Потужність.
Приклад 1.
На початок планового періоду вхідна виробнича потужність підприємства склала МВХ = 1000 одиниць. В березні підприємство вивело з виробництва 50 одиниць потужностей, а в липні – 100 одиниць. В квітні ввели в експлуатацію 150 одиниць потужностей і в серпні –150 одиниць.
Визначити середньорічну виробничу потужність підприємства, середньорічну величину виведених та введених виробничих потужностей.
Рішення.
1. Середньорічна виробнича потужність підприємства визначається залежністю:
,
де МВХ – вхідна виробнича потужність на початок планового періоду, одиниць;
( Мі – приріст (+) або вибуття (–) виробничих потужностей в і-тому місяці планового періоду.
одиниця.
2. Вихідна виробнича потужність підприємства на кінець планового періоду, яка буде вхідною на початок іншого рівна:
МК =1000 + 150 + 150 – 50 – 100 = 1150 одиниць.
3. Середньорічна величина виведених з виробництва потужностей рівна:
одиниць.
4. Середньорічна величина введених у виробництво потужностей:
одиниць.
Приклад 2.
Підприємство “Оріон” у плановому періоді переходить на трьохзмінну роботу з тривалістю зміни 8 годин. Визначити календарний та номінальний фонди часу для розрахунку виробничих потужностей підприємства.
Розрахувати робочий фонд часу підприємства та одного працівника.
Рішення.
Календарний фонд часу рівний добутку календарних днів у плановому році та кількості годин в робочих змінах
ФК = 365 ( 3 ( 8 = 8760 одиниць.
Номінальний фонд часу визначається режимом роботи підприємства і рівний добутку числа робочих днів у плановому періоді та кількості годин в робочих змінах
ФН = (365 – 53 – 52) ( 3 ( 8 = 6240 годин.
Таблиця 1.
Розрахунок робочого фонду підприємства і одного працівника
№
п/п
Показник
Фонд часу



підприємства
працівника






1.
Число календарних днів
365
365






2.
Кількість неділь
53
53






3.
Кількість субот
52
52






4.
Святкові дні
8
8






Корисний фонд часу
252
252






5.
Невиходи на роботу:









- відпустка

8


- хвороби

7


- з дозволу адміністрації

3


- відрядження

5


- прогули

1






Робочий фонд часу
252
228


Примітка: У розрахунках використано 5 – денний робочий тиждень.
Приклад 10.
Визначити плановий коефіцієнт використання виробничих потужностей, якщо плановий обсяг виробництва тканин складає 87676 тис. м., встановлено 2133 ткацьких станки АТПР – 100 – 4, коефіцієнт працюючого обладнання – 0,97, норма продуктивності 1 станка 8 м/год., ширина тканини 91 см.
Рішення.
1.Виробнича потужність рівна:
тис. м..
2.Коефіцієнт використання виробничої потужності на підприємстві рівний:

Приклад 42.
Машинобудівне підприємство з безперервним процесом виробництва запланувало обсяг випуску продукції в розмірі Qпл = 8640 шт.. Середньорічна виробнича потужність підприємства рівна Мс.р = 1071 одиниць. Корисний фонд робочого часу підприємства в плановому періоді складає 252 дні, а номінальний – 255 днів.
Визначити коефіцієнт завантаження обладнання підприємства.
Рішення.
Коефіцієнт завантаження обладнання з безперервним процесом виробництва визначається як відношення річного обсягу виробництва продукції до суми добутків середньорічної виробничої потужності та коефіцієнта використання фонду робочого часу по формулі:
,
де Qпл – плановий обсяг виробництва продукції, шт.;
Мс.р – середньорічна виробнича потужність підприємства, одиниць;
коефіцієнт використання фонду робочого часу підприємства.
1. Коефіцієнт використання фонду робочого часу підприємства рівний відношенню корисного фонду робочого часу підприємства до номінального:

2. Коефіцієнт завантаженості обладнання машинобудівного підприємства рівний6

Чисельність працівників.
Приклад 3.
На підприємстві “Ольвія” при середньосписковій чисельності працюючих 59 осіб в плановому періоді виготовлено продукції на суму 280710 грн. і фактично відпрацьовано 9357 люд.-днів.
Максимально можливий корисний фонд часу для одного працівника склав 219 днів, а для підприємства 219 ( 59 = 12921 людино-годин.
Середньоденна виробка складає 280710 / 9357 = 30 грн. / люд.-день.
Визначити коефіцієнт використання робочого часу, коефіцієнт втрати робочого часу.
Рішення.
1. Середня фактична тривалість робочого періоду для кожного працівника складає:
9357 / 59 = 159 днів,
тобто кожним працівником не відпрацьовано 60 днів у плановому періоді.
2. Коефіцієнт використання робочого часу складає:
,
а коефіцієнт втрат робочого часу відповідно:

