Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти
Міжнародні відносини - сукупність політичних, економічних, правових, військових, дипломатичних зв'язків між народами, державами, системами держав, різноманітними соціальними і політичними силами, організаціями.
Зовнішня політика - діяльність держави, великих соціальних груп у галузі міжнародних відносин, регулювання їх.
Інформаційно - аналітична робота (ІАР) у галузі міжнародних відносин і зовнішньої політики - сукупність дій, що відбуваються в інтересах підвищення ефективності управлінської діяльності і мають на меті пізнання сутності, причин, тенденцій розвитку подій і явищ на світовій арені, розгляд і оцінювання ситуацій, вироблення на основі аналізу й обробки міжнародної інформації висновків, рекомендацій, коментарів.
Міжнародна інформація - інформація, що циркулює в галузі міжнародних відносин.
Мета ІАР - пізнання сутності, причин, тенденцій міжнародних подій і явищ для обгрунтування прийняття відповідних рішень. Сутність виражає цілісність законів, властивих об'єкту, внутрішній зв'язок, що об'єднує різні сторони предмета або процесу. Сутність виявляється через явище - як зовнішню форму об'єкта.
Причина і наслідок - категорії, що відображають необхідний зв'язок між предметами і явищами. Цей зв'язок полягає в тому, що будь-який предмет, будь-яке явище виникають з інших предметів і явищ, що їх породжують, а зникаючи у свою чергу перетворюються в інші предмети та явища.
Тенденція - напрямок розвитку будь - якого явища, думки.
Основним результатом ІАР є вивідна (аналітична) інформація.
Основні задачі ІАР у міжнародних відносинах:
· знайти в інформаційному потоці ті факти, що викликають інтерес у царині міжнародних відносин;
· у сукупності виділених фактів знайти проблемну ситуацію, яку необхідно розв'язати;
· на підставі проведеного аналізу зробити висновки, внести пропозиції для прийняття рішень.
Функції ІАР:
· пізнавальна (гносеологічна);
· перетворююча.
Процес інформаційно-аналітичної діяльності
Процес інформаційно-аналітичної роботи - сукупність спрямованих на визначений предмет операцій мислення і технологічних процедур, виконання яких в певній послідовності із використанням засобів забезпечує вирішення поставленого завдання.

Процес складається з компонентів:
- організаційний, спрямований на формування процесу як єдиного, цілісного;
- методичний, спрямований на відбір операцій та технологічних операцій;
- інформаційний, веде до одержання аналітичної інформації;
- комунікаційний, спрямований на підтримку зв’язків з інформаційними системами, споживачем, джерелами тощо;
- формування висновків, пропозицій.
Стадії(етапи)процесу інформаційно-аналітичної роботи:
1.Загальне знайомство з проблемою, постановкою задачі.
2.Формування понять, їх визначення.
3.Збір фактів, створення емпіричної бази. Тут важливим є поняття ”критичної маси”, яка дасть можливість зробити правильні висновки. З одного боку - фактів повинно бути достатньо, з другого - не дати “потонути” в фактах.
4.Тлумачення фактів.
5.Формування гіпотези, перевірка гіпотез.
6.Формування висновків.
7.Безпосередній виклад матеріалів.
Процес інформаційно-аналітичної роботи має ітераційний характер, тобто з наступних стадій може бути повернення до попередніх.