Звіт про проведення моніторингового дослідження організації здоров’язберігаючого освітнього середовища дошкільних навчальних закладів На виконання наказу управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 24.02.10 № 176 «Про проведення моніторингового дослідження організації здоров’язберігаючого освітнього середовища дошкільних навчальних закладів Роменського району Сумської області та м. Суми» у лютому-березні 2010 року працівниками навчально-методичного відділу моніторингу якості освіти СОІППО було проведено в дошкільних навчальних закладах моніторингове дослідження вищезазначених районів. Метою даного дослідження було відстеження та оцінка організації здоров’язберігаючого освітнього середовища дошкільних навчальних закладів. Завдання дослідження: Дослідити стан організації здоров’язберігаючого освітнього середовища у ДНЗ Роменського району Сумської області та м. Суми (інфраструктура закладу; кадрове забезпечення; види медичного обслуговування, які надаються в ДНЗ; фінансування на медичну допомогу; оцінка завідувачів). Простежити психоемоційний клімат у педагогічному колективі. Визначити, які здоров’язберігаючі освітні технології найчастіше використовують вихователі у роботі з дітьми. Виявити позитивні та негативні фактори впливу на формування здоров’язберігаючого освітнього середовища у ДНЗ. Вивчити вплив сім’ї на формування здорового способу життя дітей дошкільного віку (умови проживання, характеристика та склад сім’ї, дозвілля, організація та дотримання режиму відпочинку, гігієнічні навички, якість харчування). Об’єкт дослідження: освітнє середовище ДНЗ. Предмет дослідження: стан організації здоров’язберігаючого освітнього середовища в ДНЗ. Суб’єкти дослідження: завідувачі, вихователі та батьки ДНЗ. Для проведення дослідження було розроблений інструментарій, який включав: Інструменти збирання інформації: а) анкета №1 (для завідувача ДНЗ); б) анкета №2 (для вихователів); в) анкета №3 (для батьків). Засоби первинної обробки даних – узагальнюючі анкети для завідувачів, вихователів, батьків. У проведеному дослідженні взяло участь 378 респондентів, з них: 48 – завідувачів, 126 – вихователів, 204 – батьків. У дослідженні брали участь вісімнадцять дошкільних навчальних закладів. Проведене дослідження показало, що ДНЗ одного із досліджених районів розміщені у сучасних будівлях, що складає 55,5%, старих будівлях – 44,4%, у іншому районі всі ДНЗ розміщені у сучасних будівлях. У більшості закладів обох районів роблять поточний та косметичний ремонти. Водопровід та каналізаційне відведення є у всіх типах ДНЗ, які знаходяться в приміщенні закладу. Щодо опалення, то у першому районі 55,5% складає автономне та 44,4% – центральне, а у дгугому – 100% центральне опалення. За відповідями завідувачів першого району, ДНЗ оснащені лише на 83,3% – ізолятором, 61% – спортивним залом, 44,4% – музичним залом, 16,6% – тимчасово недіючим медичним кабінетом (ремонт та ін.), 11% – медичним кабінетом, 5,5% – пристосованим медичним кабінетом, 5,5% –маніпуляційним кабінетом, 5,5% – кабінетом психолога та на 11% інше (танцювальна зала, народознавство та ін). За відповідями завідувачів другого району, ДНЗ оснащені 100% діючим медичним кабінетом, 100% – кабінетом логопеда, 100% – музичним залом, 96,6% – маніпуляційним кабінетом, 93% – кабінетом психолога, 90% – спортивним залом, 83% – ізолятором, 33% – фізіотерапевтичним кабінетом, 33% – кабінетом релаксації, 23% – басейном, 13% – масажним кабінетом, 6% – тренажерним залом, 3% – інгаляторієм та на 26% – інше (діагр. 1,2). Діаграма 1(перший р-н) Діаграма 2 (другий р-н)
