Зміст Договірні взаємовідносини аудиторської фірми 3
Аудит об’єктів інтелектуальної власності 10
Визначити необхідну інформацію для проведення аудиторської перевірки власного капіталу, джерел та способів його формування та його використання 15
Список використаної літератури 16
Додаток 1 17
Додаток 2 20
Договірні взаємовідносини аудиторської фірми. Аудиторські фірми (аудитори) можуть проводити аудит і виконувати супутні аудиту роботи для будь-якого клієнта незалежно від його організаційно-правових форм (підприємство, установа, організація, об'єднання, фонд, громадянин), форм власності (приватна, колективна, державна),тривалості співпраці (випадкова або разова, постійна, довготривала) та сфер діяльності (торгівля, сільськогосподарське виробництво, будівництво тощо). Побудова будь-яких взаємовідносин між суб'єктами підприємництва починається із звернення та переддоговірного перепису. Тобто, одна сторона звертається з проханням надати їй визначені послуги, а інша висловлює згоду на надання таких послуг або відмовляє в їх наданні. В Україні вже функціонує значна кількість аудиторських фірм і перед господарюючими суб'єктами постає проблема самостійного вибору аудитора або аудиторської фірми для одержання аудиторських послуг або проведення власне аудиту. Найпростіший спосіб вибору аудиторської фірми здійснюється через рекламу, але це не є надійним способом. Для правильного вибору аудиторської фірми або аудитора підприємствам доцільно користуватися системою критеріїв: Наявність відповідного дозволу на проведення діяльності. Асортимент послуг, що надаються. Рівень цін на послуги. Стаж роботи на ринку. Відповідальність за якість аудиту. Можливість надання пільг. Кількість персоналу та його досвід. Найбільші клієнти фірми. Наявність філій у регіонах. Обравши фірму, після попередньої усної узгодженості, зацікавлена в наданні аудиторських послуг сторона складає і надсилає аудиторській фірмі, аудитору офіційний іменний лист-пропозицію про проведення аудиту, в якому зазначає мету проведення аудиту, завдання, які необхідно вирішити під час аудиту, бажаний масштаб аудиту. Зразок листа-пропозиції ___________________________________________________________________________ (назва, реквізити клієнта, поштова адреса, телефони клієнта) № Директору № ________________________ ____________________________________ (назва аудиторської фірми _______________________________________ прізвище, ім'я, по батькові ____________________________________ поштова адреса фірми) Про проведення аудиту за 200 рік Просимо здійснити аудит річної звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності нашого підприємства за 200 _рік з метою визначення достовірності звітності, обліку, його повноти, відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам та видачі відповідного висновку. Ми гарантуємо аудитору доступ до будь-яких записів, документації та іншої необхідної інформації для проведення аудиту. Відповідальність за початкові залишки станом на 01.02.200_р. беремо на себе. Питання щодо терміну проведення аудиторської перевірки та її оплати буде обумовлено в договорі при позитивному рішенні питання щодо співпраці. Додатково повідомляємо, що за попередні роки аудит проводила фірма СП АФ "Аудит-Полісся". Директор________________ підпис прізвище, ім'я по батькові Отримавши таку пропозицію, аудиторська фірма оцінює можливості виконання роботи, яка пропонується, та в разі погодження з прийняттям на себе зобов’язань щодо виконання надсилає потенційному клієнту лист - зобов’язання про погодження на здійснення аудиту або лист – відповідь у разі відмови від запропонованої роботи. Важливість цього документа важко переоцінити. Визначити взаємні права, зобов'язання та відповідальність аудиторської організації і економічного суб'єкта можна в листі-зобов'язанні та договорі на проведення аудиту. Закордонний досвід свідчить, що для разових угод між аудиторською організацією і економічним суб'єктом можна використати лист-зобов'язання, який юридично вважається офертою. Згідно з Цивільним кодексом (ЦК) України офертою визначається адресована одному чи декільком конкретним особам пропозиція, яка достатньо виразно відображає наміри особи, котра їх зробила, вважати себе такою, що уклала договір з тим адресатом, який прийме цю пропозицію. Оферта повинна містити суттєві умови договору. Відповідно до ЦК України суттєвими є умови на предмет договору, які названі в законі чи інших правових актах як суттєві чи необхідні для договорів цього виду, а також всі ті умови, відносно яких за заявою однієї зі сторін повинна бути досягнута угода. Що стосується економічного суб'єкта, якому направляється лист-зобов'язання (оферта), то він може погодитись на цю пропозицію. Згода на умови, висловлені в оферті, називається її акцептом. Відповідно до ЦК України акцепт повинен бути повним і беззастережним. Більшість українських аудиторських організацій не готують листів-зобов'язань за західним зразком, а укладають зі своїми клієнтами договори за традиційною формою. Українське цивільне законодавство передбачає такі можливості аудиторським організаціям: надіслати економічному суб'єкту лист-зобов'язання, який містить всі суттєві умови договору, і, отримавши лист-зобов'язання, підписаний замовником, вважати себе зв'язаною договірними відносинами з ним і розпочинати аудиторську перевірку; надіслати економічному суб'єкту лист-зобов'язання і, одержавши згоду замовника, укласти з ним звичайний договір на проведення аудиту, який не повинен суперечити умовам листа-зобов'язання; укласти з економічним суб'єктом звичайний договір на проведенняаудиту за результатами переговорів і взагалі не використовувати лист-зобов'язання; укласти з економічним суб'єктом договір на проведення аудиту, а лист-зобов'язання використати як додаток до договору, в якому вказати додаткову інформацію дія економічного суб'єкта. Листу зобов'язанню повинна передувати офіційна пропозиція економічного суб'єкта з проханням про надання йому аудиторських послуг. Такт чином, перший крок у контактах з аудиторською фірмою робить клієнт, який повинен сповістити, що йому потрібні відповідні послуги, і що він хотів би дізнатись про умови, які йому може запропонувати ця аудиторська фірма. Лист-зобов'язання направляється виконавчому органу економічного суб'єкта, хоч, наприклад, для акціонерного товариства аудиторську організацію вибирає його виший орган — загальні збори акціонерів. Суперечності тут немає, оскільки під час перевірки аудитори мають справу переважно з виконавчим органом економічного суб'єкта. Форма і зміст листа-зобов'язання аудиторської організації визначаються необхідністю включення в нього ряду обов'язкових вказівок і додаткових відомостей відповідно до особливостей майбутньої аудиторської перевірки і побажань економічного суб'єкта щодо надання додаткових послуг, супутніх аудиту. Лист-зобов'язання має містити обов'язкові вказівки з умов аудиторської перевірки, зобов'язань аудиторської організації та зобов'язань економічного суб'єкта. До умов аудиторської перевірки перш за все належать об'єкт і мета аудиторської перевірки. Звичайно, метою аудиторської перевірки є висловлення думки аудиторської організації про достовірність фінансової звітності економічного суб'єкта. У листі-зобов'язанні має бути оговорений порядок аудиту філіалів, підрозділів і дочірніх компаній економічного суб'єкта при їх наявності . Умови проведення аудиторської перевірки обумовлюються законодавчими та нормативними актами. У цьому зв'язку в листі-зобов'язанні мають бути зроблені посилання на законодавчі та нормативні документи, на