При збільшенні коефіцієнту використання робочого часу хоча б до 75% дійсний фонд робочого часу збільшився б на:
Фо = (9357 / 72,4) ( 2,6 ( 336 люд.-днів, що дало б можливість додатково виготовити продукції на суму:
грн., тобто на 3,6%.
Приклад 30.
Визначити вхідну чисельність працюючих на плановий період, якщо підприємство планує виготовити QТі = 426099,4 грн. Продукції при умові збереження базисного виробітку продукції на одного працюючого q,баз = 4410 грн./чол...
Рішення.
Вхідна чисельність працюючих на плановий період по запланованому обсягу виробництва продукції при умові збереження базисного виробітку продукції визначається залежністю:
,
де QТі – плановий обсяг виробництва товарної продукції в грн.;
qбаз- виробіток продукції на одного середньоспискового працівника в базисному році, грн../чол...
Тоді,
чол..
Приклад 31.
Визначити планову чисельність працівників для підприємства зайнятого виробництвом однорідної продукції обсягом Qпл = 349459,9 грн., якщо коефіцієнт виконання норми виробітку одного працюючого kнв = 0,86, а виробіток продукції на плановий період запланованого в розмірі qпл = 3886 грн./ чоловіка.
Рішення.
Для підприємств, які випускають однорідну продукцію планова чисельність працюючих визначається по нормах виробітку:
,
де Qпл – плановий обсяг випуску продукції, грн.;
qпл – виробіток продукції в плановому році на одного працюючого, грн../чол.;
kнв – коефіцієнт виконання норми виробітку працюючого.
Тоді,
чол..
Приклад 32.
З метою розширення виробничих потужностей підприємство в плановому періоді закуповує чотири одиниці нового обладнання. Загальна кількість обладнання на підприємстві в плановому періоді складе Nзаг = 18 одиниць. Кількість одиниць обладнання, що підлягають обслуговуванню одним працівником рівна Но = 2 одиницям. Підприємство працює в одну зміну. Номінальний та корисний фонд робочого часу відповідно становлять ФН = 255 днів, ФК = 207 днів. Визначити чисельність робітників необхідних для експлуатації машин, обладнання.
Рішення.
Чисельність робітників, необхідних для експлуатації машин, обладнання визначається по нормах обслуговування обладнання і визначається формулою:
,
де Nзаг – кількість машин, обладнання, що підлягають обслуговуванню, шт.;
n – кількість змін роботи підприємства за добу, n = 1;
kc – коефіцієнт приведення явочної кількості робітників до спискової;
Но – норма обслуговування, тобто кількість обладнання, що підлягає обслуговуванню одним працівником.
1. Коефіцієнт приведення явочної чисельності працівників до спискової визначається відношенням номінального фонду робочого часу в днях до планового числа робочих днів:

2. Чисельність робітників рівна:
чоловіків.
Запаси.
Приклад 37.
Визначити величину перехідного запасу на плановий період в натуральному виразі, якщо норма виробничого запасу даного матеріалу в днях використання НВ = 100 днів, потреба в матеріалі на запланований обсяг виробництва РМ = 16800 ток. Кількість робочих днів роботи підприємства в плановому періоді ФК = 252 дні.
Рішення.
Величина виробничого запасу визначається нормою використання, яка являє собою середній протягом планового періоду запас матеріалу в днях середньодобового використання. На кінець планового періоду виробничий запас стає перехідним, розмір якого визначається формулою:
,
де Ні – норма виробничого запасу і-того матеріалу в днях;
РМі – потреба в і-тому матеріалі на запланований обсяг виробництва, т;
ФК – корисний фонд робочого часу підприємства в плановому періоді, днів.
Тоді,
тон.
Приклад 38.
Машинобудівне підприємство виготовляє три види продукції А, Б, В. Об’єми виготовлення продукції у вартісному виразі та середні запаси матеріалів на задані об’єми приведені в таблиці. По даним таблиці обчислити загальний індекс коефіцієнтів обертання запасів зі зміною структури товарних запасів.
Таблиця.
Вид продукції
Об’єм виготовлення продукції, тис.грн.
Середній товарний запас матеріалів, тис.грн.


