2

2. Небезпечні ситуації мирного часу і безпека населення

2.1. ХАРАКТЕРИСТИКА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ПРИРОДНОГО І ТЕХНОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯ ТА ЇХ НАСЛІДКИ

У світі постійно виникають надзвичайні ситуації (НС), пов'язані з природними катаклізмами, аваріями і катастрофами. Ці явища простежуються й у нашій країні. Виникнення надзвичайних ситуацій, як правило, призводить до загрози життю людей, нанесенню великих матеріальних збитків і т. ін. За даними Міністерства з надзвичайних ситуацій (МНС), за 1997 рік в Україні виникло 1902 надзвичайні ситуації, внаслідок яких загинуло 750 і постраждало 2820 осіб. За масштабами виникло:

• НС загальнодержавного масштабу — 95;

• НС місцевого масштабу — 622;

• НС регіонального масштабу — 314;

• НС об'єктового масштабу — 87.

Залежно від причин виникнення, фізичної сутності та впливу на навколишнє середовище надзвичайні ситуації бувають природного і техногенного походження.

До надзвичайних ситуацій природного походження відносяться всі йди стихійних лих. Стихійне лихо — це явище природи, яке створює катастрофічну обстановку, порушує нормальну діяльність населення, псує будівлі, споруди, загрожує життю і призводить до загибелі людей, призводить до знищення матеріальних і культурних цінностей. Стихійне лихо має дуже тяжкі наслідки внаслідок його раптового виникнення. Воно наносить значні збитки народному господарству і часто призводить до загибелі людей.

За даними ООН, загальна сума економічних збитків від стихійного лиха на Земній кулі щорічно становить понад 60 млрд. доларів США. Стихійні лиха спостерігаються в Україні. Вони можуть охоплювати територію цілих регіонів. За данними МНС, за 1997 рік у нашій державі виникло 253 надзвичайні ситуації природного походження.

Розрізняють такі види стихійного лиха: метеорологічні катастрофи, топологічні катастрофи, тектонічні катастрофи.

Метеорологічні катастрофи — бурі, урагани, тайфуни, смерчі, морози,засухи.

Ураган, буря, смерч — надзвичайно швидке і сильне, частково катастрофічне переміщення повітря, яке викликає загибель людей, тварин, знищення морських і річкових суден, руйнування будинків, споруд, а інколи і населених пунктів. Шторми викликають сильне хвилювання моря.

Швидкість вітру під час урагану сягає 120 — 210 км/год, і більше, при штормі — 80 —100 км/год. Смерч — це вихор, який перевищує інколи швидкість звуку. Розрідження повітря, яке виникло всередині смерчу, настільки велике, що може виривати з корінням дерева, зривати дахи, звалювати дерев'яні будинки, а інколи повністю їх руйнувати. У таких випадках рятуватися краще за все у підвалах, канавах, траншеях, сховищах і укриттях цивільної оборони.

20 — 29 березня 1997 року майже на дві доби залишились без електроенергії 120 населених пунктів Рівненщини, Сильний шквалистий вітер, який пронісся над територією області, повалив майже 150 низьковольтних мереж, порвав лініії електропередач. На щастя, обійшлося без жертв, але енергогосподарству області завдано збитків на 350 тисяч гривень.

Багато лиха наробив ураган, що пронісся 23 червня 1997року над територією Волинської області. За даними комісії з надзвичайних ситуацій Кабінету Міністрів України, внаслідок урагану з швидкістю вітру понад 50 м/сек, постраждало 20 районів і 5 міст. На жаль, не обійшлося без жертв: 9 осіб загинуло, 92 — госпіталізовано. Пошкоджено 3500 житлових будинків. Загальні збитки становили 64 млн. грн. Матеріальні збитки — понад 20 мли. гривень. Для ліквідації наслідків урагану були залучені сили цивільної оборони, військові частини і підрозділи ! Збройних сил України, інші формування.

Топологічні катастрофи — повені, селі, снігові лавини та ін.