основі яких проводиться аудит. Звичайно, тут слід указати українські закони, правила й інструкції стосовно порядку ведення бухгалтерського обліку, підготовки фінансової звітності і порядку ведення аудиту. Але в деяких випадках можуть бути указані міжнародні стандарти обліку та аудиту чи національні стандарти певної країни (на замовлення клієнта). Щодо умов проведення аудиторської перевірки, то в листі-зобов'язанні можуть міститись вказівки щодо будь-яких додаткових питань, які вирішуються в ході аудиту. В листі-зобов'язанні також повинна міститись інформація про відповідальність аудиторської організації за надані послуги, необхідність збереження (дотримання) комерційної таємниці і наявність ризику невиявлення суттєвих неточностей чи помилок у бухгалтерському обліку і звітності. До зобов'язань, які повинен взяти на себе економічний суб'єкт, слід віднести: відповідальність за повноту і достовірність обліку і звітності; забезпечення доступу аудиторів до всієї необхідної інформації; надсилання запитів до контрагентів з питань підтвердження величини взаємозаборгованості; нездійснення тиску на аудиторську організацію. Особливо необхідно підкреслити, то саме керівництво підприємства-клієнта несе відповідальність за достовірність фінансової звітності та податкових розрахунків. Аудиторська організація на свій розсуд чи за бажанням економічного суб'єкта може у текст листа-зобов'язання додатково включати: загальні відомості про послуги, які надаються аудиторською організацією, кваліфікацію персоналу, найбільш значних клієнтів, членство в українських і міжнародних організаціях і спілках; приблизний календарний план проведення аудиту і склад групи аудиторів; загальну характеристику методів аудиту; пропозиції щодо використання в роботі експертів різного профілю; згоду економічного суб'єкта на використання результатів попередньої аудиторської організації; пропозиції подальшого розвитку договірних відносин між аудиторською організацією і економічним суб'єктом. При повторному аудиті аудиторська організація направляє лист-зобов'язання економічному суб'єкту тільки у разі: наявності фактів неправильного розуміння економічним суб'єктом мети і масштабу аудиту, відповідальності аудиторської організації і економічного суб'єкта; зміни умов проведення перевірки виконавчим органом економічного суб'єкта; зміни в складі керівництва економічного суб'єкта та аудиторської організації; значних змін профілю чи масштабів діяльності економічного суб'єкта; змін законодавства в обліку і аудиті. В кінці проекту листа аудиторська організація просить керівництво економічного суб'єкта підписати і повернути приколену копію листа з вказівкою її відповідності його (економічного суб'єкта) розумінню умов аудиту чи надіслати аудиторській організації зауваження за змістом цього листа. При цьому необхідно нагадати, що зауваження економічного суб'єкта на оферту трактуються Цивільним кодексом як відмова від акцепту і нова оферта. У цьому випадку аудиторській організації пропонується вибір: погодитись на умови замовника аудиту, висунути зустрічні пропозиції і почати наступний раунд переговорів і узгоджень умов чи відмовитись від роботи з цим клієнтом, якщо вимоги замовника неприйнятні для аудитора. Зразок форми листа-зобов'язання наводиться у додатку 1. Аудит проводиться на основі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Договір на проведення аудиту є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником і виконавцем про проведення аудиторської перевірки. Договір документально засвідчує, що сторони дійшли згоди з усіх пунктів, обумовлених в ньому. Для того, щоб уникнути неправильного розуміння сторонами взятих на себе обов'язків, умов їх виконання та прийнятого рівня відповідальності, необхідно максимально ясно обумовити всі суттєві аспекти взаємовідносин, які виникають у зв’язку з його укладанням. Укладанню договору може передувати обмін листами між аудитором і клієнтом. Лист-пропозиція аудитора підтверджує його згоду з поставленим завданням і масштабом аудиту й може містити положення, які стосуються меж відповідальності аудитора перед клієнтом, форми подання звіту аудитора та його висновків та інші моменти, про які аудитор вважає необхідним домовитися до початку перевірки. Надсиланню листа-пропозиції може передувати етап обстеження об'єкта аудиту з метою визначення обсягів роботи, якщо аудитор вважає за необхідне проведення такого обстеження. До складання і підписання договору аудитор повинен ознайомитися з підприємством-клієнтом. Це передбачає особисте спілкування з керівництвом підприємства, вивчення засновницьких документів, результатів попередньої аудиторської перевірки, загальний огляд звітності, визначення рівня аудиторського ризику та оцінку можливості додержання аудитором норм професійної етики та загальних принципів при виконанні перевірки. Зазначений етап підготовки договору починається після попереднього ознайомлення з діяльністю економічного суб'єкта і прийняття рішення про можливість надання аудиторських послуг. Він провадиться з метою визначення трудомісткості, вартості і строків надання аудиторських послуг, потреби в залученні сторонніх консультантів і експертів. Договір про надання аудиторських послуг може мати разовий (одноразове надання послуги) чи довготерміновий характер (неодноразове надання послуг протягом певного періоду часу), виходячи з наявності у аудиторської організації відповідного свідоцтва. Уразі повторної домовленості про здійснення аудиторських послуг умови договору можуть переглядатись і повинні оформлятись письмово. Договір може укладатись на тривалий строк. Предметом такого договору можуть бути як послуги з проведення аудиту безпосередньо, так і супутні аудиту послуги. Порядок підготовки, умови та зміст договору на проведення аудиту в Україні регулюються національним нормативом аудиту № 4 "Договір на проведення аудиту" та іншими нормами Цивільного кодексу України. Але у зазначеному нормативі було б доцільно більш структурно визначити зміст аудиторського договору. Так, у нормативі вказується, що договір має містити такі положення: мета аудиту; масштаби аудиту, включаючи посилання на чинне законодавство, нормативи (поняття масштабу аудиту включає в себе необхідний обсяг та глибину перевірки; склад, кількість, обсяг аудиторських процедур); можливість доступу до будь-яких записів, документації та іншої інформації, замовленої у зв'язку з аудитом; відповідальність керівництва підприємства, яке перевіряється, за надану аудиторам інформацію (у разі необхідності обумовлюється вимога щодо одержання від керівництва підприємства письмового підтвердження, що стосується наданої інформації); умови відповідальності за початкові залишки при першому проведенні аудиту або якщо попередні перевірки виконувались іншим аудитором; зазначення того, що у зв'язку з рівнем суттєвості перевірки та інших властивих аудиту обмежень існує можливість, навіть ймовірність того, що будь-які істотні помилки можуть залишатись незнайденими; форма, у якій замовнику буде видана інформація про результати проведеної аудиторської роботи (обсяг і склад переданої замовнику документації). Вказано також, що крім цього, у договір можуть бути включені такі пункти: угоди, які стосуються планування аудиту; угоди, які стосуються залучення до перевірки інших аудиторів та фахівців інших галузей; угоди, які стосуються залучення до перевірки внутрішніх аудиторів та іншого персоналу клієнта; порядок розрахунків за виконання робіт з аудиту; будь-які можливості обмеження аудиторського зобов'язання; посилання на будь-які додаткові угоди