Базисний рік
Плановий рік
Базисний рік
Плановий рік


Qo
Q1



А
1500
2000
500
500

Б
1700
3430
340
390

В
200
2420
400
440


5200
7850
1240
1430


Рішення.
Для характеристики інтенсивності обертання запасів, обчислюють індекс коефіцієнта обертання запасів, який характеризує динаміку швидкості обертання запасів, або одного виду матеріалу, чи всієї сукупності різних матеріалів.
1. Середній коефіцієнт обертання запасів всіх видів матеріалів приведених в таблиці обчислюється формулою:
в базисному періоді.
в плановому періоді.
Тоді
в базисному році,
в плановому році.
2. Звідки, загальний індекс коефіцієнта обертання запасів з врахуванням структури товарних запасів рівний:
або 131%.
Таким чином, середня швидкість обертання запасів різних видів матеріалів зросла в плановому періоді на 31% за рахунок: підвищення коефіцієнта обертання запасу та збільшення частки запасу матеріалу Б з Коб = 7,0.
Приклад 39.
Добова витрата матеріалу на підприємстві складає 100 шт. Витрати на розміщення даного запасу матеріалу постійні і складають 100 грн.. Добові витрати на зберігання одиниці запасу складають 0,02 грн..
Визначити оптимальний об’єм матеріалу та точку замовлення при терміні виконання замовлення рівному 12 дням.
Рішення.
Оптимальний об’єм матеріалу в запасі визначається формулою:
,
де Во – витрати підприємства на замовлення та розміщення запасу матеріалу, грн.;
а – добова потреба підприємства в даному матеріалі, шт.;
ВЗ – витрати зберігання одиниці матеріалу в одиницях часу на складах підприємства.
Таким чином,
шт.
Точка замовлення матеріалу:
днів.
Так, як термін виконання замовлення 12 днів, а тривалість циклу зменшення запасів до мінімуму 10 днів, то поповнення замовлення відбудеться через (12-10) = 2 дні. Замовлення розміром 1000 шт. Буде розміщене в виробництві, коли рівень запасу досягне шт..
Приклад 40.
Підприємство протягом року рівномірно поставляє підприємству виробнику товару Q = 2400 шт. матеріалу. Витрати на зберігання матеріалу складають ВЗ = 1,5 грн./шт. в одиницях часу (місяць0, а витрати на постачання ВО = 150 грн. на замовлення.
Рішення.
Оптимальний розмір замовлення матеріалу визначається по формулі Вільсона:
,
де Q – річна потреба в матеріалі, шт.;
ВО – витрати на постачання одиниці матеріалу, грн.;
ВЗ – річні витрати на зберігання одиниці матеріалу, грн./шт..
Тоді, оптимальний розмір замовлення буде рівний:
шт..
Приклад 41.
Постачальник протягом року поставляє Q = 2400 шт. матеріалу. Оптимальний розмір замовлення складає Qзам = 200 шт.. Кількість робочих днів в розрахунковому періоді 12 місяців.
Визначити час використання даного матеріалу на підприємстві.
Рішення.
1. Час використання матеріалу на підприємстві визначається за формулою:
,
де N – кількість робочих днів в розрахунковому періоді, місяців;
Qзам – оптимальний розмір замовлення, шт.;
Q – повна потреба (річна) підприємства в даному підприємстві, шт..
Таким чином,
місяць.
Фонд заробітної плати.
Приклад 4.
На підприємстві “Прогрес” списковий склад працівників – 60 осіб, з них управлінців – 15, майстрів – 3, працівників – 42, з них 3 бригадири. Система оплати праці для працівників, бригадирів та майстрів – погодинно-преміальна. За кожний робочий день робітник отримує - 7 грн., бригадир – 8 грн., майстер – 10 грн. У кінці місяця за 100% виконання плану виплачується премія у розмірах:
робітникам – 25%, бригадирам – 30%, майстрам – 40%, управлінці і ІТП – 40% від посадового окладу. У місяці 25 робочих днів.
Визначити фонд оплати праці робочих, бригадирів, майстрів.
Рішення.
1.  Для спрощення розрахунків додаткову заробітну плату приймемо в розмірі 12% від основної. Фонд заробітної плати працівників складає:
грн..
Фонд заробітної плати бригадирів рівний:
грн.,
а майстрів:
грн..
2.  Фонд заробітної плати управлінців та ІТП приймемо рівним 35% від сумарного фонду заробітної плати майстрів, бригадирів, працівників.
грн..
Основний фонд заробітної плати рівний:
грн.,
а додаткова:
грн..
Місячний фонд оплати праці для підприємства:
грн..
Приклад 9.
Визначити оплату за основні виробничі фонди, якщо середньорічна вартість основних виробничих фондів складає 55488 тис.грн., оборотних засобів – 7421 тис.грн., а норматив оплати за фонди – 6%.
Рішення.
Плата за основні виробничі фонди – це відрахування підприємства в державний бюджет, розмір яких визначається в відсотках від середньорічної їх вартості і нормованих оборотних засобів.
Таким чином, плата за виробничі фонди за рік буде рівна:
тис. грн..
Приклад 11.
Визначити фонд заробітної плати підприємства при слідуючих вихідних даних:
фонд заробітної плати підприємства за звітний період склав – 7737 тис. грн.;
перевитрата фонду – 50 тис. грн.;
приріст випуску продукції – 0,9%;
норматив за кожний відсоток приросту продукції – 0,6.
Рішення.
1.Базовий фонд заробітної плати по підприємству рівний:
тис. грн..
2.Припіст фонду заробітної плати за кожний відсоток приросту об’єму продукції буде рівним:
тис. грн..
3.Загальний фонд заробітної плати підприємства буде рівний:
тис. грн..
Приклад 12.
Визначити тарифний фонд наладчиків 2-го розряду при вихідних даних:
явочне число наладчиків Чн = 57 чоловік;
тарифна ставка – Тс – 53 коп.;
число годин роботи в році Тр = 2074 год.
Рішення
Тарифний фонд наладчиків обладнання складає:
грн.,
тобто.
Приклад 13.
Визначити преміальний фонд заробітної плати наладчиків обладнання, якщо сума фонду оплати праці наладчиків складає 62656 грн., а плановий відсоток премії – 25%.
Рішення.
Преміальний фонд наладчиків обладнання складає:
грн..
Приклад 14.
Визначити доплату регулювальникам обладнання за роботу в нічний час, якщо явочне число регулювальників – 57 чоловік, тарифна ставка – 53 коп., а відсоток доплати за роботу в нічний час – 75%. В кожного регулювальника – 14,7 годин нічної роботи.
Рішення.
1.Нічний час роботи регулювальників в рік складає:
ТН= 57(14,7(12 = 10055 годин.
2.Доплата регулювальникам за роботу в нічний час рівна:
грн..
Приклад 15
Визначити доплату майстру за навчання учнів ПТУ в робочий час, якщо явочне число учнів – 10, термін навчання – 3 місяці, доплата за навчання учнів – 5 грн. в місяць.
Рішення.
Доплата майстру за навчання учнів ПТУ в робочий час буде рівна:
ФДОП = 10(3(5 = 150 грн.
Приклад 16.
Загальний фонд заробітної плати промислово – виробничого персоналу рівний 7479 тис. грн., в тому числі основна заробітна плата – 7030 тис. грн., а додаткова – 449 тис. грн.. Визначити відсоток додаткової заробітної плати до основної.
Рішення.
Відношення додаткової заробітної плати промислово-виробничого персоналу до основної складає:

Приклад 17.
Визначити відрахування в фонд соціального страхування (14%) якщо загальний фонд заробітної плати промислово – виробничого персоналу рівний ФЗП = 7479 тис. грн..
Рішення.
Відрахування на соціальне страхування складають:
тис. грн..
Приклад 18.
Базовий фонд заробітної плати підприємства складає – 7687 тис. грн., фактичний приріст випуску товарної продукції в оптових цінах – 1,1%. Норматив приросту фонду заробітної плати на кожний відсоток приросту об’єму продукції – 0,6. Фактично нарахована сума заробітної плати рівна – 7698 тис. грн..
Обчислити фонд заробітної плати та відносну її економію.
Рішення
Фонд заробітної плати рівний:
тис. грн..
Відносна економія ФЗП:
Э = 7738 – 7698 = 40 тис. грн..
Собівартість.
Приклад 20.
Визначити відсоток зниження собівартості продукції, якщо собівартість 100 шт. деталей в звітному періоді склала 327 грн. 48 коп., а в плановому періоді – 323 грн. 41 коп. Загальний обсяг виробництва деталей в плановому періоді – 13470 шт., повна собівартість виробництва деталей – 43563 грн..
Рішення.
Повна собівартість виготовлення деталей в умовах звітного періоду рівна:
тис. грн..
Зниження собівартості:
,
де планова економія собівартості:
Эс = 44112 – 43563 = 549 тис грн.
Приклад 21.
Визначити зниження витрат на 1 грн. товарної продукції, якщо вартість товару в оптових цінах підприємства – 51579 тис. грн., а його повна собівартість – 43563 тис. грн. Витрати на 1 грн. товарної продукції в звітному періоді – 85,1 коп.
Рішення.
Планові витрати на 1 грн. товарної продукції рівні:
грн. або 84 копійки.
Зниження витрат на 1 грн. товарної продукції :
.
Приклад 26.
В плановому періоді підприємство намітило знизити витрату матеріалу на 20%, а ціни на матеріали підняти на 5%. В звітному періоді витрати на даний матеріал склали 60% собівартості продукції. Визначити зміну собівартість за рахунок зміни величини матеріальних витрат.
Рішення.
Зміну собівартості продукції в плановому періоді в порівнянні з базовим, за рахунок зміни величини матеріальних витрат можна визначити по формулі:
,
де питома вага витрат на даний матеріал в відсотках до собівартості продукції в звітному періоді, %;
відсоток зміни норми витрат даного матеріалу;
відсоток зміни ціни на даний матеріал.
Тоді

