєво впливає на життєдіяльність людей.

3. Забезпечення населення усіма параметрами штучного середовища життя. Гострою проблемою для багатьох людей у різних країнах є недостатня кількість житла, комунального транспорту, суспільних закладів, спортивних комплексів, медичних закладів та інших елементів системи життєзабезпечення.

4. Продукти харчування є фізіологічною основою життєдіяльності. Із збільшенням чисельності населення ця проблема стає особливо гострою. Якщо людство не розробить нового складу продуктів харчування і своєчасно не адаптується до них, може виникнути надзвичайна ситуація глобального масштабу.

5. Наявність і раціональне використання в інтересах життєдіяльності питної (прісної) води. Тут йдеться про охорону прісної води від забруднення, що може призвести до непридатності її використання для потреб населення. Звідси випливає важливість очищення води, боротьба з промисловим і побутовим забрудненням, виснаженням водойм.

6. Ліквідація, переробка або використання відходів виробництва. Особливо небезпечними є відходи атомних, хімічних, біологічних виробництв, кількість яких щорічно зростає.

Таким чином, основні проблеми життєдіяльності людини зводяться до комплексу заходів щодо захисту, раціонального використання природних ресурсів і відновлення живої (рослинний і тваринний світ) і неживої (ґрунт, вода, атмосфера, надра, клімат та ін.) природи.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ І СПОСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

До категорії основних принципів забезпечення життєдіяльності відносяться:

1. Безперервне забезпечення фізіологічних процесів організму людини, що залежить від таких факторів: повітря; питна вода; продукти харчування; тепло; світло; предмети споживання (оселя, одяг, взуття та ін.).

2. Принципи взаємозв'язку і взаємозалежності з навколишнім середовищем (див. рис. 1). Життєдіяльність забезпечується такими факторами навколишнього середовища, як параметри споживань енергоресурси, корисні копалини, продукти харчування, елемент штучного середовища та ін.

З іншого боку, життєдіяльність впливає на середовище життя: змінює (регулює) параметри споживання, виснажує енергоресурси, корисні копалини, видозмінює клімат, рослинний і тваринний світ, забруднює навколишнє середовище.

Унаслідок того, що науково-технічний прогрес ще не досяг такого розвитку, щоб усі технологічні процеси були безпечними, безвідходним і безаварійними, вірогідність виникнення техногенних і технологічних кризів не виключається.

3. Принцип раціональної організації праці за ціллю, часом, місцем і нормами. Грамотна організація праці включає управління, принциг організації, цілі і завдання, засоби праці, виробничу діяльність і результа праці.

Порушення норм праці, технологічних процесів, моральне і фізичне зношення засобів виробництва, як правило, призводять до аварій.

4. Принцип матеріального заохочення при організації життєдіяльності, що безпосередньо пов'язаний з продуктивністю праці, яка визначається:

— людським фактором (способом матеріального заохочення);

— працездатністю виробничого персоналу;

— ступенем підготовленості до праці (професійним, фізіологічним, психологічним).

Певний вплив на продуктивність праці мають також індивідуальні особливості працівників, їхні фізіологічні і психологічні можливості, параметри навколишнього середовища, технічні та організаційні умови.

Порушення уваги, послідовності виконання технологічних операцій, норм і вимог до технічної документації, низький рівень професійної підготовки також можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій

5. Принцип захисту здоров'я, меж і умов життєдіяльності. Для реалізації цього принципу людство створило спеціальні інститути медичного забезпечення, оборони, екологічного захисту, моралі та ін Окремі інститути як структурні частини життєдіяльності можуть створюватись для захисту людей і народного господарства в особливи) (надзвичайних) ситуаціях. До них можна віднести: цивільну оборону міністерство з надзвичайних ситуацій, комісії з питань техногенне екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, штаби цивільної оборони.

6. Принцип ліквідації негативних наслідків життєдіяльності.

При розгляді вищеназваних принципів були зазначені випадки, прі яких життєдіяльність окремих груп людей і населення Землі в цілом супроводжується надзвичайними ситуаціями техногенного, екологічного промислового, стихійного та воєнного характеру.

Навколишнє середовищеповинна мати професійно придатні структури для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.