між аудитором та клієнтом. Щоб краще розуміти зміст договору потрібно виділити такі аспекти: мета договору; предмет договору про надання аудиторських послуг; умови надання аудиторських послуг; права і обов'язки аудиторської організації; права і обов'язки економічного суб'єкта; форма реалізації результатів аудиторської перевірки (обсяги і склад переданої замовнику документації); вартість і порядок оплати аудиторських послуг, порядок здавання та приймання робіт; додаткові умови, наприклад, залучення до проведення аудиту фахівців різного профілю або можливі обмеження аудиторського зобов'язання; відповідальність сторін і порядок вирішення спорів. Поряд з цим текст договору може містити інші важливі для сторін зобов'язання. Не можна погодитися з положенням національного нормативу про те, що у зв'язку з рівнем суттєвості перевірки та інших властивих аудиту обмежень існує можливість, навіть ймовірність того, що будь-які істотні помилки можуть залишатись не знайденими. Адже аудитор несе відповідальність за якість надання аудиторських послуг, яка передбачає виявлення усіх суттєвих помилок. Дещо менша відповідальність аудитора за виявлення відхилень від норм, тобто шахрайства, оскільки шахрайство здійснюється за змовою декількох посадових осіб і інколи потребує значних зусиль з його з'ясування. Предмет договору про надання аудиторських послуг фіксує сферу аудиторських послуг і їх обсяг, при цьому предметом договору є: у разі проведення аудиторської перевірки — робота з підготовки аудиторського висновку щодо достовірності фінансової звітності економічного суб'єкта за визначений договором період; у разі надання супутніх аудиту послуг - робота з виконання визначених договором видів послуг, супутніх аудиту. Умови надання аудиторських послуг визначають: мету надання аудиторських послуг і об'єкти аудиту, зокрема філіали і підрозділи економічного суб'єкта (при їх наявності); строки і етапи надання аудиторських послуг; форму реалізації результатів аудиту; посилання на законодавчі акти і нормативні документи, на основі яких надаються аудиторські послуги. Права і обов'язки аудиторської організації відображають необхідність чи можливість: неухильно дотримуватись при здійснені аудиторських послуг вимог національних стандартів, Закону України " Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. та інших законодавчих актів України і нормативних документів; самостійно визначати форми і методи аудиторської перевірки, виходячи з вимог нормативно-правових актів України, а також конкретних умов договору з економічним суб'єктом; кваліфіковано проводити аудиторські перевірки та надавати інші аудиторські послуги; перевіряти будь-яку документацію економічного суб'єкта, необхідну для проведення аудиту, а також одержувати роз'яснення та додаткові відомості з питань, що виникли в ході аудиту; мати доступ до системи комп'ютерної обробки даних економічного суб'єкта, що перевіряється; відмовлятись від проведення аудиторської перевірки чи від висловлення думки про достовірність звітності в аудиторському висновку у разі ненадання економічним суб'єктом необхідної документації; залучати на договірних засадах фахівців різного профілю зі згоди економічного суб'єкта; одержувати з письмовим запитом необхідну для здійснення аудиторської перевірки інформацію від третіх осіб; дотримуватись конфіденційності одержаної інформації і комерційної таємниці; забезпечувати схоронність документів, одержаних і складених у ході перевірки, не розголошувати їх зміст без згоди власників (керівництва) економічного суб'єкта, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України. Права і обов'язки економічного суб'єкта відображають необхідність чи можливість: надавати аудиторській організації необхідну документацію, роз'яснення і пояснення в усній і письмовій формі, а також забезпечувати доступ до системи комп'ютерної обробки інформації; створювати аудиторським організаціям умови для своєчасного і повного проведення перевірок і надання послуг; одержувати від аудиторської організації інформацію про вимоги законодавства щодо проведення аудиту, а також підстав для аудиторських зауважень і висновків; звертатись до органу, який видав свідоцтво на здійснення аудиторської діяльності, з заявою для перевірки якості проведення аудиту; оперативно усувати виявлені аудиторською перевіркою порушення порядку ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності чи самостійно нести відповідальність за відмову від внесення необхідних виправлень; утримуватись від будь-яких дій з метою обмеження кола питань, що підлягають з'ясуванню при проведенні аудиторської перевірки чи наданні супутніх аудиту послуг; не здійснювати будь-якого тиску на аудиторську організацію з метою зміни її думки щодо достовірності фінансової звітності економічного суб'єкта. У розділі про вартість і порядок оплати аудиторських послуг зазначається: порядок визначення вартості аудиторських послуг; порядок і строки оплати аудиторських послуг, у тому числі виплати авансу чи завдатку; порядок сплати пені і штрафів у разі недотримання умов оплати. Окремо виділяється порядок приймання та здавання робіт, де зазначається перелік, характеристика та послідовність процедур, які виконуються сторонами при передачі результатів роботи, а також умови та порядок оформлення відмови економічного суб'єкта (замовника) прийняти виконану роботу. У розділі про відповідальність сторін і порядок вирішення спорів передбачаються: види і ступінь відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов'язань за договором; обставини, що знімають відповідальність за часткове чи повне невиконання зобов'язань за договором; можливість і необхідність вирішення спорів і суперечностей шляхом переговорів між сторонами договору чи в судовому порядку. У тексті договору на надання аудиторських послуг за бажанням сторін можуть обумовлюватись особливі умови: відмова аудиторської організації від продовження робіт на будь-якому етапі їх виконання; продовження терміну виконання робіт; відповідальність за початкові залишки за рахунками при першому проведенні аудиту; згода економічного суб'єкта на використання результатів, одержаних попередньою аудиторською організацією; календарний план надання аудиторських послуг та склад групи виконавців; загальна характеристика прийомів та методів проведення перевірки і надання послуг; рівень суттєвості можливих помилок, узгоджений сторонами; вказівки з обмеження відповідальності аудиторської організації; порядок оплати додаткових витрат, які виникли під час надання аудиторських послуг; інші умови та умови подальшого розвитку договірних відносин між аудиторською організацією і економічним суб'єктом; посилання на будь-які додаткові угоди до цього договору, а також на додатки до договору. Зміни чи додаткові угоди додаються до договору і є його невід'ємною частиною. Укладання договору на аудит, підписання його обома сторонами, не дає ніякої гарантії отримання підприємством-клієнтом безумовно позитивного висновку, тобто не виключається можливість негативного аудиторського висновку. Оплата підприємством-клієнтом виконаних належним чином робіт аудиторською фірмою (аудитором), обумовлених у договорі, здійснюється незалежно від результатів аудиту та виду аудиторського висновку, складеного аудитором . Затвердженої типової стандартної форми договору в Україні немає. Кожна аудиторська організація може самостійно окреслювати умови договірних відносин, керуючись чинним законодавством України та національним нормативом № 4 "Договір на проведення аудиту". Зразок форми договору наводиться у додатку 2.