Таким чином, собівартість знизиться на 9,6%.
Приклад 27.
В плановому періоді за рахунок проведення техніко-організаційних заходів підприємство намітило підвищити продуктивність праці на 5% в порівнянні із звітним періодом, а середню заробітну плату – на 1,5%. Питома вага заробітної плати в собівартості продукції складає – 23%. Визначити зміну собівартості зі зміною питомої ваги заробітної плати в собівартості продукції.
Рішення.
Зміна виробітку та заробітної плати приводить до зміни собівартості продукції. Ця зміна визначається залежністю:
,
де питома вага заробітної плати в собівартості продукції, %;
відсоток зміни середньої заробітної плати в плановому періоді в порівнянні з базовим;
відсоток зміни продуктивності праці в плановому періоді в порівнянні з базовим.
Тоді

Таким чином, собівартість знизиться на 0,77%.
Продуктивність.
Приклад 19.
Річний плановий випуск продукції рівний – 591970 тис. шт., планова явочна чисельність працюючих – 888 чоловік, фонд робочого часу кожного працюючого – 2074 годин. Визначити планову продуктивність праці.
Рішення.
Планова продуктивність праці в натуральному виразі визначається діленням планової виробки на відпрацьовані за даний період людино – години:
шт./люд.-год.
Приклад 23.
В базовому періоді підприємство виготовляє 500 одиниць продукції при виробці на одного працюючого 0,5 одиниць за людино-день. В плановому періоді об’єм продукції повинен скласти 650 одиниць, а виробка за рахунок всіх вжитих заходів повинна зрости до 0,6 виробів за людино-день.
Визначити зміну продуктивності праці та зміну трудоємності, скорочення, збільшення чисельності працюючих.
Рішення.
1. Зміна продуктивності праці за рахунок проведення економіко-технічних заходів визначається формулою:

2. Якби об’єм виготовлення продукції в плановому році залишився незмінним, то
,
тобто для виготовлення даного об’єму продукції при збільшенні виробки потрібно скоротити 167 чоловік.
Приклад 24.
На 4 квартал планового року підприємство намітило ріст продуктивності праці, відповідно по місяцях 10, 8, 11, 7%.
Визначити темпи росту продуктивності праці за 4-й квартал планового року.
Рішення.
Для розрахунку середнього темпу росту продуктивності праці використовують формулу:

, де
ріст продуктивності у відповідні місяці року.
Тоді

Таким чином, продуктивність праці за четвертий квартал планового року зросте на 9%.
Матеріально-технічне постачання.
Приклад 28.
Визначити повну потребу підприємства в матеріалі А, який використовується для виготовлення основної продукції, випуск якої заплановано в обсязі 8618 шт. Норма витрат даного матеріалу на виготовлення одиниці продукції складає 110 м/шт.. Визначити витрати підприємства на придбання даного матеріалу, якщо ціна одиниці ресурсу Ц = 0,0093 грн..
Рішення.
1. Повна потреба в матеріальному ресурсі, який використовується в основному виробництві визначається формулою:
,
де норма витрат матеріалу на виготовлення одиниці і-тої продукції, м/шт.;
обсяг виробництва і-го виду продукції в плановому періоді, шт..
Тоді,