Щодо кадрового забезпечення ДНЗ медичними працівниками першого району, то лише у трьох досліджених закладах 16,6% працюють медична сестра та психолог, тому невідкладна медична допомога за екстреними показниками надається лише на 27,7%. Керівники, у свою чергу, також зазначили, що в їхньому ДНЗ немає жодного лікаря, фізіотерапевта, реабілітолога, соціального педагога, валеолога, логопеда. У другому районі на 100% забезпечені всі ДНЗ медичними сестрами та психологами. У 96% закладів працює логопед; 90% – лікар; 10% – валеолог; по 6% – фізіотерапевт та реабілітолог, 3% – соціальний педагог. У ході анкетування завідувачі висловили як позитивну, так і негативну оцінку особистого відношення стосовно медичного обслуговування дітей у їхньому закладі. Так, лише 58% завідувачів обох районів задоволені наданими медичними послугами, тоді коли 37% – незадоволені, 4,2% – не визначились з даного питання. За даними анкетування завідувачів, у дошкільних навчальних закладах першого району надається медична допомога та проводяться медико-профілактичні заходи, де проводяться санпросвітницька робота – 72,2%, систематичні медичні огляди – 66,6%, медична допомога у зв’язку зі скаргами дітей та профілактичне щеплення по 44,4%. У дошкільних навчальних закладах іншого району медична допомога та медико-профілактичні заходи надаються 100%, лише санпросвітницькій роботі та стоматологічній профілактиці відводиться по 83%. За аналізами результатів першого району, на фінансування на надання медичної допомоги в дошкільних навчальних закладах, то з місцевого бюджету – 83,3%, державного бюджету – 5,5%, також надається батьківська допомога – 33,3% та спонсорська допомога – 16,6%. У другому районі найбільше фінансова допомога надається за кошти батьків – 93%, добровільні пожертвування й цільові внески фізичних осіб – 17%, місцевого бюджету – 13%, також надається спонсорська допомога – 17% та гуманітарна допомога – 10%, добровільні пожертвування й цільові внески юридичних осіб – 3%. Вихователі досить відверто дали відповідь на запитання: «Чим саме Вам подобається робота вихователя?». Так, найбільший відсоток (95%) вихователів вважають свою роботу дуже цікавою і творчою, 86,5% – приваблює спілкування з дітьми, 33,6% – можливість професійного росту, 20% – зручний графік роботи, 20% – вказали, що робота дає змогу мати достатньо вільного часу, велику відпустку. Невеликий відсоток вихователів (11%) вважають роботу гарантованою та малу вірогідність її втрати, 7% зазначили, що немає іншої роботи чи кваліфікації, по 5% відмітили, що мають належний рівень заробітної плати та можливість бути поряд з дитиною, високий престиж професії – 2,3%, є можливість працювати додатково в іншому місці – 1,8%. Слід сказати й про те, психічне та емоційне здоров’я вихователів є важливим не тільки у середовищі взаємовідносин педколективу, але й впливає на виховний процес дітей. Так, позитивним фактором є те, що 44% вихователів обох районів оцінили психологічний клімат у закладі як цілком сприятливий та 53% респондентів, як нормальний. Одним з показників сприятливого психологічного клімату є партнерські взаємовідносини. Так, переважна більшість (78%) респондентів обох районів мають партнерські відносини між адміністрацією, вихователями та батьками, 18% – формальні. На відміну від одного району (1%), у іншому – між вихователями та адміністрацією 11% складають заступницькі взаємовідносини. Позитивним можна виділити, що немає конкуренції та ворожнечі між всіма групами досліджених. Тільки 2% вихователів одного району зазначили, що мають заступницькі відносини між колегами-викладачами. Анкетування вихователів показало, що 30,5% респондентів майже ніколи не мають труднощів у розв’язуванні конфліктів. Цей факт може підтверджуватися саме тривалим перебуванням на посаді вихователя в даному дошкільному навчальному закладі. Однак чверть