МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ОСВІТИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ
УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ
УНИВЕРСИТЕТ
ЕКОНОМІКО – ПРАВОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра менеджменту
Реферат
з курсу «Податкова система України»
на тему:
«Оподаткування бартерних операцій»
Студентки IV курсу
Групи М 05-09
Андрусенко Ксенії Ігорівни
Київ – 2013
План
Вступ 2
1. Сутність та особливості здійснення бартерних операцій в Україні 4
2. Податковий облік бартерних операцій 9
3. Порядок оподаткування бартеру на території України 13
Висновки 16
Список використаної літератури 18

Вступ
Небагато підприємців знають, що бартерні угоди з точки зору податкового та бухгалтерського обліку мало чим відрізняються від товарно-грошових операцій, а бартер в експортно-імпортних відносинах неможливий для широкого ряду товарів.
Обсяг бартерних операцій залежить від економічного благополуччя держави. У періоди кризи частка не грошових розрахунків збільшується, оскільки головна їх перевага — економія грошових коштів підприємств за рахунок здійснення розрахунків товарами. У свою чергу, у періоди економічного підйому спостерігається тенденція до зниження кількості таких правочинів. Але в будь-якому разі бартер, як одна із форм розрахунків між контрагентами, був, є й існуватиме завжди. Тому не зайвим буде пригадати основні особливості правового регулювання таких операцій, а також специфіку їх бухгалтерського обліку та оподаткування.
Актуальність теми дослідження. Слово "barter" ("бартер") у перекладі з англійської означає "товарообмін, мінова торгівля", "міняти, обмінювати, проводити мінову торгівлю". Таким чином, воно поєднує у собі два поняття, кожне з яких має самостійне значення – обмін та торгівля. Інакше кажучи, бартер – це не просто обмін, це обмін товарами у процесі торгівлі. При цьому поняття "товар" слід розглядати у дуже широкому значенні: усе, що не є грошами (грошовими коштами), може при певних обставинах розглядатися як товар.
Об’єктом дослідження роботи є теоретичні засади бартерних операцій.
Предмет дослідження – порядок і правила оподаткування бартерних операцій в Україні.
Метою роботи є дослідження порядку оформлення бартерних операцій.

Сутність та особливості здійснення бартерних операцій в Україні
Операції обміну завжди користувалися у господарників особливою популярністю. Вони давали можливість одним махом упіймати двох зайців – і свій товар реалізувати, і новий придбати. І хоча згодом обмін помітно втратив свою привабливість через нестабільність оподаткування, багато СПД, як і раніше, використовують його. Відіграв свою роль в оподаткуванні бартеру і Закон № 2505. Так, він вплинув на облік бартеру з участю пільгових товарів (послуг), а також бартеру в зовнішньоекономічній діяльності.
Бартерні договори регулюють ст. ст. 715 – 716 ЦКУ і ст. 293 ГКУ, в яких бартер позначений як міна. За таким договором кожна сторона зобов'язується передати іншій у власність один товар в обмін на інший. При цьому:
кожна з них є як продавцем, такі покупцем;
у договорі можна встановити доплату за товар більшої вартості;
можливий обмін майна на роботи (послуги);
до договору міни застосовують загальні положення про купівлю-продаж, поставку, договір контрактації або інших договорів, елементи яких містяться в договорі міни.
При виконанні бартерних договорів слід знати: право власності на обмінювані товари переходить одночасно після виконання зобов'язань з передачі майна обома сторонами (якщо інше не встановлено договором або законом). Значить, право власності на отриманий товар в обох сторін угоди виникає тільки після здійснення заключної (балансуючої) операції (звичайно, якщо інше не передбачено договором міни).
Поширення бартерних операцій на Україні викликане економічною кризою, яка супроводжується кризою неплатежів, що змушує підприємців обмежувати розрахунки грошима і здійснювати зустрічний обмін товарами. Специфіка правового регулювання бартерних операцій знайшла своє вираження в Законі України "Про врегулювання товарообмінних (бартерних) операцій в області зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.98 р. Він виданий з метою державного регулювання бартеру, протидії бартеризації економіки, що викликає скорочення валютних надходжень в Україну.