2. Витрати підприємства на придбання даної кількості матеріалу А рівні:

грн..
Приклад 29.
Визначити потребу підприємства в мастильних матеріалах, якщо в плановому році кількість одночасно працюючих одиниць обладнання N0 = 6 станків. Норма витрат мастильних матеріалів на одну станко-годину роботи даного обладнання НМ = 0,018 літра. Тривалість робочої зміни роботи обладнання t3 = 8 годин. Підприємство працює в одну зміну.
Рішення.
Потреба в мастильних матеріалах на плановий період обчислюється з врахуванням кількості обладнання та специфіки його використання.
літра.
Примітка. Планова кількість робочих днів обладнання підприємства Тпл = 252 дні.
Трудоємність.
Приклад 25.
У базовому році трудоємність виготовлення одного виробу склала 0,5 людино-днів. За рахунок техніко-організаційних заходів у плановому періоді вона буде знижена на 0,05 людино-днів. У місяці 22 робочих дні. Працюють 50 працівників.
Визначити додатковий об’єм продукції, виготовлений за рахунок збільшення виробки на одного працюючого при виконанні всіх техніко-організаційних заходів.
Рішення.
1. Додатковий об’єм продукції, отриманий за рахунок збільшення виробки в плановому періоді в наслідок впровадження техніко-організаційних заходів підприємством визначається формулою:
, де
трудоємність робіт в базовому та плановому роках, в людино-днях;
Тпл – фонд робочого часу в плановому періоді, днів, днів;
планова чисельність працюючих, людей.
Тоді, додатковий об’єм продукції, отриманий за рахунок зниження трудоємності робіт, буде рівний:
вироби.
Приклад 43.
Визначити трудоємність виготовлення одиниці продукції, якщо корисний фонд робочого часу одного середньоспискового працівника підприємства в плановому періоді складає 211 днів, а виробіток продукції на одного працівника в базисному році qбаз = 4020 грн./люд., при тривалості робочої зміни 8 годин.
Рішення.
Повна трудоємність виготовлення одиниці продукції визначається по формулі:
,
де ФК – корисний фонд робочого часу одного робітника в плановому періоді, днів;
tЗ – тривалість робочої зміни, год.;
qбаз – виробіток продукції на одного середньоспискового працівника в базовому періоді, грн./чол..
Тоді,
нормо-годин.
Прибуток.
Приклад 5.
Визначити прибуток від реалізації продукції при слідуючих вихідних даних: випуск готової продукції в оптових цінах – 51579 тис. грн., повна собівартість продукції – 43563 тис. грн..
Рішення.
1. Прибуток від реалізації товарної продукції визначається як різниця між випуском продукції в оптових цінах та її повною собівартістю. Отже, отримаємо:
тис. грн..
Приклад 6.
Визначити дохід підприємства, якщо за плановий рік було реалізовано товарної продукції на суму 51579  тис. грн., а матеріальні витрати (включаючи амортизацію та відрахування на соціальне страхування) склали 39759 тис. грн.
Рішення.
Планову та фактичну величину доходу підприємства від реалізації товарної продукції визначають виходячи з об’ємів реалізації продукції та матеріальних витрат на її виробництво та реалізацію.
Тоді,
тис. грн..
Приклад 7.
Визначити абсолютний розмір фонду соціального розвитку підприємства, якщо прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства 2207 тис. грн., а норматив відрахувань в фонд соціального розвитку – 40%.
Рішення.
Абсолютний розмір фонду соціального розвитку підприємства визначається множенням нормативу на величину залишкового прибутку.
Абсолютний розмір фонду соціального розвитку підприємства рівний
тис. грн..
Приклад 8.
Визначити абсолютний розмір фонду матеріального стимулювання, якщо прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства 2207 тис. грн., а норматив відрахувань в матеріального стимулювання складає – 30%.
Рішення.
Абсолютний розмір фонду матеріального стимулювання підприємства (плановий та фактичний) визначається множенням залишкового прибутку на норматив відрахувань.
Абсолютний розмір фонду матеріального стимулювання рівний
тис. грн..
Технічний розвиток виробництва.
Приклад 22.
Визначити економічний ефект від впровадження заходів по технічному розвитку виробництва підприємства, якщо річний об’єм виробництва на базовій та новій техніці відповідно склали – 185 і 210 тис. грн.. Повна собівартість продукції відповідно – 155 і 160 тис. грн.. Капітальні вкладення – 100 і 140 тис. грн.. Прибуток від реалізації річного об’єму виробництва виготовленого на новій техніці рівно ПР = 50 тис. грн.. Випуск продукції на новій техніці в натуральних одиницях QТ = 420 шт.
Рішення.
1. Собівартість одиниці продукції:
;
2. Питомі капітальні вкладення:
;
3. Приведені витрати:
;
4. Річний економічний ефект:

5. Термін окупності:

Приклад 33.
По даних таблиці 1 обчислити величину вивільненого з запасу матеріального ресурсу.
Назва показників
Позначення
Базисний рік
Плановий рік

1. Об’єм використання матеріалу в виробництві
QВ, т
3600
4680

2. Середній запас матеріалу
, т
100
115

3. Середньодобове використання матеріалу
а, т
10
13

4. Коефіцієнт обертання запасів
kо
36
40,7

5. Час одного оберту
tоб
10
8,9


Рішення.
1. Визначається розрахунковий середній запас матеріалу, який мав би місце в плановому періоді, якби число обертів і час одного оберту запасу були б базисними:
або
2. Кількість матеріалу вивільненого із запасу визначається за формулою:

де середній запас матеріалу в плановому періоді, т;
середній запас матеріалу в базисному періоді, т.
Тоді,

Таким чином, якби не відбулося прискорення обертання запасу матеріального ресурсу, то середній запас в плановому періоді був би не 115т, а 130 т, тобто на 15 т більше.
Приклад 34.
При середньодобовій витрати матеріалу а = 20т, та частоті поставок матеріалу на підприємство днів, визначити середню норму поточного запасу на підприємстві.
Рішення.
Середня норма поточного запасу характеризує кількість матеріалу, який приходиться в середньому на кожний день виробництва в плановому періоді:
,
де а – середньодобове використання матеріалу, т;
середня частота поставок матеріалу, т.
Приклад 35.
Вартість 1т продукції А, виготовленої з основної сировини складає 50 грн., а із відходів – 25 грн.. При цьому різниця в питомих капіталовкладеннях складає грн.. на одиницю продукції, а питома витрата відходів . Річний об’єм використання відходів у виробництві продукції Qпл=1000м3. Визначити економічний ефект від використання вторинної сировини замість основної.
Рішення.
Економічна ефективність від заміни основної сировини вторинною при виготовленні продукції визначається залежністю:
,
де Ц0 і Ц1 – вартість одиниці продукції виготовленої з основної сировини та відходів, грн.;
К1 і К0 – питомі капіталовкладення на одиницю продукції при використанні відходів та основної сировини, грн../один.;
ЕН – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, ЕН = 0,15;
питома втрата відходів на одиницю продукції.
Тоді,

Приклад 36.
На машинобудівному заводі ряд деталей виготовляли із сталі. В плановому році почали виготовляти із пластмаси. Норми витрат сталі на ці вироби склали: деталь А – НА = 10кг; деталь Б – НБ = 15кг; деталь В – НВ = 7кг; деталь Г – НГ = 12кг.
В плановому періоді було виготовлено деталей А, Б, В, Г відповідно – QА = 100шт., QБ = 150шт., QВ= 200шт., QГ = 200шт.. Визначити кількість вивільненого з виробництва матеріалу в плановому періоді в результаті заміни сталі пластмасою.
Рішення.
Кількість вивільненого дефіцитного матеріалу із виробництва в результаті заміни пластмасою в плановому періоді буде рівна:
,
де Qі – кількість виробів, виготовлених в плановому періоді із замінника, шт.;
Ні – норма витрат основного матеріалу на вироби, виготовлені із замінника, кг.
Тоді
.
Приклад 42.
Машинобудівне підприємство з безперервним процесом виробництва запланувало обсяг випуску продукції в розмірі Qпл = 8640 шт.. Середньорічна виробнича потужність підприємства рівна Мс.р = 1071 одиниць. Корисний фонд робочого часу підприємства в плановому періоді складає 252 дні, а номінальний – 255 днів.
Визначити коефіцієнт завантаження обладнання підприємства.
Рішення.
Коефіцієнт завантаження обладнання з безперервним процесом виробництва визначається як відношення річного обсягу виробництва продукції до суми добутків середньорічної виробничої потужності та коефіцієнта використання фонду робочого часу по формулі:
,
де Qпл – плановий обсяг виробництва продукції, шт.;
Мс.р – середньорічна виробнича потужність підприємства, одиниць;
коефіцієнт використання фонду робочого часу підприємства.
1. Коефіцієнт використання фонду робочого часу підприємства рівний відношенню корисного фонду робочого часу підприємства до номінального:

2. Коефіцієнт завантаженості обладнання машинобудівного підприємства рівний6

Приклад 44.
Визначити економію чисельності працюючих на підприємстві зі зміною трудоємності одиниці продукції при плановому обсязі виробництва продукції 8640 шт.. Корисний фонд робочого часу одного середньоспискового працівника 211 днів, а підприємства 252 дні. Трудоємність виготовлення одиниці продукції до і після впровадження техніко-економічних заходів склала нормо-години. Термін дії заходів 162 дні. Коефіцієнт виконання норми виробітку працюючого 0,86.
Рішення.
1. Визначаємо коефіцієнт терміну дії заходу як відношення часу тривалості заходу до корисного фонду робочого часу підприємства:

2. Економія робочої сили зі зміною трудоємності виготовлення продукції визначається залежністю:
,
де зміна трудоємності виготовлення одиниці продукції, нормо-годин;
Qпл – плановий обсяг виготовлення продукції, шт.;
коефіцієнт терміну дії заходу;
ФК – корисний фонд робочого часу робітника в плановому періоді, днів;
коефіцієнт виконання норми виробітку працюючого.
Тоді,
чоловіки.
Тобто, зі зміною трудоємності з виробництва необхідно вивільнити 2 чоловіки.
Приклад 45.
Визначити собівартість реалізації продукції при обсязі виробництва товарної продукції QТі = 8640 шт.. Ціна реалізації одиниці продукції Ц = 2,6 грн.. Змінні та постійні витрати виробництва в плановому році відповідно склали 3120 тис. грн. І 500 тис. грн...
Рішення.
Собівартість реалізації продукції розраховують по формулі:
,
де Qпл – вартість реалізованої продукції, рівна грн..;
Ц – ціна одиниці продукції, грн.;
Взм – змінні витрати в плановому періоді, грн./шт.;
Впост – постійні витрати виробництва, грн...
Тоді,
грн..
Приклад 1.
Підприємство „Оптима” в звітному періоді реалізувало 465 одиниць друкарських машинок. Випуск продукції в плановому році заплановано збільшити на 15% від обсягу реалізації в звітному періоді. Відпускна ціна продукції підприємства рівна 640 грн. за одну друкарську машинку.
Визначити планові обсяги товарної та реалізованої продукції в вартісних показниках, якщо сальдо залишків готової продукції на складі підприємства на початок і кінець планового періоду шт., а обсяг послуг та робіт промислового характеру складає 20% від плану випуску продукції в вартісних показниках.
Рішення.
1. Визначаємо план випуску друкарських машинок підприємством
,
де NР – обсяги реалізації продукції в звітному періоді, шт..
шт.
2. Обсяги послуг та робіт промислового характеру складає 20% від плану випуску продукції в вартісних показниках, тобто:
,
де Qпл – план випуску продукції в натуральних показниках, шт.;
Ц – відпускна ціна одиниці продукції підприємства, грн.;
грн..
3. Плановий обсяг товарної продукції в вартісних показниках включає вартість запланованих до випуску одиниць продукції (прийнятих відділом технічного контролю, укомплектованих та відправлених на склад готової продукції) та вартість послуг та робіт призначених для капітального ремонту будівель підприємства власними силами, виготовлення інструментів та оснастки для власних потреб:
,
Підставивши значення, отримаємо:
грн..
4. Плановий обсяг реалізованої продукції підприємства визначається залежністю:
,
де сальдо залишків готової продукції на складі підприємства на початок і кінець планового періоду, шт..
Таким чином,
грн..
Приклад 2.
Визначити дохід (валовий) підприємства від реалізації продукції обсягом QР = 450 шт. при ціні реалізації 20,6 грн..
Рішення.
1. Реалізована продукція характеризує валовий дохід підприємства в плановому періоді, який визначається як добуток ціни на кількість одиниць проданого товару.
,
де Qі і Ці – відповідно обсяг проданого товару та ціна реалізації, шт., грн..
грн..