71. Податкові соціальні пільги і податковий кредит при сплаті податку з доходів фізичних осіб.
Закон «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачає надання окремим громадянам соціальних пільг – тобто сум, на які зменшується сума оподаткування доходів нарахованих платнику у вигляді заробітної плати.
Податкова соціальна пільга надається всім громадянам в розмірі 50 % мінімальної зарплати (закон передбачав поступове збільшення зазначеного відсотка з 1 січня 2007 року до 100, проте пізніше таке збільшення було призупинене), встановленої на 1 січня звітного року, якщо їх зарплата не перевищує 1,4 місячного прожиткового мінімуму (у 2008 році 633 грн.) заокругленого до найближчих 10 грн. (у 2008 році – 890 грн.).
Крім того існують категорії працівників яким передбачена підвищена соціальна пільга:
А) В розмірі 150 % від загальної пільги, або 75% від мінімальної заробітної плати:
- самотній матері (батьку), опікуну, піклувальнику на кожну дитину віком до 18 років;
- особі, яка утримує дитину-інваліда, на кожну дитину віком до 18 років;
- вдівцю, або вдові;
- Чорнобильцям І та ІІ категорії, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
- учню, студенту, аспіранту, ординатору, ад’юнкту,
- інваліду І або ІІ групи та інваліду І або ІІ групи з дитинства;
- особам, яким присуджено довічну стипендію як таким, що зазнали переслідувань за правозахисну діяльність, зокрема журналістам.
Б) В розмірі 200 % від загальної пільги:
- Героям України, Радянського Союзу, Соціалістичної праці, повним кавалерам орденів Слави та Трудової Слави;
- учасникам бойових дій під час Другої світової війни, особам, які в той час працювали в тилу, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- колишнім в’язням концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни та особам, які визнані репресованими чи реабілітованими;
- особам, які були насильно вивезені з території СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували з ним в стані війни, або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
- особам, які перебували на території блокадного Ленінграду у період з 08.09. 1941 р. по 27.01. 1944 року;
- особі, що має трьох і більше дітей віком до 18 років на кожну таку дитину.
Пільги на дітей зберігаються за одним з батьків, якщо його місячна зарплата не перевищує обмежуючу суму (1220грн. у 2010р.) помножену на кількість дітей.
Інший з батьків може отримати пільгу на дітей, якщо його зарплата не перевищує 1220 грн.
Якщо платник має право на кілька пільг то йому надається одна пільга – найбільша.
Однак, для платників які отримують пільги на дітей, мають право на соціальну пільгу на кожну дитину та на себе особисто.
Податковий кредит – це сума або вартість витрат резидента, на яку може бути зменшений річний оподатковуваний дохід.
До таких витрат включаються: частина сум процентів за іпотечним кредитуванням будівництва житла в межах 100 кв. м; сума коштів або вартість майна переданих неприбутковим організаціям в межах від 2 до 5 % від загального оподатковуваного доходу звітного року; сума коштів, які сплачені платником за навчання членів його сім’ї першого ступеня споріднення в вищих та професійних навчальних закладах, в межах 1,4 прожиткових мінімумів на місяць; сума коштів платника сплачених за лікування його або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, в тому числі на придбання ліків; сума сплачених страхових та пенсійних внесків до недержавного пенсійного фонду, за договором довгострокового страхування життя та внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок.

Причини, форми та способи ухилення від сплати податків.
За економічним змістом ухилення від сплати податків це уникнення податкових зобов’язань конкретним платником податку.
Соціальні наслідки ухилення від сплати податків пов’язані із не правовим збільшенням доходів окремих платників податків та зменшенням можливостей для соціального забезпечення всього суспільства.
На схильність до ухилення впливають такі фактори:
- історичні традиції;
- моральна етика платника податку;
- рівень державного контролю в країні;
- рівень оподаткування (податкове навантаження).
Надмірне підвищення норми оподаткування призводить до збільшення доходів тіньової економіки і згортання легального бізнесу, а заодно і скорочення податкової бази.
Існують дві форми ухилення від сплати податків: законна (не виникає відповідальність) та незаконна (накладаються штрафи та санкції).