респондентів (25%) мають труднощі у вирішенні конфліктних ситуацій, а невеликий відсоток (4 %) – досить важко переносять такі стреси, 12% – вагаються з відповіддю, 10% – вказали, що доволі легко виходять з конфліктних ситуацій. Щодо фізичного здоров’я, то 70% вихователів почувають себе в нормі. Хронічні захворювання у першому районі мають 24,7% вихователів; у другому районі цей показник – 22%, 5% респондентів зазначили, що мають відмінну фізичну форму, і лише у 4% – здоров’я підірване хворобами. Позитивним фактором є те, що на стан здоров’я, як зазначили вихователі, не впливає робота в даному ДНЗ і це не є основним чинником погіршення здоров’я. Так, 59,6% вихователів вважають, що роботу можна назвати суттєвим чинником, який, звичайно, дає наслідки на психоемоційний стан, але не більше впливає, ніж інші життєві фактори, про що зазначили 40% респондентів. Лише на 2% вихователів одного із районів впливає робота в даному ДНЗ. При цьому слід зазначити, що невеликий відсоток (5,5%) вихователів одного району звертались до психолога, якщо у них виникали труднощі психоемоційного характеру в роботі з дітьми, тоді коли 25% – вирішували на особистому рівні. У іншому районі цей показник складає достатній відсоток (73,3%) вихователів, які звертались до психолога, у 2% були проблеми у відносинах з колегами по роботі, 24% – вирішили їх на особистому рівні. Адміністрація ДНЗ для покращення психічного, фізичного та емоційного стану здоров’я педагогічного колективу проводить семінари, лекції на теми здорового способу життя та інше, про що зазначили 82%, і лише 4,7% вихователів вказали, що адміністрація не проводить ніяких заходів. Щодо отримання інформації з покращення методики, форми організації навчальної діяльності, використовування нових методичних прийомів в організаційній діяльності здоров’язберігаючого освітнього середовища в дошкільних навчальних закладів, то переважна більшість респондентів (80,3%) зазначили, що дану інформацію вони отримують шляхом самоосвіти, 80% – із періодичних видань, 71% – на семінарах, конференціях, 51,7% – нарадах, 35,6% – курсах підвищення кваліфікації, 24,2% – з Інтернету. За результатами моніторингового дослідження у першому районі можна сказати, що вихователі активно у своїй роботі з дітьми використовують оздоровчі технології. Так, найбільшою популярністю серед лікувально-профілактичних процедур є вживання вітамінів, салатів, соків, йогуртів, кефіру – 75%; масаж (лікувально-профілактичний, крапковий) – 30,5%; ароматерапія та фітотерапія по 22,2%; лікувальна фізична культура – 19,4%; спеліотерапія (лікування сіллю) – 2,7%. Найбільше серед стимулювальної гімнастики здоров’язберігаючих технологій, вихователі приділяють увагу дихальній гімнастиці – 63,8%; оздоровчому бігу – 58,3%; танцювальній терапії, казкотерапії, лялькотерапії – 52,7%; ходінню по водно-сольовій доріжці – 36%; психогімнастиці, релаксації, сміхотерапії, аутотренінгу – 33,3%; артерапії, кольоротерапії, музикотерапії – 8,3%; акватерапії – 2,7% (діагр. 3). Діаграма 3
Дослідження другого району показало, що вихователі у своїй роботі з дітьми серед лікувально-профілактичних процедур використовують дієтхарчування – 48,8%, масаж (лікувально-профілактичний, крапковий) – 44%; лікувальну фізичну культуру – 43,3%; вживання вітамінів, салатів, соків, йогуртів, кефіру, про що зазначили 33% респондентів; ароматерапію – 35,5%, фітотерапію – 28,8%. Щодо стимулювальної гімнастики здоров’язберігаючих технологій, то вихователі приділяють увагу психогімнастиці, релаксації, сміхотерапії, аутотренінгу – 85,5%; дихальній гімнастиці – 77%; танцювальній терапії, казкотерапії, лялькотерапії – 56,6%; оздоровчому бігу – 54,4%; артерапії, кольоротерапії, музикотерапії – 43,3%; ходінню по водно-сольовій доріжці – 8,8%; акватерапії – 5,5% (діагр. 4). Діаграма 4
