ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ В ПРОЦЕСІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Бабіч Л.В.
Херсонський державний університет
Організація процесу дистанційної педагогічної освіти пов’язана з проблемою формування педагогічної свідомості в процесі засвоєння студентом певних навчальних комп’ютерних програм, інноваційних курсів. Від якості їх розробки залежить вирішення однієї з найскладніших проблем підготовки людини до творчої діяльності в гуманітарно-педагогічній сфері.
Свідомість педагога - це вищий рівень психічного відображення і саморегуляції, що притаманний йому як суспільно-історичній істоті та суб’єкту гуманітарно-педагогічної діяльності. Вона емпірично виступає як сукупність чуттєвих і розумових образів, які неперервно змінюються, безпосередньо постають перед суб’єктом у його “ внутрішньому досвіді” і передбачують його практичну діяльність. У цих образах педагог репродукує чуттєво і логічно просторові, часові, причинні, зв’язки, явища, предмети дійсності, соціально-педагогічні феномени тощо, які допомагають йому адаптуватися і активно діяти в житті і діяльності. Педагогічна свідомість випереджає поведінку і діяльність вчителя. В ній створюються образи логічного і художньо-педагогічного мислення (поняття, гіпотези, ідеальні об’єкти), які рухають вперед життєві, педагогічні, наукові пошуки, професійну фантазію. Стосовно педагогічної діяльності доречно згадати ще одну психологічну сторону індивідуальної свідомості педагога – відображену суб’єктність – “ідеальну представленість однієї людини в іншій, інобуття когось в іншому” (Психология. Словарь / Под общ. Ред. А.В.Петровського, М.Г. Ярошевского.- 2-е изд., испр. И доп.- М.: Политиздат, 1990.- С.259, 368).
Технологія дистанційного педагогічного навчання передбачає застосування сучасних комп’ютерів, комп’ютерних мереж, інтерактивних педагогічних курсів. Це примушує нас звернутись до давніх попереджень, які висловив Станіслав Лем у відомому творі „Сума технології” щодо багатоступеневої інформаційної обробки сигналів, які мозок отримує при роботі з програмою. Мова йде про виникнення думки як результату проникнення зовнішньої організованої інформації у сферу свідомості та переходу її на рівень, який дозволяє суб’єкту отримати ідеальний план ефективної (творчої) діяльності. При побудові інтерактивних педагогічних курсів недостатньо звертати увагу тільки на зміст інформації чи її формалізацію для передачі суб’єкту з метою навчання, контролю знань. Головною метою педагогічної освіти є формування професійної свідомості та самосвідомості вчителя. Сьогодні ми маємо позитивні зрушення щодо визначення структур педагогічної свідомості, самосвідомості, в яких підкреслюється роль когнітивних, афективних, емоційних компонентів, а також вчительської Я-концепції (Вачков І., Андрєєв В.). Їх потрібно враховувати при розробці інноваційних педагогічних курсів для дистанційної освіти. Організація дистанційного навчання педагога передбачає формування особистості, яке супроводжується позитивними людськими емоціями (співпереживанням, престижністю, інтелектуальним задоволенням, впевненістю у власних силах, естетичним задоволенням, комфортністю). Значна увага повинна приділятись формуванню самооцінки, компонентам професійної реакції та поведінки, формуванню педагогічної Я-концепції, рефлексії, емпатії, мотиваційним ціннісним орієнтаціям, гуманітарно-естетичним установкам. Інтерактивні навчальні курси, які містять процес управління формуванням педагогічної самосвідомості через виявлення ведучих інтересів, потреб, поглядів, установок, самооцінок особи, яка навчається, її можливої поведінки в конфліктних ситуаціях чи ситуаціях, які вимагають нестандартного підходу, потребують спеціальної розробки. На сьогодні такі курси відсутні. Їх створення можливе при умові поєднання загальних моделей усвідомлення процесу засвоєння навчальної інформації ( наприклад, уявлення навчального процесу з позицій формування штучного інтелекту) з моделлю формування педагогічної свідомості. Застосування абстрактно-інформаційного підходу в дистанційній педагогічній освіті може привести до погіршення підготовки вчителя. Отже, проблема є актуальною і потребує наукової розробки.