Цей Закон встановлює режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій в області зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність за порушення його норм і визначає повноваження і функції державних органів при здійсненні контролю за проведенням товарообмінних (бартерних) операцій.
Поняття "бартер (товарний обмін)" і "бартерна (товарообмінна) операція" визначені як у вищезгаданому Законі, так і в Законі "Про оподаткування прибутку підприємств".
В Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" бартер (товарний обмін) визначений як господарська операція, що передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, відмінній від грошової, включаючи будь-які види заліку і погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
Товарообмінна (бартерна) операція в галузі зовнішньоекономічної діяльності – це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором чи договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) постачань передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України й іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у наявній або безготівковій формі. Таким чином, бартерна операція допускає обмін певної кількості одного чи декількох видів товарів на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару або видів товарів. Відмінною рисою бартеру є невикористання грошової форми розрахунків.
Визначення Закону передбачає можливість оформляти бартерну операцію договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) постачань передбачена в натуральній формі. Крім того, визначення поняття "товарообмінна (бартерна) операція" відрізняється тим, що в ньому безпосередньо передбачений обмін не тільки товарами, а й роботами (послугами). Слід зазначити, що відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності й інші немайнові права, призначені для продажу (платної передачі).
Оцінка товарів по бартерних договорах здійснюється з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну а також для митного обліку, визначення страхових сум оцінки претензії, застосування санкцій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами послугами) за цінами, обумовленим суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних підставах з урахуванням попиту і пропозиції, а також інших факторів, що діють на відповідних ринках на момент підписання бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін.
Відповідно до ст. 1.2 Закону в бартерному договорі вказується загальна вартість імпортованих товарів і загальна вартість товарів (робіт, послуг), експортованих за цим договором, цільним вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.
В Законі закріплено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства України. Разом з тим, Закон передбачає, що з метою збільшення надходжень в Україну валютних засобів, стабілізації грошової національної одиниці й оздоровлення фінансово-банківської системи держави в цілому може бути заборонене проведення товарообмінних (бартерних) операцій в області зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
До основних положень Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в області зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.98 р. слід віднести такі:
загальна вартість імпортованих товарів і загальна вартість товарів (робіт, послуг), експортованих за договором бартеру, може бути виражена в будь-якій іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземної валюти;
терміни ввезення на митну територію імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів у випадку експорту по бартерному договору високоліквідних товарів, що обчислюється з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації;
при зміні умов договору бартеру, що передбачає заміну зобов'язань щодо оплати іноземним контрагентом у грошовій формі на зобов'язання з постачання товарів (робіт, послуг), український постачальник надає копії договору і додаткових угод до органу державної податкової служби України;
терміни, установлені Законом (90 днів, а для високоліквідних товарів – 60 днів), припиняються і пеня за їх порушення не стягується, якщо:
заборгованість за бартерним договором виникає через обставини нездоланної сили або форс-мажор;
при прийнятті судом, арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України або іншим уповноваженим арбітражем, у тому числі в іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок недотримання термінів і інших умов, визначених бартерним договором;
суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що здійснили експорт або імпорт товарів, робіт, послуг за бартерним договором, протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт або надання послуг, зобов'язані повідомити органи державної митної служби України (при імпорті або експорті за договором товарів) чи органи державної податкової служби України (при імпорті або експорті роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). За кожний день ненадання або несвоєчасного надання зазначеної інформації нараховується пеня в розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення.