Повінь — це затоплення значної частини суші внаслідок підняття води вище звичайного рівня. Причинами цього стихійного лиха є зливи, інтенсивне танення снігу, виникнення заторів льоду. Повінь може бути також наслідком верхових «нагонів» води з боку моря. При загрозі повені здійснюються попереджувальні заходи, які дають можливість зменшити збитки і створити умови для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зонах затоплення. Своєчасно інформується населення про стихійне лихо і правила поведінки, підсилюються спостереження за підняттям води, перевіряється стан дамб, гребель, мостів, усуваються виявлені недоліки, готуються сили і засоби у разі проведення рятувальних робіт. Для зменшення збитків у небезпечних районах інколи проводять евакуацію населення, вивозять матеріальні цінності, а також інвалідів і людей похилого віку. У першу чергу це стосується дитячих закладів та лікарень. Людей і матеріальні цінності евакуюють звичайно, автотранспортом, тварин переганяють. У крайніх випадках для вивозу використовуються катери, баржі, човни, шлюпки та інші засоби. Для тих, кого евакуйовують, існують такі основні правила: перед тим, як залишити будинок (квартиру), необхідно перенести на верхні поверхи та інші незатоплювані місця все те, що може зіпсуватися, обов'язково вимкнути світло і газ. Зі собою треба взяти найнеобхідніші речі, документи, запас харчових продуктів, води, медикаментів і прибути на місце збору.

Причиною повеней найчастіше бувають зливи. Так, наприклад, у липні-серпні 1993 року у північно-західних областях України повені, які були викликані проливними дощами, завдали великих збитків. Тільки на Рівненщині загинуло 4 людей, зруйновано 10 мостів, пошкоджено 440 будинків і понад 30 км шляхів, під водою опинилося 300 тис. га території України. Загальна сума збитків перевищувала 80 млн. доларів США.

1997 року внаслідок повені постраждали ряд населених пунктів Самбірського, Старосамбірського, Дрогобицького, Мостиського районів та м. Борислав Львівської області. У Республіці Польща унаслідок виникнення повені у 16 воєводствах був запроваджений надзвичайний стан. Повністю залило водою 30 міст та сотні сіл. Були й жертви. Десятки тисяч людей втратили майно, зруйновано тисячі будинків. Пошкоджено лінії зв 'язку, електромережі та автошляхи, знищено врожай на сотнях тисяч гектарів. Евакуйовано понад 20 тисяч чоловік, завдано великих матеріальних збитків, які становили десятки мільйонів доларів.

Сель — раптово сформований у руслах гірських річок тимчасовий потік води з великою кількістю піску, каміння та інших твердих матеріалів. Причинами його виникнення є інтенсивні зливи, швидке танення снігу або льоду. Сель характеризується великою масою і швидкістю пересування —до 3-5 м/сек. Руйнує будівлі, шляхи, гідротехнічні та інші споруди, знищує сади, призводить до загибелі людей і тварин.

Снігові лавини — це сходження з гірських вершин снігових мас, що виникають внаслідок перевантаження схилу після великого випадання снігу, під час відлиги, внаслідок формування в нижчих частинах снігової площі горизонту розрихлення. Лавини загрожують об'єктам, які розташовані на шляху руху лавин.

Тектонічні катастрофи: землетруси, моретруси, виверження вулканів і т. п.

Історія знає трагічні землетруси, які завдали великого лиха. Землетрус — один з найстрашніших видів стихійного лиха, який супроводжується людськими жертвами. В європейських країнах для виміру інтенсивності землетрусів використовується 12-бальна шкала. Умовно землетруси за цією шкалою поділяються на:

• слабкі — 1-3 бали;

• помірні — 4 бали;

• достатньо сильні — 5 балів;

• дуже сильні — 7 балів;

• руйнуючі — 8 балів;

• спустошуючі — 9 балів;

• знищуючі — 10 балів;

• катастрофічні — 11 балів;

• дуже катастрофічні — 12 балів.

Інтенсивність землетрусу — це міра величини стану ґрунту. Визначається вона ступенем зруйнувань будинків, споруд, характером зміни земної поверхні. Підземні поштовхи, удари і коливання поверхні землі, звичайно, охоплюють великі території. При сильних землетрусах порушується цілісність ґрунту, руйнуються будинки і споруди (мости, шляхи), виходять з ладу комунально-енергетичні мережі (водопровід, каналізація, газ, електрика, опалення). На Земній кулі щороку виникає понад 100 землетрусів, які призводять до різних руйнувань і загибелі людей. Виникають землетруси несподівано, і хоча головний поштовх продовжується кілька секунд, його наслідки є трагічними. Землетруси бувають тектонічні, вулканічні, обвальні та інші. Моретруси і землетруси можуть виникати також внаслідок падіння метеоритів або зіткнення нашої планети з іншими космічними тілами.