Законні способи:
- штучне, без порушення законодавства, завищення собівартості;
- прискорене нарахування амортизації;
- відрахування на утримання домашньої контори і власного транспорту, що використовується у службових цілях;
- відрахування на благодійні цілі;
- використання офшорних зон;
- використання вільних економічних зон;
- використання податкових пільг.
Для мінімізації сплати податків юридичні та фізичні особи направляють фінансові потоки до тих країн, які на законодавчому рівні сприяють залученню капіталу, не вимагаючи підтвердження джерел їх походження або налагоджують співпрацю з компаніями, які зареєстровані в країнах де існує ліберальний підхід до оподаткування (повне звільнення чи великі пільги). Такі країни називають офшорними зонами.
Офшорні зони це країни або частина країни де:
- існує сприятливий режим обслуговування банківських, страхових та інших фінансових операцій для іноземних фірм або громадян-іноземців;
- відсутні обмеження фінансової діяльності за межами країни реєстрації;
- забезпечується збереження інформації щодо конфіденційності власників;
- забезпечуються значні пільги в оподаткуванні, або взагалі податки для іноземних фірм-нерезидентів не існують.
Офшорними вважаються компанії відкриті в офшорних країнах та центрах які надають пільги тільки нерезидентам.
Вільні економічні зони це частина країн де пільги надаються нерезидентам та резидентам.
До податкових пільг відносять податкові кредити і податкові канікули.
Податковий кредит – це зниження податку протягом певного періоду.
Види податкового кредити:
- інвестиційні знижки;
- списання сум податків сплачених за кордоном;
- знижки на заходи по фінансуванню зайнятості населення.
Податкові канікули – це відстрочка строку сплати податку податковими органами.
Незаконні способи:
- приховування об’єктів від оподаткування;
- приховування доходів від оподаткування;
- фальсифікація даних бухгалтерської та фінансової звітності;
- підкуп податкових чиновників.

73. Особливості запровадження спрощеної системи оподаткування.
З метою державної підтримки малого бізнесу Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 22.06.1999 р. № 746/99 для суб’єктів малого підприємництва запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Вона поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності (СПД) :
- фізичних осіб, у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 громадян та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. грн.;
- юридичних осіб будь-якої організаційно-правової форми середньооблікова чисельність працюючих у яких не перевищує 50 фізичних осіб і обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 1 млн. грн.
Проте філії, представництва та інші відокремлені представництва головного підприємства не можуть перейти на спрощену систему оподаткування окремо від головного підприємства і бути незалежним від нього платником єдиного податку.
Не можуть також перейти на спрощену систему оподаткування:
- суб’єкти малого підприємництва, в яких частка внесків у статутному фонді, що належить засновникам – юридичним особам та учасникам, які не є СМП, перевищує 25 %;
- довірчі товариства, страхові компанії, фінансово-кредитні та небанківські установи (банки, ломбарди, кредитні спілки);
- суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
- підприємства грального бізнесу;
- пункти обміну іноземної валюти;
- виробники та імпортери підакцизних товарів (алкогольних, тютюнових, паливо-мастильних).
Плата за використання земельних ресурсів
Плата за використання природних ресурсів формується на основі таких елементів:
Ліцензії на споживання природних ресурсів;
Нормативів використання природних ресурсів(ПР);
Порядку стягнення зборів за використання ПР;
Ставка зборів за використання ПР;
Суму розподілу коштів зібраних за використання ПР між різними бюджетами.
Всі землі країни поділяються на землі сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення. Плата за землі с/г і не с/г призначення стягується у вигляді земельного податку.
Плата за використання земель сільськогосподарського призначення.
Річна ставка земельного податку для с/г угідь встановлюється від вартості 1 га. та становить:
- для ріллі, косовиць, і пасовищ – 0,1 %;
- для багаторічних насаджень – 0,3 %.
Плата за використання не с/г земель.
Для більшості населених пуктів також проведено оцінку вартості земель - річна ставка земельного податку встановлюється в розмірі 1 % від її грошової оцінки.
Ставки земельного податку для населених пунктів, де не проведена оцінка землі відповіднодо ЗУ від 03.06.08р. №309-6 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” наведені в таблиці 1.