Податковий облік бартерних операцій
До 01.01.2003 р. для бартерних операцій Законом про ПДВ і Законом про податок на прибуток був визначений порядок відображення в податковому обліку, що відрізняється від інших господарських операцій: валові доходи й податкові зобов'язання по ПДВ виникали в момент здійснення першої події (відвантаження або оприбуткування). При здійсненні першої операції кожна сторона бартерного договору була "продавцем" – одержувачем прибутку. У момент здійснення заключної (балансуючої) операції обидва учасники виступали в ролі "покупців", тому саме в цей момент у обох сторін виникали валові витрати й право на податковий кредит.
Починаючи з 01.01.2003 р., із Закону про ПДВ та із Закону про податок на прибуток були виключені спеціальні норми, котрі раніше визначали правила виникнення валових доходів і валових витрат, а також податкових зобов'язань і податкового кредиту по ПДВ під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій. Таким чином, стосовно моменту виникнення валових доходів і валових витрат для бартерних операцій діють загальні правила, встановлені пп. 11.3.1 і пп. 11.2.1 Закону про податок на прибуток відповідно. А саме: валові доходи відображаються за датою відвантаження товару, а для робіт (послуг) – за датою підписання акту, що підтверджує факт надання їхніх результатів. Валові витрати виникають за датою оприбуткування товару, а для робіт, послуг – за датою підписання акту, що підтверджує факт отримання їхніх результатів.
Що стосується податкових наслідків для ПДВ, то вони повністю збігаються з податковими наслідками по податку на прибуток.
Проте варто пам'ятати: під час здійснення бартерних операцій база обкладання ПДВ, валові доходи й валові витрати визначаються виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижче від звичайної ціни. Звичайна ціна формується в такий спосіб:
для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом публічного оголошення умов їхнього продажу, звичайною визнається ціна, що міститься в такому публічному оголошенні;
якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції чи пропозиції на організованому ринку цінних паперів або продаж (відчуження) товарів здійснюється в примусовому порядку відповідно до законодавства, звичайною є ціна, отримана під час такого продажу;
у разі, якщо ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню відповідно до законодавства, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до принципів державного регулювання;
справедлива ринкова ціна – це ціна, за якою товари – (роботи, послуги) передаються іншому власникові за умов, що продавець хоче передати такі товари (роботи, послуги), а покупець хоче одержати їх за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично й фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги); а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їхньої відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг). При цьому з метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" і чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку й національних стандартів з питань оцінки майна й майнових прав, прирівнюються до терміна "звичайна ціна".
Ринок товарів (робіт, послуг) – це сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально й без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно кожної зі сторін договору території. Ідентичні товари (роботи, послуги) – це товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. При визначенні ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їхні фізичні характеристики, які не впливають на їхні якісні характеристики й не мають істотного значення для визначення ознак товару; якість і репутація на ринку; країна походження та виробник. Незначні відмінності в їхньому зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Однорідні товари (роботи, послуги) – це товари (роботи, послуги), котрі не є ідентичними, мають подібні характеристики й складаються зі схожих компонентів, що дає їм змогу виконувати однакові функції й (або) бути взаємозамінними. При визначенні однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їхня якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження й виробник.
Для визначення справедливої ринкової ціни необхідно використати інформацію про укладені до моменту продажу товарів (робіт, послуг) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах, які визнаються такими, якщо відмінність у кількості (обсязі) товарів, термінах виконання зобов'язань, умовах платежів тощо істотно не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована;
у разі, якщо на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (за їх відсутності – з однорідними) товарами (роботами, послугами) чи неможливо визначити їхню ціну через відсутність, або недоступність відповідної інформації, звичайною вважається ціна договору.
