ПРОФІЛЬНЕ НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ У СТАРШІЙ ШКОЛІ. ПОГЛЯД ПРАКТИКА.
Кузьмінська О. Г.
Ліцей “Наукова зміна”, м. Київ
Цілі та завдання навчання інформатики, як і будь-якого іншого шкільного предмету, пов’язані з формуванням основ наукового світогляду учнів, розвитком їх творчого та критичного мислення, здібностей та мотиваційної сфери, продовженням освіти, підготовкою до повноцінного життя у сучасному інформаційному суспільстві. Час вимагає зміни пріоритетів шкільної освіти, орієнтації її на особистість учня, задоволення його інтересів та освітніх потреб шляхом впровадження диференціації та профільності навчання.
Інформатика залучає до навчального процесу нові види навчальної діяльності, спонукає учнів до опанування такими сучасними методами наукового пізнання, як формалізація, синтез, моделювання, комп’ютерний експеримент і таке інше. Вміння та навички, що формуються саме при вивченні інформатики, у сучасних умовах носять загально навчальний, загально інтелектуальний характер і можуть бути перенесені на вивчення інших предметів з метою створення цілісного інформаційного простору знань учнів. Виключну роль відіграє навчання інформатики і у підготовці учнів до продовження освіти та професійного самовизначення. Аналіз змісту професійної діяльності людей масових професій, а також прогнозування її розвитку на перспективу, дозволяє зробити висновок про необхідність підготовки спеціалістів високої кваліфікації у галузі інформатики та інформаційних технологій. Інформаційна компонента стає важливою складовою технологічної підготовки людини незалежно від сфери її діяльності у майбутньому і сприяє її самоосвіті та самовдосконаленню.
В умовах переходу до профільного навчання на III ступені (10-11 класи) загальноосвітніх закладів особливого значення набуває впровадження при навчанні інформатики у старшій школі профільних спецкурсів.
При визначенні змісту профільних курсів виділяються два принципових типи таких спецкурсів – “фундаментальні” та “прикладні”. Метою впровадження “фундаментальних” курсів є формування світогляду (наукового), а “прикладних” – підготовка до практичної діяльності. Напрямки диференціації змісту профільних курсів першого типу визначаються відповідно до напрямку спеціалізації навчання у конкретній школі (класі). Підвищена підготовка учнів з окремих навчальних предметів і видів діяльності служить не лише розширенню і поглибленню теоретичних знань, умінь і навичок школярів, але передбачає і практичну підготовку, що посилює профорієнтаційну спрямованість навчання. При цьому інформатика посилює прикладну, політехнічну складову навчальних програм. У ряді випадків з інформатикою і комп'ютерами може бути пов’язаний головний напрям поглибленої підготовки.
Профільні ж спецкурси другого типу (“прикладні”) диференціюються не за предметними областями, а за критеріями виду інформаційної діяльності. Основне призначення таких курсів – формування та розвиток навичок використання методів та засобів інформаційних та телекомунікаційних технологій у різних сферах діяльності людини. Види інформаційної діяльності людини інваріантні конкретним предметним областям, тому основним критерієм диференціації змісту навчання виступають структура і компоненти інформаційної діяльності. Прикладами подібних спецкурсів можуть бути такі: “Обробка текстів та видавнича діяльність”, ”Застосування комп’ютерних телекомунікацій”, “Застосування баз даних”, тощо.
Профільний характер старшої школи необхідно реалізовувати на основі державного стандарту освіти шляхом формування індивідуальних освітніх програм з урахуванням спеціалізації даного навчального закладу, профільності класів (груп), інтересів та потреб учнів. Програма спецкурсів з інформатики повинна охоплювати весь матеріал програми загальноосвітньої школи і передбачати не стільки розширення цієї програми, скільки її поглиблення за рахунок розв’язування нестандартних задач підвищеної складності, розвитку творчого та критичного мислення, вивчення системного та прикладного програмного забезпечення. Програма має бути досить варіативною, щоб в вчитель міг поглиблювати окремі теми. Крім того необхідно надати учням певну свободу вибору окремих професійно орієнтованих спецкурсів задля отримання додаткових знань чи професійної кваліфікації.
Завдяки введенню різноманітних спецкурсів як “фундаментальних”, так і “прикладних”, профільний характер навчання вийде на якісно новий рівень і дозволить учням отримувати дійсно якісну професійну освіту ще за шкільною партою, що в свою чергу сприятиме свідомому професійному самовизначенню.