В 2010р. наведені в таблиці ставки необхідно збільшити на коефіцієнт 3,2( ці коефіцієнти щорічно затверджує ВРУ при прийнятті бюджету на поточний рік).
Таблиця 1
Ставки земельного податку, для населених пунктів де не проведена оцінка землі
При цьому для для курортних територій встановлено додаткові збільшуючі ставку земельного податку коефіцієнти :
- для Південного берегу Криму - 3,0;
- для Південно-Східного узбережжя Криму – 2,5;
- для Західного узбережжя Криму – 2,2;
- для Чорноморського узбережжя Миколаївської, Одеської, Херсонської областей – 2,0;
- для гірськьких районів і передгір’я Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей – 2,3;
- для узбережжя Азовського моря – 1,5.
За використання земель понад відведені норми, збори справляються у 5-кратному розмірі.
Плата за вилучення с/г угідь під непрофільне використання.
У випадку нецільового використання с/г земель під промисловість, дороги, зв’язок, оборону, оздоровлення, історико-культурні цілі – річна плата справляється в розмірі 5 % від грошової оцінки ріллі по області.
Для залізничного транспорту і військових з’єднань річний земельний податок встановлюється у розмірі 0,02 % грошової оцінки ріллі по області.
За тимчасове вилучення земель природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного призначення для нецільового використання плата справляється в розмірі 50 % грошової оцінки ріллі по області.
За вилучення лісових угідь під непрофільне використання ставка земельного податку– 0,3 % грошової оцінки ріллі по області.
Земельний податок для ділянок водного фонду - 0,3 % від грошової оцінки землі по області.

75. Порядок нарахування, звітності та сплати фіксованого сільськогосподарського податку.
Сума ФСП на поточний рік визначається з площі земельної ділянки, її грошової оцінки, проведеної станом на 1 липня 1995 року та ставки податку у % від вартості земельної ділянки.
При цьому, якщо для платників податку на землю грошова оцінка земель щорічно уточнюється шляхом індексації, то для визначення ФСП індексація земель с/г угідь та водойм не проводиться.
Розрахунок загальної суми податку здійснюється за формулою:
EMBED Equation.3 , (1)
або
EMBED Equation.3 (2)
де: П – загальна сума податку, грн.;
Прл, Псн, Ппс, Пбн, Пвв – відповідно суми податку за використання у с/г виробництві ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень та внутрішніх водойм, грн.;
Ррл, Рсн, Рпс, Рбн, Рвв - відповідно площі ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень та внутрішніх водойм, га;
Орл, Осн, Опс, Обн, Овв – відповідно оцінка 1 га ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень і внутрішніх водойм, грн./га. Оцінка 1га площі внутрішніх водойм визначається за середньою ціною 1 га землі по області.
Срл, Ссн, Спс, Сбн, Свв – відповідно ставки податку у % до грошової оцінки 1 га ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень та земель внутрішніх водойм.
Податковий розрахунок складається на календарний рік, розбивається помісячно і поквартально і подається до ДПІ до 1 лютого поточного року.
Якщо підприємство новоутворене або реорганізується платник повинен подати необхідні розрахунки протягом 20 днів, наступних за останнім календарним днем місяця в якому підприємство було засноване або реорганізоване.
Якщо протягом року відбувається збільшення земельних ділянок використовуваних платником, то він протягом місяця повинен подати до ДПІ уточнені розрахунки, при цьому перерахунок здійснюється з дати коли відбулася така зміна.
Якщо земельна ділянка протягом року зменшується розрахунок подається протягом 20 календарних днів наступних за останнім днем місяця в якому відбулися зміни.
Сплачується податок щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за остатнім днем звітного періоду в розмірі 1/3 від суми податку визначеної на кожний квартал. Річна сума ФСП розбивається між кварталами в пропорції:
І квартал – 10 %;
ІІ квартал – 10 %;
ІІІ квартал – 50 %;
ІУ квартал – 30 %.
Для того, щоб визначити суму податку, яку необхідно сплатити за конкретний місяць необхідно річну суму помножити на квартальний відсоток і поділити на три. Наприклад, с/г підприємство повинне сплатити за липень до 30.08. суму податку визначену за формулою:
EMBED Equation.3