Зазначений вище механізм визначення звичайної ціни, який у більшості випадків приведе платника податків до справедливої ціни, не можна визнати об'єктивним. Річ у тім, що поняття "справедлива вартість" найчастіше має інформаційний характер (той самий об'єкт може бути оцінений неоднаково різними експертами). Не випадково вже з'явилося чимало судових позовів із приводу незгоди юридичних осіб, яких перевіряють, з висновками податкових інспекторів, що випливають із визначення звичайних цін по бартерних операціях. Аби уникнути судових розглядів, багато підприємств "приховують" бартер за допомогою вексельного обігу. Проте це не можна зробити під час здійснення операцій з давальницькою сировиною: хоча передача давальницької сировини на переробку не стосується системи оподатковування, частина давальницької сировини або виготовленої з неї готової продукції, передана в рахунок оплати послуг з переробки, розглядається як бартерна операція.

Порядок оподаткування бартеру на території України
Оподаткування прибутку за бартерними угодами
Бартером п. 1.19 Закону про прибуток називає господарську операцію, що передбачає проведення розрахунків за товари в будь-якій формі, відмінній від грошової, включаючи будь-які види заліку й погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не зараховують коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів.
Цим самим визначенням потрібно керуватися і для цілей обкладення ПДВ (п. 1.17 Закону про ПДВ). Як бачимо, трактування бартеру в податковому законодавстві відрізняється від того, яке дають ЦКУ і ГКУ При цьому вони не суперечать один одному.
Податок на прибуток. Звичайна ціна. Бартерні (товарообмінні) операції п. 7.1 Закону про прибуток відносить до операцій особливого виду. Тому для них існує свій порядок оподаткування: доходи і витрати від їх проведення встановлюють за договірною ціною операції, але не нижче звичайної (пп. 7.1.1 Закону про прибуток).
З валовим доходом тут усе зрозуміло: його відображають за більшою з цін – договірною чи звичайною.
А ось із валовими витратами не все так однозначно. Підпункт 7.1.1 Закону про прибуток явно пропонує при їх визначенні скористатися звичайною ціною, якщо вона перевищує договірну. Але вважаємо своїм обов'язком вас застерегти: такий підхід може призвести до завищення витрат, оскільки не матиме документального підтвердження (звернула увагу на це і ДПАУ в листі № 10013). А як бути, якщо договірна ціна більше звичайної? ДПАУ в цьому випадку все одно рекомендує показувати валові витрати за звичайною ціною (див. лист № 5779). Можна сказати і по іншому щодо цього: адже в пп. 7.1.1 Закону про прибуток записано, що валові витрати не повинні бути нижче звичайної ціни. А вище – будь ласка.
Дата для доходів і витрат. Щодо дати виникнення валового доходу і валових витрат, Закон про прибуток спеціальних правил не пропонує: їх відображають за першою подією, з тією лише відмінністю, що при бартері вона може бути тільки однією (пп. 11.2, 11.3 Закону про прибуток). Тобто валовий доход з'являється на дату відвантаження товарів (надання робіт, послуг), а валові витрати – на дату їх оприбуткування (одержання).
Податок на додану вартість за бартерними угодами
Базу обкладення ПДВ при бартері, як втім і при інших операціях, встановлюють виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайної (пп. 4.1,4.2 Закону про ПДВ). Нараховують податкові зобов'язання при відвантаженні товарів або при оформленні акта виконаних робіт (наданих послуг) (пп. 7.3.1 Закону про ПДВ).
Що стосується податкового кредиту за отриманими в рамках бартерного договору товарами (послугами), то з 31.03.05 р. (тоді набрав чинності Закон № 2505) підставою для його збільшення слугує намір використовувати такі товари (послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 Закону про ПДВ). При цьому податковий кредит виникає при одержанні податкової накладної, що засвідчує факт придбання (пп. 7.5.1 Закону про ПДВ).
Нагадаємо також – тепер особа, у якої протягом останніх 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних поставок не перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ), може вибрати касовий метод податкового обліку (пп. 7.3.9 Закону про ПДВ). І якщо ви перейшли на касовий метод, то податкові зобов'язання при бартері у вас виникають при одержанні товарів (послуг), а податковий кредит – при їх відвантаженні (п. 1.11 Закону про ПДВ). Однак платники ПДВ, що обрали касовий метод, повинні пам'ятати: вони не вправі застосовувати його до імпортних, експортних операцій і до операцій з поставки підакцизних товарів.
