Розвиток суспільства, його стабільність тісно пов’язана з розвитком особистості взагалі, і особистостей жінки та чоловіка зокрема. Стратегія розвитку ХХІ ст.спрямована на утворення основ гендерної рівноваги, гендерної демократії і статевої збалансованності в суспільстві. Однак, всі ініціативи, спрямовані на затвердження рівних прав і можливостей жінок і чоловіків наштовхуються на перепони, успадковані з минулого. Ці соціально-культурні перешкоди включають псевдотрадиції, що пропагуються старими гаслами, глузливе ставлення до рівності, виокремлення пріоритетів для окремих груп населення, а також спотворені і неправильні знання про реальні форми і ступінь дискримінації.
Ґендер - це складний соціокультурний конструкт, який відображає відмінності між чоловічим і жіночим у ролі, поведінці, ментальних і емоційних характеристиках. У межах цього підходу під ґендером розуміють організовану модель соціальних відносин між жінками і чоловіками, яка не тільки характеризує їхнє спілкування і взаємодію в сім’ї, а й визначає соціальні взаємостосунки в основних інституціях суспільства. Ґендерні відносини постійно переглядаються, а, отже, змінюються політичні, економічні, соціальні та культурні умови зовнішнього середовища на локальному, національному та міжнародному рівнях.
Основні напрями гендерної політики стосуються:
зосередження уваги на природній ролі, яку відіграють жінки, так само як і чоловіки, у стабільному розвитку держави;
забезпечення умов, за яких до голосу жінки і чоловіка будуть прислухатися рівною мірою як до учасників прийняття рішень на всіх рівнях щодо ключових моментів, які впливають на їхнє життя: формування Уряду, діяльність державних інституцій, органів місцевої влади, добробут родини, окремої особи;
надання жінкам права особисто визначати свої потреби, виражати сподівання, набувати професійних навичок, досвіду, соціальної впевненості нарівні з чоловіками.
Створення концепції гендерної політики України має враховувати дві взаємопов’язані мети:
державна політика має гарантувати для кожного громадянина забезпечення прав людини;
державна політика має стимулювати соціально-економічний розвиток нації найбільш ефективним способом.;
Досягнення рівності між жінками і чоловіками є однією з передумов забезпечення стабільного розвитку українського суспільства на засадах демократії. Розроблена програма досягнення тендерної рівності виконання якої дасть змогу:
стабілізувати соціальне становище в державі та забезпечити злагоду в суспільстві; підвищити рівень та якість життя жінок і чоловіків;
забезпечити рівність прав та можливостей жінок і чоловіків у працевлаштуванні, просуванні по службі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці, провадженні підприємницької діяльності, поєднанні трудової діяльності з виконанням сімейних обов'язків;
продовжити процес формування державної політики у сфері забезпечення ґендерної рівності;
підвищити рівень соціально-правового захисту жінок і чоловіків;
розробити ефективний механізм забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків як на державному, так і на місцевому рівні;
спрямувати зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадськості на підвищення ефективності проведення державної політики у сфері забезпечення ґендерної рівності.
Державою створений план заходів щодо утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року основними пунктами якого є:
- Приведення галузевих нормативно-правових актів у відповідність із Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
-Розроблення проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про попередження насильства в сім'ї».
-Вивчення питання та у разі потреби підготовка проекту закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
- Здійснення заходів з приведення законодавства України у відповідність з міжнародними нормами та стандартами у сфері забезпечення ґендерної рівності.
-Проведення навчання з питань ґендерної рівності для різних категорій державних службовців.
-Проведення інформаційно-просвітницьких та освітніх заходів з питань протидії насильству щодо жінок і чоловіків.
-Дотримання принципу ґендерної рівності під час формування штату посольств, консульств та інших представництв України за кордоном.
-прияння висвітленню у засобах масової інформації ходу виконання Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року.
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» набрав чинності 1 січня 2006 р. За словами фахівців, прийняття цього нормативно-правового акта було стратегічно необхідним у контексті євроінтеграційих процесів. Адже наразі принцип гендерної рівності закріплений лише у Конституції України та у Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, які мають декларативний характер.
Цей Закон спрямований забезпечити паритетне становище жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом ліквідації дискримінації за ознакою статі, а також за допомогою застосування спеціальних тимчасових заходів, які усунуть дисбаланс між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права.
Зробити ж висновки щодо дієвості цього нормативно-правового акта можна лише після певного часу, проаналізувавши здобутки та проблеми, що виникнуть на етапі його реалізації.
  Відповідно до законодавства термін «рівні права жінок і чоловіків» – це відсутність обмежень чи привілеїв за ознакою статі.
Закон передбачає забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у громадсько-політичній; соціально-економічній сферах; у здобутті освіти. Зокрема, призначення на державну службу та службу в органи місцевого самоврядування здійснюється з дотриманням представництва кандидатур кожної статі.
Керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування зобов'язані забезпечити рівний доступ громадян до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування відповідно до кваліфікації і професійної підготовки незалежно від статі претендента.
Питання запобігання домашньому насильству цей Закон не регулює. Правові і організаційні основи запобігання насильству в сім'ї визначаються Законом України «Про попередження насильства в сім'ї».
Впровадження ґендерних підходів у державне управління - це питання соціальної справедливості, вирішення якого необхідне для забезпечення рівноправного та стійкого людського розвитку шляхом застосування найбільш результативних і ефективних методів державного втручання. Отже, гендерна система управління – це взаємопов’язана система органів державної влади та неурядових організацій, механізмів, процесів, яка виявляє себе в існуючих організаційних рамках для того, щоб розробляти, здійснювати, контролювати та розвивати процеси впровадження основних напрямів гендерної політики у всі сфери життя громадськості для досягнення вищого рівня гендерної справедливості.
Демократизація і гуманізація суспільства передбачає створення рівних можливостей для самореалізації особистості незалежно від її соціального походження, національності, віку, статі. Справжня гуманізація передбачає переборення пануючих століттями стереотипів щодо соціальних ролей жінки і чоловіка, емансипацію всього суспільства, звільнення культури від сексистської ідеології та впровадження концепції «ґендера» в усі сфери суспільного життя. Ґендерні відносини постійно переглядаються, а, отже, змінюються політичні, економічні, соціальні та культурні умови зовнішнього середовища на локальному, національному та міжнародному рівнях. Ґендерний підхід не можна розглядати як ізольований процес, він є невід'ємною частиною всього циклу управлінської діяльності.