Аудит об’єктів інтелектуальної власності. Метою аудиту операцій з об’єктами інтелектуальної власності є формування думки про достовірність і законність операцій, що здійснюються на підприємстві з об’єктами інтелектуальної власності. Завдання аудиту операцій з об’єктами інтелектуальної власності: встановлення правильності документального оформлення надходження, переміщення, використання і списання об’єктів інтелектуальної власності; встановлення правильності визначення строку корисного використання об’єктів інтелектуальної власності; перевірка правильності нарахування амортизації об’єктів інтелектуальної власності; вивчення законності проведення операцій, пов'язаних зі списанням об’єктів інтелектуальної власності внаслідок закінчення терміну їх використання, доцільності іншого вибуття; підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з об’єктами інтелектуальної власності; підтвердження права власності на об'єкти інтелектуальної власності. Джерелами інформації для аудиту об’єктів інтелектуальної власності використовують: Первинні документи з обліку нематеріальних активів: акти приймання-передачі нематеріальних активів; акти списання нематеріальних активів; інвентарні картки нематеріальних активів; описи інвентарних карток з обліку нематеріальних активів; інвентарні книги; акти введення нематеріальних активів в експлуатацію. Договори купівлі-продажу нематеріальних активів, контракти, угоди, накладні, рахунки-фактури, виписки банку. Експертні висновки. Облікові реєстри синтетичного обліку нематеріальних активів (журнал № 4 "Обліку необоротних активів та фінансових інвестицій", відомість № 4.3. "Аналітичного обліку нематеріальних активів", Головна книга). Інвентаризаційні відомості. Авторські договори, свідоцтва про володіння, ліцензії, патенти. Протоколи про внесення нематеріальних активів у статутний капітал (спільну діяльність) та погодження їх вартості, протоколи зборів засновників. Фінансова звітність (форми 1, 2, 3, 4, 5). Документація внутрішнього аудитора щодо контролю нематеріальних активів. Відповіді на запити до постачальників нематеріальних активів. Результати опитувань і анкетувань керівництва підприємства з питань обліку нематеріальних активів. Звіти і висновки попереднього аудитора. Розрахунки амортизаційних відрахувань на нематеріальні активи. Наказ про облікову політику в частині обліку нематеріальних активів. Насамперед аудитор перевіряє факт наявності об’єктів інтелектуальної власності у документації підприємства і правильності віднесення цих об’єктів до нематеріальних активів, її здійснюють перевірянням документів, в яких об'єкт нематеріальних активів відображається або описаний чи інакше зафіксований на матеріальних носіях. Це може бути опис технологічного процесу, конструкторська документація, зображення промислових зразків, програми тощо. Тобто все те, що дозволяє ідентифікувати об'єкти нематеріальних активів. Характерною особливістю нематеріальних активів є наявність охоронних документів, що підтверджують права на них: патенти на винаходи і промислові зразки, свідоцтва на корисні моделі, ліцензії тощо. Аудитору треба звернути увагу на відповідність нематеріальних активів підприємства вимогам, викладеним в П(С)БО № 8 "Нематеріальні активи", згідно з яким придбані або отримані нематеріальні активи відображаються в балансі, якщо: існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість можна достовірно визначити. Перевіряється чи виконуються вимоги П(С)БО № 8 щодо визнання активів нематеріальними, згідно з яким ними являються немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені) від підприємства і використовуються більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або для надання в оренду іншим особам. Важливим моментом є перевірка дотримання класифікації нематеріальних активів за групами, передбаченими П(С)БО № 8, а саме поділ на: права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічного тощо); права користування майном (права користування земельною ділянкою, будівлею, право на оренду приміщення тощо); права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо); права на об'єкти промислової власності (право на винахід, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо); авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази для них тощо); інші нематеріальні активи (право на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо). Далі аудитор перевіряє чи не перевищено максимальний термін корисного використання нематеріальних активів (у бухгалтерському обліку, прийнятого не більше 20 років, в податковому не більше 10 років), чи не віднесені до нематеріальних активів різного роду витрати, а саме: витрати на дослідження; організаційні витрати; витрати на перебазування або реорганізацію частини усього підприємства; витрати на підготовку кадрів; витрати на внутрішньогенерований гудвіл; витрати на рекламу. Також аудитор перевіряє правильність визначення нематеріальних активів згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та законів України, які регулюють питання стосовно прав власності на промислові зразки, свідоцтва на корисні моделі, ліцензії тощо. Аудитору треба також з'ясувати питання стосовно інвентаризації нематеріальних активів, тобто чи взагалі проводили їх інвентаризацію і чи міститься в інвентаризаційному описі така обов'язкова інформація, як: інвентарний номер об'єкта нематеріальних активів; його назва і стисла характеристика; місцезнаходження (експлуатації), тобто назву структурної одиниці підприємства, де використовується цей інвентарний об'єкт; первинну вартість і суму нарахованого зносу; строк корисного використання. Перевірка дійсності охоронних документів передбачає дослідження охоронних документів, які як правило складаються з офіційних грамот, що видаються відповідними державними органами і доданих до них списків об'єктів нематеріальних активів. При аналізі дійсності охоронних документів перевіряється їх реальність за об'єктом (фото взірця, формули), за територією дії, за терміном дії. За невідповідності будь-якого з цих критеріїв охоронний документ визнається не дійсним. При цьому треба мати на увазі, що видається тільки один офіційний охоронний документ, який знаходиться, як правило, у патентовласника, а у осіб, що використовують цей об'єкт за ліцензією повинна бути копія охоронного документа. При аналізі дійсності охоронного документа за об'єктом необхідна технічна експертиза. Перевіряючи строки дії охоронних документів, необхідно врахувати, що їх дію можна припинити за клопотанням патентовласника або за неоплати у встановлений строк мита за підтримку охоронних документів у силі. Перевірка дійсності охоронних документів вимагає запрошення експертів, юристів, патентних повірених. Перевірка документів, що підтверджують права підприємства на дані об'єкти нематеріальних активів, вимагає концентрації уваги аудиторів на умовах визнання об'єктів активами підприємства: принесення в майбутньому економічної вигоди від використання об'єкта; його вартість може бути достовірно визначена. Аудитор перевіряє за такими варіантами наявність прав на об’єкти інтелектуальної власності: а) об'єкти інтелектуальної власності були створені безпосередньо на підприємствіабо по замовленню підприємства, і тому воно з самого початку володіє правом власностіна дані об'єкти і винятковим правом на їх використання (наявність документів і свідоцтва,які свідчать про створення чи придбання нематеріальних активів, патентів тощо); б) об'єкти були спочатку створені на іншому підприємстві, а потім права на нихбули повністю передані цьому підприємству. У цьому випадку повинен бути офіційнозареєстрований у відповідному відомстві договір про повну передачу попереднімпатентовласником усіх прав на нематеріальні активи цьому підприємству; в) підприємство отримало від інших патентовласників офіційний дозвіл (ліцензію)на право використання даних об'єктів нематеріальних активів. У цьому випадкувимагається наявність ліцензійних угод. При цьому ліцензійні угоди на використаннявинаходів, корисних моделей, промислових зразків підлягають обов'язковій реєстраціїв Укрпатенті, без якої вважаються не дійсними. Що стосується програм і баз даних, топрава на них дійсні без