Велика увага в дошкільних закладах приділяється вихованню підростаючого покоління з використанням профілактичних заходів. Дані заходи проводяться також серед батьків та педколективу з метою посилення їх знань. Так, 79% всіх респондентів зазначили, що у закладах проводяться спортивні свята; 69% – тематичні розваги за участю батьків; 61,5% – обмін думками, круглий стіл, дискусія; 11% – інше. Також, вихованню дітей сприяє зустріч з працівниками державного пожежного нагляду – 22%, працівниками штабу цивільної оборони – 21,3%, працівниками ДАІ та правоохоронних структур – 8%. Найчастіше до вихователів звертаються батьки з питань освітньо-виховного процесу – 82%, відносно вирішення суперечок між дітьми та їх адаптації в колективі – 52%, стосовно психофізіологічних особливостей дитини – 40%, з приводу організації та проведення музичних, спортивних та різноманітних розваг – 25%, щодо благоустрою кабінету під час перебування дитини в дошкільному навчальному закладі – 17,4% (діагр. 5,6). Діаграма 5 (перший район)
Діаграма 6 (другий район)
Найбільша кількість батьків зазначили, що приводять дітей до дошкільного навчального закладу, щоб підготувати до школи – 86%, вчасно розвиватись – 79%, для спілкування з іншими дітьми – 61%, придбати навички культури – 33,7%. Батьки також вказали, що дитині немає з ким перебувати вдома – 39,6% та, на їх думку, перебування у дошкільному закладі може зміцніти та адаптувати дитину до захворювань – 23%. Проведений моніторинг дає уявлення про умови проживання учнів. Так, більшість дітей одного району проживають у власних будинках – 90,7%, інші – у квартирах із сусідами – 5,5% та окремих квартирах – 3,7%. Діти другого району проживають у окремих квартирах – 59%, у власних будинках – 24%, у квартирах із сусідами – 14%, та гуртожитках – 3%. Такі умови проживання зумовлюють особливості суспільної поведінки дитини. Більшість дітей (94%) мають повні сім'ї, інші (36,5%) мешкають разом з бабусею, 15,5% – відповідно з дідусями, 23% – з братом, 29% – із сестрою, а невеликий відсоток (6%) сімей мають залежність від інших родичів у житловому питанні. Щодо перебування дітей на свіжому повітрі, то по 3-4 години бувають кожного дня на вулиці 44% дітей; по 1,5 – 2 години у день – 52%; менше години – 2% і 1 раз у 2-3 дні – 3,7%. Позитивним є те, що більшість дітей (60%) витрачають на перегляд телепередач щоденно не більше 1,5 години; до 3 годин – 16,5% дітей. Не кожного дня переглядають телепередачі – 12,6% дітей. Однак прикрим є те, що 10,8% проводять біля телевізора весь вільний час. До найулюбленіших занять дітей відносяться: ігри, про це засвідчило 61,4% респондентів, малювання – 58%, перегляд телепередач – 37,5%, танці – 36,5%, ліплення – 32%, співи – 30,8%, аплікації – 15,4%, конструювання – 27%. Позитивним фактором є те, що лише 19,5% дітей люблять грати за комп’ютером, а негативним – невеликий відсоток дітей (14%) залучені до праці та (6,6%) дослідницької діяльності. До найулюбленіших занять дітей відносяться: ігри, про це засвідчило 61,4% респондентів, малювання – 58%, перегляд телепередач – 37,5%, танці – 36,5%, ліплення – 32%, співи – 30,8%, аплікації – 15,4%, конструювання – 27%. Позитивним фактором є те, що лише 19,5% дітей люблять грати за комп’ютером, а негативним – невеликий відсоток дітей (14%) залучені до праці та (6,6%) дослідницької діяльності. У ході моніторингу було виявлено, з яким бажанням діти ходять до дошкільного навчального закладу, що свідчить наскільки сприятливий психоемоційний клімат панує в закладі та в групах зокрема. За визначенням переважної кількості батьків (94%), діти бажають відвідувати дитячий