Найчастіше бувають тектонічні землетруси. Особливістю цього стихійного лиха є те, що руйнуються будівлі і споруди, виникають гірські обвали, лавини, інколи запруджуються річки. Так, наприклад, 6 жовтня 1948 року о 1 год. 12 хе. землетрус в Ашгабаді (Туркменія) силою до 10 балів призвів до загибелі 100 тисяч людей (із 130 тис. жителів, які проживали в Ашгабаді). Уціліло лише 7 будинків.

1956 року у Ташкенті, 1984-го в містах Бухарі і Тамзі (Узбекистан) землетруси спричинили величезні руйнування. 7 грудня 1988 року у Вірменії стався землетрус силою до 10 балів: із 985 населених пунктів було повністю зруйновано 58, значно було пошкоджено 173; із 36 сільських районів було пошкоджено 17. Наслідки землетрусу були такі:

— загинуло — 25 тис. чоловік;

— поранено — 550 тис. чоловік;

— зруйновано житла — 8 млн. кв. метрів;

— залишились без житла — 514 тис. чоловік;

— вийшли з ладу 50 автоматичних телефонних станцій і система оповіщения Цивільної оборони;

— порушено зв'язок з 121 відділенням зв'язку;

— перестали функціонувати 170 промислових підприємств;

— вийшло з ладу 102 км каналізаційних мереж;

— зруйновано 28% торговельних підприємств;

— повністю зруйновано 245 медичних закладів.

У Карпатському регіоні за період з 1901-го по 1977 роки було 27 землетрусів, з них — кілька значних. Львівська область розташована у сейсмоактивному районі Карпат. У південній частині можливі землетруси силою до 6 балів, у північній —до 5 балів.

Гідрометеорологічні явища, які відносяться до стихійних лих для міста Львова і Львівської області:

— шквальний вітер зі швидкістю 30 м/сек. і більше;

— заметіль 15 м/сек, протягом 12 год. і більше;

— сніг за кількістю опадів до 200 мм за 12 год. і менше;

— дощ, сніг з дощем у селенебезпечних районах до 30 мм і більше за 12 год. і менше;

— град діаметром 20 мм;

— мороз, температура до -35° С і нижче;

— спека, температура до +35° С і вище;

— туман, видимість до 100 м і менше протягом 13 год. і більше;

— гололід — 20 мм;

— налипання мокрого снігу при діаметрі 35 мм;

— високі рівні води на ріках;

— селі — сходження сніжних лавин (Сколівський, Самбірський і Турківський райони).

Стихійне лихо поділяють на дві категорії.

До першої категорії відносяться землетруси, урагани, повені, пожежі, епідемії і т. п., які охоплюють територію, що перевищує адміністративні межі області, і ті, котрі завдали господарству великих матеріальних збитків. Для ліквідації наслідків стихійного лиха необхідно використовувати загони Цивільної оборони, підрозділи Збройних сил, невоєнізовані формування Цивільної оборони, спеціалізовані відомчі формування.

До другої категорії відноситься стихійне лихо, дія якого охоплює територію в адміністративних межах області і завдає народному господарству матеріальних збитків. Для ліквідації наслідків достатньо формувань Цивільної оборони і спеціалізованих відомчих формувань.

До надзвичайних ситуацій техногенного походження відносяться аварії та катастрофи.

Аварії — вихід з ладу технічних споруд, промислових об'єктів, технологічних установок, вибухи, зіткнення поїздів, кораблів, отруєння і т. ін. Аварії, які призвели до значних людських жертв, називають катастрофами. Це, зокрема, катастрофа на Чорнобильській атомній електростанціі 26 квітня 1986 р. Унаслідок цієї катастрофи гострою променевою хворобою захворіло 237 осіб, котрі перебували в зоні станції.

Аварії (катастрофи) поділяють на дві категорії.

До першої категорії відносяться аварії, які призвели до повної або часткової зупинки виробництва з великими матеріальними збитками і загибеллю людей, аварії з можливим викидом у навколишнє середовище радіоактивних або сильнодіючих отруйних речовин, розповсюдженням цих речовин за межі території промислового підприємства і виникненням загрози для здоров'я і життя людей. Для ліквідації наслідків аварії необхідно використовувати військо Цивільної оборони, підрозділи армії України, Національної гвардії, формування Цивільної оборони, спеціалізовані відомчі формування.