такої реєстрації. Перевірка правильності оприбуткування нематеріальних активів потребує від аудитора вивчення: шляхів надходження нематеріальних активів на підприємство; наявності на підприємстві комісії з приймання зазначених об'єктів та оформлення її результатів; правильності зазначеної первісної вартості в актах приймання-передачі (з врахуванням вимог П(С)БО 8); чи призначені матеріально відповідальні особи за збереження нематеріальних активів. Особливу увагу аудитор приділяє способам надходження нематеріальних активів на підприємство, адже саме від них залежить вартість, за якою об'єкти зараховують на баланс. Так, для об'єктів безоплатно одержаних, внесених до статутного капіталу учасниками, отриманих внаслідок бартерних операцій - це буде справедлива вартість. При придбанні чи створенні нематеріальних активів — первісна вартість. Здійснюючи аудит, на цьому етапі необхідно звернути увагу на повноту формування фактичних витрат з придбання і приведення до стану придатного для використання окремих об'єктів нематеріальних активів. Під час перевірки правильності та своєчасності оприбуткування нематеріальних активів, що надійшли, встановлюється правильність оформлення акту приймання-передачі нематеріальних активів, а також правильність відображення таких операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Крім того звіряють первинні документи з придбання об'єктів нематеріальних активів з платіжними вимогами постачальників, останні з яких порівнюють з виписками банку. Законність та повнота надходження нематеріальних активів внаслідок капіталовкладень визначається зіставленням оприбуткованих об'єктів з переліком, передбаченим у титульних списках, а також з актами приймання-передачі, рахунками, податковими накладними і розрахунковими документами. Під час перевірки операцій з отримання нематеріальних активів в обмін на подібний актив потрібно звернути увагу чи дорівнює різниця між вартістю по субрахунку рахунку № 12 і сумою зносу по об'єкту за рахунком № 13 сумі в накладній і договорі. Під час перевірки операцій з отримання нематеріальних активів в обмін на неподібний актив необхідно дослідити чи дорівнює сума вартості неподібного активу, відображеної в накладній на списання, плюс грошові кошти, сплачені (мінус грошові кошти отримані) його вартості за договором та первісній вартості отриманого нематеріального активу, відображеній в акті приймання-передачі, інвентарній картці та на рахунку № 12. Особливу увагу приділяють перевірці операцій з оприбуткування безкоштовно отриманих нематеріальних активів. При цьому повноту оприбуткування треба підтвердити результатами запитів. Своєчасність оприбуткування також можна перевірити зіставленням дати оприбуткування згідно з аналітичним обліком за рахунком № 12 з датою, вказаною у первинних документах (актах приймання-передачі). Аудитору важливо також перевірити наскільки правильно оформлено документацію про встановлення відповідальності осіб за збереження нематеріальних активів і чи є книга обліку нематеріальних активів у структурних підрозділах, місцях їх експлуатації тощо. Для цього дані інвентарних книг нематеріальних активів зіставляють з рахунком № 12. Якщо між даними рахунку № 12 та сумою підсумків інвентарних книг не буде встановлено розбіжностей, то це означає, що всі нематеріальні активи повністю закріплені за матеріально відповідальними особами. Перевіряють відповідність синтетичного і аналітичного обліку нематеріальних активів звірянням даних інвентарних карток та книг обліку нематеріальних активів з даними журналу № 4, відомості № 4.3, Головної книги та фінансової звітності підприємства. Якщо між цими даними є розбіжності, то це означає, що облік нематеріальних активів ведеться з порушеннями. Наслідком цього може бути недонарахування або надлишкове нарахування амортизації, що призводить до неправильного визначення суми податку на прибуток. Під час перевірки правильності проведення переоцінки нематеріальних активів аудитор звертає увагу на порядок відображення в обліку її результатів, який є різним для об'єктів, що переоцінюються вперше і повторно. Аудитор має перевірити чи проводилась переоцінка об'єктів нематеріальних активів на дату балансу. Результати переоцінки мають бути відображені у відповідних підтверджуючих документах (акті переоцінки, довідці або розрахунку бухгалтерії, експертному висновку), а також інвентарній картці обліку нематеріальних активів. Особлива увага на цьому етапі приділяється веденню аналітичного обліку по рахунку № 12 і рахунку № 13 в кореспонденції із рахунками класів 7 і 9 та рахунком № 42. Аудитор досліджує також чи переоцінювали нематеріальні активи, щодо яких існує активний ринок, чи дотримувалась стаття 19 П(С)БО № 8, згідно з якою в році переоцінки окремого об'єкта нематеріальних активів треба переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку). А також статті 20 П(С)БО № 8, згідно з якою, якщо підприємством переоцінено об'єкти групи, то надалі вони підлягають щорічній переоцінці. Перевірка правильності нарахування амортизації по об'єктах, що враховуються в складі нематеріальних активів, передбачає вивчення чи правильно вибрано метод амортизації нематеріальних активів, враховуючи умови отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити не вдалось, то аудитор перевіряє чи застосовувався прямолінійний метод. Перевіряється також чи були враховані під час визначення терміну корисного використання об'єкта нематеріальних активів: строки корисного використання подібних активів, моральний знос, що передбачається; правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання та інші фактори. Перевірку нарахування амортизації проводять за даними журналу № 4, відомості 4.3 та відповідних таблиць, де було здійснене нарахування амортизації та зносу в розрізі нематеріальних активів, що надійшли, вибули і знаходяться в експлуатації. Такі перевірки, як правило, здійснюють вибірково. Особливу увагу треба звернути на періодичність нарахування амортизації, яка повинна дорівнювати одному місяцю, та початок нарахування амортизації (з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт став придатним для корисного використання), а також припинення її нарахування (починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта). Аудитором перевіряється також нарахування амортизації в податковому обліку та чи враховуються вимоги щодо граничних термінів експлуатації нарахування амортизації на певні об'єкти нематеріальних активів. Перевірка законності, доцільності і правильності оформлення вибуття нематеріальних активів здійснюється суцільним порядком. Вибуття цих активів може бути внаслідок списання, безкоштовної передачі або реалізації на сторону. Списання нематеріальних активів перевіряється за актами списання. По списаних об'єктах аудитор з'ясовує реальність висновків ліквідаційної комісії та дозвіл керівника підприємства на списання. Аудитор звертає увагу на правильність відображення в обліку операцій зі списання, визначення фінансових результатів від списання. Перевіряється правомірність і обґрунтованість встановлення справедливої ціни нематеріальних активів, реалізованих на сторону. Особливу увагу треба звернути на нарахування ПДВ при продажу нематеріальних активів та відображенні доходів і витрат, що виникли при такій операції. Якщо була безоплатна передача нематеріальних активів, то необхідно пересвідчитися в обґрунтованості та економічній доцільності такої передачі. Як свідчить аудиторська практика типовими порушеннями і помилками, що пов'язані з операціями із нематеріальними активами, є такі: неправильне визначення та відображення в обліку первісної вартості нематеріальних активів, одержаних різними способами надходження; відсутність первинних документів по операціях з нематеріальними активами, чи порушення законодавчо-нормативних вимог стосовно їх оформлення; неправомірне віднесення окремих видів витрат до нематеріальних активів; неправомірне здійснення переоцінки нематеріальних активів та відображення її результатів в обліку; неправильне нарахування амортизації по окремих об'єктах нематеріальних активів; неправильне обчислення фінансового результату при вибутті нематеріальних активів та визначення сум ПДВ.