садок, лише 9% дітей ДНЗ одного району не мають такого бажання. Така ж кількість (99%) батьків зазначили, що вихователь привітно зустрічає дітей кожного дня, цей факт можна підтвердити тим, що наприкінці робочого дня, йдучи додому, діти мають добрий настрій, про що зазначили 85,7% батьків, 41% опитаних вказали, що їх діти залишають вихователя радісно, однак прикрим є те, що 2,4% опитаних вказали, що їх дитина не бажає відвідувати дошкільний навчальний заклад, непривітно залишає вихователя. Даний факт свідчить про те, що керівнику закладу та вихователю групи потрібно розібратися в причинах та наслідках. З метою вирішення проблеми щодо виховання дітей батьки звертались за порадою безпосередньо до вихователя групи – 60%, завідувача закладу – 19%, музичного керівника – 6%, не звертались ні до кого – 33,6%. Слід наголосити й на тому, що жоден з батьків першого району не звертався за порадою до вихователів інших груп, вихователя-методиста ДНЗ, медичного працівника, логопеда, психолога, це підтверджує правдивість відповідей на запитання батькам: «З яким настроєм діти йдуть до ДНЗ та повертаються з нього?». На відміну від першого району, у іншому – прослідковується, що батьки радились з психологом – 35%, логопедом – 27%, вихователем-методистом закладу – 21%, медичним працівником закладу – 14% та вихователем інших груп – 2%. Аналіз моніторингового дослідження засвідчив, що на фізичне, психічне та емоційне здоров’я дітей значною мірою вливає розпорядок дня. На питання «Що впливає на погіршення самопочуття дитини?», батьки одного району, у першу чергу, виділили недосипання – 37%; недостатню кількість часу, яку треба проводити з дитиною – 30%; велику кількість часу проведеного за комп’ютером та телевізором – 20,3%; недостатня кількість часу, відведеного на спілкування з дітьми та нераціонально організований режим дня по 18,5%; неправильне харчування – 9,2%; недотримання правил гігієни та несистематичне виконання ранкової гімнастики по 1,8%. За показниками відповідей батьків другого району можна простежити, що 46% опитаних респондентів виділили недостатню кількість часу, яку треба проводити з дитиною; недосипання – 43%; велику кількість часу проведеного за комп’ютером та телевізором – 35%; нераціонально організований режим дня – 30%; неправильне харчування – 28%; недотримання правил гігієни та недостатня кількість часу, відведеного на спілкування з дітьми по 11%; несистематичне виконання ранкової гімнастики 3%. Щодо культурно-гігієнічних навичків, то 52,4% дітей миють руки перед вживанням їжі, 40% – після вулиці, 31,8% – після відвідування туалету, 29% – коли дуже брудні, 24% – після гри зі свійськими тваринами, 21,5% – вранці, коли вмиваються. Після вживання їжі щоразу прополіскують рот теплою водою – 6,4% дітей, чистять зуби вранці – 65%, чистять зуби ввечері – 56%, почистивши зуби, миють щітку гарячою водою з милом – 6,3%, кожні півроку дитину оглядає стоматолог – 17%. Дані факти свідчать, що батьки добре навчають дітей правилам гігієни. При вивченні стану фізичного здоров’я цієї вікової групи особлива увага приділялася режиму харчування. За період вихідних днів найбільший відсоток дітей (53%) харчується 4 рази на добу, 31,3% – 3 рази на добу, 12% – 5 разів на добу, 5,5% – більше 5 разів, і лише, одна дитина (1,8%) харчується 2 рази. З відповітів батьків можна сказати, що кожного дня діти вживають фрукти, цитрусові – 28%, овочі (крім картоплі) – 26,3%, картоплю – 51,3%, молочні продукти, сир, масло – 53%, яйця, м'ясо, ковбаса – 52%, кондитерські вироби – 23%, соки – 14,5%. Рибу та морепродукти кожного дня вживають 5,3% дітей, 2-3 рази на тиждень – 44,5%, 1 раз на тиждень – 40,5%, у святкові дні – 11,4%. Після вживання їжі 50% батьків дають