До другої категорії відносяться аварії, внаслідок яких сталися руйнування або пошкодження окремих виробничих споруд з можливою загибеллю виробничого персоналу, викидом сильнодіючих отруйних речовин і розповсюдженням цих речовин у межах території промислового підприємства. Для ліквідації наслідків аварій другої категорії достатньо сил формувань Цивільної оборони, спеціальних відомчих формувань, які є на місцях.

Час від часу виникають різні надзвичайні ситуації як техногенного, так і природного походження, які відносяться до чинників, що дестабілізують внутрішню безпеку нашої держави. І найголовнішим у зниженні цього дестабілізуючого впливу є захист населення від їх згубних наслідків.

Найбільша за масштабами надзвичайна ситуація у Львівській області виникла у вересні 1983 року в Стебнику на калійному комбінаті. Внаслідок сильних злив переповнилося хвостосховище, прорвало греблю і вилилося 4,5 млн. м³ відходів, що містили солі важких металів — магнію, калію та інших. Висота хвилі прориву становила 10 м, а швидкість — 3 м/сек. Річками Бистриця та Ісродиця солі потрапили у Дністер і поширилися на відстань 8 км. Усе живе в цих ріках загинуло. І тільки завдяки тому, що ситуація перебувала під контролем керівництва області та Дрогобицького району, потерпілих серед населення не було. Коли, звичайно, не враховувати, що з небезпечної зони довелося терміново евакуювати близько 12 тис. чол.

У квітні на Дрогобицькому нафтопереробному заводі № 1 під час перекачування нафти 20 т вилилося у ґрунт, а близько двох потрапило в річки Тисмениця, Бистриця, Дністер. Завдяки оперативним діям невоєнізованих формувань ЦО м. Дрогобича, Дрогобицького та Жидачівського районів нафтова пляма не розповсюдилась далі.

1996 року на території Львівської області сталося сім екологічних аварій. Найбільша з них — промислова аварія на каналізаційному колекторі Дрогобицького водоканалтресту, внаслідок якої в ріку Тисменицю потрапило 350 кг нафтопродуктів.

Внаслідок аварійної ситуації на магістральному нафтопроводі Чайковичі — Арламова Воля заподіяно збитків в особливо великих розмірах — 3 млн. 366 тис. грн.

У табл. 12 подано перелік можливих аварій, катастроф, стихійного лиха та їх наслідків для м. Львова.

Таблиця 12. Можливі аварії, катастрофи, стихійне лихо та їх наслідки для м. Львова

Назва

Наслідки

Аварія на АЕС

У разі аварії на АЕС можливе радіаційне забруднення території міста з рівнем радіації до 10 мр/год.

Землетрус

У разі землетрусу силою 7-8 балів за дванадцяти-бальною шкалою можливе руйнування частини споруд міста, поруивння енерго-, водо-, тепло-, газопостачання, системи оповіщення, зв'язку, можливе виникнення пожеж. Люди можуть дістати травми різного ступеня

Аварія на об'єктах, що використовують сильнодіючі отруйні речовини (СДОР)

На території м. Львова розміщуться об'єкти, які використовують СДОР. Найбільш з них: — ВО «Іскра» (азотна кислота, соляна кислота) — ВО «Полярон» (азотна кислота, сірчана кислота) — ВО «Кінескоп» (азотна кислота, соляна, сірчана) — Холодокомбінат (аміак) — овочева база (аміак) Унаслідок аварій на цих підприємствах можливе зараження СДОР території міста і виникнення загрози для здоров'я і життя людей

Стихійне лихо (ураган, буря, сильні морози)

Різке зниження температури повітря може спричинити порушення комунальних, водоканалізаційних і теплових мереж, поранення, обмороження людей, шр негайно виявиться на їх працездатності

Пожежа

У будинках, де розміщуться організації, установи, навчальні заклади, при порушенні пожежної безпеки можливе виникнення пожеж

2.2. ДЖЕРЕЛА, ЗОНИ ДІЇ ТА РІВНІ ЗАБРУДНЕНЬ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У РАЗІ АВАРІЙ НА АЕС І ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ'ЄКТАХ

ВПЛИВ АТОМНОЇ ЕНЕРГІЇ НА ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ

Особливе місце у забрудненні оточуючого середовища займає радіоактивне забруднення.

Чорнобильська катастрофа стала наслідком радіоактивного забруднення території України, Білорусі та Росії. Загальна площа радіоактивного забруднення становить понад 30 тис. кв. км.