Визначити необхідну інформацію для проведення аудиторської перевірки власного капіталу, джерел та способів формування та його використання. Перелік необхідної інформації по перевірці власного капіталу__ підприємства ______________________ № з/п Інформація Джерело отримання Метод і спосіб отримання
1 Законність створення підприємства, правильність визначення статутного капіталу, правельність розподілу капіталу на акції, номіналу акцій засновницькі документи (свідоцтво про державну реєстрацію, протоколи Зборів засновників, Статут) документальна перевірка, сканування
2 Правильність оцінки первинної вартості внесків, правельність визначення справедливої вартості майнових внесків первинні документи, що засвідчують внески засновників документальна перевірка
3 Повнота та дотримання термінів внесення майна до статутного капіталу облікові регістри з обліку операцій із власним капіталом (рахунок 40) фактична перевірка
4 Правильність формування резервного капіталу облікові регістри з обліку операцій із власним капіталом (рахунок 43) фактична перевірка
5 Правильність розрахунку дивідендів Декларація про прибуток, звіт про фінансові результати, баланс, статут підприємства, протокол Зборів засновників документальна перевірка, фактична перевірка
6 Правильність оподаткування внесків учасників, нарахування та своєчасність сплати податків на прибуток при виплаті дивідендів регістри синтетичного та аналітичного обліку з рахунку 64 фактична перевірка
7 Правильність формування пайового капіталу кооперативні книжки, відомості прийому пайових внесків, книги аналітичного обліку, облікові регістри з обліку операцій із власним капіталом (рахунок 41) документальна перевірка, фактична перевірка
8 Відображення суми нерозподілених прибутків (непокритих збитків) облікові регістри з обліку операцій із власним капіталом (рахунок 44), звіт про фінансові результати фактична перевірка
Список використаної літератури Н. І. Дорош. Аудит: методологія та організація – Київ: «Знання», 2001. Л. М. Полякова, М. В. Корягін, В. І. Воськало, В. М. Чубай. Аудит: Навч. Посібник – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004. В.В. Сопко, В.П. Шило, Н.І. Верхоглядова, С.Б. Ільїна, О.М. Брадул. Організація і методика проведення аудиту – Київ: «Професіонал», 2006. Б.Ф. Усач. Аудит – Київ: «Знання - Прес», 2002. Б.Ф. Усач. Контроль і ревізія: навчальний посібник – Київ: «Знання – Прес», 2002.
Додаток 1 Зразок листа-зобов'язання на згоду про проведення аудиту Бланк чи кутовий штамп Раді директорів аудиторської організації (найменування економічного суб'єкта) Вихідний № (...) дата підписання Цим офіційно підтверджуємо прийняття Вашої пропозиції щодо проведення аудиторської перевірки фінансової звітності (найменування економічного суб'єкта). І. Аудит Як директор вищеназваної організації Ви несете відповідальність за ведення відповідних облікових реєстрів і підготовку фінансової звітності, яка дає правдиву і об'єктивну інформацію відповідно до Закону України від 16 липня 1999 р. № 996 — XIV " Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Бажано отримати письмове підтвердження, що всі операції організації правильно відображені в облікових реєстрах і наш аудиторський звіт буде базуватись на цьому підтвердженні. Відповідальність за попередження і виявлення порушень норм і шахрайства покладена на Вас. Але хоч ми передбачаємо наявність помилок, які базуються на шахрайстві і порушенні норм, ми не шукаємо їх спеціально. Наш аудит буде проводитись згідно з чинними законодавчими та нормативними актами, які регулюють аудиторську діяльність в Україні: Законом України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. та національними нормативами аудиту. Відповідно до діючих положень і норм аудиту перевірці будуть піддані бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати, додатки до балансу, реєстри бухгалтерського обліку і окремі первинні документи за (період, за який проводиться аудит). Метою аудиту є висловлення думки аудиторської організації щодо достовірності фінансової звітності [найменування економічного суб'єкта за звітний рік чи інший-звітний період] у всіх суттєвих аспектах. В ході аудиту буде також перевірена діяльність [дається перелік філіалів, підрозділів і дочірніх підприємств економічного суб'єкта, які підлягають аудиту]. Щоб висловити об'єктивну думку нам необхідно з'ясувати такі питання і зробити звіт за кожним з них, якщо виникнуть сумніви: а) чи правильно велись [найменування економічного суб'єкта] облікові реєстриі чи відповідають звіти філіалів, які ми не відвідували, даним нашого аудиту, б) чи дійсно баланс [найменування економічного суб'єкта] та звіт про фінансовірезультати збігаються з обліковими реєстрами і декларацією про доходи; в) чи дійсно ми отримали повну інформацію і пояснення, необхідні для аудиту, г) чи збігається інформація у звітах керівництва з фінансовою звітністю, що підлягає аудиту. Крім того, існують питання, які ми можливо розглянемо у нашому звіті. Наприклад там, де фінансова звітність не дає повного уявлення про операції і винагороди керівництва, від нас вимагається відобразити ці питання у звіті Для обґрунтування своїх висновків ми використовуємо ряд тестів і процедур перевірки достовірності і достатності облікової інформації та стану внутрішнього контролю, в реалізації яких розраховуємо на допомогу робітників Вашої організації. Процес аудиту буде включати всі перевірки власності, зобов'язань, вартості активів і пасивів, які ми вважаємо за потрібне провести. Ми повинні повністю вивчити облікову систему, щоб з'ясувати, чи може вона бути базою для підготовки фінансової звітності, і встановити, чи дійсно ведуться правильні записи в облікових реєстрах. Ми чекаємо, що нам буде надана повна інформація, із якої ми зможемо зробите чіткі висновки. Суть і набір наших тестів будуть змінюватися залежно від попередньої оцінки системи обліку і контролю [найменування економічного суб'єкта]. Ми можемо розглядати будь-який аспект ділових операцій, частково покладаючись на систему внутрішнього контролю. Ми вкажемо Вам на всі більш або менш важливі недоліки, знайдені в структурі [найменування економічного суб'єкта] на яких, на нашу думку, необхідно зосередити вашу увагу. Для проведення аудиторської перевірки Ви повинні надати нам бухгалтерську документацію, комп'ютерні бази даних та іншу необхідну інформацію, включаючи протоколи зборів акціонерів і ради директорів. Вашим обов'язком також є надсилання на адресу дебіторів і кредиторів листів щодо підтвердження (непідтвердження) ними відповідної заборгованості за представленим нами переліком. Для здійснення звичайних аудиторських процедур, ми можемо попросити підтвердити ті усні репрезентації, які ми отримали від Вас під час аудиту. Ми також уповноважені отримувати повідомлення про всі наради організації і відвідувати їх. Зважаючи на великий обсяг належних