дітям фрукти; по 30% соки та цукерки; ягоди – 10%, інше – 35%. Щодо якості харчування, то аналіз респондентів обох районів показав, що 68,5% (70% ) батьків вважають харчування у ДНЗ якісним, 70,3% (60%) – смачним; негативної або іншої оцінки жоден респондент не висловив. Керівники ДНЗ (66,6% та 100% відповідно), також вказали на якість харчування, 61% (43%) – впевнені, що харчування відповідає нормам СЕС. Тільки 16,6% (10%) опитаних зазначили, що у ДНЗ пропонують додаткове вітамінізоване харчування, і лише 5,5% керівників ДНЗ одного району вважають харчування неякісним та 5,5% вказують на присутність харчових добавок. Висновки 1. ДНЗ першого району мають недостатню матеріально-технічну базу щодо формування здоров'язберігаючого освітнього середовища в закладах. Так, заклади оснащені лише на 16,6% тимчасово недіючим медичним кабінетом (ремонт та ін.), 11% – медичним кабінетом, 5,5% – пристосованим медичним кабінетом та на 5,5% – маніпуляційним кабінетом. У другому районі ДНЗ забезпечені фізіотерапевтичним кабінетом лише на 33%, кабінетом релаксації – 33%, басейном – 23%, масажним кабінетом – 13%, тренажерним залом – 6%, інгаляторієм – 3% та інше – 26%. 2. ДНЗ одного із досліджених районів недостатньо забезпечені медичними працівниками. Так, лише у трьох закладах (16,6%) працюють медична сестра та психолог, тому невідкладна медична допомога за екстреними показниками надається лише на 27,7%. В закладах немає жодного лікаря, фізіотерапевта, реабілітолога, соціального педагога, валеолога, логопеда. У другому районі на 100% забезпечені всі ДНЗ медичними сестрами та психологами. У 96% закладів працює логопед; 90% – лікар; 10% – валеолог; по 6% – фізіотерапевт та реабілітолог, 3% – соціальний педагог. 3. У ДНЗ, які досліджувалися надається медична допомога та проводяться медико-профілактичні заходи. Перший район: проводиться санпросвітницька робота – 72,2%, систематичні медичні огляди – 66,6%, медична допомога у зв’язку зі скаргами дітей та профілактичне щеплення по 44,4%. Другий район: медична допомога та медико-профілактичні заходи надаються 100%, лише санпросвітницькій роботі та стоматологічній профілактиктиці відводиться по 83%. 4. Фінансування на надання медичної допомоги в дошкільних навчальних закладах є важливим фактором, який підтримує існування організації здоров’язберігаючого середовища. За аналізами результатів одного району, з місцевого бюджету надається допомога – 83,3%, державного бюджету – 5,5%, батьківська допомога – 33,3% та спонсорська допомога – 16,6%. У іншому районі завідувачі вказали на більш розширену фінансову допомогу, яка надається за кошти батьків – 93%, добровільні пожертвування й цільові внески фізичних осіб – 17%, місцевого бюджету – 13%, також надається спонсорська допомога – 17% та гуманітарна допомога – 10%, добровільні пожертвування й цільові внески юридичних осіб – 3%. 5. Більшість завідувачів одного району (61%) незадоволені наданими медичними послугами. Проте, завідувачі іншого на 83,3% задоволені медичним обслуговуванням дітей. 6. Розглядаючи життєдіяльність колективу, слід зазначити, що основною і найбільш уживаною його характеристикою є психологічний клімат у колективі. Одним з показників сприятливого психологічного клімату є партнерські взаємовідносини. Так, переважна більшість (78%) респондентів обох районів мають партнерські відносини між адміністрацією, вихователями та батьками, 18% – формальні. На відміну від одного району (1%), у іншому – між вихователями та адміністрацією заступницькі взаємовідносини складають 11%. Позитивним можна виділити, що немає конкуренції та ворожнечі між всіма групами досліджених. Тільки 2% вихователів одного із досліджених районів зазначили, що мають заступницькі відносини між колегами-викладачами. 