Випадання радіоактивних речовин простежувалося і у державах Західної Європи, підвищився радіоактивний фон у Скандинавії, Японії та США.

Через 15 місяців після катастрофи в Чорнобилі у Великій Британії, яка, здавалось би, далеко розташована від України, було виявлене надзвичайно велике забруднення рослинності радіоактивними опадами, а також великий вміст цезію у м'ясі овець.

Слід зазначити, що атомна енергетика в даний час є екологічно чистіша і дешевша, ніж теплова. У розвинутих країнах вона забезпечує від 15 до 70 відсотків усієї електроенергії, що виробляється (Франція — 70 відсотків, США — 17, Швеція — 50, Канада — 15 відсотків). Однак у разі аварії атомні станції становлять дуже серйозну небезпеку для людей і оточуючого середовища. За час експлуатації АЕС у світі сталися три значні аварії: 1961 рік — в Айдахо-Фолсі (США); 1979 рік — на АЕС «Тримайл-Айленд» у Гарисберзі (США), 1986 рік — Чорнобильська АЕС.

Аварії на АЕС мають значні відмінності від ядерних вибухів. Вони відрізняються від ядерних вибухів більшою тривалістю викидів, що змінює напрямок потоків повітряних мас. Тому практично не має можливості прогнозувати розміри зон ураженості.

Радіоактивне забруднення оточуючого середовища діє на людину шляхом зовнішнього та внутрішнього опромінення.

Зовнішнє опромінення — це опромінення за рахунок радіоактивного забруднення місцевості. Воно підлягає контролю і залежить від рівня радіації на місцевості. Внаслідок чорнобильської катастрофи на території України радіацією забруднені місцевості 12 областей, 86 адміністративних районів, 2311 населених пунктів, де загалом мешкає близько 2 млн. 600 тис. жителів, у тому числі — 600 тис. дітей. Забруднено радіонуклідами понад 7 млн. гектарів землі, серед яких 3 млн. га сільськогосподарських угідь та 2 млн. лісових масивів. Викид радіонуклідів унаслідок вибуху реактора негативно вплинув на здоров'я населення України. В результаті потрапляння радіоактивних речовин в організм у багатьох людей була уражена щитовидна залоза, виникла променева хвороба. Нині спостерігається тенденція до збільшення онкологічних захворювань, захворювань ендокринної системи, систем кровообігу, травлення, а також захворювань, пов'язаних з імунною системою. В зв'язку з тим, що в продуктах викиду перевагу мають довгоживучі радіонукліди — цезій-137 (30 років), стронцій-90 (28 років), плутоній-239 (20000 років), зараження буде тривалим. Верховна Рада України ухвалила Закон, який визначає чотири зони радіоактивного забруднення.

1. Зона періодичного радіоактивного контролю (низьке забруднення, 0,5 — 1 Кі/км²). Дозволено збирання грибів, ягід, лікарських рослин, а також заготівлю деревини без обмежень. Полювання, рибальство у природних водоймах і річках дозволяється відповідно до правил, що діють на території України, з обов'язковою перевіркою м'яса і риби на вміст у них радіоактивних речовин. У підсобних господарствах ніяких обмежень щодо годівлі та утримання сільськогосподарських тварин і птиці не запроваджується.

2. Зона посиленого радіоактивного контролю (середнє забруднення, 1—5 Кі/км²). Дозволено збирання, заготівлю грибів, ягід, лікарських рослин і сіна з обов'язковим попереднім дозиметричним контролем. Заготівля деревини і використання продуктів її переробки проводиться без обмежень. У підсобних господарствах рекомендується періодичний вибірковий контроль м'ясних і молочних продуктів, кормів.

3. Зона гарантованого добровільного відселення (високе забруднення, 5—15 Кі/км²). У цій зоні заготівлю грибів, ягід, хвойної лапини і виробництво хвойно-вітамінного борошна заборонено.

Необхідний особливий режим сільського господарства: обмежене землекористування (скорочення рільництва, зменшення обробітку земель), переспеціалізація товарного сільського господарства та насінництва, вирощування технічних культур (льон і інше), розвиток тваринництва, інтенсивне конярство тощо.