І ще: не можна забувати, що в Законі про ПДВ поряд з пп. 7.3.9 є ще п. 11.11, у якому йдеться про касовий спосіб виникнення зобов'язань і податкового кредиту (по суті, це словосполучення тут рівносильне поняттю "касовий метод"). Щоправда, сфера використання названого пункту (порівняно з пп. 7.3.9) більш обмежена: у п. 11.11 обкреслено як перелік "касових" товарів (послуг), так і коло осіб, кому їх дозволено продавати з нарахуванням ПДВ за касовим способом.
Бартер за участю пільгових товарів. У статтях 5, 6 і 11 Закону про ПДВ перелічені товари, звільнені від ПДВ і оподатковувані за нульовою ставкою.
До 31.03.05 р. при здійсненні на території України бартерних операцій за участю цих товарів ПДВ нараховували за повною ставкою на підставі Указу № 857. Однак Закон № 2505 скасував його. Тому з названої дати внутрішньо-український бартер за участю звільнених від обкладення ПДВ товарів або оподатковуваних за нульовою ставкою проводять зі збереженням пільг.

Висновки
Таким чином, дослідивши порядок і правила оподаткування бартерних операцій в Україні, можна зробити наступні висновки:
Бартерні договори регулюють ст. ст. 715 – 716 ЦКУ і ст. 293 ГКУ, в яких бартер позначений як міна. За таким договором кожна сторона зобов'язується передати іншій у власність один товар в обмін на інший.
В Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" бартер (товарний обмін) визначений як господарська операція, що передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, відмінній від грошової, включаючи будь-які види заліку і погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
Товарообмінна (бартерна) операція в галузі зовнішньоекономічної діяльності – це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором чи договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) постачань передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України й іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у наявній або безготівковій формі. Таким чином, бартерна операція допускає обмін певної кількості одного чи декількох видів товарів на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару або видів товарів. Відмінною рисою бартеру є невикористання грошової форми розрахунків.
При бартерних розрахунках товарообмінні операції здійснюються за справедливою вартістю, яка за П(С)БО 9 "Запаси" є вартістю, визначеною поінформованими і зацікавленими сторонами, тобто, партнерами, за угодою. Отже, справедлива вартість – це, по суті, договірна вартість. Таким чином при бартерному обміні первісна і договірна вартість товарів ідентичні, а тому до неї не входять витрати на заготівлю, транспортування, посередницькі послуги тощо, які треба у даному випадку відносити до витрат обігу, у той час, як при купівлі товарів за гроші такі витрати включаються у собівартість товарів.
Базу обкладення ПДВ при бартері, як втім і при інших операціях, встановлюють виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайної (п.п. 4.1,4.2 Закону про ПДВ). Нараховують податкові зобов'язання при відвантаженні товарів або при оформленні акта виконаних робіт (наданих послуг) (пп. 7.3.1 Закону про ПДВ).

Список використаної літератури
Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV.
Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.
Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.
Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.98 р. №351-XIV.
Постанова КМУ "Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 29.04.99 р. № 756.
Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. – К.: ЦНЛ, 2004. – 384 с.
Гребельник О.П. Основи зустрічної торгівлі: Підручник. – К., 2004. – С. 210-213.
Кумченко Т. Бартер основними фондами: як визначити звичайну ціну // Все про бухгалтерський облік 2002. – №116. – С. 41-43.
Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.
Румянцев А.П., Башинська А.І., Корнілова І.М., Коваленко Ю.В. Міжнародна торгівля: Навч. Посіб. – К.: ЦНЛ, 2004.– 376 с.
Сардачук І. Особливості визначення внутрішніх бартерних (товарообмінних) операцій // Формування економічних відносин в умовах становлення ринку. – Тернопіль, 1999. – С. 179-180.
Сердюк В.М. Податковий облік: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 312 с.