7. Психічне та емоційне здоров’я вихователів є важливим не тільки у середовищі взаємовідносин педколективу, але й впливає на виховний процес дітей. Так, позитивним фактором є те, що 44% вихователів оцінили психологічний клімат у закладі як цілком сприятливий, а 53% респондентів, як нормальний. Щодо фізичного здоров’я, то 70% вихователів почувають себе в нормі. Хронічні захворювання у першому районі мають 24,7% вихователів, а у іншому – цей показник становить 22%, 5% респондентів зазначили, що мають відмінну фізичну форму, і лише, у 4% – здоров’я підірване хворобами. 8. Вихователі першого району у своїй роботі з дітьми використовують оздоровчі технології. Так, найбільшою популярністю серед лікувально-профілактичних процедур є вживання вітамінів, салатів, соків, йогуртів, кефіру – 75%; масажу (лікувально-профілактичному, крапковому) – 30,5%; ароматерапії та фітотерапії по 22,2%; лікувальній фізичній культурі – 19,4%; спеліотерапії (лікування сіллю) – 2,7%. Найбільше серед стимулювальної гімнастики здоров’язберігаючих технологій вихователі приділяють увагу дихальній гімнастиці – 63,8%; оздоровчому бігу – 58,3%; танцювальній терапії, казкотерапії, лялькотерапії – 52,7%; ходіння по водно-сольовій доріжці – 36%; психогімнастиці, релаксації, сміхотерапії, аутотренінгу – 33,3%; артерапії, кольоротерапії, музикотерапії – 8,3%; акватерапії – 2,7%. Вихователі другого району у своїй роботі з дітьми серед лікувально-профілактичних процедур використовують дієтхарчування – 48,8%, масаж (лікувально-профілактичний, крапковий) – 44%; лікувальну фізичну культуру – 43,3%; вживання вітамінів, салатів, соків, йогуртів, кефіру – 33%; ароматерапію – 35,5%, фітотерапію – 28,8%. Щодо стимулювальної гімнастики здоров’язберігаючих технологій, то вихователі приділяють увагу психогімнастиці, релаксації, сміхотерапії, аутотренінгу – 85,5%; дихальній гімнастиці – 77%; танцювальній терапії, казкотерапії, лялькотерапії – 56,6%; оздоровчому бігу – 54,4%; артерапії, кольоротерапії, музикотерапії – 43,3%; ходінню по водно-сольовій доріжці – 8,8%; акватерапії – 5,5%. 9. Проведений моніторинг дає уявлення про умови проживання учнів. Так, більшість дітей одного району проживають у власних будинках – 90,7%, інші – у квартирах із сусідами – 5,5% та окремих квартирах – 3,7%. Діти іншого району проживають у окремих квартирах – 59%, у власних будинках – 24%, у квартирах із сусідами – 14%, та гуртожитках – 3%. Такі умови проживання зумовлюють особливості суспільної поведінки дитини. 10. Чинниками, які впливають на погіршення самопочуття дитини, за думкою батьків: недосипання – 40%; недостатню кількість часу, яку треба проводити з дитиною – 27,6%; велику кількість часу проведеного за комп’ютером та телевізором – 27,6%; недостатня кількість часу, відведеного на спілкування з дітьми – 32%; нераціонально організований режим дня – 21%; неправильне харчування – 18,6%; недотримання правил гігієни – 6,4%, несистематичне виконання ранкової гімнастики – 2,4%. Щодо культурно-гігієнічних навичків, то дані факти свідчать про те, що батьки добре навчають дітей правилам гігієни; слідкують за режимом перебування на свіжому повітрі, перегляду телепередач, дозвілля. Достатня увага приділяється режиму харчування з боку батьків у вихідні дні. 11. З анкетування респондентів можна зробити висновок про якість харчування дітей. Так, 69% батьків обох районів вважають харчування у ДНЗ якісним. Керівники ДНЗ 66,6% (100%), у свою чергу, також вказали на якість харчування, 61% (43%) – впевнені, що відповідає нормам СЕС, і лише, 5,5% керівників ДНЗ одного району вважають харчування неякісним та 5,5% вказують на присутність харчових добавок. 