Випас худоби на лісових пасовищах цієї зони здійснюється при досягненні вмсоти травостою не менше 10 см. При щільності забруднення понад 15 Кі/км² заготівля деревини допускається тільки у зимовий час і при наявості снігового покриву. Використання деревини як палива, заготівля пнєвого смолу і дьогтю заборонені. Заборонено випасати молочну, м'ясну худобу, а заготовляти сіно дозволяється тільки як корм Для робочих коней. Використання гною як добрива заборонено.

4. Зона відчуження (надзвичайно високе забруднення). Це дослідницький полігон для боротьби із наслідками ядерних катастроф.

Серед виловленої в річках «зони жорсткого контролю» і у верхів'ях Київського водосховища риби — до 15—20 відсотків не відповідає вимогам. Уся риба, виловлена у цих водоймах, підлягає обов'язковому Радіометричному контролю. Промисловий відлов риби у верхів'ях Київського водосховища заборонений. Тимчасово допустимий рівень вмісту радіоактивних речовин у рибі становить 5 X 103 Кі/кг.

Нині радіоактивний стан об'єкта ЧАЕС потужністю дози опромінення 15-300 мР/год., а на окремих ділянках 1—5 Р/год. Проектний термін служби саркофага, який захищає четвертий реактор, — 30 років. Зараз планується будівництво «Саркофага-2», який повинен вмістити «Саркофаг-1» і зробити його безпечним.

На сьогодні практично ніхто не застрахований від впливу наслідків аварії чи будь-якої іншої аварії на об'єктах атомної промисловості. Навіть сотні і тисячі кілометрів від АЕС не можуть бути гарантією безпеки. Аварія на ЧАЕС стала прикладом того, що будь-які аварії на атомних станціях не можуть бути локальними. Наслідки аварії на ЧАЕС вийшли за межі однієї держави і наочно продемонстрували необхідність міжнародного співробітництва в ядерній енергетиці.

Крім радіоактивного забруднення місцевості, до зовнішніх джерел радіоактивного випромінювання належать: космічне випромінювання, сонячна радіація та гірські породи фосфоритів, сланців, уранових руд, родовищ мінеральних джерел. В Україні районами з підвищеним рівнем природного радіоактивного фону є м. Хмельник, Миронівка, Жовті Води Кожен житель планети одержує в середньому радіаційну дозу близько 0,03 Бер.

Основні джерела радіоактивного випромінювання:

• заводи з переробки та збагачення уранових руд;

• заводи з виробництва ядерного палива;

• АЕС, судові та ракетні ядерні установки;

• науково-дослідницькі заклади відповідного профілю.

За оцінками вчених, радіоактивне забруднення через кілька десятиріч збільшиться у сотні разів.

Внутрішнє опромінення проходить в основному при вживанні продуктів харчування та води, які забруднені радіонуклідами. З рибою та іншими морськими продуктами в організм потрапляють радіонукліди: свинець-210 та полонІй-210. Полоній-210 потрапляє також з м'ясом, чаєм, рослинною їжею. Найбільшу радіоактивність серед рослинних продуктів мають горох, жито, пшениця, картопля, огірки. Яловичина майже в 3 рази радіоактивніша, ніж свинина. У зв 'язку з відсутністю належного контролю за якістю продуктів харчування та води це опромінення практично не підлягає контролю. Сьогодні в Україні є райони, де вміст цезію-137 у продуктах виробництва в 10—100 разів перевищує середній рівень його у межах більшої частини держави.

Систематичне споживання продуктів харчування та води, що забруднені радіоактивними речовинами, призводить до накопичення радіонуклідів в організмі людини (йоду — в щитовидній залозі, стронцію — в кістках, цезію — в м'яких тканинах).

1991 року встановлено тимчасові граничні рівні вмісту радіонуклідів цезію та стронцію у продуктах харчування та питній воді (див. табл. 13).

Для зменшення радіонуклідів, які надходять з їжею, необхідно систематично приймати радіопротектори — речовини, які зв'язують радіонукліди та підвищують стійкість організму до радіоактивного впливу.

Цi речовини містяться у деяких харчових продуктах і рослинах (яблучне повидло, неосвітлений яблучний сік, чорноплідна горобина, ожина, морква, обліпиха, тисячолистник), а також продуктах бджолярства (мед, прополіс, маточне молоко та ін). Рекомендується також вживати цибулю та часник. Усі ці продукти ефективно діють при систематичному їх вживанні.