аудиту документів, вибіркового характеру тестів та інших властивих аудиту обмежень, є певний ризик невиявлення окремих помилок і неточностей. Ми зробимо все, щоб звести цей ризик до розумного мінімуму, але (як це загальноприйнято в аудиті) гарантувати абсолютну точність висновків не можемо. Про виявлені відхилення в бухгалтерському обліку і звітності від встановленого порядку, як і про виявлені нами факти навмисних викривлень бухгалтерської звітності, Ви будете проінформовані нашим письмовим звітом. (Де необхідно). Ми підтримуємо думку, що при теперішньому розмірі Вашого бізнесу неекономічно створювати систему внутрішнього контролю, яка ґрунтується на розподілі функціональних обов'язків у рамках кожної галузі бізнесу. Судячи з діяльності Вашої організації, ми розуміємо, що директорат тісно включений в контроль операцій організації. При плануванні і проведенні аудиту ми враховуємо і дані цього контролю. Крім того, ми можемо надати Вам такі додаткові послуги за Вашим дорученням [дати перелік]. Ми будемо нести відповідальність за надані послуги в порядку, визначеному чинним законодавством про аудиторську діяльність і договором на проведення аудиту. Ми беремо на себе зобов'язання з дотримання комерційної таємниці Вашої організації. Розраховуємо, що на наших співробітників не буде здійснюватись тиск у будь-якій формі з метою зміни нашої думки щодо достовірності Вашої фінансової звітності. Порушення цієї умови згідно з нормативами аудиту є основою для дострокового припинення нами договору на проведення аудиту. II. (В умовах проведення ініціативного аудиту.) Облікові та інші послуги.Ми готові: — підготувати фінансову звітність на основі первинних документів і облікових реєстрів; — розслідувати факти порушення норм і шахрайства при отриманні відповідних інструкцій. Послуги з обчислення податків. Ми можемо підготувати для кожного облікового періоду викладки з кожного податку (на замовлення) відповідно до існуючих пільг, після Вашого схвалення ці розрахунки будуть направлені податковій інспекції у вигляді офіційних податкових декларацій організації. Проти неправильних розрахунків податків ми поставимо помітки. Де необхідно, ми зробимо обґрунтовані відстрочки суперечливого платежу з податків і порадимо найбільш підходящі платежі в рахунок необхідної суми. Ви несете відповідальність за всі звіти, особливо за податкові декларації, звіти про попередньо сплачені податки. Ми можемо надати Вам рекомендації стосовно витрат зі сплати податків майбутніх господарських операцій, а також з інших питань, з якими Ви до нас звернетесь: податок на прибуток, податок на додану вартість, національне страхування, земельний податок, податок на переведення капіталу тощо. III. Гонорари Наші гонорари розраховані з врахуванням часу на аудит Вашої організації нашим персоналом і враховують рівень підготовки, відповідальність і досвід працівників. Якщо не буде заперечень, наші гонорари будуть розраховані окремо для кожного виду робіт, зазначених вище, і будуть сплачені у зручні для сторін строки та отримані нами особисто. IV. Згода з умов проведення аудиту Просимо Вас підписати та повернути прикладену копію цього листа з вказівкою її відповідності Вашому розумінню угоди на проведення аудиту достовірності фінансової звітності. Ми просимо також письмово сповістити нас, що вони Вас не влаштовують, якщо у Вас склалось інше розуміння умов виконання роботи. Керівник аудиторської організації [Підпис, прізвище. ім'я, по батькові. посада, дата]. З умовами проведення аудиторської перевірки достовірності фінансової звітності згідний Керівник виконавчого органу економічного суб'єкта [Підпис, прізвище, ім'я, по батькові, посада, дата]
Додаток 2 Договір про надання аудиторських послуг Місце укладання Дата Аудиторська фірма (найменування аудиторської організації), що іменується далі "Виконавець", в особі Генерального директора (прізвище, Ім'я, по батькові відповідальної особи), що діє на основі Статуту, з одного боку, і (найменування економічного суб'єкта), що іменується далі "Замовник", в особі Генерального директора (прізвище, ім'я, по батькові відповідальної особи), що діє на основі (документ, який визначає повноваження), з другого боку, уклали цей договір про наступне: Мета договору Мета цього договору — визначити основу, на якій ми повинні діяти як аудитори компанії (її філіалів), визначити права і обов'язки Вашої компанії і нашої. 2 Предмет договору 2.1. Замовник доручає, а виконавець виконує роботи: проведення аудиторської перевірки фінансової звітності Замовника за період з (дата початку звітного періоду) по (звітна дата) і складання аудиторського висновку про достовірність цієї звітності, а також письмової інформації (звіту) аудитора керівництву економічного суб'єкта за результатами проведення аудиту; надання супутніх аудиту послуг (перелік послуг) і документальне оформлення їх результатів. Права і обов'язки Виконавця Проводити аудит фінансової звітності Замовника, керуючись Законом України "Про аудиторську перевірку" від 22 квітня 1993 р. та Нормативами аудиторської діяльності, затвердженими Аудиторською палатою України. Самостійно визначати форми і методи аудиторської перевірки, виходячи з вимог нормативних актів України, а також конкретних умов договору із Замовником. Має право перевіряти в повному обсязі документацію про фінансово-господарську діяльність, наявність коштів, цінних паперів, матеріальних цінностей, одержувати роз'яснення з питань, що виникли в ході аудиту, і додаткові відомості та необхідні для аудиторської перевірки. Перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва господарюючого суб'єкта проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів. Має право одержувати за письмовим запитом необхідну для здійснення аудиторської перевірки інформацію від третіх осіб. Має право залучати до участі у виконанні робіт, передбачених у договорі, додаткових аудиторів (спеціалістів), сторонніх консультантів чи експертів за згодою Замовника. Має право відмовитись від проведення аудиторської перевірки чи від висловлення своєї думки щодо достовірності фінансової звітності в аудиторському висновку у разі неподання Замовником необхідної інформації. Зобов'язаний кваліфіковано проводити аудиторську перевірку, а також надавати інші аудиторські послуги. Інформувати Замовника про виявлені в ході проведення аудиту недоліки у веденні бухгалтерського обліку і звітності, організації і функціонуванні внутрішнього контролю. Зобов'язаний забезпечити схоронність документів, одержаних і складених у ході аудиторської перевірки, і не розголошувати їх зміст без згоди власника (керівника) Замовника, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України, незалежно від продовження чи припинення відносин з Замовником і без обмеження строком давності. Підготувати аудиторський висновок і письмову інформацію (звіт) аудитора за результатами