12. Вихователі досліджених закладів (47,3%) працюють за Базовою програмою «Я і Світ», 27,7% за програмою «Малятко», 25% – «Дитина». Щодо відповідності програми відносно формування і виховання гармонійно розвиненої особистості та здорового способу життя, то 91,6% вихователів вважають її такою, а 8,3% не вважають відповідною. 13. Дослідження організації здоров’язберігаючого освітнього середовища показало, що вихователі виявили бажання зробити програму навчання дітей більш досконалою; щоб достатня увага приділялась розширенню та поповненню форм нетрадиційних методів роботи щодо здорового способу життя; планувати більше занять з фізичної культури та здорового способу життя; збільшити кількість тем по ОБЖ. Вихователі висловили думку, що у проведенні моніторингового дослідження треба враховувати як негативно впливає навколишнє середовище на здоров’я нації, як цьому запобігти; вивчати фізичний розвиток дитини; враховувати наявність медичного кабінету та кількість медичного персоналу; звернути увагу на відсутність у сільських ДНЗ Роменського району таких посад, як психолог, соціальний педагог, валеолог, логопед; враховувати різницю між базовим забезпеченням обласного ДНЗ та ДНЗ з віддаленої сільської місцевості. Завідувачі ДНЗ, у свою чергу, у проведенні наступних досліджень щодо організації здоров’язберігаючого освітнього середовища висловили побажання простежити питання, а саме: як часто цікавиться місцева влада роботою ДНЗ; хто виконує обов’язки відсутньої у штатному розписі медичної сестри; скільки коштів виділяється у рік на придбання фізкультурного обладнання; загартовуючи заходи; заходи, яки треба проводити для запобігання нервово-психічних захворювань дітей; які методи нетрадиційного оздоровлення використовуються; кількість дітей на обліку та інше. Батьки висловили пропозицію щодо покращення харчування дітей у ДНЗ, а саме: вводити в раціон більшу кількість свіжих фруктів, овочів, соків; зробити чотирьохразове харчування; регулярно проводити вітамінізацію страв; збільшити кількість кисломолочних продуктів, м’ясних, морепродуктів; не використовувати курячі стегенця і продукти з харчовими добавками; збільшити плату за дітодень з 30% до 50% у ДНЗ Роменського району. Рекомендації 1. Всім дошкільним навчальним закладам доречно мати постійно працюючих лікарів-спеціалістів, психологів, логопедів. 2. Формувати компетентність педагогів з питань здоров’я та здоров’язберігаючих технологій. 3. Ліквідувати негативні фактори щодо харчування дітей у навчальних закладах. 4. Проводити подальше відпрацювання навиків безпечної поведінки дітей у надзвичайних ситуаціях. 5. Проводити моніторинг здоров’я дітей у групах і в колективі; з метою попередження захворювань дітей та визначення причин, які впливають на погіршення здоров’я. 6. Організувати заходи, що впливають на поліпшення здоров’я учнів, та прогнозувати здоров’язберігаючий навчальний процес на підставі отриманих даних у ході шкільного моніторингу. 7. Адміністрації дошкільних навальних закладів та медпрацівникам систематично проводити роботу з педагогічними кадрами щодо застосування здоров’язберігаючі технології. 8. Сприяти оптимізації рухової активності учнів, вести профілактику гіподинамії населення, участі учнів у спортивно-масовій роботі. 9. Забезпечити охорону та укріплення психічного здоров’я учасників навчального процесу (запобігання стресів, розповсюдження шкідливих звичок з боку батьків, залежності від впливу сучасних інформаційних засобів та інше). 10. Удосконалити співпрацю педколективів з батьками в напрямку укріплення та збереження здоров’я дітей. 11. Посилити навчально-агітаційну роботу за здоровий спосіб життя. Завідувач навчально-методичного відділу моніторингу якості освіти Н.В. Сагалаєва Нежинцева Л.П.