При опроміненні внаслідок потрапляння речовин на відкриті ділянки шкіри можуть утворюватись променеві дерматити та опіки. Ураження мають кілька стадій: рання реакція, iнкубаційний період, період гострого запалення i період одужання. Рання реакція настає за кілька годин після дії радіоактивних речовин, виникає почервоніння шкіри, яке згодом зникає, настає інкубаційний період, ніяких зовнішніх ознак не виникає.

Таблиця 13. Гранично допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах харчування

Назва продукту

Питома активність

Цезію

Стронцію

Питна вода

5x1 0 10

1x1 (Г10)

Молоко, молочні продукти

1x1 (08)

1x10"

М'ясо, риба, птиця, яйця

2x10"

—

Картопля та овочі

1,6x10"

1хЮ9

Хліб, хлібопродукти, борошно, цукор

1х0,8

'Іх0,9

Свіжі дикоростучі ягоди, гриби

4x1,08

—

Продукти дитячого харчування

5x1,09

1x10

Лікарські рослини

2х1,07

—

Період гострого запалення теж починається з почервоніння шкіри. Потім виникають пухирі, наповнені прозорою рідиною, які самі тріскають. При дуже великих дозах опромінення на їх місці виникають виразки, які погано заживають. Медичну допомогу при променевих ураженнях необхідно надавати в якомога стислі терміни.

Для цього дуже важливо своєчасно виявити уражених, яке проводиться дозиметричними приладами або розрахунками за відомими рівнями радіації і часу перебування на зараженій місевості. Потерпілих необхідно винести (вивезти) з осередку ураження на місцевість, де нема радіаційного випромінювання. Людей, які отримали високі дози радіації, негайно доставити в лікувальні заклади транспортом. Лікування променевої хвороби — найскладніше питання сучасної медицини. До невідкладних лікувальних заходів відносяться:

— механічне усунення радіоактивних речовин з організму людини. Це проводиться шляхом промивання шлунка теплою водою, вживання проносних і сечогінних засобів, промивання рота й очей (якщо є можливість, промивання очей проводити розчином натрію гідрокарбонату);

— застосування відхаркувальних препаратів (іпекануан, термопсис, сенега) при попаданні радіоактивних речовин у шляхи дихання. Через кілька днів, коли радіоактивні речовини, які залишилися в організмі, відкладуються в органах і тканинах, використовують засіб введення в організм комплексоутворюючих речовин. За їх допомогою радіоактивні речовини можна перевести у розчин, що полегшить виведення їх з організму. Як комплексоутворювачі використовують солі органічних кислот (лимонної, оцтової, молочної), а також вітамін Вг Лікування радіаційних опіків шкіри проводиться в процесі опіку. Воно спрямоване на зменшення запальних процесів і на відновлення ураженої тканини. У початковий період необхідно зробити протиінфекційні присипки (крохмаль, тальк, окис цинку). При важкій ранній реакції шкіри (почервоніння з крововиливом) для зменшення болю пропонуються охолоджуючі примочки (свинцева вода, риванол та ін). Важливо забезпечити ураженій ділянці спокій: уникати тертя з одягом, миття з милом, усунути дію ультрафіолетового опромінювання і подразнюючої терапії. Пропонується проведення новокаїнової блокади (введення вище місця ураження 0,25 — 0,5-процентного розчину новокаїну з інтервалом у 3-4 дні).

ЯДЕРНА ТА РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

За період з 1995-го по 1996 роки, за даними Держуправління екобезпеки, проводилась робота щодо виявлення радіаційне небезпечних технологій, які мають місце в межах Львівської області. Усього взято на облік 78 підприємств і організацій, 7 лікарень, 6 навчальних закладів, 11 науково-дослідних інститутів. Унаслідок проведеної інвентаризації медичних закладів у 109 районних лікарнях і поліклініках Львівщини виявлено 241 установку, що генерує іонізуюче випромінювання.

Широко застосовуються на підприємствах і в організаціях пожежні оповіщувачі типу РІД-1, КУ-1, РІД-6М, з плутонієм-238; МНЩ-108 з америцієм-241. Усього в обстежених підприємствах і організаціях Львівщини нараховується 3625 пожежних оповіщувачів різних типів.

За зазначений період на території Львівської області захоронено 9098 кг радіоактивних відходів загальною активністю 242,86 Кі. З них за цей же період підприємства й організації Львівщини здали на захоронення 3829 кг загальною активністю 194,6 Кі. Природний радіаційний фон на території Львівської області становить 10 —15 мкР/год. і за останні роки не змінився.