проведення аудиту, а також акт здавання-приймання виконаних робіт протягом трьох днів з моменту завершення робіт. Передати керівнику чи уповноваженій особі Замовника один примірник письмової інформації (звіту) аудитора керівництву економічного суб'єкта, що перевіряється, за результатами проведення аудиту. Передати Замовнику аудиторський висновок тільки після офіційного одержання у повному обсязі складеної і підписаної фінансової звітності Замовника 4. Права і обов'язки Замовника Має право одержувати від Виконавця інформацію про вимоги законодавства щодо проведення аудиту, у тому числі про підстави для зауважень і висновків, зроблених аудитором. Має право звернутися з відповідною заявою в орган, який видав Виконавцю свідоцтво на здійснення аудиторської діяльності, для перевірки якості аудиторського висновку. Зобов'язаний створювати Виконавцю умови для своєчасного і повного проведення аудиторської перевірки, надавати всю документацію, необхідну для її проведення, давати за запитом Виконавця роз'яснення і пояснення в усній і письмовій формі. Нести відповідальність за повноту і достовірність наданих для роботи документів, що стосуються предмету перевірки і знаходяться як у Замовника, так і у третіх осіб. Не може здійснювати будь-які дії з метою обмеження кола питань, які підлягають з'ясуванню при проведенні аудиторської перевірки чи наданні супутніх аудиту послуг. Не може чинити тиск на Виконавця під час проведення ним робіт, а також з метою зміни його думки щодо достовірності фінансової звітності. Затвердити звіт Виконавця і підписати акт здавання-приймання виконаних робіт або подати обґрунтовану відмову від затвердження згідно з п.... цього договору протягом трьох днів з моменту подання Виконавцем звіту. Самостійно нести відповідальність у разі невиконання рекомендацій Виконавця. Своєчасно (згідно з цим договором) здійснювати розрахунки з Виконавцем. 5. Строки виконання робіт Роботи, передбачені цим договором, мають бути виконані в періодз "__" 200 _ р. по "__" 200_ р. 6. Вартість аудиторських послуг і порядок розрахунків Вартість аудиторських послуг визначається сторонами до початку робіт. Вартість аудиторських послуг згідно з цим договором становить (сума цифрами і прописом), у тому числі ПДВ ( ). Оплата здійснюється у національній валюті України. Оплату аудиторських послуг Замовник здійснює на основі рахунку, який виписує Виконавець. Оплата робіт проводиться в такому порядку: (_) % від вартості робіт Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця протягом трьох днів з дати початку робіт, (___) % від вартості робіт Виконавця - протягом трьох днів після підписання приймання і здавання акту. У разі невиконання Замовником зобов'язань щодо оплати. Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі ( ) % від суми платежу. У разі прострочення виконання робіт з вини Виконавця Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі ( ) % від суми договору за кожний день прострочення. 7. Відповідальність сторін. Порядок вирішення спорів Повну відповідальність за додержання порядку ведення бухгалтерського обліку, своєчасне і повне подання фінансової звітності, бухгалтерської звітності користувачам і аудиторам несе Замовник. У разі, якщо в процесі виконання аудиторських робіт Замовник не забезпечить надання необхідних аудитору документів або пояснень, або бухгалтерський облік у Замовника перебуває у стані, що потребує відновлення. Виконавець має право призупинити виконання робіт без відшкодування перерахованих в авансовому порядку сум. Виконавець має право в односторонньому порядку перенести строк виконання робіт згідно з цим договором у разі невиконання Замовником своїх зобов'язань відповідно до пп. 4.3 і 4.9 цього договору з повідомленням Замовника. Якщо на думку Замовника виконана робота не відповідає встановленим вимогам, то протягом трьох днів після надання Виконавцем результатів роботи Замовник повинен подати вмотивовану відмову від прийняття робіт у формі проекту одностороннього акта. Якщо в установлений строк Виконавець не одержить підписаний акт здавання-приймання або вмотивовану відмову, роботу вважають прийнятою з виконанням усіх умов договору. Акт без підпису Замовника може бути поданий до оплати за умов наявності запису "Зауваження від Замовника в установлений строк не надійшли". У разі виникнення спорів сторони вживуть усіх заходів для їх вирішення шляхом переговорів. У тому разі, якщо згода не буде досягнута шляхом переговорів, усі спори, розбіжності і конфлікти, що виникли у зв'язку з виконанням цього договору, а також у разі його порушування чи розірвання, будуть вирішуватись судом {вказівка конкретного судового органу). За невиконання зобов'язань за цим договором Замовник і Виконавець несуть майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства і умов цього договору, Розмір майнової відповідальності Виконавця не може перевищувати фактично завданих Замовнику збитків. 8. Конфіденційність Обсяг інформації, що не підлягає розголошенню, визначається Замовником і узгоджується з Виконавцем окремим додатком до договору. Сторони зобов'язуються зберігати сувору конфіденційність інформації, одержаної під час виконання цього договору, і вжити всіх можливих заходів, щоб запобігти її розголошенню. 8.3. Передача конфіденційної інформації третім особам, публікація чи інше розголошення такої інформації може здійснюватись тільки з письмової згоди другої сторони, незалежно від причини припинення дії цього договору Обмеження щодо розголошення інформації не стосуються загальнодоступної інформації чи інформації, що стала такою не з вини сторін, а також до Інформації, що стала відомою стороні з інших джерел до чи після її одержання від другої сторони. Виконавець не несе відповідальності у разі передачі інформації державним органам, які мають право вимагати її відповідно до законодавства України. 9. Прикінцеві положення Всі доповнення і зміни до цього договору дійсні тільки в тому разі, якщо вони зроблені в письмовій формі і підписані уповноваженими на це особами. Цей договір набирає чинності з дня його підписання. Цей договір підписаний (дата) у двох примірниках, по одному для кожної зі сторін. Місце виконання угоди ( ). 10. Строк дії договору Строк дії договору (строк). Договір можна розірвати за бажанням однієїзі сторін з письмовим повідомленням другої сторони за 15 днів до дати розірвання. Реквізити сторін: Виконавець: ( Юридична адреса, банківські реквізити, індивідуальний номер платника податків, статистичні коди, номер свідоцтва на ведення аудиторської діяльності і дата її видачі, найменування органу, що видав свідоцтво виконавцю) Замовник: ( Юридична адреса, банківські реквізити, індивідуальний номер платника податків, статистичні коди) Виконавець: ( підпис, прізвище, ініціали і посада відповідальної особи) за Замовник: (підпис, прізвище, ініціали і посада відповідальної особи)
